| dbo:abstract
|
- Ein Pā [ˈpaː] ist ein befestigtes Dorf der Māori, dem indigenen Volk Neuseelands, oder eine Ansammlung befestigter Gemeinschaftsbauten, die auf Verteidigung ausgelegt ist. Sie waren das soziale und sozio-politische Stammeszentrum. In der Māori-Gesellschaft repräsentierte ein großes Pā das Mana des Häuptlings oder eines Rangatira, die ihrerseits einem Stamm (Iwi) vorstanden. Fast alle Pā wurden an günstigen und sicheren Orten gebaut und spielten eine wichtige Rolle in der Zeit der Neuseelandkriege aber auch bereits vor der Landung europäischer Siedler und Eroberer in den Kämpfen zwischen den verschiedenen Māori-Stämmen, den Iwi. Die befestigte Umgrenzung eines Pā bestand aus Holzpalisadenwänden oder Steinwällen und wurde von den Kriegern, die sich mit Speeren, auch Speerschleudern, und anderen Wurfgeschossen sowie teilweise später auch in den Musketen- und Neuseelandkriegen mit Musketen und Handfeuerwaffen verteidigten, errichtet. Pfeil und Bogen als Verteidigungswaffen der Pā sind nicht nachgewiesen. Die Pās wurden meist unter hohem Zeitdruck innerhalb weniger Tage errichtet und konnten mehrstündigen bis mehrwöchigen Angriffen widerstehen. Da die Māori auf das Sammeln und Jagen von Nahrungsmitteln und anderen lebensnotwendigen Dingen angewiesen waren, blieben sie selten lange am Standort eines Pā, nutzten diese Standorte, wie archäologische Funde beweisen, aber über längere Zeiträume regelmäßig wieder. Aufgrund der verwendeten Materialien ist es heute jedoch sehr schwierig, die Standorte früherer Pā zu finden, lediglich anhand der bekannten Geländeformationen lassen sich heute derartige Stellen bestimmen. Eines der größten Pā mit bis zu 5000 Bewohnern befand sich auf dem One Tree Hill im heutigen Auckland. Interessante Dioramen mit umfangreichen Erläuterungen zum Aufbau eines Pā sowie Karten von Fundstellen findet man im Tawhiti Museum Hawera. (de)
- Un pā o pa (pronunciado pah) era un tipo de asentamiento maorí caracterizado por sus murallas defensivas. Eran considerados los centros sociopolíticos de todos los iwi. En la sociedad maorí, un gran pa representaba el mana de un jefe o rangatira. Casi todos los pā fueron construidos en lugares seguros y fértiles, especialmente en elevaciones del terreno, cuyas laderas habían sido transformadas en terrazas para el cultivo - como por ejemplo en la región de Auckland, donde se usaban los conos de los volcanes durmientes. A pesar de que fueron construidos como defensas, su función principal era residencial, siendo bastante extensos. Los pā jugaron un importante papel en las Guerras Neozelandesas, a pesar de que se conoce su existencia en todos los periodos de la historia del pueblo maorí. (es)
- The word pā (Māori pronunciation: [ˈpaː]; often spelled pa in English) can refer to any Māori village or defensive settlement, but often refers to hillforts – fortified settlements with palisades and defensive terraces – and also to fortified villages. Pā sites occur mainly in the North Island of New Zealand, north of Lake Taupō. Over 5,000 sites have been located, photographed and examined, although few have been subject to detailed analysis. No pā have been yet located from the early colonization period when early Polynesian-Māori colonizers lived in the lower South Island. Variations similar to pā occur throughout central Polynesia, in the islands of Fiji, Tonga and the Marquesas Islands. In Māori culture, a great pā represented the mana (prestige or power) and strategic ability of an iwi (tribe or tribal confederacy), as personified by a rangatira (chieftain). Māori built pā in various defensible locations around the territory (rohe) of an iwi to protect fertile plantation-sites and food supplies. (en)
- Une pa (en maori pā) est un village maori fortifié, datant généralement du XIXe siècle ou avant. Dans la société maorie, une grande, forte pa représentait le mana d'un iwi (tribu), personnifié dans le chef, ou (en). Le même terme sert à désigner les fortifications rencontrées sur certaines îles de Polynésie française, en particulier à Rapa. (fr)
- Un pā (IPA paː) può riferirsi ad un villaggio māori o ad un insediamento difensivo, ma il più sovente si riferisce a fortificazioni di collina – insediamenti fortificati con palizzate e terrazze difensive – e a villaggi fortificati. I pā sono principalmente presenti nell'Isola del Nord della Nuova Zelanda, a nord del lago Taupo. Strutture simili ai pā si trovano in tutta la Polinesia centrale, nelle isole Figi, a Tonga e alle Marchesi. Nella cultura Māori, un pā rappresenta il mana e l'abilità strategica di un iwi (tribù o confederazione tribale), personificata dal capotribù. I pā si trovano nelle aree più facilmente difendibili del territorio di un iwi e sono usati per proteggere i siti di stoccaggio di cibo e acqua o i pozzi; piccole piantagioni venivano mantenute all'interno del pā. Nella maggior parte dei casi, poche persone vivevano a lungo termine in un singolo pā, mentre un iwi provvedevano al mantenimento di diversi pā alla volta, i quali erano spesso sotto il controllo di un hapū, una sottotribù. Quasi tutti i pā si trovano su un rilievo, con una particolare abbondanza sulle colline vulcaniche, il cui pendio naturale veniva terrazzato. (it)
- Pā − słowo w języku maoryskim używane dawniej dla określenia wioski lub osady, często jednak odnoszące się do ufortyfikowanego, otoczonego palisadą wzgórza z tarasami obronnymi, jak również − ogólnie − do każdych fortyfikacji. Pā znajdowały się głównie na Wyspie Północnej Nowej Zelandii, na północ od jeziora Taupo. Odkryto, sfotografowano i przebadano około 5000 takich miejsc, przy czym kilka z nich stanowi obiekt szczegółowych badań. Nie znaleziono jak dotąd pā z wczesnego okresu kolonizacji, gdy pierwsi polinezyjscy Māori osiedlali się, według archeologów, na brzegach Wyspy Południowej, głównie w miejscu zwanym dziś Wairau Bar pomiędzy rokiem 925 a 1280. Odkrycie Nowej Zelandii legenda przypisuje powszechnie żeglarzowi Kupe, który miał tego dokonać w połowie X wieku. Zapędził się mianowicie za wodzem kałamarnic i w ten sposób dotarł do lądu z wysokimi górami. Po powrocie do Polinezji poinformował o odkryciu lądu zamieszkałego wyłącznie przez ptaki i wyznaczył kierunek żeglugi, który na przełomie listopada i grudnia przypadał na nieco na lewo od pozycji zachodzącego słońca. Nie ulega wątpliwości, że następne wyprawy kierowały się jego instrukcjami. Tak przynajmniej uczynił w XII wieku daleki potomek odkrywcy, który dotarł do Whakatane i założył pierwszą osadę. Jego następcy, jak głosi legenda, przybyli tam na siedmiu łodziach żaglowych, a każda z nich dała początek jednemu plemieniu. Wkrótce jednak Māori jęli przemieszczać się na północ, gdzie znaleźli lepsze warunki bytowe, co jednak doprowadziło do zagęszczenia populacji, niedostatku ziemi uprawnej, a tym samym do wojen plemiennych. Te zaś legły u podstaw budowy umocnień. (pl)
- Па (маори pā) — термин в языке народа маори, используемый для обозначения деревень и посёлков, однако чаще всего употребляющийся применительно к укреплённым, окружённым частоколами холмам со специально устроенными для обороны террасами, а также — в целом — применительно к любым видам укреплений. Па располагались в основном на Северном острове Новой Зеландии, к северу от озера Таупо. На сегодняшний день открыто, сфотографировано и изучено около 5000 подобных укреплений, некоторые из них стали предметом серьёзных научных исследований. До настоящего времени не обнаружены па периода начала заселения Новой Зеландии (с 1280-х годов). Открытие Новой Зеландии маорийские легенды обычно приписывают мореплавателю Купе, который якобы совершил плавание к островам в середине X века. Он якобы погнался за вождём-кальмаром и таким способом достиг земли с высокими горами, а после возвращения в Полинезию объявил об открытии земли, заселённой только птицами, и указал направление пути туда, который на рубеже ноября и декабря проходил незначительно ниже и левее позиции заходящего солнца. Вероятнее всего, очередная экспедиция туда руководствовалась его указаниями. По крайней мере, его данными, как считается, воспользовался дальний потомок первооткрываля XII века, прибывший в Факатане и основавший здесь первое поселение. Его преемники, согласно легенде, прибыли туда на семи каноэ, и каждый из них дал начало одному из племён. Вскоре, однако, маори начали двигаться на север, где нашли условия жизни более благоприятными, что, однако, привело вскоре к увеличению плотности населения, дефициту пахотных земель и, таким образом, началу племенных войн. Это обстоятельство, в свою очередь, легло в основу необходимости строительства укреплений. Па рассматривалось как центр всей общественной и социально-политической жизни племени. В маорийском обществе считалось, что большое па давало ману верховному вождю (рангатире). Почти все они возводились на безопасных и плодородных местах. Хотя первоначально они возводились как защитные сооружения, в основном па представляли собой населённые пункты. Па сыграли важную роль в земельных войнах. Па возводились для воинов, которые сражались с мушкетами или ручным оружием (копьё, таиаха, мере) против британских колониальных войск и вооружённого ополчения, имевших мечи, пистолеты и артиллерию. Па обычно могло быть возведено за короткое время, часто менее чем за два дня, и могло оказывать сопротивление на протяжении многих часов, а иногда и недель. Ограничивающим фактором было то, что воинам необходимо было возвращаться в обычные деревни, чтобы возделывать землю или собирать урожай. Поэтому от четырёх до шести месяцев в году эти укрепления бывали заброшены. (ru)
- Па (маорі pā) — термін в мові народу маорі, що застосовується для позначення поселень, укріплених огородженнями з частоколу та спеціально облаштованими для оборони терасами. Па розташовувалися здебільшого на Північному острові Нової Зеландії, на північ від озера Таупо. На сьогодні досліджено близько 5000 подібних укріплень. Найдавніші Па датовані орієнтовно 1280-ми роками. Укріплень періоду заселення Нової Зеландії наразі не віднайдено. Відкриття Нової Зеландії маорійські легенди відносять до середини Х століття і приписують мореплацвю Купе, який у гонитві за вождем-кальмаром досяг землі з високими горами. Після повернення до Полінезії він оголосив про відкриття земель, заселених тільки птахами і вказав напрям шляху туди, який на межі листопада й грудня проходив трохи нижче й лівіше позиції сонця, що заходить. Вважається за цими орієнтирами нащадки Купе у ХІІ столітті прибули до Нової Зеландії і заснували Факатане, перше маорійське поселення на новозеландській території. Легенди говорять, що маорі прибули сюди на семи каное і кожне з маорійських племен веде свій родовід від одного з цих каное. В процесі розселення маорі почала зростати щільність населення, з'явився дефіцит земель, придатних до сільського господарства, що й дало старт міжплемінним війнам. Це, в свою чергу, зумовило необхідність побудови фортифікаційних споруд. Вітм, па варто розглядати не лише як укріплення. З часом вони стали центрами всього суспільно-політичного життя маорі. В маорійському суспільстві вважалося, що велике па давало ману верховному вождю. Па відіграли суттєву роль у сыграли важную роль в новозеландських земельних війнах. Па могло бути побудоване у короткий термін, буквально за пару днів. Але будувалися вони виключно для вояків, які могли успішно приймати тут бій і витримувати осаду в кілька тижнів. Втім, коли активна фаза війни минала, маррі лишали па і розходилися по своїх звичайних поселеннях. Тому па могли стояти порожніми по кілька місяців на рік. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Une pa (en maori pā) est un village maori fortifié, datant généralement du XIXe siècle ou avant. Dans la société maorie, une grande, forte pa représentait le mana d'un iwi (tribu), personnifié dans le chef, ou (en). Le même terme sert à désigner les fortifications rencontrées sur certaines îles de Polynésie française, en particulier à Rapa. (fr)
- Ein Pā [ˈpaː] ist ein befestigtes Dorf der Māori, dem indigenen Volk Neuseelands, oder eine Ansammlung befestigter Gemeinschaftsbauten, die auf Verteidigung ausgelegt ist. Sie waren das soziale und sozio-politische Stammeszentrum. In der Māori-Gesellschaft repräsentierte ein großes Pā das Mana des Häuptlings oder eines Rangatira, die ihrerseits einem Stamm (Iwi) vorstanden. Fast alle Pā wurden an günstigen und sicheren Orten gebaut und spielten eine wichtige Rolle in der Zeit der Neuseelandkriege aber auch bereits vor der Landung europäischer Siedler und Eroberer in den Kämpfen zwischen den verschiedenen Māori-Stämmen, den Iwi. (de)
- Un pā o pa (pronunciado pah) era un tipo de asentamiento maorí caracterizado por sus murallas defensivas. Eran considerados los centros sociopolíticos de todos los iwi. En la sociedad maorí, un gran pa representaba el mana de un jefe o rangatira. (es)
- The word pā (Māori pronunciation: [ˈpaː]; often spelled pa in English) can refer to any Māori village or defensive settlement, but often refers to hillforts – fortified settlements with palisades and defensive terraces – and also to fortified villages. Pā sites occur mainly in the North Island of New Zealand, north of Lake Taupō. Over 5,000 sites have been located, photographed and examined, although few have been subject to detailed analysis. No pā have been yet located from the early colonization period when early Polynesian-Māori colonizers lived in the lower South Island. Variations similar to pā occur throughout central Polynesia, in the islands of Fiji, Tonga and the Marquesas Islands. (en)
- Un pā (IPA paː) può riferirsi ad un villaggio māori o ad un insediamento difensivo, ma il più sovente si riferisce a fortificazioni di collina – insediamenti fortificati con palizzate e terrazze difensive – e a villaggi fortificati. I pā sono principalmente presenti nell'Isola del Nord della Nuova Zelanda, a nord del lago Taupo. Strutture simili ai pā si trovano in tutta la Polinesia centrale, nelle isole Figi, a Tonga e alle Marchesi. Quasi tutti i pā si trovano su un rilievo, con una particolare abbondanza sulle colline vulcaniche, il cui pendio naturale veniva terrazzato. (it)
- Pā − słowo w języku maoryskim używane dawniej dla określenia wioski lub osady, często jednak odnoszące się do ufortyfikowanego, otoczonego palisadą wzgórza z tarasami obronnymi, jak również − ogólnie − do każdych fortyfikacji. Pā znajdowały się głównie na Wyspie Północnej Nowej Zelandii, na północ od jeziora Taupo. Odkryto, sfotografowano i przebadano około 5000 takich miejsc, przy czym kilka z nich stanowi obiekt szczegółowych badań. Nie znaleziono jak dotąd pā z wczesnego okresu kolonizacji, gdy pierwsi polinezyjscy Māori osiedlali się, według archeologów, na brzegach Wyspy Południowej, głównie w miejscu zwanym dziś Wairau Bar pomiędzy rokiem 925 a 1280. Odkrycie Nowej Zelandii legenda przypisuje powszechnie żeglarzowi Kupe, który miał tego dokonać w połowie X wieku. Zapędził się mianowi (pl)
- Па (маори pā) — термин в языке народа маори, используемый для обозначения деревень и посёлков, однако чаще всего употребляющийся применительно к укреплённым, окружённым частоколами холмам со специально устроенными для обороны террасами, а также — в целом — применительно к любым видам укреплений. (ru)
- Па (маорі pā) — термін в мові народу маорі, що застосовується для позначення поселень, укріплених огородженнями з частоколу та спеціально облаштованими для оборони терасами. Па розташовувалися здебільшого на Північному острові Нової Зеландії, на північ від озера Таупо. На сьогодні досліджено близько 5000 подібних укріплень. Найдавніші Па датовані орієнтовно 1280-ми роками. Укріплень періоду заселення Нової Зеландії наразі не віднайдено. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}