Przejdź do zawartości

робити

Z Wikisłownika – wolnego słownika wielojęzycznego

робити (język ukraiński)

[edytuj]
transliteracja:
robiti
wymowa:
роби́ти?/i zobacz zasady wymowy ukraińskiej
znaczenia:

czasownik przechodni niedokonany

(1.1) robić, zajmować się
(1.2) robić, wykonywać, tworzyć
(1.3) robić, działać
(1.4) czynić (kogoś np. szczęśliwym)

czasownik nieprzechodni niedokonany

(2.1) robić, pracować
odmiana:
(1.1) роби́ти, ter. lp 1 os. роблю́, 2 os. ро́биш; koniugacja II
przykłady:
(1.1) Він хо́че ви́конати цю робо́ту, адже́ ж не ро́бить.[1]On chce to zrobić, ale jednak nie robi.
(1.3) Я не знаю, що робити.Nie wiem, co robić.
(1.3) Він роби́в усе́, що міг, аби́ б поверну́тися додо́му.[2]Robił wszystko, co mógł, żeby tylko wrócić do domu.
składnia:
(1.2) робити + B.
(1.4) робити + N.
(2.1) робити + на + N.
kolokacje:
(2.1) робити на заводі / на підприємстві
(1.4) робити щасливим
synonimy:
(1.2) виготовляти, виробляти
(2.1) працювати
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. роблення n, робленість ż, робота ż, роботонька ż, роботизна ż, робітка ż, робучість ż, робітник m, робітниця ż, робітництво n, роба ż, робітня ż, роботящість ż, роботяга m ż, роботяжечка m ż, роботуха m ż
czas. робитися ndk., зробити dk., зробитися dk.
przym. роблений, робочий, робучий, робітний, робітничий, робітницький, роботящий
przysł. роблено
związki frazeologiczne:
робити своєrobić swojeробити під себеrobić pod siebieробити з мухи слонаrobić z muchy słonia, robić z igły widłyробити, як віл; робити, як віл у ярмі; робити, як чорний вілharować jak wółроби, небоже, то й Бог допоможене борода робить чоловіка мудримз необхідності благодійність робитине роби комусь, що собі не мило
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1. publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać Hasło „АДЖЕ́ Ж¹” w: Алла Лучик, Ольга Антонова, Іоанна Дубровська, Українсько-польський словник еквівалентів слова, Kijów 2011, ISBN 978-966-2410-27-3, s. 16.
  2. publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać Hasło „АБИ Б <ТІ́ЛЬКИ (ТІ́ЛЬКИ)>¹” w: Алла Лучик, Ольга Антонова, Іоанна Дубровська, Українсько-польський словник еквівалентів слова, Kijów 2011, ISBN 978-966-2410-27-3, s. 13.