Богуміла Бердиховська
польська журналістка
| Богуміла Бердиховська | |
|---|---|
| Bogumiła Berdychowska-Szostakowska | |
_(cropped).JPG) | |
| Народилася | 10 січня 1963 (61 рік) Новий Санч, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Країна | Польща |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | Люблінський католицький університет Івана Павла II |
| Галузь | українознавство |
| Заклад | Центр cхідних дослідженьd Міністерство культури та національної спадщини Польщі Польське Радіо |
| Членство | Γромадянький Комітет Солідарністі з Україною |
| Брати, сестри | Zygmunt Berdychowskid |
| Нагороди | |
 Висловлювання у Вікіцитатах Богуміла Бердиховська у Вікісховищі | |
Богуміла Бердиховська (пол. Bogumiła Berdychowska-Szostakowska[1]; нар. 10 січня 1963, Новий Сонч, Малопольське воєводство, Польща) — польська публіцистка, яка спеціалізується на історії України XX століття та на польсько-українських стосунках. Секретар польсько-українського форуму, керівник стипендійних програм Національного центру культури у Варшаві, координує польсько-українські молодіжні обміни. У 1989—1994 роках була директоркою Відділу національних меншин в Міністерстві мистецтва та культури Польщі. У 1994—2002 роках заступник директора Польського радіо. Член редакційної колегії часопису Критика. Сестра політика Зигмунта Бердиховського.
Нагороди
ред.- Офіцер Ордена Відродження Польщі (2012)[1];
- орден княгині Ольги III ступеня (Україна, 2009) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історичної спадщини і сучасних досягнень та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[2][3];
Публікації
ред.- О. Гнатюк, Б. Бердиховська Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами: Розмови з українськими інтелектуалами записали й прокоментували Боґуміла Бердиховська та Оля Гнатюк інтерв'ю із Євгеном Сверстюком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською, Михайлом Горинем, Миколою Рябчуком / Пер. з пол. Роксана Харчук. — К.: Дух і літера, 2004. — 344 с. — ISBN 966-7888-63-0.
- Боґуміла Бердиховська, Юрій Прохасько Україна на шпальтах паризької «Культури» / Пер. з пол. Софія Грачова, Олег Маєвський, Дзвінка Матіяш. — К.: Критика, 2005. — 526 с. — ISBN 966-7679-67-5.
- Боґуміла Бердиховська Україна: люди і книжки: нарис / Пер. з пол. — К.: «К. І. С.», 2009. — 232 с. — ISBN 978-966-2141-31-3.
Примітки
ред.- ↑ а б Prezydent odznaczył kobiety zasłużone dla demokracji / Ordery i odzna…. archive.is (пол.). 6 вересня 2012. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2019. [Архівовано 2012-09-06 у Archive.is]
- ↑ Відбулося урочисте вручення високої державної нагороди України Боґумілі Бердиховській. poland.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
- ↑ Указ Президента України № 623/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 23 січня 2021.
Посилання
ред.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Богуміла Бердиховська
- Зустріч над могилами? [Архівовано 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Bogumiła Berdychowska. Stosunki polsko — ukraińskie po pomarańczowej rewolucji. Propozycje dla polskiej polityki zagraniczne. Dyskusja. [Архівовано 26 січня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
- Козаченко Б. Богуміла Бердиховська: Образ України в Польщі неоднозначний // Дзеркало тижня. — № 11 (486). — 20-26 березня 2004.
- Оля Гнатюк Український портрет в інтер'єрі XX ст. [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Дух і літера. — № 20. (рец. на: Bogumiła Berdychowska. Ukraina: ludzie i ksiżki, Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2006, 192 s.)
- Войцєх Кононьчук Ґедройць і Осадчук: пів століття у листах [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |