Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 394 029 сторінок.

Календар

1 вересня

1751 — народився Емануель Шикандер, німецький драматург, лібретист
1863 — народився Олександр Андріяшев, український історик, архівіст
1867 — помер Опанас Маркович, український фольклорист, етнограф, член Кирило-Мефодіївського Братства
1898 — народився Євген Дроб'язко, український перекладач
1944 — помер Василь Герасимчук, український історик
1997 — помер Борис Балінський, український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог

Вибрана проза

Сталінізм. (Прага, 1942) Микола Сціборський
… Але ж большевизм і не думає з кимось мірятися в лицарському двобою! Один закордонний ґенерал у розмові з Лєніном, саркастично спитав, якими арміями сподіється большевизм здобути перемогу над світом. Лєнін відповів з усмішкою: «вашими ж, ґенерале, вашими»… В цій відповіді — ціла концепція совєтської політики! Її наслідки слідні з наступних цифер. Журнал «Л'Еспуар де Франс» дав не так давно документальний нарис розкладової акції червоної Москви закордоном. Виявляється, що за 20 років большевики спричинили 10 воєн і 10 революцій. 10 воєн це: Фінляндія (1918), Латвія (1918—19), Естонія (1918—19), Литва (1918), Польща (1920), Україна (1917—20), Грузія (1921), Китай (1925—31), Еспанія (1936—39), Фінляндія (1939—40); 10 революцій — це: Фінляндія (1918), Німеччина (1918—19), Баварія (1919), Мадярщина (1919), Грузія (1921), Мексико (1929), Китай і Туркестан (1925—31), Монґолія (1934), Еспанія (1934 і 1936). За цей час большевики викликали революційні зриви в 19 країнах Европи, в 10 країнах Азії, в 10 країнах Америки й в 2 країнах Африки. З 1917. р. Москва спровокувала в світі 97 більших заворушень… Багатомовні цифри! Свої руїнницькі завдання большевизм намагатиметься реалізувати різними методами. Ми переконані, що на випадок війни в Европі, Москва до певного часу за всяку ціну уникатиме прямого удару з поважними зовнішніми силами. Вона намагатиметься нападати на слабших, використовуватиме чужі перемоги й поразки, підбурюватиме в усіх країнах у свою користь темний людський мотлох, і тд. Все це робитиме большевизм з одною основною метою: у сприятливий момент кинути під прапорами сталінізму на знесилений і скривавлений Захід московські орди під гаслом: «дайош Европу!»

читати далі…

Вибрана поезія

Богдан-Ігор Антонич

Привітання життя. (Львів, 1931)

ПІСНЯ БАДЬОРИХ БРОДЯГ

1.

В дорогу! Щоб лиш сонце нам світило,

щоб ясен круг горів нам угорі.
О, ти шляхів безкраїх дивна сило,
що маниш нас в своїй мінливій грі.
Як вдарить запах піль в вікна вітрило,
хто видержить в душних кімнат жарі.
Упитись далі подихом так мило,
геть суми, думи кинути старі!
Вітрами поле душі нам обмило,
а пісню підказали комарі.
Складаєм дні в яскравих айстрів клюмби,
нових америк щастя ми колюмби.

2

Чи в очі дощ січе, немов горох,

чи в літній день пітніти буде тіло,
хоч рахувати ти б не вмів до трьох,
хоч від журби твоє би серце мліло,
мякий безмежжя обмотає мох,
поглянеш в тихий, вільний безкрай сміло,
покинеш хвиль минулих темний льох
і буде серце юним шалом цвіло,
і буде в тобі грав пташиний тьох,
поймеш заплутане природи діло.
Без меж і стін, що тиснуть, станеш тут,
бродяга, волокита, шалапут.