| dbo:abstract
|
- كان عصر الفايكنج فترة في تاريخ أوروبا، وخاصة أوروبا الشمالية ، تمتد من أواخر القرن الثامن حتى القرن الحادي عشر. وقد استكشف الفايكنج النرويجيون أوروبا بمحيطاتها وبحارها أثناء التجارة والحرب. كما وصل الفايكنج إلى وجرينلاند والأناضول. بالإضافة إلى ذلك، هناك دليل على تأييد أسطورة فينلاند التي وصلها الفايكنج من الغرب الأقصى إلى قارة أمريكا الشمالية. (ar)
- L'era dels vikings fou el període comprès entre 793 i 1066 a Escandinàvia i Anglaterra, després de l'era del ferro germànica (l'era de Vendel a Suècia). Durant aquest període, els vikings, guerrers i comerciants escandinaus, van saquejar i explorar una gran part d'Europa, sud-oest d'Àsia, el nord de l'Àfrica i el nord-est d'Amèrica del Nord. Tret de l'exploració d'Europa pels seus oceans i rius gràcies als seus coneixements avançats de navegació i l'extensió de les seves rutes de comerç per vastes parts del continent, també es van dedicar a la guerra, als saquejos i van sotmetre a l'esclavatge nombroses comunitats cristianes de l'Europa medieval durant segles, amb la qual cosa van contribuir al desenvolupament del sistema feudal a Europa, incloent-hi els castells i barons (servien de defenses contra els raids vikings). (ca)
- La vikinga erao estas la termino por la erao en la historio de Eŭropo, precipe ĉe Nordeŭropa kaj Skandinavia historio, kiu etendiĝas de la 8-a ĝis la 11-a jarcento, kaj kelkaj indikas pli precize el 793 al 1066, post la Ĝermana Ferepoko. Skandinaviaj (normanaj) vikingoj esploris Eŭropon de ĝiaj maroj kaj riveroj, komercante kaj militante. La vikingoj ankaŭ atingis Islandon, Feroojn, Gronlandon, Novlandon, Normandion, Skotlandon, Ukrainion aŭ Rusion, Irlandon kaj eĉ Anatolion. Ankaŭ, estas kialoj kredi je la legendo pri Vinland, kiu asertas, ke la vikingoj atingis landojn pli sudajn de Novlando. En 2008, L'Anse aux Meadows, arkeologia situo ĉe la plej norda ekstremaĵo de la insulo de Novlando, Kanado, restas la nura larĝe akceptita situo de antaŭ-Kolumba trans-oceana kontakto. Kvankam la vikingaj veturantoj kaj koloniistoj estis konsiderataj el multaj vidpunktoj en historio kiel malhumanaj rabistoj, kelkaj historiaj dokumentoj sugestas ke la invado fare de ili de aliaj landoj estis tialigita de troloĝado, komercado, kaj manko de eltenebla agrikulturo en ties hejmlando. Informado pri la Vikinga erao estas elprenita ĉefe el unuarangaj fontoj de arkeologio, helpitaj de duarangaj fontoj kiel la Islandaj Sagaoj. (eo)
- Wikingerzeit ist ein Begriff der Geschichtswissenschaft. Er wird auf Nordeuropa angewendet, soweit es von den Wikingern bevölkert war, und auf die Teile Mittel-, Süd- und Westeuropas, die von deren Angriffen betroffen waren. Der Begriff „Wikingerzeit“ wurde von dem dänischen Archäologen Jens Jacob Asmussen Worsaae (1821–1885) geprägt. Die Definition ist im Wesentlichen durch die Ereignisgeschichte bestimmt. Beginn und Ende der Wikingerzeit im skandinavischen Raum wird heute unterschiedlich gesehen. Als frühester Anfangszeitpunkt wird vereinzelt der Kriegszug des Dänen Chlochilaicus zwischen 516 und 522 genannt. Obwohl es bereits 742 den Angriff auf das piktische Burghead Fort und 787 auf Portland in Dorset in Südengland gegeben hatte, wird in der Regel erst der Überfall auf Lindisfarne 793 als Beginn der Wikingerzeit gesehen. Das Ende wird traditionell auf 1066 datiert (gleichzeitig Ende des Frühmittelalters in England und Zerstörung von Haithabu), obwohl die räuberischen Einzelaktionen kleinerer Wikingergruppen bereits früher zurückgegangen waren. Die Wikingerzeit ging mit dem Nachlassen der Wikingerzüge dem Ende entgegen. Sven Estridssons Ruf (1020–1074) etwa begann als Wikinger auf Raubzügen. Die heute gängige Grobdatierung lautet 800–1050, obwohl die Wikingerschiffsgräber von Salme zeigen, dass bereits um 750, also 50 Jahre früher, nordgermanische Krieger bei Kriegshandlungen im Baltikum den Tod fanden. Die Wikingerzeit war geprägt durch ein großräumiges soziales Netzwerk. Dies umfasste einerseits persönliche, durch rituellen Austausch von Geschenken begründete Verbindungen mit gegenseitigen Verpflichtungen, die Bindung des Einzelnen an die Sippe und die Vorfahren und andererseits die Konfrontation mit dem Christentum. Diese Konfrontation wurde durch allmählichen Wandel von kleineren Herrschaften zu stärkeren Zentralgewalten vorbereitet. Der Fortschritt im Schiffbau und die damit verbundene Mobilität sowohl im Krieg als auch beim Handel führten zu Reichtum und kultureller Blüte. Bei Kriegszügen sind diejenigen Züge, die von einzelnen Gruppen zur eigenen Bereicherung geführt wurden, zu unterscheiden von denen, die ein politisches Ziel hatten und daher von Herrschern oder deren Konkurrenten geführt wurden. Ihnen ist gemeinsam, dass sich der Krieg entweder durch Plünderungen bzw. Kriegsbeute finanzierte oder von den jeweiligen Herrschern bezahlt wurde (Beispiel Jomswikinger). Diese Kriege hörten keineswegs mit dem Jahr 1066 auf. Magnus Berrføtt führte noch zwischen 1098 und 1103 Kriege gegen die Orkneys, die Isle of Man und Irland, bei denen Plünderungen den Krieg finanzierten und nach Möglichkeit einen Überschuss erbringen sollten. Sweyn Asleifsson, eine Figur der Orkneyinga saga, fiel 1171 bei einem Wikingerzug gegen Dublin. Das letzte Mal soll von Wikingern die Rede gewesen sein, als die Birkebeiner 1209 als Wikinger nach Schottland gezogen sind. Es handelte sich aber nur um Einzelunternehmen, die das gesellschaftliche Lebensgefühl nicht mehr dominierten. In der skandinavischen Geschichtsschreibung folgt auf die Wikingerzeit das „christliche Mittelalter“. Ihr voraus geht in Schweden die Vendelzeit, in Dänemark die „Germanische Eisenzeit“. Diejenigen Autoren, die neben der kriegerischen Existenz auch den Handel und das Kunsthandwerk dem Wikingerbegriff zuordnen, sehen weniger enge Grenzen und verlegen die Anfänge bereits in die erste Hälfte des 8. Jahrhunderts und das Ende erst auf die Zeit nach 1100. Andere lehnen dies ab: Damit würde das prägende Charakteristikum der zeitgenössischen Wahrnehmung, die sich im Wikingerbegriff bis in die Gegenwart erhalten hat, verschleiert; der Begriff verliere seine Brauchbarkeit. Die Wikingerzeit lief im Wesentlichen mit der karolingischen und ottonischen Zeit Kontinentaleuropas parallel. Manche Autoren wenden den Begriff Wikingerzeit auch auf die Geschichte der Rus an. Dies hängt damit zusammen, dass viele kulturelle Entwicklungen in der Wikingerzeit schwerpunktmäßig im Ostseeraum stattfanden. (de)
- La época vikinga es el nombre dado al periodo histórico en Escandinavia y su área de influencia en Europa, tras la edad de hierro germánica, entre los años 793 y 1100, durante el cual los vikingos —guerreros y comerciantes escandinavos— atacaron y exploraron la mayor parte de Europa, del suroeste de Asia, de África y de Norteamérica nororiental. Los vikingos fueron marineros competentes, capaces de viajar largas distancias, además de expertos en la guerra tanto en tierra firme como en el mar, capaces de atacar objetivos pobremente defendidos, con relativa impunidad. La eficacia de estos ataques, llamados strandhögg, literalmente «ataques de playa», dio a los vikingos una fama de saqueadores y piratas, y los cronistas mostraron menos interés en otros aspectos de su cultura. Esto se acentuó por la ausencia de fuentes de documentación dentro de las propias comunidades vikingas. Actualmente y, de acuerdo con el catedrático de Lengua Árabe en la Universidad de Cambridge, James Montgomery, la mayor fuente de datos contemporáneos escritos sobre los vikingos está en árabe. La imagen tradicional del vikingo llevando a cabo feroces ataques rápidos y a pequeña escala contrasta con las investigaciones realizadas en el siglo XXI que señalan que, al menos con ocasión de invadir Gran Bretaña en el siglo IX, establecieron un campamento con una extensión de al menos 55 hectáreas, en Torksey, Lincolnshire, en el noreste de Inglaterra, en 872-873. Aunque se desconoce el número de habitantes del campamento, se han encontrado en las excavaciones los restos humanos de hombres, mujeres y niños. Asimismo, en 873-874 se estableció otro campamento de cierto tamaño, identificado por una tumba de unos 250 individuos, en Repton, Yorkshire, hasta hace poco el único lugar de Inglaterra donde se había localizado restos de asentamientos de cierta extensión. Estos dos campamentos corresponden con las crónicas contemporáneas que hacían mención del llamado «Gran ejército pagano» que arrasó a la isla de Gran Bretaña en 866, pero del cual no existían datos constatables más allá de las crónicas históricas. (es)
- Bikingoen Aroa VIII. eta XI. mendeen arteko Europako historiaren zatia da. Garai haietan eskandinaviar bikingoek merkataritza eta gerraren bidez Europako itsaso eta ibaiak esploratu zituzten eta baita Islandia, Groenlandia eta Ipar Amerikako eskualde batzuk okupatu ere. (eu)
- Zaman Viking adalah sebuah istilah untuk periode dalam sejarah Eropa, terutama sejarah Eropa Utara dan Skandinavia, yang mencakup abad ke-8 sampai ke-11. Skandinavia Eropa Viking mengeksplorasi lautan dan sungai melalui perdagangan dan peperangan. Bangsa Viking juga mencapai Iceland, Greenland, Newfoundland, dan Anatolia. Selain itu, terdapat bukti-bukti untuk mendukung legenda /Amerika Utara, yaitu kisah para Viking mencapai jauh ke selatan benua Amerika Utara. Pada tahun 2008, L'Anse aux Meadows, sebuah situs arkeologi di ujung paling utara pulau Newfoundland-Kanada, tetap menjadi satu-satunya situs yang paling banyak diterima dari sejarah pra-Kolumbia tentang hubungan trans-kelautan.
* l
*
* s (in)
- Selon l'historiographie traditionnelle, l’âge des Vikings, ou ère viking, est le nom de la période qui suit immédiatement l'âge de Vendel entre 793 et 1066 de notre ère. Cette période est marquée par l'expansion rapide du territoire des Vikings, guerriers et marchands scandinaves qui lancent d'abord des raids côtiers en direction des monastères chrétiens, avant de remonter grâce aux fleuves vers l'intérieur des terres. Les invasions et pillages concernent une grande partie de l'Europe, y compris les territoires russes, le nord de l'Afrique et la Méditerranée, et même le nord-est de l'Amérique du Nord. Hormis l'exploration de l'Europe par ses océans et rivières grâce à leurs connaissances avancées en matière de navigation et l'extension de leurs routes commerciales à travers de vastes parties du continent, les peuples Vikings se sont aussi engagés dans des guerres, et ont, par leurs implantations durables sur de vastes pans du territoire, notamment contribué au développement du système féodal en Europe. (fr)
- The Viking Age (793–1066 CE) was the period during the Middle Ages when Norsemen known as Vikings undertook large-scale raiding, colonizing, conquest, and trading throughout Europe and reached North America. It followed the Migration Period and the Germanic Iron Age. The Viking Age applies not only to their homeland of Scandinavia but also to any place significantly settled by Scandinavians during the period. The Scandinavians of the Viking Age are often referred to as Vikings as well as Norsemen, although few of them were Vikings in sense of being engaged in piracy. Voyaging by sea from their homelands in Denmark, Norway, and Sweden, the Norse people settled in the British Isles, Ireland, the Faroe Islands, Iceland, Greenland, Normandy, and the Baltic coast and along the Dnieper and Volga trade routes in eastern Europe, where they were also known as Varangians. They also briefly settled in Newfoundland, becoming the first Europeans to reach North America. The Norse-Gaels, Normans, Rus' people, Faroese, and Icelanders emerged from these Norse colonies. The Vikings founded several kingdoms and earldoms in Europe: the kingdom of the Isles (Suðreyjar), Orkney (Norðreyjar), York (Jórvík) and the Danelaw (Danalǫg), Dublin (Dyflin), Normandy, and Kievan Rus' (Garðaríki). The Norse homelands were also unified into larger kingdoms during the Viking Age, and the short-lived North Sea Empire included large swathes of Scandinavia and Britain. In 1021, the Vikings achieved the feat of reaching North America—the date of which was not specified until a millennium later. Several things drove this expansion. The Vikings were drawn by the growth of wealthy towns and monasteries overseas and weak kingdoms. They may also have been pushed to leave their homeland by overpopulation, lack of good farmland, and political strife arising from the unification of Norway. The aggressive expansion of the Carolingian Empire and forced conversion of the neighboring Saxons to Christianity may also have been a factor. Sailing innovations had allowed the Vikings to sail further and longer to begin with. Information about the Viking Age is drawn largely from primary sources written by those the Vikings encountered, as well as archaeology, supplemented with secondary sources such as the Icelandic Sagas. (en)
- Con Epoca o Era dei Vichinghi si intende convenzionalmente quel periodo storico caratterizzato dall'espansione di popolazioni nord-germaniche che va dai primi saccheggi documentati attorno al 790 fino alla conquista normanna dell'Inghilterra del 1066. In questo periodo, i guerrieri vichinghi imperversarono lungo le coste dell'Europa, saccheggiando, conquistando e commerciando. Dal punto di vista geografico, durante l'epoca vichinga le popolazioni norrene stanziate in Norvegia, Danimarca, Svezia e Germania settentrionale, si espansero nel Danelaw, in Scozia, in Irlanda, nell'Isola di Man, in Normandia, nell'Italia meridionale, nelle Fær Øer, in Islanda, in Groenlandia ed infine in Terranova (oggi in Canada). Dopo aver sviluppato commerci ed insediamenti, dall'Europa giunsero alle popolazioni nordiche numerosi impulsi culturali, che causarono sostanzialmente la fine della loro epoca. Il Cristianesimo cominciò a diffondersi in Scandinavia e, insieme alla crescita di un forte potere centralizzato ed al rinforzarsi delle difese nelle zone costiere dove i Vichinghi erano soliti compiere saccheggi, le spedizioni predatorie divennero sempre meno profittevoli e sempre più rischiose. Cessarono completamente nell'XI secolo, con l'ascesa di re e grandi famiglie nobili e di un sistema quasi feudale. Il loro norreno antico e la lingua germanica settentrionale divennero le lingua madri delle lingue scandinave attuali. Nell'801, una forte autorità centrale si ipotizza che essa si sia sviluppata nello Jutland, mentre i danesi cominciavano a guardare oltre il loro territorio per la terra, il commercio e il saccheggio. In Norvegia, i terreni montuosi e i fiordi formavano forti confini naturali. Le comunità erano indipendenti l'una dal l'altra, ad eccezione della situazione in Danimarca. Nell'800 in Norvegia si erano formati fino a 30 piccoli regni, unificati solo nel 872 con la battaglia di Hafrsfjord. Il mare era il modo più semplice di comunicare tra i regni norreni e il mondo esterno. A partire dal VIII secolo, i norreni cominciarono a costruire navi da guerra e iniziarono ad inviare spedizioni per razziare le coste anglosassoni, dando così inizio all'epoca vichinga. (it)
- 바이킹 시대(영어: Viking Age)는 유럽사의 시기 중 하나이며(793년–1066년), 특히 이후 북유럽과 에 해당한다. 이 시기는 스칸디나비아의 노르드인들이 교역, 약탈, 식민지화, 정복을 위해서 바다와 강을 건너 유럽을 탐험한 때이다. 이 당시 노르드인들은 , 뉴펀들랜드, 오늘날 페로 제도, 아이슬란드, 노르웨이, 스웨덴, 노르망디, 스코틀랜드, 잉글랜드, 웨일스, 아일랜드, 맨섬, 네덜란드, 독일, 우크라이나, 러시아, 벨라루스, 터키, 이탈리아 등에 정착했다. 바이킹 탐험가들과 개척가들은 과거 많은 곳에서 잔혹한 약탈자로서의 모습을 보였다. 많은 역사적 사료들은 바이킹들의 다른 지역 침략이 기독교 선교 활동이 이들 부족들의 영토를 칩입한 것과, 남쪽에서 샤를마뉴와 그의 일족들이 벌인 색슨 전쟁에 대한 보복 또는 인구 과다, 불공정한 교역, 농지 부족으로 촉발된 것임을 암시한다. 바이킹 시대에 대한 정보는 바이킹들을 적으로 대한 이들이 기록한 것과 아이슬란드 사가 같은 2차 사료로 보충된 고고학적 1차 자료에서 온 것들이다. (ko)
- De geschiedenis van de Vikingen behandelt de oorsprong, de plunder- en veroveringstochten en kolonisatie van grote delen van Europa en omgeving door de Vikingen. Deze waren als plunderaars en overvallers tussen grofweg de jaren 789 en 1100 de schrik van Europa en omstreken. (nl)
- Эпоха викингов — период раннего Средневековья с VIII по XI века. В этот период жители Скандинавии, известные в Европе как норманны или викинги, совершали набеги на сопредельные государства, устанавливали торговые отношения с государствами Ближнего Востока и Средней Азии и расселялись на широком пространстве от Восточной Европы до Северной Америки и Гренландии. Следует за германским железным веком (в Швеции — за Вендельским периодом).Формы экспансии викингов включали поиски новых земель для расселения, грабежи прибрежных поселений, пиратство и торговлю. Разложение общинно-родового строя сопровождалось усилением знати, для которой военная добыча служила важнейшим источником обогащения; многие рядовые общинники (бонды) покидали родину вследствие относительной перенаселённости приморских районов Скандинавского полуострова и нехватки пригодных для обработки земель. Наиболее значимые решения в скандинавском обществе принимало собрание всех свободных мужчин — тинг. В небольших общественных структурах тинг эволюционировал в представительный орган современного типа: это исландский альтинг, впервые собравшийся в 930 году, и мэнский тинвальд, который моложе его на несколько десятилетий. Конунг из числа Инглингов, Скьёльдунгов либо других видных родов в первую очередь воспринимался как военный вождь, предводитель дружины. Он мог обладать земельным наделом либо вести странствующий образ жизни на корабле. На территории современных скандинавских государств одновременно правили десятки мелких конунгов. Викингам был ведом институт кровной мести. Если один из викингов убивал другого, то события развивались в зависимости от «состава преступления» и от социального статуса потерпевшего. Могло кончиться перемирием, могло — выплатой денежного возмещения (вергельда). Но если доходило до кровной мести, это была месть одного рода другому. Не считалось убийством причинение смерти на поединке, который назывался хольмгангом. Неистовые в бою воины (берсерки) обогащались, вызывая на поединок менее опытных воинов, и убивали их, либо наносили им тяжёлые ранения. Это заставило скандинавские государства на исходе эпохи викингов ввести ограничения на проведение хольмгангов. (ru)
- Era Viking ou Era Viquingue (em sueco: Vikingatiden; em dinamarquês: Vikingtid; em norueguês: Vikingtiden; em islandês: Víkingaöld) é o nome que se dá ao período de quase três séculos da história da Escandinávia, aproximadamente entre os anos 800 e 1050, durante o qual os vikings tiveram um papel preponderante. Nos Países Escandinavos, a Era Viking faz parte da pré-história, nomeadamente da última fase da Idade do Ferro, e é seguida imediatamente pelo início da Idade Média. (pt)
- Vikingatiden är den skandinaviska järnålderns sista period, från andra hälften av 700-talet till cirka 1100 efter Kristus. Termen används framför allt vid beskrivning av Nordens förhistoria, men också i brittisk och irländsk historieskrivning. Perioden räknas i andra delar av Europa antingen som en del av järnåldern eller som del av den tidiga medeltiden. Skandinaviens befolkning ökade kraftigt under denna period, samtidigt som skeppsbyggarkonsten utvecklades. Detta var bidragande orsaker till de första vikingatågen, det vill säga plundringar som vikingar, båtburna krigare från Skandinavien, utförde runt om i Europa. Den 8 juni 793 plundrade vikingar klostret Lindisfarne på Englands östkust, en attack som snart följdes av otaliga krigståg, men också handel och kolonisation. I öster sökte sig nordmän i stora mängder ned utmed de ryska floderna. De kom som farmän (handelsmän) eller som blivande "väringar", det vill säga värvade soldater i den östromerske kejsarens armé och flotta, men också som erövrare. Enligt traditionen skall det första ryska riket ha grundats från Sveariket. Merparten av skandinaverna under vikingatiden levde dock ett stillsamt liv som bönder, och torde knappast ha kallat sig vikingar. I isländska sagor används beteckningen norroenir menn ("norröna män") för att beteckna Nordens befolkning. En sammanfattande term på svenska är nordmän. Genom den bevarade litteraturskatt som finns i de isländska handskrifterna från 1100- och 1200-talet samt från runstenarnas texter känner man många detaljer om folkens liv under vikingatiden. (sv)
- Доба́ ві́кінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі. Назву цій добі дав початок експансії вікінгів. Більш точними датами початку та кінця епохи вікінгів уважаються 793 та 14 жовтня 1066 року. Епоха розпочалась з грабіжницького нападу скандинавських піратів на монастир Св. Кутберта (о. Ліндісфарн) і завершилась битвою при Гастингсі, де нащадки вікінгів, франко-норманські лицарі розгромили англо-саксів. (uk)
- 维京时代，是北欧跨越8世纪維京擴張朗納爾入侵西法蘭克王國（今法國）和盎格魯-撒克遜英格蘭（今英國）以及9世紀「無骨人」伊瓦爾、、「白衫」哈夫丹和率領的异教徒大军，10世紀諾曼征服南義大利，11世纪黑斯廷斯战役吉约姆二世（即征服者威廉）諾曼征服的一段历史时期，也是欧洲历史的重要组成部分。 北方日耳曼人从公元790年开始維京擴張，839年開始他們中的一部分成为罗马帝国的雇佣兵征战各地，直到公元1066年丹麦人的后裔征服英格兰，一般称之为“维京时代”，是欧洲古典时代和中世纪之间的过渡时期。殖民地遍布欧洲，包括英格兰的丹麦区、基辅罗斯、法国的诺曼底等等。 维京时代维京人在斯堪的纳维亚及其他遷移地树立了许多被称为“如尼石刻”的石制纪念碑，且同瓦兰吉卫队有关。石碑刻录了阵亡瓦兰吉战士的事迹、向东方（Austr）的远航、东方航线（Austrvegr），以及像Garðaríki（今天的俄罗斯与乌克兰）这种详细的东方地点。 耶灵石（Jelling stones）是兩座公元10世纪巨大的经雕刻的卢恩石（runestone），发现于丹麦耶靈，這些石頭與丹麥的建立有著強烈的聯繫，其中较古老的耶灵石由国王老高姆（Gorm the Old）为纪念其妻赛拉（Thyra）所立。国王高姆是全丹麦的首位国王。这些石头上的卢恩字母铭文被视为在丹麦最著名者。这些石头位于地处两座坟冢之间的耶灵教堂墓地。它们代表了丹麦自本土的（Norse paganism）至基督教化过程的转换阶段。这些石头被强烈视为丹麦作为一民族国家的创始。 11世紀早期，英格蘭已經基督教化多個世紀了，則轉變了日耳曼異教的信仰，使得他們開始信奉基督，但斯堪的納維亞還是明顯地異教徒居多。在英格蘭，克努特大帝努力提高天主教的關注度，這使得他被歐洲的基督教統治者接納，在斯堪的納維亞國家的國王中這還是首次。挪威雖然也建起了教堂，並對僧侶採取寬容和尊敬的態度，但卡紐特依然與異教徒領主結盟，在他的統治地位鞏固之前，也從沒有在此頒佈過有益于基督教的法律。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- كان عصر الفايكنج فترة في تاريخ أوروبا، وخاصة أوروبا الشمالية ، تمتد من أواخر القرن الثامن حتى القرن الحادي عشر. وقد استكشف الفايكنج النرويجيون أوروبا بمحيطاتها وبحارها أثناء التجارة والحرب. كما وصل الفايكنج إلى وجرينلاند والأناضول. بالإضافة إلى ذلك، هناك دليل على تأييد أسطورة فينلاند التي وصلها الفايكنج من الغرب الأقصى إلى قارة أمريكا الشمالية. (ar)
- Bikingoen Aroa VIII. eta XI. mendeen arteko Europako historiaren zatia da. Garai haietan eskandinaviar bikingoek merkataritza eta gerraren bidez Europako itsaso eta ibaiak esploratu zituzten eta baita Islandia, Groenlandia eta Ipar Amerikako eskualde batzuk okupatu ere. (eu)
- 바이킹 시대(영어: Viking Age)는 유럽사의 시기 중 하나이며(793년–1066년), 특히 이후 북유럽과 에 해당한다. 이 시기는 스칸디나비아의 노르드인들이 교역, 약탈, 식민지화, 정복을 위해서 바다와 강을 건너 유럽을 탐험한 때이다. 이 당시 노르드인들은 , 뉴펀들랜드, 오늘날 페로 제도, 아이슬란드, 노르웨이, 스웨덴, 노르망디, 스코틀랜드, 잉글랜드, 웨일스, 아일랜드, 맨섬, 네덜란드, 독일, 우크라이나, 러시아, 벨라루스, 터키, 이탈리아 등에 정착했다. 바이킹 탐험가들과 개척가들은 과거 많은 곳에서 잔혹한 약탈자로서의 모습을 보였다. 많은 역사적 사료들은 바이킹들의 다른 지역 침략이 기독교 선교 활동이 이들 부족들의 영토를 칩입한 것과, 남쪽에서 샤를마뉴와 그의 일족들이 벌인 색슨 전쟁에 대한 보복 또는 인구 과다, 불공정한 교역, 농지 부족으로 촉발된 것임을 암시한다. 바이킹 시대에 대한 정보는 바이킹들을 적으로 대한 이들이 기록한 것과 아이슬란드 사가 같은 2차 사료로 보충된 고고학적 1차 자료에서 온 것들이다. (ko)
- De geschiedenis van de Vikingen behandelt de oorsprong, de plunder- en veroveringstochten en kolonisatie van grote delen van Europa en omgeving door de Vikingen. Deze waren als plunderaars en overvallers tussen grofweg de jaren 789 en 1100 de schrik van Europa en omstreken. (nl)
- Era Viking ou Era Viquingue (em sueco: Vikingatiden; em dinamarquês: Vikingtid; em norueguês: Vikingtiden; em islandês: Víkingaöld) é o nome que se dá ao período de quase três séculos da história da Escandinávia, aproximadamente entre os anos 800 e 1050, durante o qual os vikings tiveram um papel preponderante. Nos Países Escandinavos, a Era Viking faz parte da pré-história, nomeadamente da última fase da Idade do Ferro, e é seguida imediatamente pelo início da Idade Média. (pt)
- Доба́ ві́кінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі. Назву цій добі дав початок експансії вікінгів. Більш точними датами початку та кінця епохи вікінгів уважаються 793 та 14 жовтня 1066 року. Епоха розпочалась з грабіжницького нападу скандинавських піратів на монастир Св. Кутберта (о. Ліндісфарн) і завершилась битвою при Гастингсі, де нащадки вікінгів, франко-норманські лицарі розгромили англо-саксів. (uk)
- L'era dels vikings fou el període comprès entre 793 i 1066 a Escandinàvia i Anglaterra, després de l'era del ferro germànica (l'era de Vendel a Suècia). Durant aquest període, els vikings, guerrers i comerciants escandinaus, van saquejar i explorar una gran part d'Europa, sud-oest d'Àsia, el nord de l'Àfrica i el nord-est d'Amèrica del Nord. Tret de l'exploració d'Europa pels seus oceans i rius gràcies als seus coneixements avançats de navegació i l'extensió de les seves rutes de comerç per vastes parts del continent, també es van dedicar a la guerra, als saquejos i van sotmetre a l'esclavatge nombroses comunitats cristianes de l'Europa medieval durant segles, amb la qual cosa van contribuir al desenvolupament del sistema feudal a Europa, incloent-hi els castells i barons (servien de defen (ca)
- La vikinga erao estas la termino por la erao en la historio de Eŭropo, precipe ĉe Nordeŭropa kaj Skandinavia historio, kiu etendiĝas de la 8-a ĝis la 11-a jarcento, kaj kelkaj indikas pli precize el 793 al 1066, post la Ĝermana Ferepoko. Skandinaviaj (normanaj) vikingoj esploris Eŭropon de ĝiaj maroj kaj riveroj, komercante kaj militante. La vikingoj ankaŭ atingis Islandon, Feroojn, Gronlandon, Novlandon, Normandion, Skotlandon, Ukrainion aŭ Rusion, Irlandon kaj eĉ Anatolion. Ankaŭ, estas kialoj kredi je la legendo pri Vinland, kiu asertas, ke la vikingoj atingis landojn pli sudajn de Novlando. En 2008, L'Anse aux Meadows, arkeologia situo ĉe la plej norda ekstremaĵo de la insulo de Novlando, Kanado, restas la nura larĝe akceptita situo de antaŭ-Kolumba trans-oceana kontakto. (eo)
- Wikingerzeit ist ein Begriff der Geschichtswissenschaft. Er wird auf Nordeuropa angewendet, soweit es von den Wikingern bevölkert war, und auf die Teile Mittel-, Süd- und Westeuropas, die von deren Angriffen betroffen waren. Manche Autoren wenden den Begriff Wikingerzeit auch auf die Geschichte der Rus an. Dies hängt damit zusammen, dass viele kulturelle Entwicklungen in der Wikingerzeit schwerpunktmäßig im Ostseeraum stattfanden. (de)
- La época vikinga es el nombre dado al periodo histórico en Escandinavia y su área de influencia en Europa, tras la edad de hierro germánica, entre los años 793 y 1100, durante el cual los vikingos —guerreros y comerciantes escandinavos— atacaron y exploraron la mayor parte de Europa, del suroeste de Asia, de África y de Norteamérica nororiental. (es)
- Selon l'historiographie traditionnelle, l’âge des Vikings, ou ère viking, est le nom de la période qui suit immédiatement l'âge de Vendel entre 793 et 1066 de notre ère. Cette période est marquée par l'expansion rapide du territoire des Vikings, guerriers et marchands scandinaves qui lancent d'abord des raids côtiers en direction des monastères chrétiens, avant de remonter grâce aux fleuves vers l'intérieur des terres. Les invasions et pillages concernent une grande partie de l'Europe, y compris les territoires russes, le nord de l'Afrique et la Méditerranée, et même le nord-est de l'Amérique du Nord. Hormis l'exploration de l'Europe par ses océans et rivières grâce à leurs connaissances avancées en matière de navigation et l'extension de leurs routes commerciales à travers de vastes parti (fr)
- Zaman Viking adalah sebuah istilah untuk periode dalam sejarah Eropa, terutama sejarah Eropa Utara dan Skandinavia, yang mencakup abad ke-8 sampai ke-11. Skandinavia Eropa Viking mengeksplorasi lautan dan sungai melalui perdagangan dan peperangan. Bangsa Viking juga mencapai Iceland, Greenland, Newfoundland, dan Anatolia. Selain itu, terdapat bukti-bukti untuk mendukung legenda /Amerika Utara, yaitu kisah para Viking mencapai jauh ke selatan benua Amerika Utara. Pada tahun 2008, L'Anse aux Meadows, sebuah situs arkeologi di ujung paling utara pulau Newfoundland-Kanada, tetap menjadi satu-satunya situs yang paling banyak diterima dari sejarah pra-Kolumbia tentang hubungan trans-kelautan. (in)
- The Viking Age (793–1066 CE) was the period during the Middle Ages when Norsemen known as Vikings undertook large-scale raiding, colonizing, conquest, and trading throughout Europe and reached North America. It followed the Migration Period and the Germanic Iron Age. The Viking Age applies not only to their homeland of Scandinavia but also to any place significantly settled by Scandinavians during the period. The Scandinavians of the Viking Age are often referred to as Vikings as well as Norsemen, although few of them were Vikings in sense of being engaged in piracy. (en)
- Con Epoca o Era dei Vichinghi si intende convenzionalmente quel periodo storico caratterizzato dall'espansione di popolazioni nord-germaniche che va dai primi saccheggi documentati attorno al 790 fino alla conquista normanna dell'Inghilterra del 1066. In questo periodo, i guerrieri vichinghi imperversarono lungo le coste dell'Europa, saccheggiando, conquistando e commerciando. (it)
- Vikingatiden är den skandinaviska järnålderns sista period, från andra hälften av 700-talet till cirka 1100 efter Kristus. Termen används framför allt vid beskrivning av Nordens förhistoria, men också i brittisk och irländsk historieskrivning. Perioden räknas i andra delar av Europa antingen som en del av järnåldern eller som del av den tidiga medeltiden. (sv)
- Эпоха викингов — период раннего Средневековья с VIII по XI века. В этот период жители Скандинавии, известные в Европе как норманны или викинги, совершали набеги на сопредельные государства, устанавливали торговые отношения с государствами Ближнего Востока и Средней Азии и расселялись на широком пространстве от Восточной Европы до Северной Америки и Гренландии. Следует за германским железным веком (в Швеции — за Вендельским периодом).Формы экспансии викингов включали поиски новых земель для расселения, грабежи прибрежных поселений, пиратство и торговлю. Разложение общинно-родового строя сопровождалось усилением знати, для которой военная добыча служила важнейшим источником обогащения; многие рядовые общинники (бонды) покидали родину вследствие относительной перенаселённости приморских район (ru)
- 维京时代，是北欧跨越8世纪維京擴張朗納爾入侵西法蘭克王國（今法國）和盎格魯-撒克遜英格蘭（今英國）以及9世紀「無骨人」伊瓦爾、、「白衫」哈夫丹和率領的异教徒大军，10世紀諾曼征服南義大利，11世纪黑斯廷斯战役吉约姆二世（即征服者威廉）諾曼征服的一段历史时期，也是欧洲历史的重要组成部分。 北方日耳曼人从公元790年开始維京擴張，839年開始他們中的一部分成为罗马帝国的雇佣兵征战各地，直到公元1066年丹麦人的后裔征服英格兰，一般称之为“维京时代”，是欧洲古典时代和中世纪之间的过渡时期。殖民地遍布欧洲，包括英格兰的丹麦区、基辅罗斯、法国的诺曼底等等。 维京时代维京人在斯堪的纳维亚及其他遷移地树立了许多被称为“如尼石刻”的石制纪念碑，且同瓦兰吉卫队有关。石碑刻录了阵亡瓦兰吉战士的事迹、向东方（Austr）的远航、东方航线（Austrvegr），以及像Garðaríki（今天的俄罗斯与乌克兰）这种详细的东方地点。 (zh)
|
