| dbo:abstract
|
- Segons la mitologia romana, Fama va ser una divinitat al·legòrica romana. Virgili explica que la Fama, és a dir la "veu pública", va ser engendrada per Gea, la Terra després de Ceu i Encèlad. La descriu com una donzella amb unes ales cobertes d'ulls i de boques i que es desplaça volant amb gran rapidesa. Ovidi s'imagina que aquesta divinitat viu al centre del món, allà on s'ajunten el cel, la terra i el mar, en un palau sonor de bronze, amb mil obertures per on hi entren totes les veus, incloses les més febles. Aquest palau sempre està obert i retorna amplificades les paraules que li arriben. La Fama tot ho veia i tot ho sentia, i des d'allà escampava les notícies que li venien, fossin certes o falses. Vivia envoltada per la Credulitat, l'Error, la Falsa Alegria, el Terror, la Sedició i els Falsos Rumors, i vigilava el món sencer des del seu palau. (ca)
- Στην ελληνική μυθολογία, αλλά και κατά τους ιστορικούς χρόνους, η Φήμη ήταν η προσωποποίηση της μετάδοσης του λόγου, των παραδόσεων, των εξιστορήσεων κ.λπ.. Τη θεωρούσαν δευτερεύουσα θεά της αναγγελίας των νικών, κυρίως των αθλητικών αγώνων. Για το λόγο αυτό οι αρχαίοι ποιητές την αποκαλούσαν «πτερόεσσα», «πολύλαλο», «τέκνο χρυσής ελπίδας», κ.λπ.. Η ονομασία αυτή προέρχεται από την έννοια της λέξεως φήμη που απαντάται και στην Οδύσσεια (β 35, υ 100, 105), δηλαδή με την έννοια του λόγου που προαναγγέλλει κάτι το καλό, το αγαθό, και όχι κάτι το άσχημο. Βωμός της θεάς Φήμης υπήρχε στην Αρχαία Αγορά της Αθήνας, κοντά στο βωμό της Αιδούς. Επίσης λατρευόταν και στην Κέρκυρα, όπως διαπιστώνεται από επιγραφή νομισμάτων που έφεραν τη λέξη Φάμα. (el)
- Fama ist in der römischen Mythologie die Gottheit des Ruhmes wie auch des Gerüchts. Der Fama entspricht in der griechischen Mythologie die Pheme (altgriechisch Φήμη Phḗmē, deutsch ‚Rede, Gerücht‘). Personifikation des Ruhmes ist bei den Römern auch die Gloria. (de)
- Fama edo Feme jainkosa, erromatar eta greziar mitologian ageri den pertsonaia da, fama edo ospearen pertsonifikazioa. Erromatarren bertsioan, Jupiterren mezularia da. Tronpeta jotzen ari den emakume hegodun baten gisa irudikatzen da. Greziar mitologian, Gaia edo (itxaropena) jainkosen alaba gisa azaldu izan da. Zurrumurru eta esamesen hedatzailetzat hartzen zen: ospea, ospetsuak eta txutxu-mutxuak antzinatik elkarlotuta daudelako seinale. Erromatar mitologian, Fama "zurrumurruaren" sinonimo pertsonifikatua zen batik bat. Virgiliok zioen mihi, begi, belarri eta luma asko zituen izakia zela. (eu)
- Fama est une déesse romaine, correspondante à Pheme en Grèce antique. (fr)
- En la mitología griega, Feme u Osa era la personificación de los rumores, los cotilleos y la fama. Precisamente su equivalente romana sería la diosa Fama. Se encargaba de extender los rumores y los hechos de los hombres, sin importarle si estos eran ciertos o no, o eran justos o negativos. Por este motivo no era bien recibida en las tranquilidades del cielo, y al no ser tampoco una criatura infernal, habitaba entre las nubes, provocando desórdenes y malentendidos entre los mortales. En cierto sentido se la consideraba una mensajera de Zeus. Esta tenía un papel similar a Eris o Mercurio teniendo este más fama entre los romanos. Según Virgilio, fue la última hija que tuvo Gea. Era una criatura alada de inaudita rapidez para cumplir su misión. Tenía un ojo detrás de cada pluma y una lengua por cada ojo que repetía sin cesar todo aquello que aprendía. Además, sus ojos nunca se cerraban, porque a Feme no le afectaba el poder del Sueño. Sófocles, en cambio, la hace hija de Elpis, la esperanza. A pesar de los problemas que causaba en todas las ciudades, Feme era querida por gran parte de la población, porque era la que se encargaba de que los hechos de los héroes fueran conocidos, y de abrir al conocimiento público las grandes gestas y las desgracias de los pueblos, fomentando la comunicación. Por esto era invocada a menudo por aquellos que estaban orgullosos de sus actos, que apelaban a su fama para hacerse notar y distinguirse del resto. Con la aleatoriedad propia del destino, Feme podía ensalzar eternamente a personas caídas en desgracias (como Eneas tras la caída de Troya) o por el contrario, hundir a quien no lo merecía, como fue el caso del difamado Palamedes durante el asedio a dicha ciudad. La malicia de Odiseo propagó falsas acusaciones de traición hasta el punto que Palamedes terminaría lapidado por su fama, en este caso totalmente injustificada. Se aludía a Feme como una posible proveedora de inmortalidad, al hacer recordar las hazañas de un hombre mucho tiempo después de haber muerto. Este deseo de permanecer eternamente en las mentes de las generaciones futuras inspiraba a los héroes a arriesgar incluso su vida con tal de adquirir el ansiado reconocimiento. Conocido es el caso de Aquiles, que pudo elegir entre una vida larga y hueca o una corta y gloriosa, decantándose por esta última. También se la relacionaba con Niké, la victoria, si bien los caprichos de la fama podían hacer que fueran los derrotados los que alcanzasen la notoriedad, como ocurrió en la derrota del paso de las Termópilas. Por esta injusticia el propio Eneas la llamaba la peor de los demonios, y el más rápido. Su poder de hacer grande lo pequeño y pequeño lo grande la hacía todopoderosa, y los hombres, al principio reacios a sus relatos, terminaban tomando como cierto todos sus argumentos y venerándola. De hecho, Feme tenía un altar en la misma Atenas. (es)
- In Greek mythology, Pheme (/ˈfiːmiː/ FEE-mee; Greek: Φήμη, Roman equivalent: Fama), also known as Ossa in Homeric sources, was the personification of fame and renown, her favour being notability, her wrath being scandalous rumours. She was a daughter either of Gaia or of Elpis (Hope), was described as "she who initiates and furthers communication" and had an altar at Athens. A tremendous gossip, Pheme was said to have pried into the affairs of mortals and gods, then repeated what she learned, starting off at first with just a dull whisper, but repeating it louder each time, until everyone knew. In art, she was usually depicted with wings and a trumpet. In Roman mythology, Fama ("rumor") was described as having multiple tongues, eyes, ears and feathers by Virgil (in Aeneid IV line 180 and following) and other authors. Virgil wrote that she "had her feet on the ground, and her head in the clouds, making the small seem great and the great seem greater". In Homer Pheme is called Rumour the goddess or the messenger of Zeus. In English Renaissance theatre, Rumour was a stock personification, best known from William Shakespeare's Henry IV, Part 2 in the quote "Open your ears; for which of you will stop The vent of hearing, when loud Rumour speaks?". James C. Bulman's Arden Shakespeare edition notes numerous lesser known theatrical examples. (en)
- Dalam mitologi Yunani, Feme (Bahasa Yunani: Φήμη) adalah dewi ketenaran dan kemasyhuran. Orang yang dia sukai akan menjadi terkenal dan orang yang dia benci akan dikenal secara memalukan. Dia lahir dari Gaia atau mungkin anak dari . Dia memiliki sebuah altar di kota Athena. Feme suka mengintip urusan perselingkuhan manusia maupun dewa, lalu mengulangi apa yang ia lihat, awalnya hanya dengan bisikan yang pelan, tetapi semakin lama diulangi semakin keras, sampai semua orang tahu. Ia biasanya digambarkan dengan sayap dan trompet. Dalam mitologi Romawi, Feme dikenal sebagai Fama ("rumor"). Oleh Virgil digambarkan memiliki banyak lidah, mata, telinga dan bulu. Dia juga diceritakan tinggal di sebuah rumah dengan 1000 jendela sehingga ia bisa mendengar semua yang dikatakan di dunia. Virgil menulis bahwa kepalanya mencapai awan dan kakinya mencapai tanah. (in)
- Fama (dal latino fari che significa parlare), personificazione della voce pubblica nella mitologia romana, era una divinità allegorica. Della sua personificazione parla Virgilio immaginandola creata dalla Terra dopo Ceo ed Encelado. La si immaginava come un mostro alato gigantesco capace di spostarsi con grande velocità, coperto di piume sotto le quali si aprivano tantissimi occhi per vedere; per ascoltare, usava un numero iperbolico di orecchie e diffondeva le voci facendo risuonare infinite bocche nelle quali si agitavano altrettante lingue. Questo mostro alato rappresentava allegoricamente le dicerie che nascono, si diffondono, acquistano credibilità, non fanno distinzione tra vero e falso, amplificano e distorcono a piacimento i fatti. Anche Ovidio ne dà un'ampia descrizione nel libro XII de Le metamorfosi, collocandola ai confini della terra, all'interno di un edificio bronzeo, con un numero elevatissimo di entrate, nelle quali riecheggiavano tutti i vocaboli, anche quelli appena bisbigliati. (it)
- ペーメー（古希: Φήμη, Phēmē）は、ギリシア神話の女神である。長母音を省略してペメとも表記される。「噂 (fame)」や「名声」を人格化した女神で、よい噂を好み、悪い噂には憤る。ガイアまたはエルピスの娘とされ、「会話を始めさせ、発展させる女性」として描かれており、アテナイに神殿があった。ペメは神々や人間の様々な事柄を覗き、見聞きしたことを最初はささやき声で、その後徐々に大きな声で話し、全員が知るまでそれを繰り返したという。 ローマ神話ではファーマ（ラテン語: Fama）に相当する。ウェルギリウスの作品（『アエネーイス』第4巻、180行）や他の文献によれば、ファーマには舌や目や耳がたくさんあり、羽が生えているという。また、彼女は1000の窓がある家に住んでいて、世界中で話されていることを聞き取っているという。ウェルギリウスは、ファーマについて「地面に立つと頭は雲を突きぬけ、小さいことを大きくし、大きなことはさらに大きくする」と記している。 (ja)
- ( 이 문서는 동상에 관한 것입니다. 페이스북 메신저의 줄임말에 대해서는 페이스북 메신저 문서를 참고하십시오.) 페메(그리스어: Φήμη)는 그리스 신화의 여신이다. 소문 (fame)이나 명성을 인격화한 여신으로, 좋은 소문을 좋아하고 나쁜 소문에 분개한다. 가이아 또는 의 딸이다. "대화를 시작하게 발전시키는 여성"으로 묘사되어 있으며, 아테네에 성전이 있었다. 페메는 신들과 인간의 다양한 일들을 들여다보고들은 것을 처음에는 속삭임에서 점차적으로 큰 소리로 말하고 모두가 알 때까지 그것을 반복한다. 로마 신화에서는 파마(Fama)에 해당한다. 또한 파마는 1,000개의 창문이 있는 집에 살고 있고, 세계에서 이야기하는 것을 들었던 것으로 알려졌다. (ko)
- Feme (gr. Φήμη Phḗmē, Ὄσσα Óssa ‘pogłoska’, ‘plotka’, łac. Fama, Ossa) – w mitologii greckiej uosobienie pogłoski, posłanka Zeusa, córka Gai. Jej kult ukształtował się w Atenach, gdzie stała poświęcona jej świątynia. Przedstawiana była jako skrzydlata bogini o wielu oczach i ustach. Kult Feme został przyjęty w Rzymie pod postacią Famy. Jej figura wieńczy kopułę Akademii Sztuk Pięknych w Dreźnie. (pl)
- Fama is de godin van de roem en het gerucht in de Romeinse mythologie. (nl)
- Fama, em grego: φήμη - transliterado phêmê, e do verbo φαναι - pnánaí, dizer ou propalar, significa inicialmente "o que é exposto, revelado" ou "voz pública" daí a divulgação, revelação, através da palavra ou de um sinal, trazendo a advertência dos deuses ou as mensagens de deus. (pt)
- Pheme var i grekisk mytologi ryktets och berömmelsens gudinna. Hon var Gaias yngsta dotter och dotter till Tellus. Hon kallas även Ossa. Phemas följeslagare var , skvallrets gudinna, , misstagens och godtrogenhetens gud, , lyckans gudinna, och , fruktans gud. Pheme hade vingar, med vilka hon flög omkring och lade sig i allting. I romersk mytologi kallas Pheme för Fama. I konsten avbildas hon ofta med trumpet och med vingar. (sv)
- Фе́ме або Фама (грец. Φημη, Pheme — чутка, поголос) — за Гесіодом — богиня чуток, поголосу та репутації. В Афінах був вівтар Феме. Описана Гомером та Гесіодом, згадується в «Іліаді» та «Одіссеї». Овідій писав, що богиня Чутка мешкала між землею, морем та небом, на межі трьох царств природи. Зі свого палацу з міді, з великою кількістю отворів, на вершині гори, чула кожен звук. На ґанку її можна було зустріти велику кількість людей, жадних до слухів, що наповнювали приміщення звуком, схожим на шум морських хвиль. Тут юрмились тисячі поголосків, наполовину правдивих, напівбрехливих і про все богиня Чутка знала, про все намагалась довідатись. На честь богині названо астероїд 408 Фама, відкритий 1895 року. (uk)
- Фама (греч. Φήμη «молва», «сказание», лат. Fama), Осса (др.-греч. Ὄσσα «молва», «вещий голос») — греческо-римская богиня молвы или сказания, которой в Афинах был посвящён алтарь и которая упоминается уже у Гомера и Гесиода. Упомянута в «Илиаде» (II 94) и «Одиссее» (I 279; XXIV 413). По Гомеру, Осса — вестница Зевса, по Софоклу — дочь богини Надежды (Элпиды), по Вергилию — дочь Геи. Молву упоминает Нонн. Фама («Слава») иногда персонифицируется. В XII книге «Метаморфоз» Овидий описывает обитель Молвы, которая живёт в середине земли, между землею, морем и небом, на рубеже трёх царств природы, откуда видно все, куда долетает каждый звук, и где на вершине горы, во дворце со множеством входов и отверстий, богиня устроила себе жилище. Построенное из звонкой меди, оно гудит, отражая все звуки, хотя не слышно в нём криков, а ведётся всюду тихий разговор, похожий на ропот морских волн. В прихожей толпится множество жадного до новостей народа; там носятся тысячи слухов, наполовину правдивых, наполовину ложных; из уст в уста передаются в искажённом виде чужие слова, и из праздной болтовни растёт сплетня. Там можно встретить Легковерие, легкомысленное Заблуждение, Разочарование, с искаженным лицом Страх, быстро вспыхивающий Гнев, возникающее из сомнительного источника Шушукание. Обо всём знает Молва, что делается на небе, на море и на земле, обо всём старается она выведать. Одноимённая с богиней гора Осса в Фессалии заключает в самом своём названии понятие сторожевого пункта, с которого можно все вокруг видеть и слышать. В честь Фамы назван астероид (408) Фама, открытый в 1895 году. (ru)
- 在希腊神话中， 菲墨 (//Pheme FAY-may； 希腊语: ΦήμηΦήμη，相当于罗马文字：Fama)，也被称为 Ossa。她是名誉和名声的化身，她为成名而喜悦，她为可耻的谣言愤怒。 她是盖亚或 Elpis（希望之神）的女儿，被描述为「发起并增强了人之间的通信的女人」。她在雅典有一个祭坛。一个巨大的八卦：Pheme 曾刺探凡人和神的事情，然后会复述她听到的事情。一开始只是一句小声的低语，每复述一遍，声音就会越大声，直到每个人都知道。 在艺术作品中，她通常长着翅膀，手持小号。 在罗马神话中，维吉尔（Aeneid IV 第 180 行以下）和其他作者把 Fama（「谣言」）被描述为具有多根舌头、眼睛、耳朵和翅膀的女神。 维吉尔写道，「她的脚在地上，头在云中，她使小事看起来伟大，伟大的事似乎更大。」 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Fama ist in der römischen Mythologie die Gottheit des Ruhmes wie auch des Gerüchts. Der Fama entspricht in der griechischen Mythologie die Pheme (altgriechisch Φήμη Phḗmē, deutsch ‚Rede, Gerücht‘). Personifikation des Ruhmes ist bei den Römern auch die Gloria. (de)
- Fama edo Feme jainkosa, erromatar eta greziar mitologian ageri den pertsonaia da, fama edo ospearen pertsonifikazioa. Erromatarren bertsioan, Jupiterren mezularia da. Tronpeta jotzen ari den emakume hegodun baten gisa irudikatzen da. Greziar mitologian, Gaia edo (itxaropena) jainkosen alaba gisa azaldu izan da. Zurrumurru eta esamesen hedatzailetzat hartzen zen: ospea, ospetsuak eta txutxu-mutxuak antzinatik elkarlotuta daudelako seinale. Erromatar mitologian, Fama "zurrumurruaren" sinonimo pertsonifikatua zen batik bat. Virgiliok zioen mihi, begi, belarri eta luma asko zituen izakia zela. (eu)
- Fama est une déesse romaine, correspondante à Pheme en Grèce antique. (fr)
- ペーメー（古希: Φήμη, Phēmē）は、ギリシア神話の女神である。長母音を省略してペメとも表記される。「噂 (fame)」や「名声」を人格化した女神で、よい噂を好み、悪い噂には憤る。ガイアまたはエルピスの娘とされ、「会話を始めさせ、発展させる女性」として描かれており、アテナイに神殿があった。ペメは神々や人間の様々な事柄を覗き、見聞きしたことを最初はささやき声で、その後徐々に大きな声で話し、全員が知るまでそれを繰り返したという。 ローマ神話ではファーマ（ラテン語: Fama）に相当する。ウェルギリウスの作品（『アエネーイス』第4巻、180行）や他の文献によれば、ファーマには舌や目や耳がたくさんあり、羽が生えているという。また、彼女は1000の窓がある家に住んでいて、世界中で話されていることを聞き取っているという。ウェルギリウスは、ファーマについて「地面に立つと頭は雲を突きぬけ、小さいことを大きくし、大きなことはさらに大きくする」と記している。 (ja)
- ( 이 문서는 동상에 관한 것입니다. 페이스북 메신저의 줄임말에 대해서는 페이스북 메신저 문서를 참고하십시오.) 페메(그리스어: Φήμη)는 그리스 신화의 여신이다. 소문 (fame)이나 명성을 인격화한 여신으로, 좋은 소문을 좋아하고 나쁜 소문에 분개한다. 가이아 또는 의 딸이다. "대화를 시작하게 발전시키는 여성"으로 묘사되어 있으며, 아테네에 성전이 있었다. 페메는 신들과 인간의 다양한 일들을 들여다보고들은 것을 처음에는 속삭임에서 점차적으로 큰 소리로 말하고 모두가 알 때까지 그것을 반복한다. 로마 신화에서는 파마(Fama)에 해당한다. 또한 파마는 1,000개의 창문이 있는 집에 살고 있고, 세계에서 이야기하는 것을 들었던 것으로 알려졌다. (ko)
- Feme (gr. Φήμη Phḗmē, Ὄσσα Óssa ‘pogłoska’, ‘plotka’, łac. Fama, Ossa) – w mitologii greckiej uosobienie pogłoski, posłanka Zeusa, córka Gai. Jej kult ukształtował się w Atenach, gdzie stała poświęcona jej świątynia. Przedstawiana była jako skrzydlata bogini o wielu oczach i ustach. Kult Feme został przyjęty w Rzymie pod postacią Famy. Jej figura wieńczy kopułę Akademii Sztuk Pięknych w Dreźnie. (pl)
- Fama is de godin van de roem en het gerucht in de Romeinse mythologie. (nl)
- Fama, em grego: φήμη - transliterado phêmê, e do verbo φαναι - pnánaí, dizer ou propalar, significa inicialmente "o que é exposto, revelado" ou "voz pública" daí a divulgação, revelação, através da palavra ou de um sinal, trazendo a advertência dos deuses ou as mensagens de deus. (pt)
- Pheme var i grekisk mytologi ryktets och berömmelsens gudinna. Hon var Gaias yngsta dotter och dotter till Tellus. Hon kallas även Ossa. Phemas följeslagare var , skvallrets gudinna, , misstagens och godtrogenhetens gud, , lyckans gudinna, och , fruktans gud. Pheme hade vingar, med vilka hon flög omkring och lade sig i allting. I romersk mytologi kallas Pheme för Fama. I konsten avbildas hon ofta med trumpet och med vingar. (sv)
- 在希腊神话中， 菲墨 (//Pheme FAY-may； 希腊语: ΦήμηΦήμη，相当于罗马文字：Fama)，也被称为 Ossa。她是名誉和名声的化身，她为成名而喜悦，她为可耻的谣言愤怒。 她是盖亚或 Elpis（希望之神）的女儿，被描述为「发起并增强了人之间的通信的女人」。她在雅典有一个祭坛。一个巨大的八卦：Pheme 曾刺探凡人和神的事情，然后会复述她听到的事情。一开始只是一句小声的低语，每复述一遍，声音就会越大声，直到每个人都知道。 在艺术作品中，她通常长着翅膀，手持小号。 在罗马神话中，维吉尔（Aeneid IV 第 180 行以下）和其他作者把 Fama（「谣言」）被描述为具有多根舌头、眼睛、耳朵和翅膀的女神。 维吉尔写道，「她的脚在地上，头在云中，她使小事看起来伟大，伟大的事似乎更大。」 (zh)
- Segons la mitologia romana, Fama va ser una divinitat al·legòrica romana. Virgili explica que la Fama, és a dir la "veu pública", va ser engendrada per Gea, la Terra després de Ceu i Encèlad. La descriu com una donzella amb unes ales cobertes d'ulls i de boques i que es desplaça volant amb gran rapidesa. (ca)
- Στην ελληνική μυθολογία, αλλά και κατά τους ιστορικούς χρόνους, η Φήμη ήταν η προσωποποίηση της μετάδοσης του λόγου, των παραδόσεων, των εξιστορήσεων κ.λπ.. Τη θεωρούσαν δευτερεύουσα θεά της αναγγελίας των νικών, κυρίως των αθλητικών αγώνων. Για το λόγο αυτό οι αρχαίοι ποιητές την αποκαλούσαν «πτερόεσσα», «πολύλαλο», «τέκνο χρυσής ελπίδας», κ.λπ.. Η ονομασία αυτή προέρχεται από την έννοια της λέξεως φήμη που απαντάται και στην Οδύσσεια (β 35, υ 100, 105), δηλαδή με την έννοια του λόγου που προαναγγέλλει κάτι το καλό, το αγαθό, και όχι κάτι το άσχημο. (el)
- En la mitología griega, Feme u Osa era la personificación de los rumores, los cotilleos y la fama. Precisamente su equivalente romana sería la diosa Fama. Se encargaba de extender los rumores y los hechos de los hombres, sin importarle si estos eran ciertos o no, o eran justos o negativos. Por este motivo no era bien recibida en las tranquilidades del cielo, y al no ser tampoco una criatura infernal, habitaba entre las nubes, provocando desórdenes y malentendidos entre los mortales. En cierto sentido se la consideraba una mensajera de Zeus. Esta tenía un papel similar a Eris o Mercurio teniendo este más fama entre los romanos. (es)
- In Greek mythology, Pheme (/ˈfiːmiː/ FEE-mee; Greek: Φήμη, Roman equivalent: Fama), also known as Ossa in Homeric sources, was the personification of fame and renown, her favour being notability, her wrath being scandalous rumours. She was a daughter either of Gaia or of Elpis (Hope), was described as "she who initiates and furthers communication" and had an altar at Athens. A tremendous gossip, Pheme was said to have pried into the affairs of mortals and gods, then repeated what she learned, starting off at first with just a dull whisper, but repeating it louder each time, until everyone knew. In art, she was usually depicted with wings and a trumpet. (en)
- Dalam mitologi Yunani, Feme (Bahasa Yunani: Φήμη) adalah dewi ketenaran dan kemasyhuran. Orang yang dia sukai akan menjadi terkenal dan orang yang dia benci akan dikenal secara memalukan. Dia lahir dari Gaia atau mungkin anak dari . Dia memiliki sebuah altar di kota Athena. Feme suka mengintip urusan perselingkuhan manusia maupun dewa, lalu mengulangi apa yang ia lihat, awalnya hanya dengan bisikan yang pelan, tetapi semakin lama diulangi semakin keras, sampai semua orang tahu. Ia biasanya digambarkan dengan sayap dan trompet. (in)
- Fama (dal latino fari che significa parlare), personificazione della voce pubblica nella mitologia romana, era una divinità allegorica. Della sua personificazione parla Virgilio immaginandola creata dalla Terra dopo Ceo ed Encelado. La si immaginava come un mostro alato gigantesco capace di spostarsi con grande velocità, coperto di piume sotto le quali si aprivano tantissimi occhi per vedere; per ascoltare, usava un numero iperbolico di orecchie e diffondeva le voci facendo risuonare infinite bocche nelle quali si agitavano altrettante lingue. (it)
- Фама (греч. Φήμη «молва», «сказание», лат. Fama), Осса (др.-греч. Ὄσσα «молва», «вещий голос») — греческо-римская богиня молвы или сказания, которой в Афинах был посвящён алтарь и которая упоминается уже у Гомера и Гесиода. Упомянута в «Илиаде» (II 94) и «Одиссее» (I 279; XXIV 413). По Гомеру, Осса — вестница Зевса, по Софоклу — дочь богини Надежды (Элпиды), по Вергилию — дочь Геи. Молву упоминает Нонн. Фама («Слава») иногда персонифицируется. Одноимённая с богиней гора Осса в Фессалии заключает в самом своём названии понятие сторожевого пункта, с которого можно все вокруг видеть и слышать. (ru)
- Фе́ме або Фама (грец. Φημη, Pheme — чутка, поголос) — за Гесіодом — богиня чуток, поголосу та репутації. В Афінах був вівтар Феме. Описана Гомером та Гесіодом, згадується в «Іліаді» та «Одіссеї». Овідій писав, що богиня Чутка мешкала між землею, морем та небом, на межі трьох царств природи. Зі свого палацу з міді, з великою кількістю отворів, на вершині гори, чула кожен звук. На ґанку її можна було зустріти велику кількість людей, жадних до слухів, що наповнювали приміщення звуком, схожим на шум морських хвиль. Тут юрмились тисячі поголосків, наполовину правдивих, напівбрехливих і про все богиня Чутка знала, про все намагалась довідатись. (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}