Вікіпедія

Анна-Софія Муттер

Німецька скріпачка

Анна-Софія Муттер (нім. Anne-Sophie Mutter, 29 червня 1963 року, Райнфельден, Баден-Вюртемберг, ФРН) — німецька скрипалька, музична викладачка, учасниця міжнародних форумів. Одна з найбільш затребуваних і високооплачуваних скрипальок світу. Перша жінка, удостоєна Премії Ернста Сіменса (2008)[4].

Анна-Софія Муттер
нім. Anne-Sophie Mutter
Основна інформація
Дата народження29 червня 1963(1963-06-29)[1][2][…] (61 рік)
Місце народженняРайнфельден, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Роки активності1976 — тепер. час
Громадянство Німеччина
Професіїскрипалька, вчителька музики
ОсвітаЦюрихський університет мистецтвd
ВчителіГерберт фон Караян
Інструментискрипка
Жанрикласична музика
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
ЗакладКоролівська музична академія
ЛейблиDeutsche Grammophon
Нагороди
БатькоKarl-Wilhelm Mutterd
У шлюбі зАндре Превін
anne-sophie-mutter.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Анна-Софія Муттер вперше почала грати на піаніно у 5 років, але незабаром перейшла на скрипку. Навчалася у Ерни Гонігбергер, а після її смерті (1974) у Аїди Штукі. У 1975 році дебютувала з оркестром Тюбінгенського університету під керуванням Олександра Шумського. У 13-річному віці Муттер була звільнена від відвідування школи, коли Герберт фон Караян запросив її виступати разом з Берлінським філармонічним оркестром.

У 1977 році брала участь у Зальцбурзькому фестивалі, а також виступала з Англійським камерним оркестром. У 15-річному віці Муттер зробила перші записи (концерти Моцарта) спільно з Караяном і філармонійним оркестром.

У 1980 році Муттер виступила з Нью-Йоркським філармонічним оркестром, а 5 років потому нагороджена почесним членством (honorary fellow) Королівської музичної академії у Лондоні. В 1988 році, в рамках північноамериканського турне, Муттер виступала в Карнеґі-голі.

У 1989 році одружилася з Детлефом Вундерліхом. Народила дочку Арабеллу і сина Ріхарда. Чоловік помер у 1995 році від раку.[5] У 2002 році одружилася з на 34 роки старшим 71-річним піаністом, диригентом і композитором Андре Превіном.[6] 21 серпня 2006 року пара офіційно заявила про розлучення.[7]

У жовтні 2006 року Анна-Софія Муттер заявила, що піде зі сцени у 45-річному віці (тобто в 2008),[8] але через місяць повідомила, що її слова були неправильно потрактовані і що вона гратиме, поки відчуває в собі сили «приносити в музику щось нове, щось важливе і щось інше».[9]

Муттер володіє двома скрипками Страдіварі (The Emiliani (1703) і Lord Dunn-Raven (1710)), а також скрипкою Регацці.

Нагороди

ред.

Введена в Зал слави журналу Gramophone[11].

Дискографія

ред.

На лейблі Deutsche Grammophon:

  • Mozart Violin Concertos Nos. 3 & 5 (1978)
  • Beethoven Triple Concerto (1980)
  • Brahms Violin Concerto (1982)
  • Brahms Double Concerto (1983)
  • Tchaikovsky Violin Concerto (1988)
  • Lutosławski Partita & Chain 2/Stravinsky Violin Concerto (1988)
  • Beethoven: The String Trios (1989)
  • Bartok Violin Concerto No. 2/Moret En Rêve (1991)
  • Berg Violin Concerto/Rihm Time Chant (1992)
  • Carmen-Fantasie (1993)
  • Romance (1995)
  • Sibelius Violin Concerto (1995)
  • The Berlin Recital (1996)
  • Brahms Violin Concerto/Schumann Fantasy for Violin and Orchestra (1997)
  • Penderecki Violin Concerto No. 2/Bartok Sonata for Violin and Piano No. 2 (1997)
  • Beethoven The Violin Sonatas (1998)
  • Vivaldi The Four Seasons (1999)
  • Recital 2000 (2000)
  • Lutosławski Partita for Violin and Orchestra/Chain 2 (2002)
  • Beethoven Violin Concerto (2002)
  • Tango Song and Dance (2003)
  • Previn Violin Concerto/Bernstein Serenade (2003)
  • Tchaikovsky & Korngold Violin Concertos (2004)
  • Dutilleux Sur le même accord/Bartok Violin Concerto No. 2/Stravinsky Concerto en ré (2005)
  • Mozart The Violin Concertos (2005)
  • Mozart Piano Trios K502, K542, K548 (2006)
  • Mozart The Violin Sonatas (August 2006)
  • Simply Anne-Sophie (2006)
  • Gubaidulina in tempus praesens (2008)

На лейблі EMI:

  • Mozart Violin Concertos Nos. 2 & 4 (1982)
  • Bach Violin Concertos/Concerto for Two Violins and Orchestra (1983)
  • Brahms Violin Sonatas (1983)
  • Vivaldi The Four Seasons (1984)
  • Lalo: Symphonie Espagnole/Sarasate: Zigeunerweisen (1985)
  • Mozart Violin Concerto No. 1, Sinfonia Concertante (1991)

На лейблі Erato Records:

  • Glazunov Violin Concerto/Prokofiev Violin Concerto No. 1 (1989)

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123862612 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ FemBio database
  4. ↑ а б Перша жінка-композиторка, яка удостоїлась «Нобелівської премії» для музикантів – Moderato (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  5. ↑ «Goddess with a Gift» [Архівовано 8 квітня 2009 у Wayback Machine.], Inge Kjemtrup, Strings magazine, январь 2006, № 135(англ.)
  6. ↑ «Previn weds Anne-Sophie Mutter» [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.] , BBC news, 4 серпня 2002 року (англ.)
  7. ↑ «Диригент Андре Превін розлучається» [Архівовано 3 березня 2019 у Wayback Machine.] , BBC news, 21.08.2006 (англ.)
  8. ↑ «Mutter still takes her music seriously» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], David Perkins, Globe Correspondent, 14 листопада 2006 року(англ.)
  9. ↑ «Violinist Mutter, Revving Her Motor: At 43, Former Prodigy doesn't Rest on Her Laurels» [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.], Stephen Brookes, The Washington Post, 19 листопада 2006 року(англ.)
  10. ↑ «Anne-Sophie Mutter wins top award» [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.], BBC news, 15 червня 2003 року (англ.)
  11. ↑ Gramophone Hall of Fame (англ.). Gramophone. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 2 січня 2016.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анна-Софія_Муттер&oldid=41901016