Хуту
Ху́ту (також бху́тту) — народ у центральній Африці, основне населення Руанди й Бурунді. Відповідно до даних ЦРУ США 84 % населення Руанди й 85 % населення Бурунді є хуту. Історично основним заняттям хуту було землеробство. Розмовляють, в основному, мовами групи банту, панівна нині релігія — католицизм.
Хуту | |
---|---|
Кількість | 5–9.5 мільйонів |
Ареал | Руанда Бурунді ДР Конго |
Близькі до | Тутсі, тва |
Мова | Кірунді, кіньяруанда |
Історія
ред.Хуту переселились в район Великих Африканських озер у I столітті з півночі, витісняючи пігмеїв тва, які до того часу займали панівне становище в області.
У XV столітті хуту були підкорені тутсі. Влада тутсі над хуту підтримувалась Бельгією до 1962 року, поки регіон не було поділено на Руанду й Бурунді. Хуту отримали повний контроль над Руандою, що 1994 року призвело до геноциду тутсі, 800 000 були вбиті,[1]. В результаті конфлікту загинуло близько мільйона осіб (14 % населення Руанди).[2]
До початку геноциду в Руанді поділ на хуту й тутсі мав здебільшого соціальний характер, між цими етнічними групами вже не було мовних і культурних розбіжностей, а фізичні відмінності багато в чому стерлись через міжетнічні шлюби, хоча донині поширено уявлення, що хуту нижчі за зростом, та що їхня шкіра є темнішою.[3] За часів бельгійського колоніального правління національність була записана в ідентифікаційній картці руандійця, при цьому запис про національність дитини відповідав запису про національність його батька[3].
Через конфлікти між хуту й тутсі обстановка в регіоні Великих Африканських озер залишається напруженою[джерело?].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ How the genocide happened. BBC. 1 квітня 2004. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 7 грудня 2012.
- ↑ Minorities Under Siege: Pygmies today in Africa. UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. 2006. Архів оригіналу за 1 грудня 2006. Процитовано 7 грудня 2012.
- ↑ а б Carl H. Wilkens, «I'm not leaving», 2011. ISBN 978-1-4507-8080-3
Посилання
ред.- Гуту // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |