| dbo:abstract
|
- La Llei Sàlica (del Llatí Lex Salica) va ser un conjunt de lleis tradicionals, entre les quals es trobava la regulació de la successió monàstiques a favor dels successors homes, creades per a governar els francs salis a principis de l'edat mitjana durant el regnat de Clodoveu I durant el segle vi. Encara que la Llei Sàlica és una pràctica molt antiga, la primera compilació data entre l'any 507 i el 511. Aquesta llei és conseqüència de la tradició de la constitució que ha durat fins als temps moderns d'Europa Central, especialment als estats Alemanys, França, Països Baixos, algunes parts d'Itàlia i Àustria, parts d'Europa de l'est, per exemple Romania, Hongria i els Balcans. La seva influència es basa en el fet que les lleis de Carlemany es basaven en la Llei Sàlica, una influència tan gran com la de Grècia i Roma. La tradició Sàlica existia des d'abans del segle xii, quan els reis Francs i les lleis canviades a la Guerra de Successió Austríaca s'arrelaven en els problemes de l'herència per part de les dones, de la propietat i de la posició hereditària. La Llei Sàlica codificava l'herència, el crim i l'assassinat. En un regne amb grups ètnics diversos, cadascun volia ésser governat sota la seva pròpia llei. Tot i que aquest conjunt de lleis és coneguda per la regulació de la successió a la corona, hi figuraven altres normes que establien que els danys i perjudicis serien pagats, i també es preveien multes en recompensa per les injúries a les persones i els danys als seus béns, per exemple a l'esclavatge, robatoris, i insults sense verificar. Una tercera part de l'import de les multes servien per a pagar les despeses del judici. El veredicte del judici el feia un jurat. Aquestes lleis i les seves interpretacions ens proporcionen una percepció de la societat dels Francs; la Llei Sàlica estableix que una persona està legalment desprotegida per llei si ell o ella no pertany a una família. (ca)
- كان القانون السالي (/ˈsælɪk/ أو /ˈseɪlɪk/؛ (باللاتينية: Lex Salica))، أو Salian Law، يمثل الهيكل الرئيسي لـقانون الفرنجة الذي يحكم إمبراطورية الفرنجة في ظل حكم ملوكهم أثناء فترة الفرنجة القدامى، وهي الفترة التي تعد مساوية تقريبًا للعصور الوسطى المبكرة، وكانت القوانين في صورة مكتوبة باللغة اللاتينية دونتها لجنة بتفويض من الملك. وتبقت عشرات المخطوطات التي يرجع تاريخها إلى القرن الثامن التي من المفترض أن تكون قد نُقحت في القرن السادس وعُدلت ثلاث مرات في أواخر القرن التاسع. ولقد قدم القانون السالي تنظيمًا مكتوبًا لكل من القانون المدني، مثل التشريعات المنظمة التي تحكم الإرث، والخاص بالجرائم، مثل عقوبة القتل العمد. كان لهذا القانون تأثير على تقليد قانون التشريعات الذي امتد إلى العصور الحديثة في وسط أوروبا، خصوصًا في ولايات ألمانيا وفرنسا وبلجيكا وهولندا وأجزاء من إيطاليا والنمسا والمجر ورومانيا ومنطقة البلقان. (ar)
- Salické právo také Salický zákon(ík) či Sálský zákon, latinsky Lex Salica nebo Pactus legis Salicae je zákoník, který byl sepsán v letech 507–511 na příkaz merovejského krále Chlodvíka I. a je tak jedním z nejstarších dochovaných zákoníků. Pojmenován je podle kmene sálských Franků (německy Salfranken, Salier aj.), jelikož to byl soupis franského zvykového práva. Vzhledem k tomu, že právní zvyklosti Franků nebyly ještě příliš ovlivněny římským právem, představuje tento zákoník dobový pramen pro poznání sociálních a hospodářských poměrů u Franků v době vzniku franské říše. Lex Salica kodifikuje starší germánskou zvykovou právní tradici, původně předávanou ústně. Pro evropské dějiny je důležité, že podle salického práva se následnictví předává výhradně v mužské linii a pozůstalost se dělí mezi syny zůstavitele rovným dílem. Postupně se jako následnický systém ustálilo salické právo v té podobě, že nejstarší syn má přednost před mladším, starší linie před mladší a ženy mají právo na přenesení dědictví, tj. že dědičky rodu mohou, pokud jsou jeho posledními členkami, přenést dědictví na potomky mužského pohlaví. V současnosti je salické právo jako nástupnický systém používáno v Lichtenštejnsku, Japonsku a Jordánsku. V minulosti bylo následnickým řádem v těchto zemích: Albánie, Francie, Itálie, Korea, Rumunsko, Království Jugoslávie a Německé císařství (a zároveň v Prusku). Především pak ve velké části Německa, resp. Svaté říše římské. Z tohoto důvodu se Marie Terezie po vymření Habsburků v mužské linii jako žena nemohla stát císařovnou. Pragmatická sankce nebyla ve Svaté říši římské uznána. Císařem se stal až její manžel František Lotrinský. Spolu založili habsbursko-lotrinskou dynastii. Po smrti Františka Lotrinského se císařem stal jejich syn Josef II. (cs)
- Ο Σαλικός Νόμος (λατ. Lex Salica) είναι νομικός κώδικας που συντάχθηκε κατά τον πρώιμο Μεσαίωνα για τους Φράγκους στη λαϊκή Λατινική γλώσσα, ανάμεικτη με λέξεις της λεγόμενης Malberg Gloss, μιας μορφής Κάτω Γερμανικών, που φέρουν πολλές ομοιότητες και σχεδόν ταυτίζονται με τα Παλαιά Ολλανδικά. Αποτελεί δείγμα του , μαζί με τον , που συντάχθηκε γύρω στο 540 μ.Χ. Περιέχει κυρίως κανόνες ποινικής δικονομίας και προπαντός τα περιβόητα "βέργκελτ", τις προβλεπόμενες από το νόμο αποζημιώσεις σε είδος ή σε χρηματικά ποσά, που όφειλε να καταβάλει ο θύτης στην οικογένεια του θύματός του, ώστε να περιορίζονται οι πράξεις αντεκδίκησης. Ο Σαλικός Νόμος ορισμένες φορές θεωρείται συνώνυμος με τη , που όντως υπαγορεύεται σε μια από τις διατάξεις του. Ωστόσο, η σημαντικότητά του έγκειται στο γεγονός ότι αποτελεί τον κοινό πρόγονο νομικών συστημάτων που ισχύουν σε πολλά μέρη της Ευρώπης στις μέρες μας. (el)
- La salfranka leĝo (latine lex salica aŭ pactus legis salicæ) estas leĝaro verkita inter 507 kaj 511 laŭ ordono de la merovida reĝo Klodvigo la 1-a. Ĝi estas inter la plej malnovaj konservitaj leĝaroj.Ĝi estis intencita por la popolo de la , sed transprenis ĝin aŭ partojn de ĝi ankaŭ aliaj popoloj; Karolo la Granda uzis ĝin kiel bazon en sia leĝfarado. La leĝo interalie difinis, ke grundo kaj regado de lando heredeblas nur al vira ido.Tiu parto de la leĝo estis uzata en la Centjara milito por malhelpi, ke la idoj de Eduardo la 3-a de Anglio heredu la francan tronon.La sama parto de la leĝo validis en Belgio ĝis 1990 kaj malhelpis, ke Jozefino Ĉarloto, pli aĝa fratino de Baldueno la 1-a, iĝu reĝino de la belgoj. Krome la leĝaro fiksis punojn por diversaj krimoj. "Liberuloj" ĝenerale devis pagi sian punon per mono, dependulojn oni punis per batoj aŭ, en ekstremaj okazoj, per la morto. (eo)
- Die Lex Salica (Pactus Legis Salicae, dt. Salisches Recht) ist ein spätantikes Gesetz der Völkerwanderungszeit, das nach traditioneller Auffassung 507–511 auf Anordnung des Merowingerkönigs Chlodwig I. mit dem Adel für die Franken im Frankenreich erlassen wurde. Bei dieser Datierung wäre es eines der ältesten erhaltenen Gesetzbücher. Die Datierung ist heute aber umstritten; so argumentierte Karl Ubl, die lex sei im Kern bereits um die Mitte des 5. Jahrhunderts entstanden, als die Franken noch kaiserliche foederati waren. Einige Passagen, etwa der 47. Titel, stammen hingegen wohl erst aus dem späten 6. Jahrhundert. Die lex Salica wird zu den Germanenrechten gezählt. Sie stützt sich vorwiegend auf germanisch-archaische Rechtsrituale, gehört daher zu den leges Barbarorum. Gleichwohl wird sie vulgarrechtlich (nachklassisch) beeinflusst, sodass auch römische Rechtstraditionen bemerkbar sind. Benannt ist sie nach dem fränkischen Stamm der Salfranken und somit auch nicht mit dem Geschlecht der Salier zu verwechseln. Der Text ist auf Latein verfasst, enthält jedoch germanische Fragmente. An die lex Salica angelehnt ist die später zur Zeit des Merowingerkönigs Dagobert I. kodifizierte lex Ripuaria. (de)
- La ley sálica (Lex Salica) designa una ley secular que debe su nombre a los francos salios, quienes la recopilaron y publicaron en latín en el siglo V (comienzos de la Alta Edad Media) por orden de su rey Clodoveo I para que fuese inteligible a todos sus vasallos, quienes entendían esta lengua por haber estado bajo el dominio del Imperio romano hasta principios de ese siglo. Fue la base de la legislación de los antiguos reyes francos hasta su extinción y la aparición del moderno reino de Francia entre los siglos IX y X. Se la conoce particularmente por la regulación de la sucesión monárquica a favor de los varones, pero regulaba también otros asuntos (herencia, crímenes, lesiones, robo, hechicería o maleficio, etc.) y fue, al parecer, un importante elemento aglutinador en un reino como el franco, compuesto por varios grupos y etnias. (es)
- Lege salikoa (latinez: Lex Salica) V. mendean frankoen erregeek eginiko legeen bilduma da. Jatorrizko bilduma, VI. mende hasieran, Klovis I.ak eginarazi zuen. Izenaren jatorria antzinako franko salioetan du. Frankoen erregeen legediaren oinarri izan zen XII. mendean frankoen erresuma erori arte eta, harekin batera, haien legedia. Legedi horrek jaraunspena, krimenak, kalteak, lapurretak eta abar arautzen zituen eta frankoen erresuma zabalaren batasunaren bereizgarri zen. Legedi hura desagertu bazen ere, kodearen arlo batzuk hainbat mendez iraun zuten Europan. Horren arabera, emakumezko batek ezingo zuen Frantziako tronua heredatu, ezta bere ondorengo gizonezkoak ere. Debekua Frantzian 1316an sartu zen, Joanes I.a errege haurra hiltzean, eta interes politikoengatik legea erabili zuten osaba jartzeko tronuan, arrebaren ordez. Horrela, Filipe V.a izan zen Frantziako errege. Hasierako lege salikoak emakumeari garrantzi handia ematen zion tronuaren jaraunspenean: oinordekoa erregearen arrebaren semea izango zen. Horrela, lege salikoaren logikan, erregearen emaztearen semea erregearen seme ote zen ez zegoen garbi; bai, ordea, erregearen arrebaren semea. (eu)
- L'expression loi salique désigne deux réalités historiques distinctes :
* durant le haut Moyen Âge, il s'agit d'un code de loi élaboré entre le début du IVe et le VIe siècle pour le peuple des Francs dits « saliens », dont est issue la dynastie des Mérovingiens, notamment Clovis (466-511), roi de 481 à 511 ; ce code, rédigé en latin et comportant des emprunts au droit romain, portait principalement sur le droit pénal et les compositions pécuniaires, l'objectif de la loi salique étant d'abord de mettre fin à la pratique de la vengeance privée (faide) grâce au versement par l'auteur d'un crime d'une somme d'argent déterminée en fonction de la « valeur » de la victime à la famille de celle-ci ; elle codifiait aussi, entre autres, les règles d'héritage de ce peuple ;
* au XIVe siècle, un article de cette loi salique a été exhumé et utilisé par les juristes au service des rois de France de la dynastie des Valois pour justifier l'interdiction faite aux femmes de succéder au trône de France, à la suite de l'extinction de la lignée masculine des Capétiens directs en 1328 ; à la fin du Moyen Âge et à l'époque moderne, l'expression loi salique désigne donc les règles fondamentales de la succession au trône de France, qui ont parfois été reprises par d'autres monarchies européennes. Dans son sens successoral, « » signifie « primogéniture agnatique » (succession exclusive de l'héritier mâle le plus âgé le plus proche en ligne masculine, a priori le fils aîné, à défaut, un oncle, à défaut, un cousin plus ou moins éloigné), par opposition à la « primogéniture cognatique » (succession de l'aîné des enfants, homme ou femme), ou à la « primogéniture agnatique-cognatique », ou « cognatique avec préférence masculine » (succession des fils selon l'ordre de naissance, puis des filles, selon l'ordre de naissance). On peut aussi remarquer que la règle de succession au trône chez les Francs, durant toute la période mérovingienne et au début de la période carolingienne, était fondée sur le partage du royaume entre les fils, et non pas sur le droit d'aînesse. La dernière utilisation de ce système générateur de conflits est le traité de Verdun de 843 (partage de l'empire de Louis le Pieux entre ses trois fils). (fr)
- Is éard is an Dlí Saileach (Laidin: Lex Salica) ann ná corpas de dhlí traidisiúnta na a bhí códaithe le haghaidh rialú sna Meánaoiseanna le linn ré an sa 6ú haois. Cé go léiríonn an Dlí Saileach úsáid agus cleachtas an-ársa, seans gur tiomsaíodh an dlí ar dtús báire am éigin idir 507 agus 511. Is é an dearbhphrionsabal is cáiliúla den dlí seo ná ceart céad-ghinteachta athairlíneach, an riail a chur cosc ar bhaineannach teacht i nó i ó oidhreacht. Go deimhin, go minic, is téarma comhchiallach é an 'Dli Saileach' agus 'ceart céad-ghinteachta athairlíneach'. Ach síneann tábhacht an dlí Shailigh níos faide ná na rialacha oidhreachta, mar go bhfuil sinsearach réimdhíreach aige chuig an gcóras dlí in go leor áiteanna san Eoraip sa lá atá inniu . (ga)
- Hukum Sali (bahasa Latin: Lex Salica) adalah kumpulan undang-undang hukum sipil orang Franka Sali yang disusun pada ca. 500 M oleh Klovis, yang pertama. Meskipun ditulis dalam bahasa Latin atau menurut sejumlah ahli bahasa dalam bahasa semi-Prancis, Hukum Sali juga memuat sejumlah kata yang disebut-sebut oleh para ahli bahasa Belanda sebagai salah satu peninggalan tertulis paling tua dalam bahasa Belanda Kuno, bahkan mungkin tertua kedua sesudah prasasti Bergakker. Hukum Sali merupakan hukum asasi orang Franka pada Awal Abad Pertengahan, dan di kemudian hari mempengaruhi . Asas yang paling terkenal dari hukum kuno ini adalah pengecualian kaum perempuan dalam aturan pewarisan jabatan, tanah, dan pusaka-pusaka warisan lainnya. Lembaga penegak Hukum Sali adalah sebuah panitia yang ditunjuk langsung dan diberi kuasa oleh . Ada lusinan naskah Hukum Sali dari abad ke-6 sampai abad ke-8, dan tiga naskah Hukum Sali teremendasi selambat-lambatnya dari abad ke-9 yang sintas sampai sekarang. Hukum Sali merupakan kodifikasi hukum-hukum tertulis, baik hukum perdata semisal hukum waris, maupun hukum pidana misalnya hukuman atas tindak pidana pembunuhan. Hukum Sali mempengaruhi pembentukan tradisi yang berlanjut sampai ke zaman modern di Eropa Barat dan Eropa Tengah, khususnya di negara-negara bagian Jerman, Prancis, Belgia, Belanda, sebagian Italia, Austria-Hongaria, Rumania, dan negara-negara di semenanjung Balkan. (in)
- The Salic law (/ˈsælɪk/ or /ˈseɪlɪk/; Latin: Lex salica), also called the Salian law, was the ancient Frankish civil law code compiled around AD 500 by the first Frankish King, Clovis. The written text is in Latin and contains some of the earliest known instances of Old Dutch. It remained the basis of Frankish law throughout the early Medieval period, and influenced future European legal systems. The best-known tenet of the old law is the principle of exclusion of women from inheritance of thrones, fiefs, and other property. The Salic laws were arbitrated by a committee appointed and empowered by the King of the Franks. Dozens of manuscripts dating from the sixth to eighth centuries and three emendations as late as the ninth century have survived. Salic law provided written codification of both civil law, such as the statutes governing inheritance, and criminal law, such as the punishment for murder. Although it was originally intended as the law of the Franks, it has had a formative influence on the tradition of statute law that extended to modern history in much of Europe, especially in the German states and Austria-Hungary in Central Europe, the Low Countries in Western Europe, Balkan kingdoms in Southeastern Europe, and parts of Italy and Spain in Southern Europe. Its use of agnatic succession governed the succession of kings in kingdoms such as France and Italy. (en)
- サリカ法典（サリカほうてん、ラテン語: Lex Salica） は、フランク人サリー支族が建てたフランク王国の法典。ラテン語で記述されており、編纂にあたってはローマ人の法律家の援助を得たと言われているが、ローマ法とは異なり、金額が固定された金銭賠償（贖罪金）に関する規定が主であり、自力救済を原則としていたことにも特色がある。 また、サリカ法の相続条項を拡大解釈して女王及び女系継承を禁じたフランス王国の王位継承法と、それに準じた他国の相続方式も、しばしば便宜的にサリカ法と呼ばれる。 (ja)
- La legge salica (Lex Salica, chiamata anche Pactus legis Salicae per distinguerla da redazioni d'età carolingia in un'edizione critica del 1962) è un codice fatto redigere da Clodoveo I re dei Franchi (481-511) attorno al 503 e relativo alla popolazione dei Franchi Salii, così chiamati perché abitavano la regione prossima alla riva del fiume Sala (successivamente noto come IJssel, oggi nel territorio dei Paesi Bassi). (it)
- 살리카 법전(라틴어: Lex Salica)은 살리족(族) 프랑크의 부족법전(部族法典)이다. 게르만 민족의 대이동을 거쳐 고전문화의 세례(洗禮)를 받은 결과 편찬(編纂)된 라틴어의 이른바 만인법(蠻人法)·부족법(部族法) 중의 하나이다. 다른 게르만의 부족법전에 비해 게르만 고래의 전통이 가장 강하다. 5, 6세기에 성립(클로비스가 죽은 511년 이전)된 것으로, 살리족이 프랑크의 중심세력이 되었기 때문에 이나 프랑크 제국법(帝國法)에 적지 않은 영향을 주었을 뿐만 아니라, 이를 통하여 후대의 유럽 제법(諸法)에도 강한 영향을 미쳤다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- De Salische Wet, in het Latijn de Lex Salica of het Pactus legis Salicae, is een wetboek van de Salische Franken, samengesteld door koning Clovis. In het boek zijn de tot dan toe mondeling overgeleverde regels van gewoonterecht die bij de Salische volken golden opgeschreven, het bestreek belangrijke terreinen als erfenis, eigendomsrechten en straffen voor overtredingen ten aanzien van eigendommen of personen. De invloeden van het Romeinse recht en kerkelijk recht was niet groot. Traditioneel wordt deze codificatie gesitueerd in de jaren 507-511, al is recent ook 475-487 voorgesteld. Het wetboek bleef vrij stabiel onder de Merovingen en kende onder Karel de Grote een herleving in aangepaste vorm. In een meer specifieke betekenis duidt Salische Wet vanaf de 15e eeuw ook op de uitsluiting van vrouwelijke troonopvolging, gebaseerd op de herontdekking en instrumentalisering van een bepaling uit het oorspronkelijke wetboek. (nl)
- A lei sálica (em latim: Lex Salica) é o código legal elaborado durante o reinado de Clóvis I, na Alta Idade Média, entre o início do século IV e o século V, para os francos sálios — que constituíam uma das duas confederações francas e que habitavam as margens do rio Issel, originalmente chamado Isala — dos quais Clóvis foi o primeiro rei. Esse código, redigido em latim, com importantes empréstimos do direito romano, estabelecia, entre outras, as regras a serem seguidas por aqueles povos em matéria de herança. Utilizadas depois nas reformas legais introduzidas por Carlos Magno, as leis sálicas regulavam todos os aspectos da vida em sociedade, desde crimes, impostos e calúnias, estabelecendo indenizações e punições. É sobretudo um código civil e penal, incluindo disposições relativas a regras processuais e tarifas de composições e alguns títulos relativos a direito privado. O sentido da expressão "lei sálica", porém, modificou-se com o passar do tempo. (pt)
- Prawo salickie (Lex Salica) – wczesnośredniowieczne prawo zwyczajowe Franków salickich, dotyczące głównie prawa karnego i procesowego oraz rodzinnego i spadkowego, w postaci 65 kazuistycznych artykułów. Sformułowanie to najczęściej używane jest do opisania późnośredniowiecznej zasady regulującej od początków XIV wieku sposób dziedziczenia tronu francuskiego, która wykluczała kobiety z sukcesji i przenoszenia przez nie prawa do dziedziczenia tronu. (pl)
- Сали́ческая пра́вда (лат. Lex Salica; первоначальная редакция известна как Pactus legis Salicae), или Сали́ческий зако́н, — свод обычного права германского племени салических франков, одна из наиболее ранних и обширных варварских правд. Древнейший текст памятника, записанный на вульгарной латыни, был создан в начале VI века при короле Хлодвиге I и состоял из 65 глав («титулов»), содержавших преимущественно перечисление штрафов за правонарушения и изложение различных процессуальных процедур; ряд правил регулирует семейные, вещные, обязательственные и наследственные отношения. В эпоху Меровингов Салическая правда была дополнена положениями ряда королевских капитуляриев; в начале IX века подверглась переработке, став основой для законодательных реформ Карла Великого. Несмотря на то, что первоначально основной целью составления Салической правды была фиксация исконных древнегерманских обычаев, наряду с архаичными нормами она содержала институты переходного характера, свидетельствующие об изменениях в жизни германцев периода Великого переселения народов. Сохранившись во множестве списков, редакций и вариантов, записывавшихся на протяжении столетий, Салическая правда является одним из ценнейших источников по истории социально-экономических и правовых институтов раннесредневекового германского общества, в течение V—VI веков столкнувшегося с исчезающей античной цивилизацией и создавшего новый общественный строй в Западной Европе, в современной литературе относимый к эпохе германского железного века. Несмотря на крайнюю фрагментарность правового регулирования, как акт консолидирующего характера оказала значительное влияние на становление немецкого права. Хотя после распада Франкского государства Салическая правда утратила своё значение, закреплённое в ней правило об отстранении женщин от наследования недвижимости сыграло важную роль в разрешении французских династических кризисов XIV века, став юридическим обоснованием салической системы престолонаследия. (ru)
- Saliska lagen (lat. lex salica), är en med all sannolikhet av konung Klodvig I (efter 486) föranstaltad uppteckning på latin av de saliska frankernas rättssedvänjor. Äldre uppteckningar har härvid troligen kommit till användning, liksom även inflytande från västgotisk och burgundisk rätt kan spåras. Lagen kompletterades och ändrades sedermera genom påbud (kapitularier) av de frankiska konungarna. Av de handskrifter, som bevarats till nutiden, återger ingen den ursprungliga textversionen. I ett stort antal handskrifter är texten försedd med vanställda, svårtolkade och till sin betydelse omstridda randanteckningar ("glossor") på frankiskt tungomål, vilka oftast inleds med ordet mall. eller malb. och har fått namnet malbergska glossorna. Sannolikt är de att betrakta som uttryck och formler ur det frankiska domstolsspråket, till förtydligande av den latinska texten, eller också som ett slags kantrubriker till denna. (sv)
- Салі́чна пра́вда або «Салічний Закон» (лат. Lex Salica, Pactus legis Salicae) — збірник записів звичаєвого права германського племені салічних (приморських) франків, одна з найранніших та найобсяжніших варварських правд. Найдавніший текст пам'ятника, записаний народною латиною, створений на початку VI століття за правління короля Хлодвіга I та складався з 65 статей, які містили здебільшого перелік штрафів за правопорушення та виклад різних процесуальних процедур; низка правил регулює сімейні, речові, зобов'язальні та спадкові відносини. В епоху Меровінгів Салічну правду доповнили додатками рядку королівських капітулярій; на початку IX століття перебувала в процесі переробки, ставши основою для законодавчих реформ Карла Великого. Незважаючи на те, що первісною ціллю укладання Салічної правди була фіксація споконвічних древньогерманських звичаїв, поряд із архаїчними нормами містила інститути перехідного характеру, що свідчать про зміни в житті германців періоду великого переселення народів. Збережена в чисельних списках, редакціях і варіантах, записаних протягом століть, Салічна правда є одним із найцінніших джерел з історії соціально-економічних і правових інститутів раннього середньовічного германського суспільства, що протягом V—VI століть зіткнулося із античною цивілізацією і створило новий суспільний лад у Західній Європі, що в сучасній літературі належить до епохи . Незважаючи на надмірну фрагментарність правового регулювання, як акт консолідувального характеру справила великий вплив на становлення німецького права. Хоч після розпаду Франкського королівства Салічна правда втратила своє значення, закріплене в ній правило про відсторонення жінок від успадкування нерухомості відіграло важливу роль у вирішенні французьких XIV століття, ставши юридичною основою салічної системи престолонаслідування. (uk)
- 薩利克法（英語：Salic law; 拉丁语：lex Salica），是中世紀以來西欧通行的法典。此法對女性繼承有所限制。至今，欧洲一些国家仍存在女性无权继承王位、世袭爵位的政治传统。在家族男性后裔绝嗣的情况下，容许女性继承，是为半萨利克法。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- サリカ法典（サリカほうてん、ラテン語: Lex Salica） は、フランク人サリー支族が建てたフランク王国の法典。ラテン語で記述されており、編纂にあたってはローマ人の法律家の援助を得たと言われているが、ローマ法とは異なり、金額が固定された金銭賠償（贖罪金）に関する規定が主であり、自力救済を原則としていたことにも特色がある。 また、サリカ法の相続条項を拡大解釈して女王及び女系継承を禁じたフランス王国の王位継承法と、それに準じた他国の相続方式も、しばしば便宜的にサリカ法と呼ばれる。 (ja)
- La legge salica (Lex Salica, chiamata anche Pactus legis Salicae per distinguerla da redazioni d'età carolingia in un'edizione critica del 1962) è un codice fatto redigere da Clodoveo I re dei Franchi (481-511) attorno al 503 e relativo alla popolazione dei Franchi Salii, così chiamati perché abitavano la regione prossima alla riva del fiume Sala (successivamente noto come IJssel, oggi nel territorio dei Paesi Bassi). (it)
- 살리카 법전(라틴어: Lex Salica)은 살리족(族) 프랑크의 부족법전(部族法典)이다. 게르만 민족의 대이동을 거쳐 고전문화의 세례(洗禮)를 받은 결과 편찬(編纂)된 라틴어의 이른바 만인법(蠻人法)·부족법(部族法) 중의 하나이다. 다른 게르만의 부족법전에 비해 게르만 고래의 전통이 가장 강하다. 5, 6세기에 성립(클로비스가 죽은 511년 이전)된 것으로, 살리족이 프랑크의 중심세력이 되었기 때문에 이나 프랑크 제국법(帝國法)에 적지 않은 영향을 주었을 뿐만 아니라, 이를 통하여 후대의 유럽 제법(諸法)에도 강한 영향을 미쳤다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Prawo salickie (Lex Salica) – wczesnośredniowieczne prawo zwyczajowe Franków salickich, dotyczące głównie prawa karnego i procesowego oraz rodzinnego i spadkowego, w postaci 65 kazuistycznych artykułów. Sformułowanie to najczęściej używane jest do opisania późnośredniowiecznej zasady regulującej od początków XIV wieku sposób dziedziczenia tronu francuskiego, która wykluczała kobiety z sukcesji i przenoszenia przez nie prawa do dziedziczenia tronu. (pl)
- 薩利克法（英語：Salic law; 拉丁语：lex Salica），是中世紀以來西欧通行的法典。此法對女性繼承有所限制。至今，欧洲一些国家仍存在女性无权继承王位、世袭爵位的政治传统。在家族男性后裔绝嗣的情况下，容许女性继承，是为半萨利克法。 (zh)
- كان القانون السالي (/ˈsælɪk/ أو /ˈseɪlɪk/؛ (باللاتينية: Lex Salica))، أو Salian Law، يمثل الهيكل الرئيسي لـقانون الفرنجة الذي يحكم إمبراطورية الفرنجة في ظل حكم ملوكهم أثناء فترة الفرنجة القدامى، وهي الفترة التي تعد مساوية تقريبًا للعصور الوسطى المبكرة، وكانت القوانين في صورة مكتوبة باللغة اللاتينية دونتها لجنة بتفويض من الملك. وتبقت عشرات المخطوطات التي يرجع تاريخها إلى القرن الثامن التي من المفترض أن تكون قد نُقحت في القرن السادس وعُدلت ثلاث مرات في أواخر القرن التاسع. (ar)
- La Llei Sàlica (del Llatí Lex Salica) va ser un conjunt de lleis tradicionals, entre les quals es trobava la regulació de la successió monàstiques a favor dels successors homes, creades per a governar els francs salis a principis de l'edat mitjana durant el regnat de Clodoveu I durant el segle vi. Encara que la Llei Sàlica és una pràctica molt antiga, la primera compilació data entre l'any 507 i el 511. (ca)
- Salické právo také Salický zákon(ík) či Sálský zákon, latinsky Lex Salica nebo Pactus legis Salicae je zákoník, který byl sepsán v letech 507–511 na příkaz merovejského krále Chlodvíka I. a je tak jedním z nejstarších dochovaných zákoníků. Pojmenován je podle kmene sálských Franků (německy Salfranken, Salier aj.), jelikož to byl soupis franského zvykového práva. Vzhledem k tomu, že právní zvyklosti Franků nebyly ještě příliš ovlivněny římským právem, představuje tento zákoník dobový pramen pro poznání sociálních a hospodářských poměrů u Franků v době vzniku franské říše. Lex Salica kodifikuje starší germánskou zvykovou právní tradici, původně předávanou ústně. (cs)
- Ο Σαλικός Νόμος (λατ. Lex Salica) είναι νομικός κώδικας που συντάχθηκε κατά τον πρώιμο Μεσαίωνα για τους Φράγκους στη λαϊκή Λατινική γλώσσα, ανάμεικτη με λέξεις της λεγόμενης Malberg Gloss, μιας μορφής Κάτω Γερμανικών, που φέρουν πολλές ομοιότητες και σχεδόν ταυτίζονται με τα Παλαιά Ολλανδικά. Ο Σαλικός Νόμος ορισμένες φορές θεωρείται συνώνυμος με τη , που όντως υπαγορεύεται σε μια από τις διατάξεις του. Ωστόσο, η σημαντικότητά του έγκειται στο γεγονός ότι αποτελεί τον κοινό πρόγονο νομικών συστημάτων που ισχύουν σε πολλά μέρη της Ευρώπης στις μέρες μας. (el)
- La salfranka leĝo (latine lex salica aŭ pactus legis salicæ) estas leĝaro verkita inter 507 kaj 511 laŭ ordono de la merovida reĝo Klodvigo la 1-a. Ĝi estas inter la plej malnovaj konservitaj leĝaroj.Ĝi estis intencita por la popolo de la , sed transprenis ĝin aŭ partojn de ĝi ankaŭ aliaj popoloj; Karolo la Granda uzis ĝin kiel bazon en sia leĝfarado. Krome la leĝaro fiksis punojn por diversaj krimoj. "Liberuloj" ĝenerale devis pagi sian punon per mono, dependulojn oni punis per batoj aŭ, en ekstremaj okazoj, per la morto. (eo)
- Die Lex Salica (Pactus Legis Salicae, dt. Salisches Recht) ist ein spätantikes Gesetz der Völkerwanderungszeit, das nach traditioneller Auffassung 507–511 auf Anordnung des Merowingerkönigs Chlodwig I. mit dem Adel für die Franken im Frankenreich erlassen wurde. Bei dieser Datierung wäre es eines der ältesten erhaltenen Gesetzbücher. Die Datierung ist heute aber umstritten; so argumentierte Karl Ubl, die lex sei im Kern bereits um die Mitte des 5. Jahrhunderts entstanden, als die Franken noch kaiserliche foederati waren. Einige Passagen, etwa der 47. Titel, stammen hingegen wohl erst aus dem späten 6. Jahrhundert. (de)
- Lege salikoa (latinez: Lex Salica) V. mendean frankoen erregeek eginiko legeen bilduma da. Jatorrizko bilduma, VI. mende hasieran, Klovis I.ak eginarazi zuen. Izenaren jatorria antzinako franko salioetan du. Frankoen erregeen legediaren oinarri izan zen XII. mendean frankoen erresuma erori arte eta, harekin batera, haien legedia. Legedi horrek jaraunspena, krimenak, kalteak, lapurretak eta abar arautzen zituen eta frankoen erresuma zabalaren batasunaren bereizgarri zen. (eu)
- La ley sálica (Lex Salica) designa una ley secular que debe su nombre a los francos salios, quienes la recopilaron y publicaron en latín en el siglo V (comienzos de la Alta Edad Media) por orden de su rey Clodoveo I para que fuese inteligible a todos sus vasallos, quienes entendían esta lengua por haber estado bajo el dominio del Imperio romano hasta principios de ese siglo. Fue la base de la legislación de los antiguos reyes francos hasta su extinción y la aparición del moderno reino de Francia entre los siglos IX y X. Se la conoce particularmente por la regulación de la sucesión monárquica a favor de los varones, pero regulaba también otros asuntos (herencia, crímenes, lesiones, robo, hechicería o maleficio, etc.) y fue, al parecer, un importante elemento aglutinador en un reino como el (es)
- Is éard is an Dlí Saileach (Laidin: Lex Salica) ann ná corpas de dhlí traidisiúnta na a bhí códaithe le haghaidh rialú sna Meánaoiseanna le linn ré an sa 6ú haois. Cé go léiríonn an Dlí Saileach úsáid agus cleachtas an-ársa, seans gur tiomsaíodh an dlí ar dtús báire am éigin idir 507 agus 511. (ga)
- L'expression loi salique désigne deux réalités historiques distinctes :
* durant le haut Moyen Âge, il s'agit d'un code de loi élaboré entre le début du IVe et le VIe siècle pour le peuple des Francs dits « saliens », dont est issue la dynastie des Mérovingiens, notamment Clovis (466-511), roi de 481 à 511 ; ce code, rédigé en latin et comportant des emprunts au droit romain, portait principalement sur le droit pénal et les compositions pécuniaires, l'objectif de la loi salique étant d'abord de mettre fin à la pratique de la vengeance privée (faide) grâce au versement par l'auteur d'un crime d'une somme d'argent déterminée en fonction de la « valeur » de la victime à la famille de celle-ci ; elle codifiait aussi, entre autres, les règles d'héritage de ce peuple ;
* au XIVe siècle, un art (fr)
- The Salic law (/ˈsælɪk/ or /ˈseɪlɪk/; Latin: Lex salica), also called the Salian law, was the ancient Frankish civil law code compiled around AD 500 by the first Frankish King, Clovis. The written text is in Latin and contains some of the earliest known instances of Old Dutch. It remained the basis of Frankish law throughout the early Medieval period, and influenced future European legal systems. The best-known tenet of the old law is the principle of exclusion of women from inheritance of thrones, fiefs, and other property. The Salic laws were arbitrated by a committee appointed and empowered by the King of the Franks. Dozens of manuscripts dating from the sixth to eighth centuries and three emendations as late as the ninth century have survived. (en)
- Hukum Sali (bahasa Latin: Lex Salica) adalah kumpulan undang-undang hukum sipil orang Franka Sali yang disusun pada ca. 500 M oleh Klovis, yang pertama. Meskipun ditulis dalam bahasa Latin atau menurut sejumlah ahli bahasa dalam bahasa semi-Prancis, Hukum Sali juga memuat sejumlah kata yang disebut-sebut oleh para ahli bahasa Belanda sebagai salah satu peninggalan tertulis paling tua dalam bahasa Belanda Kuno, bahkan mungkin tertua kedua sesudah prasasti Bergakker. Hukum Sali merupakan hukum asasi orang Franka pada Awal Abad Pertengahan, dan di kemudian hari mempengaruhi . Asas yang paling terkenal dari hukum kuno ini adalah pengecualian kaum perempuan dalam aturan pewarisan jabatan, tanah, dan pusaka-pusaka warisan lainnya. Lembaga penegak Hukum Sali adalah sebuah panitia yang ditunjuk l (in)
- A lei sálica (em latim: Lex Salica) é o código legal elaborado durante o reinado de Clóvis I, na Alta Idade Média, entre o início do século IV e o século V, para os francos sálios — que constituíam uma das duas confederações francas e que habitavam as margens do rio Issel, originalmente chamado Isala — dos quais Clóvis foi o primeiro rei. Esse código, redigido em latim, com importantes empréstimos do direito romano, estabelecia, entre outras, as regras a serem seguidas por aqueles povos em matéria de herança. O sentido da expressão "lei sálica", porém, modificou-se com o passar do tempo. (pt)
- De Salische Wet, in het Latijn de Lex Salica of het Pactus legis Salicae, is een wetboek van de Salische Franken, samengesteld door koning Clovis. In het boek zijn de tot dan toe mondeling overgeleverde regels van gewoonterecht die bij de Salische volken golden opgeschreven, het bestreek belangrijke terreinen als erfenis, eigendomsrechten en straffen voor overtredingen ten aanzien van eigendommen of personen. De invloeden van het Romeinse recht en kerkelijk recht was niet groot. Traditioneel wordt deze codificatie gesitueerd in de jaren 507-511, al is recent ook 475-487 voorgesteld. (nl)
- Сали́ческая пра́вда (лат. Lex Salica; первоначальная редакция известна как Pactus legis Salicae), или Сали́ческий зако́н, — свод обычного права германского племени салических франков, одна из наиболее ранних и обширных варварских правд. Древнейший текст памятника, записанный на вульгарной латыни, был создан в начале VI века при короле Хлодвиге I и состоял из 65 глав («титулов»), содержавших преимущественно перечисление штрафов за правонарушения и изложение различных процессуальных процедур; ряд правил регулирует семейные, вещные, обязательственные и наследственные отношения. В эпоху Меровингов Салическая правда была дополнена положениями ряда королевских капитуляриев; в начале IX века подверглась переработке, став основой для законодательных реформ Карла Великого. Несмотря на то, что перво (ru)
- Saliska lagen (lat. lex salica), är en med all sannolikhet av konung Klodvig I (efter 486) föranstaltad uppteckning på latin av de saliska frankernas rättssedvänjor. Äldre uppteckningar har härvid troligen kommit till användning, liksom även inflytande från västgotisk och burgundisk rätt kan spåras. Lagen kompletterades och ändrades sedermera genom påbud (kapitularier) av de frankiska konungarna. (sv)
- Салі́чна пра́вда або «Салічний Закон» (лат. Lex Salica, Pactus legis Salicae) — збірник записів звичаєвого права германського племені салічних (приморських) франків, одна з найранніших та найобсяжніших варварських правд. Найдавніший текст пам'ятника, записаний народною латиною, створений на початку VI століття за правління короля Хлодвіга I та складався з 65 статей, які містили здебільшого перелік штрафів за правопорушення та виклад різних процесуальних процедур; низка правил регулює сімейні, речові, зобов'язальні та спадкові відносини. В епоху Меровінгів Салічну правду доповнили додатками рядку королівських капітулярій; на початку IX століття перебувала в процесі переробки, ставши основою для законодавчих реформ Карла Великого. Незважаючи на те, що первісною ціллю укладання Салічної правд (uk)
|
