| dbo:abstract
|
- داتشيا الرومانية (وتعرَف أيضًا بداتشيا ترايانا، أي داتشيا التراجانية، أو داتشيا فيلكس، أي داتشيا السعيدة، أو الخصبة)، مقاطعة في الإمبراطورية الرومانية منذ عام 106 إلى 274–275 بعد الميلاد. تتكون أرض داتشيا من ترانسلفانيا، وألتينيا (مناطق من رومانيا المعاصرة)، وبانات (الفاصلة بين رومانيا وصربيا والمجر). كانت داتشيا من أول أمرها منظّمة على أنها مقاطعة إمبراطورية، تتضمن منطقة حدودية، وبقيت على هذا الحال طول فترة الوجود الروماني. يقدر المؤرخون سكان داتشيا الرومانية بعدد يتراوح بين 650 ألفًا، ومليون ومئتي ألف. أتم غزو داتشيا الإمبراطور تراجان (98–117)، بعد حملتين كبيرتين ضد مملكة دقبالوس الداسية. لم يحتل الرومان كل منطقة المملكة الداسية القديمة، إذ كان الجزء الأكبر من مولدافيا ومارامورس وكريسانا محكومًا من الداسيين الأحرار حتى بعد الغزو الروماني. عام 119، انقسمت المقاطعة الرومانية إلى جزأين؛ داتشيا العليا وداتشيا الدنيا التي سميت بعد ذلك داتشيا مالفنسس. في عام 124 (أو نحو عام 158)، انقسمت داتشيا العليا إلى محافظتين: داتشيا أبولنسس وداتشيا بروليسنسس. أيام الحروب الماركومانية توحدت الإدارة القضائية والعسكرية تحت حكم حاكم واحد، له مساعدان يتبعانه، وسميت حينئذ المقاطعة تري داساي (أي الداسيات الثلاث) وسماها بعضهم ببساطة: داسيا. استعمرت السلطات الرومانية داتشيا استعمارًا كبيرًا ومنظمًا. فُتحت مناجم جديدة واشتدّت وتيرة التعدين، وازدهرت الزراعة وتربية الماشية والتجارة في المقاطعة. بدأت داتشيا توفّر الحبوب لا للجنود الموجودين فيها فحسب، بل لبقية المنطقة البلقانية أيضًا في ذلك الوقت. أصبحت مقاطعة حضرية، لها عشر مدن معروفة، ثماني مدن منها على رتبة عالية في الكولونيا (وهي بيان تصدره السلطات الرومانية تبيّن فيه منزلة المدن)، مع أن عدد المدن فيها كان أقل من عدد المدن في بقية محافظات الإقليم. تطورت كل المدن من معسكرات قديمة للجنود. كانت أولبيا ترايانا سارميزغتوسا مجلس الوكيل الإمبراطوري (مسؤول الاقتصاد) للأقسام الثلاثة كلها، وكانت المركز الاقتصادي والديني والقضائي للمقاطعة. أما أبولم فكانت مقر الحاكم العسكري للأقسام الثلاثة، ولم تكن أعظم المدن في المقاطعة فحسب، بل كانت واحدةً من أكبر المدن على الحدود الدانوبية. كان في أول وجود الرومان في داتشيا ثغرات عسكرية واقتصادية فيها. كان الداسيون الأحرار الذي يجاورون المنطقة أول مشكلة، وهم الذين بعد أن تحالفوا مع السارماتيين، فتحوا المقاطعة أيام حكم ماركوس أوريليوس. بعد فترة هدنة شملت مناطق كومودس إلى كاراسالا (180–217 بعد الميلاد)، عادت المقاطعة مرة واحدة إلى مرمى الغزاة، هذه المرة الكاربيانيين، وهم قبيلة داسية حالفت الغوثيين الواصلين حديثًا، الواصلين في فترة من أصعب الفترات على الإمبراطورية. حين وجد الأباطرة أن الدفاع عن داتشيا صار صعبًا، اضطروا إلى أن يتخلوا عنها في العقد الثامن من القرن الثالث، فصارت أول أملاك روما طويلة الأمد التي تخلّت عنها. دمرت القبائل الجرمانية داتشيا (الغوثيون والتايفاليون والباستران) ومعهم الكاربانيون في 248–250، ثم أعاد الكاربانيون والغوثيون الكرة في 258 و263، ثم أعاد الغوثيون والهيروليون الكرة في 267 و269. تدل المصادر القديمة على أن خسارة داتشيا كانت ظاهرة منذ أيام حكم غالينيوس (253–268)، ولكنها تدل أيضًا على أن أوريليان (270–275) هو الذي تخلى عن داتشيا التراجانية. إذ أخلاها من جنوده وإدارته المدنية، وأسس داتشيا الأوريليانية وعاصمتها سرديكا في مويسيا الدنيا. أصبح مصير شعب داتشيا التراجانية الذي ترَومَن محل خلافٍ شديد. تقول إحدى النظريات إن اللغة اللاتينية التي كان ينطق بها الداسيون القدماء، تحولت شيئًا فشيئًا بعد غزو الرومان إلى الرومانية، وبالتوازي مع هذا، نشأ شعب جديد من الداسيين الرومانيين (شعب داتشيا التراجانية المرَومَن). أما النظرية المخالفة فتقول إن الرومانيين منحدرون من الشعوب المرومنة في المحافظات الرومانية في شبه جزيرة البلقان. (ar)
- Dácie (latinsky Dacia) bylo ve starověku území obývané kmeny Dáků a Getů, které se nacházelo převážně v dnešním Rumunsku. Jeho jižní okraj určovaly Dunaj a pohoří Balkán, zatímco ze západu a východu ho vymezovaly řeky Tisa a Dněstr. Ze severu ohraničoval Dácii horský masiv Karpat, táhnoucí se do středu této země, již rozděloval na dvě části. Dákové a Getové hovořili patrně řečí příbuznou jazyku Thráků, sídlících dále na jihu. Intenzivní styky udržovali rovněž se Skythy, Sarmaty, Kelty a Germány; silný vliv na ně měli i Řekové a Římané. Obyvatelé Dácie se věnovali především zemědělství a těžbě tamějšího nezměrného nerostného bohatství. V jejich náboženských představách náležela stěžejní role víře v boha Zalmoxia, slibujícího jim nesmrtelnost. V 1. století př. n. l. sjednotil Dácii král Burebista, který ji výboji výrazně rozšířil a jejím politickým centrem ustavil Sarmizegetusu. Po jeho smrti se království rozpadlo, nicméně koncem 1. století n. l. zažilo opětovný mocenský rozmach za panování Decebala. Ten se opakovaně střetával s Římany, jimž však během dáckých válek roku 106 podlehl. Jádro někdejšího království, chráněné obloukem Karpat, se za císaře Traiana stalo římskou provincií, jejíž teritorium zhruba odpovídalo nynější Transylvánii, Banátu a Olténii. Římané po vítězství nad Decebalem zničili dácké hlavní město, zotročili nebo pobili mnohé z místních lidí a nahradili je kolonisty z různých částí římské říše, čímž napomohli rychlé romanizaci této oblasti. K upevnění své nadvlády vybudovali města a síť silnic spojujících četné pevnosti. Dácii posléze z vojenských důvodů reorganizovali a rozdělili do tří provincií. Ve druhé polovině 2. století a ve 3. století museli Římané čelit vzrůstajícím útokům okolních kmenů svobodných Dáků: Kostoboků a Karpů, podporovaných Sarmaty a Góty. Stále intenzivnější vpády barbarů rozrušily obranu římské Dácie, až císař Aurelianus někdy kolem roku 271 rozhodl o jejím vyklizení. Část dáko-římské populace byla následně evakuována na pravý břeh Dunaje do Horní Moesie. (cs)
- A l'antiguitat, especialment a les fonts romanes, la Dàcia era el país de l'Europa centreoriental habitat pels dacis, que els grecs anomenaven getes. Aproximadament, aquesta regió estava delimitada al sud pel riu Danubi (llavors anomenat Istros) o a vegades també per les muntanyes dels Balcans (llavors Hemus), incloent així la regió de Dobrudja, habitada pels getes i on entraren en contacte amb el món grec; a l'est, per la mar Negra (llavors Pontus Euxinus) i pel riu Dnièster (Tyras), tot i que hi havia molts assentaments dacis entre el Dnièster i el riu Bug del Sud; i a l'oest, pel riu Tisza (Tisia), encara que a vegades també s'hi comptaven àrees situades entre aquest riu i el Danubi mitjà. Correspon, per tant, als estats actuals de Romania i Moldàvia i a petites parts dels de Bulgària, Sèrbia, Hongria i Ucraïna. Entre els anys 82 aC i la conquesta romana del 106 de la nostra era, va existir un regne daci d'extensió variable. La seva capital, Sarmizegethusa, va ser destruïda pels romans però la nova ciutat que aquests van fundar per dirigir la província va prendre en part el seu nom (Ulpia Traiana Augusta Dacica Sarmizegetusa). (ca)
- Dacia Traiana nebo Dacia Felix či Římská Dácie byla provincie Římské říše, již na historickém území Dácie zřídil v roce 106 císař Traianus. Zahrnovala většinu Transylvánie, Banát a Olténii a ležela na území dnešního Rumunska, s výjimkou malého úseku, jenž zasahoval na území dnešního Maďarska a Srbska. Byla organizována jako císařská provincie, čili byl to sám římský císař, který jmenoval guvernéra. Odhaduje se, že počet obyvatel provincie se pohyboval mezi 650 000 až 1 200 000 lidí. Území bylo dobyto císařem Traianem, proto byla po něm provincie též nazvána. Traianos v dáckých válkách porazil místního krále Decebala a zničil jeho království. Dákové však nebyli podrobeni zcela, řada jich odešla do Moldávie, Krišany a Maramureșe, kde mohli dále svobodně žít (historici je nazývají Svobodní Dákové - Daci liberi). V roce 119 byla provincie rozdělena do dvou částí: Dacia Superior ("Horní Dácie") a Dacia Inferior ("Dolní Dacia"; později pojmenovaná Dacia Malvensis). Mezi roky 124 a 158 byla Dacia Superior dále rozdělena na Dacia Apulensis a Dacia Porolissensis. Tyto tři provincie byly později kvůli markomanským válkám znovusjednoceny v roce 166 a byly poté známy jako Tres Daciae ("Tři Dacie"). Oblast byla ohniskem masivní římské kolonizace. Byly otevřeny nové doly a zintenzivnila se těžba rudy, vzkvétalo zemědělství, chov dobytka a obchod. Římská Dacie měla velký význam vojenský. Je známo deset římských měst, osm z nich mělo nejvyšší hodnost, jakou koloniální město mohlo mít. Ulpia Traiana Sarmizegetusa byla finančním, náboženským a legislativním centrem, kde měl své sídlo císařský , zatímco Apulum (Alba Iulia) bylo vojenským centrem Římské Dácie. Od svého vzniku čelila provincie velkým vojenským hrozbám. Svobodní Dákové, spojenci se Sarmaty, podnikali neustálé nájezdy. Tito byli následováni dáckými Karpy a nově příchozími germánskými kmeny (Gótové, , Herulové a Bastarnové), které se s nimi spojily. To vše ztěžovalo římským císařům udržení provincie. Ta byla prakticky ztracena již za vlády Galliena (253–268). Aurelianus (270–275) se definitivně vzdal Římské Dácie v roce 271 nebo 275. Evakuoval své jednotky a civilní správu a založil novou provincii s hlavním městem Serdica (dnešní Sofie) v Moesii. Osud romanizovaného obyvatelstva je sporný. Podle tradičního výkladu Aurelianus evakuoval provincii i s většinou obyvatel a prostor tak byl do značné míry deromanizován. V tom případě by se romanizovaní Dákové nepodíleli zásadním způsobem na etnogenezi současného rumunského národa, a ta by byla spjata s pozdější migrací a patrně hlavně s Valachy. Podle druhého pojetí velká část obyvatel zůstala. Pro to hovoří latinské sktruktury zachované v rumunštině. Po odchodu Římanů oblast ovládli především Hunové. (cs)
- Dakien, manchmal auch Dazien, (lateinisch Dacia) war seit den von Marcus Vipsanius Agrippa verfassten geographischen Werken nach römischer Auffassung eine von den Dakern bewohnte Landschaft. Von 106 bis in die frühen 270er Jahre waren auf dem Siedlungsgebiet im engeren Sinne Provinzen des Römischen Reiches im Norden der unteren Donau eingerichtet. (de)
- داتشيا (باللاتينية: Dacia) هي منطقة قديمة موجودة شرق أوروبا وهي موجودة مع رومانيا الحالية. كانت مملكة مستقلة لفترة من الزمن قبل أن تغزوها روما وتضمها لإمبراطوريتها وتجعلها ولاية حتى مجيء القوط. (ar)
- Στην αρχαία γεωγραφία, ιδιαίτερα σε Ρωμαϊκές πηγές, η Δακία ήταν η χώρα που κατοικείτο από τους Δάκες. Οι Έλληνες αναφέρονταν σ' αυτούς ως Γέτες, που ήταν συγκεκριμένα ένας κλάδος των Θρακών, βόρεια της οροσειράς του Αίμου. Η Δακία οριζόταν νότια περίπου από το Δούναβη ποταμό, στις Ελληνικές πηγές Ίστρος, ή στη μέγιστη έκταση της από τον Αίμο. Η Μοισία (Δοβρουτσά), μια περιοχή νότια του Δούναβη, ήταν μια βασική περιοχή, όπου ζούσαν οι Γέτες και αλληλεπιδρούσαν με τους Αρχαίους Έλληνες. Στα ανατολικά οριζόταν από τον Εύξεινο Πόντο (Μαύρη Θάλασσα) και τον ποταμό Δάναστρι (Δνείστερο), σε Ελληνικές πηγές και Τύρα, και από τον Τίσα στα δυτικά. Αλλά έχουν καταγραφεί αρκετοί Δακικοί οικισμοί μεταξύ των ποταμών Δνείστερου και Ύπανι (Νότιου Μπουγκ). Κατά καιρούς η Δακία περιελάμβανε περιοχές μεταξύ του Τίσα και του Μέσου Δούναβη. Τα Καρπάθια Όρη βρίσκονταν στο μέσο της Δακίας. Ετσι αντιστοιχεί στα σημερινά κράτη Ρουμανία και Μολδαβία, καθώς και μικρότερα τμήματα των Βουλγαρίας, Σερβίας, Ουγγαρίας και Ουκρανίας. Οι Δάκες (ή Γέτες) ήταν Βόρειες Θρακικές φυλές. Οι Δακικές φυλές είχαν τόσο ειρηνικές όσο και πολεμικές σχέσεις με άλλες γειτονικές φυλές όπως οι Σαρμάτες, οι Σκύθες και οι Κέλτες. Ενα Δακικό Βασίλειο μεταβαλλόμενου μεγέθους υπήρχε μεταξύ του 82 π.Χ. και της Ρωμαϊκής κατάκτησης το 106 μ.Χ. Η πρωτεύουσα της Δακίας Ζαρμιζεγεθούσα, που βρισκόταν στη σημερινή Ρουμανία, καταστράφηκε από τους Ρωμαίους, αλλά το όνομά της προστέθηκε σε εκείνο της νέας πόλης (Ulpia Traiana Sarmizegetusa) που χτίστηκε από αυτούς ως νέα πρωτεύουσα της Ρωμαϊκής επαρχίας της Δακίας. (el)
- Dakio aŭ Dakujo, latine Dacia, estis eŭropa pralando kaj dum la 2-a kaj 3-a jarcento provinco de la Romia Imperio. La nomo de la pralando kaj romia provinco venis de la tie loĝantaj dakoj. Ĝi ampleksis grandparte la teritorion partojn de la hodiaŭaj ŝtatoj Rumanio kaj Moldavio, kun iomete da teritorio de Bulgario kaj Serbio. La tuta norda duono de la provinco, limigita per la montaro karpata, najbaris al ne-romia teritorio kaj do restis dense armita lima teritorio, nur la suda duono najbaris la la provincoj Moesia Superior kaj Moesia Inferior. La provinco instaliĝis dum la jaro 106 kaj restis ĝis la jaro 271. Post la romia konkero sub imperiestro Trajano la teritorio oficiale ricevis la nomon Dacia. Imperiestro Hadriano dum 118 dividis ĝin al du partoj: Dacia superior kaj Dacia inferior. Kvin jarojn pli poste li denove postulis administran dividon kaj apartigis de Dacia superior teritorion, kiu ricevis la nomon Dacia Porolissensis. Inter la jaroj 67 bis 169 la imperiestro Marko Aŭrelio novorganizis la regionon kaj kreis tri novajn provincojn, kiuj restis ĝis la retiriĝo de la romianoj el la regiono sub imperiestro Aŭreliano. La antikva ĉefurbo de la dakia regno estis la urbo Sarmizegetusa. Post la romia konkero, proksimume 40 kilometrojn de la antikva dakia ĉefurbo konstruiĝis la romia setlejo Colonia Ulpia Traiana Augusta, kiu estis antaŭvidita kiel formala nova centro de la romia provinco, sed la fakta administra regejo de la provinco tamen restis Sarmizegetusa. (eo)
- En la geografía antigua, según las fuentes de la Antigua Roma, Dacia era la tierra habitada por los dacios y getas, las ramas del Norte-Danubio de los tracios. Dacia se hallaba en medio de los Cárpatos y estaba delimitada:
* al sur, aproximadamente, por el Danubio (Danubius e Istros en fuentes griegas), o, más probablemente, por el monte Hemo (en los Balcanes). Mesia (Dobrogea), una región al sur del Danubio, fue el área central de habitación de los getas y su interactuación con los antiguos griegos.
* al este, por el Ponto Euxino (mar Negro) y el río Dniéster (Danastris o Tyras en fuentes griegas), aunque son varios los asentamientos dacios registrados en la zona entre el Dniester y el Río Bug Meridional (Hypanis).
* al oeste, por el río Tisza (Tisa), pero a veces se incluyen áreas entre el Tisza y el Danubio medio. Por lo tanto, corresponde a los países modernos de Rumanía y Moldavia, así como a pequeñas partes de Bulgaria, Serbia, Hungría y Ucrania. Los dacios y getas eran tribus tracias del norte. Las tribus dacias habían tenido encuentros tanto pacíficos como militares con otras tribus vecinas, tales como los celtas, antiguos germánicos, sármatas y escitas, pero su mayor influencia fueron los antiguos griegos y romanos. Estos últimos finalmente habrían conquistado, y asimilado lingüística y culturalmente a los dacios. Existió un reino dacio de tamaño variable desde el 82 a. C. hasta la conquista romana en el 106 d. C.. La capital de la Dacia, Sarmizegetusa, ubicada en la actual Rumanía, fue destruida por los romanos, pero su nombre fue añadido al de la nueva ciudad (Ulpia Traiana Sarmizegetusa) construida por estos últimos para servir de capital de la provincia romana de Dacia. (es)
- La provincia romana de Dacia (en latín, Dacia), también conocida como Dacia Trajana o Dacia Felix, fue una provincia del imperio romano, cuyo territorio corresponde con la histórica región europea de Dacia, delimitada al norte por los Cárpatos y al sur por el Danubio, que corresponde actualmente con Rumanía y Moldavia. La región fue conquistada por el Imperio romano tras las guerras dacias en la primera década del siglo II (años 100) e incorporada al mismo como provincia. Sus habitantes fueron denominados getas por los griegos, mientras que el nombre latino era el de dacios. Se supone que provenían de los tracios. (es)
- Dazia (latinez: Dacia) hego-ekialdeko Europako antzinako eskualdea izan zen, Danubio ibaiaren ezkerraldean kokatutakoa. Egungo Errumaniari dagokio eta herri indoeuroparra bizi zen bertan, greziarrek Getes eta errumaniarrek Daces deitzen dutena. Daziak garrantzi handiko gerrak izan zituen Antzinako Erromaren aurka, Trajanok erabat menderatu zituen arte (101-107). Orduan erromatar probintzia bilakatu zen, Dazia izena atxikiz. Hiriburuak izena zuen (erromatarren Ulpia Trajana). 271. urtetik aurrera Dazia deitutakoak egungo Serbia eta Bulgaria hartzen zituen. Erromatarrek oso eragin sakona izan zuten Dazian, gaur egun bertan erabiltzen den hizkuntzak, errumanierak besteren artean, erakusten duen bezala. (eu)
- Dazia Danubioko iparraldean zegoen erromatar probintzia zen, gaur egungo Errumanian kokatua. Pretoriar mailako gobernatzailea zeukan, Legio XIII Gemina bere aginpean. Daziako Gerrek eraginda, populazio urria zegoen konkistaren hurrengo urteetan. Hildakoaz gain, daziar askok iparraldera ihes egin zuten. Hortaz, erromatarrek kolonoak eraman zituzten, lursoroetan eta urre-meatzetan lan egitera. Erromatarren nagusitasunak, halere, ez zuen oso oinarri sendorik, kokapena zela eta, defenditzeko zaila baitzen. Hadriano hango tropak erretiratzekotan egon zen, baina kolonoen segurtasunarengatik ez zuen egin. 256an, Galienoren agintaldian, eta godoek Karpatoak zeharkatuta, erromatarrak probintziatik bota zituzten. Ez dago horren zertzelada handirik. Avienoren esaldi bat baino ez dago: "Galienoren agintaldian Dazia galdu zen." (eu)
- La Dacie trajane ou Dacia felix (« Dacie heureuse ») est une partie de la Dacie, riche en or, sel et bois, colonisée et devenue province de l'Empire romain durant 150 ans, de 106 à 256. L'autre province romaine homonyme, plus tardive, a été la Dacie aurélienne. (fr)
- La Dacie (en roumain : Dacia) est, dans l’Antiquité, un territoire de la région des Carpates, du bas-Danube et du littoral pontique occidental, correspondant approximativement aux actuelles Roumanie, Moldavie et aux régions adjacentes. Le mot Dacie (du latin Dacia) vient du nom romain de ses occupants principaux, les Daces, qui sont très proches des Thraces. Il a aussi donné leur nom à la marque automobile roumaine Dacia et à la roche volcanique dacite. (fr)
- Is í an Dáicia atá suite san Eoraip. (ga)
- Roman Dacia (/ˈdeɪʃə/ DAY-shə; also known as Dacia Traiana, Latin for 'Trajan Dacia'; or Dacia Felix, 'Fertile/Happy Dacia') was a province of the Roman Empire from 106 to 271–275 AD. Its territory consisted of what are now the regions of Oltenia, Transylvania and Banat (today all in Romania, except the last one which is split between Romania, Hungary, and Serbia). During Roman rule, it was organized as an imperial province on the borders of the empire. It is estimated that the population of Roman Dacia ranged from 650,000 to 1,200,000. It was conquered by Trajan (98–117) after two campaigns that devastated the Dacian Kingdom of Decebalus. However, the Romans did not occupy its entirety; Crișana, Maramureș, and most of Moldavia remained under the Free Dacians. After its integration into the empire, Roman Dacia saw constant administrative division. In 119, it was divided into two departments: Dacia Superior ("Upper Dacia") and Dacia Inferior ("Lower Dacia"; later named Dacia Malvensis). Between 124 and around 158, Dacia Superior was divided into two provinces, Dacia Apulensis and Dacia Porolissensis. The three provinces would later be unified in 166 and be known as Tres Daciae ("Three Dacias") due to the ongoing Marcomannic Wars. New mines were opened and ore extraction intensified, while agriculture, stock breeding, and commerce flourished in the province. Roman Dacia was of great importance to the military stationed throughout the Balkans and became an urban province, with about ten cities known and all of them originating from old military camps. Eight of these held the highest rank of colonia. Ulpia Traiana Sarmizegetusa was the financial, religious, and legislative center and where the imperial procurator (finance officer) had his seat, while Apulum was Roman Dacia's military center. From its creation, Roman Dacia suffered great political and military threats. The Free Dacians, allied with the Sarmatians, made constant raids in the province. These were followed by the Carpi (a Dacian tribe) and the newly arrived Germanic tribes (Goths, Taifali, Heruli, and Bastarnae) allied with them. All this made the province difficult for the Roman emperors to maintain, already being virtually lost during the reign of Gallienus (253–268). Aurelian (270–275) would formally relinquish Roman Dacia in 271 or 275 AD. He evacuated his troops and civilian administration from Dacia, and founded Dacia Aureliana with its capital at Serdica in Lower Moesia. The Romanized population still left was abandoned, and its fate after the Roman withdrawal is controversial. According to one theory, the Latin spoken in Dacia, mostly in modern Romania, became the Romanian language, making the Romanians descendants of the Daco-Romans (the Romanized population of Dacia). The opposing theory states that the origin of the Romanians actually lies on the Balkan Peninsula. (en)
- Dacia Romawi, juga disebut Dacia Traiana atau Dacia Felix, adalah provinsi Kekaisaran Romawi (106-271/275 AD). Wilayah ini meliputi Transylvania timur dan tenggara, Banat dan Oltenia. Sejarawan memperkirakan Dacia Romawi memiliki populasi sekitar 650.000 hingga 1.200.000 penduduk. Penaklukan Dacia diselesaikan oleh Kaisar Trajan (98-117) setelah dua peperangan melawan Kerajaan Dacia. Namun, tidak semua wilayah Dacia diduduki oleh Romawi: Moldavia, Maramureş, dan tetap dikuasai oleh Dacia. (in)
- Dalam geografi kuno, terutama dalam catatan Romawi, Dacia adalah wilayah di Eropa Tengah bagian timur yang dihuni oleh bangsa Dacia. Wilayah ini terletak di tengah Pegunungan Carpathia, dan berbatasan dengan Sungai Donau, Laut Hitam, Sungai Dniester dan Sungai Tisza. Wilayah Dacia kini merupakan wilayah Rumania dan Moldova modern, dan juga beberapa wilayah di Bulgaria, Serbia, Hongaria dan Ukraina. Kerajaan Dacia berdiri disini dari tahun 82 SM hingga penaklukan oleh Romawi tahun 106. Ibu kota Dacia, , dihancurkan oleh Romawi, tetapi nama kota tersebut digunakan lagi untuk kota baru (Ulpia Traiana Sarmizegetusa) yang dibangun sebagai ibu kota provinsi Dacia di Romawi. (in)
- La Dacia era, secondo la nomenclatura geografica dell'età antica, la terra dei Geti e dei Daci (chiamati anche Dai in un'epoca più remota). Corrispondeva a un'ampia regione dell'Europa centrale, delimitata a nord dai monti Carpazi, a sud dal Danubio, ad ovest dal Tibisco (oggi Ungheria) e ad est dal Nistro (oggi Moldavia e Ucraina). Pur nella variabilità dei suoi confini, corrispondeva quindi grossomodo all'odierna Romania. La capitale (o il centro principale) della Dacia era, dal I secolo a.C., Sarmizegetusa Regia, sostituita dalla vicina Ulpia Traiana Sarmizegetusa con la conquista romana. Dopo la cessazione della dominazione romana sulla regione e, ancor più, dopo la caduta dell'Impero romano, la denominazione di "Dacia" cadde progressivamente in disuso, lasciando il posto, nelle cronache storiche, a quelle corrispondenti a vari territori compresi tra Romania e Moldavia: Transilvania, Valacchia, Banato, Bucovina e Bessarabia. (it)
- ダキア（ラテン語：Dacia）は、古代中央ヨーロッパの一地域で、ダキア人とゲタエ人が居住していた地域を指す。ほぼ現在のルーマニアの国土（より正確には「大ルーマニア」と呼ばれた時代の国土）にあたり、東はティサ川、西はハンガリー、南はドナウ川、北はカルパチア山脈の森林地帯までの地域となる。ルーマニア語では同じ表記で「ダチア」と読む。 (ja)
- ダキア属州（ダキアぞくしゅう、ラテン語: Provincia Dacia）は、106年に現在のルーマニアの一部であるトランシルヴァニア地方南東部のバナトとオルテニアに設立されたローマ帝国の属州。ローマがこの地を占領してすぐに属州化が行われ、271年から275年にかけて放棄された。歴史家によれば、ダキア属州の人口は65万人から120万人の間であったと推測されている。ダキア・トライアナ（Dacia Traiana）やダキア・フェリクス（Dacia Felix）と呼ばれることもある。 2度に渡るダキア戦争（101年 - 106年）において、第13代皇帝トラヤヌス（在位 98年 - 117年）がダキア王デケバルスに対して歴史的勝利を挙げたことにより、ダキアはローマ帝国に併合されダキア属州となった。旧ダキア王国の領土のうち、北部のモルダヴィア地方やマラムレシュ地方、地方は併合されず、帝国外の人が治める地域として残った。 詳細は「ダキア戦争」を参照 119年、ダキア属州はダキア・スペリオル属州（Dacia Superior）とダキア・インフェリオル属州（Dacia Inferior）に2分割され、さらに124年にはダキア・スペリオル属州がダキア・アプレンシス属州（Dacia Apulensis）とダキア・ポロリセンシス属州（Dacia Porolissensis）に2分割された。またダキア・インフェリオル属州はダキア・マルウェンシス属州（Dacia Malvensis）とも呼ばれるようになる。しかし、マルコマンニ戦争（162年 - 180年）が勃発すると、これらの分割された属州の軍事・司法権限は統合され、以後三ダキア（Tres Daciæ）と呼ばれるようになる。 属州下のダキアにおいては植民市建設が行われるとともに、鉱山の開発が加速され、農業や畜産、交易が盛んになった。ダキア産の小麦は地元に駐屯する軍団の糧秣としてだけでなく、広くバルカン半島各地へ供給されるまでになった。植民市への人口集積も進み、軍団駐屯地を起源とする11から12か所の都市があったことが分かっており、そのうち8か所が植民市の地位を有するほど発展していた。属州都はウルピア・トライアナ・サルミゼゲトゥサと呼ばれ総督プロクラトル）が着任した。また、交通の要衝であるアプルムにはローマ軍団が駐屯していた。 ダキア属州は成立直後より外敵の圧力を受けていた。初期には自由ダキア人が、その後マルクス・アウレリウス帝（在位 161年 - 180年）の治世下では自由ダキア人と同盟を結んだサルマタイ人（サルマティア人）が原因であった。続くコンモドゥス帝（在位 180年 - 192年）とカラカラ帝（在位209年 - 217年）の時代は国境は比較的平穏であったが、その後の帝国混乱期にがゴート族と共に国境を侵すようになった。248年から250年にかけてのゲルマン人（ゴート族等）の襲来、258年と268年のゴート族やカルピ人による侵入、267年と269年のゴート族とヘルール族による侵入などが挙げられる。このように国境に対する外圧が増す中、270年代になりローマ帝国はダキア属州を放棄した。後世の歴史家は、属州が放棄されたとする時期は、アウレリアヌス帝（在位 270年 - 275年）治世下だとする説を提示している。アウレリアヌス帝は、ダキアを放棄し、ドナウ川の南に位置するセルディカ（現ソフィア）を属州都としてモエシア・インフェリオル属州の領域内に（新ダキア属州）を新設した。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 다키아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 다키아(라틴어: Dacia)는 고대에 다키아인과 이 거주하고 있던 지역을 가리킨다. 현재의 루마니아와 몰도바 영토에 해당되고, 동쪽은 , 서쪽은 헝가리, 남쪽은 도나우강, 북쪽은 카르파티아 산맥의 삼림 지대까지이다. 루마니아어로는, "다치아"라고 읽는다. (ko)
- La Dacia (in latino: Dacia) era un'antica provincia dell'impero romano che comprendeva i territori dell'attuale Romania, parte dell'Ungheria. (it)
- Dacië, Latijn: Dacia, was een rijk in de klassieke oudheid, ongeveer waar tegenwoordig Roemenië ligt. Sarmizegetusa Regia was er de hoofdstad, de bewoners waren de Daciërs. Dacië was van 106 tot 271 n.Chr. een provincie in het Romeinse Rijk. (nl)
- Dacja (rumuński Dacia) – kraina historyczna w Europie południowo-wschodniej (w przybliżeniu na obszarze dzisiejszej Rumunii). Od północy była ograniczona Karpatami, od wschodu Prutem, od południa dolnym Dunajem, od zachodu początkowo środkowym biegiem Dunaju, a od I wieku naszej ery – Cisą. (pl)
- Na geografia da Antiguidade, especialmente em fontes romanas, Dácia era a região habitada pelos dácios (ou getas, como eram conhecidos pelos antigos gregos), um ramo dos trácios que vivia a norte dos Bálcãs. A Dácia tinha como suas fronteiras meridionais o rio Danúbio - Istro (Istros), nas fontes gregas) - ou, em sua maior extensão, o Monte Hemo (em latim: Haemus Mons), atual cordilheira dos Bálcãs. A Mésia (Dobruja), uma área a sul do Danúbio, era o centro da região onde os getas viviam e interagiam com os antigos gregos. A leste, tinha como fronteiras naturais o Ponto Euxino (Mar Negro) e o rio Danastro (Danastris, atualmente Dniester), citado nas fontes gregas como Tiras (Tyras). Diversos povoados dácios foram registrados, no entanto, entre os rios Dniester e Hípanis (Hypanis, atualmente rio Bug), e o Tísia (Tisza), a oeste. Por vezes, a Dácia compreendeu áreas entre o Tisza e o Danúbio Médio. A cadeia de montanhas dos Cárpatos localizava-se bem no meio da Dácia. Correspondia aos países atuais da Romênia e Moldávia, bem como partes menores da Bulgária, Sérvia, Hungria e Ucrânia. Os dácios (ou getas) eram tribos trácias setentrionais. As tiveram tanto relações pacíficas quanto belicosas com outras tribos vizinhas, como os celtas, antigos germânicos, sármatas e citas, porém foram mais influenciados pelos gregos e romanos. Estes acabaram por conquistá-los, e assimilá-los, linguística e culturalmente. Um reino dácio de dimensões variadas existiu entre 168 a.C. até a conquista romana, em 106 A capital da Dácia, Sarmizegetusa, localizada na Romênia atual, foi destruída pelos romanos, porém seu nome foi acrescentado ao da nova cidade (Úlpia Trajana Sarmizegetusa), construída por eles para servir como capital da província romana da Dácia. (pt)
- Римская Дакия (лат. Dacia Romana) — римская провинция, образованная в 101—106 гг. н. э. императором Траяном после завоевания римлянами центральной части территории историко-географической области Дакии, до этого населённой индоевропейским народом даками. Представляла в основном сырьевой придаток империи (добыча золота, серебра, железных руд в Карпатах), провинция достигла наивысшего расцвета во второй половине II века, когда были основаны римские города, проложена сеть дорог, а основная масса автохтонного населения подверглась интенсивной античной романизации. Столицей провинции был город Сармизегетуза. В III веке нашей эры начинается упадок империи, ослабление её экономического и военного могущества. Римская Дакия официально прекращает своё существование уже в 272 году, однако некая определённая романоязычная общность сохраняется в сельской местности Дакии (позднее Трансильвании) на протяжении всего средневекового периода. (ru)
- A Dácia Romana (em latim: Dacia Romana), também conhecida como Dácia Trajana (Dacia Traiana) ou Dácia Feliz (Dacia Felix), foi uma província do Império Romano de 106 a 271/275 d.C.. Seu território consistia do leste e sudeste da Transilvânia, o Banato e a Oltênia (regiões da atual Romênia). Desde o início a Dácia foi organizada como uma província imperial, e permaneceu como tal durante toda a ocupação romana. Foi uma das províncias mais latinizadas do império; a epigrafia oficial atesta que o idioma administrativo era o latim. Os historiadores estimam a população da Dácia romana entre 650 000 a 1 200 000 de pessoas. A conquista da Dácia foi concluída pelo imperador Trajano (98-117), após duas ferrenhas campanhas militares contra o reino dácio de Decébalo; como comemoração ao feito foi erguida em Roma a Coluna de Trajano, que ilustra em detalhes os preparativos e os combates travados naquela região. O território da região histórica conhecida como Dácia, no entanto, nunca foi totalmente ocupada pelos romanos; a maior parte da Moldávia, juntamente com Maramureş e Crişana, permaneceu sob o domínio dos , mesmo depois da conquista romana. (pt)
- Dakien var under antiken ett område i sydöstra Europa bebott av daker. Kärnområdet motsvarade ungefär Transsylvanien och Valakiet i dagens Rumänien, men sträckte sig tidvis till områden utanför gränserna för dagens Rumänien. Under cirka två hundra år (omkring 100 f.Kr. till 100 e.Kr.) var Dakien ett självständigt kungarike. Huvudstaden var Sarmizegetusa. Under denna period utkämpades många strider med trupper från Romarriket, som till slut blev övermäktigt och år 107 e.Kr. gjorde Dakien till romersk provins under det latinska namnet Dacia. Området var mest känt för sina guldgruvor. Redan under antiken fanns här stora guldfyndigheter. Dakien blev en av det Romerska rikets sista erövringar under kejsar Trajanus. Han kom att använda det guld som tagits i krigsbyte för att bekosta ett av Roms största forum. År 118 e.Kr. utbröt ett uppror i provinsen. Kejsar Hadrianus åkte dit för att lösa konflikten. Han valde en diplomatisk väg och floden Donau blev ny gräns eftersom Hadrianus ville ha lättförsvarade och naturliga gränser. Han lät också anlägga ett antal fort längs gränsen. Romarna övergav provinsen Dacia på 270-talet e.Kr. under tryck från goterna. Namnet Dacia fortsatte dock att användas för de omdöpta romerska områdena Dacia Aureliana, Dacia Ripensis och Dacia Mediterranea, som låg söder om Donau och tidigare varit delar av provinsen Moesia. År 328 e.Kr. återupprättade romarna under Konstantin den store en begränsad närvaro norr om Donau och kontrollerade där kortvarigt områden under namnen Gothia, Dacia och Sarmatia. Namnet Dakien i formen Dacia har givit namn åt det rumänska bilmärket Dacia. (sv)
- Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля Дакія збігалася з територією розселення даків, яка згодом стала римською провінцією Дакія. Сучасна західна частина Румунії. Найзнаменитішими вождями племені свого часу були Буребиста і Децебал. Під час правління Децебала столицею Дакії була фортеця Сармізегетуза. Визначний вплив на даків мали племена скіфів, а також греки Причорномор'я. В I століття до н. е. ґети й даки сполучились в одне політичне об'єднання — сильну державу Буребисти (Бурвісти), що дала себе знати страшними походами навколо (серед інших — руйнування Ольвії й інших грецьких колоній аж до Аполонії). Розпавшись після смерті Буребисти, ця ґетсько-дакійська держава доходить знову великої сили в кінці І століття під владою Децебала, талановитого організатора й політика, що в союзі з іншими сусідніми народами розпочинає боротьбу з Римом (в 80-х рр.). На початках війна проходила успішно (за Доміціана). Але, відновлена Траяном, з великими втратами, закінчилась руїною дакійської держави (коло 106 p.). На місці самостійної держави утворено римську провінцію Дакію і колонізовано людьми з інших провінцій. Римська імперія поглинула мову даків, однак зберегла деякі елементи звичаїв, культури, національного одягу, основною мовою стала латина. Провінція Дакія, як її описує Птолемей (ІІІ. 8), обіймала край між Тисою, Дунаєм, верхнім Дністром і Серетом, тим часом як чорноморське узбережжя, себто грецькі колонїї, як Тіра, Ольвія й інші, належали до Нижньої Мезії. Головним огнищем римської колонізації й римського життя була долина середнього Маріса (Мароша) і Сама. Римська окупація Дакії тривала трохи більш як півтора століття. Увесь цей час Дакія залишалася відокремленим передовим укріпленням Римської держави (від провінції Панонії її відділяла територія язигів між Дунаєм і Тисою); втримувати її було дуже важко, і коли в середині III ст. з особливою силою розпочались напади на Римську державу сусіднїх народів, Авреліан, для полегшення оборони, відмовився від цієї провінції. Римське і романізоване населення виведено в Тракію і Мезію, Дакію полишено (274), а щоб втрата була менш болючою, утворено нову провінцію Дакію на правому боці Дунаю в Мезії. Історія зберегла пам'ять про ті часи, на стінах колони Траяна в Римі, а також тріумфальний пам'ятник в Адамклісі. Римських завойовників заманили в Дакію її природні багатства, можливість вирощувати різноманітні культури. Історія також донесла до нас правду про загибель хороброго вождя Децебала, який не здався в руки завойовникам, пронизавши себе мечем. Так даки й римляни стали предками румунського народу, а Децебал і Траян — його історичними героями. У склад давньої Дакії входило і сучасне Закарпаття. (uk)
- Да́кія (лат. Dacia) — провінція Римської імперії з 106 по 271—275 рр. ЇЇ територія складалася з регіонів Олтенія, Трансильванія та Банат (сьогодні Румунія, окрім останньої, яка поділена між Румунією, Угорщиною та Сербією). За часів римського правління вона була організована як імперська провінція на кордонах імперії. За оцінками, чисельність населення Римської Дакії становила від 650 000 до 1 200 000. Дакію завоював Траян (98–117) після знищення Дакійського королівства Беребіста. (uk)
- 達契亞（羅馬尼亞語：Dacia），也译作達基亞和達西亞，为喀尔巴阡山与多瑙河之间的古代王国，后在105年—271年成为古罗马帝国一行省。为今罗马尼亚中部和西部地区。 達契亞人是色雷斯人的一支，与当代的罗马尼亚人和摩爾多瓦人有一点渊源。达契亚人最早于公元前4世纪出现在雅典的奴隶市场，后与希腊人通商，使用希腊货币，操色雷斯方言。文字受相邻的西徐亚人和前4世纪入侵的凯尔特人的影响。前112年、前109年及前75年分别加入罗马军队。前60～前50年统一，后又分裂。 在西元前82年至106年期間，曾存在一個達契亞王國。其疆域並不穩定。在85年至89年，達契亞兩度和羅馬帝國交戰。 罗马皇帝图拉真于106年征服达契亚，此後該地成為羅馬帝國的行省。328年，君士坦丁大帝在多瑙河架橋，試圖重新征服達契亞。此後至查士丁尼時期，羅馬帝國都部分控制多瑙河北岸地區。 (zh)
- Дакия (Дакийское царство) — античное государство, которое возникло на территории современных Румынии, Молдовы, Украины и части современной Болгарии, в результате объединения гето-дакийских племён под властью Буребисты. Дакийское царство как независимое государство существовало с 82 года до н. э. до римского завоевания в 106 году н. э., хоть его территория и постоянно изменялась. Столица Дакийского царства, Сармизегетуза, которая сегодня расположена на территории современной Румынии, была разрушена римлянами, но её имя было добавлено к имени нового города Ульпия Траяна Сармизегетуза, который был построен уже в качестве столицы римской провинции Дакия. Некоторое время Дакийское царство включало в себя территории между Тисой и Средним Дунаем. В середине Дакии были расположены Карпатские горы. Таким образом, Дакия занимала территорию современных Румынии и Молдовы, а также частично Болгарии, Сербии, Венгрии и Украины. В широком смысле под Дакией подразумевают историческую область времён классической античности. Во времена Римской империи к Дакии причисляли обширные горные и равнинные земли, прилегающие к северу Балканского полуострова, располагавшиеся между Тисой, Дунаем, Днестром и Карпатами. В древней географии, особенно в римских источниках, Дакия — земля, населённая даками (греки называли их гетами), которые были ветвью фракийцев и жили к северу от Балканских гор. имели с другими соседними племенами (сарматы, скифы и кельты) как мирные отношения, так и вступали с ними в военные столкновения. Однако в конечном итоге некоторые племена Дакии подпали под влияние древних греков и римлян. Южная граница Дакии примерно проходила по Дунаю (в римских источниках — Данубиус, в греческих — Истрос), а в годы расцвета Дакийского царства — Балканским горам. Мёзия (Добруджа), область к югу от Дуная, была одной из основных областей, где жили геты, которые контактировали там с древними греками. На востоке область была ограничена Чёрным морем и рекой Днестр (в греческих источниках — Тирас). Дакийские поселения зафиксированы в междуречье Днестра и Южного Буга, а также Тисы на западе. (ru)
- 達契亞行省（Roman Dacia）是羅馬帝國的行省之一，設置於106年至271-275年。其範圍包括了現在的奧爾特尼亞、特兰西瓦尼亚、巴納特地區。達契亞行省的人口約有65萬至120萬人。 罗马皇帝图拉真于106年征服达契亚，分为上达契亚和下达契亚，分别相当于今特兰西瓦尼亚和瓦拉几亚。159年，安东尼·庇护将此地重新划分为三个省，统归一个执政官管辖。168年左右，马可·奥里略在馬科曼尼戰爭時将三省合为一个军区。 271至275年時。奧勒良放棄了達契亞地區。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Dakien, manchmal auch Dazien, (lateinisch Dacia) war seit den von Marcus Vipsanius Agrippa verfassten geographischen Werken nach römischer Auffassung eine von den Dakern bewohnte Landschaft. Von 106 bis in die frühen 270er Jahre waren auf dem Siedlungsgebiet im engeren Sinne Provinzen des Römischen Reiches im Norden der unteren Donau eingerichtet. (de)
- داتشيا (باللاتينية: Dacia) هي منطقة قديمة موجودة شرق أوروبا وهي موجودة مع رومانيا الحالية. كانت مملكة مستقلة لفترة من الزمن قبل أن تغزوها روما وتضمها لإمبراطوريتها وتجعلها ولاية حتى مجيء القوط. (ar)
- Dazia (latinez: Dacia) hego-ekialdeko Europako antzinako eskualdea izan zen, Danubio ibaiaren ezkerraldean kokatutakoa. Egungo Errumaniari dagokio eta herri indoeuroparra bizi zen bertan, greziarrek Getes eta errumaniarrek Daces deitzen dutena. Daziak garrantzi handiko gerrak izan zituen Antzinako Erromaren aurka, Trajanok erabat menderatu zituen arte (101-107). Orduan erromatar probintzia bilakatu zen, Dazia izena atxikiz. Hiriburuak izena zuen (erromatarren Ulpia Trajana). 271. urtetik aurrera Dazia deitutakoak egungo Serbia eta Bulgaria hartzen zituen. Erromatarrek oso eragin sakona izan zuten Dazian, gaur egun bertan erabiltzen den hizkuntzak, errumanierak besteren artean, erakusten duen bezala. (eu)
- La Dacie trajane ou Dacia felix (« Dacie heureuse ») est une partie de la Dacie, riche en or, sel et bois, colonisée et devenue province de l'Empire romain durant 150 ans, de 106 à 256. L'autre province romaine homonyme, plus tardive, a été la Dacie aurélienne. (fr)
- La Dacie (en roumain : Dacia) est, dans l’Antiquité, un territoire de la région des Carpates, du bas-Danube et du littoral pontique occidental, correspondant approximativement aux actuelles Roumanie, Moldavie et aux régions adjacentes. Le mot Dacie (du latin Dacia) vient du nom romain de ses occupants principaux, les Daces, qui sont très proches des Thraces. Il a aussi donné leur nom à la marque automobile roumaine Dacia et à la roche volcanique dacite. (fr)
- Is í an Dáicia atá suite san Eoraip. (ga)
- Dacia Romawi, juga disebut Dacia Traiana atau Dacia Felix, adalah provinsi Kekaisaran Romawi (106-271/275 AD). Wilayah ini meliputi Transylvania timur dan tenggara, Banat dan Oltenia. Sejarawan memperkirakan Dacia Romawi memiliki populasi sekitar 650.000 hingga 1.200.000 penduduk. Penaklukan Dacia diselesaikan oleh Kaisar Trajan (98-117) setelah dua peperangan melawan Kerajaan Dacia. Namun, tidak semua wilayah Dacia diduduki oleh Romawi: Moldavia, Maramureş, dan tetap dikuasai oleh Dacia. (in)
- ダキア（ラテン語：Dacia）は、古代中央ヨーロッパの一地域で、ダキア人とゲタエ人が居住していた地域を指す。ほぼ現在のルーマニアの国土（より正確には「大ルーマニア」と呼ばれた時代の国土）にあたり、東はティサ川、西はハンガリー、南はドナウ川、北はカルパチア山脈の森林地帯までの地域となる。ルーマニア語では同じ表記で「ダチア」と読む。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 다키아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 다키아(라틴어: Dacia)는 고대에 다키아인과 이 거주하고 있던 지역을 가리킨다. 현재의 루마니아와 몰도바 영토에 해당되고, 동쪽은 , 서쪽은 헝가리, 남쪽은 도나우강, 북쪽은 카르파티아 산맥의 삼림 지대까지이다. 루마니아어로는, "다치아"라고 읽는다. (ko)
- La Dacia (in latino: Dacia) era un'antica provincia dell'impero romano che comprendeva i territori dell'attuale Romania, parte dell'Ungheria. (it)
- Dacië, Latijn: Dacia, was een rijk in de klassieke oudheid, ongeveer waar tegenwoordig Roemenië ligt. Sarmizegetusa Regia was er de hoofdstad, de bewoners waren de Daciërs. Dacië was van 106 tot 271 n.Chr. een provincie in het Romeinse Rijk. (nl)
- Dacja (rumuński Dacia) – kraina historyczna w Europie południowo-wschodniej (w przybliżeniu na obszarze dzisiejszej Rumunii). Od północy była ograniczona Karpatami, od wschodu Prutem, od południa dolnym Dunajem, od zachodu początkowo środkowym biegiem Dunaju, a od I wieku naszej ery – Cisą. (pl)
- Да́кія (лат. Dacia) — провінція Римської імперії з 106 по 271—275 рр. ЇЇ територія складалася з регіонів Олтенія, Трансильванія та Банат (сьогодні Румунія, окрім останньої, яка поділена між Румунією, Угорщиною та Сербією). За часів римського правління вона була організована як імперська провінція на кордонах імперії. За оцінками, чисельність населення Римської Дакії становила від 650 000 до 1 200 000. Дакію завоював Траян (98–117) після знищення Дакійського королівства Беребіста. (uk)
- 達契亞（羅馬尼亞語：Dacia），也译作達基亞和達西亞，为喀尔巴阡山与多瑙河之间的古代王国，后在105年—271年成为古罗马帝国一行省。为今罗马尼亚中部和西部地区。 達契亞人是色雷斯人的一支，与当代的罗马尼亚人和摩爾多瓦人有一点渊源。达契亚人最早于公元前4世纪出现在雅典的奴隶市场，后与希腊人通商，使用希腊货币，操色雷斯方言。文字受相邻的西徐亚人和前4世纪入侵的凯尔特人的影响。前112年、前109年及前75年分别加入罗马军队。前60～前50年统一，后又分裂。 在西元前82年至106年期間，曾存在一個達契亞王國。其疆域並不穩定。在85年至89年，達契亞兩度和羅馬帝國交戰。 罗马皇帝图拉真于106年征服达契亚，此後該地成為羅馬帝國的行省。328年，君士坦丁大帝在多瑙河架橋，試圖重新征服達契亞。此後至查士丁尼時期，羅馬帝國都部分控制多瑙河北岸地區。 (zh)
- 達契亞行省（Roman Dacia）是羅馬帝國的行省之一，設置於106年至271-275年。其範圍包括了現在的奧爾特尼亞、特兰西瓦尼亚、巴納特地區。達契亞行省的人口約有65萬至120萬人。 罗马皇帝图拉真于106年征服达契亚，分为上达契亚和下达契亚，分别相当于今特兰西瓦尼亚和瓦拉几亚。159年，安东尼·庇护将此地重新划分为三个省，统归一个执政官管辖。168年左右，马可·奥里略在馬科曼尼戰爭時将三省合为一个军区。 271至275年時。奧勒良放棄了達契亞地區。 (zh)
- داتشيا الرومانية (وتعرَف أيضًا بداتشيا ترايانا، أي داتشيا التراجانية، أو داتشيا فيلكس، أي داتشيا السعيدة، أو الخصبة)، مقاطعة في الإمبراطورية الرومانية منذ عام 106 إلى 274–275 بعد الميلاد. تتكون أرض داتشيا من ترانسلفانيا، وألتينيا (مناطق من رومانيا المعاصرة)، وبانات (الفاصلة بين رومانيا وصربيا والمجر). كانت داتشيا من أول أمرها منظّمة على أنها مقاطعة إمبراطورية، تتضمن منطقة حدودية، وبقيت على هذا الحال طول فترة الوجود الروماني. يقدر المؤرخون سكان داتشيا الرومانية بعدد يتراوح بين 650 ألفًا، ومليون ومئتي ألف. (ar)
- A l'antiguitat, especialment a les fonts romanes, la Dàcia era el país de l'Europa centreoriental habitat pels dacis, que els grecs anomenaven getes. Aproximadament, aquesta regió estava delimitada al sud pel riu Danubi (llavors anomenat Istros) o a vegades també per les muntanyes dels Balcans (llavors Hemus), incloent així la regió de Dobrudja, habitada pels getes i on entraren en contacte amb el món grec; a l'est, per la mar Negra (llavors Pontus Euxinus) i pel riu Dnièster (Tyras), tot i que hi havia molts assentaments dacis entre el Dnièster i el riu Bug del Sud; i a l'oest, pel riu Tisza (Tisia), encara que a vegades també s'hi comptaven àrees situades entre aquest riu i el Danubi mitjà. Correspon, per tant, als estats actuals de Romania i Moldàvia i a petites parts dels de Bulgària, (ca)
- Dacia Traiana nebo Dacia Felix či Římská Dácie byla provincie Římské říše, již na historickém území Dácie zřídil v roce 106 císař Traianus. Zahrnovala většinu Transylvánie, Banát a Olténii a ležela na území dnešního Rumunska, s výjimkou malého úseku, jenž zasahoval na území dnešního Maďarska a Srbska. Byla organizována jako císařská provincie, čili byl to sám římský císař, který jmenoval guvernéra. Odhaduje se, že počet obyvatel provincie se pohyboval mezi 650 000 až 1 200 000 lidí. Území bylo dobyto císařem Traianem, proto byla po něm provincie též nazvána. Traianos v dáckých válkách porazil místního krále Decebala a zničil jeho království. Dákové však nebyli podrobeni zcela, řada jich odešla do Moldávie, Krišany a Maramureșe, kde mohli dále svobodně žít (historici je nazývají Svobodní Dá (cs)
- Dácie (latinsky Dacia) bylo ve starověku území obývané kmeny Dáků a Getů, které se nacházelo převážně v dnešním Rumunsku. Jeho jižní okraj určovaly Dunaj a pohoří Balkán, zatímco ze západu a východu ho vymezovaly řeky Tisa a Dněstr. Ze severu ohraničoval Dácii horský masiv Karpat, táhnoucí se do středu této země, již rozděloval na dvě části. (cs)
- Στην αρχαία γεωγραφία, ιδιαίτερα σε Ρωμαϊκές πηγές, η Δακία ήταν η χώρα που κατοικείτο από τους Δάκες. Οι Έλληνες αναφέρονταν σ' αυτούς ως Γέτες, που ήταν συγκεκριμένα ένας κλάδος των Θρακών, βόρεια της οροσειράς του Αίμου. Κατά καιρούς η Δακία περιελάμβανε περιοχές μεταξύ του Τίσα και του Μέσου Δούναβη. Τα Καρπάθια Όρη βρίσκονταν στο μέσο της Δακίας. Ετσι αντιστοιχεί στα σημερινά κράτη Ρουμανία και Μολδαβία, καθώς και μικρότερα τμήματα των Βουλγαρίας, Σερβίας, Ουγγαρίας και Ουκρανίας. (el)
- Dakio aŭ Dakujo, latine Dacia, estis eŭropa pralando kaj dum la 2-a kaj 3-a jarcento provinco de la Romia Imperio. La nomo de la pralando kaj romia provinco venis de la tie loĝantaj dakoj. Ĝi ampleksis grandparte la teritorion partojn de la hodiaŭaj ŝtatoj Rumanio kaj Moldavio, kun iomete da teritorio de Bulgario kaj Serbio. La tuta norda duono de la provinco, limigita per la montaro karpata, najbaris al ne-romia teritorio kaj do restis dense armita lima teritorio, nur la suda duono najbaris la la provincoj Moesia Superior kaj Moesia Inferior. (eo)
- La provincia romana de Dacia (en latín, Dacia), también conocida como Dacia Trajana o Dacia Felix, fue una provincia del imperio romano, cuyo territorio corresponde con la histórica región europea de Dacia, delimitada al norte por los Cárpatos y al sur por el Danubio, que corresponde actualmente con Rumanía y Moldavia. La región fue conquistada por el Imperio romano tras las guerras dacias en la primera década del siglo II (años 100) e incorporada al mismo como provincia. (es)
- En la geografía antigua, según las fuentes de la Antigua Roma, Dacia era la tierra habitada por los dacios y getas, las ramas del Norte-Danubio de los tracios. Dacia se hallaba en medio de los Cárpatos y estaba delimitada: Por lo tanto, corresponde a los países modernos de Rumanía y Moldavia, así como a pequeñas partes de Bulgaria, Serbia, Hungría y Ucrania. (es)
- Dazia Danubioko iparraldean zegoen erromatar probintzia zen, gaur egungo Errumanian kokatua. Pretoriar mailako gobernatzailea zeukan, Legio XIII Gemina bere aginpean. Daziako Gerrek eraginda, populazio urria zegoen konkistaren hurrengo urteetan. Hildakoaz gain, daziar askok iparraldera ihes egin zuten. Hortaz, erromatarrek kolonoak eraman zituzten, lursoroetan eta urre-meatzetan lan egitera. (eu)
- Roman Dacia (/ˈdeɪʃə/ DAY-shə; also known as Dacia Traiana, Latin for 'Trajan Dacia'; or Dacia Felix, 'Fertile/Happy Dacia') was a province of the Roman Empire from 106 to 271–275 AD. Its territory consisted of what are now the regions of Oltenia, Transylvania and Banat (today all in Romania, except the last one which is split between Romania, Hungary, and Serbia). During Roman rule, it was organized as an imperial province on the borders of the empire. It is estimated that the population of Roman Dacia ranged from 650,000 to 1,200,000. It was conquered by Trajan (98–117) after two campaigns that devastated the Dacian Kingdom of Decebalus. However, the Romans did not occupy its entirety; Crișana, Maramureș, and most of Moldavia remained under the Free Dacians. (en)
- Dalam geografi kuno, terutama dalam catatan Romawi, Dacia adalah wilayah di Eropa Tengah bagian timur yang dihuni oleh bangsa Dacia. Wilayah ini terletak di tengah Pegunungan Carpathia, dan berbatasan dengan Sungai Donau, Laut Hitam, Sungai Dniester dan Sungai Tisza. Wilayah Dacia kini merupakan wilayah Rumania dan Moldova modern, dan juga beberapa wilayah di Bulgaria, Serbia, Hongaria dan Ukraina. (in)
- La Dacia era, secondo la nomenclatura geografica dell'età antica, la terra dei Geti e dei Daci (chiamati anche Dai in un'epoca più remota). Corrispondeva a un'ampia regione dell'Europa centrale, delimitata a nord dai monti Carpazi, a sud dal Danubio, ad ovest dal Tibisco (oggi Ungheria) e ad est dal Nistro (oggi Moldavia e Ucraina). Pur nella variabilità dei suoi confini, corrispondeva quindi grossomodo all'odierna Romania. La capitale (o il centro principale) della Dacia era, dal I secolo a.C., Sarmizegetusa Regia, sostituita dalla vicina Ulpia Traiana Sarmizegetusa con la conquista romana. (it)
- ダキア属州（ダキアぞくしゅう、ラテン語: Provincia Dacia）は、106年に現在のルーマニアの一部であるトランシルヴァニア地方南東部のバナトとオルテニアに設立されたローマ帝国の属州。ローマがこの地を占領してすぐに属州化が行われ、271年から275年にかけて放棄された。歴史家によれば、ダキア属州の人口は65万人から120万人の間であったと推測されている。ダキア・トライアナ（Dacia Traiana）やダキア・フェリクス（Dacia Felix）と呼ばれることもある。 2度に渡るダキア戦争（101年 - 106年）において、第13代皇帝トラヤヌス（在位 98年 - 117年）がダキア王デケバルスに対して歴史的勝利を挙げたことにより、ダキアはローマ帝国に併合されダキア属州となった。旧ダキア王国の領土のうち、北部のモルダヴィア地方やマラムレシュ地方、地方は併合されず、帝国外の人が治める地域として残った。 詳細は「ダキア戦争」を参照 (ja)
- A Dácia Romana (em latim: Dacia Romana), também conhecida como Dácia Trajana (Dacia Traiana) ou Dácia Feliz (Dacia Felix), foi uma província do Império Romano de 106 a 271/275 d.C.. Seu território consistia do leste e sudeste da Transilvânia, o Banato e a Oltênia (regiões da atual Romênia). Desde o início a Dácia foi organizada como uma província imperial, e permaneceu como tal durante toda a ocupação romana. Foi uma das províncias mais latinizadas do império; a epigrafia oficial atesta que o idioma administrativo era o latim. Os historiadores estimam a população da Dácia romana entre 650 000 a 1 200 000 de pessoas. (pt)
- Дакия (Дакийское царство) — античное государство, которое возникло на территории современных Румынии, Молдовы, Украины и части современной Болгарии, в результате объединения гето-дакийских племён под властью Буребисты. Некоторое время Дакийское царство включало в себя территории между Тисой и Средним Дунаем. В середине Дакии были расположены Карпатские горы. Таким образом, Дакия занимала территорию современных Румынии и Молдовы, а также частично Болгарии, Сербии, Венгрии и Украины. (ru)
- Римская Дакия (лат. Dacia Romana) — римская провинция, образованная в 101—106 гг. н. э. императором Траяном после завоевания римлянами центральной части территории историко-географической области Дакии, до этого населённой индоевропейским народом даками. Представляла в основном сырьевой придаток империи (добыча золота, серебра, железных руд в Карпатах), провинция достигла наивысшего расцвета во второй половине II века, когда были основаны римские города, проложена сеть дорог, а основная масса автохтонного населения подверглась интенсивной античной романизации. Столицей провинции был город Сармизегетуза. В III веке нашей эры начинается упадок империи, ослабление её экономического и военного могущества. Римская Дакия официально прекращает своё существование уже в 272 году, однако некая опред (ru)
- Na geografia da Antiguidade, especialmente em fontes romanas, Dácia era a região habitada pelos dácios (ou getas, como eram conhecidos pelos antigos gregos), um ramo dos trácios que vivia a norte dos Bálcãs. Por vezes, a Dácia compreendeu áreas entre o Tisza e o Danúbio Médio. A cadeia de montanhas dos Cárpatos localizava-se bem no meio da Dácia. Correspondia aos países atuais da Romênia e Moldávia, bem como partes menores da Bulgária, Sérvia, Hungria e Ucrânia. (pt)
- Dakien var under antiken ett område i sydöstra Europa bebott av daker. Kärnområdet motsvarade ungefär Transsylvanien och Valakiet i dagens Rumänien, men sträckte sig tidvis till områden utanför gränserna för dagens Rumänien. Under cirka två hundra år (omkring 100 f.Kr. till 100 e.Kr.) var Dakien ett självständigt kungarike. Huvudstaden var Sarmizegetusa. Under denna period utkämpades många strider med trupper från Romarriket, som till slut blev övermäktigt och år 107 e.Kr. gjorde Dakien till romersk provins under det latinska namnet Dacia. (sv)
- Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля Дакія збігалася з територією розселення даків, яка згодом стала римською провінцією Дакія. Сучасна західна частина Румунії. Найзнаменитішими вождями племені свого часу були Буребиста і Децебал. Під час правління Децебала столицею Дакії була фортеця Сармізегетуза. Визначний вплив на даків мали племена скіфів, а також греки Причорномор'я. (uk)
|
.svg?width=300)
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
