Iglesia luterana ucraniana
Iglesia luterana ucraniana | ||
---|---|---|
| ||
Generalidades | ||
Clasificación | Protestante oriental | |
Orientación | Luteranismo oriental | |
Forma de gobierno |
Episcopal Congregacionalista | |
Asociaciones | Conferencia Luterana Evangélica Confesional | |
Territorio | Ucrania | |
Orígenes | ||
Fundación | 1933[1] | |
Cifras | ||
Miembros | 2 500 | |
Congregaciones | 25 | |
Sitio web | ||
ukrlc.org | ||
La Iglesia Luterana Ucraniana (en ucraniano: Українська Лютеранська Церква) o ULC es la denominación cristiana de tradición luterana asentada en Ucrania.[2] Está formada por 25 congregaciones en Ucrania, sirviendo a unos 2500 miembros y tiene el Seminario Teológico Luterano Ternopil en el oeste de Ucrania.
Creencias y culto
[editar]La Iglesia luterana ucraniana utiliza el calendario juliano revisado[3][4] para el año litúrgico y, por lo tanto, observa los días festivos y los tiempos litúrgicos, como la Gran Cuaresma, de manera similar a las costumbres ortodoxas.[5][6]
La postura durante el culto, como inclinarse, es idéntica a la de otras partes del cristianismo oriental.[7] El calendario litúrgico luterano utilizado por la iglesia incluye personajes estimados en el cristianismo oriental, como Juan Crisóstomo y Néstor el Cronista, así como propios de la Iglesia Luterana, como Lucas Cranach el Viejo y Martín Lutero.[8]
La ULC enseña que la Biblia es la única fuente autorizada de doctrina. Se suscribe a las Confesiones Luteranas (el Libro de Concordia) como presentaciones precisas de lo que enseñan las Escrituras. Enseña que Jesús es el centro de las Escrituras y el camino a la salvación eterna, y que el Espíritu Santo usa el evangelio en la palabra y los sacramentos (bautismo, comunión y confesión y absolución) para llevar a las personas a la fe en Jesús como Salvador y mantenerlas en la fe, fortaleciéndoles en su vida diaria de santificación.
Las parroquias luteranas ucranianas se construyen de acuerdo con la arquitectura bizantina.[7]
La Iglesia luterana ucraniana usa el sello de Lutero con una cruz ortodoxa en el centro como su emblema.[9]
Historia
[editar]El luteranismo ucraniano se originó en el siglo XVII. En 1933 se publicó la liturgia luterana ucraniana, la primera liturgia del luteranismo de rito bizantino.[1]
La ULC tiene sus raíces en el luteranismo temprano en el siglo XVI y, más recientemente, en la Iglesia evangélica ucraniana de la Confesión de Augsburgo, que fue perseguida por la KGB y el gobierno soviético, que mantuvo una política de ateísmo estatal, en 1939. Desde 1939-1945, muchos clérigos luteranos bizantinos fueron martirizados por su fe.[10] Theodor Yarchuk, un pastor que era un importante líder de la Iglesia evangélica ucraniana de la Confesión de Augsburgo, fue torturado y asesinado en Stanislaviv por las autoridades comunistas.[11] Muchos laicos luteranos ucranianos también fueron enviados a los gulags, donde murieron.[12]
En la diáspora, partes de la Iglesia luterana sobrevivieron. En 1989, Yaroslav Shepeliavets, pastor de una iglesia luterana ucraniana en Minnesota ordenó más de 100.000 biblias de Alemania, traducidas al ucraniano, una vez que los controles comunistas sobre la religión se relajaron a finales de la perestroika.[13]
La ULC fue reorganizada en 1994 por varias congregaciones luteranas en Ucrania después de la caída de la Unión Soviética y la relajación de las restricciones a la expresión religiosa.[1] Creció a través del trabajo misionero activo de la organización misionera del Sínodo Evangélico Luterano "Pensamientos de Fe", en las décadas de 1980 y 1990.[14]
La ULC se considera legalmente como la sucesora del cuerpo de la iglesia anterior y se le ha otorgado el derecho de reclamar parte de la propiedad de la iglesia que había sido incautada por el gobierno soviético. La ULC se ha registrado oficialmente con el gobierno de Ucrania como denominación cristiana desde 1996.[1]
Afiliación
[editar]La ILU es miembro de la Conferencia Luterana Evangélica Confesional (CLEC), una organización mundial de iglesias luteranas.[15]
Referencias
[editar]- ↑ a b c d Bebis, Vassilios (30 de marzo de 2013). «The Divine Liturgy of Saint John Chrysostom, used by the Ukrainian Lutheran Church, and its missing elements». Eastern Orthodox Metropolitanate of Hong Kong and Southeast Asia (en inglés). Consultado el 18 de septiembre de 2018. «A revised Liturgy of St. John Chrysostom is also celebrated in Ukraine by members of the Ukrainian Lutheran Church. This Church was organized originally in 1926 in the “Galicia” region of Ukraine, which was at that time under the government of Poland. The liturgical rites used by the Ukrainian Lutherans reflected their Byzantine tradition. They did not use a Lutheran revision of the Latin Mass in their services, but instead they used a Lutheran revision of the Divine Liturgy of St. John Chrysostom. At its height, before the Second World War, the UECAC had numbered over 10,000 members. But the UECAC was suppressed by the Communists in 1939, and after the war it ceased to exist at the institutional level on the territory of Ukraine. The Ukrainian Evangelical Church of the Augsburg Confession was reorganized on the territory of Ukraine in 1994, as the Ukrainian Lutheran Church.»
- ↑ Hämmerli, Maria; Mayer, Jean-François (23 de mayo de 2016). Orthodox Identities in Western Europe: Migration, Settlement and Innovation (en inglés). Routledge. p. 13. ISBN 9781317084914.
- ↑ «Українська Лютеранська Церква перейшла на новоюліанський календар - РІСУ». Релігійно-інформаційна служба України (en ucraniano). Consultado el 11 de diciembre de 2022.
- ↑ «Українська Лютеранська Церква першою відмовилася від святкування Різдва 7 січня.». Збруч (en ucraniano). 29 de diciembre de 2017. Consultado el 11 de diciembre de 2022.
- ↑ Moroz, Vladimir (10 de mayo de 2016). «Лютерани східного обряду: такі є лише в Україні». РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України (en ucraniano). Consultado el 19 de septiembre de 2018. «Щодо календаря, то окрім звичних для більшості християн дванадесятих свят в УЛЦ є й особливі. Так, тут знаходимо День народної радості (День Соборності України) – 22 січня; св. Костянтина Острозького – 13 лютого; св. Мартіна Лютера, доктора і сповідника – 18 лютого; св. Лукаса Кранаха і Альбрехта Дюрера, художників – 6 квітня; св. Аскольда, християнського правителя – 4 липня; св. Яна Гуса, пастиря і мученика. 28 липня українські лютерани відзначають спільно празник Св. Володимира Великого, просвітителя Русі-України, християнського правителя, а також Св. Йогана Себастьяна Баха, кантора. Є у календарі УЛЦ і багато святих, яких зазвичай ототожнюють із Католицькою чи Православною Церквою. Це, зокрема, св. Іван Золотоустий, Боніфацій Майнцький, Бернард із Клерво, св. Климент Римський, св. Амвросій Медіоланський, св. Нестор Літописець та багато інших.»
- ↑ Bohmat, Pavlo (2001). «Проповіді». Ukrainian Lutheran Church (en ucraniano). Consultado el 19 de septiembre de 2018. «Як відомо, німецьке лютеранство згідно з церковною традицією залишило у вжитку чимало католицьких елементів, особливо в літургії. "Створена Лютером форма богослужіння, власне кажучи, є німецьким перекладом латинської меси" (Ф. Гейгер). В усьому світі лютерани, як і німці в Україні, відтворюють західний обряд. Натомість українці-лютерани від самого початку звернулись до православного обряду та юліанського календаря. Чому? Перше, що спадає на думку, -греко-католицьке походження засновників церкви. І це справді є однією з причин, що зумовила її оригінальне обличчя.»
- ↑ a b Bohmat, Pavlo (2001). «Проповіді». Ukrainian Lutheran Church (en ucraniano). Consultado el 19 de septiembre de 2018. «Отож літургійний канон УЛЦ містить такі загально церковні принципи: хрещення немовлят., шлюб священиків., причащання під обома видами., реальна, а не символічна (як у кальвіністів і радикальних протестантів) присутність Христа під час Євхаристії., право на її здійснення лише ординованими служителями., розуміння хрещення як таїнства, що “є правдивим засобом (знаряддям) благодаті”., шанування сповіді та відпущення гріхів священиком (скасовану у кальвіністів і радикальних протестантів)., рідна мова богослужіння., відповідний зовнішній, з використанням елементів візантійської архітектури, і внутрішній вигляд культових споруд, збереження вівтаря, споглядання розп'ятого Христа та образів, які "не є уособленням Христа і святих, а вказуванням на спасіння"., шанування православних свят., проведення покаянних богослужінь з поклонами тощо.»
- ↑ Moroz, Vladimir (10 de mayo de 2016). «Лютерани східного обряду: такі є лише в Україні». РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України (en ucraniano). Consultado el 19 de septiembre de 2018. «Щодо календаря, то окрім звичних для більшості християн дванадесятих свят в УЛЦ є й особливі. Так, тут знаходимо День народної радості (День Соборності України) – 22 січня; св. Костянтина Острозького – 13 лютого; св. Мартіна Лютера, доктора і сповідника – 18 лютого; св. Лукаса Кранаха і Альбрехта Дюрера, художників – 6 квітня; св. Аскольда, християнського правителя – 4 липня; св. Яна Гуса, пастиря і мученика. 28 липня українські лютерани відзначають спільно празник Св. Володимира Великого, просвітителя Русі-України, християнського правителя, а також Св. Йогана Себастьяна Баха, кантора. Є у календарі УЛЦ і багато святих, яких зазвичай ототожнюють із Католицькою чи Православною Церквою. Це, зокрема, св. Іван Золотоустий, Боніфацій Майнцький, Бернард із Клерво, св. Климент Римський, св. Амвросій Медіоланський, св. Нестор Літописець та багато інших.»
- ↑ Serhiy Kudrick, Taras Kokovsky, Oleg Stetsyuk (31 de octubre de 2007). «Українська Лютеранська Церква – Церква, яка бере за основу лише Святе Письмо – Біблію, являється консервативною Церквою у питаннях віросповідання». РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України (en ucraniano). Consultado el 19 de septiembre de 2018. «УЛЦ є правонаступницею довоєнної Української Євангельської Церкви Авгсбурзького віросповідання (УЄЦАВ), що визначала себе як Церква Східного (Візантійського) обряду. Звідси і використання символіки цього обряду і Літургії Івана Золотустого.»
- ↑ Serhiy Kudrick, Taras Kokovsky, Oleg Stetsyuk (31 de octubre de 2007). «Українська Лютеранська Церква – Церква, яка бере за основу лише Святе Письмо – Біблію, являється консервативною Церквою у питаннях віросповідання». РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України (en ucraniano). Consultado el 19 de septiembre de 2018. «В період 1939-45 рр. фактично були репресовані і вбиті більшість пастирів. Чільний провідник Церкви душпастир Теодор Ярчук, ймовірніше усього був замордований у Дем’яновім Лазі коло Івано-Франківська.»
- ↑ Moroz, Vladimir (10 de mayo de 2016). «Лютерани східного обряду: такі є лише в Україні». РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України (en ucraniano). Consultado el 19 de septiembre de 2018.
- ↑ Moroz, Vladimir (10 de mayo de 2016). «Лютерани східного обряду: такі є лише в Україні». РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України (en ucraniano). Consultado el 19 de septiembre de 2018. «До кінця 1930-х років вона мала 25 громад, а також місії – загалом 10-20 тис. вірних. Засновником та очільником спільноти українських лютеран був уродженець Тернопільщини Теодор Ярчук, який загинув у 1941 році в катівнях НКВС (найбільш імовірно, був розстріляний у Дем’яновім лазу поблизу Станіславова). Багато вірних лютеран також були знищені у таборах і на засланні – Церкву забороняли, храми і все майно відібрали. Відтак після падіння тоталітаризму спільнота, вже під назвою УЛЦ, відроджувалася майже «з нуля».»
- ↑ Hunczak, Taras (2015). My Memoirs: Life's Journey through WWII and Various Historical Events of the 21st Century.. p. 82. ISBN 978-0-7618-6699-2. OCLC 930023769.
- ↑ «Ukraine». Thoughts of Faith. Consultado el 12 de enero de 2018.
- ↑ «Member Churches». Confessional Evangelical Lutheran Conference. Consultado el 12 de enero de 2018.