dbo:abstract
|
- النبرة الحادة ( ´ ) هي علامة تشكيل تستخدم في العديد من اللغات المكتوبة الحديثة بالألفبائية المستندة على الكتابة اللاتينية، والكيريلية، واليونانية. (ar)
- L'accent agut (´) és un signe diacrític consistent en una breu línia inclinada, que baixa de dreta a esquerra, i que es col·loca damunt una lletra, normalment una vocal. Pot tenir diverses funcions (en algunes llengües se'n combinen diverses):
* Grau d'obertura: l'accent marca que la vocal es pronuncia d'una manera tancada, en oposició a un altre fonema que s'escriu amb la mateixa lletra, com per exemple composé en francès, on la darrera "e" no sona com la "e" oberta de siège. Per aquest motiu l'accent agut en alguns llibres de text catalans a vegades també s'anomena accent tancat.
* Tonicitat: l'accent pot recaure en la síl·laba tònica per marcar que s'ha de pronunciar aquella seqüència amb més força. És l'ús del català en paraules com valdré, per contra a valdre, per exemple.
* Desambiguació lèxica: es posa un accent encara que les normes de l'ortografia no ho requereixin, a fi de diferenciar dues paraules. És l'accent diacrític, com el català bé, que significa "correcte" i es distingeix de be, "xai".
* Èmfasi: es pot marcar una paraula com a més rellevant dins la frase amb l'accent, tal com permet el neerlandès.
* Duració: s'utilitza l'accent per diferenciar vocals llargues i breus (la vocal accentuada és més llarga) en llengües com el txec o en les transcripcions medievals del llatí (que no tenia accents quan era parlat a l'Imperi Romà).
* To: en un fenomen similar a l'anterior, l'accent agut pot marcar un to més alt en idiomes tonals com la varietat normativa del xinès.
* Palatalització: en polonès, un accent sobre una consonant marca que el so s'ha de pronunciar palatalitzat.
* Desambiguació prosòdica: un accent pot diferenciar un fonema d'un altre (les pronunciacions difereixen més que no pas sols el grau d'obertura), com en l'islandès.
* Manlleus: un préstec d'una altra llengua pot conservar l'accent encara que no s'adeqüi als usos d'aquest signe en l'idioma d'acollida, i fins i tot encara que aquest no tingui accents, com passa en l'anglès, que manté l'accent en els gal·licismes (manlleus del francès).
* Metafonia: també en polonès l'accent agut sobre la o –única vocal que pot dur accent– indica que s'ha de pronunciar com a /u/. (ca)
- Čárka je diakritické znaménko, které má v různých jazycích různou funkci. Odborně se též nazývá akut. Čárka se umísťuje nad základní znak abecedy. (cs)
- Η οξεία (´) είναι ένα διακριτικό που χρησιμοποιείται σε πολλές σύγχρονες γραπτές γλώσσες με αλφάβητα που βασίζονται στις λατινικές, κυριλλικές και ελληνικές γραφές. Η οξεία προφορά χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά στην πολυτονική ορθογραφία της Αρχαίας Ελληνικής, όπου έδειχνε μια συλλαβή με υψηλό τονισμό. Στη νεοελληνική γλώσσα, η οξεία χρησιμοποιείται για το φωνήεν που έχει υψηλότερο τονισμό. Από το 1982 η οξεία ονομάζεται και «τόνος» καθώς είναι ο μοναδικός τόνος που απέμεινε έπειτα από την επιβολή του μονοτονικού συστήματος. Παρόλο που όλες οι πολυσύλλαβες λέξεις έχουν οξεία, υπάρχουν λέξεις, μονοσύλλαβες, που οξύνονται μόνο όταν είναι για ερώτηση ή για έμφαση της προσωπικής αντωνυμίας. (el)
- The acute accent (/əˈkjuːt/), ◌́, is a diacritic used in many modern written languages with alphabets based on the Latin, Cyrillic, and Greek scripts. For the most commonly encountered uses of the accent in the Latin and Greek alphabets, precomposed characters are available. (en)
- Der Akut [aˈkuːt] (lateinisch acutus: ‚spitz‘, ‚scharf‘), entsprechend seiner Zeichengestalt auch Aufwärtsakzent, ist ein diakritisches Zeichen (ein Akzentzeichen), das sich in vielen modernen geschriebenen Sprachen findet, deren Alphabete auf dem lateinischen, kyrillischen oder griechischen Schriftsystem basieren. Er besteht aus einem kurzen Strich von links unten nach rechts oben und steht über oder vor dem Buchstaben und kennzeichnet eine besondere Aussprache des Buchstabens oder die Wortbetonung. Das symmetrische Gegenstück zum Akut ist der Gravis. (de)
- La dekstra korno ( ´ ) estas latin-alfabeta supersigno (diakrita signo) en la formo de streko iranta de maldekstre-malsupre al dekstre-supre. (eo)
- Azentu zorrotza ( ´ ) zenbait hizkuntzatan hainbat ezaugarri adierazteko erabiltzen den ortografia zeinua da (esate baterako, irekiera, intentsitatea edo tonua). Gaur egungo euskaran ez da erabiltzen, baina 1936ko Espainiako Gerra Zibilaren aurretik nahiko orokortuta zegoen sabindar euskara idatzian ŕ hizkian erabiltzen zen, alegia, egungo rr bikoitzaren ahoskera adierazteko (eŕe, egun erre), baina gerra ondorenean erabilpena gainbehera joan zen eta euskara batuaren sorrerarekin jada 1970eko hamarkadaren amaieraldetik aurrera erabiltzeari utzi zitzaion. Hizkuntza erromantzeetan zeinu arrunta da, batez ere frantsesean, baina baita katalan eta italieran ere, bokar itxiak adierazteko: katalanez, é [e] ahoskatzen da eta ó, [o]. Aldiz, portugesez alderantzikoa adierazten du, é eta ó bokal irekiak dira. Bestalde, gaztelania, katalan, galiziera eta portugesez azentu zorrotzak azentua daraman bokala intentsitate handiagoz ahoskatu behar dela adierazten du. Alegia, gaztelaniaz azentua deritzona: límite ("muga", izen proparoxitonoa) vs limite ("muga dezadan", "muga dezan", "muga dezazun", aditz paroxitonoak) vs limité ("mugatu nuen", aditz oxitonoa). Polonieraz ó bokala itxiago eta biribilduago ahoskatu behar dela adierazteko erabiltzen da. Galeseraz normalki intentsitatea hitzaren azkenaurreko silaban dago: hala ez bada, azentu zorrotzak zein silaba intentsitate handienaz ahoskatu behar den adierazten du. Bokalez gain, galeserak w eta y hizkiak ere onartzen ditu eta horiek ere batzuetan azentu zorrotza daramate (ẃ, ý), bi hizki horiek ere hizkuntza horretan bokal soinuak adierazten baitituzte. Txekiera, eslovakiera, hungariera eta irlanderaz azentu zorrotzak bokal luzea adierazten du. Eslovakieraz, bokalez gain, ŕ eta ĺ hizkiak ere azentu zorrotza eraman dezakete. Kroaziera, mazedoniera eta serbieraz ć hizkiak [ʨ] soinua adierazten du. (eu)
- El acento agudo ‹ ◌́ › es un signo ortográfico usado en varios idiomas para indicar diversas propiedades (tales como apertura, intensidad o tono) en esos idiomas. En español se conoce mejor como acento ortográfico, acento o tilde. (es)
- L’accent aigu ‹ ◌́ › est un diacritique de l’alphabet latin, de l'alphabet grec, de l’alphabet cyrillique ou d’autres alphabets, hérité de l'accent aigu grec ou de l'apex latin. (fr)
- Aksen tirus ( ´ ) (bahasa Inggris: acute accent) adalah sebuah tanda-bunyi (diacritic) yang digunakan dalam alfabet bahasa-bahasa Latin, Kiril, Yunani, dan juga masih ada beberapa bahasa lainnya. (in)
- 양음 부호(揚音符號, ´, 프랑스어: accent aigu 악상 테귀[*], 영어: acute accent 어큐트 액센트[*])는 발음 구별 기호의 하나로, 프랑스어, 스페인어, 포르투갈어 등의 표기에 사용된다. 체코어, 슬로바키아어, 헝가리어에서는 장모음을 표시하는 용도로 쓰인다. (ko)
- アキュート・アクセント(´、◌́)または アクサンテギュは、おもにラテン文字を用いる言語の表記に用いられるアクセント符号で、ダイアクリティカルマーク(発音区別符号)の一種。揚音符(ようおんぷ)、揚音符号(ようおんふごう)、鋭アクセントと呼ばれることもある。 スペイン語、ポルトガル語、フランス語、カタルーニャ語、イタリア語、ポーランド語、チェコ語、スロバキア語、セルビア・クロアチア語(セルビア語のラテン文字表記・クロアチア語・ボスニア語)、ギリシャ語、アイルランド語、ウェールズ語、アイスランド語、ベトナム語、ハンガリー語、トルクメン語などに用いられる。 (ja)
- L'accento acuto ( ´ ) è un segno diacritico utilizzato in numerose lingue scritte moderne basate sull'alfabeto latino, cirillico e greco, e è uno degli accenti grafici. (it)
- Akcent ostry (akut, akcent silny) – znak diakrytyczny w postaci ukośnej kreski, o kształcie prostym lub nieznacznego klina, wznoszącej się od lewej do prawej (np. τό). Stosowany w alfabecie łacińskim, cyrylicy tylko do oznaczania akcentu i w alfabecie greckim tylko w samogłoskach. W tradycyjnej polskiej typografii akut jest bliższy pionu oraz nieco przesunięty na prawo od środka znaku. (pl)
- Het accent aigu (Latijn: acutus, scherp), in de drukkerij kort met kuut aangeduid, is een diakritisch teken in de vorm van een streepje boven een letter dat van linksonder naar rechtsboven wijst. Het wordt in het Latijnse, Griekse en Cyrillische schrift gebruikt om klemtoon aan te geven of om de basisklank (zonder accent) te veranderen. (nl)
- O acento agudo (◌́) é um diacrítico usado em muitas línguas escritas modernas com alfabetos baseados nas escritas latina, cirílica e grega. Para os usos mais comuns do acento nos alfabetos latino e grego, estão disponíveis . (pt)
- Аку́т (лат. acutus), острое ударение — диакритический знак, /-образный штрих над буквой. Используется в греческом, романских, славянских и многих других языках. Приблизительно совпадает по форме с типографским клавиатурным знаком — машинописным апострофом. Орфография некоторых языков требует обязательной или факультативной расстановки знаков ударения (акута либо грависа). Акут как знак ударения используется в некоторых современных европейских языках, имеющих подвижное (нефиксированное) ударение. В романских языках акут широко используется для различения открытых и закрытых гласных. В большинстве орфографических систем (за исключением португальского языка) обозначает закрытое качество гласного. В некоторых языках используется для обозначения долготы гласных (а также слогообразующих согласных), тона, логического выделения. (ru)
- 尖音符(acute accent;◌́;銳音符:ˊ )是一種變音符號,主要用於拉丁字母和希臘字母上。「尖音符」在歐美文字的寫法大多源自拉丁文「acutus」(解作 尖鋭),而「acutus」本身也是希臘文「ὀξύς」的羅馬化外來語。 (zh)
- Аку́т (лат. acutus), оксíя (дав.-гр. ὀξεῖα), го́стрий на́голос (´) — діакритичний знак, косий штрих над літерою. Використовується в грецькій, романських, слов'янських та багатьох інших мовах. В Юнікоді представлений як U + 0301. Приблизно збігається за формою з друкарським клавіатурним знаком — . Орфографія деяких мов вимагає обов'язкового або факультативного використання знаків наголосу (акута або гравісу). Акут як знак наголосу використовується в деяких сучасних європейських мовах, що мають рухливий (нефіксований) наголос. У романських мовах акут широко використовується для розрізнення відкритих та закритих голосних. У більшості орфографічних систем (за винятком португальської мови) цей знак позначає закритий голосний. У деяких мовах використовується для позначення довготи голосних (а також складотворчих приголосних), тони, а також логічне виділення. (uk)
|
rdfs:comment
|
- النبرة الحادة ( ´ ) هي علامة تشكيل تستخدم في العديد من اللغات المكتوبة الحديثة بالألفبائية المستندة على الكتابة اللاتينية، والكيريلية، واليونانية. (ar)
- Čárka je diakritické znaménko, které má v různých jazycích různou funkci. Odborně se též nazývá akut. Čárka se umísťuje nad základní znak abecedy. (cs)
- The acute accent (/əˈkjuːt/), ◌́, is a diacritic used in many modern written languages with alphabets based on the Latin, Cyrillic, and Greek scripts. For the most commonly encountered uses of the accent in the Latin and Greek alphabets, precomposed characters are available. (en)
- Der Akut [aˈkuːt] (lateinisch acutus: ‚spitz‘, ‚scharf‘), entsprechend seiner Zeichengestalt auch Aufwärtsakzent, ist ein diakritisches Zeichen (ein Akzentzeichen), das sich in vielen modernen geschriebenen Sprachen findet, deren Alphabete auf dem lateinischen, kyrillischen oder griechischen Schriftsystem basieren. Er besteht aus einem kurzen Strich von links unten nach rechts oben und steht über oder vor dem Buchstaben und kennzeichnet eine besondere Aussprache des Buchstabens oder die Wortbetonung. Das symmetrische Gegenstück zum Akut ist der Gravis. (de)
- La dekstra korno ( ´ ) estas latin-alfabeta supersigno (diakrita signo) en la formo de streko iranta de maldekstre-malsupre al dekstre-supre. (eo)
- El acento agudo ‹ ◌́ › es un signo ortográfico usado en varios idiomas para indicar diversas propiedades (tales como apertura, intensidad o tono) en esos idiomas. En español se conoce mejor como acento ortográfico, acento o tilde. (es)
- L’accent aigu ‹ ◌́ › est un diacritique de l’alphabet latin, de l'alphabet grec, de l’alphabet cyrillique ou d’autres alphabets, hérité de l'accent aigu grec ou de l'apex latin. (fr)
- Aksen tirus ( ´ ) (bahasa Inggris: acute accent) adalah sebuah tanda-bunyi (diacritic) yang digunakan dalam alfabet bahasa-bahasa Latin, Kiril, Yunani, dan juga masih ada beberapa bahasa lainnya. (in)
- 양음 부호(揚音符號, ´, 프랑스어: accent aigu 악상 테귀[*], 영어: acute accent 어큐트 액센트[*])는 발음 구별 기호의 하나로, 프랑스어, 스페인어, 포르투갈어 등의 표기에 사용된다. 체코어, 슬로바키아어, 헝가리어에서는 장모음을 표시하는 용도로 쓰인다. (ko)
- アキュート・アクセント(´、◌́)または アクサンテギュは、おもにラテン文字を用いる言語の表記に用いられるアクセント符号で、ダイアクリティカルマーク(発音区別符号)の一種。揚音符(ようおんぷ)、揚音符号(ようおんふごう)、鋭アクセントと呼ばれることもある。 スペイン語、ポルトガル語、フランス語、カタルーニャ語、イタリア語、ポーランド語、チェコ語、スロバキア語、セルビア・クロアチア語(セルビア語のラテン文字表記・クロアチア語・ボスニア語)、ギリシャ語、アイルランド語、ウェールズ語、アイスランド語、ベトナム語、ハンガリー語、トルクメン語などに用いられる。 (ja)
- L'accento acuto ( ´ ) è un segno diacritico utilizzato in numerose lingue scritte moderne basate sull'alfabeto latino, cirillico e greco, e è uno degli accenti grafici. (it)
- Akcent ostry (akut, akcent silny) – znak diakrytyczny w postaci ukośnej kreski, o kształcie prostym lub nieznacznego klina, wznoszącej się od lewej do prawej (np. τό). Stosowany w alfabecie łacińskim, cyrylicy tylko do oznaczania akcentu i w alfabecie greckim tylko w samogłoskach. W tradycyjnej polskiej typografii akut jest bliższy pionu oraz nieco przesunięty na prawo od środka znaku. (pl)
- Het accent aigu (Latijn: acutus, scherp), in de drukkerij kort met kuut aangeduid, is een diakritisch teken in de vorm van een streepje boven een letter dat van linksonder naar rechtsboven wijst. Het wordt in het Latijnse, Griekse en Cyrillische schrift gebruikt om klemtoon aan te geven of om de basisklank (zonder accent) te veranderen. (nl)
- O acento agudo (◌́) é um diacrítico usado em muitas línguas escritas modernas com alfabetos baseados nas escritas latina, cirílica e grega. Para os usos mais comuns do acento nos alfabetos latino e grego, estão disponíveis . (pt)
- 尖音符(acute accent;◌́;銳音符:ˊ )是一種變音符號,主要用於拉丁字母和希臘字母上。「尖音符」在歐美文字的寫法大多源自拉丁文「acutus」(解作 尖鋭),而「acutus」本身也是希臘文「ὀξύς」的羅馬化外來語。 (zh)
- L'accent agut (´) és un signe diacrític consistent en una breu línia inclinada, que baixa de dreta a esquerra, i que es col·loca damunt una lletra, normalment una vocal. Pot tenir diverses funcions (en algunes llengües se'n combinen diverses): (ca)
- Η οξεία (´) είναι ένα διακριτικό που χρησιμοποιείται σε πολλές σύγχρονες γραπτές γλώσσες με αλφάβητα που βασίζονται στις λατινικές, κυριλλικές και ελληνικές γραφές. Η οξεία προφορά χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά στην πολυτονική ορθογραφία της Αρχαίας Ελληνικής, όπου έδειχνε μια συλλαβή με υψηλό τονισμό. Στη νεοελληνική γλώσσα, η οξεία χρησιμοποιείται για το φωνήεν που έχει υψηλότερο τονισμό. Από το 1982 η οξεία ονομάζεται και «τόνος» καθώς είναι ο μοναδικός τόνος που απέμεινε έπειτα από την επιβολή του μονοτονικού συστήματος. (el)
- Azentu zorrotza ( ´ ) zenbait hizkuntzatan hainbat ezaugarri adierazteko erabiltzen den ortografia zeinua da (esate baterako, irekiera, intentsitatea edo tonua). Gaur egungo euskaran ez da erabiltzen, baina 1936ko Espainiako Gerra Zibilaren aurretik nahiko orokortuta zegoen sabindar euskara idatzian ŕ hizkian erabiltzen zen, alegia, egungo rr bikoitzaren ahoskera adierazteko (eŕe, egun erre), baina gerra ondorenean erabilpena gainbehera joan zen eta euskara batuaren sorrerarekin jada 1970eko hamarkadaren amaieraldetik aurrera erabiltzeari utzi zitzaion. (eu)
- Аку́т (лат. acutus), острое ударение — диакритический знак, /-образный штрих над буквой. Используется в греческом, романских, славянских и многих других языках. Приблизительно совпадает по форме с типографским клавиатурным знаком — машинописным апострофом. Орфография некоторых языков требует обязательной или факультативной расстановки знаков ударения (акута либо грависа). Акут как знак ударения используется в некоторых современных европейских языках, имеющих подвижное (нефиксированное) ударение. (ru)
- Аку́т (лат. acutus), оксíя (дав.-гр. ὀξεῖα), го́стрий на́голос (´) — діакритичний знак, косий штрих над літерою. Використовується в грецькій, романських, слов'янських та багатьох інших мовах. В Юнікоді представлений як U + 0301. Приблизно збігається за формою з друкарським клавіатурним знаком — . Орфографія деяких мов вимагає обов'язкового або факультативного використання знаків наголосу (акута або гравісу). Акут як знак наголосу використовується в деяких сучасних європейських мовах, що мають рухливий (нефіксований) наголос. (uk)
|