| dbo:abstract
|
- الفُكاهَة أو الدُّعابَة أو الطُّرْفَة هي الميل لخبرات معرفية محددة بغرض إثارة الضحك والتسلية. يعتبر المصطلح مستمد من طب الأخلاط الأربعة من اليونان القديمة، الذي زعم أن توازن السوائل في جسم الإنسان، والمعروفة باسم الأخلاط)، يتحكم في الصحة والعواطف البشرية. يستجيب الناس من جميع الأعمار والثقافات لروح الدعابة، ومعظم الناس قادرون على تجربة الفكاهة أن يكون مسلياً، ويبتسم أو يضحك على الشيء المرح وبالتالي يمكن اعتبارها أنها تمتلك حس النكتة. على افتراض أن شخص يفتقر إلى روح الدعابة، فإنه غالباً ما يجد السلوك المتضمن للدعابة غير قابل للتفسير، غريب، أو حتى غير منطقي. على الرغم من أن تحديد الدعابة هو في نهاية المطاف مسألة ذوق شخصي، إلى أن المدى الذي يجد فيه الشخص شيئاً فكاهياً يعتمد على مجموعة من المتغيرات، بما في ذلك الموقع الجغرافي، والثقافة، والنضج، ومستوى التعليم والذكاء والسياق، على سبيل المثال، يفضل للأطفال الصغار الكوميديا التهريجية مثل الرسوم توم وجيري، على النقيض من ذلك، فإن المستمعين الناضجين يميلون إلى أشكال من الفكاهة أكثر تطوراً مثل الهجاء والتي تتطلب فهماً للمعنى الاجتماعي والسياق. (ar)
- Komika či humor (z lat. (h)umor – vlhkost, tekutina) je druh emoce, schopnost člověka, věci či situace vzbudit pocit pobavení v jiném člověku a souhrn způsobů jak toto pobavení a veselí, často provázené smíchem, vyvolat. Pojem původně popisoval temperament jedince, který se podle antických představ skládal ze čtyř základních tělesných tekutin (humores). Rysy humoru (resp. vtipu) jsou nesmyslnost a moment překvapení. Důležitým předpokladem je rovněž sociální interakce. V humoru dochází často alespoň jedna ze zúčastněných stran (pomyslné) újmy či utrpí škodu. Přesná definice humoru je ale problematická, neexistuje ani jeho jednotná, všeobecně uznávaná teorie. Teorií komična se zabýval např. Sigmund Freud (v práci Vtip a jeho vztah k nevědomí), v českých zemích například Vladimír Borecký. Podle jedné z nejuznávanějších teorií se předpokládá, že humor a smích se vyvinul z pocitů a projevů triumfu. Sehrál patrně jednu z hlavních rolí v historii lidstva. (cs)
- L'humor (del llatí humor) és definit com la manera de presentar, enjudiciar o comentar la realitat, ressaltant el costat còmic, rialler o ridícul de les coses. Joseph Klatzmann, en la seva obra L'humour juif ('L'humor jueu'), el defineix segons la seva necessitat: «Riure per no plorar». Més pessimista, es pot citar igualment Nietzsche: «L'ésser humà pateix tan profundament que ha hagut d'inventar el riure», concepció que l'aproxima a la filosofia cínica i que estableix que l'humor és, en el fons, un tipus de catarsi o antídot espiritual. No tan substantivament, l'humor o, millor dit, la comicitat és una forma d'entreteniment i de comunicació humana, que té la intenció de fer que la gent no sigui infeliç i rigui. Riure és, a més a més, una de les poques coses que individualitzen l'ésser humà i algunes espècies d'homínids respecte a altres animals; els etòlegs assenyalen que l'humor és, davant de tot, un rictus que apareix en els llavis dels primats i es mostra quan aquests s'enfronten a situacions absurdes o incomprensibles per a ells: ensenyar les dents és una forma de desviar un impuls agressiu o de resumir-lo mímicament, un tipus de sublimació. És per això que ensenyar les dents o riure, entre els humans està sovint lligat a dissociar-se d'esdeveniments que susciten normalment una profunda inquietud i, que moltes vegades, s'associa amb la desgràcia (humor negre). Fins i tot, a vegades es parla del que anomenen riure nerviós com un acte fallit del subconscient. Des d'aquest punt de vista, l'humor es constitueix en un acte de purificació que permetria evacuar aquesta violència, nascuda de la frustració i del patiment. L'humor, doncs, vindria a interpretar una funció catàrtica semblant a la de les llàgrimes, però diferent, ja que l'humor suposa una separació i no una identificació amb l'objecte que és el seu suport, un menyspreu i no compassió. D'això, deriva també la curiosa relació sadomasoquista entre l'humorista i l'auditori, que s'expressa en el riure; l'humorista es presenta molt sovint davant dels oients com a ressentit i humiliat. L'origen del terme humor ve de la teoria dels quatre humors del cos de la medicina grega, que regulaven l'estat d'ànim: la bilis, la flegma, la sang i la bilis negra o altra bilis. El caràcter humorístic correspon a l'humor sanguini. Hi ha diferents tipus d'humor adaptats a distintes sensibilitats i grups humans. Per exemple, els nens acostumen a riure més de les caigudes i ensopegades, però no comprenen la subtilesa de la sàtira o de la ironia. També hi ha variacions culturals del sentit de l'humor, que pot fer que el que és divertit en un lloc no tingui gràcia en un altre. Això es deu al fet que en l'humor té molta importància el context, els a priori. L'humor negre es recolza en elements trists o desagradables que, per a fer-los més suportables, transforma i degrada en irrisió (l'humor jueu i el britànic, per exemple, són sovint negres: una obra de Thomas de Quincey es titula De l'assassinat considerat com una de les Belles Arts i una altra, A Modest Proposal (1729), 'Una modesta proposició' de Jonathan Swift, tracta ni més ni menys que d'aprofitar els nens petits i utilitzar-los d'aliment. Riure en aquest cas és forçat i amarg. No obstant això, en el món modern, on és general l'ús de mitjans de comunicació de masses, les fronteres desapareixen i, per exemple, per a (À la manière de…), l'humor consisteix simplement a no donar importància a les coses greus, i donar-n'hi massa a les coses lleugeres. Un exemple típic del que és seriós i de l'enaltiment del que és vulgar seria el cinema de Woody Allen. D'altra banda, és important assenyalar que s'ha intentat utilitzar l'humor com un instrument educatiu (d'aquí el cèlebre adagi castigat ridendo mores, 'corregeix els costums rient', que s'empra com a definició de la utilitat de la comèdia clàssica i neoclàssica). Hi ha algunes tècniques específiques d'humor verbal, com per exemple la ironia, el sarcasme, la hipèrbole, l'anticlímax ("Déu ha mort, Marx ha mort i jo no gaudeixo de bona salut", Woody Allen), l'enigma o definició incompleta o el·líptica, l'antítesi, l'oxímoron, l'atenuació o lítote, l', el non sequitur, la sil·lepsi, el joc de paraules, la sàtira, la paròdia o la paradoxa. I d'altres no verbals, referents a una retòrica paral·lela que juga amb els gestos, postures, caigudes, relliscades, etc., que s'acostumen a denominar humorisme de situació. Es pot, d'altra banda, establir-ne una altra taxonomia:
* Comicitat de gestos
* Comicitat verbal, que inclou els jocs de paraules
* Comicitat de costums
* Comicitat de situació
* Comicitat de caràcter
* Comicitat de repetició Hi ha hagut estudis més o menys seriosos respecte a l'humor per part d'Aristòtil, Sigmund Freud, Arthur Schopenhauer o Henri Bergson. No sols es fa servir en la vida corrent, com a procediment per a evitar i curar les circumstàncies traumatitzants de la vida, sinó també en els espectacles i en la literatura amb certa freqüència, i forma una part molt important de corrents literaris com el teatre de l'absurd. Els gèneres literaris còmics són la comèdia, l', l'acudit i l'epigrama. El gènere còmic teatral de la comèdia provoca la catarsi o purificació de l'espectador mitjançant el riure i el distanciament. Per contra, inversament al gènere tràgic, que ho fa per mitjà de la compassió i les llàgrimes, Plató afirmava que la tragèdia era el gènere literari més semblant a la veritat, mentre que el gènere còmic era el que menys s'hi assemblava, i aquesta va ser la postura que mantingué Sòcrates al final del diàleg conegut com a El convit. Està comprovat que els estats d'ànim influeixen de manera molt positiva en la salut de les persones, fins i tot en les persones que es troben en estats terminals. (ca)
- Humor ist die Begabung eines Menschen, der Unzulänglichkeit der Welt und der Menschen, den alltäglichen Schwierigkeiten und Missgeschicken mit heiterer Gelassenheit zu begegnen. Diese engere Auffassung ist in der sprichwörtlichen Wendung Humor ist, wenn man trotzdem lacht ausgedrückt, die dem deutschen Schriftsteller Otto Julius Bierbaum (1865–1910) zugeschrieben wird. In einer weiteren Auffassung werden aber auch jene Personen als humorvoll bezeichnet, die andere Menschen zum Lachen bringen oder selbst auffällig häufig lustige Aspekte einer Situation zum Ausdruck bringen. (de)
- Als Schlagfertigkeit bezeichnet man eine schnelle, treffende, zumeist witzige Reaktion auf sprachliche „Angriffe“. Sie verrät Intelligenz und Geistesgegenwart. (de)
- Χιούμορ (αγγλ. humor ή humour) είναι στη βασική του έννοια μία ιδιαίτερη μορφή ανθρώπινης επικοινωνίας, που ως στόχο έχει να προκαλέσει το γέλιο. Λεξικολογικά δίνονται πολλαπλές έννοιες της λέξης χιούμορ. Μερικά παραδείγματα είναι:
* Εκείνη η ποιότητα της φαντασίας που δίνει στις ιδέες μια αμφίβολη ή φανταστική όψη, και τείνει να προκαλεί το γέλιο ή την ευθυμία μέσω κωμικών εικόνων ή περιγραφών.
* Η διανοητική ικανότητα της σύλληψης, της έκφρασης, ή της εκτίμησης του κωμικού ή του κωμικά αντιφατικού.
* Συμπαθής σαρκασμός, παραδοξολογία.
* Πνευματώδης αστεϊσμός, εύθυμη διάθεση, που εκδηλώνεται με άκακη ειρωνεία και προκαλεί στους άλλους διασκέδαση και ευχαρίστηση.
* Μορφή πνεύματος που παρουσιάζει την πραγματικότητα έτσι ώστε να προβάλλεται η διασκεδαστική και παράδοξη όψη της. Τα συστατικά, οι ιδιότητες και η σωστή στιγμή του χιούμορ αναλύθηκαν ιδιαίτερα από τους αγγλοσάξονες και συνήθως η λέξη μεταφράζεται σε άλλες γλώσσες ως δάνειο της αγγλικής γλώσσας. Η αγγλική λέξη wit μεταφράζεται ως πνεύμα, (witty: πνευματώδης). Μέχρι σήμερα δεν υπήρξε καμία περιεκτική θεωρία σχετικά με το χιούμορ. Η μεγάλη ποικιλία των μορφών γέλιου, των στόχων του, των διαδικασιών και των αιτίων του διαδραματίζει, πιθανώς, κάποιο ρόλο. Είναι, όμως, επιστημονικά βεβαιωμένο ότι το γέλιο είναι συνδεδεμένο ως φαινόμενο πολιτισμού με πλειάδα κοινωνικών και ιστορικών ομάδων. Ούτε όμως η εθνολογία μπόρεσε να εξάγει μία επακριβή θεωρία για αυτό το θέμα. Οι μεγάλες διαφορές των αιτίων, που το προκαλούν, από φυλή σε φυλή ή και ευρύτερα μεταξύ εθνών, καθώς και τα αποτελέσματά του ή η βάση πρόκλησής του είναι δύσκολο να συντείνουν στην εξαγωγή κοινής εθνολογικής διαπίστωσης. (el)
- Humuro estas komika esprimmaniero, vekanta gajon kaj ridemon. Ofte ĝi baziĝas sur ironio, sur ŝajna seriozeco ĉe absurdaĵoj, sur kontrasto inter laŭdaj kaj mallaŭdaj esprimoj; preskaŭ ĉiam ĝi efikas per surprizo. Humuron utiligas satiroj, anekdotoj, komedioj, amuzaj libroj kaj filmoj, ŝercoj. Humuro povas esti akre sarkasma, sed ne noce malica. La vorto devenas el la latina "humor" (= humido), ĉar la antikvuloj kredis, ke la korpaj sukoj kaŭzas agrablan kaj malagrablan staton de la menso, do bonan kaj malbonan humoron. Konataj estas la humuro de Mark Twain, la nigra humuro de Jonathan Swift, la angla humuro, la humuro de la gabrovanoj, ktp. (eo)
- Spritaĵo estas io sprite dirita aŭ farita kiu estas iom pli milda ol ŝerco kaj kiu celas amuzi kaj ridigi montrante lertan kaj fajne inteligentan intelekton. Spritaĵo estis alte estimata en la salonaj kaj kortegaj medioj dum la 18-a jarcento, ĉefe en Francio. Kelkaj famuloj pro siaj spritaĵoj estis Voltaire, Beaumarchais, . (eo)
- Umorea beste pertsona batzuengan irribarrea edo barrea eragiteko jendearen gaitasuna edo kualitatea da, hitz, keinu, objektu edo bestelako egoeren bidez. Alaitasuna sortzen duen giza komunikazio mota bat da. Umore eragileak umorista izena hartzen du. (eu)
- Humour (Commonwealth English) or humor (American English) is the tendency of experiences to provoke laughter and provide amusement. The term derives from the humoral medicine of the ancient Greeks, which taught that the balance of fluids in the human body, known as humours (Latin: humor, "body fluid"), controlled human health and emotion. People of all ages and cultures respond to humour. Most people are able to experience humour—be amused, smile or laugh at something funny (such as a pun or joke)—and thus are considered to have a sense of humour. The hypothetical person lacking a sense of humour would likely find the behaviour to be inexplicable, strange, or even irrational. Though ultimately decided by personal taste, the extent to which a person finds something humorous depends on a host of variables, including geographical location, culture, maturity, level of education, intelligence and context. For example, young children may favour slapstick such as Punch and Judy puppet shows or the Tom and Jerry cartoons, whose physical nature makes it accessible to them. By contrast, more sophisticated forms of humour such as satire require an understanding of its social meaning and context, and thus tend to appeal to a more mature audience. (en)
- Humor o humorismo (del latín: humor, -ōris) es definido como el modo de presentar, enjuiciar o comentar la realidad resaltando el lado cómico, risueño o ridículo de las cosas. (es)
- Le mot d'esprit, ou trait d'esprit, est une réplique fine et subtile, pas toujours bien intentionnée. (fr)
- L’humour, au sens large, est une forme d'esprit railleuse « qui s'attache à souligner le caractère comique, ridicule, absurde ou insolite de certains aspects de la réalité, dans le but de faire rire ou de divertir un public. ». L'humour est un état d'esprit, une manière d'utiliser le langage, un moyen d’expression. L’humour peut être employé dans différents buts et peut, par exemple, se révéler pédagogique ou militant. Protéiforme, il se retrouve dans un nombre abondant de discours et de situations. Sa forme, plus que sa définition, est diversement appréciée d'une culture à l'autre, d'une région à une autre, d'un point de vue à un autre, à tel point que ce qui est considéré par certains comme de l'humour peut être considéré par d'autres comme une méchante moquerie, une insulte ou un blasphème. Toutefois, rire est bon pour la santé. L'humour permet aux humains de prendre du recul sur ce qu'ils vivent, comme le remarque Joseph Klatzmann dans son ouvrage L'Humour juif en souhaitant « rire pour ne pas pleurer ». Beaumarchais écrivit « Je me presse de rire de tout de peur d'être obligé d'en pleurer ». Plus pessimiste, Nietzsche affirme « L'homme souffre si profondément qu'il a dû inventer le rire », se rapprochant du cynisme. De même, pour Fred Kassak, grand maître du roman noir humoristique, « l'humour [...] est une tonalité de l'ironie ». (fr)
- Humor (bahasa Inggris: humour, atau humor) adalah sikap yang cenderung dilakukan untuk membangkitkan rasa gembira dan memicu gelak tawa. Istilah ini berasal dari istilah medis Latin kuno, yang mengajari bahwa keseimbangan cairan dalam tubuh manusia, yang dikenal sebagai humor (bahasa Latin: humor, "cairan tubuh"), yang diatur oleh kesehatan dan emosi manusia. Orang-orang dari segala usia dan budaya memberikan respons terhadap humor. Kebanyakan orang tersenyum atau menertawakan sesuatu yang lucu (seperti plesetan atau lelucon)—dan dengan demikian mereka dianggap memiliki selera humor. Orang yang kurang memiliki selera humor, atau tidak memahamai lelucon kemungkinan besar akan menganggap lelucon itu sebagai sesuatu yang konyol, aneh, atau bahkan tidak rasional. Meskipun pada akhirnya ditentukan oleh selera pribadi, sejauh mana seseorang menemukan sesuatu yang lucu tergantung pada berbagai variabel, seperti lokasi geografis, budaya, kedewasaan, tingkat pendidikan, kecerdasan, dan konteks. Misalnya, anak kecil mungkin menyukai dagelan seperti pertunjukan boneka Punch and Judy atau kartun Tom and Jerry yang mudah dicerna oleh mereka. Sebaliknya, bentuk humor yang lebih rumit seperti satire membutuhkan pemahaman tentang makna dan konteks sosialnya, dan dengan demikian cenderung menarik audiens yang lebih dewasa. Beberapa humor juga hanya dipahami orang-orang dengan keahlian khusus atau mengharuskan seseorang memiliki pengetahuan tertentu untuk bisa memahaminya, misalnya lelucon matematika. (in)
- L'umorismo è la capacità intelligente e sottile di rilevare e rappresentare l'aspetto comico della realtà. (it)
- ユーモア（英: humor、独: Humor, フモーア）とは、人を和ませるような《おかしみ》のこと。日本語ではこうした表現は諧謔（かいぎゃく）とも呼ばれ、「有情滑稽」と訳されることもある。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 기지 (시설) 문서를 참고하십시오.)( 위트는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 윗 문서를 참고하십시오.)
기지(機智, wit)는 골계(滑稽)의 일종으로 전혀 다른 관념을 서로 연결시켜 그로 인한 모순과 해결의 동시적 · 순간적인 전환으로 우스꽝스런 효과를 내게 하는 것을 말한다. 고도의 지적 조작으로, 경박하고 유희적인 것과는 다르다. (ko)
- Humor is het vermogen om iets wat als grappig, amusant of geestig wordt ervaren aan te voelen, te waarderen of tot uitdrukking te brengen, meestal door te lachen. Humor kan ook een aanduiding zijn van de expressie van iets komisch of grappigs in woord, daad of geschrift. Er bestaan meerdere vormen van humor. Grappen zijn verhalen of vooropgezette situaties met een bedoelde humoristische of geestige strekking. (nl)
- ( 유머는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 유머 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 해학(諧謔, 영어: humor)은 익살스럽고도 품위가 있는 말이나 행동이다. 해학을 이용하여 풍자를 표현하기도 한다. "유머"란 고대 생리학에서의 체내를 흐르는 혈액, 점액, 담즙, 흑담즙 등 4종류의 체액을 의미했는데 이런 채액의 배합 정도에 따라 사람의 기분, 기질등이 변화한다고 믿던 것이 뜻이 점차 변형되어 현재의 "해학"으로서의 뜻을 갖게 되었다. 해학이란 우리가 웃을 때면 우리에게 주어진 메시지에 반응하는 것을 말하며, 어울리거나 일치되지 않는 생각이나 사건, 상황 등의 메시지를 평가하고 정신적으로 경험하는 것이며, 재미있는 장면을 보고 재미있다고 지각하여 그 결과로는 행동을 나타낼 때까지의 과정을 포함하는 포괄적인 이다. 해학과 웃음의 유발 요인에 관해서는 과거부터 많은 관점들이 존재했는데, 아리스토텔레스와 플라톤은 ‘기형적인 것, 결함(deformity) 즉 보통의 규범적인 모양을 벗어난 것이 웃음을 유발한다고 보았다. 홉스는 ‘(superiorioty theory of humor)을 이야기한 바 있다. 이것은 다른 사람에게 있는 기형적 형태, 또는 다른 사람의 불완전함을 자신과 비교함으로써 (self- glorification)의 열정을 느낀다고 보는 시각이다. 또한 칸트는 긴장된 기대를 하다가 갑자기 ‘아무것도 아닌 것’으로 변해 버릴 때 일어나는 감정이 웃음을 유발한다고 본다. 문제가 있어 보이던 것이 사소한 것으로 판명될 때 웃음을 기대하게 된다는 것이다. 이처럼 문제 있어 보이던 것이 웃을 만한 것으로 변하는 것을 영국의 철학자 스펜서는 불일치의 감소 (descending incongruity)라고 표현했다. 이와 유사하게, 독일의 철학자 쇼펜하우어는 개념과 지각 간의 가 웃음을 유발한다고 주장했다. (ko)
- Humor (z łac. humor – płyn, ciecz organiczna) – jedna z postaci komizmu, wyrażająca się w dostrzeganiu stron śmiesznych w ludziach, sytuacjach, zdarzeniach itp., traktowanych – w przeciwieństwie do satyry – z wyrozumiałością i pobłażliwością. (pl)
- Ю́мор — интеллектуальная способность подмечать в явлениях их комичные, смешные стороны, зубоскальство. Чувство юмора связано с умением субъекта обнаруживать противоречия в окружающем мире. В широком смысле — всё, что может вызвать смех, улыбку и радость. (ru)
- Lato sensu, humor (do latim humore, "líquido") é o estado de espírito de um indivíduo. Stricto sensu, é um determinado estado de ânimo cuja intensidade representa o grau de disposição e de bem-estar psicológico e emocional de um indivíduo. O humor (no sentido estrito) é uma das chaves para a compreensão de culturas, religiões e costumes das sociedades, sendo elemento vital da condição humana. Através dos tempos, a maneira humana de sorrir modifica-se, acompanhando os costumes e correntes de pensamento. Em cada época da história humana, a forma de pensar cria e derruba paradigmas, e o humor acompanha essa tendência sociocultural. Expressões culturais do humor podem representar retratos fiéis de uma época, como é o caso, por exemplo, das comédias gregas de Plauto e das comédias de costumes do brasileiro Martins Pena. Para a psicologia e a neurociência afetiva, o humor é um estado afetivo, assim como as emoções. Diferentemente das emoções (que são reações intensas, breves e direcionadas a um estímulo), os humores são considerados mais difusos, menos intensos e independem de um objeto, pessoa ou evento desencadeador. Ou seja, as emoções são reações agudas, como a raiva, a tristeza, o medo e a alegria, enquanto a ansiedade, a depressão, a irritação (ou “mal humor”) e a felicidade poderiam ser classificados como humores. (pt)
- A esperteza pode ser considerada agudeza ou sutileza nas ações. Alguns relacionam o termo à perspicácia, astúcia, manha, ronha. Porém, oficialmente parece não haver uma clara distinção entre a esperteza e a inteligência, e os hábitos linguísticos é que determinarão se podem ser consideradas sinônimas. (pt)
- Humor (från humores, kroppsvätskorna i humoralpatologi, ytterst av klassisk grekiska χυμός (chymos), bokstavligt "saft") är förmågan hos människor, saker eller situationer att framkalla glädjekänslor. För att uppfatta det roliga i en situation krävs ett "sinne för humor", något som alla människor har, men det finns många olika individuellt styrda faktorer som avgör om en enskild person finner en specifik händelse rolig. Bland de mest avgörande variablerna finns geografisk plats, kultur, mognadsnivå, utbildningsnivå och kontext. Barn föredrar generellt sett fysisk humor, såsom slapstick (en stundom våldsam typ av humor), medan satir kräver en djupare förståelse för det som humorn riktar sig mot, ofta samhällskritik, och därför ofta kräver en mer vuxen publik. Konsten att vara rolig kallas komik, medan den skönlitterära och filmiska genre som är främst förknippad med humor kallas komedi. (sv)
- Гумор — інтелектуальна здатність вбачати в предметах смішне, властивість відчуттів викликати сміх, надавати розвагу. Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. В основі лежить протиставлення кількох частин буття, вхоплених гумористом з контексту історичного розвитку. Поняття гумору ґрунтується на спостережливості та аналітичності мислення, тому бути в доброму гуморі — бути спостережливим та мислити філософськи — підмічати єдність та боротьбу протилежностей в межах однієї сутності. (uk)
- Чу́вство ю́мора — психологическая особенность человека, заключающаяся не только в примечании противоречий в окружающем мире, но и в оценке их с комической точки зрения. Отсутствие чувства юмора может выступать объектом иронии со стороны социального большинства и нарекаться фанатизмом. (ru)
- Почуття гумору — інтелектуальна здатність людини оперувати одночасно декількома поглядами на реальність, вміння суб'єкта виявляти протиріччя в навколишньому світі і оцінювати їх з комічної точки зору. Відсутність почуття гумору може виступати об'єктом іронії й уособлюється фанатизмом.Серед визначних особистостей, Даря Фоменюк - дівчина 160 см на зріст (за версією тіктоку 150см) та розміром ноги 38, є власницею відбірного почуття гумору і дотепності. (Це не вона на фото) (uk)
- 妙語（英語：Wit）是幽默的一種形式，乃書寫或述說機智且通常有趣內容的能力。一個妙語者（英語：witty）是一位善於製造機智且趣味之辭的人。妙語之形式包含諷刺（英語：quip）與機敏的應答（英語：repartee）。 (zh)
- 幽默（Humor），意为滑稽、詼諧。此詞源於林語堂在晨報副刊中撰文章自英文「Humor」一詞音譯，指使人感到好笑、高兴、滑稽的行为举动或语言，与「风趣」含义相近。幽默感则是运用或者理解幽默的能力。 在黑格爾看來，幽默生於偶然，是一種完全主觀的掌握方式和表現方式，藉由巧智和浮想，對現實事物施以歪打正著而成，此間，所表現出來的真正對象，僅被視為一種外緣，更多空間則留白於詼諧、笑話、幻想以及抖機靈的俏皮話之類，使其充分發酵，稍慢卻更好地發揮作用。 任何年龄，文化程度的人都对幽默作出反应。在碰到滑稽可笑的事情时感到愉悦，微笑或大笑的人具有幽默感。由此可见，大多数人可以感觉到幽默，因为缺乏幽默感的人可能认为这些事情是莫名其妙的、奇怪的甚至是不合理的。尽管这几乎完全取决于人的个性，但幽默的程度和方式依赖于地理位置、文化、成熟程度、教育程度和当时的情况。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Humor ist die Begabung eines Menschen, der Unzulänglichkeit der Welt und der Menschen, den alltäglichen Schwierigkeiten und Missgeschicken mit heiterer Gelassenheit zu begegnen. Diese engere Auffassung ist in der sprichwörtlichen Wendung Humor ist, wenn man trotzdem lacht ausgedrückt, die dem deutschen Schriftsteller Otto Julius Bierbaum (1865–1910) zugeschrieben wird. In einer weiteren Auffassung werden aber auch jene Personen als humorvoll bezeichnet, die andere Menschen zum Lachen bringen oder selbst auffällig häufig lustige Aspekte einer Situation zum Ausdruck bringen. (de)
- Als Schlagfertigkeit bezeichnet man eine schnelle, treffende, zumeist witzige Reaktion auf sprachliche „Angriffe“. Sie verrät Intelligenz und Geistesgegenwart. (de)
- Spritaĵo estas io sprite dirita aŭ farita kiu estas iom pli milda ol ŝerco kaj kiu celas amuzi kaj ridigi montrante lertan kaj fajne inteligentan intelekton. Spritaĵo estis alte estimata en la salonaj kaj kortegaj medioj dum la 18-a jarcento, ĉefe en Francio. Kelkaj famuloj pro siaj spritaĵoj estis Voltaire, Beaumarchais, . (eo)
- Umorea beste pertsona batzuengan irribarrea edo barrea eragiteko jendearen gaitasuna edo kualitatea da, hitz, keinu, objektu edo bestelako egoeren bidez. Alaitasuna sortzen duen giza komunikazio mota bat da. Umore eragileak umorista izena hartzen du. (eu)
- Humor o humorismo (del latín: humor, -ōris) es definido como el modo de presentar, enjuiciar o comentar la realidad resaltando el lado cómico, risueño o ridículo de las cosas. (es)
- Le mot d'esprit, ou trait d'esprit, est une réplique fine et subtile, pas toujours bien intentionnée. (fr)
- L'umorismo è la capacità intelligente e sottile di rilevare e rappresentare l'aspetto comico della realtà. (it)
- ユーモア（英: humor、独: Humor, フモーア）とは、人を和ませるような《おかしみ》のこと。日本語ではこうした表現は諧謔（かいぎゃく）とも呼ばれ、「有情滑稽」と訳されることもある。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 기지 (시설) 문서를 참고하십시오.)( 위트는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 윗 문서를 참고하십시오.)
기지(機智, wit)는 골계(滑稽)의 일종으로 전혀 다른 관념을 서로 연결시켜 그로 인한 모순과 해결의 동시적 · 순간적인 전환으로 우스꽝스런 효과를 내게 하는 것을 말한다. 고도의 지적 조작으로, 경박하고 유희적인 것과는 다르다. (ko)
- Humor is het vermogen om iets wat als grappig, amusant of geestig wordt ervaren aan te voelen, te waarderen of tot uitdrukking te brengen, meestal door te lachen. Humor kan ook een aanduiding zijn van de expressie van iets komisch of grappigs in woord, daad of geschrift. Er bestaan meerdere vormen van humor. Grappen zijn verhalen of vooropgezette situaties met een bedoelde humoristische of geestige strekking. (nl)
- Humor (z łac. humor – płyn, ciecz organiczna) – jedna z postaci komizmu, wyrażająca się w dostrzeganiu stron śmiesznych w ludziach, sytuacjach, zdarzeniach itp., traktowanych – w przeciwieństwie do satyry – z wyrozumiałością i pobłażliwością. (pl)
- Ю́мор — интеллектуальная способность подмечать в явлениях их комичные, смешные стороны, зубоскальство. Чувство юмора связано с умением субъекта обнаруживать противоречия в окружающем мире. В широком смысле — всё, что может вызвать смех, улыбку и радость. (ru)
- A esperteza pode ser considerada agudeza ou sutileza nas ações. Alguns relacionam o termo à perspicácia, astúcia, manha, ronha. Porém, oficialmente parece não haver uma clara distinção entre a esperteza e a inteligência, e os hábitos linguísticos é que determinarão se podem ser consideradas sinônimas. (pt)
- Гумор — інтелектуальна здатність вбачати в предметах смішне, властивість відчуттів викликати сміх, надавати розвагу. Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. В основі лежить протиставлення кількох частин буття, вхоплених гумористом з контексту історичного розвитку. Поняття гумору ґрунтується на спостережливості та аналітичності мислення, тому бути в доброму гуморі — бути спостережливим та мислити філософськи — підмічати єдність та боротьбу протилежностей в межах однієї сутності. (uk)
- Чу́вство ю́мора — психологическая особенность человека, заключающаяся не только в примечании противоречий в окружающем мире, но и в оценке их с комической точки зрения. Отсутствие чувства юмора может выступать объектом иронии со стороны социального большинства и нарекаться фанатизмом. (ru)
- Почуття гумору — інтелектуальна здатність людини оперувати одночасно декількома поглядами на реальність, вміння суб'єкта виявляти протиріччя в навколишньому світі і оцінювати їх з комічної точки зору. Відсутність почуття гумору може виступати об'єктом іронії й уособлюється фанатизмом.Серед визначних особистостей, Даря Фоменюк - дівчина 160 см на зріст (за версією тіктоку 150см) та розміром ноги 38, є власницею відбірного почуття гумору і дотепності. (Це не вона на фото) (uk)
- 妙語（英語：Wit）是幽默的一種形式，乃書寫或述說機智且通常有趣內容的能力。一個妙語者（英語：witty）是一位善於製造機智且趣味之辭的人。妙語之形式包含諷刺（英語：quip）與機敏的應答（英語：repartee）。 (zh)
- 幽默（Humor），意为滑稽、詼諧。此詞源於林語堂在晨報副刊中撰文章自英文「Humor」一詞音譯，指使人感到好笑、高兴、滑稽的行为举动或语言，与「风趣」含义相近。幽默感则是运用或者理解幽默的能力。 在黑格爾看來，幽默生於偶然，是一種完全主觀的掌握方式和表現方式，藉由巧智和浮想，對現實事物施以歪打正著而成，此間，所表現出來的真正對象，僅被視為一種外緣，更多空間則留白於詼諧、笑話、幻想以及抖機靈的俏皮話之類，使其充分發酵，稍慢卻更好地發揮作用。 任何年龄，文化程度的人都对幽默作出反应。在碰到滑稽可笑的事情时感到愉悦，微笑或大笑的人具有幽默感。由此可见，大多数人可以感觉到幽默，因为缺乏幽默感的人可能认为这些事情是莫名其妙的、奇怪的甚至是不合理的。尽管这几乎完全取决于人的个性，但幽默的程度和方式依赖于地理位置、文化、成熟程度、教育程度和当时的情况。 (zh)
- الفُكاهَة أو الدُّعابَة أو الطُّرْفَة هي الميل لخبرات معرفية محددة بغرض إثارة الضحك والتسلية. يعتبر المصطلح مستمد من طب الأخلاط الأربعة من اليونان القديمة، الذي زعم أن توازن السوائل في جسم الإنسان، والمعروفة باسم الأخلاط)، يتحكم في الصحة والعواطف البشرية. يستجيب الناس من جميع الأعمار والثقافات لروح الدعابة، ومعظم الناس قادرون على تجربة الفكاهة أن يكون مسلياً، ويبتسم أو يضحك على الشيء المرح وبالتالي يمكن اعتبارها أنها تمتلك حس النكتة. على افتراض أن شخص يفتقر إلى روح الدعابة، فإنه غالباً ما يجد السلوك المتضمن للدعابة غير قابل للتفسير، غريب، أو حتى غير منطقي. (ar)
- L'humor (del llatí humor) és definit com la manera de presentar, enjudiciar o comentar la realitat, ressaltant el costat còmic, rialler o ridícul de les coses. Joseph Klatzmann, en la seva obra L'humour juif ('L'humor jueu'), el defineix segons la seva necessitat: «Riure per no plorar». Més pessimista, es pot citar igualment Nietzsche: «L'ésser humà pateix tan profundament que ha hagut d'inventar el riure», concepció que l'aproxima a la filosofia cínica i que estableix que l'humor és, en el fons, un tipus de catarsi o antídot espiritual. (ca)
- Komika či humor (z lat. (h)umor – vlhkost, tekutina) je druh emoce, schopnost člověka, věci či situace vzbudit pocit pobavení v jiném člověku a souhrn způsobů jak toto pobavení a veselí, často provázené smíchem, vyvolat. Pojem původně popisoval temperament jedince, který se podle antických představ skládal ze čtyř základních tělesných tekutin (humores). (cs)
- Χιούμορ (αγγλ. humor ή humour) είναι στη βασική του έννοια μία ιδιαίτερη μορφή ανθρώπινης επικοινωνίας, που ως στόχο έχει να προκαλέσει το γέλιο. Λεξικολογικά δίνονται πολλαπλές έννοιες της λέξης χιούμορ. Μερικά παραδείγματα είναι: Τα συστατικά, οι ιδιότητες και η σωστή στιγμή του χιούμορ αναλύθηκαν ιδιαίτερα από τους αγγλοσάξονες και συνήθως η λέξη μεταφράζεται σε άλλες γλώσσες ως δάνειο της αγγλικής γλώσσας. Η αγγλική λέξη wit μεταφράζεται ως πνεύμα, (witty: πνευματώδης). (el)
- Humuro estas komika esprimmaniero, vekanta gajon kaj ridemon. Ofte ĝi baziĝas sur ironio, sur ŝajna seriozeco ĉe absurdaĵoj, sur kontrasto inter laŭdaj kaj mallaŭdaj esprimoj; preskaŭ ĉiam ĝi efikas per surprizo. Humuron utiligas satiroj, anekdotoj, komedioj, amuzaj libroj kaj filmoj, ŝercoj. Humuro povas esti akre sarkasma, sed ne noce malica. La vorto devenas el la latina "humor" (= humido), ĉar la antikvuloj kredis, ke la korpaj sukoj kaŭzas agrablan kaj malagrablan staton de la menso, do bonan kaj malbonan humoron. (eo)
- Humour (Commonwealth English) or humor (American English) is the tendency of experiences to provoke laughter and provide amusement. The term derives from the humoral medicine of the ancient Greeks, which taught that the balance of fluids in the human body, known as humours (Latin: humor, "body fluid"), controlled human health and emotion. (en)
- Humor (bahasa Inggris: humour, atau humor) adalah sikap yang cenderung dilakukan untuk membangkitkan rasa gembira dan memicu gelak tawa. Istilah ini berasal dari istilah medis Latin kuno, yang mengajari bahwa keseimbangan cairan dalam tubuh manusia, yang dikenal sebagai humor (bahasa Latin: humor, "cairan tubuh"), yang diatur oleh kesehatan dan emosi manusia. (in)
- L’humour, au sens large, est une forme d'esprit railleuse « qui s'attache à souligner le caractère comique, ridicule, absurde ou insolite de certains aspects de la réalité, dans le but de faire rire ou de divertir un public. ». (fr)
- ( 유머는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 유머 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 해학(諧謔, 영어: humor)은 익살스럽고도 품위가 있는 말이나 행동이다. 해학을 이용하여 풍자를 표현하기도 한다. "유머"란 고대 생리학에서의 체내를 흐르는 혈액, 점액, 담즙, 흑담즙 등 4종류의 체액을 의미했는데 이런 채액의 배합 정도에 따라 사람의 기분, 기질등이 변화한다고 믿던 것이 뜻이 점차 변형되어 현재의 "해학"으로서의 뜻을 갖게 되었다. 해학이란 우리가 웃을 때면 우리에게 주어진 메시지에 반응하는 것을 말하며, 어울리거나 일치되지 않는 생각이나 사건, 상황 등의 메시지를 평가하고 정신적으로 경험하는 것이며, 재미있는 장면을 보고 재미있다고 지각하여 그 결과로는 행동을 나타낼 때까지의 과정을 포함하는 포괄적인 이다. (ko)
- Lato sensu, humor (do latim humore, "líquido") é o estado de espírito de um indivíduo. Stricto sensu, é um determinado estado de ânimo cuja intensidade representa o grau de disposição e de bem-estar psicológico e emocional de um indivíduo. (pt)
- Humor (från humores, kroppsvätskorna i humoralpatologi, ytterst av klassisk grekiska χυμός (chymos), bokstavligt "saft") är förmågan hos människor, saker eller situationer att framkalla glädjekänslor. För att uppfatta det roliga i en situation krävs ett "sinne för humor", något som alla människor har, men det finns många olika individuellt styrda faktorer som avgör om en enskild person finner en specifik händelse rolig. Bland de mest avgörande variablerna finns geografisk plats, kultur, mognadsnivå, utbildningsnivå och kontext. Barn föredrar generellt sett fysisk humor, såsom slapstick (en stundom våldsam typ av humor), medan satir kräver en djupare förståelse för det som humorn riktar sig mot, ofta samhällskritik, och därför ofta kräver en mer vuxen publik. Konsten att vara rolig kallas k (sv)
|
.jpg){kind=link}
