Вікіпедія

Клод Моне

французький живописець, один із засновників імпресіонізму

Оскар-Клод Моне́ (фр. Oscar-Claude Monet; 14 листопада 1840(18401114), Париж, Французьке королівство — 5 грудня 1926, Живерні, Третя французька республіка) — французький живописець, один із засновників імпресіонізму.

Клод Моне
фр. Oscar-Claude Monet
Робота художника П'єра-Огюста Ренуара
При народженніфр. Oscar-Claude Monet
Народження14 листопада 1840(1840-11-14)
Париж, Королівство Франція
Смерть5 грудня 1926(1926-12-05) (86 років)
 Живерні, Французька республіка
(рак легень)
ПохованняЖиверні
Національністьфранцуз
Країна Франція[1][2]
Жанрживопис
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв
Діяльністьхудожник, графік
Напрямокімпресіонізм
ВпливЕжен Буден
ВчительШарль Глейр
Відомі учніEspérance Léon Broquetd, Paul-Émile Pissarrod, Робер Антуан Пеншон і Louis Cariod
ТвориВраження. Схід сонця, Тераса в Сент-Адресс, Houses of Parliament seried, La Corniche near Monacod, Водяні лілії і Руанський собор (серія)d
У шлюбі зКамілла Донсьє[3] і Alice Hoschedéd
ДітиJean Monetd і Michel Monetd
Брати, сестриLéon Monetd
РодичіGermaine Hoschedéd
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, галерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв[4], Колекція Фріка[5], Музей мистецтва Метрополітен, Музей мистецтв Філадельфії, Frick Art & Historical Centerd, Hecht Museumd, Музей Креллер-Мюллер, Музей Галуста Гюльбенкяна, National Museum of Fine Arts of Algiersd, Aberdeen Art Galleryd, Kaiser Wilhelm Museumd, Saarland Museumd, Musée de la Chasse et de la Natured, Musée des Beaux-Arts de Morlaixd, Художній музей Базеля, Tochigi Prefectural Museumd, Національні галереї Шотландіїd, Національний музей Кардіффа, Веймарський палац, Musée national des douanesd, Musée Blanche Hoschedé-Monetd, Santa Barbara Museum of Artd, Музей д'Орсе, Музей сучасного мистецтва, Гарвардський художній музей, Museum of Modern Art, Ibarakid, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Shimane Art Museumd, Chrysler Museum of Artd, Mie Prefectural Art Museumd, Shizuoka Prefectural Museum of Artd, Художній музей Мілвокі, Монреальський музей красних мистецтв, Kawamura Memorial DIC Museum of Artd, MuMa Museum of modern art André Malrauxd, Musée Eugène-Boudin de Honfleurd, Ліонський музей красних мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Tokyo Fuji Art Museumd, Нова гліптотека Карлсберга, Художній музей Сент-Луїса, Des Moines Art Centerd, Fred Jones Jr. Museum of Artd, McMaster Museum of Artd, Arkansas Museum of Fine Artsd, Mead Art Museumd, Mohamed Mahmoud Khalil Museumd, Honolulu Museum of Artd, Музей Унтерлінден, Columbia Museum of Artd, Glynn Vivian Art Galleryd, Художній музей Вірджинії, Dayton Art Instituted, Michele & Donald D'Amour Museum of Fine Artsd, Memorial Art Galleryd, Southampton City Art Galleryd, Musée des beaux-arts de Lièged, Zimmerli Art Museum at Rutgers Universityd, Музей витончених мистецтв, Eskenazi Museum of Artd, The Newark Museum of Artd, Музей мистецтва Самуеля П. Харна, Мистецький музей Лоу, Fondazione Magnani-Roccad, Latvian Museum of Foreign Artd, musée Albert Andréd, Yamadera Gotō Museum of Artd, Ам Ремерхольцd, Музей мистецтв, Державна картинна галерея (Карлсруе), Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Музей образотворчих мистецтв, Музей Ґренобляd, Kubosō Memorial Museum of Artsd, Гамбурзька картинна галерея, Asahi Group Oyamazaki Villa Museum of Artd, Fukushima Prefectural Museum of Artd, Yamazaki Mazak Museum of Artd, New National Museum of Monacod, Kitakyushu Municipal Museum of Artd, Murauchi Art Museumd, Kagoshima City Museum of Artd, Стара національна галерея, Matsushita Museum of Artd, Художній музей Північної Кароліни, Музей Ізраїлю, Dublin City Gallery The Hugh Laned, Далласький музей мистецтв, Художня галерея і музей Келвінгроув, Музей Шелбурн, Музей мистецтв Толедо, Портландський мистецький музей, Музей Фабра, Художній музей Фогга[d], Інститут мистецтв Кларкаd, Тель-Авівський музей мистецтв, Musée des Beaux-Arts de Caend, Pola Museum of Artd, Музей Мармоттан-Моне, Ермітаж, Бременська картинна галерея, Foundation E.G. Bührle Collectiond, Національний музей, Музей мистецтв Кімбеллаd, Національна галерея, Музей Оранжері, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Музей мистецтва Сан-Паулу, Художній музей Волтерс, Museu da Chácara do Céud, Hiroshima Museum of Artd, Діжонський музей образотворчого мистецтва, Рейксмузей, Музей Фолькванг, Beyeler Foundationd, Національний музей Сербії, Amgueddfa Cymru – Museum Walesd, Руанський музей образотворчого мистецтва, Musée Camille Pissarrod, Нантський музей образотворчого мистецтва, Музей Соумаяd, Художній музей, Державні художні зібрання Дрездена, Альбертіна, Національна галерея Ірландії, Музей Ван Гога, Музей Соломона Гуггенгайма, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Columbus Museum of Artd, Hungarian National Galleryd, Museum of Montserratd, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Музей Вальрафа-Ріхарца, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Художній музей Сієтла, Національна галерея, Музей Ханенків, Phillips Collectiond, Міський музей (Амстердам), Гаазький муніципальний музей, Бруклінський музей, Національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Індіанаполіса, Національний музей образотворчого мистецтва[6], Музей образотворчих мистецтв, Фонд Барнса, Музей Гаммера, Денверський художній музей, Галерея мистецтв Вокера, Princeton University Art Museumd, Ohara Museum of Artd, Національний музей у Варшаві, Allen Memorial Art Museumd, Баварські державні колекції картин, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Smith College Museum of Artd, Вустерський музей мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Rijksmuseum Twenthed, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd, Artizon Museumd, Museum of Modern Art, Saitamad, Національна галерея Австралії, Kunsthaus Zürichd, Hill-Stead Museumd, Музей образотворчих мистецтв, Художня галерея Єльського університету, MOA Museum of Artd, St. Gallen museum of artd, Музей Фіцвільяма, Landesmuseum Hannoverd, Художня галерея Онтаріо, Ordrupgaardd, Женевський музей мистецтва і історії, New Orleans Museum of Artd, Ашмолеан музей, Гай (музей мистецтва), Building of the Winterthur Museum of Artd, Гетеборзький художній музей, Rhode Island School of Design Museumd, Musée des Beaux-Arts de Toursd, San Diego Museum of Artd, Музей Нортона Саймона, Sen-oku Hakuko Kand, Legion of Honord, Speed Art Museumd, Dixon Gallery and Gardensd, Matsuoka Museum of Artd, The New Art Gallery Walsalld, Museum Barberinid[7], Kreeger Museumd, Cantonal Museum of Fine Artsd, Musée d'Art et d'Histoired, Museum Langmatt Sidney and Jenny Brown Foundationd, Художня галерея Йослинd, Балтиморський музей мистецтв, Menard Art Museumd, Spencer Museum of Artd, Музей Родена, Детройтський інститут мистецтв, Chichu Art Museumd, Barber Institute of Fine Artsd, Currier Museum of Artd, Dunedin Public Art Galleryd, Johannesburg Art Galleryd, Kunsthalle Mannheimd, Клівлендський музей мистецтв, musée des impressionnismes Givernyd, Музей мистецтва Нортона, The Museum of Modern Art, Gunmad, Kasama Nichidō Museum of Artd, Portland Museum of Artd, Rosengart Collectiond, Contemporary Art Museum of Caracasd, University of Michigan Museum of Artd, Musée d'Art moderne et d'Art contemporaind, Fondation Bembergd, Davis Museum and Cultural Centerd, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско, Музей мистецтв Фенікса, Von der Heydt Museumd, Uehara Museum of Modern Artd, Musée des Ursulinesd, Botero Museumd, Музей витончених мистецтв Парижаd, Zaans Museumd, Dreux museum of Art and Historyd, Національний музей мистецтв Румунії, Музей фюрера, Musée d'art moderne (Saint-Étienne)d, Marunuma Art Parkd, Реймський музей образотворчого мистецтваd, Національна галерея Шотландії, Tochigi Prefectural Museum of Fine Artsd, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Королівські музеї витончених мистецтв, Ancien couvent des Franciscaines de Deauvilled, Arp Museum Bahnhof Rolandseckd, Yamagata Museum of Artd, Museum of Art, Ehimed, Himeji City Museum of Artd і Niigata Prefectural Museum of Modern Artd
Автограф
CMNS: Клод Моне у Вікісховищі
Не плутати з Едуаром Мане.

Життєпис

ред.

Народився 14 листопада 1840 року в Парижі. Коли хлопчикові було 5 років, родина переїхала до Нормандії, у Гавр. Батько хотів, щоб Клод став бакалійником і приєднався до сімейного бізнесу, але син з дитинства захоплювався образотворчим мистецтвом, зокрема із задоволенням малював карикатури. На морському узбережжі Нормандії Моне зустрів Ежена Будена, відомого пейзажиста і одного з провісників імпресіонізму. Буден показав юному художнику деякі прийоми живописної роботи з натури.

У 1860 році призваний до армії та потрапив до Алжиру, але там він захворів на тиф. Втручання тітоньки допомогло художнику демобілізуватися, і він повернувся додому вже у 1862 році.

Вступив до університету на факультет мистецтв, але швидко розчарувався в пануючому там підході до живопису. Покинувши навчальний заклад, він незабаром вступив у студію живопису, яку організував Шарль Глейр. У студії він познайомився з такими художниками як Огюст Ренуар і Фредерік Базіль. Вони були практично однолітками, дотримувалися схожих поглядів на мистецтво і незабаром склали кістяк групи імпресіоністів.

Популярність Моне приніс портрет Камілли Донсьє «Жінка в зеленому», намальований у 1866 році. Вона потім стала дружиною художника, і у них народився син Жан.

Після початку франко-пруської війни в 1870 році їде у Сполучене Королівство, де знайомиться з роботами Джона Констебла і Вільяма Тернера. У березні 1871 року залишив Лондон і став жити в Заандамі (Нідерланди), де він написав 25 картин. Крім того, він перший раз побував в сусідньому Амстердамі.

У жовтні або листопаді 1871 року повернувся до Франції. З грудня 1871 по 1878 рік він жив у Аржантейлі, селі на правому березі річки Сени поблизу Парижа, яке було популярним місцем недільного відпочинку для парижан. Там написані деякі з його найвідоміших робіт.

 
Будинок Моне у Живерні, вид з саду

Наприкінці 1872 року пише свій знаменитий пейзаж «Враження. Схід сонця» (фр. Impression, soleil levant). Саме ця картина і дала назву групі імпресіоністів і цілого художнього напрямку. Картина була показана на першій імпресіоністській виставці в 1874 році.

У 1873 році купив невеликий човен і обладнав його для використання як плавучої студії. У цій студії писав пейзажі, а також портрети Едуара Мане і його дружини. Мане, своєю чергою, в 1874 році написав картину, на якій зобразив Моне разом з Каміллою на борту човна.

На початку 1920-х у нього розвивається катаракта, через що йому довелося перенести дві операції. Проте він не залишив занять малюванням. Втративши кришталик на лівому оці, Моне знову відновив зір, але став бачити ультрафіолет як блакитний або ліловий колір, від чого його картини знайшли нові кольори. Наприклад, малюючи знамениті «Водяні лілії», він бачив лілеї блакитнуватими в ультрафіолетовому діапазоні, на відміну від звичайних людей, для яких вони були просто білими.

Моне продовжував працювати до останніх днів свого життя. Художник помер у своєму будинку 5 грудня 1926 року в Живерні й був похований на місцевому церковному цвинтарі. Його будинок та сади були відкриті для відвідування в 1981 році.

Творчість

ред.

Писав свої картини рядами малих кольорових цяток чистих спектральних кольорів, а не змішував їх на палітрі, як зазвичай роблять художники. Він розраховував на оптичне суміщення кольорових цяток в зоровому сприйнятті. Завдяки цьому прийому Моне прагнув створити враження м'якої вібрації повітря, і це надає його картинам абсолютно оригінальний вигляд.

Ранні картини Моне, такі як «Жінка в зеленому» (1866), «Жінки в саду» (1867), та деякі пізніші — «Міст в Аржантейлі» (1874), «Скелі в Бель-Іль» (1886) — відзначаються свіжістю і багатством колориту. В пізніших творах, наприклад, «Враження. Схід сонця» (1873), «Бульвар Капуцинок у Парижі», (1873), а особливо в картинах останніх років — серія «Стіжки» (1890–1891), «Тополі» (1891—1892), види Лондона (1900–1904) — Моне захопився передачею суб'єктивних, випадкових, скороминучих вражень, самодостатніми експериментами в розкладанні кольорів. Найкращі твори Моне належать до світових надбань живопису.

Галерея

ред.

Загальне

ред.

Натюрморти

ред.
  •  
    «Натюрморт з порцеляною, динею та фруктами», 1872. Музей Калуста Гульбенкяна, Лісабон
  •  
    «Весняні квіти», 1864

Водяні лілії

ред.
 
Водяні лілеї. Музей Оранжері
 
Водяні лілеї. Хмари, 1920–1926, Музей Оранжері
 
Водяні лілії. Постановка сонце, 1920–1926, Музей Оранжері
 
Відображення хмар в ставку з водяними ліліями, 1920, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)

Образ у мистецтві

ред.

У кіно

ред.

Художні фільми

ред.
  • «Monet: Shadow and Light» (1999) — «Моне; тінь і світло» — Канада. Режиссер — Девид, у ролі Моне — Стюарт Хьюз.

Документальні фільми

ред.
  • «I, Claude Monet» (2017) — «Я, Клод Моне» — Велика Британія. Режисер — Філ Грабски.
  • Water Lilies of Monet — The magic of water and light! (2018) — «Елод Моне; Магія воді і ствіла» — Італія. Режисер — Джованні Троіло.

У літературі

ред.
  • Єва Файджес (англійська письменниця) роман «Light» («Світло») (1983). Описує один день з життя Клода Моне — від світанку до заходу сонця.

Пам'ять

ред.

На честь Моне названий кратер на Меркурії та астероїд 6676 Моне.

Примітки

ред.
  1. ↑ KulturNav — 2016.
  2. ↑ Museum of Modern Art online collection
  3. ↑ Claude Monet (1840-1926) // BBC Online — 1997.
  4. ↑ http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b4b9e
  5. ↑ https://collections.frick.org/people/138/claudeoscar-monet/objects
  6. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
  7. ↑ https://sammlung.museum-barberini.de/de/?q=Monet
  8. ↑ National Gallery. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 9 листопада 2017.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2011. Процитовано 9 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

ред.
  • «Искусство», составители В. М. Алпатов, Н. Н. Ростовцев, М. Н. Неклюдова, «Просвещение», Москва, 1969, стр.275, статья К.Моклера «Французский импрессионизм» (рос.)

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клод Моне
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клод_Моне&oldid=43364911