| dbo:abstract
|
- تايفوس أو تايفون أو طيفون Τυφῶν وهو وحش ذو مائة رأس حسب الأساطير الإغريقية. أمه غايا وأبوه تارتاروس. وهو أخطر وحوش الأساطير الإغريقية. حاول تدمير زوس الذي غلبه وحبسه تحت جبل إتنا. حاول تايفون إزاحة زيوس عن هيمنته على العالم. اقتتل الاثنان في معركة ضارية، تمخّضت عن انتصار زيوس الساحق بفضل الصواعق. بعد هزيمته، نُفي تايفون إلى تارتاروس (مكان العقوبات في العالم السفلي)، أو دُفن تحت جبل إيتنا، أو ربما جزيرة إيسكيا. يُعتبر تايفون جزءاً جوهرياً في الأسطورة الإغريقية المتعلّقة بالوراثة، والتي تفصّل كيفية سيطرة زيوس على باقي الآلهة. وترتبط الأساطير قصة تايفون بقصة بايثون (الأفعى التي قتلها أبولو). توجد دلائل تشير على اقتباس كلتا القصّتين من أساطير سابقة في منطقة الشرق الأدنى. منذ العام 500 قبل الميلاد، ارتبط اسم تايفون بالإله المصري للصحراء والعواصف، ست. (ar)
- En la mitologia grega, Tifó (en grec antic Τυφών) era un monstre engendrat per Gea després d'haver-se unit amb el Tàrtar. Algunes versions vinculen Tifó amb Hera i Cronos. Gea, disgustada per la derrota dels gegants, va calumniar Zeus, i Hera, gelosa, va demanar a Cronos una manera de venjar-se. Aquest li va donar dos ous impregnats amb el seu semen, que, un cop enterrats havien de fer néixer un gegant capaç de destronar Zeus. Aquest gegant va ser Tifó. Una altra tradició diu que Tifó era un fill d'Hera, que ella mateixa va engendrar sense concurs masculí. Va donar Tifó a la serp Pitó, que s'estava a Delfos, perquè el criés. Els autors antics el descriuen com un ésser de cos gegantí, tan gran com les muntanyes, que tocava el cel amb el cap. Els seus braços, acabats en cent caps de drac, arribaven estesos d'orient a occident, i en lloc de cames tenia un gran nombre de cues d'escurçó. Dels seus ulls sortien flames i amb el seu parell d'ales de rat penat podia tapar la llum del sol. Els déus, quan van veure aquest ser alat, van fugir a Egipte, on es van amagar al desert i van transformar-se en animals. Apol·lo es va convertir en milà, Hermes en Ibis, Ares en peix, Dionís en boc, Hefest en bou. Només Atena i Zeus es van enfrontar al monstre. Zeus, de lluny, li llançava els seus llamps, i quan van arribar a les mans, l'atacà amb la seva hárpe d'acer (una mena de falç). La lluita es desenvolupà prop del mont Càsion als confins d'Egipte i l'Aràbia. Tifó, ferit, va aconseguir prendre l'hárpe de Zeus i li va tallar els tendons dels braços i les cames. Es va carregar el déu al coll, que estava indefens, i el va portar a Cilícia, on el va tancar a la "Cova Corícia". Va amagar els tendons dins d'una pell d'os, i els va donar a la dragona Delfine perquè els guardés. Hermes i Pan (segons d'altres, també Cadme) van robar els tendons i van tornar-los a posar a Zeus, que immediatament va recuperar la seva força. Zeus va tornar al cel amb un carro tirat per cavalls alats i va començar a llençar llamps al monstre. Tifó va marxar cap al mont Nisa, a buscar els fruits màgics amb els quals, segons li havien dit les Moires, augmentaria la seva força. Zeus el va perseguir, i a Tràcia, Tifó llençava contra el déu muntanyes senceres, però Zeus les rebutjava a cops de llamp. Les muntanyes d'Hemus porten aquest nom per la sang (del grec antic αἷμα "sang") que va rajar d'una de les ferides del monstre. Tifó va fugir, i quan travessava el mar de Sicília, Zeus li va llançar al damunt el mont Etna i el va esclafar. Les flames que surten de l'Etna són, o bé les que vomita el monstre, o bé les restes dels llamps amb què Zeus el va enterrar allà. Antoní Liberal diu que Zeus va instal·lar a l'Etna Hefest com a guardià, i que aquest hi treballa el ferro roent, amb l'enclusa recolzada damunt el cap del monstre. La seva parella va ser la serp Equidna amb la qual va ser pare dels gossos Cèrber i Ortre, de l'Hidra de Lerna, de la Quimera, de l'Esfinx, de l'àguila de Prometeu, de la truja Fea i del Lleó de Nemea. (ca)
- V řecké mytologii je Týfón (Τυφών, 2.pád Týfóna, latinsky Typhon) obrovská hrozivá nestvůra, potomek matky země Gaie. Týfón byl její poslední dítě. Byl to obr se stovkou dračích hlav a s hlasem člověka, psa a býka. Měl obrovská křídla pomocí niž rozpoutával hurikány a zemětřesení. Říká se, že byl tak velký že hlavami se dotýkal nejvyššího vrcholu nebes a tlapami dosáhl na východ i na západ. Chtěl přemoci samotného Dia jako pomstu za potrestání Titánů. Zeus ho po strašném boji přemohl, blesky mu spálil všech sto hlav a svrhl ho do Tartaru, kde ho ponechal navždy. Podle jiných pověstí (římských) Zeus Týfóna dostihl na Sicílii a zavalil ho horou Etnou, z níž dodnes občas šlehají plameny a vychází rachocení uvězněné nestvůry. Týfónovi a Echidně, což byla napůl žena a napůl had, dcera obra Chrýsáóra, se narodili trojhlavý podsvětní pes Kerberos, dvojhlavý pes Orthos, obrovský nemejský lev, Lernská Hydra, krommyónská svině,[rozpor] lycká Chiméra, thébská Sfinx, podle některých pramenů byla jejich dcerou i mořská obluda Skylla. Týfónovo jméno znamená doslova „vířivý vítr“, z anglické výslovnosti vzniklo mezinárodní slovo tajfun. (cs)
- Στην Ελληνική μυθολογία ο Τυφῶν ή Τυφάων ή Τυφωεύς ήταν γιγαντιαίο τερατώδες ον που γέννησε η Γαία (μαζί με τον Ουρανό) μετά την εξόντωση των Γιγάντων. Κατ' άλλους μύθους ο Τυφών ήταν γιος της Ήρας που γεννήθηκε σε κάποια στιγμή διχόνοιας του ουράνιου ζεύγους (Ζευς και Ήρα), εκφράζοντας έτσι τη διαταραχή της ατμόσφαιρας. (el)
- Typhon (altgriechisch Τυφῶν Typhṓn, auch Τυφωεύς Typhōeús, Τυφάων Typháōn) ist als Sohn der Gaia und des Tartaros ein Mischwesen der griechischen Mythologie. Gaia vereinte sich mit dem Tartaros, um sich für die Niederlage ihrer Kinder, der Titanen und Giganten, an Zeus zu rächen. Sie gebar den Typhon in den Korykischen Grotten bei Korykos in Kilikien im südöstlichen Kleinasien, so dass er ebenso wie Zeus in seiner eigenen Jugend ungestört heranwachsen konnte. Er wurde als unbeschreiblich grässliches Ungeheuer, als himmelhoher Riese mit zahlreichen Drachen- und Schlangenköpfen vorgestellt, die entweder seinen Haaren, seinen Schultern oder seinen Händen entwuchsen und in der Sprache der Götter und vieler Tiere sprechen konnten. Sein Unterleib endete in zwei mächtigen Schlangenleibern anstelle der Beine. Im Kampf um die Vorherrschaft über die Welt unterlag er in fürchterlichem Götterkampf schließlich Zeus. Die späthellenistischen Griechen setzten Typhon mit dem ägyptischen Gott Seth gleich. (de)
- Laŭ la helena mitologio Tifeo, Tifono aŭ Tifaono (el la greka Τυφωεύς, Τυφών kaj Τυφάων, «fumo») estis pradiaĵo, iel rilata al uraganoj. Li estis la lasta filo de Geo, kiu unuiĝis al Tartaro (la subtera malhela mondo) kun interveno de Afrodito, por generi la plej teruran monstron, venĝeme pro la malvenko de la titanoj. Pro tio la latinaj verkistoj kromnomis lin «Terrigenia» (naskita el la tero). Tamen, alternativaj versioj konsideras lin filo de Tartaro kaj samnoma kunulino Tifeo batalis kontraŭ Zeŭso pro tio ke la olimpa reĝo forpelis la titanojn el ĉielo. Dumlukte, li sukcesis venki la dion, kaj elŝiris liajn tendenojn, sed Hermeso ŝtelis kaj redonis ilin al Zeŭso, kies venĝo iĝis eĉ pli kolera. Post terura batalado, Tifeo estis malliberigita sub la monto Etna, kiu de tiam ankoraŭ ĵetas fumon kaj fajron. Laŭ la priskriboj, Tifeo estis giganta kaj horora flugil-hava monstro tiel granda, ke li kapablis eĉ tuŝi la stelojn per sia azena kapo (aŭ kapoj, pro tio ke oni ankaŭ diris ke li havis cent). Anstataŭ fingrojn, li havis drak-kapojn, kaj multnombra sepentaro formis liajn krurojn. Tifeo kapablis bruligi ion ajn per sia fajra rigardo, vomi lafon kaj brulintajn ŝtonojn, kaj origini per sia flugil-batado uraganojn kaj tertremojn. Li ankaŭ elsendis timigegajn voĉojn, miksaĵo de hundaj blekoj, leonaj roroj kaj bovaj muĝoj. (eo)
- Greziar mitologian, Tifon, Tifaon edo Tifeo (antzinako grezieraz: Τυφών Typhôn, Τυφάων Typhaôn, Τυφωεύς Typhôeus edo Τυφώς Typhôs, τῦφος tuphos, ‘kea’; latinez: Typhon) jainko primitibo bat da, urakan suntsitzaile bezala edo hegodun munstro beldurgarri baten antzera, ehun suge inguru bere izterretan banatuak dituela eta ahotik sua botaz aurkezten dena. Gearen azken semea izan zen, kasu honetan, Tartarorekin, beheko hustasun leizetsua. Apolori eginiko Delfosen Tifaon munstroa, bere forma minostarrean,Hera arkaikoaren seme bat egiten du, berak bakarrik sortutakoa, Hefestoren munstrozko bertsio bat bezala, Ziliziako leize batean erditua, eta bertan bakandua, lurralde misteriotsuan (Iliada, ii 781-783). Zilizian izan zen non Zeusek antzinako munstroaren aurka borrokatu zuen, garaituz, borroka zail batean. Tifonek, bere garrekin eraso zuen Zeus, denbora baterako garaituz, zurdak moztu eta larruzko zaku batean utziz, korukos delakoa, korukion atronaren, jatorri etimologikoa dena. Ziliziako lurraldeak, Anatoliaren hego-ekialdean iparraldeko hititekin harremanetan jartzeko aukera asko izan zituen. , istorio honek, hititar mitoarekin dituen antzekotasun batuk nabari ditu. Olinpiar jainkoen antzinako etsaia, azkenik, Zeusek garaitu zuen, eta Tartarora bidalia izan zen, edo Etna sumendipean giltzaperatua (Eskilo Prometeo kateatua 370, Pindaro Pitiarrak I. 19-20), non, "bere bizkarraren luzera osoa, ohantzearen aurka zabaldua, honek zauritu eta eztenkatzen duen", edo beste toki sumenditsu batzuetan, non erupzioak sortzen dituena den. Tifon, beraz, sumendi indarren irudikapen ktonikoa da, Hefesto (Vulcano erromatar mitologian) olinpiar irudikapena den bezala. Tifonek Ekidnarekin izan zituen semeen artean Zerbero, Ortro, Kimera, Esfingea, Lernako hidra, Ladon Herensugea, Nemeako lehoia, Prometeoren arranoa, Kolkidako herensugea eta daude. Haize bero eta arriskutsuen aita ere bada (grezieratik typhein "kea bota") horregatik, "tifoi" hitzaren etimologia posible bat bezala hartzen delarik, ustez, pertsiarrek طوفان Tufân bezala hartua, eta arabiarrek, Indiako ozeanoan gertatzen diren zikloi ekaitzak barnean hartzeko. Beranduagoko idazle helenistikoek, Tifon Seth egiptoar jainkoarekin identifikatu zuten, eta ikertzaile erlijiosoek, Sandalfon goiaingeruarekin identifikatzen dute. Batzuetan, Tifon izeneko bigarren pertsonaia bat aipatzen da, jada aipaturikoaren semea, honen berdin-berdina, eta, orokorrean, erraldoietako bat bezala hartzen delarik. (eu)
- En la mitología griega, Tifón, Tifeo, Tifoeo o Tifaón (en griego antiguo Τυφών Typhôn, Τυφάων Typhaôn, Τυφωεύς Typhôeus o Τυφώς Typhôs, de τῦφος typhos, ‘humo’; en latín Typhon) es una divinidad primitiva relacionada con los huracanes. Fue el último hijo de Gea, esta vez con Tártaro, el cavernoso vacío inferior: Pero cuando Zeus había expulsado a los Titanes del cielo,la enorme Tierra tuvo a su hijo menor Tifeo del amor deTártaro, con la ayuda de la dorada Afrodita. Tifón intentó destruir a Zeus por haber derrotado a los Titanes. Inicialmente, Tifón dominó a Zeus y arrancó sus tendones, pero estos fueron recuperados por Hermes y devueltos al cuerpo de su dueño; tras ello, Zeus procedió a luchar con Tifón una vez más hasta derrotarle. Vencido, Tifón fue confinado bajo el monte Etna. Según las descripciones, Tifón era un colosal y espeluznante monstruo alado: su estatura era tal que podía alcanzar las estrellas. Poseía cabezas de dragón por dedos y un gran número de serpientes se hallaba repartido entre sus muslos, con incluso más serpientes formando sus piernas a partir de estos. Tifón podía abrasar todo lo que se le opusiese con su ígnea mirada, así como vomitar fuego y lava de su boca, crear huracanes y terremotos con el movimiento de sus alas. (es)
- Dans la mythologie grecque, Typhon, ou Typhée (en grec ancien Τυφῶν / Tuphôn ou Τυφωεύς / Tuphōeús, Τυφάων, de Tῦφος / tûphos, « la fumée ») est une divinité primitive malfaisante. Il est le fils de Gaïa (la Terre) et de Tartare. Selon les légendes, il est considéré comme le Titan des vents forts et des tempêtes. Cependant, une autre tradition (Hymne homérique à Apollon) fait de lui un démon enfanté par Héra pour se venger de Zeus. (fr)
- Dalam mitologi Yunani, Tifon (Τυφῶν, Tuphōn) atau Tifoeus (Τυφωεύς, Tuphōeus) adalah monster naga raksasa yang berkepala seratus dan bersayap. Tifon adalah anak terakhir Gaia (bumi) dan Tartaros. Menurut Apollodoros, Tifon lahir di Sisilia. Tifon adalah monster setengah manusia. Tifon berukuran sangat besar dan lebih tinggi dari gunung. Di bawah tangannya, terdapat seratus kepala naga dan di bawah pahanya terdapat banyak ular berbisa. Tifon juga bisa menyemburkan api. Bersama Ekhidna, Tifon menjadi ayah dari banyak monster, di antaranya adalah Kerberos, Khimera, Orthros, Hidra, Singa Nemea, Sphinx, Elang Kaukasus, , dan burung hering. Menurut Hyginus, Tifon juga adalah ayah dari Skilla. Setelah mengalahkan para Titan, para dewa Olimpus harus menghadapi Tifon. Hanya Zeus yang berani melawan Tifon. Dalam pertarungannya, Tifon berhasil memotong urat di tangan dan kaki Zeus sehingga Zeus tak bisa menggunakan petirnya. Tifon kemudian mengurung Zeus di sebuah gua. Hermes, putra Zeus, mengambil urat Zeus yang terpotong dan memasangnya kembali pada badan ayahnya. Zeus, yang bisa menggunakan petirnya lagi, kemudian bertarung lagi dengan Tifon. Kali ini Zeus berhasil mengalahkan Tifon dengan petirnya dan mengurungnya di bawah Gunung Etna atau di pulau Sisilia. (in)
- Tifone, anche detto Tifeo (in greco antico: Τυφῶν, Typhôn o Τυφάων, Typháōn), Tisifeo o Tifoeo, il cui nome vuole dire "fumo stupefacente" (da τύφειν, "fare fumo") era, nella mitologia greca, il figlio minore di Gea e Tartaro. (it)
- Typhon (/ˈtaɪfɒn, -fən/; Ancient Greek: Τυφῶν, romanized: Typhôn, [tyːpʰɔ̂ːn]), also Typhoeus (/taɪˈfiːəs/; Τυφωεύς, Typhōeús), Typhaon (Τυφάων, Typháōn) or Typhos (Τυφώς, Typhṓs), was a monstrous serpentine giant and one of the deadliest creatures in Greek mythology. According to Hesiod, Typhon was the son of Gaia and Tartarus. However, one source has Typhon as the son of Hera alone, while another makes Typhon the offspring of Cronus. Typhon and his mate Echidna were the progenitors of many famous monsters. Typhon attempted to overthrow Zeus for the supremacy of the cosmos. The two fought a cataclysmic battle, which Zeus finally won with the aid of his thunderbolts. Defeated, Typhon was cast into Tartarus, or buried underneath Mount Etna, or in later accounts, the island of Ischia. Typhon mythology is part of the Greek succession myth, which explained how Zeus came to rule the gods. Typhon's story is also connected with that of Python (the serpent killed by Apollo), and both stories probably derived from several Near Eastern antecedents. Typhon was (from c. 500 BC) also identified with the Egyptian god of destruction Set. In later accounts, Typhon was often confused with the Giants. (en)
- 티폰(그리스어: Τυφών)은 그리스 신화에 등장하는 가장 강하고 무서우며, 엄청나게 거대한 거인이다. 영어의 태풍(Typhoon)의 어원이기도 하다. 머리에서 허벅지까지가 인간이었지만, 사람의 머리 대신에 눈에서 번갯불과 불꽃을 내뿜을 수 있는 100개의 용의 머리가 돋아나 있었고, 두 개의 대퇴부에서 밑으로는 똬리를 튼 거대한 뱀의 모습을 지니고 있다. 온 몸을 뒤덮고 있는 깃털과 날개는 항상 그 자신이 일으키는 격렬한 폭풍 때문에 휘날리고 있다. 그의 어깨는 하늘에 닿고, 100개의 머리는 우주에 있는 별을 스치며, 두 팔을 벌리면 세계의 동쪽과 서쪽의 끝까지 닿는다고 한다. 그가 날개를 펼치면 태양빛이 비춰지지 않아 세계가 어둠에 잠식된다고 한다. 또한 산과 땅을 찢고 하늘을 가를 정도로 힘이 세고, 그가 불을 뿜으면 그 어떤것도 흔적이 남지 않았다. 아무리 신들이라 해도 이런 티폰을 감히 당해낼 이가 없었다 한다. 티폰이 한번 지나간 자리에는 나무들이 부러지고 흙이 파헤쳐지고 파괴되며 그 어떤 것들이라도 소멸되버리거나 혹은 불타버려서 그림자조차 남지 않을 정도라고 한다. 대지의 여신 가이아는 제우스가 크로노스를 물리치고 신들의 지배자 자리에 오르자 이에 분노하여 크로노스의 원수를 갚기 위해 그녀의 또 다른 배우자인 타르타로스와 관계를 맺어 그녀의 마지막 자식인 티폰을 낳았다. 티폰은 가이아의 아들이라는 가설이 좀 더 확실하다. 일설에서 튀폰은 제우스가 바람을 피운 것에 복수하기 위해 헤라가 크로노스로부터 받은 알에서 태어나 델포이의 큰 뱀 파이톤에 의해 키워졌다고도 한다. 어느 쪽이든 티폰은 무럭무럭 커 가면서 힘이 생기자 제우스를 물리치기 위해 올림포스 산으로 진군하였다. 그에 두려워한 올림포스 신들은 전부 이집트로 도망갔으나, 그 자리를 지킨 아테네의 비웃음에 참을 수 없던 제우스는 다시 올림포스로 돌아왔다. 그러나 티폰의 힘에 굴복한 제우스는 그에게 힘줄을 잘려아무힘도 쓸 수 없었다. 그러나 헤르메스와 판 이 그의 힘줄을 동굴에서 찾아 돌려준 뒤 티폰의 머리를 번갯불로 맞추어, 곧바로 에트나 산을 던져 가둬버렸다. 에트나산이 분화할 때면 티폰이 움직이기 시작한 거라고 사람들은 믿었다. (ko)
- テューポーン（古代ギリシア語：Τυφών〈ラテン翻字：Tȳphōn, ラテン語：Typhon〉※以下同様）、テューポース（Τυφώς〈Tȳphōs, Typhos〉）、あるいはテュポーエウス（Τυφωεύς〈Typhōeus, Typhoeus〉）は、ギリシア神話に登場する、神とも怪物ともいわれる巨人。同神話体系における最大最強の怪物で、神々の王ゼウスに比肩するほどの実力をもち、そのゼウスを破った唯一の存在でもある。 日本語では、長母音を省略して「テュポン」「テュポーン」「テュポエウス」「テュフォン」「ティフォン（※現代ギリシャ語ではこの読み方が最も近い）」などとも表記される。 (ja)
- Typhon of Typhoeus (Oudgrieks Τυφάων / Typháôn of Τυφωεύς / Typhôeús, van τῦφος / tỹphos, « de brandende ») was een reus, die in Cilicië, in het land van de , bedolven lag onder de grond, die Zeus op hem had geworpen. Hij was de jongste zoon van Gaia, door Tartaros bij haar verwekt, nadat de Titanen door Zeus waren ten onder gebracht. Hij heeft honderd vuurspuwende drakenkoppen, met fonkelende ogen en schrikwekkende stemmen. Hij is verbazingwekkend groot, zodat hij met zijn hoofd tot in de sterren en met zijn uitgestrekte handen van het oosten naar het westen reikt. Zijn streven is om de heerschappij te verwerven over goden en mensen, maar Zeus overwint hem na een vreselijke strijd. Bij Echidna, zo verhaalde de mythe verder, was hij de vader van vele afgrijselijke monsters, zoals van de Chimaira, van de hond Orthros, de draken, die de Gouden appels van de Hesperiden en het Gulden vlies in Colchis bewaakten, van de Sphinx, van Cerberus, die de ingang van de onderwereld bewaakte, van de Gorgonen, van Scylla, de slang van Lerna, de Nemeïsche leeuw en de adelaar Ethon, die de lever van Prometheus afknaagde. Ook alle verderfelijke stormwinden heten uit hem te zijn ontsproten. Zijn woonplaats werd gesteld in verschillende streken, die door hun vulkanische aard uitmuntten. Toen Typhon en Echidna probeerden de Olympus aan te vallen, sloot Zeus hem als straf op onder de Etna. Zijn vrouw en kinderen behielden hun vrijheid om als uitdaging voor heroën als Herakles te dienen. Volgens latere sagen konden de goden zijn aanval niet doorstaan. Zij vluchtten naar Egypte en deels verborgen zij zich daar, deels veranderden zij zich in dieren. Slechts Zeus waagde het met Typhoeus een tweegevecht aan te gaan en beproefde hem te bestrijden met zijn bliksem en met een harpoen, maar ook Zeus werd overwonnen. Er is een nauwe verwantschap tussen deze mythe en de Hittitische mythe over de stormgod Teshub die de strijd aangaat met de draak Illuyankas. Ook de voorstellingen in de Griekse kunst tonen een verwantschap met de Hittitische afbeelding van deze strijd, die gevonden werd in Malatya, Turkije. (nl)
- Tyfon (także Tyfeus, Tyfaon bądź Tyfos, gr. Τυφῶν Typhō̂n, Τυφωεύς Typhōeús, Τυφάων Typháōn bądź Τυφώς Typhṓs) – w mitologii greckiej najmłodszy syn Gai i Tartarosa.Według innej wersji miał być synem Hery, poczętym bez udziału mężczyzny. (pl)
- Tyfon var inom grekisk mytologi en av de grekiska gudarnas värsta fiender. Tyfon var ett enormt vidunder med hundra väsande och eldsprutande ormhuvuden. Han var avkomma till Gaia, den stora jordmodern, och Tartaros, som var personifikation av den mörkaste och djupaste delen av underjorden där Hades regerade. Tillsammans med sin syster och hustru Echidna fick Tyfon många barn. Bland dem fanns hydran, Kerberos, Orthos, Chimaira, nemiska lejonet, sfinxen och den örn som åt Prometheus lever. Tyfon stred mot Olympens gudar om världsherraväldet och tillfångatog Zeus och höll honom fången tills denne med Hermes hjälp blev befriad. Zeus vältrade berget Etna över Tyfon och begravde honom där och än i dag sprutar hans mun eld och lava ut ur vulkanen Etna. I senantiken sammanställdes Tyfon med den egyptiske guden Set. (sv)
- Tifão, Tufão, Tífon ou Tifeu (em grego clássico: Τυφωευς, Τυφων, Τυφαων, Τυφως, transl. Typhôeus, Typhôn, Typhaôn, Typhôs), é um gigante da mitologia a quem imputavam os gregos a paternidade dos ventos ferozes e violentos. É filho de Gaia e de Tártaro. No sincretismo com o mito egípcio de Osíris, Tifão era identificado com o gigante Set, responsável pela seca do Nilo, e que, por inveja de sua fecundidade, o matara. Set será vingado depois por seu filho Hórus. Junto à esposa Equidna, Tifão foi pai de vários dos monstros que povoam as aventuras de heróis e deuses, tais como: o Leão da Nemeia, combatido por Hércules; a Hidra de Lerna ou a Esfinge, na fusão com os mitos nilóticos; dos cães Ortros e Cérbero. Hesíodo descreve-o assim: As vigorosas mãos desse gigante trabalhavam sem descanso, e os seus pés eram infatigáveis; sobre os ombros, erguiam-se as cem cabeças de um medonho dragão, e de cada uma se projetava uma língua negra; dos olhos das monstruosas cabeças jorrava uma chama brilhante; espantosas de ver, proferiam mil sons inexplicáveis e, por vezes, tão agudos que os próprios deuses não conseguiam ouvi-los; ora o poderoso mugido de um touro selvagem, ora o rugido de um leão feroz; muitas vezes — ó prodígio! — o ladrar de um cão, ou os clamores penetrantes de que ressoavam as altas montanhas.Tifão é uma besta horripilante nascida para acabar com Zeus e com o Olimpo. Filho da vingativa Gaia e do sinistro Tártaro, um deus primordial que vive enclausurado nas profundezas. Foi responsável pela fuga em massa dos deuses olimpianos, porque é capaz de incutir grande pavor. Venceu a primeira luta contra Zeus, mas foi derrotado na segunda. (pt)
- Тифон, также Тифоей (др.-греч. Τυφῶν, Τυφωεύς, Τυφώς, Τυφάων), — в древнегреческой мифологии могущественный и чудовищный великан, согласно классической версии мифа, порождённый Геей и Тартаром. Бросил вызов олимпийским богам и был с большим трудом побеждён Зевсом. Верховный бог взгромоздил на него гору. Древние греки связывали с его движениями и извергаемым им пламенем землетрясения и вулканические выбросы. Большинство чудовищ древнегреческой мифологии, включая Цербера и лернейскую гидру, представляло собой потомство Тифона. Отождествлялся с Сетом — олицетворением зла в египетской мифологии. (ru)
- 堤丰（希臘語：Τυφωευς / Τυφων / Τυφαων / Τυφως；英語：Typhoeus / Typhon / Typhaon / Typhos），又译提丰或堤福俄斯（Typhoeus）或泰風，希腊神话中象征风暴的妖魔巨人。该词在希腊语中譯为“暴风”或“冒烟者”。 (zh)
- Тифон (грец. Τυφών, Τυφωεύς) — у давньогрецькій міфології — могутній потворний велетень, уособлення вогненних руйнівних сил землі та її випарів. В «Іліаді» згадується про боротьбу Тифона із Зевсом і про перебування потвори в підземних надрах, у країні аримів або під горою Арімою (в Малій Азії). Пізніше, коли грекам стали відомі вулканічні властивості Кумського берега в Італії, Ліпарських островів і Сицилії, місцеперебування велетня було перенесено в ці місцевості. За Гесіодом, Тифон — останній виплід Геї від Тартара. Страховище було наділене величезною силою рук та ніг і мало сто драконових голів з чорними язиками й вогненними очима. Тифон володів різними голосами: з його пащ можна було чути то клич богів, то ревіння страшного бика, то рикання лева, то виття собаки, то різкий свист, який відлунював у горах. Тифон міг стати володарем над богами й смертними, але Зевс почав з ним боротьбу, від якої земля затряслася до самих підвалин, суходіл, море й небо зайнялися, затремтіли навіть мешканці підземного царства. Нарешті влучний удар блискавки приголомшив оскаженілого Тифона, якого скинуто в Тартар. Але й там він не заспокоївся; коли він рухається, виникають землетруси і дмуть палючі вітри. Від Тифона Єхидна народила Ортра, Кербера, Лернейську гідру, Химеру, Немейського лева та інших страховищ. Пізніші міфи розповідають, що боги не могли протистояти шаленому нападові Тифона і втекли до Єгипту, де, рятуючись від переслідування потвори, перетворились у різних тварин. Тифон усе-таки схопив Зевса, вирізав йому жили й кинув їх у кілікійську печеру. Однак Гермес і Пан викрали ті жили і знову вставили їх Зевсові, який відновив боротьбу й переміг Тифона. Пізніше Тифон був ототожнений з єгипетським Сетом, богом смерті, спустошення, сонячного й місячного затемнення тощо. У міфі про Тифона відбито намагання античних народів з'ясувати природу вулканічних вибухів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Στην Ελληνική μυθολογία ο Τυφῶν ή Τυφάων ή Τυφωεύς ήταν γιγαντιαίο τερατώδες ον που γέννησε η Γαία (μαζί με τον Ουρανό) μετά την εξόντωση των Γιγάντων. Κατ' άλλους μύθους ο Τυφών ήταν γιος της Ήρας που γεννήθηκε σε κάποια στιγμή διχόνοιας του ουράνιου ζεύγους (Ζευς και Ήρα), εκφράζοντας έτσι τη διαταραχή της ατμόσφαιρας. (el)
- Dans la mythologie grecque, Typhon, ou Typhée (en grec ancien Τυφῶν / Tuphôn ou Τυφωεύς / Tuphōeús, Τυφάων, de Tῦφος / tûphos, « la fumée ») est une divinité primitive malfaisante. Il est le fils de Gaïa (la Terre) et de Tartare. Selon les légendes, il est considéré comme le Titan des vents forts et des tempêtes. Cependant, une autre tradition (Hymne homérique à Apollon) fait de lui un démon enfanté par Héra pour se venger de Zeus. (fr)
- Tifone, anche detto Tifeo (in greco antico: Τυφῶν, Typhôn o Τυφάων, Typháōn), Tisifeo o Tifoeo, il cui nome vuole dire "fumo stupefacente" (da τύφειν, "fare fumo") era, nella mitologia greca, il figlio minore di Gea e Tartaro. (it)
- テューポーン（古代ギリシア語：Τυφών〈ラテン翻字：Tȳphōn, ラテン語：Typhon〉※以下同様）、テューポース（Τυφώς〈Tȳphōs, Typhos〉）、あるいはテュポーエウス（Τυφωεύς〈Typhōeus, Typhoeus〉）は、ギリシア神話に登場する、神とも怪物ともいわれる巨人。同神話体系における最大最強の怪物で、神々の王ゼウスに比肩するほどの実力をもち、そのゼウスを破った唯一の存在でもある。 日本語では、長母音を省略して「テュポン」「テュポーン」「テュポエウス」「テュフォン」「ティフォン（※現代ギリシャ語ではこの読み方が最も近い）」などとも表記される。 (ja)
- Tyfon (także Tyfeus, Tyfaon bądź Tyfos, gr. Τυφῶν Typhō̂n, Τυφωεύς Typhōeús, Τυφάων Typháōn bądź Τυφώς Typhṓs) – w mitologii greckiej najmłodszy syn Gai i Tartarosa.Według innej wersji miał być synem Hery, poczętym bez udziału mężczyzny. (pl)
- Тифон, также Тифоей (др.-греч. Τυφῶν, Τυφωεύς, Τυφώς, Τυφάων), — в древнегреческой мифологии могущественный и чудовищный великан, согласно классической версии мифа, порождённый Геей и Тартаром. Бросил вызов олимпийским богам и был с большим трудом побеждён Зевсом. Верховный бог взгромоздил на него гору. Древние греки связывали с его движениями и извергаемым им пламенем землетрясения и вулканические выбросы. Большинство чудовищ древнегреческой мифологии, включая Цербера и лернейскую гидру, представляло собой потомство Тифона. Отождествлялся с Сетом — олицетворением зла в египетской мифологии. (ru)
- 堤丰（希臘語：Τυφωευς / Τυφων / Τυφαων / Τυφως；英語：Typhoeus / Typhon / Typhaon / Typhos），又译提丰或堤福俄斯（Typhoeus）或泰風，希腊神话中象征风暴的妖魔巨人。该词在希腊语中譯为“暴风”或“冒烟者”。 (zh)
- تايفوس أو تايفون أو طيفون Τυφῶν وهو وحش ذو مائة رأس حسب الأساطير الإغريقية. أمه غايا وأبوه تارتاروس. وهو أخطر وحوش الأساطير الإغريقية. حاول تدمير زوس الذي غلبه وحبسه تحت جبل إتنا. حاول تايفون إزاحة زيوس عن هيمنته على العالم. اقتتل الاثنان في معركة ضارية، تمخّضت عن انتصار زيوس الساحق بفضل الصواعق. بعد هزيمته، نُفي تايفون إلى تارتاروس (مكان العقوبات في العالم السفلي)، أو دُفن تحت جبل إيتنا، أو ربما جزيرة إيسكيا. يُعتبر تايفون جزءاً جوهرياً في الأسطورة الإغريقية المتعلّقة بالوراثة، والتي تفصّل كيفية سيطرة زيوس على باقي الآلهة. (ar)
- En la mitologia grega, Tifó (en grec antic Τυφών) era un monstre engendrat per Gea després d'haver-se unit amb el Tàrtar. Algunes versions vinculen Tifó amb Hera i Cronos. Gea, disgustada per la derrota dels gegants, va calumniar Zeus, i Hera, gelosa, va demanar a Cronos una manera de venjar-se. Aquest li va donar dos ous impregnats amb el seu semen, que, un cop enterrats havien de fer néixer un gegant capaç de destronar Zeus. Aquest gegant va ser Tifó. Una altra tradició diu que Tifó era un fill d'Hera, que ella mateixa va engendrar sense concurs masculí. Va donar Tifó a la serp Pitó, que s'estava a Delfos, perquè el criés. (ca)
- V řecké mytologii je Týfón (Τυφών, 2.pád Týfóna, latinsky Typhon) obrovská hrozivá nestvůra, potomek matky země Gaie. Týfón byl její poslední dítě. Byl to obr se stovkou dračích hlav a s hlasem člověka, psa a býka. Měl obrovská křídla pomocí niž rozpoutával hurikány a zemětřesení. Říká se, že byl tak velký že hlavami se dotýkal nejvyššího vrcholu nebes a tlapami dosáhl na východ i na západ. Chtěl přemoci samotného Dia jako pomstu za potrestání Titánů. Zeus ho po strašném boji přemohl, blesky mu spálil všech sto hlav a svrhl ho do Tartaru, kde ho ponechal navždy. Podle jiných pověstí (římských) Zeus Týfóna dostihl na Sicílii a zavalil ho horou Etnou, z níž dodnes občas šlehají plameny a vychází rachocení uvězněné nestvůry. (cs)
- Laŭ la helena mitologio Tifeo, Tifono aŭ Tifaono (el la greka Τυφωεύς, Τυφών kaj Τυφάων, «fumo») estis pradiaĵo, iel rilata al uraganoj. Li estis la lasta filo de Geo, kiu unuiĝis al Tartaro (la subtera malhela mondo) kun interveno de Afrodito, por generi la plej teruran monstron, venĝeme pro la malvenko de la titanoj. Pro tio la latinaj verkistoj kromnomis lin «Terrigenia» (naskita el la tero). Tamen, alternativaj versioj konsideras lin filo de Tartaro kaj samnoma kunulino (eo)
- Typhon (altgriechisch Τυφῶν Typhṓn, auch Τυφωεύς Typhōeús, Τυφάων Typháōn) ist als Sohn der Gaia und des Tartaros ein Mischwesen der griechischen Mythologie. Gaia vereinte sich mit dem Tartaros, um sich für die Niederlage ihrer Kinder, der Titanen und Giganten, an Zeus zu rächen. Sie gebar den Typhon in den Korykischen Grotten bei Korykos in Kilikien im südöstlichen Kleinasien, so dass er ebenso wie Zeus in seiner eigenen Jugend ungestört heranwachsen konnte. Er wurde als unbeschreiblich grässliches Ungeheuer, als himmelhoher Riese mit zahlreichen Drachen- und Schlangenköpfen vorgestellt, die entweder seinen Haaren, seinen Schultern oder seinen Händen entwuchsen und in der Sprache der Götter und vieler Tiere sprechen konnten. Sein Unterleib endete in zwei mächtigen Schlangenleibern anstell (de)
- Greziar mitologian, Tifon, Tifaon edo Tifeo (antzinako grezieraz: Τυφών Typhôn, Τυφάων Typhaôn, Τυφωεύς Typhôeus edo Τυφώς Typhôs, τῦφος tuphos, ‘kea’; latinez: Typhon) jainko primitibo bat da, urakan suntsitzaile bezala edo hegodun munstro beldurgarri baten antzera, ehun suge inguru bere izterretan banatuak dituela eta ahotik sua botaz aurkezten dena. Gearen azken semea izan zen, kasu honetan, Tartarorekin, beheko hustasun leizetsua. Tifon, beraz, sumendi indarren irudikapen ktonikoa da, Hefesto (Vulcano erromatar mitologian) olinpiar irudikapena den bezala. (eu)
- En la mitología griega, Tifón, Tifeo, Tifoeo o Tifaón (en griego antiguo Τυφών Typhôn, Τυφάων Typhaôn, Τυφωεύς Typhôeus o Τυφώς Typhôs, de τῦφος typhos, ‘humo’; en latín Typhon) es una divinidad primitiva relacionada con los huracanes. Fue el último hijo de Gea, esta vez con Tártaro, el cavernoso vacío inferior: Pero cuando Zeus había expulsado a los Titanes del cielo,la enorme Tierra tuvo a su hijo menor Tifeo del amor deTártaro, con la ayuda de la dorada Afrodita. (es)
- Dalam mitologi Yunani, Tifon (Τυφῶν, Tuphōn) atau Tifoeus (Τυφωεύς, Tuphōeus) adalah monster naga raksasa yang berkepala seratus dan bersayap. Tifon adalah anak terakhir Gaia (bumi) dan Tartaros. Menurut Apollodoros, Tifon lahir di Sisilia. Tifon adalah monster setengah manusia. Tifon berukuran sangat besar dan lebih tinggi dari gunung. Di bawah tangannya, terdapat seratus kepala naga dan di bawah pahanya terdapat banyak ular berbisa. Tifon juga bisa menyemburkan api. (in)
- Typhon (/ˈtaɪfɒn, -fən/; Ancient Greek: Τυφῶν, romanized: Typhôn, [tyːpʰɔ̂ːn]), also Typhoeus (/taɪˈfiːəs/; Τυφωεύς, Typhōeús), Typhaon (Τυφάων, Typháōn) or Typhos (Τυφώς, Typhṓs), was a monstrous serpentine giant and one of the deadliest creatures in Greek mythology. According to Hesiod, Typhon was the son of Gaia and Tartarus. However, one source has Typhon as the son of Hera alone, while another makes Typhon the offspring of Cronus. Typhon and his mate Echidna were the progenitors of many famous monsters. (en)
- 티폰(그리스어: Τυφών)은 그리스 신화에 등장하는 가장 강하고 무서우며, 엄청나게 거대한 거인이다. 영어의 태풍(Typhoon)의 어원이기도 하다. 머리에서 허벅지까지가 인간이었지만, 사람의 머리 대신에 눈에서 번갯불과 불꽃을 내뿜을 수 있는 100개의 용의 머리가 돋아나 있었고, 두 개의 대퇴부에서 밑으로는 똬리를 튼 거대한 뱀의 모습을 지니고 있다. 온 몸을 뒤덮고 있는 깃털과 날개는 항상 그 자신이 일으키는 격렬한 폭풍 때문에 휘날리고 있다. 그의 어깨는 하늘에 닿고, 100개의 머리는 우주에 있는 별을 스치며, 두 팔을 벌리면 세계의 동쪽과 서쪽의 끝까지 닿는다고 한다. 그가 날개를 펼치면 태양빛이 비춰지지 않아 세계가 어둠에 잠식된다고 한다. 또한 산과 땅을 찢고 하늘을 가를 정도로 힘이 세고, 그가 불을 뿜으면 그 어떤것도 흔적이 남지 않았다. 아무리 신들이라 해도 이런 티폰을 감히 당해낼 이가 없었다 한다. 티폰이 한번 지나간 자리에는 나무들이 부러지고 흙이 파헤쳐지고 파괴되며 그 어떤 것들이라도 소멸되버리거나 혹은 불타버려서 그림자조차 남지 않을 정도라고 한다. (ko)
- Typhon of Typhoeus (Oudgrieks Τυφάων / Typháôn of Τυφωεύς / Typhôeús, van τῦφος / tỹphos, « de brandende ») was een reus, die in Cilicië, in het land van de , bedolven lag onder de grond, die Zeus op hem had geworpen. Hij was de jongste zoon van Gaia, door Tartaros bij haar verwekt, nadat de Titanen door Zeus waren ten onder gebracht. Hij heeft honderd vuurspuwende drakenkoppen, met fonkelende ogen en schrikwekkende stemmen. Hij is verbazingwekkend groot, zodat hij met zijn hoofd tot in de sterren en met zijn uitgestrekte handen van het oosten naar het westen reikt. Zijn streven is om de heerschappij te verwerven over goden en mensen, maar Zeus overwint hem na een vreselijke strijd. (nl)
- Tifão, Tufão, Tífon ou Tifeu (em grego clássico: Τυφωευς, Τυφων, Τυφαων, Τυφως, transl. Typhôeus, Typhôn, Typhaôn, Typhôs), é um gigante da mitologia a quem imputavam os gregos a paternidade dos ventos ferozes e violentos. É filho de Gaia e de Tártaro. No sincretismo com o mito egípcio de Osíris, Tifão era identificado com o gigante Set, responsável pela seca do Nilo, e que, por inveja de sua fecundidade, o matara. Set será vingado depois por seu filho Hórus. Hesíodo descreve-o assim: (pt)
- Tyfon var inom grekisk mytologi en av de grekiska gudarnas värsta fiender. Tyfon var ett enormt vidunder med hundra väsande och eldsprutande ormhuvuden. Han var avkomma till Gaia, den stora jordmodern, och Tartaros, som var personifikation av den mörkaste och djupaste delen av underjorden där Hades regerade. Tillsammans med sin syster och hustru Echidna fick Tyfon många barn. Bland dem fanns hydran, Kerberos, Orthos, Chimaira, nemiska lejonet, sfinxen och den örn som åt Prometheus lever. I senantiken sammanställdes Tyfon med den egyptiske guden Set. (sv)
- Тифон (грец. Τυφών, Τυφωεύς) — у давньогрецькій міфології — могутній потворний велетень, уособлення вогненних руйнівних сил землі та її випарів. В «Іліаді» згадується про боротьбу Тифона із Зевсом і про перебування потвори в підземних надрах, у країні аримів або під горою Арімою (в Малій Азії). Пізніше, коли грекам стали відомі вулканічні властивості Кумського берега в Італії, Ліпарських островів і Сицилії, місцеперебування велетня було перенесено в ці місцевості. За Гесіодом, Тифон — останній виплід Геї від Тартара. Страховище було наділене величезною силою рук та ніг і мало сто драконових голів з чорними язиками й вогненними очима. Тифон володів різними голосами: з його пащ можна було чути то клич богів, то ревіння страшного бика, то рикання лева, то виття собаки, то різкий свист, який в (uk)
|
