| dbo:abstract
|
- Ino, d'acord amb la mitologia grega, fou una heroïna, filla de Cadme i d'Harmonia. Es casà amb Atamant i fou mare de Learc i de Melicertes. Era la seva segona esposa, ja que Atamant havia estat casat amb Nèfele. Gelosa dels dos fills grans del seu marit, Frixos i Hel·le, intentà que els sacrifiqués fent creure que era un manament de l'oracle, però la seua conspiració fou descoberta i els dos joves aconseguiren escapar. Per haver estat una de les nodrisses de Dionís, seu i fill de la seva germana Sèmele, i criar-lo juntament amb els seus fills, va patir la còlera d'Hera, que va veure com acollia el fruit de l'adulteri de Zeus. Per això va tornar bojos els esposos, enviant-los-hi la fúria Tisífone. Ino va posar Melicertes dins d'una olla amb aigua bullent, i Atamant, creient que Learc era un cérvol, el va matar d'un cop de llança. Després Ino, amb el cos de Melicertes, es llençà al mar, on els déus marins, compadits, la van transformar en Leucòtea, la deessa Blanca, protectora dels mariners. Aquí les llegendes d'Ino i de Leucòtea es barregen. A diverses parts de l'antiga Grècia se celebraven uns festivals en honor seu anomenats Inoa. A Mègara, on se suposava que era enterrada, era honorada cada any amb un sacrifici. Altres festivals dedicats a Ino de certa rellevància eren els d'Epidaure Limera a Lacònia (a la vora de la qual hi havia un llac anomenat d'Ino on es feia la festa) i el que es feia a l'istme de Corint. (ca)
- Ínó (latinsky Ino) byla v řecké mytologii dcera thébského krále Kadma a jeho manželky Harmonie. Její lidské skutky nebyly potrestány, naopak z vůle bohů se stala nesmrtelnou. (cs)
- إينو (بالإنجليزية: Ino) في الميثولوجيا الإغريقية هي ابنة قدموس وهرمونيا وأم لآرخوس من أثاماس وهي مرضعة ديونيسوس وهكذا فإن ديونيسوس يكون أخو بالرضاعة . (ar)
- Στην ελληνική μυθολογία η Ινώ ήταν κόρη του βασιλιά των Θηβών Κάδμου και της Αρμονίας, γνωστή και ως Λευκοθέα όταν αργότερα έγινε θεότητα. (el)
- Ino (altgriechisch Ἰνώ Inṓ) ist in der griechischen Mythologie die Tochter des Kadmos und der Harmonia und daher die Schwester von Semele (der Geliebten des Zeus und Mutter des Dionysos), Agaue, Autonoë, Polydoros und Illyrios. Mit Athamas ist sie die Mutter von Learchos und Melikertes. Sie war auch die Amme des neugeborenen Dionysos und Melikertes war dessen Milchbruder. (de)
- Pri la aliaj signifoj de INO rigardu en INO. (En la PIV : Ino : Filino de Kadmo, iĝinta mardiino.) Mara diino Leŭkotea (helene Λευκοθέα, "Blanka diino", latine Leucothoë, (Albunea aŭ Matuta)), pli frue Inoa (helene Ἰνώ, latine Ino), estis en la helena mitologio filino de la teba reĝo Kadmo, kaj lia edzino Harmonio. Ŝiaj homaj faroj restis nepunitaj, male pro volo de dioj ŝi fariĝis nemortebla. (eo)
- Ino, greziar mitologian, Kadmo eta Harmoniaren alabetako bat zen, Beoziako Atamante erregearekin ezkondu zena. Beranduago, errege honek aurreko ezkontza batetatik izan zituen bi seme-alabak, Frixo eta Hele gainetik kentzen saiatu zen, baina, uste ez zuela, urrezko larrua zuen ahari bat etorri eta Atamanteren bi seme-alabak airean eraman zituen. Beranduago, Inok, Dioniso hartu zuen, bere seme propioekin batera hazteko, honek Hera su bizian jarri zuelarik, Zeusen adulterioaren fruitua jasotzen zuela ikustean. Horregatik, jainkosak, Ino eta bere senarra erotu zituen, honen ondorioz, euren seme propioak hil zituztelarik. Hala ere, itsasoko jainkoak, dirudienez, Inotaz errukitu ziren, nereida batean bihurtuz, Leukotoe izenarekin, jainkosa eta itsas gizonen babeslea. Ino eta Leukotoeren elezaharra, elkarnahasten da. (eu)
- In Greek mythology, Ino (/ˈaɪnoʊ/ EYE-noh; Ancient Greek: Ἰνώ [iːnɔ̌ː]) was a Theban princess who later became a queen of Boeotia. After her death and transfiguration, she was worshiped as a goddess under her epithet Leucothea, the "white goddess." Alcman called her "Queen of the Sea" (θαλασσομέδουσα thalassomédousa), which, if not hyperbole, would make her a doublet of Amphitrite. (en)
- En la mitología griega, Ino (Ἰνώ / Inố) es una de las hijas de Cadmo y Harmonía. Tomó por esposo al rey beocio Atamante, con quien tuvo dos hijos. Posteriormente intentó librarse de los hijos de este de un matrimonio anterior, Frixo y Hele, si bien finalmente fueron salvados. Más tarde, Ino acogió a Dioniso para criarlo junto con sus propios hijos, lo que enfureció a Hera, al ver que recogían el fruto del adulterio de Zeus; por ello volvió locos a ambos esposos, lo que los llevaría a matar a sus propios hijos. Los dioses del mar se apiadaron de Ino y la convirtieron en una nereida que se llamaría Leucótea, protectora de los marinos. La leyenda de Ino y la de Leucótea se entremezclan. (es)
- Dans la mythologie grecque, Ino (Ἰνώ / Inố, de ἴς, ῑ̓νός / ís, ínós, « force »), fille de Cadmos (le fondateur de Thèbes) et d'Harmonie, est la seconde épouse d'Athamas, de qui elle a deux fils, Léarque et Mélicerte. (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 이노 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 이노(Ino)는 그리스 신화에 나오는 아타마스의 두 번째 아내이다. 카드모스와 하르모니아 사이에서 태어났다. 폴리도로스의 누이이고 세멜레와 아가베, 아우토노에의 자매이다. 오르코메노스 왕 아타마스의 두 번째 아내가 되어 와 두 아들을 낳았다. (ko)
- Ino of Leucothea (Grieks: Ἰνώ, "Witte Godin") is een figuur uit de Griekse mythologie, de vrouw van Athamas en de moeder van en Melicertes. Haar ouders waren Cadmus en Harmonia. Ino haatte haar twee stiefkinderen, Helle en Phrixus, die ze probeerde te vermoorden door ze te laten offeren aan de goden om een door haar veroorzaakte hongersnood te bedwingen. De twee werden gered door een gouden ram, maar Helle viel van zijn rug af en belandde in de Hellespont, die voortaan haar naam droeg. Ino was ook de zuster van de zwangere Semele, die door Zeus werd gedood door een list van de jaloerse Hera. Toen ze de zorg op zich nam voor het kind van haar zuster, de god Dionysos, strafte Hera haar door haar krankzinnig te maken. Uiteindelijk wierp Ino zich samen met haar zoon Melicertes in de zee, maar de Olympische goden hadden medelijden met haar en veranderden beide in zeegoden: Ino werd Leucothea, en haar zoon de god Palaemon. (nl)
- Ino (in greco antico: Ἰνώ, Inṑ) è una figura della mitologia greca. Fu una donna mortale trasformata in dea. (it)
- イーノー（古希: Ἰνώ, Īnō）はギリシア神話に登場する人物である。長母音を省略してイノとも表記する。テーバイの王女として生まれ、のちにボイオーティアの王妃となった。死後、ゼウスによって女神とされ、海の女神レウコテアー（Leukothea）あるいはレウコトエー（Leukothoe）として信仰された。レウコテアーとは「白い女神」の意である。 カドモスとハルモニアーの娘。兄弟にポリュドーロス、イリュリオス。姉妹にアウトノエー、セメレー、アガウエー。ボイオーティアの王アタマースの後妻となり、二人の息子、レアルコスとメリケルテースを生んだ。 (ja)
- Ino (gr. Ἰνώ Inṓ, łac. Ino) – w mitologii greckiej królewna tebańska, córka Kadmosa i Harmonii, druga żona beockiego króla Orchomenos Atamasa, macocha Fryksosa i Helle, matka i Melikertesa. Pragnąc pozbyć się swych pasierbów, najpierw doprowadziła do zmarnowania sparzonego wrzątkiem ziarna siewnego i wywołanej tym klęski nieurodzaju, a następnie sfałszowała orzeczenie wyroczni delfickiej, wymuszając na małżonku złożenie przebłagalnej ofiary z jego dzieci. Ich matka Nefele zesłała im uskrzydlonego baranka o złotym runie, który uniósł rodzeństwo, ratując im życie. Ostatecznie zemstę na niej wywarła Hera, która zazdrosna o Dionizosa, syna Semele, pozostającego pod opieką Ino i Atamasa, zesłała na króla atak szału, w którym zabił Learchosa, gdy Ino wraz z młodszym Melikertesem ratowała się ucieczką, w końcu rzucając się do morza. Oboje zostali tam zamienieni w dobroczynne bóstwa morskie – Leukoteę i . Mit ten Eurypides wykorzystał w (niezachowanej w całości) tragedii Ino. Nieliczne były jej przedstawienia w greckim malarstwie wazowym. Twórcą kantaty zatytułowanej jej imieniem był Johann Christian Bach. (pl)
- Ino, na mitologia grega, foi uma filha de Cadmo e Harmonia, seu avós paternos eram Agenor e Teléfassa e seus avós maternos os deuses olímpicos Ares e Afrodite. Ino casou-se com Atamante, filho de Éolo e Enarete e rei da Beócia, com quem teve dois filhos, e Melicertes. Atamante havia casado antes com Nefele, com quem teve dois filhos, Frixo e Hele. Ino fez um plano contra os filhos de Nefele: na hora da semeadura, ela molhou o trigo, o que fez com que a colheita anual fosse um fracasso. Atamante mandou mensageiros ao Oráculo de Delfos, mas Ino havia instruído os mensageiros a dizer que Frixo deveria ser sacrificado a Zeus. Nefele, que tinha recebido um carneiro com o velo de ouro de Hermes, usou-o para voar para longe, levando Frixo e Hele; Hele, porém, caiu no mar, na região que seria chamada de Helesponto. Mais tarde, porém, pela ira de Hera, Atamante ficou louco, a matou Learco com uma flecha; Ino jogou-se com seu filho Melicertes no mar. Atamante foi banido da Beócia e, perguntando ao deus onde devia morar, recebeu do oráculo a instrução que deveria morar onde ele fosse alimentado por animais selvagens; ele encontrou um grupo de lobos devorando ovelhas, mas quando os lobos o viram, fugiram, deixando a sua presa. Atamante se estabeleceu neste lugar, chamou-o de Athamantia, casou-se com Temisto, filha de Hipseu, e teve mais quatro filhos, Leucon, Erythrius, Schoeneus e Ptous. (pt)
- Ino var i grekisk mytologi dotter till Kadmos i Thebe och gift med kung Athamas i Orchomenos. Då Athamas i ett anfall av vansinne dödade sin och Inos son Learchos, kastade sig Ino med sin andre son, Melikertes, i havet. Båda blev dyrkade som välvilliga och hjälpsamma havsgudomligheter under namn av Leukothea och Palaimon. (sv)
- Ино́ (др.-греч. Ἰνώ) — персонаж древнегреческой мифологии из беотийского цикла, дочь царя Фив Кадма и Гармонии. Стала женой царя Орхомена Минийского Афаманта, который воспитывал двух детей от Нефелы, Фрикса и Геллу. Ино оказалась злой мачехой: она заставила мужа согласиться на принесение Фрикса в жертву Зевсу. В последний момент Нефела спасла своих детей и отправила их в Колхиду на златорунном баране, из-за чего Ино оказалась связана с мифом об аргонавтах. Ино воспитала и (по одной из вариаций мифа) вскормила сына своей сестры Семелы — бога виноделия Диониса. Этим она навлекла на себя гнев Геры, которая наслала безумие на Афаманта. Муж Ино в припадке убил одного из её сыновей Леарха. Тогда она схватила второго ребёнка, Меликерта, и, спасаясь от мужа, прыгнула со скалы в море. По одной из версий мифа, этой трагедии предшествовала женитьба Афаманта на Фемисто; последняя решила убить пасынков, но из-за Ино перепутала их со своими детьми, потом покончила с собой, а Афамант пришёл в ярость и убил Леарха. В любом случае боги, помня о том, как Ино воспитывала Диониса, превратили её в морскую богиню Левкофею, которая с того момента помогала терпящим бедствие морякам. Её культ получил широкое распространение во всей Элладе. В Риме Левкофею отождествили с Матер Матутой. Ино появляется в «Одиссее» Гомера. Она стала героиней ряда античных пьес — в том числе трагедий Эсхила, Софокла и Еврипида (все тексты утрачены). (ru)
- Іно́ (грец. Ινώ) — дочка Кадма й Гармонії, друга дружина Атаманта, мачуха Фрікса й Гелли, яких вона ненавиділа. Викликавши чарами велику посуху в країні, Іно зажадала принести обох їх (варіант: лише Фрікса) у жертву, щоб позбутися лиха. Перша дружина Атаманта Нефела врятувала своїх дітей, — дала їм золоторунного барана (див. Аргонавти). Від Атаманта Іно мала синів Мелікерта й Леарха. Переслідуючи Іно за те, що та виховала Діоніса, Гера зробила так, що Атамант у нападі люті вбив Леарха й хотів убити Іно та Мелікерта. У розпачі Іно разом з Мелікертом кинулася в море, де стала морською богинею Левкотеєю, а Мелікерт — морським богом Палемоном. Культ Іно та Мелікерта був поширений на узбережжі Середземного моря. (uk)
- 伊诺（希臘語：Ἰνώ，转写：Ino）。古希腊神话女性人物之一。維奧蒂亞王后。出身平民，曾参加支援奥德修斯之活动。其事迹常见于古典作家之相关著述。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Ínó (latinsky Ino) byla v řecké mytologii dcera thébského krále Kadma a jeho manželky Harmonie. Její lidské skutky nebyly potrestány, naopak z vůle bohů se stala nesmrtelnou. (cs)
- إينو (بالإنجليزية: Ino) في الميثولوجيا الإغريقية هي ابنة قدموس وهرمونيا وأم لآرخوس من أثاماس وهي مرضعة ديونيسوس وهكذا فإن ديونيسوس يكون أخو بالرضاعة . (ar)
- Στην ελληνική μυθολογία η Ινώ ήταν κόρη του βασιλιά των Θηβών Κάδμου και της Αρμονίας, γνωστή και ως Λευκοθέα όταν αργότερα έγινε θεότητα. (el)
- Ino (altgriechisch Ἰνώ Inṓ) ist in der griechischen Mythologie die Tochter des Kadmos und der Harmonia und daher die Schwester von Semele (der Geliebten des Zeus und Mutter des Dionysos), Agaue, Autonoë, Polydoros und Illyrios. Mit Athamas ist sie die Mutter von Learchos und Melikertes. Sie war auch die Amme des neugeborenen Dionysos und Melikertes war dessen Milchbruder. (de)
- Pri la aliaj signifoj de INO rigardu en INO. (En la PIV : Ino : Filino de Kadmo, iĝinta mardiino.) Mara diino Leŭkotea (helene Λευκοθέα, "Blanka diino", latine Leucothoë, (Albunea aŭ Matuta)), pli frue Inoa (helene Ἰνώ, latine Ino), estis en la helena mitologio filino de la teba reĝo Kadmo, kaj lia edzino Harmonio. Ŝiaj homaj faroj restis nepunitaj, male pro volo de dioj ŝi fariĝis nemortebla. (eo)
- In Greek mythology, Ino (/ˈaɪnoʊ/ EYE-noh; Ancient Greek: Ἰνώ [iːnɔ̌ː]) was a Theban princess who later became a queen of Boeotia. After her death and transfiguration, she was worshiped as a goddess under her epithet Leucothea, the "white goddess." Alcman called her "Queen of the Sea" (θαλασσομέδουσα thalassomédousa), which, if not hyperbole, would make her a doublet of Amphitrite. (en)
- Dans la mythologie grecque, Ino (Ἰνώ / Inố, de ἴς, ῑ̓νός / ís, ínós, « force »), fille de Cadmos (le fondateur de Thèbes) et d'Harmonie, est la seconde épouse d'Athamas, de qui elle a deux fils, Léarque et Mélicerte. (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 이노 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 이노(Ino)는 그리스 신화에 나오는 아타마스의 두 번째 아내이다. 카드모스와 하르모니아 사이에서 태어났다. 폴리도로스의 누이이고 세멜레와 아가베, 아우토노에의 자매이다. 오르코메노스 왕 아타마스의 두 번째 아내가 되어 와 두 아들을 낳았다. (ko)
- Ino (in greco antico: Ἰνώ, Inṑ) è una figura della mitologia greca. Fu una donna mortale trasformata in dea. (it)
- イーノー（古希: Ἰνώ, Īnō）はギリシア神話に登場する人物である。長母音を省略してイノとも表記する。テーバイの王女として生まれ、のちにボイオーティアの王妃となった。死後、ゼウスによって女神とされ、海の女神レウコテアー（Leukothea）あるいはレウコトエー（Leukothoe）として信仰された。レウコテアーとは「白い女神」の意である。 カドモスとハルモニアーの娘。兄弟にポリュドーロス、イリュリオス。姉妹にアウトノエー、セメレー、アガウエー。ボイオーティアの王アタマースの後妻となり、二人の息子、レアルコスとメリケルテースを生んだ。 (ja)
- Ino var i grekisk mytologi dotter till Kadmos i Thebe och gift med kung Athamas i Orchomenos. Då Athamas i ett anfall av vansinne dödade sin och Inos son Learchos, kastade sig Ino med sin andre son, Melikertes, i havet. Båda blev dyrkade som välvilliga och hjälpsamma havsgudomligheter under namn av Leukothea och Palaimon. (sv)
- 伊诺（希臘語：Ἰνώ，转写：Ino）。古希腊神话女性人物之一。維奧蒂亞王后。出身平民，曾参加支援奥德修斯之活动。其事迹常见于古典作家之相关著述。 (zh)
- Ino, d'acord amb la mitologia grega, fou una heroïna, filla de Cadme i d'Harmonia. Es casà amb Atamant i fou mare de Learc i de Melicertes. Era la seva segona esposa, ja que Atamant havia estat casat amb Nèfele. Gelosa dels dos fills grans del seu marit, Frixos i Hel·le, intentà que els sacrifiqués fent creure que era un manament de l'oracle, però la seua conspiració fou descoberta i els dos joves aconseguiren escapar. A diverses parts de l'antiga Grècia se celebraven uns festivals en honor seu anomenats Inoa. (ca)
- En la mitología griega, Ino (Ἰνώ / Inố) es una de las hijas de Cadmo y Harmonía. Tomó por esposo al rey beocio Atamante, con quien tuvo dos hijos. Posteriormente intentó librarse de los hijos de este de un matrimonio anterior, Frixo y Hele, si bien finalmente fueron salvados. Más tarde, Ino acogió a Dioniso para criarlo junto con sus propios hijos, lo que enfureció a Hera, al ver que recogían el fruto del adulterio de Zeus; por ello volvió locos a ambos esposos, lo que los llevaría a matar a sus propios hijos. La leyenda de Ino y la de Leucótea se entremezclan. (es)
- Ino, greziar mitologian, Kadmo eta Harmoniaren alabetako bat zen, Beoziako Atamante erregearekin ezkondu zena. Beranduago, errege honek aurreko ezkontza batetatik izan zituen bi seme-alabak, Frixo eta Hele gainetik kentzen saiatu zen, baina, uste ez zuela, urrezko larrua zuen ahari bat etorri eta Atamanteren bi seme-alabak airean eraman zituen. Hala ere, itsasoko jainkoak, dirudienez, Inotaz errukitu ziren, nereida batean bihurtuz, Leukotoe izenarekin, jainkosa eta itsas gizonen babeslea. Ino eta Leukotoeren elezaharra, elkarnahasten da. (eu)
- Ino (gr. Ἰνώ Inṓ, łac. Ino) – w mitologii greckiej królewna tebańska, córka Kadmosa i Harmonii, druga żona beockiego króla Orchomenos Atamasa, macocha Fryksosa i Helle, matka i Melikertesa. Pragnąc pozbyć się swych pasierbów, najpierw doprowadziła do zmarnowania sparzonego wrzątkiem ziarna siewnego i wywołanej tym klęski nieurodzaju, a następnie sfałszowała orzeczenie wyroczni delfickiej, wymuszając na małżonku złożenie przebłagalnej ofiary z jego dzieci. Ich matka Nefele zesłała im uskrzydlonego baranka o złotym runie, który uniósł rodzeństwo, ratując im życie. (pl)
- Ino of Leucothea (Grieks: Ἰνώ, "Witte Godin") is een figuur uit de Griekse mythologie, de vrouw van Athamas en de moeder van en Melicertes. Haar ouders waren Cadmus en Harmonia. Ino haatte haar twee stiefkinderen, Helle en Phrixus, die ze probeerde te vermoorden door ze te laten offeren aan de goden om een door haar veroorzaakte hongersnood te bedwingen. De twee werden gered door een gouden ram, maar Helle viel van zijn rug af en belandde in de Hellespont, die voortaan haar naam droeg. (nl)
- Ino, na mitologia grega, foi uma filha de Cadmo e Harmonia, seu avós paternos eram Agenor e Teléfassa e seus avós maternos os deuses olímpicos Ares e Afrodite. Ino casou-se com Atamante, filho de Éolo e Enarete e rei da Beócia, com quem teve dois filhos, e Melicertes. Mais tarde, porém, pela ira de Hera, Atamante ficou louco, a matou Learco com uma flecha; Ino jogou-se com seu filho Melicertes no mar. (pt)
- Ино́ (др.-греч. Ἰνώ) — персонаж древнегреческой мифологии из беотийского цикла, дочь царя Фив Кадма и Гармонии. Стала женой царя Орхомена Минийского Афаманта, который воспитывал двух детей от Нефелы, Фрикса и Геллу. Ино оказалась злой мачехой: она заставила мужа согласиться на принесение Фрикса в жертву Зевсу. В последний момент Нефела спасла своих детей и отправила их в Колхиду на златорунном баране, из-за чего Ино оказалась связана с мифом об аргонавтах. (ru)
- Іно́ (грец. Ινώ) — дочка Кадма й Гармонії, друга дружина Атаманта, мачуха Фрікса й Гелли, яких вона ненавиділа. Викликавши чарами велику посуху в країні, Іно зажадала принести обох їх (варіант: лише Фрікса) у жертву, щоб позбутися лиха. Перша дружина Атаманта Нефела врятувала своїх дітей, — дала їм золоторунного барана (див. Аргонавти). Від Атаманта Іно мала синів Мелікерта й Леарха. Переслідуючи Іно за те, що та виховала Діоніса, Гера зробила так, що Атамант у нападі люті вбив Леарха й хотів убити Іно та Мелікерта. (uk)
|
_Nymphe_appelée_Ino_ou_Dotô_Saint-Rustice_-_Musée_Saint-Raymond_Ra_20b.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_Nymphe_appelée_Ino_ou_Dotô_Saint-Rustice_-_Musée_Saint-Raymond_Ra_20b.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
