Болонський університет

Болонський університет
UNIBO|рівень акредитації|кількість факультетів
44°29′38″ пн. ш. 11°20′34″ сх. д.
Тип	громадський університет і видавець відкритого доступу
Країна	Італія
Розташування	Італія Болонья
Гасло	Alma Mater Studiorum. Petrus ubique pater legum Bononia mater
Засновано	1088
Ректор	Giovanni Molarid
Студентів	77 498 (7 березня 2015)
Інтернів	29 576
Співробітників	7688 осіб (2018)
Кольори	червоний
Членство у	Союз середземноморських університетів, Утрехтська мережа, Коїмбрська група, ORCID, Europaeumd, Асоціація університетів Європи, Guild of European Research-Intensive Universitiesd, Партнерство Європейської Групи університетів Аеронавтики та Космосу, Коаліція з покращення оцінки дослідженьd, European Open Science Cloud Associationd і ELIXIR Italyd
Складається з	Library of the University of Bolognad
Кампус	Болонья (головний кампус), Форлі, Чезена, Равенна, Ріміні
Мова викладання	італійська
Випускники	Категорія:Випускники Болонського університету
Штаб-квартира	Болонья
Сайт	unibo.it
University of Bologna у Вікісховищі

Боло́нський університе́т — найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в XIV столітті. Серед викладачів Болонського університету були видатні анатоми — Везалій і Мальпігі. У Болонському університеті зробив своє знамените відкриття Луїджі Гальвані. Одним із ректорів університету був українець Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок, а в XIV—XV століття почали з'являтися і професорки.

Факультети

В Болонському університеті

Студентка Болоньї за навчанням

В університеті є такі факультети:

• юридичний,
• торговельно-економічний,
• філологічний,
• філософський,
• педагогічний,
• медичний,
• фізико-математичний,
• природничий,
• промислової хімії,
• інженерний,
• сільськогосподарський,
• ветеринарної медицини.

Відомі студенти й викладачі

• XI століття
  • Ірнерій

• XII століття
  • Граціан
  • Вільгельм Тірський

• XIII століття
  • Гвідо Фава
  • Гвідо Гвініцеллі

• XIV століття
  • Чекко д'Асколі
  • Данте Аліг'єрі
  • Франческо Петрарка
  • Мануїл Хрисолор
  • Колюччо Салютаті

• XIV століття
  • Юрій Дрогобич
  • Леон-Баттіста Альберті
  • Ніколаус Коперник
  • Альбрехт Дюрер
  • Джованні Піко делла Мірандола
  • Сципион Дель Ферро
  • Богуслав Газіштейн

• XVI століття
  • Джироламо Кардано
  • Парацельс
  • Джованні делла Каза
  • Григорій XIII
  • Андреас Везалій
  • П'єтро Помпонацці
  • Карло Борромео
  • Торквато Тассо

• XVII століття
  • Казимир Лев Сапега
  • Джованні Доменіко Кассіні
  • Бонавентура Кавальєрі
  • Марчелло Мальпігі

• XVIII століття
  • Марія Ґаетана Аньєзі
  • Луїджі Гальвані
  • Карло Ґольдоні

• XIX століття
  • Джозуе Кардуччі
  • Камілло Гольджі

• XX століття
  • Гульєльмо Марконі
  • Умберто Еко
  • П'єр Паоло Пазоліні
  • Романо Проді
  • Аугусто Рігі
  • Федеріго Енрікес
  • П'єрлуїджі Колліна
  • Мікеланджело Антоніоні
  • Джакомо Чамічан

Див. також

• Жіноча освіта
• Аль-Карауїн найстаріший діючий навчальний заклад у світі.

Джерела

• Кіку В. А. Болонський університет [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 332—333. — ISBN 966-00-0734-5.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Офіційна сторінка університету [Архівовано 19 травня 2005 у Wayback Machine.] (італ.) (нім.)
• Архів університету [Архівовано 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)