| dbo:abstract
|
- أسرة روريك (بالأوكرانية: Рю́риковичі, بالروسية: Рю́риковичи) هي سلالة أسسها السويديون الفايكنج حيث فرض الأمير روريك نفسه في نوفغورود حوالي العام 862 ميلادي. كانت أسرة روريك السلالة الحاكمة في كييف روس (بعد العام 862)، خلفا لإمارة ، (بعد العام 1199)، ، فلاديمير سوزدال، دوقية موسكو، ومؤسسي روسيا القيصرية. تعتبر العائلة واحدة من العائلات المالكة في أوروبا، كما أنها أحدد مؤسسي روس كييف ولاحقًا روسيا. كان إيفان الرهيب وابنه فيودور آخر قيصر من أسرة روريك. (ar)
- La dinastia Rúrik, ruríkida o dels ruríkides (bielorús: Ру́рыкавічы, romanitzat: Ryurykavichy; rus: Рю́риковичи, romanitzat: Ryúrikovichi, IPA: [ˈrjʉrʲɪkəvʲɪt͡ɕɪ]; ucraïnès: Рю́риковичі, romanitzat: Riurykovychi; literalment "fills/descendents de Rúrik") fou una dinastia fundada pel príncep dels varegs Rúrik, que es va establir a Nóvgorod cap a l'any 862 d.C. Els ruríkides van ser la dinastia governant de la Rus de Kíev (després de la conquesta de Kíev per Oleg de Nóvgorod el 882) abans que es desintegrés definitivament a mitjan segle XIII, així com els successors dels principats de Rus i les repúbliques de Rus de Nóvgorod, , Vladímir-Súzdal, , , Galítsia-Volínia (després del 1199), Txernígov i el Gran Ducat de Moscou (des del 1263). La branca Romanovich de la dinastia governava la Rus central i occidental. Aquests territoris van ser unificats per i el seu fill Daniel, que més tard va ser coronat rei de Galítsia- Volínia. Després de l'extinció de la dinastia, Polònia i Lituània van absorbir el regne i el títol del seu rei va passar finalment als sobirans de l'Imperi Austrohongarès. La sobirania continuada dels ruríkides des del segle IX fins al XIV representa part del procés històric d'Ucraïna. En la historiografia ucraïnesa, no es considera que la civilització de Rússia (de vegades anomenada Ucraïna-Rússia) acabés el 1240, sinó que simplement va canviar el centre lleugerament cap a l'oest. Després de la desintegració de la Rus de Kíev, l'estat més poderós que va sorgir finalment va ser el Gran Ducat de Moscou, inicialment una part de Vladímir-Súzdal, que va establir les bases de la moderna nació russa, juntament amb la República de Nóvgorod. Ivan III va abandonar el control de l'Horda d'Or i va consolidar tota la Rus central i del nord, governant-la com a "Príncep de tota la Rus". Ivan IV va assumir el títol de "Tsar de tota Rússia" i va transformar l'estat en el Tsarat Rus. La dinastia Rúrik va governar fins al 1598, després del qual van ser succeïts pels Romànov després del Període Tumultuós. Com a dinastia governant, la dinastia Rúrik es va mantenir en algunes parts de Rus durant un total de vint-i-una generacions en línia masculina, des de Rúrik (mort el 879) fins a Teodor I de Rússia (mort el 1598), un període de més de 700 anys. Són una de les cases reials més antigues d'Europa, amb nombroses existents. La següent llista inclou tota la saga de la dinastia ruríkida que varen derivar en el posterior Imperi Rus, i l'actual territori de Rússia: Nóvgorod, Kíev, Vladímir-Súzdal i Moscou. Descendeixen tots òbviament de Rúrik. (ca)
- Rurikovci (rusky Рюриковичи, Rjurikoviči, ukrajinsky Рюриковичі, Rjurykovyči, bělorusky Ру́рыкавічы, Rúrykavičy) byli vládnoucí dynastií založenou varjažským knížetem Rurikem. (cs)
- Die Rurikiden (auch Rjurikiden; russisch Рюриковичи Rjurikowitschi; ukrainisch Рю́риковичі Rjurykowytschi; belarussisch Рурыкавічы Rurykawitschy) sind ein russisches Fürstengeschlecht, das auf Rjurik, den Gründer des Kiewer Reiches, zurückgeht. Sie waren die herrschende Dynastie in der Kiewer Rus. Nach der Mongoleninvasion in den Jahren 1237 bis 1240 verloren sie im Westen ihres ehemaligen Herrschaftsgebietes die Macht an litauische und polnische Monarchen. In der östlichen Rus stellten sie dagegen bis 1598 (und als Seitenzweig Schuiski 1606 bis 1610) die Moskauer Großfürsten und Zaren. Zahlreiche Adelsgeschlechter, die den Rurikiden zuzuordnen sind, existieren noch heute. (de)
- Οι Ρουρικίδες (ουκρανικά: Рю́риковичі, «παιδιά του Ρούρικ») ήταν η κυβερνώσα δυναστεία του ανατολικού Σλαβικού κόσμου από τα τέλη του 9ου αιώνα μέχρι το 1598. Σύμφωνα με το Πρώτο Χρονικό, η δυναστεία ιδρύθηκε το 862 από το Ρούρικ, Βάραγγο φύλαρχο και ηγεμόνα τού Νόβγκοροντ, όταν η πόλη αυτή ήταν η de facto πρωτεύουσα του Χαγανάτου των Ρως. Το κατά πόσον ο Ρούρικ είναι υπαρκτό πρόσωπο ή (ακόμη και στην περίπτωση που υπήρξε) εάν πραγματικά ήταν αυτό που μαρτυρείται, αποτελεί αντικείμενο αμφισβήτησης, δεδομένου ότι το Πρώτο Χρονικό γράφτηκε δυόμιση αιώνες αργότερα. Ο πρώτος ιστορικά επιβεβαιωμένος Ρουρικίδης υπήρξε ο Όλεγκ, ιδρυτής του Κράτους των Ρως (βασίλευσε περ. 880 - 912). Μετά τη διάσπαση τού Κράτους των Ρως και ιδιαίτερα κατά τη μογγολική εισβολή (αρχές 13ου αι.), διάφοροι κλάδοι της δυναστείας κυβέρνησαν τα ημιαυτόνομα κρατίδια που προέκυψαν. Πολλές φορές οι κλάδοι αυτοί επιδόθηκαν σε έναν ανελέητο ανταγωνισμό μεταξύ τους για την εύνοια των κατακτητών ή τον έλεγχο των πλουτοπαραγωγικών πηγών και του εμπορίου. Προς τα τέλη του Μεσαίωνα κυριάρχησαν οι Ρουρικίδες της Μοσχοβίας, οι οποίοι τελικά εξεδίωξαν τους Μογγόλους (1480) και συνένωσαν τα ανατολικά Σλαβικά εδάφη (συνήθως δια της βίας) στο Βασίλειο της Ρωσίας. Οι δύο πρώτοι τσάροι του Βασιλείου υπήρξαν οι τελευταίοι Ρουρικίδες: ο Ιβάν Δ' ο Τρομερός και ο Φιοντόρ Α' ο Κωδωνοκρούστης. Με το θάνατο του τελευταίου (1598) η Ρωσία μπήκε σε μία δεκαπενταετία απόλυτου χάους και πολωνικής κατοχής, την Εποχή των Αναστατώσεων (1598 - 1613). Όταν εκδιώχθηκαν οι Πολωνοί, νέος τσάρος ανέλαβε ο βογιάρος Μιχαήλ Α΄ Ρομάνοβ, ιδρυτής της δυναστείας των Ρομάνοβ, που κυβέρνησαν τη Ρωσία έως τη Επανάσταση του 1917. (el)
- La Rurikidoj estis la unua monarka dinastio en Rusio, devenanta de Ruriko (ruse Рюрикъ), princo de Novgorodo, kies idoj regis en Rusio pli ol sep jarcentojn, ekde 862 ĝis 1598. (eo)
- Rúrikovich, dinastía Rúrika o dinastía Ruríkida (en ruso, Рюриковичи) (en ucraniano, Рюриковичі) fue la dinastía reinante en la Rus de Kiev desde 862 y en los principados sucesores de este: el Principado de Kiev, los de Hálych-Volynia (desde 1199), Vladímir-Súzdal, Moscú (desde 1168), así como en el Zarato Ruso en sus primeros tiempos. Los últimos monarcas de la dinastía fueron Teodoro I de Rusia y Basilio IV de Rusia (Shuiski). (es)
- Rurik dinastia edo ruriktarrak (errusieraz: Рюриковичи, ukraineraz: Рюриковичі) Kieveko Rusan agindu zuen dinastia izan zen 862tik desintegrazio garaira arte. Denborarekin, adar askotan banatu zen. Ruriktarrek gobernatu zuten Kieveko Rusaren desintegrazioaren ostean sortu ziren estatuetan ere. (eu)
- La dynastie ruthène puis moscovite (d'origine varègue c'est-à-dire scandinave) des Riourikides ou Rurikides (en russe Рюриковичи, en ukrainien Рюриковичі, - Riourikovitchi), issue de Riourik, régna sur la Rus' de Kiev (ou Russie kiévienne) puis la Moscovie de 862 à 1598. Les Riourikides perdirent le trône en 1598 à la mort du tsar Fédor Ier, lorsque Boris Godounov prit le pouvoir. Une période troublée s'ouvrit alors, qui s'acheva par le couronnement de Michel Romanov, fondateur de la dynastie des Romanov, en 1613. Des branches collatérales de la dynastie des Riourikides ont subsisté comme les familles Chouïski, Gortchakov, Gagarine. (fr)
- Rítheaghlach Rúiseach ba ea . (ga)
- The Rurik dynasty (Belarusian: Ру́рыкавічы, romanized: Rúrykavichy; Russian: Рю́риковичи, romanized: Ryúrikovichi, IPA: [ˈrjʉrʲɪkəvʲɪt͡ɕɪ]; Ukrainian: Рю́риковичі, romanized: Riúrykovychi, IPA: [ˈrʲurɪkowɪtʃi]; literally "sons/scions of Rurik"), also known as the Rurikid dynasty or Rurikids, was a noble lineage founded by the Varangian prince Rurik, who established himself in Novgorod around the year AD 862. The Rurikids were the ruling dynasty of Kievan Rus' (after the conquest of Kiev by Oleg of Novgorod in 882) before it finally disintegrated in the mid-13th century, as well as the successor Rus' principalities and Rus' prince republics of Novgorod, Pskov, Vladimir-Suzdal, Ryazan, Smolensk, Galicia-Volhynia (after 1199), Chernigov, and the Grand Duchy of Moscow (from 1263). Following the disintegration of Kievan Rus', the most powerful state to eventually arise was the Grand Duchy of Moscow, initially a part of Vladimir-Suzdal, which, along with the Novgorod Republic, established the basis of the modern Russian nation. Ivan III threw off the control of the Golden Horde and consolidated the whole of central and northern Rus', ruling it as "Prince of All Rus'". Ivan IV assumed the title "Tsar of All Rus'" and transformed the state into the Tsardom of Russia. The Rurik line ruled until 1598, following which they were succeeded by the House of Romanov, after the Time of Troubles. The Romanovichi branch of the dynasty ruled southwestern Rus' and part of central Rus'. These territories were unified by Roman the Great and his son Daniel Romanovich, who was in 1253 crowned by Pope Innocent IV as king of Galicia–Volhynia. After the line's extinction, the principality was annexed by Poland and Lithuania, and the title of its prince eventually passed to the ruler of Austro-Hungary. According to Ukrainian historiography continuous Rurikid sovereignty from the ninth century to the fourteenth represents part of Ukraine's historical process. In Ukrainian historiography of the 19th century, Ukrainian historiographer Mykhailo Hrushevsky, who wrote a book under a similar name, referred to Rus' civilization as Ukraine-Rus'. According to his studies Rus' is not considered to have ended in 1240, but merely to have shifted its centre slightly westward. As a ruling dynasty, the Rurik dynasty held its own in some parts of Rus' for a total of twenty-one generations in male-line succession, from Rurik (died 879) to Feodor I of Russia (died 1598), a period of more than 700 years. They are one of Europe's oldest royal houses, with numerous existing cadet branches. (en)
- Dinasti Rurik (bahasa Rusia: Рю́риковичи, Ryurikovichi; bahasa Ukraina: Рю́риковичі, Ryurikovichi; bahasa Belarus: Ру́рыкавічы, Rurikavichy) adalah dinasti yang didirikan Pangeran Rurik dari Varangia yang mengangkat dirinya sebagai penguasa Novgorod sekitar tahun 862. Dinasti ini merupakan penguasa Rus' Kiev (setelah tahun 862) serta penerus Kepangeranan Galisia-Volhynia (setelah 1199), Chernigov, dan Vladimir-Suzdal, lalu Kadipaten Agung Moskwa. Dinasti yang membentuk Ketsaran Rusia ini berkuasa sampai tahun 1598 dan Masa Kekacauan, lalu diteruskan oleh Dinasti Romanov. Dinasti Rurik merupakan salah satu kerabat kerajaan tertua di Eropa. (in)
- 류리크가(고대 동슬라브어: Рю́риковичи)는 862년에서 1612년까지 루스계 국가들을 군림한 가문이다. 창시자는 루스 카간국의 마지막 카간이자 노브고로드의 1대 공작인 류리크이며, 류리크에 대하여 위대한 왕이자 카간이라는 기록이 존재하는 것으로 보아 류리크 일가를 비롯한 루스인들이 중앙아시아 튀르크족의 영향을 많이 받은 것을 알 수 있다. 류리크가는 862년에서 1240년까지 키예프 루스의 왕가로 군림하였으며, 몽골군이 쳐들어오자 키예프 루스는 멸망하였다. 1283년에 류리크 왕조 출신인 다닐 알렉산드로비치에 의해 새로운 루스 공국인 모스크바 대공국이 등장하였으며 러시아의 뿌리가 되었다. 우크라이나 지역의 루스 공국인 갈리치아-볼히니아 대공국은 12세기-13세기에 번영하였지만 14세기 무렵 왕가의 단절로 인하여 벨라루스 지역의 루스 공국인 폴라츠크 공국과 함께 리투아니아 대공국에 합병되었다. 이후 류리크가는 1610년 동란 시대까지 러시아 지역의 러시아 차르국을 다스렸으며, 동란 시대 이후에는 로마노프가로 교체되었다. (ko)
- リューリク朝（ウクライナ語: Рюриковичі、ロシア語: Рюриковичи、ベラルーシ語: Рурыкавічі、ポーランド語: Rurykowicze）は、リューリクを高祖とする公家で、9世紀から16世紀半ばにかけてキエフ大公国、ハールィチ・ヴォルィーニ大公国、モスクワ大公国などの東欧諸国を統治した君主の公朝である。 (ja)
- I Rjurikidi o Rurikidi (in ucraino: Рюриковичі?; in russo: Рюриковичи, Rjurikoviči?), furono la dinastia dominante durante la Rus' di Kiev a partire dall'862, poi del Principato di Galizia-Volinia dal 1199, del Principato di Vladimir-Suzdal', del Granducato di Mosca ed infine del Regno di Russia a partire dal 1168 e dello Zarato Russo dal 1547. (it)
- Rurykowicze (ukr. Рю́риковичі, ros. Рю́риковичи) – ród ruski wywodzący się od legendarnego wodza Waregów – Ruryka I, pochodzącego najprawdopodobniej z Półwyspu Jutlandzkiego. Kniaziowie z tej dynastii zdołali skupić pod swymi rządami część Waregów, plemion słowiańskich i plemion ugrofińskich i tym samym dali początek Rusi Kijowskiej. Z czasem ludność wareska uległa całkowitej asymilacji ze Słowianami. Dynastia ta sprawowała rządy w Wielkiem Księstwie Moskiewskim (Rusi Moskiewskiej) i Carstwie Rosyjskim do 1610 roku (z przerwą w latach 1598-1606). Jej ostatnimi przedstawicielami, którzy zasiadali na tronie Rosji byli carowie Fiodor I Iwanowicz, syn Iwana IV Groźnego oraz Wasyl IV Szujski. Potomkiem Ruryka z rodu książąt jarosławskich był także premier Rosji Gieorgij Lwow, sprawujący urząd w 1917 roku. (pl)
- De Ruriken of Rurikiden is een Russische dynastie die eind 9e eeuw door Rurik is gesticht. Rurik, een Varangiër (Viking), stond aan de wieg van het Kievse Rijk (Kievse Rus). Vasili IV van Rusland was de laatst regerende tsaar uit dit vorstengeslacht. De Ruriken waren de heersende dynastie van het Kievse Rijk, het grootvorstendom Moskou en het tsaardom Rusland van 862 tot 1598. De heersers van het Kievse Rijk hadden de titels knjaz en later vjeliki knjaz. Deze laten zich vertalen als respectievelijk vorst en grootvorst. Halverwege de 12e eeuw veranderde het Kievse Rijk in een groep losstaande vorstendommen, die werden beheerst door verschillende vertakkingen van de Ruriken. Het vorstendom van Moskou won de strijd om overheersing van de staten aan het eind van de 15e eeuw. Sinds de heerschappij van Ivan III gebruikte de Moskouse tak van de Rurikdynastie de titel "Tsaar van heel Rusland". Deze tak heerste over de staat Moskovië. Een aantal adellijke families, zowel in Rusland (Dolgorukov, Repnin, Gorchakov, Gagarin), als in andere landen die vroeger vielen onder het Pools-Litouwse Gemenebest (Ostrogski, Wareg-Massalski, Czetwertyński), stammen af van de Ruriken. (nl)
- A Dinastia Rurikoviche ou Dinastia de Rurik (em ucraniano: Riurykovych; em russo: Riurikovich; em bielorrusso: Rúrykavičy) foi uma dinastia fundada pelo príncipe varegue Rurik na então Rússia de Quieve, por volta de 862. Os seus soberanos governaram territórios abrangendo a atual Rússia, Ucrânia e Bielorrússia durante cerca de sete séculos, entre 862 e 1598. Esta dinastia chegou ao fim com morte do czar Teodoro I, e a subsequente ascensão ao poder dos Romanov no então Império Russo. A águia bicéfala presente no brasão da dinastia representa o poder exercido pela família tanto no Ocidente quanto no Oriente. (pt)
- Rurikdynastin, rurikiderna, "rusernas välde", var den härskande dynastin i Kievriket och Rutenien från 862 till 1598. Rurik är en av de allra äldsta kungliga ätterna i Europa. Den stat som existerade mellan 862 och 1240 kallas Kievriket eller Rutenien, "rusernas land". Dynastin etablerades enligt Nestorskrönikan av Rurik (egentligen Rörikr) med sitt följe, en rusisk (dvs svensk) härskare i Novgorod, ett rike som sedan expanderade sin makt och hade från 1097 otaliga små och stora furstendömen som "vasaller" (med släktingar som regenter) inom sitt välde, där Tjernihiv var riket andra stad och ofta regerades av kronprinsen. 882 eller 912 flyttades huvudstaden till Kiev, som blev så tills riket helt föll sönder under attacker från omgivande stater och mongoliska Gyllene horden som höll flertalet riken i Rutenien som vasallstater. Det fanns även en kamp mellan religioner: Olga (egentligen ”Helga”) försökte kristna riket utan framgång men Vladimir I som blev döpt började en gradvis konvertering från hedendom och de flesta av rurikdynastins härskare bekände sig till den grekisk-ortodoxa kyrkan, men Moskva bildade 1448 en självständig enhet, rysk-ortodoxa kyrkan, och som resten av ortodoxa kyrkan förekom konflikt med katolicismen. Även när rusernas rike föll i stycken levde dynastin vidare, i Galicien-Volynien, Tjernihiv, Vladimir-Suzdal (som delades i elva smådelar) och Storfurstendömet Moskva. De två sistnämnda furstendömena bildade så småningom Moskvariket. Kiev införlivades i Storfurstendömet Litauen av Gediminas ca 1321. De andra västra delarna gick samma öde till mötes, och erövrades av Litauen eller Polen, men det rutenska språket bevarades till ca 1700. Ivan den store gifte sig 1472 med Zoë Paleologos, brorsdotter till siste kejsaren av Bysans. Därmed såg han sig som arvtagare till det bysantinska imperiet, och gav legitimitet till sonsonen Ivan IV:s titel tsar ("kejsare"). Moskva övertog också den bysantinska dubbelhövdade örnen som symbol. (sv)
- Рю́риковичи — княжеский, великокняжеский, позднее также царский (в России) и королевский (в Галицко-Волынской земле) род потомков Рюрика — первого летописного князя древней Руси. С течением времени род раздробился на множество ветвей. Большинство правителей Киевской Руси и образовавшихся после её распада русских княжеств были Рюриковичами. Представители одной из ветвей (потомки Ростислава Михайловича) были удельными правителями в Венгерско-Хорватском королевстве, единичные представители Рюриковичей правили в Великом княжестве Литовском (Шварн) и провозглашали свою власть в Болгарском царстве (Ростислав Михайлович), были соправителями Грузинского царства (Юрий Андреевич Боголюбский), герцогства Австрия и герцогства Штирия (Роман Данилович), также, возможно, были правителями Великопермского княжества (см. Великопермские князья) и Великоморавской державы (см. Олег Моравский). Последними монархами из числа Рюриковичей были цари Фёдор I Иоаннович и Василий Шуйский. (ru)
- Рю́риковичі (також іноді називається як «Київська династія») — князівська та великокнязівська династія правителів Київській Русі і князівств які утворилися після її розпаду. Назва династії походить від її легендарного засновника, новгородського князя-варяга Рюрика. Як князівська династія в Київській Русі зберігали свою єдність упродовж кінця IX—XI ст., після чого розкололися на ряд гілок: Ізяславичі Полоцькі, Ростиславичі Галицькі, Ольговичі, Мономаховичі, Ростиславичі Смоленські, Мстиславичі, Романовичі тощо. Уже до кінця ХІ ст. мала тісні родинні зв'язки із майже всіма правлячими домами Європи. Після монгольської навали в ХІІІ ст. та долучення частини руських земель до складу Великого князівства Литовського в XIV ст. втратила монопольне становище на владу у Східній Європі, поступившись нею на користь нащадків Гедиміновичів та князів іншого походження. Представники однієї з гілок (нащадки Ростислава Михайловича) були удільними правителями в Угорсько-Хорватському королівстві, поодинокі представники Рюриковичів правили в Литві (Шварно Данилович) і проголошували свою владу в Болгарському царстві (Ростислав Михайлович), були співправителями Грузинського царства (Юрій Андрійович), герцогства Австрія і герцогства Штирія (Роман Данилович). Останніми монархами з числа Рюриковичів були московські царі Федір I Іванович і Василь IV Шуйський. Більшість родин які походили від Рюриковічів вигасли до початку ХХ ст.; частина з тих, що збереглися, втратили князівські титули. (uk)
- 留里克王朝（俄語：Рюриковичи）是统治东斯拉夫人的古罗斯国家（大致相当于今日俄罗斯东欧部分地区、乌克兰、白俄罗斯部分地区）的第一个王朝。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- أسرة روريك (بالأوكرانية: Рю́риковичі, بالروسية: Рю́риковичи) هي سلالة أسسها السويديون الفايكنج حيث فرض الأمير روريك نفسه في نوفغورود حوالي العام 862 ميلادي. كانت أسرة روريك السلالة الحاكمة في كييف روس (بعد العام 862)، خلفا لإمارة ، (بعد العام 1199)، ، فلاديمير سوزدال، دوقية موسكو، ومؤسسي روسيا القيصرية. تعتبر العائلة واحدة من العائلات المالكة في أوروبا، كما أنها أحدد مؤسسي روس كييف ولاحقًا روسيا. كان إيفان الرهيب وابنه فيودور آخر قيصر من أسرة روريك. (ar)
- Rurikovci (rusky Рюриковичи, Rjurikoviči, ukrajinsky Рюриковичі, Rjurykovyči, bělorusky Ру́рыкавічы, Rúrykavičy) byli vládnoucí dynastií založenou varjažským knížetem Rurikem. (cs)
- La Rurikidoj estis la unua monarka dinastio en Rusio, devenanta de Ruriko (ruse Рюрикъ), princo de Novgorodo, kies idoj regis en Rusio pli ol sep jarcentojn, ekde 862 ĝis 1598. (eo)
- Rúrikovich, dinastía Rúrika o dinastía Ruríkida (en ruso, Рюриковичи) (en ucraniano, Рюриковичі) fue la dinastía reinante en la Rus de Kiev desde 862 y en los principados sucesores de este: el Principado de Kiev, los de Hálych-Volynia (desde 1199), Vladímir-Súzdal, Moscú (desde 1168), así como en el Zarato Ruso en sus primeros tiempos. Los últimos monarcas de la dinastía fueron Teodoro I de Rusia y Basilio IV de Rusia (Shuiski). (es)
- Rurik dinastia edo ruriktarrak (errusieraz: Рюриковичи, ukraineraz: Рюриковичі) Kieveko Rusan agindu zuen dinastia izan zen 862tik desintegrazio garaira arte. Denborarekin, adar askotan banatu zen. Ruriktarrek gobernatu zuten Kieveko Rusaren desintegrazioaren ostean sortu ziren estatuetan ere. (eu)
- Rítheaghlach Rúiseach ba ea . (ga)
- 류리크가(고대 동슬라브어: Рю́риковичи)는 862년에서 1612년까지 루스계 국가들을 군림한 가문이다. 창시자는 루스 카간국의 마지막 카간이자 노브고로드의 1대 공작인 류리크이며, 류리크에 대하여 위대한 왕이자 카간이라는 기록이 존재하는 것으로 보아 류리크 일가를 비롯한 루스인들이 중앙아시아 튀르크족의 영향을 많이 받은 것을 알 수 있다. 류리크가는 862년에서 1240년까지 키예프 루스의 왕가로 군림하였으며, 몽골군이 쳐들어오자 키예프 루스는 멸망하였다. 1283년에 류리크 왕조 출신인 다닐 알렉산드로비치에 의해 새로운 루스 공국인 모스크바 대공국이 등장하였으며 러시아의 뿌리가 되었다. 우크라이나 지역의 루스 공국인 갈리치아-볼히니아 대공국은 12세기-13세기에 번영하였지만 14세기 무렵 왕가의 단절로 인하여 벨라루스 지역의 루스 공국인 폴라츠크 공국과 함께 리투아니아 대공국에 합병되었다. 이후 류리크가는 1610년 동란 시대까지 러시아 지역의 러시아 차르국을 다스렸으며, 동란 시대 이후에는 로마노프가로 교체되었다. (ko)
- リューリク朝（ウクライナ語: Рюриковичі、ロシア語: Рюриковичи、ベラルーシ語: Рурыкавічі、ポーランド語: Rurykowicze）は、リューリクを高祖とする公家で、9世紀から16世紀半ばにかけてキエフ大公国、ハールィチ・ヴォルィーニ大公国、モスクワ大公国などの東欧諸国を統治した君主の公朝である。 (ja)
- I Rjurikidi o Rurikidi (in ucraino: Рюриковичі?; in russo: Рюриковичи, Rjurikoviči?), furono la dinastia dominante durante la Rus' di Kiev a partire dall'862, poi del Principato di Galizia-Volinia dal 1199, del Principato di Vladimir-Suzdal', del Granducato di Mosca ed infine del Regno di Russia a partire dal 1168 e dello Zarato Russo dal 1547. (it)
- 留里克王朝（俄語：Рюриковичи）是统治东斯拉夫人的古罗斯国家（大致相当于今日俄罗斯东欧部分地区、乌克兰、白俄罗斯部分地区）的第一个王朝。 (zh)
- La dinastia Rúrik, ruríkida o dels ruríkides (bielorús: Ру́рыкавічы, romanitzat: Ryurykavichy; rus: Рю́риковичи, romanitzat: Ryúrikovichi, IPA: [ˈrjʉrʲɪkəvʲɪt͡ɕɪ]; ucraïnès: Рю́риковичі, romanitzat: Riurykovychi; literalment "fills/descendents de Rúrik") fou una dinastia fundada pel príncep dels varegs Rúrik, que es va establir a Nóvgorod cap a l'any 862 d.C. Els ruríkides van ser la dinastia governant de la Rus de Kíev (després de la conquesta de Kíev per Oleg de Nóvgorod el 882) abans que es desintegrés definitivament a mitjan segle XIII, així com els successors dels principats de Rus i les repúbliques de Rus de Nóvgorod, , Vladímir-Súzdal, , , Galítsia-Volínia (després del 1199), Txernígov i el Gran Ducat de Moscou (des del 1263). (ca)
- Οι Ρουρικίδες (ουκρανικά: Рю́риковичі, «παιδιά του Ρούρικ») ήταν η κυβερνώσα δυναστεία του ανατολικού Σλαβικού κόσμου από τα τέλη του 9ου αιώνα μέχρι το 1598. Σύμφωνα με το Πρώτο Χρονικό, η δυναστεία ιδρύθηκε το 862 από το Ρούρικ, Βάραγγο φύλαρχο και ηγεμόνα τού Νόβγκοροντ, όταν η πόλη αυτή ήταν η de facto πρωτεύουσα του Χαγανάτου των Ρως. Το κατά πόσον ο Ρούρικ είναι υπαρκτό πρόσωπο ή (ακόμη και στην περίπτωση που υπήρξε) εάν πραγματικά ήταν αυτό που μαρτυρείται, αποτελεί αντικείμενο αμφισβήτησης, δεδομένου ότι το Πρώτο Χρονικό γράφτηκε δυόμιση αιώνες αργότερα. Ο πρώτος ιστορικά επιβεβαιωμένος Ρουρικίδης υπήρξε ο Όλεγκ, ιδρυτής του Κράτους των Ρως (βασίλευσε περ. 880 - 912). (el)
- Die Rurikiden (auch Rjurikiden; russisch Рюриковичи Rjurikowitschi; ukrainisch Рю́риковичі Rjurykowytschi; belarussisch Рурыкавічы Rurykawitschy) sind ein russisches Fürstengeschlecht, das auf Rjurik, den Gründer des Kiewer Reiches, zurückgeht. Sie waren die herrschende Dynastie in der Kiewer Rus. (de)
- The Rurik dynasty (Belarusian: Ру́рыкавічы, romanized: Rúrykavichy; Russian: Рю́риковичи, romanized: Ryúrikovichi, IPA: [ˈrjʉrʲɪkəvʲɪt͡ɕɪ]; Ukrainian: Рю́риковичі, romanized: Riúrykovychi, IPA: [ˈrʲurɪkowɪtʃi]; literally "sons/scions of Rurik"), also known as the Rurikid dynasty or Rurikids, was a noble lineage founded by the Varangian prince Rurik, who established himself in Novgorod around the year AD 862. The Rurikids were the ruling dynasty of Kievan Rus' (after the conquest of Kiev by Oleg of Novgorod in 882) before it finally disintegrated in the mid-13th century, as well as the successor Rus' principalities and Rus' prince republics of Novgorod, Pskov, Vladimir-Suzdal, Ryazan, Smolensk, Galicia-Volhynia (after 1199), Chernigov, and the Grand Duchy of Moscow (from 1263). (en)
- Dinasti Rurik (bahasa Rusia: Рю́риковичи, Ryurikovichi; bahasa Ukraina: Рю́риковичі, Ryurikovichi; bahasa Belarus: Ру́рыкавічы, Rurikavichy) adalah dinasti yang didirikan Pangeran Rurik dari Varangia yang mengangkat dirinya sebagai penguasa Novgorod sekitar tahun 862. Dinasti ini merupakan penguasa Rus' Kiev (setelah tahun 862) serta penerus Kepangeranan Galisia-Volhynia (setelah 1199), Chernigov, dan Vladimir-Suzdal, lalu Kadipaten Agung Moskwa. Dinasti yang membentuk Ketsaran Rusia ini berkuasa sampai tahun 1598 dan Masa Kekacauan, lalu diteruskan oleh Dinasti Romanov. (in)
- La dynastie ruthène puis moscovite (d'origine varègue c'est-à-dire scandinave) des Riourikides ou Rurikides (en russe Рюриковичи, en ukrainien Рюриковичі, - Riourikovitchi), issue de Riourik, régna sur la Rus' de Kiev (ou Russie kiévienne) puis la Moscovie de 862 à 1598. Les Riourikides perdirent le trône en 1598 à la mort du tsar Fédor Ier, lorsque Boris Godounov prit le pouvoir. Une période troublée s'ouvrit alors, qui s'acheva par le couronnement de Michel Romanov, fondateur de la dynastie des Romanov, en 1613. (fr)
- De Ruriken of Rurikiden is een Russische dynastie die eind 9e eeuw door Rurik is gesticht. Rurik, een Varangiër (Viking), stond aan de wieg van het Kievse Rijk (Kievse Rus). Vasili IV van Rusland was de laatst regerende tsaar uit dit vorstengeslacht. De Ruriken waren de heersende dynastie van het Kievse Rijk, het grootvorstendom Moskou en het tsaardom Rusland van 862 tot 1598. De heersers van het Kievse Rijk hadden de titels knjaz en later vjeliki knjaz. Deze laten zich vertalen als respectievelijk vorst en grootvorst. (nl)
- A Dinastia Rurikoviche ou Dinastia de Rurik (em ucraniano: Riurykovych; em russo: Riurikovich; em bielorrusso: Rúrykavičy) foi uma dinastia fundada pelo príncipe varegue Rurik na então Rússia de Quieve, por volta de 862. Os seus soberanos governaram territórios abrangendo a atual Rússia, Ucrânia e Bielorrússia durante cerca de sete séculos, entre 862 e 1598. Esta dinastia chegou ao fim com morte do czar Teodoro I, e a subsequente ascensão ao poder dos Romanov no então Império Russo. (pt)
- Rurykowicze (ukr. Рю́риковичі, ros. Рю́риковичи) – ród ruski wywodzący się od legendarnego wodza Waregów – Ruryka I, pochodzącego najprawdopodobniej z Półwyspu Jutlandzkiego. Kniaziowie z tej dynastii zdołali skupić pod swymi rządami część Waregów, plemion słowiańskich i plemion ugrofińskich i tym samym dali początek Rusi Kijowskiej. Z czasem ludność wareska uległa całkowitej asymilacji ze Słowianami. Dynastia ta sprawowała rządy w Wielkiem Księstwie Moskiewskim (Rusi Moskiewskiej) i Carstwie Rosyjskim do 1610 roku (z przerwą w latach 1598-1606). Jej ostatnimi przedstawicielami, którzy zasiadali na tronie Rosji byli carowie Fiodor I Iwanowicz, syn Iwana IV Groźnego oraz Wasyl IV Szujski. Potomkiem Ruryka z rodu książąt jarosławskich był także premier Rosji Gieorgij Lwow, sprawujący urząd w (pl)
- Rurikdynastin, rurikiderna, "rusernas välde", var den härskande dynastin i Kievriket och Rutenien från 862 till 1598. Rurik är en av de allra äldsta kungliga ätterna i Europa. Den stat som existerade mellan 862 och 1240 kallas Kievriket eller Rutenien, "rusernas land". Dynastin etablerades enligt Nestorskrönikan av Rurik (egentligen Rörikr) med sitt följe, en rusisk (dvs svensk) härskare i Novgorod, ett rike som sedan expanderade sin makt och hade från 1097 otaliga små och stora furstendömen som "vasaller" (med släktingar som regenter) inom sitt välde, där Tjernihiv var riket andra stad och ofta regerades av kronprinsen. 882 eller 912 flyttades huvudstaden till Kiev, som blev så tills riket helt föll sönder under attacker från omgivande stater och mongoliska Gyllene horden som höll flertal (sv)
- Рю́риковичи — княжеский, великокняжеский, позднее также царский (в России) и королевский (в Галицко-Волынской земле) род потомков Рюрика — первого летописного князя древней Руси. С течением времени род раздробился на множество ветвей. Большинство правителей Киевской Руси и образовавшихся после её распада русских княжеств были Рюриковичами. (ru)
- Рю́риковичі (також іноді називається як «Київська династія») — князівська та великокнязівська династія правителів Київській Русі і князівств які утворилися після її розпаду. Назва династії походить від її легендарного засновника, новгородського князя-варяга Рюрика. (uk)
|
