| dbo:abstract
|
- بانيني (إسمه باللغة السنسكريتية पाणिनि) هو لغوي وفيلسوف هندي مختص باللغة السنسكريتية، يعتبر أول من صاغ قواعد اللغة السنسكريتية، وألتي أعتبرت أول لغة تصاغ لها قواعد، عاش بانيني في القرن الرابع قبل الميلاد في غاندارا في باكستان حالياً، وقد ألف بانيني 3996 قاعدة في اللغة السنسكريتية، وألتي أصبحت فيما بعد اللغة التعريفية للهند القديمة وللديانة الهندوسية. (ar)
- Pànini (en escriptura devanagari पाणिनि, Pāṇini) va ser un gramàtic indi del segle v aC, nascut en Shalatula, prop d'Attock. Va compondre una gramàtica per a l'estudi del sànscrit, llengua que considerava divina. Hi destaca el detallisme fonètic, no superat fins a la modernitat, que parteix de criteris científics (per exemple, intueix el concepte de fonema). Va inventar una metanotació sintàctica similar a la gramàtica lliure de context de les gramàtiques actuals, i les seves regles recursives en el camp de la morfologia s'apliquen avui dia en lingüística computacional. La seva obra principal fou Astadhyayi, coneguda també com a Astaka. Pànini va establir les regles de la gramàtica sànscrita amb 1.700 elements bàsics. (ca)
- Pánini (v sanskrtu पाणिनि Pāṇini) je jméno starověkého indického jazykovědce odvozené od sanskrtského výrazu pani, což znamená potomek pániů. Je znám svým spisem Vjákarana (mluvnice), který obsahuje 3959 gramatických a fonetických pravidel sanskrtu. Tento originální spis komentoval později Mahariši Pataňdžali ve spise Mahábhášja. Vjákarana patří mezi odvětví védské literatury, védángy (doslova údy véd), zahrnující všechny disciplíny umožňující studium véd: šikšá (fonetika), kalpa (obřad), vjákarana (mluvnice), nirukta (etymologie a lexikologie), čhanda (védská metrika) a džjótišá (astronomie a astrologie). Toto souhrnné dílo v Indii ukončilo období védského sanskrtu a zahájilo období klasického sanskrtu, kdežto v moderní době slouží jako podklad pro lingvistiku. (cs)
- Panini (Devanagari: पाणिनि, Pāṇini, [ˈpaːɳɪn̪ɪ]) war ein indischer Sanskrit-Grammatiker, der wahrscheinlich im 5. oder 4. Jahrhundert v. Chr. lebte und in Taxila lehrte. Er verfasste die älteste erhaltene Grammatik des Sanskrits und damit die älteste erhaltene Grammatik überhaupt. (de)
- Paninio (en Sanskrito: पाणिनि Pāṇini, filo de Pāṇi) estis antikva hindia sanskrita gramatikisto kaj filologiisto el Gandaro, kiu kredeble laboris en la 4-a aŭ 6-a jarcento a.Kr. jarcentoj. Li estas konata pro lia gramatiko de Sanskrito, en kiu li formulis la 3959 regulojn de Sanskrito. Morfologio en la Aṣṭādhyāyī (la ok ĉapitroj), la fonda teksto de la gramatika teksto de la , kiuj estis la akademiaj help-fakoj de la historia Veda religio. La Aṣṭādhyāyī estas la plej frua konata gramatiko de Sanskrito. Eble ĝi estas bazita sur pli fruaj verkoj. Ĝi estas eble la plej frua verko pri priskriba lingvistiko, generativa lingvistiko. Ĝi estas ampleksa kaj scienca teorio de gramatiko en formo de sutro. Kune kun la verkoj de liaj antaŭuloj ĝi staras je la komenco de la historio de lingvistiko entute. La gramatiko de Panini estas juĝita kiel fino de la periodo Veda sanskrito, kaj enkonduko de la klasika Sanskrito. (eo)
- Pāṇini fue un eminente gramático sánscrito de la India antigua. Con seguridad, el gramático más célebre y más frecuentemente citado de los antiguos gramáticos de la India. (es)
- Pāṇini (sanskritoz: पाणिनि; K.a. VI.-K.a. IV. mende inguruan) edo Panini, antzinaroko sanskritoaren hizkuntzalari eta gramatikalaria izan zen. Hinduismoan egile gurtua da. Indiako hizkuntzalaritzaren aitatzat hartua, Indiako ipar-mendebaldean bizi izan zen, hasieran. Idatzi zuen testurik ezagunena da, sutra estiloko tratatu bat, sanskritoaren gramatikaz. Uste denez, K.a. VI. edo IV. mendean bukatu zen. 3.959 apalaldi ditu, hizkuntzalaritzaz, sintaxiaz edo semantikaz. Testua adarraren sortzailea da, Veden garaiko ikaskuntza-disziplina bat eta hainbat edo iruzkin izan ditu, hinduen tradizioan ezagunena Patanjaliren . Haren ideiek beste erlijo batzuetako aipamenak ere sortu ditu, adibidez, Budismoan. Pāṇiniren izen konposatuen analisia gaur egungo Indiako hizkuntzen teorien oinarria da; halaber, haren gramatikari buruzko teoria zientifikoa sanskrito klasikoaren hasieratzat hartzen da. Tratatu hari esker, sanskritoa izan zen Indiako literatura eta idazketa hizkuntza nagusia bi milurtekoz. Pāṇiniren analisi morfologikoaren teoriak ez zuen parekorik izan Mendebaldeko kulturan XX. mendera arte. Haren testua Turingen makinarekin alderatu da, hizkuntzaren egitura logikoa eta konputazioa eredu matematiko baten bidez azaltzeko gaitasunagatik. (eu)
- Panini (en sanskrit : पाणिनि ; IAST : Pāṇini) est un grammairien de l'Inde antique (probablement du IVe siècle av. J.-C.) né à Chalatura au Gandhara. Il est célèbre pour avoir formulé en 3 959 sutras, connues sous le nom d'Ashtadhyayi (अष्टाध्यायी, Aṣṭādhyāyī et également appelées Paniniya), les règles de morphologie, de syntaxe et de sémantique du sanskrit. L'Ashtadhyayi reste un ouvrage de référence sur la grammaire du sanskrit. (fr)
- Pāṇini (Devanagari: पाणिनि, pronounced [paːɳɪnɪ]) was a Sanskrit philologist, grammarian, and revered scholar in ancient India, variously dated between the 6th and 4th century BCE. Since the discovery and publication of his work by European scholars in the nineteenth century, Pāṇini has been considered the "first descriptive linguist", and even labelled as “the father of linguistics”. Pāṇini's grammar was influential on such foundational linguists as Ferdinand de Saussure and Leonard Bloomfield. (en)
- Pāṇini (aksara Dewanagari: पाणिन ; IPA pɑːɳɪn̪ɪ) adalah seorang ahli bahasa dari Gandhara yang diperkirakan hidup antara abad ke-7 SM sampai abad ke-3 SM. Ia terutama termasyhur karena yang pertama kali menulis tentang tata bahasa Sanskerta yang berjudul Aṣṭādhyāyī. Karyanya ini memuat 3.959 hukum bahasa Sanskerta. (in)
- パーニニ（IAST: Pāṇini, デーヴァナーガリー: पाणिनि; "パーニの子孫"の意）は、紀元前4世紀頃のインドの文法学者である。ガンダーラ（現在のパキスタン）出身。 パーニニはサンスクリット文法学者であり、ヴェーダの補助学（ヴェーダーンガ）のひとつとして生まれた文法学（ヴィヤーカラナ）の体系を確立した。パーニニはアシュターディヤーイー（अष्टाध्यायी、「八つの章」の意。『パーニニ文典』とも呼ぶ）として知られる文法体系の中でサンスクリットの形態論を3959個の規則にまとめたことで名高い。 アシュターディヤーイーは母音子音の文字表から語根からの語幹の派生法や複合語の分類及び品詞の活用などについて略記号を用いて古典サンスクリット語文法について詳解している。アシュターディヤーイーはサンスクリット文法についての最古のもののひとつとされているが、パーニニ自身はさらに古い3つの書（ウナーディスートラ、ダートゥパータ、ガナパータ）について言及している。アシュターディヤーイーは共時的言語学、生成言語学としての最古の研究として知られ、またそれとほぼ同じころの、ニルクタ（語源学）、ニガントゥ（類語辞典のようなもの）、シクシャー（音声学、音韻論）とともにの始まりに位置する。 パーニニによる、広範囲かつ科学的な文法理論は、伝統的に続いて来たヴェーダ語の終わりを記しづけ、同時に今日までに至るサンスクリットの始まりを告げるものである。 2004年8月30日月曜日、インドの郵政省はパーニニをたたえる5ルピーの切手を発行した。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 파니니 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 파니니(산스크리트어: पाणिनी, 기원전 520년 ~ 기원전 460년)는 십육대국 시대에 활동한 고대 인도의 문법학자이다. 기존 베다 시대의 베다 산스크리트어 문법을 총 3,959개의 규칙으로 정리함으로써 오늘날 널리 사용되는 산스크리트어 체계인 고전 산스크리트어를 확립하였다. 19세기에 유럽 학자들이 파니니의 작품을 발견하고 출판한 이래, 파니니는 최초의 기술언어학자로 간주되고 있으며, 언어학의 아버지로 불린다. 파니니의 문법은 페르디낭 드 소쉬르, 레너드 블룸필드와 같은 기초 언어학자에게 영향을 미쳤다. (ko)
- Panini (Sanskriet: Pāṇini; IPA [pɑːɳɪn̪ɪ]?) was een Sanskriet-geleerde en wordt wel gezien als een van de grootste taalkundigen aller tijden. Over de precieze tijd waarin hij leefde (schattingen lopen uiteen van de 7e tot de 3e eeuw v.Chr.), noch over de plaats waar hij woonde bestaat overeenstemming. Zijn enig overgeleverde werk is de (acht boeken), een uitvoerige beschrijving van de grammatica van het Sanskriet. (nl)
- Pāṇini (पाणिनि; IPA [ˈpɑːɳɪnɪ]; ... – ...) è stato un grammatico indiano che visse nel Gandhāra. Famoso per la sua grammatica sanscrita, particolarmente per la sua formulazione delle 3.959 regole della morfologia sanscrita nella grammatica conosciuta come Aṣṭādhyāyī ("Gli otto capitoli"). La grammatica di Pāṇini segna convenzionalmente la fine del sanscrito vedico e l'inizio del sanscrito classico. (it)
- Panini (sanskryt पाणिनि, trl. Pāṇini) (V wiek p.n.e.) – gramatyk indyjski, który stworzył pierwszą gramatykę sanskrytu, złożoną z 3959 reguł – Aṣṭādhyāyī („Ośmioksiąg”). Było to zarazem pierwsze opracowanie gramatyki na świecie. Pāṇini uważany jest za prekursora językoznawstwa formalnego. Jego dzieło jest wciąż podstawą studiów nad sanskrytem. Indyjska legenda powiada, że gdy Panini studiował gramatykę, ukazał się mu bóg Maheśwara (Śiwa), który uderzył 14 razy w bęben zwany mridanga. Dźwięki te ułożyły się w zestaw głosek sanskrytu w postaci 14 reguł zwanych śiva-sūtrāṇi. Najsłynniejszym komentatorem dzieła Paniniego jest Patańdźali, który napisał Mahābhāṣya „Wielki komentarz [do Paniniego]” w II w. p.n.e.. (pl)
- Pāṇini (sanskrit पाणिनि) var upphovsmannen till Aṣṭādhyāyī (अष्टाध्यायी), en klassisk grammatik för sanskrit, sannolikt från 500-talet f.Kr. Han kallas som "språkvetenskapens fader" och är den första kända person som systematiskt har studerat just språket. I Ashtadhyayi definierar Pāṇini både morfologi och syntax men gör också skillnad mellan talspråkliga och skriftspråkliga uttryck på sanskrit. Andra lingvister som Leonard Bloomfield och Ferdinand de Saussure har tagit intryck av Pāṇini. År 2004 fick Pāṇini sitt eget fem‑rupiers frimärke. (sv)
- Па́нини (санскр. पाणिनि, Pāṇini — предположительно около V века до н. э.) — древнеиндийский лингвист, представитель северной школы в древнеиндийском языкознании, один из предтеч современной структурной лингвистики, порождающей грамматики, семиотики и логики. Автор санскритской грамматики «Аштадхьяи». (ru)
- Pāṇini (Devanāgarī: पाणिनि; patronímico que significa "descendente de Paṇi"), nascido em Gandara (c.520 a.C. – c.460 a.C.), foi um gramático indiano que compôs uma gramática sânscrita com o nome Aṣṭādhyāyī (sânscrito transliterado aṣṭa = oito + ādhyāya = capítulo), constituída por 8.000 sutras ou aforismos, cuja consistência e encadeamento lógico apresentam notável rigor. A composição da gramática de Pāṇini é convencionalmente usada para marcar o fim do sânscrito védico, e o começo do sânscrito clássico. Os registros históricos disponíveis levam a comunidade científica a reputá-lo como a primeira gramática de uma língua produzida na história da civilização humana. Essa gramática foi traduzida pela primeira vez para uma língua europeia no alemão, por , em Lípsia (Alemanha) entre 1837 e 1840. Pāṇini resume e sintetiza toda uma tradição (até então apenas oral) de gramáticos indianos anteriores, e cita o nome de 68 gramáticos predecessores. Sua obsessão pelo estudo do sânscrito deve-se ao fato de que era considerada a língua dos deuses (devavāṇī), e os eruditos davam-se conta de que ela se estava modificando ou "corrompendo". Com efeito, acreditava-se naquela época que apenas uma ligeira diferença ou erro de pronúncia poderia invalidar uma vasta e complicada cerimônia religiosa da cultura local. Decorre disso o rigoroso estudo fonético e fonológico do sânscrito encontrado nesse texto: a análise da articulação é tão profunda que se admira pela sua modernidade. A análise do modo de produção dos sons da língua foi herdada duma tradição antiga, contida nos textos védicos e nos Śikṣā. Nesses textos a distinção entre fone e fonema não é explicita, causando algumas diferenças metodológicas em comparação com a Lingüística ocidental. (pt)
- 波你尼（IAST：Pāṇini；天城文：पाणिनि，意思是“的后代”）是來自古代南亞健馱邏現在巴基斯坦地區的古代。(fl. 公元前4世紀）。 他著名於對的貢獻，特別是在叫做《八篇书》（Aṣṭādhyāyī，意思是“八章”）的文法中對梵語構詞學用 3,959 個規則所做的公式化 ，它是吠陀宗教的輔助學科吠陀支的语法分支的基礎文本。 《八篇书》是最早的已知梵語文法，儘管他提及了以前的文本如《溫那地經》、《界讀》和《群讀》。它是關於、生成語言學最早的已知著作，和緊前於它的學科(、、)一起代表了語言學史的開始。 波你尼的全面和科學的文法理論通過定義介入了古典梵語而通常被作為吠陀梵語時期結束的標誌。 (zh)
- Паніні (санскр. पाणिनि, Pāṇini; бл. V ст. до н. е.) — давньоіндійський мовознавець, представник північної школи в давньоіндійському мовознавстві, один з предтеч сучасної структурної лінгвістики, генеративної граматики, семіотики та логіки. Паніні жив у державі Гандхара на півночі Індії. Навчався в місті Таксіла, відомому багатими традиціями мовознавства. Він склав першу в історії Індії нормативну граматику санскриту, («Восьмикнижжя») — коротко сформулювані 3959 сутр (правил), що достатньо описують фонетику, морфологію та синтаксис мови. При цьому Паніні використовував такі поняття, як фонема, морфема, корінь, суфікс, частини мови. Датування життя вченого дуже приблизне. Він народився після VII ст. до н. е. і помер до III ст. н. е. Нічого невідомо про життя Паніні. Єдине, що вчені припускають з найбільшою ймовірністю, — це те, що великий мовознавець не знав грамоту. У сучасному мовознавстві існує особлива область знань — панінізнавство. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- بانيني (إسمه باللغة السنسكريتية पाणिनि) هو لغوي وفيلسوف هندي مختص باللغة السنسكريتية، يعتبر أول من صاغ قواعد اللغة السنسكريتية، وألتي أعتبرت أول لغة تصاغ لها قواعد، عاش بانيني في القرن الرابع قبل الميلاد في غاندارا في باكستان حالياً، وقد ألف بانيني 3996 قاعدة في اللغة السنسكريتية، وألتي أصبحت فيما بعد اللغة التعريفية للهند القديمة وللديانة الهندوسية. (ar)
- Pànini (en escriptura devanagari पाणिनि, Pāṇini) va ser un gramàtic indi del segle v aC, nascut en Shalatula, prop d'Attock. Va compondre una gramàtica per a l'estudi del sànscrit, llengua que considerava divina. Hi destaca el detallisme fonètic, no superat fins a la modernitat, que parteix de criteris científics (per exemple, intueix el concepte de fonema). Va inventar una metanotació sintàctica similar a la gramàtica lliure de context de les gramàtiques actuals, i les seves regles recursives en el camp de la morfologia s'apliquen avui dia en lingüística computacional. La seva obra principal fou Astadhyayi, coneguda també com a Astaka. Pànini va establir les regles de la gramàtica sànscrita amb 1.700 elements bàsics. (ca)
- Pánini (v sanskrtu पाणिनि Pāṇini) je jméno starověkého indického jazykovědce odvozené od sanskrtského výrazu pani, což znamená potomek pániů. Je znám svým spisem Vjákarana (mluvnice), který obsahuje 3959 gramatických a fonetických pravidel sanskrtu. Tento originální spis komentoval později Mahariši Pataňdžali ve spise Mahábhášja. Vjákarana patří mezi odvětví védské literatury, védángy (doslova údy véd), zahrnující všechny disciplíny umožňující studium véd: šikšá (fonetika), kalpa (obřad), vjákarana (mluvnice), nirukta (etymologie a lexikologie), čhanda (védská metrika) a džjótišá (astronomie a astrologie). Toto souhrnné dílo v Indii ukončilo období védského sanskrtu a zahájilo období klasického sanskrtu, kdežto v moderní době slouží jako podklad pro lingvistiku. (cs)
- Panini (Devanagari: पाणिनि, Pāṇini, [ˈpaːɳɪn̪ɪ]) war ein indischer Sanskrit-Grammatiker, der wahrscheinlich im 5. oder 4. Jahrhundert v. Chr. lebte und in Taxila lehrte. Er verfasste die älteste erhaltene Grammatik des Sanskrits und damit die älteste erhaltene Grammatik überhaupt. (de)
- Pāṇini fue un eminente gramático sánscrito de la India antigua. Con seguridad, el gramático más célebre y más frecuentemente citado de los antiguos gramáticos de la India. (es)
- Panini (en sanskrit : पाणिनि ; IAST : Pāṇini) est un grammairien de l'Inde antique (probablement du IVe siècle av. J.-C.) né à Chalatura au Gandhara. Il est célèbre pour avoir formulé en 3 959 sutras, connues sous le nom d'Ashtadhyayi (अष्टाध्यायी, Aṣṭādhyāyī et également appelées Paniniya), les règles de morphologie, de syntaxe et de sémantique du sanskrit. L'Ashtadhyayi reste un ouvrage de référence sur la grammaire du sanskrit. (fr)
- Pāṇini (Devanagari: पाणिनि, pronounced [paːɳɪnɪ]) was a Sanskrit philologist, grammarian, and revered scholar in ancient India, variously dated between the 6th and 4th century BCE. Since the discovery and publication of his work by European scholars in the nineteenth century, Pāṇini has been considered the "first descriptive linguist", and even labelled as “the father of linguistics”. Pāṇini's grammar was influential on such foundational linguists as Ferdinand de Saussure and Leonard Bloomfield. (en)
- Pāṇini (aksara Dewanagari: पाणिन ; IPA pɑːɳɪn̪ɪ) adalah seorang ahli bahasa dari Gandhara yang diperkirakan hidup antara abad ke-7 SM sampai abad ke-3 SM. Ia terutama termasyhur karena yang pertama kali menulis tentang tata bahasa Sanskerta yang berjudul Aṣṭādhyāyī. Karyanya ini memuat 3.959 hukum bahasa Sanskerta. (in)
- ( 다른 뜻에 대해서는 파니니 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 파니니(산스크리트어: पाणिनी, 기원전 520년 ~ 기원전 460년)는 십육대국 시대에 활동한 고대 인도의 문법학자이다. 기존 베다 시대의 베다 산스크리트어 문법을 총 3,959개의 규칙으로 정리함으로써 오늘날 널리 사용되는 산스크리트어 체계인 고전 산스크리트어를 확립하였다. 19세기에 유럽 학자들이 파니니의 작품을 발견하고 출판한 이래, 파니니는 최초의 기술언어학자로 간주되고 있으며, 언어학의 아버지로 불린다. 파니니의 문법은 페르디낭 드 소쉬르, 레너드 블룸필드와 같은 기초 언어학자에게 영향을 미쳤다. (ko)
- Panini (Sanskriet: Pāṇini; IPA [pɑːɳɪn̪ɪ]?) was een Sanskriet-geleerde en wordt wel gezien als een van de grootste taalkundigen aller tijden. Over de precieze tijd waarin hij leefde (schattingen lopen uiteen van de 7e tot de 3e eeuw v.Chr.), noch over de plaats waar hij woonde bestaat overeenstemming. Zijn enig overgeleverde werk is de (acht boeken), een uitvoerige beschrijving van de grammatica van het Sanskriet. (nl)
- Pāṇini (पाणिनि; IPA [ˈpɑːɳɪnɪ]; ... – ...) è stato un grammatico indiano che visse nel Gandhāra. Famoso per la sua grammatica sanscrita, particolarmente per la sua formulazione delle 3.959 regole della morfologia sanscrita nella grammatica conosciuta come Aṣṭādhyāyī ("Gli otto capitoli"). La grammatica di Pāṇini segna convenzionalmente la fine del sanscrito vedico e l'inizio del sanscrito classico. (it)
- Pāṇini (sanskrit पाणिनि) var upphovsmannen till Aṣṭādhyāyī (अष्टाध्यायी), en klassisk grammatik för sanskrit, sannolikt från 500-talet f.Kr. Han kallas som "språkvetenskapens fader" och är den första kända person som systematiskt har studerat just språket. I Ashtadhyayi definierar Pāṇini både morfologi och syntax men gör också skillnad mellan talspråkliga och skriftspråkliga uttryck på sanskrit. Andra lingvister som Leonard Bloomfield och Ferdinand de Saussure har tagit intryck av Pāṇini. År 2004 fick Pāṇini sitt eget fem‑rupiers frimärke. (sv)
- Па́нини (санскр. पाणिनि, Pāṇini — предположительно около V века до н. э.) — древнеиндийский лингвист, представитель северной школы в древнеиндийском языкознании, один из предтеч современной структурной лингвистики, порождающей грамматики, семиотики и логики. Автор санскритской грамматики «Аштадхьяи». (ru)
- 波你尼（IAST：Pāṇini；天城文：पाणिनि，意思是“的后代”）是來自古代南亞健馱邏現在巴基斯坦地區的古代。(fl. 公元前4世紀）。 他著名於對的貢獻，特別是在叫做《八篇书》（Aṣṭādhyāyī，意思是“八章”）的文法中對梵語構詞學用 3,959 個規則所做的公式化 ，它是吠陀宗教的輔助學科吠陀支的语法分支的基礎文本。 《八篇书》是最早的已知梵語文法，儘管他提及了以前的文本如《溫那地經》、《界讀》和《群讀》。它是關於、生成語言學最早的已知著作，和緊前於它的學科(、、)一起代表了語言學史的開始。 波你尼的全面和科學的文法理論通過定義介入了古典梵語而通常被作為吠陀梵語時期結束的標誌。 (zh)
- Paninio (en Sanskrito: पाणिनि Pāṇini, filo de Pāṇi) estis antikva hindia sanskrita gramatikisto kaj filologiisto el Gandaro, kiu kredeble laboris en la 4-a aŭ 6-a jarcento a.Kr. jarcentoj. Li estas konata pro lia gramatiko de Sanskrito, en kiu li formulis la 3959 regulojn de Sanskrito. Morfologio en la Aṣṭādhyāyī (la ok ĉapitroj), la fonda teksto de la gramatika teksto de la , kiuj estis la akademiaj help-fakoj de la historia Veda religio. La gramatiko de Panini estas juĝita kiel fino de la periodo Veda sanskrito, kaj enkonduko de la klasika Sanskrito. (eo)
- Pāṇini (sanskritoz: पाणिनि; K.a. VI.-K.a. IV. mende inguruan) edo Panini, antzinaroko sanskritoaren hizkuntzalari eta gramatikalaria izan zen. Hinduismoan egile gurtua da. Indiako hizkuntzalaritzaren aitatzat hartua, Indiako ipar-mendebaldean bizi izan zen, hasieran. Pāṇiniren izen konposatuen analisia gaur egungo Indiako hizkuntzen teorien oinarria da; halaber, haren gramatikari buruzko teoria zientifikoa sanskrito klasikoaren hasieratzat hartzen da. Tratatu hari esker, sanskritoa izan zen Indiako literatura eta idazketa hizkuntza nagusia bi milurtekoz. (eu)
- パーニニ（IAST: Pāṇini, デーヴァナーガリー: पाणिनि; "パーニの子孫"の意）は、紀元前4世紀頃のインドの文法学者である。ガンダーラ（現在のパキスタン）出身。 パーニニはサンスクリット文法学者であり、ヴェーダの補助学（ヴェーダーンガ）のひとつとして生まれた文法学（ヴィヤーカラナ）の体系を確立した。パーニニはアシュターディヤーイー（अष्टाध्यायी、「八つの章」の意。『パーニニ文典』とも呼ぶ）として知られる文法体系の中でサンスクリットの形態論を3959個の規則にまとめたことで名高い。 アシュターディヤーイーは母音子音の文字表から語根からの語幹の派生法や複合語の分類及び品詞の活用などについて略記号を用いて古典サンスクリット語文法について詳解している。アシュターディヤーイーはサンスクリット文法についての最古のもののひとつとされているが、パーニニ自身はさらに古い3つの書（ウナーディスートラ、ダートゥパータ、ガナパータ）について言及している。アシュターディヤーイーは共時的言語学、生成言語学としての最古の研究として知られ、またそれとほぼ同じころの、ニルクタ（語源学）、ニガントゥ（類語辞典のようなもの）、シクシャー（音声学、音韻論）とともにの始まりに位置する。 2004年8月30日月曜日、インドの郵政省はパーニニをたたえる5ルピーの切手を発行した。 (ja)
- Panini (sanskryt पाणिनि, trl. Pāṇini) (V wiek p.n.e.) – gramatyk indyjski, który stworzył pierwszą gramatykę sanskrytu, złożoną z 3959 reguł – Aṣṭādhyāyī („Ośmioksiąg”). Było to zarazem pierwsze opracowanie gramatyki na świecie. Pāṇini uważany jest za prekursora językoznawstwa formalnego. Jego dzieło jest wciąż podstawą studiów nad sanskrytem. Indyjska legenda powiada, że gdy Panini studiował gramatykę, ukazał się mu bóg Maheśwara (Śiwa), który uderzył 14 razy w bęben zwany mridanga. Dźwięki te ułożyły się w zestaw głosek sanskrytu w postaci 14 reguł zwanych śiva-sūtrāṇi. (pl)
- Pāṇini (Devanāgarī: पाणिनि; patronímico que significa "descendente de Paṇi"), nascido em Gandara (c.520 a.C. – c.460 a.C.), foi um gramático indiano que compôs uma gramática sânscrita com o nome Aṣṭādhyāyī (sânscrito transliterado aṣṭa = oito + ādhyāya = capítulo), constituída por 8.000 sutras ou aforismos, cuja consistência e encadeamento lógico apresentam notável rigor. A composição da gramática de Pāṇini é convencionalmente usada para marcar o fim do sânscrito védico, e o começo do sânscrito clássico. (pt)
- Паніні (санскр. पाणिनि, Pāṇini; бл. V ст. до н. е.) — давньоіндійський мовознавець, представник північної школи в давньоіндійському мовознавстві, один з предтеч сучасної структурної лінгвістики, генеративної граматики, семіотики та логіки. Датування життя вченого дуже приблизне. Він народився після VII ст. до н. е. і помер до III ст. н. е. Нічого невідомо про життя Паніні. Єдине, що вчені припускають з найбільшою ймовірністю, — це те, що великий мовознавець не знав грамоту. У сучасному мовознавстві існує особлива область знань — панінізнавство. (uk)
|
