Кава стенофіла
Стенофіла, кава вузьколиста (лат. Coffea Stenophylla), також відома як високогірна кава або кава Сьєрра-Леоне, вид кави із Західної Африки.[2][3]
| Кава стенофіла | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Тирличецвіті (Gentianales) |
| Родина: | Маренові (Rubiaceae) |
| Рід: | Coffea |
| Вид: | C. stenophylla
|
| Біноміальна назва | |
| Coffea stenophylla | |
Не вирощується в комерційних цілях, оскільки має низьку врожайність. Її дрібні ягоди поступаються двом економічно домінуючим видам кави арабіці і робусті. [3]
Опис
ред.Стенофіла належить до жаростійких видів кави і походить із західноафриканських країн Гвінеї, Кот-д'Івуару, Ліберії та Сьєрра-Леоне.[4] Росте у вигляді куща або дерева.[5]
Вузьке листя з довгими гострими кінчиками зіграло роль у назві виду «Coffea stenophylla» (кава вузьколиста). На квітах стенофіли від семи до дев'яти пелюсток білого кольору, арабіка і робуста мають в основному по п'ять.[6]
Стиглі ягоди стенофіли мають темно-фіолетовий колір, на відміну від арабіки, у якої ягоди стають червоними під час дозрівання.[7]
Повне дозрівання зерен займає тривалий час. Ріст ягід — близько восьми тижнів, зерна повністю дозрівають протягом семи-восьми місяців. На відміну від арабіки, повне дозрівання зерен якої займає шість-вісім місяців.[6]
Смак стенофіли порівнюють із високоякісною арабікою, у тому числі за її натуральну солодкість, виражений фруктовий аромат і багатогранну кислотність.[5][8]
При тестуванні смакових якостей стенофіли у 2021 році фахівці зі SCA використали свої стандартні протоколи, давши їй досить високу оцінку у 80, 25 балів. Це дозволяє її включити до переліку елітних сортів.[9]
Етимологія
ред.Назва походить від грецького stenos (вузький) і phyllon (лист), що означає «вузький лист».[10]
Історія
ред.Вид кави стенофіла відкритий шведським ботаніком Адамом Афцеліусом у 18 столітті та вперше описаний шотландським ботаніком Джорджем Доном.[2][11]
Зразок зерен отриманий у 1894 році сером Вільямом Куейлом Джонсом, заступником губернатора Сьєрра-Леоне. Рослина була культивована в Королівському ботанічному саду в Кью, а зразки були відправлені в Тринідад.
Рослини вперше дали плоди через чотири роки після посадки. Фахівці Королівського ботанічного саду описали смак приготованої чашки кави як чудовий і рівний найкращій каві арабіка.
На початку 20 століття, після теоретичного дослідження стенофіли в Королівських ботанічних садах, з'ясувалося, що вона має низький урожай, дрібніші, порівняно з арабікою та робустою, ягоди (а отже, і маленькі зерна). Тому заробити, вирощуючи її, у фермерів 20 століття було набагато менше потенціалу. У результаті її каталогізували і успішно забули як непродуктивний кавовий зразок.[9]
Приблизно останні 70 років згадки про стенофілу були відсутні. Багато ботаніків і дослідників навіть не були впевнені, що вид зберігся в природі. Польові дослідження, проведені у 2018 році, показують, що стенофіла на сьогодні не вирощується в комерційних цілях. Тому здійснено пошук, щоб спробувати виявити живі зразки, які були знайдені у 2019 та 2020 роках, у дикій природі. Цей запас дикої рослини зараз розмножується для майбутньої сенсорної та агрономічної оцінки, а також для захисту видів.
Майбутнє використання
ред.За словами Аарона Девіса, керівника відділу досліджень кави в британському Королівському ботанічному саду в Кью, вирощування стенофіли може використовуватись для подальшої диверсифікації генетичного портфоліо культивованої кави в усьому світі. Що необхідно для підвищення стійкості до зміни клімату[4][11], а також тиску глобальних хвороб культур, таких як кавова іржа.[3][12]
Виявлено, що стенофіла має хороші агрономічні показники на низьких висотах (близько 150 м).[3] Це може розширити потенційну територію, яка використовується для вирощування кави, яка зазвичай знаходиться на значно вищих висотах 800 м і вище.
Загрози для виду
ред.Попри те, що стенофіла культивується лише у невеликих масштабах у Західній Африці, вона все ще вважається вразливим видом та внесена до Червоного списку МСОП через сильну вирубку лісів і фрагментацію середовища існування протягом останніх кількох десятиліть у її рідному ареалі у лісах Верхньої Гвінеї, що може вплинути на дикі популяції.[13]
Примітки
ред.- ↑ Chadburn, H. & Davis, A.P. 2017. (2017). Coffea stenophylla. IUCN Red List of Threatened Species. 2017: e.T18538903A18539566. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T18538903A18539566.en.
- ↑ а б Highland Coffee of Sierra Leone. Bulletin of Miscellaneous Information. Royal Gardens, Kew. 119. November 1896 — через Internet Archive.
- ↑ а б в г Davis, Aaron P.; Gargiulo, Roberta; Fay, Michael F.; Sarmu, Daniel; Haggar, Jeremy (19 травня 2020). Lost and Found: Coffea stenophylla and C. affinis, the Forgotten Coffee Crop Species of West Africa. Frontiers in Plant Science. 11: 616. doi:10.3389/fpls.2020.00616. ISSN 1664-462X. PMC 7248357. PMID 32508866.
- ↑ а б Coffea stenophylla. Plants of the World Online. Royal Botanic Gardens, Kew. Процитовано 2 червня 2018.
- ↑ а б 'Amazing' New Beans Could Save Coffee From Climate Change. VOA (англ.). Процитовано 12 лютого 2022.
- ↑ а б Стенофіла: знайдено вид кави, який стійкий до глобального потепління - Coffee-Story. coffeestory.in.ua. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Miscellaneous Notes. Bulletin of Miscellaneous Information. Royal Gardens, Kew.: 27 1898.
- ↑ Scientists rediscover a climate-hardy coffee plant. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 12 лютого 2022.
- ↑ а б Стенофіла: західноафриканська кава, яка може бути гідною відповіддю на зміну клімату. coffeestory.in.ua. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Plantillustrations.org Epithet: stenophyllus,-a,-um. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ а б Don, George (1834). A General History of the Dichlamydeous Plants. Т. 3. с. 581.
- ↑ Scientists rediscover a climate-hardy coffee plant. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 12 лютого 2022.
- ↑ Scientists rediscover a climate-hardy coffee plant. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 12 лютого 2022.