| dbo:abstract
|
- Krátký meč je většinou označení pro meč, který je do jedné ruky a je kratší než 1 metr. Jeho výhodou je, že je lehký a při jeho používání může dotyčný držet v druhé ruce štít, nebo druhý meč. (cs)
- L'espasí és l'arma predecessora del floret, una de les tres fulles que s'utilitzen en esgrima. El nom "espasí" diminutiu de "espasa" és degut a la comparació entre aquesta arma i les "espases roberes", sensiblement més llargues i pesades; que la van precedir i que encara es feien servir a Catalunya i bona part de la península. (ca)
- Vycházkový kord nebo také dvorský kord, salónní kord, kordík (anglicky smallsword, italsky spadino, španělsky espadín) je skupina zbraní pro denní nošení. V češtině je tato skupina zbraní vymezena spíše vágně a v běžných popisech postačí označení kord. (cs)
- Der Begriff Degen kann im Deutschen eine Reihe von unterschiedlichen Klingenwaffen bezeichnen, je nach historischem Kontext. Gemeinsam ist allen als Degen bezeichneten Waffen, dass sie vorwiegend auf den Stich ausgelegt sind, im Gegensatz zu dem auf Hieb oder Schnitt ausgelegten Säbel oder Pallasch bzw. Messer. (de)
- La Glaveto (ankaŭ kortega glavo, france: épée de cour aŭ parada glavo) estas malpeza unu-mana glavo dezajnita por trapiki kiu evoluis el la pli longa kaj peza rapiro de la fino de la Renesanco. La pinto de la populareco de la glaveto estis inter mezo de la 17a kaj fino de la 18a jarcentoj. Oni supozas, ke ĝi aperis en Francio kaj disvastiĝis rapide tra la resto de Eŭropo. La glaveto estis la tuja antaŭaĵo de la franca duelglavo (el kiu disvolviĝis la spado) kaj ties uzometodo — kiel tipigita en la verkoj de aŭtoroj kiaj Sieur de Liancour, Domenico Angelo, Monsieur J. Olivier, kaj Monsieur L'Abbat — disvolviĝis en la teknikojn de la franca klasika skolo de skermado. Glavetoj estis uzataj ankaŭ kiel statusaj simboloj kaj modaj akcesoraĵoj; dum plej el la 18a jarcento iu ajn, ĉu civila aŭ militista, kun intencoj al statuso de ĝentlemano estus portinta glaveton ĉiutage. En moderna sporta skermado oni nomas la ilon spado (france: épée). (eo)
- El espadín es el arma predecesora de la espada, una de las tres hojas que se utilizan en esgrima deportiva. Originariamente, el espadín era un arma dura, ligera, con una hoja que pesaba unos 750 g. Esto podría parecer insignificante pero combinado con la forma de la hoja, que en sección transversal era triangular y con su longitud de 1,09 a 1,14 m, la épeé era un arma de aspecto impresionante. Se usaba como prenda en algunos uniformes. Esta arma de origen francés, que ha evolucionado de la espada ropera, no puede cortar pero es ligera, rígida debido a su sección triangular, siendo excelente para esquivar golpes y dar estocadas. Aunque su principal función era formar parte de la vestimenta, el espadín era un arma mortal en duelos. Se creó una variante del espadín utilizada como arma de entrenamiento, el florete, que sería una de las tres armas de la esgrima clásica y en el siglo XX, de la esgrima deportiva. El espadín no era, junto con el florete y el sable, una de las tres armas de la esgrima clásica, esto es un error muy común. La espada de duelo (epeê de duel) era un tipo de espada ligera de duelo, en uso durante el siglo XIX que no debe confundirse con el espadín, cuya época de mayor popularidad fue el siglo XVIII. Con el nacimiento de la esgrima deportiva, la espada de duelo evoluciona a la espada que a día de hoy se emplea en dicho deporte olímpico. La principal diferencia entre la espada de duelo y la espada de esgrima es que la segunda tiene la punta roma para no herir al rival.El espadín y la espada de duelo son, por lo tanto, dos tipos distintos de espada. (es)
- Ezpata txikia, egun, ezpataren aurrekaria izateagatik ezagutzen da. Ezpata, esgriman erabiltzen den hiru armetako bat da. Jatorrian, ezpata txikia arma gogorra, arina zen, 750 gramoko pisua zuen orri batekin. Honek, ezer gutxi adierazten duela dirudi, baina, orriaren formarekin, zeharkako sekzioan hiruki erakoa zena, eta 1,09 eta 1,14 metroko bere luzerarekin konbinatuz gero, ezpata txikia itxura izugarriko arma zen. Janzki bezala erabiltzen zen uniforme batzuetan. Arma honek jatorri frantziarra du, eta garatu zen. Ez da mozteko gai, baina oso arina da, oso zurruna bere hiruki formako sekzioagatik, estokadak emateko eta kolpeak saihesteko bikaina izaki. Mosketarien pelikuletan ikusten diren ezpatak dira. Bere funtzio garrantzitsuena, jantziaren zati izatea zen arren, ezpata txikia, dueluetan, arma hilgarria zen. Ezpata txikiaren aldaketa bat sortu zen entrenamendu arma bezala erabilia: floretea. Hau, lehenik esgrima klasikoaren eta denbora asko beranduago, kirol esgrimaren hiru armetako bat izango zen. Ezpata txikia da, floretea eta sablearekin batera, esgrima klasikoaren hiru armetako bat. Kirol esgrimaren sorrerarekin batera, ezpata txikiak ezpatara eboluzionatzen du, egun, olinpiar kirol honetan erabiltzen dena. Ezpata txikia eta ezpataren arteko ezberdintasunik nabarmenena, bigarrenak, mutur kamutsa duela da, arerioa ez zauritzeko. (eu)
- Intermédiaire chronologique entre la rapière et l’épée d’escrime, l’épée de cour est une arme créée dans la deuxième moitié du XVIIe siècle et utilisée encore jusqu'au début du XXe siècle. Plus courte que son ancêtre et exclusivement ou presque conçue pour l’estoc, elle est reconnaissable à sa garde en figure de huit. Évolution toute en finesse et en rapidité de l'ancienne rapière, elle est quasiment réservée au duel et aux entraînements et compétitions dans les salles d'armes : elle n'apparaît que très peu sur les champs de bataille, où on lui préfère le sabre pour la cavalerie et la baïonnette pour l'infanterie, par ordonnance de Louis XV en 1767. Tant dans sa forme que dans son usage, elle est très semblable à l'actuelle épée d'escrime (mis à part la garde), si bien qu'elle est fréquemment confondue avec sa variante sportive. (fr)
- The small sword or smallsword (also court sword, Gaelic: claidheamh beag or claybeg, French: épée de cour or dress sword) is a light one-handed sword designed for thrusting which evolved out of the longer and heavier rapier of the late Renaissance. The height of the small sword's popularity was between mid 17th and late 18th century, when any man, civilian or military, with pretensions to gentlemanly status would have worn a small sword on a daily basis. The blade of a small sword is comparatively short at around 0.6 to 0.85 metres (24 to 33 in), though some reach over 0.9 metres (35 in). It usually tapers to a sharp point but may lack a cutting edge. It is typically triangular in cross-section, although some of the early examples still have the rhombic and spindle-shaped cross-sections inherited from older weapons, like the rapier. This triangular cross-section may be hollow ground for additional lightness. Many small swords of the period between the 17th and 18th centuries were found with colichemarde blades. It is thought to have appeared in France and spread quickly across the rest of Europe. The small sword was the immediate predecessor of the French duelling sword (from which the épée developed) and its method of use—as typified in the works of such authors as , Domenico Angelo, , and —developed into the techniques of the French classical school of fencing. The small sword could be a highly effective duelling weapon. Militarily, small swords continued to be used as a standard sidearm for infantry officers. In some branches with strong traditions, this practice continues to the modern day, albeit for ceremonial and formal dress only. The carrying of swords by officers in combat conditions was frequent in World War I and still saw some practice in World War II. The 1913 U.S. Army Manual of Bayonet Drill includes instructions for how to defend against an opponent with a smallsword. (en)
- Lo spadino (Épée de cour in lingua francese, Dress sword in lingua inglese, Degen in lingua tedesca) è un'arma bianca manesca del tipo spada sviluppata nel XVIII secolo a partire dalla striscia seicentesca. Arma da duello e di rappresentanza, aveva lama lunga e molto sottile, in acciaio rigido, ed impugnatura ad una mano con guardia a cocchia e paramano. Funse da archetipo per lo sviluppo della spada da scherma moderna ed è ancora in uso presso le forze armate di diverse nazioni come arma distintiva dell'ufficiale. (it)
- スモールソード（small sword または smallsword、court sword、ゲーリック:claidheamh beag または claybeg、仏: épée de cour）は軽量で刺突に特化した片手用の剣で、後期ルネサンスの長く重いレイピアを起源とする。スモールソードが最も人気を博したのは17世紀半ばから18世紀にかけてのこと。フランスで生まれた後、ヨーロッパ全土に急速に広まったと考えられている。スモールソードは Sieur de Liancour、Domenico Angelo、Monsieur J. Olivier、Monsieur L'Abbat のような著者の作品に代表されるように、フランス式の決闘用の剣術（そこからエペへと発達した）の直接の前身であり、フランスの古典的な剣術へと発展を遂げた。スモールソードは地位の象徴や装身具としても用いられ、18世紀の、虚栄心を持つほとんどの人は文民軍人を問わず自らの紳士性を見せつけるために日常的に帯剣していた。 スモールソードは決闘用の武器としてとても有効で、銃剣を用いる技術体系へと発展した。これは第1近衛軽騎兵連隊の将校 アルフレッド・フットン の銃剣を基本とする自己防衛術のもとになった。 軍事においてスモールソードは歩兵将校達のサイドアームとして使われ続けた。根強い伝統を持つ一部の部隊においてこの習慣は今日に至るまで続けられ、式典および礼装に限って使用され続けている。将校がスモールソードを帯剣して戦場へ赴くことは第一次世界大戦においても頻繁に見られ、第二次大戦時もいくらか見ることが出来た。1913年アメリカ陸軍の銃剣訓練教範 にはスモールソードを用いた防衛術が記されている。 原則として、刀身の長さは60～85センチ（24～33インチ）と比較的短いが、90センチ（35インチ）を超えるものも存在した。刀身は、通常は切先を鋭くするために先細りの形となっている。斬りつけるための刃を持たないものもある。 一般的に断面の形状は三角形だが、早くに作られたものはレイピアのような旧来の武器が持っていた菱形或いは紡錘形状の断面を継承している。 三角形の断面を持つものは、軽量化のために断面が星型になるように削り込まれることもあった。17世紀から18世紀にかけてのものは（英語: Colichemarde）の刀身を持つものが多い。 (ja)
- 궁정검(프랑스어: épée de cour, 영어: court sword) 또는 예장검(dress sword)은 근대의 찌르기용 도검으로, 근세에 유행한 레이피어가 짧아지고 가벼워진 것이다. 이런 이유로 스몰소드(small sword)라고도 불렀다. 궁정검의 최전성기는 17세기 중반에서 18세기 후반이며, 그 발생지는 프랑스로 생각된다. 궁정검은 프랑스 결투검의 직계 선조이며, 이 결투검은 오늘날 펜싱에서 사용되는 에페로 진화한다. 때문에 이 궁정검을 다루는 프랑스 검술이 곧 프랑스류 펜싱이 된다. 궁정검은 지위를 나타내는 상징 또는 패션 악세서리의 기능도 갖고 있었으며, 18세기에는 군인과 민간인을 막론하고 궁정검을 차고 다니는 것이 "신사"의 상징이었다. 궁정검의 칼날 길이는 0.6 ~ 0.85 미터 정도가 일반적이나, 때로 0.9 미터를 초과하는 것도 있었다. 끝이 매우 뾰족하지만 날은 매우 무뎠다. 단면적은 삼각형이 일반적이었고, 선조인 레이피어와 마찬가지로 가벼움을 위해 삼각형 속은 비워지는 경우도 있었다. 17세기에서 18세기 사이에 발견되는 대부분의 궁정검은 식으로 만들어졌다. (ko)
- Szpada (z wł. spada) – kolna broń biała, powstała w XVII wieku na zachodzie Europy, ewoluując z rapiera jako broń mniejsza, lżejsza i poręczniejsza. (pl)
- Шпа́га (от итал. Spada) — холодное колюще-рубящее или колющее оружие, разновидность меча, состоящее из длинного (около 1 метра и более), прямого одно-двухлезвийного или гранёного клинка и рукояти (эфеса) с дужкой и гардой различной формы. В спортивном фехтовании существуют также рапира и эспадрон. Но если рапира возникла как облегчённая шпага, то эспадрон имеет независимое происхождение (он был призван имитировать при тренировке лёгкую фехтовальную саблю). В раннем варианте шпага представляла собой универсальный сравнительно лёгкий и длинный меч, оснащённый сложной гардой, которым можно было как колоть, так и рубить, а сложная гарда сносно защищала пальцы и при отсутствии латной перчатки. А так как меч был непременным атрибутом костюма придворного, то появилась облегчённая версия «придворного» меча англ. court sword, именуемая исп. espada ropera меч «для одежды», которым уже нельзя было рубить, хотя имевшиеся лезвия позволяли наносить секущие и режущие удары. Впоследствии, под влиянием французской школы фехтования, шпага стала короче, а затем утратила лезвия, превратившись в гранёный клинок, заметно уступающий длиной как ранним шпагам, так и кончару — похожему на шпагу гранёному клинку, длина которого позволяет кавалеристу добить упавшего на землю противника. При этом в некоторых странах новые шпаги, потеряв в длине, сохранили одно, а то и оба лезвия. У поздних шпаг лезвие (в отличие от острия) не затачивалось вообще. Вес шпаги обычно лежал в пределах от 1 до 1,5 кг (кавалерийский вариант). За короткое время шпага получила распространение не только в армии, но и в качестве гражданского оружия среди богатых людей и дворян, постепенно став в Европе одним из атрибутов благородного сословия. Шпага была признанным отличительным знаком дворянина. Лишение дворянского титула сопровождалось так называемой «гражданской казнью» — переломом шпаги в присутствии свидетелей (обычно на лобном месте, при стечении народа и после оглашения приговора, иногда — над головой приговорённого). Шпага — один из классических видов оружия, используемых для фехтования. (ru)
- Värja är ett egentligen ämnat för stöt och som sidovapen buret blankvapen med lång och smal, en- eller flereggad klinga. Värjan användes på 1800-talet och i början av 1900-talet mindre som försvars- eller anfallsvapen än som befäls- och prydnadstecken. Värjan tillhörde särskilt ämbets- och tjänstemännens uniformer (se ). Kraftigare värjor, främst lämpade för hugg kallas huggvärjor, medan är lättare värjor med tunn klinga, exempelvis rapiren. Som stötvapen är värjan två- eller treeggad, som huggvapen en- eller tvåeggad. Den skiljer sig från sabeln dels genom flera eggar dels genom den raka, nära en meter långa klingan. Värjan bäres vid vänstra höften i en beslagen läderslida, som hänger i ett band (värj- eller axelgehäng) på högra axeln eller i en livrem eller i ett vanligt koppel. Vapentypen härstammar från medeltidens svärd. "Värjan är alltid ett enhandsvapen och har oftast smidig klinga samt ett fäste med i olika grad och på olika sätt utvecklad pareranordning. Från svärdet skiljer sig värjan dessutom genom sina smäckrare proportioner." Redan under 1500-talet användes värja av rytteriet inom hela Europa samt ofta även av pikenerarna och musketörerna. Efter turkarnas, ungrarnas och polackernas framträngande utbyttes den dock småningom mot den till hugg lämpligare, mer eller mindre krökta sabeln. Vid några preussiska kyrassiärregementen användes i stället pallasch som är en kombination av värjans smidiga raka klinga med sabelns handtag och en egg lämplig för hugg. Pallaschen bäres i järnslida. Värja är ett av de tre vapen som används inom modern fäktsport. (sv)
- Espadim ou faim é uma espada em escala reduzida de uma maior, com todas as suas características e, em geral, mais aparatosa. Terá aparecido por volta da segunda metade do século XVII ou já princípio do século XVIII, tendo rapidamente substituindo a rapieira, que lhe servira de modelo original. Foi amplamente utilizada sensivelmente até pouco depois do primeiro quartel do século XIX, como arma de autodefesa, tendo sido a arma percursora da espada de esgrima, o seu manejo serviu de base para a formação da metodologia da esgrima moderna, pelo menos no que respeita à escola clássica francesa. Uma vez que era, por sinal, uma arma perfurante, ideada para o ataque de estocada, raramente se usava para cortar, no entanto, a lâmina possuía um gume, para desencorajar os adversários de a tentar agarrar. Nas de diversos países ainda hoje em dia é comum a sua utilização pelos aspirantes a oficial. (pt)
- Шпа́га, заст. шпа́да (італ. spada, що сходить до лат. spatha) — колюча, рідше колючо-рубаюча холодна зброя — прямий (до 1 м і більш) плоский або трикутний клинок з руків'ям.Розповсюдилася в 16 ст., була відмітною зброєю дворян, перебувала на озброєнні до 19 ст. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Krátký meč je většinou označení pro meč, který je do jedné ruky a je kratší než 1 metr. Jeho výhodou je, že je lehký a při jeho používání může dotyčný držet v druhé ruce štít, nebo druhý meč. (cs)
- L'espasí és l'arma predecessora del floret, una de les tres fulles que s'utilitzen en esgrima. El nom "espasí" diminutiu de "espasa" és degut a la comparació entre aquesta arma i les "espases roberes", sensiblement més llargues i pesades; que la van precedir i que encara es feien servir a Catalunya i bona part de la península. (ca)
- Vycházkový kord nebo také dvorský kord, salónní kord, kordík (anglicky smallsword, italsky spadino, španělsky espadín) je skupina zbraní pro denní nošení. V češtině je tato skupina zbraní vymezena spíše vágně a v běžných popisech postačí označení kord. (cs)
- Der Begriff Degen kann im Deutschen eine Reihe von unterschiedlichen Klingenwaffen bezeichnen, je nach historischem Kontext. Gemeinsam ist allen als Degen bezeichneten Waffen, dass sie vorwiegend auf den Stich ausgelegt sind, im Gegensatz zu dem auf Hieb oder Schnitt ausgelegten Säbel oder Pallasch bzw. Messer. (de)
- Lo spadino (Épée de cour in lingua francese, Dress sword in lingua inglese, Degen in lingua tedesca) è un'arma bianca manesca del tipo spada sviluppata nel XVIII secolo a partire dalla striscia seicentesca. Arma da duello e di rappresentanza, aveva lama lunga e molto sottile, in acciaio rigido, ed impugnatura ad una mano con guardia a cocchia e paramano. Funse da archetipo per lo sviluppo della spada da scherma moderna ed è ancora in uso presso le forze armate di diverse nazioni come arma distintiva dell'ufficiale. (it)
- 궁정검(프랑스어: épée de cour, 영어: court sword) 또는 예장검(dress sword)은 근대의 찌르기용 도검으로, 근세에 유행한 레이피어가 짧아지고 가벼워진 것이다. 이런 이유로 스몰소드(small sword)라고도 불렀다. 궁정검의 최전성기는 17세기 중반에서 18세기 후반이며, 그 발생지는 프랑스로 생각된다. 궁정검은 프랑스 결투검의 직계 선조이며, 이 결투검은 오늘날 펜싱에서 사용되는 에페로 진화한다. 때문에 이 궁정검을 다루는 프랑스 검술이 곧 프랑스류 펜싱이 된다. 궁정검은 지위를 나타내는 상징 또는 패션 악세서리의 기능도 갖고 있었으며, 18세기에는 군인과 민간인을 막론하고 궁정검을 차고 다니는 것이 "신사"의 상징이었다. 궁정검의 칼날 길이는 0.6 ~ 0.85 미터 정도가 일반적이나, 때로 0.9 미터를 초과하는 것도 있었다. 끝이 매우 뾰족하지만 날은 매우 무뎠다. 단면적은 삼각형이 일반적이었고, 선조인 레이피어와 마찬가지로 가벼움을 위해 삼각형 속은 비워지는 경우도 있었다. 17세기에서 18세기 사이에 발견되는 대부분의 궁정검은 식으로 만들어졌다. (ko)
- Szpada (z wł. spada) – kolna broń biała, powstała w XVII wieku na zachodzie Europy, ewoluując z rapiera jako broń mniejsza, lżejsza i poręczniejsza. (pl)
- Шпа́га, заст. шпа́да (італ. spada, що сходить до лат. spatha) — колюча, рідше колючо-рубаюча холодна зброя — прямий (до 1 м і більш) плоский або трикутний клинок з руків'ям.Розповсюдилася в 16 ст., була відмітною зброєю дворян, перебувала на озброєнні до 19 ст. (uk)
- La Glaveto (ankaŭ kortega glavo, france: épée de cour aŭ parada glavo) estas malpeza unu-mana glavo dezajnita por trapiki kiu evoluis el la pli longa kaj peza rapiro de la fino de la Renesanco. La pinto de la populareco de la glaveto estis inter mezo de la 17a kaj fino de la 18a jarcentoj. Oni supozas, ke ĝi aperis en Francio kaj disvastiĝis rapide tra la resto de Eŭropo. La glaveto estis la tuja antaŭaĵo de la franca duelglavo (el kiu disvolviĝis la spado) kaj ties uzometodo — kiel tipigita en la verkoj de aŭtoroj kiaj Sieur de Liancour, Domenico Angelo, Monsieur J. Olivier, kaj Monsieur L'Abbat — disvolviĝis en la teknikojn de la franca klasika skolo de skermado. Glavetoj estis uzataj ankaŭ kiel statusaj simboloj kaj modaj akcesoraĵoj; dum plej el la 18a jarcento iu ajn, ĉu civila aŭ mil (eo)
- El espadín es el arma predecesora de la espada, una de las tres hojas que se utilizan en esgrima deportiva. Originariamente, el espadín era un arma dura, ligera, con una hoja que pesaba unos 750 g. Esto podría parecer insignificante pero combinado con la forma de la hoja, que en sección transversal era triangular y con su longitud de 1,09 a 1,14 m, la épeé era un arma de aspecto impresionante. Se usaba como prenda en algunos uniformes. (es)
- Ezpata txikia, egun, ezpataren aurrekaria izateagatik ezagutzen da. Ezpata, esgriman erabiltzen den hiru armetako bat da. Jatorrian, ezpata txikia arma gogorra, arina zen, 750 gramoko pisua zuen orri batekin. Honek, ezer gutxi adierazten duela dirudi, baina, orriaren formarekin, zeharkako sekzioan hiruki erakoa zena, eta 1,09 eta 1,14 metroko bere luzerarekin konbinatuz gero, ezpata txikia itxura izugarriko arma zen. Janzki bezala erabiltzen zen uniforme batzuetan. (eu)
- Intermédiaire chronologique entre la rapière et l’épée d’escrime, l’épée de cour est une arme créée dans la deuxième moitié du XVIIe siècle et utilisée encore jusqu'au début du XXe siècle. Plus courte que son ancêtre et exclusivement ou presque conçue pour l’estoc, elle est reconnaissable à sa garde en figure de huit. Tant dans sa forme que dans son usage, elle est très semblable à l'actuelle épée d'escrime (mis à part la garde), si bien qu'elle est fréquemment confondue avec sa variante sportive. (fr)
- The small sword or smallsword (also court sword, Gaelic: claidheamh beag or claybeg, French: épée de cour or dress sword) is a light one-handed sword designed for thrusting which evolved out of the longer and heavier rapier of the late Renaissance. The height of the small sword's popularity was between mid 17th and late 18th century, when any man, civilian or military, with pretensions to gentlemanly status would have worn a small sword on a daily basis. (en)
- スモールソード（small sword または smallsword、court sword、ゲーリック:claidheamh beag または claybeg、仏: épée de cour）は軽量で刺突に特化した片手用の剣で、後期ルネサンスの長く重いレイピアを起源とする。スモールソードが最も人気を博したのは17世紀半ばから18世紀にかけてのこと。フランスで生まれた後、ヨーロッパ全土に急速に広まったと考えられている。スモールソードは Sieur de Liancour、Domenico Angelo、Monsieur J. Olivier、Monsieur L'Abbat のような著者の作品に代表されるように、フランス式の決闘用の剣術（そこからエペへと発達した）の直接の前身であり、フランスの古典的な剣術へと発展を遂げた。スモールソードは地位の象徴や装身具としても用いられ、18世紀の、虚栄心を持つほとんどの人は文民軍人を問わず自らの紳士性を見せつけるために日常的に帯剣していた。 スモールソードは決闘用の武器としてとても有効で、銃剣を用いる技術体系へと発展した。これは第1近衛軽騎兵連隊の将校 アルフレッド・フットン の銃剣を基本とする自己防衛術のもとになった。 (ja)
- Шпа́га (от итал. Spada) — холодное колюще-рубящее или колющее оружие, разновидность меча, состоящее из длинного (около 1 метра и более), прямого одно-двухлезвийного или гранёного клинка и рукояти (эфеса) с дужкой и гардой различной формы. В спортивном фехтовании существуют также рапира и эспадрон. Но если рапира возникла как облегчённая шпага, то эспадрон имеет независимое происхождение (он был призван имитировать при тренировке лёгкую фехтовальную саблю). Шпага — один из классических видов оружия, используемых для фехтования. (ru)
- Espadim ou faim é uma espada em escala reduzida de uma maior, com todas as suas características e, em geral, mais aparatosa. Terá aparecido por volta da segunda metade do século XVII ou já princípio do século XVIII, tendo rapidamente substituindo a rapieira, que lhe servira de modelo original. Foi amplamente utilizada sensivelmente até pouco depois do primeiro quartel do século XIX, como arma de autodefesa, tendo sido a arma percursora da espada de esgrima, o seu manejo serviu de base para a formação da metodologia da esgrima moderna, pelo menos no que respeita à escola clássica francesa. (pt)
- Värja är ett egentligen ämnat för stöt och som sidovapen buret blankvapen med lång och smal, en- eller flereggad klinga. Värjan användes på 1800-talet och i början av 1900-talet mindre som försvars- eller anfallsvapen än som befäls- och prydnadstecken. Värjan tillhörde särskilt ämbets- och tjänstemännens uniformer (se ). Kraftigare värjor, främst lämpade för hugg kallas huggvärjor, medan är lättare värjor med tunn klinga, exempelvis rapiren. Värja är ett av de tre vapen som används inom modern fäktsport. (sv)
|
