| dbo:abstract
|
- المناعة الجماعية أو مناعة الجماعة أو مناعة القطيع هي شكلٌ من أشكال الحماية غير المُباشرة من مرضٍ معدٍ، وتحدث عندما تكتسبُ نسبةٌ كبيرةٌ من المجتمع مناعةً لعدوًى معينة، إما بسبب الإصابة بها سابقًا أو التلقيح، مما يُوفر حمايةً للأفراد الذين ليس لديهم مناعةٌ للمرض. إذا كانت نسبةٌ كبيرةٌ من السكان تمتلك مناعةً لمرضٍ معين، فإنه يُساعد في عدم نقل هؤلاء الأشخاص للمرض، وبالتالي يُحتمل أن تتوقف سلاسل العدوى، مما يؤدي إلى توقف أو إبطاء انتشار المرض. كُلما زادت نسبة الأفراد الذين لديهم مناعةٌ في المجتمع، كلما يقلُ احتمال اختلاط الأفراد الذين لا يمتلكون مناعةً مع أشخاصٍ ناقلين للمرض، مما يُساعد على حمايتهم من العدوى. قد يمتلكُ الأفراد مناعةً إما بعد الشفاء من عدوًى مُبكرة أو من خلال التلقيح. لا يستطيع بعضُ الأفراد تطوير مناعةً لأسبابٍ طبية، مثل نقص المناعة أو تثبيط المناعة؛ لذلك تعدُ المناعة الجماعية مهمة لهذه الفئة من الأفراد، حيثُ تُعتبر وسيلة حمايةً مصيريةٍ لهم. عند الوصول إلى حدٍ مُعين، فإنَّ المناعة الجماعية تقضي تدريجيًا على المرض بين السكان. إذا حصلت إزالة المرض في جميع أنحاء العالم، فإنها قد تؤدي إلى انخفاضٍ دائمٍ في عدد حالات العدوى حتى تصل إلى صفر، وحينها يُسمى بالاستئصال. ساهمت المناعة الجماعية التي أنشئت بواسطة بالتلقيح في استئصال مرض الجدري في عام 1977، كما ساهمت أيضًا في تقليل انتشار العديد من الأمراض الأخرى. لا يُمكن تطبيق المناعة الجماعية على جميع الأمراض، ويُمكن تطبيقه فقط على الأمراض السارية، أي أنَّ المرض قادرٌ على الانتقال من شخصٍ لآخر. مثلًا، مرض الكزاز يُعتبر مرضًا مُعديًا وليس ساريًا، بالتالي لا يُمكن تطبيق المناعة الجماعية عليه. استخدام مُصطلح المناعة الجماعية أو مناعة القطيع (بالإنجليزية: herd immunity) للمرة الأولى في عام 1923. وقد اعتُرف به ظاهرةً تحدثُ طبيعيًا في ثلاثينيات القرن العشرين، وذلك عندما لوحظ أنه بعد تطويرِ عدد كبيرٍ من الأطفال لمناعةٍ ضد الحصبة، فإنَّ عدد الإصابات الجديدة قد انخفض مؤقتًا، خصوصًا بين الأطفال المُعرضين لخطر الإصابة به. أصبح التلقيح الجماعي لإحداث المناعة الجماعية شائعًا منذ ذلك الوقت، كما أثبت نجاحهُ في منع انتشار العديد من الأمراض المعدية. شكلت معارضة التلقيح تحديًا لالمناعة الجماعية، مما سمح باستمرار حدوث الأمراض التي يمكن الوقاية منها أو عودة ظهورها في المجتمعات التي لديها معدلاتُ تلقيحٍ غيرُ كافيةٍ. (ar)
- La immunitat de grup (en anglès herd immunity o immunitat de ramat) és una forma de protecció indirecta contra les malalties infeccioses que es pot produir amb algunes malalties quan un percentatge suficient d'una població s'ha convertit en immune a una infecció, sigui mitjançant la vacunació o per infeccions anteriors, reduint així la probabilitat d'infecció per a les persones que no tenen immunitat. És poc probable que els individus immunitzats contribueixin a la transmissió de la malaltia, de fet, alteren les cadenes d’infecció, cosa que atura o alenteix la propagació de la malaltia. Com més alta és la proporció d'individus que són immunes més baixa és la probabilitat que una persona susceptible entri en contacte amb un individu infectat. Els individus poden esdevenir immunes recuperant-se d'una infecció anterior o mitjançant la vacunació. Algunes persones no poden esdevenir immunes a causa de malalties mèdiques, com ara la immunodeficiència o la immunosupressió, i per a aquest grup la immunitat de grup és un mètode crucial de protecció. Un cop assolit el llindar d'immunitat de grup, la malaltia desapareix gradualment de la població. Aquesta eliminació, si s'aconsegueix a tot el món, pot resultar en la reducció permanent del nombre d'infeccions a zero, anomenada erradicació. La immunitat de grup creada mitjançant la vacunació va contribuir a l'erradicació eventual de la verola el 1977 i ha contribuït a la reducció d'altres malalties. La immunitat de grup només s'aplica a les malalties contagioses, és a dir, que es transmet d'un individu a un altre. El tètanus, per exemple, és infecciós, però no contagiós, de manera que la immunitat de grup no s'aplica. La immunitat de grup es va reconèixer com un fenomen natural a la dècada de 1930 quan es va observar que després que un nombre important de nens s'haguessin immunitzat contra el xarampió, el nombre de noves infeccions disminuís temporalment. La vacunació massiva per induir la immunitat de grup ha esdevingut habitual i ha demostrat tenir èxit en la prevenció de la propagació de moltes malalties infeccioses. L'oposició a la vacunació ha suposat un repte per a la immunitat de grup, ja que permet que les malalties prevenibles puguin persistir o tornar a poblacions amb taxes de vacunació inadequades. El llindar exacte d'immunitat de grup varia en funció del nombre reproductiu bàsic de la malaltia. Un exemple de malaltia amb un llindar elevat és el xarampió, amb un llindar superior al 95%. (ca)
- Ανοσία αγέλης (που ονομάζεται επίσης φαινόμενο αγέλης, ανοσία κοινότητας, ανοσία πληθυσμού ή κοινωνική ανοσία) είναι μια μορφή έμμεσης προστασίας από μολυσματικές ασθένειες που συμβαίνει όταν ένα μεγάλο ποσοστό ενός πληθυσμού έχει γίνει άνοσο σε μια μόλυνση, είτε μέσω προηγούμενων μολύνσεων είτε μέσω εμβολιασμού, παρέχοντας έτσι έναν βαθμό προστασίας σε άτομα που δεν είναι άνοσα . Σε έναν πληθυσμό, στον οποίο μεγάλο ποσοστό ατόμων διαθέτει ανοσία, δεν είναι δηλαδή πιθανό να συμβάλει στη μετάδοση των νόσων, οι αλυσίδες μόλυνσης είναι πιο πιθανό να διαταραχθούν, γεγονός που είτε σταματά είτε επιβραδύνει την εξάπλωση της ασθένειας. Όσο μεγαλύτερη είναι η αναλογία των ατόμων με ανοσία σε μια κοινότητα, τόσο μικρότερη είναι η πιθανότητα τα μη άνοσα άτομα να έλθουν σε επαφή με μολυσματικό, συμβάλλοντας έτσι στην προστασία των μη ανοσοποιημένων ατόμων από τη μόλυνση. Τα άτομα μπορούν να γίνουν άνοσα με ανάρρωση από προηγούμενη μόλυνση ή με εμβολιασμό. Μερικά άτομα δεν μπορούν να γίνουν άνοσα για ιατρικούς λόγους, όπως ανοσοανεπάρκεια ή ανοσοκαταστολή, και γι 'αυτή την ομάδα η ανοσία αγέλης είναι σημαντική μέθοδος προστασίας. Μόλις επιτευχθεί ένα συγκεκριμένο όριο, η ανοσία αγέλης σταδιακά εξαλείφει μια ασθένεια από έναν πληθυσμό. Αυτή η εξάλειψη, εάν επιτευχθεί σε παγκόσμιο επίπεδο, μπορεί να οδηγήσει σε μόνιμη μείωση του αριθμού των λοιμώξεων στο μηδέν, που ονομάζεται εξάλειψη. Η ανοσία αγέλης που δημιουργήθηκε μέσω εμβολιασμού συνέβαλε στην ολοκληρωτική εξάλειψη της ευλογιάς το 1977 και συνέβαλε στη μείωση της συχνότητας άλλων ασθενειών. Η ανοσία αγέλης δεν βρίσκει εφαρμογή σε όλες τις ασθένειες, αλλά μόνο σε όσες είναι μεταδοτικές, που μπορούν δηλαδή να μεταδοθούν από ένα άτομο σε άλλο. Ο τέτανος, για παράδειγμα, είναι μολυσματικός αλλά όχι μεταδοτικός, επομένως δεν ισχύει η ανοσία αγέλης. Η ανοσία αγέλης αναγνωρίστηκε ως φυσικό φαινόμενο στη δεκαετία του 1930, όταν παρατηρήθηκε ότι αφού ένας σημαντικός αριθμός παιδιών είχαν γίνει άνοσα στην ιλαρά, ο αριθμός των νέων μολύνσεων μειώνονταν προσωρινά μεταξύ των ευάλωτων παιδιών. Ο μαζικός εμβολιασμός για την πρόκληση ανοσίας αγέλης έχει γίνει έκτοτε συνήθης πρακτική και αποδείχθηκε επιτυχής στην πρόληψη της εξάπλωσης πολλών μολυσματικών ασθενειών. Το αντιεμβολιαστικό κίνημα ανέσχεσε την ανοσία αγέλης, επιτρέποντας σε ασθένειες που θα μπορούσαν να προληφθούν, να παραμείνουν ή να επιστρέψουν σε κοινότητες με ανεπαρκή ποσοστά εμβολιασμού . (el)
- Herdenschutz, auch Herdeneffekt genannt, bezeichnet in der Epidemiologie im engeren Sinn den Effekt, dass ein bestimmter Anteil von Individuen innerhalb einer Population, die – zum Beispiel infolge einer durchgemachten Infektion oder durch Impfung – immun sind, auch nichtimmunen Individuen einen relativen Schutz vor einer ansteckenden Krankheit bietet. Der Anteil der Individuen mit Immunität in einer bestimmten Population (der „Herde“) wird auch als Herdenimmunität bezeichnet. Der Herdenschutz ist demnach das Ergebnis einer hohen Herdenimmunität in der Population. Neben der Herdenimmunität wird der Herdenschutz auch durch den Infektionsdruck der entsprechenden Infektion bestimmt. Teilweise werden die Begriffe Herdenimmunität, Herdeneffekt und Herdenschutz auch synonym verwendet. (de)
- Herd immunity (also called herd effect, community immunity, population immunity, or mass immunity) is a form of indirect protection that applies only to contagious diseases. It occurs when a sufficient percentage of a population has become immune to an infection, whether through previous infections or vaccination, thereby reducing the likelihood of infection for individuals who lack immunity. Once the herd immunity has been reached, disease gradually disappears from a population and may result in eradication or permanent reduction of infections to zero if achieved worldwide. Herd immunity created via vaccination has contributed to the reduction of many diseases. (en)
- La inmunidad de grupo, también llamada inmunidad colectiva o inmunidad de rebaño, es un fenómeno bioestadístico que se observa en una población cuando parte de ella se ha hecho inmune a una enfermedad por contagio previo o porque ha sido vacunada y se interrumpe la cadena epidemiológica entre sus individuos, provocando una forma indirecta de protección contra una enfermedad previniendo que individuos no inmunizados se contagien. En las enfermedades que se transmiten de individuo a individuo es más difícil mantener una cadena de infección cuando una gran parte de la población es inmune. Cuanta mayor es la proporción de individuos inmunes, menor es la probabilidad de que un individuo susceptible entre en contacto con un individuo infectado. Ocurre en medida en que el porcentaje de personas inmunes va en aumento, llega un punto en que las probabilidades de propagación de la enfermedad son tan bajas, que se considera que esa población ha adquirido «inmunidad de rebaño». Los individuos vacunados o infectados previamente actúan como una especie de cortafuegos para la diseminación de la enfermedad, ralentizando o evitando la transmisión de la enfermedad a otros individuos. Los individuos vulnerables quedan protegidos indirectamente por los individuos inmunizados, ya que estos últimos no contraerán la enfermedad de individuos infectados ni la transmitirán a los susceptibles. De esta manera, se puede asumir una política de salud pública de inmunidad de grupo para reducir la difusión de una enfermedad y proporcionar un nivel de protección a un subgrupo vulnerable o no vacunado. Ya que solo se puede dejar a una pequeña parte de la población sin vacunar para que este método sea efectivo se considera apropiado dejar sin vacunar a los que no pueden recibir vacunas, bien por una condición médica como una inmunodeficiencia o para los receptores de trasplantes. (es)
- Talde immunitate edo immunitate kolektiboa populazio batean txertatutako gizabanakoek sortzen dutena da, txertatu gabeko pertsonei ere babesa ematen diena . Talde immunitatea (saldo efektua, immunitate kolektiboa edo populazio immunitatea ere deitua) gaixotasun infekziosoen zeharkako babes modu bat da. Immunitate kolektiboa garatzeko era ezberdinak daude: batetik, gaixotasun batzuen kasuan populazioaren ehuneko nahikoa immunea bihurtu denean gaixotasuna edo infekzioa gainditu duelako; bestetik, txertoaren bidez populazioaren ehuneko nahikoa immunizatua izan denean. Honek, immunitaterik ez duten gizabanakoengan infektatzeko aukera edo probabilitateak nabarmen murrizten ditu. Gizabanakoak immune bihur daitezke aurretik izandako infekzio batetik berreskuratuz edota txertoaren bidez . Hala ere badira gizabanako batzuk zeinak ezin diren immune bihurtu edo immunizatu baldintza mediko zehatz batzuk direla-eta, hala nola , gazteegiak izatea, etab. Gizabanako hauentzako infekziotik babesteko metodo erabakigarria da talde immunitatea, honek gaixotasuna biztanleriatik pixkanaka desagertza dakarrelako. Talde immunitatea berez fenomeno gisa 1930eko hamarkadan ezagutu zen, ikusi zenean haur kopuru esanguratsu bat elgorriaz gaixotu ondoren, aldi baterako murriztu egin zela infekzio berrien kopurua, txertorik gabekoen haurren artean ere . Baina orokorrean metodo eraginkorrena masa txertaketak dira, zeinak talde immunitatean eragin zuzena eta arrakasta izan duen gaixotasun infekzioso askoren hedatzea saihesteko. Talde immunitatearen atalasea gaixotasunaren oinarrizko ugalketa kopuruaren arabera aldatzen da. Atalase altua duen gaixotasunaren adibide bat da, zeinak 95 % baino gehiagoko immunitatea behar duen, honen zabaltzea errealki gelditzeko. (eu)
- Is cineál cosanta indíreach í imdhíonacht tréada (ar a dtugtar freisin imdhíonacht phobail, imdhíonacht dhaonra, nó imdhíonacht phobal) ó ghalar tógálach a tharlaíonn nuair a bhíonn céatadán mór den daonra ó ionfhabhtú, cibé acu trí ionfhabhtuithe nó vacsaíniú roimhe seo, ar an gcaoi sin ag soláthair cosaint de chineál éigin do dhaoine aonair nach bhfuil imdhíonacht orthu.. I ndaonra ina bhfuil imdhíonacht ag chuid mhór daoine, ní dócha go gcuirfidh daoine den sórt sin le tarchur galair, is dóichí go gcuirfear isteach ar shlabhraí an ionfhabhtaithe, rud a choisceann nó a mhoillíonn scaipeadh an ghalair . Nuair is mó líon na ndaoine imdhíonacha i bpobal, is lú an dóchúlacht go dtiocfaidh daoine neamh-imdhíonachta i dteagmháil le duine tógálach, rud chosnaíonn na daoine ionfhabhtú a sheachaintú. (ga)
- Kekebalan kelompok atau kekebalan kawanan (bahasa Inggris: herd immunity) adalah suatu bentuk perlindungan tidak langsung dari penyakit menular yang terjadi ketika sebagian besar populasi menjadi kebal terhadap infeksi, baik melalui infeksi sebelumnya, sehingga individu yang tidak kebal ikut terlindungi. Dalam populasi yang sebagian besar individunya memiliki kekebalan (mereka ini tidak mungkin berkontribusi pada penularan penyakit), rantai infeksi kemungkinan besar terganggu sehingga penyebaran penyakit akan terhenti atau terhambat. Semakin besar proporsi individu yang kebal dalam suatu populasi, semakin kecil kemungkinan individu yang tidak kebal akan bersentuhan dengan individu yang terinfeksi. Hal ini akan membantu melindungi individu yang tidak kebal dari infeksi. Seseorang dapat menjadi kebal dengan cara pulih dari infeksi sebelumnya atau melalui vaksinasi. Beberapa individu tidak dapat menjadi kebal karena alasan medis, seperti imunodefisiensi atau imunosupresi, sehingga bagi orang-orang seperti ini, kekebalan kelompok merupakan cara perlindungan yang sangat penting. Setelah ambang atau angka tertentu tercapai, kekebalan kelompok akan menghilangkan penyakit dari suatu populasi secara bertahap. Penghilangan penyakit ini, jika terjadi di seluruh dunia, dapat mengurangi jumlah infeksi menjadi nol secara permanen, yang disebut eradikasi atau pemberantasan penyakit. Kekebalan kelompok yang dibentuk melalui vaksinasi berkontribusi pada pemberantasan variola pada tahun 1977 dan berkontribusi terhadap pengurangan frekuensi penyakit lainnya. Kekebalan kelompok tidak berlaku untuk semua penyakit dan hanya untuk penyakit yang sifatnya menular, yaitu penyakit yang dapat ditularkan dari satu orang ke orang lain. Tetanus, misalnya, bersifat infeksius tetapi tidak menular, sehingga kekebalan kelompok tidak berlaku. Istilah "kekebalan kelompok" pertama kali digunakan pada tahun 1923. Kekebalan kelompok diakui sebagai fenomena yang terjadi secara alami pada 1930-an, ketika diamati bahwa setelah sejumlah besar anak menjadi kebal terhadap campak, jumlah infeksi baru ternyata menurun untuk sementara waktu, termasuk di antara anak-anak yang . Sejak saat itu, vaksinasi massal umum dilakukan untuk memicu timbulnya kekebalan kelompok dan terbukti berhasil mencegah penyebaran banyak penyakit menular. Penolakan terhadap vaksinasi menghambat timbulnya kekebalan kelompok dan memungkinkan penyakit yang sebenarnya dapat dicegah tetap ada atau kembali muncul pada masyarakat yang memiliki tingkat vaksinasi yang tidak memadai. Polio dan difteri adalah contoh penyakit yang seharusnya sudah hilang namun muncul kembali di Indonesia akibat kelalaian dan sikap anti vaksin. Di Aceh, hanya 8% anak yang divaksin MR (measles and rubella - campak dan campak jerman), sementara target pemerintah adalah 95% vaksinasi baru dapat terbentuk kekebalan kelompok. (in)
- 集団免疫（しゅうだんめんえき、英: herd immunity, herd effect, community immunity, population immunity, social immunity）は、感染症のみに適用される間接的な防御であり、個人だけでなく集団での病気の予防を目指すものである。これは、ある感染症に対して、人口の十分な割合が、過去の感染や予防接種によって免疫を獲得した場合に生じ、免疫を持たない個人の感染する可能性を減少させる。多数の人々が免疫を持っている集団では、感染の連鎖が断ち切られる可能性が高く、病気の拡大は収まるか緩やかなものとなる。あるコミュニティにおいて免疫を持っている人の割合が高ければ高いほど、免疫を持たない人が感染者と接触する可能性は低くなる。 自然感染して治癒した場合も、個人の免疫は獲得できるが、自然感染は重篤な症状や後遺症、死亡のリスクを伴い、集団免疫が成立するまでに多大な犠牲が生じる。ワクチンは病気のリスクを回避して免疫を得るために開発され、ワクチンにより作られた集団免疫は、麻疹や百日咳、破傷風などワクチンで予防できる病気の減少に貢献している。 (ja)
- L'immunité grégaire, aussi appelée immunité de communauté, immunité collective ou encore immunité de groupe, est le phénomène par lequel la propagation d'une maladie contagieuse peut être enrayée dans une population si une certaine proportion des individus est immunisée, soit par vaccination, soit par immunité croisée, soit parce qu'après avoir été contaminés ils n'ont pas développé la maladie ou en ont guéri. En effet, plus la proportion de personnes immunisées augmente, plus le risque pour une personne non immunisée de rencontrer un malade et d'attraper sa maladie diminue. Au-delà d'un certain seuil, il devient impossible pour la maladie de se maintenir dans la population et elle finit par disparaître. Ce seuil dépend, entre autres, de la contagiosité de la maladie. Ainsi, au cours du XXe siècle, la vaccination de masse contre la variole a permis d'atteindre son seuil d'immunité grégaire (situé aux environs de 80-85 %) dans la plupart des pays du monde, permettant d'éliminer cette maladie. (fr)
- 집단 면역(集團免疫, 영어: herd immunity, herd effect, community immunity, population immunity, social immunity)은 특정 감염증에 대한 일정 집단의 저항력을 가리킨다. 이러한 집단면역은 감염(infection)이나 예방접종(vaccination)을 통해 집단의 상당 부분이 전염병에 대한 면역을 가진 상태가 되었음을 의미하며 따라서 2차적으로 추가적인 전염병의 확산으로부터 비감염자에대한 간접적인 보호가 가능해지는 상태를 말한다. 집단 내의 다수가 면역을 가지고 있으면, 전염병의 전파가 느려지거나 멈추게 된다. 면역을 가진 개인의 비율이 높아질수록, 면역력이 없는 사람이 감염될 확률이 낮아지게 된다. 보통 집단면역이 효과를 발휘하기 위해서는 구성원의 60% ~70%이상이 항체를 보유해야 하는 것으로 전문가들은 제안하고 있다. 개인은 감염병에서 회복되거나 예방접종을 통해 면역력을 얻을 수 있다. 일부 개인은 유전적 및 의학적 이유로 면역을 가질 수 없는 경우도 있으므로, 집단 면역은 이러한 면역력에서 취약한 상태로 노출된 사람들을 보호하는 중요한 방법이다. 일단 면역을 획득한 사람들의 수가 특정 임계값에 도달하면, 집단 면역은 점차 인구로부터 질병을 제거한다. 이 제거가 전 세계적으로 달성되면, 감염자 수를 영구적으로 0명으로 감소시켜, 질병을 박멸시킬 수 있게 된다. 예방 접종을 통해 생성된 집단 면역은 1977년 천연두의 최종 박멸에 기여했으며, 다른 질병의 빈도를 줄이는 데에도 기여했다. 집단 면역은 모든 질병에 적용되는 것이 아니라, 한 개인에서 다른 개인으로 전염되는 전염병에만 적용된다. 예컨데 파상풍은 감염병이긴 하지만 전염성이 없기 때문에 집단 면역이 작용하지 않는다. 집단 면역이라는 용어는 1923년에 처음 사용되었다. 많은 수의 어린이가 홍역에 면역이 된 후, 감염되기 쉬운 어린이를 포함하여 일시적으로 새로운 감염의 수가 감소한 것이 관찰된 1930년대에 자연적으로 발생하는 현상으로 인식되었다. 집단 면역을 유도하기 위한 대량 예방 접종이 그 후 보편화되어 많은 전염병의 확산을 성공적으로 막는 데 기여했다. 예방 접종에 대한 반대는 예방 접종률이 낮아진 지역 사회에 예방 가능한 질병이 지속되거나 다시 증가하도록 한다. (ko)
- L'immunità di gregge, detta anche immunità di gruppo, immunità di branco o immunità collettiva può essere definita come la capacità di un gruppo di resistere all’attacco di un’infezione, verso la quale una grande porzione dei membri del gruppo è immune. È una forma di protezione indiretta che si verifica quando una parte significativa di una popolazione (o di un allevamento) ha sviluppato anticorpi specifici verso un agente infettivo (sia in seguito al superamento della malattia, sia dopo una vaccinazione): la presenza di anticorpi in una grande parte della popolazione riduce la probabilità di contagio anche negli individui che non hanno sviluppato l'immunità direttamente. (it)
- Groepsimmuniteit, kudde-immuniteit of collectieve immuniteit is een vorm van indirecte bescherming tegen infectieziektes die wordt bereikt doordat een groot deel van een populatie immuun is voor een infectie en deze zich niet of moeilijk kan verspreiden. Tussen een besmet individu en nog niet immune mensen (of dieren) bevindt zich als het ware een buffer van individuen die de infectie niet kunnen overdragen. (nl)
- Odporność zbiorowiskowa, odporność zbiorowa, odporność populacyjna, odporność środowiskowa, odporność grupowa, odporność stadna (kalka z ang. herd immunity) – forma pośredniej ochrony przed chorobami zakaźnymi, która występuje, gdy znaczna część danej zbiorowości (populacji, grupy) stała się odporna na infekcję, zapewniając tym samym ochronę osób niechronionych (czyli niezaszczepionych lub takich, u których szczepionka nie działa). W środowisku, w którym wiele osób jest odpornych, łańcuchy zakażeń prawdopodobnie zostaną przerwane, co zatrzyma lub opóźni rozprzestrzenianie się choroby. Im większa jest proporcja odpornych osób w społeczności, tym mniejsze prawdopodobieństwo, że ci nieodporni wejdą w kontakt z osobą zakażoną. (pl)
- Коллекти́вный иммуните́т (также популяционный иммунитет, стадный иммунитет, иммунитет населения) — понятие эпидемиологии, эффект сопротивления распространению инфекции в некоторой популяции, значительная часть членов которой имеет к данной инфекции личный иммунитет. Вследствие перекрытия (ослабления) каналов прямой передачи возбудителя от индивида к индивиду популяционный иммунитет косвенным образом защищает также уязвимых для возбудителя индивидов. Уровень естественно приобретённого либо достигаемого с помощью вакцинации популяционного (коллективного) иммунитета, который может стать достаточным для уменьшения или полного прерывания распространения вакцинно-контролируемой болезни, зависит от особенностей передачи конкретной инфекции (высокая или низкая заразность, способность вакцины не только облегчить болезнь, но и предотвратить размножение вируса или бактерии), и от доли охваченных вакцинацией в возрастной когорте или среди всего населения. Так, для кори уровень охвата двумя дозами вакцины для полного искоренения кори в одной стране оценивается в настоящее время как превышающий 95 %; для снижения смертности охват двумя дозами вакцины должен превышать 90 % на национальном уровне и 80 % в каждом районе страны. Для достижения коллективного иммунитета против полиомиелита необходимо вакцинировать меньший процент людей — более 80 % населения. Для большинства контагиозных инфекций вполне может хватить 80 % иммунных людей, однако на практике не у всех будут вырабатываться достаточные титры антител (концентрация антител) и может потребоваться прививать не менее 95 %. Отказ от вакцин часто приводит к вспышкам заболеваний и смертям от болезней, которые можно предотвратить с помощью вакцин. В обществе с относительно высоким процентом непривитых людей риски заразиться выше даже у тех, кто своевременно сделал прививку. Снижение количества вакцинированных людей может привести к исчезновению коллективного иммунитета и спровоцировать вспышки заболеваемости. Для сохранения эффекта могут также потребоваться повторные вакцинации из-за ослабления защиты с течением времени. Появлению коллективного иммунитета могут препятствовать антигенный дрейф и сдвиг, в результате которых штаммы микробов могут изменяться, завоз инфекций из других стран, большое количество непривитых людей, большой процент людей, у которых нет антител или их титр является низким, а также активность антипрививочного движения. Однако даже при достижении коллективного иммунитета против какого-либо заболевания оно не исчезает. Единственным исчезнувшим благодаря коллективному иммунитету заболеванием является натуральная оспа, что было достигнуто благодаря массовой вакцинации. (ru)
- A imunidade de grupo (também chamada de efeito de rebanho, imunidade da comunidade, imunidade da população ou imunidade em massa) é uma forma de proteção indireta contra doenças infecciosas que podem ocorrer com algumas doenças quando uma porcentagem suficiente da população se torna imune a uma infecção, seja por vacinação ou infecções anteriores, reduzindo assim a probabilidade de infecção para indivíduos sem imunidade. (pt)
- Flockimmunitet, eller gruppimmunitet är ett indirekt skydd mot smittsamma sjukdomar som uppstår när en stor andel av en population har utvecklat immunitet mot en sjukdom och därigenom skyddar även icke-immuna individer. I en population, där en stor andel av individerna är immuna, är det troligare att spridningen hindras, därför att spridningen stoppas när smittan når en immun individ. Ju större den immuna andelen är, desto mindre risk att icke-immuna individer kommer i kontakt med en smittad. Begreppet är viktigt inom infektionsepidemiologi. En enskild person kan bli immun genom att återhämta sig från ett naturligt insjuknande eller genom artificiella metoder, till exempel vaccination. En del individer kan inte bli immuna, av medicinska skäl, och för denna grupp är flockimmuniteten ett viktigt skydd. När väl en viss tröskelnivå har nåtts, kan flockimmuniteten bidra till att smittan gradvis utrotas från populationen. Om detta sker globalt, kan det resultera i att antalet smittade går ner till noll, alltså att sjukdomen är utrotad. Denna metod användes för att utrota smittkoppor – det sista kända fallet diagnostiserades 1977 – och för lokal utrotning av flera sjukdomar. Flockimmunitet är endast applicerbart på smittsamma sjukdomar, alltså sådana som kan överföras från en individ till en annan. Den engelska termen herd immunity började användas 1923. En sådan kom att betraktas som ett naturligt förekommande fenomen på 1930-talet, då man observerade att efter att ett betydande antal barn hade blivit immuna mot mässlingen så sjönk antalet nya insjuknade tillfälligt, även bland mottagliga barn. Sedan dess har massvaccinationer för att skapa flockimmunitet blivit vanliga och visat sig vara ett effektivt verktyg för att hindra spridning av många smittsamma sjukdomar. (sv)
- Колективний імунітет (англ. herd immunity, також популяційний імунітет, стадний імунітет) — це явище несприйнятливості окремої спільноти до інфекційних захворювань, а також метод захисту від інфекційних хвороб, що полягає в порушенні доступу до джерел інфекції та можливих механізмів і шляхів передачі інфекції, якщо великий відсоток спільноти отримали до інфекції, та забезпечує ефективно захист особам, які ще не захищені. Чим більше осіб у спільноті, що мають індивідуальний імунітет, тим менша ймовірність того, що незахищені вступатимуть в контакт із носієм хвороби. Колективний імунітет виникає в спільноті при досягненні співвідношення захищених/незахищених деякого критичного значення, яке називається критичним рівнем колективного імунітету (чи критичним коефіцієнтом колективного імунітету, англ. herd immunity threshold). Як правило, при цьому відсоток захищених повинен бути значно більший, ніж осіб без імунітету. Індивідуальний імунітет особи отримують шляхом природного відновлення після інфекції або через штучні методи, такі як вакцинація. Деякі особи не можуть бути вакциновані з медичних показань чи взагалі набути імунітет, тому в спільнотах колективний імунітет є важливим та ефективним методом захисту від інфекційних хвороб. Після досягнення рівня , певна хвороба поступово зникає в цій спільноті взагалі. В окремих випадках, якщо вдається вакцинувати все населення, то хвороба зникає назавжди. Так, наприклад, метод колективного імунітету був ефективний для ліквідації віспи в 1977 році і для регіональної ліквідації багатьох інших захворювань. Колективний імунітет можливий тільки проти заразних, комунікативних інфекційних хвороб. Термін колективний імунітет було вперше використано в 1923 році, та визнано як природне явище в 1930-х роках, коли отримали статистику зниження нових інфікувань збудниками кору, в тому числі серед незахищених дітей після набуття значної кількості дітей природного індивідуального імунітету до кору. Масові вакцинації з метою досягнення колективного імунітету з тих пір стали звичайним явищем і виявилося успішним у запобіганні поширення багатьох інфекційних захворювань. Опір та заперечення окремих осіб у вакцинації є проблемою для ефективності методу колективного імунітету, і дозволяє інфекційним захворюванням зберігатися або повернутися до спільнот, які мають погані рівні вакцинації. (uk)
- 群体免疫（英語：herd immunity 或 community immunity）是指人或动物群体中的很大比例对传染病获得免疫力，使得其他没有免疫力的个体因此受到保护而不被传染。拥有抵抗力的个体的比例越高，易感个体与受感染个体间接触的可能性便越小，在个体间传播的疫病感染链就容易切断，终至疫病结束广泛传播、发病人数大量减少、流行病转为地方病或消失，进而达到群体免疫。 获得群体免疫的方法，概分为自然获得及人为获得，而后者主要是靠疫苗接种。由接种疫苗而获得群体免疫要成功（具长期保护性免疫力），必须有三条件：研发出绝对有效的疫苗、感染原不会随时间产生显著变异或突变、广泛且成功的儿童疫苗接种。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Herdenschutz, auch Herdeneffekt genannt, bezeichnet in der Epidemiologie im engeren Sinn den Effekt, dass ein bestimmter Anteil von Individuen innerhalb einer Population, die – zum Beispiel infolge einer durchgemachten Infektion oder durch Impfung – immun sind, auch nichtimmunen Individuen einen relativen Schutz vor einer ansteckenden Krankheit bietet. Der Anteil der Individuen mit Immunität in einer bestimmten Population (der „Herde“) wird auch als Herdenimmunität bezeichnet. Der Herdenschutz ist demnach das Ergebnis einer hohen Herdenimmunität in der Population. Neben der Herdenimmunität wird der Herdenschutz auch durch den Infektionsdruck der entsprechenden Infektion bestimmt. Teilweise werden die Begriffe Herdenimmunität, Herdeneffekt und Herdenschutz auch synonym verwendet. (de)
- 集団免疫（しゅうだんめんえき、英: herd immunity, herd effect, community immunity, population immunity, social immunity）は、感染症のみに適用される間接的な防御であり、個人だけでなく集団での病気の予防を目指すものである。これは、ある感染症に対して、人口の十分な割合が、過去の感染や予防接種によって免疫を獲得した場合に生じ、免疫を持たない個人の感染する可能性を減少させる。多数の人々が免疫を持っている集団では、感染の連鎖が断ち切られる可能性が高く、病気の拡大は収まるか緩やかなものとなる。あるコミュニティにおいて免疫を持っている人の割合が高ければ高いほど、免疫を持たない人が感染者と接触する可能性は低くなる。 自然感染して治癒した場合も、個人の免疫は獲得できるが、自然感染は重篤な症状や後遺症、死亡のリスクを伴い、集団免疫が成立するまでに多大な犠牲が生じる。ワクチンは病気のリスクを回避して免疫を得るために開発され、ワクチンにより作られた集団免疫は、麻疹や百日咳、破傷風などワクチンで予防できる病気の減少に貢献している。 (ja)
- Groepsimmuniteit, kudde-immuniteit of collectieve immuniteit is een vorm van indirecte bescherming tegen infectieziektes die wordt bereikt doordat een groot deel van een populatie immuun is voor een infectie en deze zich niet of moeilijk kan verspreiden. Tussen een besmet individu en nog niet immune mensen (of dieren) bevindt zich als het ware een buffer van individuen die de infectie niet kunnen overdragen. (nl)
- A imunidade de grupo (também chamada de efeito de rebanho, imunidade da comunidade, imunidade da população ou imunidade em massa) é uma forma de proteção indireta contra doenças infecciosas que podem ocorrer com algumas doenças quando uma porcentagem suficiente da população se torna imune a uma infecção, seja por vacinação ou infecções anteriores, reduzindo assim a probabilidade de infecção para indivíduos sem imunidade. (pt)
- 群体免疫（英語：herd immunity 或 community immunity）是指人或动物群体中的很大比例对传染病获得免疫力，使得其他没有免疫力的个体因此受到保护而不被传染。拥有抵抗力的个体的比例越高，易感个体与受感染个体间接触的可能性便越小，在个体间传播的疫病感染链就容易切断，终至疫病结束广泛传播、发病人数大量减少、流行病转为地方病或消失，进而达到群体免疫。 获得群体免疫的方法，概分为自然获得及人为获得，而后者主要是靠疫苗接种。由接种疫苗而获得群体免疫要成功（具长期保护性免疫力），必须有三条件：研发出绝对有效的疫苗、感染原不会随时间产生显著变异或突变、广泛且成功的儿童疫苗接种。 (zh)
- المناعة الجماعية أو مناعة الجماعة أو مناعة القطيع هي شكلٌ من أشكال الحماية غير المُباشرة من مرضٍ معدٍ، وتحدث عندما تكتسبُ نسبةٌ كبيرةٌ من المجتمع مناعةً لعدوًى معينة، إما بسبب الإصابة بها سابقًا أو التلقيح، مما يُوفر حمايةً للأفراد الذين ليس لديهم مناعةٌ للمرض. إذا كانت نسبةٌ كبيرةٌ من السكان تمتلك مناعةً لمرضٍ معين، فإنه يُساعد في عدم نقل هؤلاء الأشخاص للمرض، وبالتالي يُحتمل أن تتوقف سلاسل العدوى، مما يؤدي إلى توقف أو إبطاء انتشار المرض. كُلما زادت نسبة الأفراد الذين لديهم مناعةٌ في المجتمع، كلما يقلُ احتمال اختلاط الأفراد الذين لا يمتلكون مناعةً مع أشخاصٍ ناقلين للمرض، مما يُساعد على حمايتهم من العدوى. (ar)
- La immunitat de grup (en anglès herd immunity o immunitat de ramat) és una forma de protecció indirecta contra les malalties infeccioses que es pot produir amb algunes malalties quan un percentatge suficient d'una població s'ha convertit en immune a una infecció, sigui mitjançant la vacunació o per infeccions anteriors, reduint així la probabilitat d'infecció per a les persones que no tenen immunitat. És poc probable que els individus immunitzats contribueixin a la transmissió de la malaltia, de fet, alteren les cadenes d’infecció, cosa que atura o alenteix la propagació de la malaltia. Com més alta és la proporció d'individus que són immunes més baixa és la probabilitat que una persona susceptible entri en contacte amb un individu infectat. (ca)
- Ανοσία αγέλης (που ονομάζεται επίσης φαινόμενο αγέλης, ανοσία κοινότητας, ανοσία πληθυσμού ή κοινωνική ανοσία) είναι μια μορφή έμμεσης προστασίας από μολυσματικές ασθένειες που συμβαίνει όταν ένα μεγάλο ποσοστό ενός πληθυσμού έχει γίνει άνοσο σε μια μόλυνση, είτε μέσω προηγούμενων μολύνσεων είτε μέσω εμβολιασμού, παρέχοντας έτσι έναν βαθμό προστασίας σε άτομα που δεν είναι άνοσα . Σε έναν πληθυσμό, στον οποίο μεγάλο ποσοστό ατόμων διαθέτει ανοσία, δεν είναι δηλαδή πιθανό να συμβάλει στη μετάδοση των νόσων, οι αλυσίδες μόλυνσης είναι πιο πιθανό να διαταραχθούν, γεγονός που είτε σταματά είτε επιβραδύνει την εξάπλωση της ασθένειας. Όσο μεγαλύτερη είναι η αναλογία των ατόμων με ανοσία σε μια κοινότητα, τόσο μικρότερη είναι η πιθανότητα τα μη άνοσα άτομα να έλθουν σε επαφή με μολυσματικό, συμβά (el)
- La inmunidad de grupo, también llamada inmunidad colectiva o inmunidad de rebaño, es un fenómeno bioestadístico que se observa en una población cuando parte de ella se ha hecho inmune a una enfermedad por contagio previo o porque ha sido vacunada y se interrumpe la cadena epidemiológica entre sus individuos, provocando una forma indirecta de protección contra una enfermedad previniendo que individuos no inmunizados se contagien. En las enfermedades que se transmiten de individuo a individuo es más difícil mantener una cadena de infección cuando una gran parte de la población es inmune. Cuanta mayor es la proporción de individuos inmunes, menor es la probabilidad de que un individuo susceptible entre en contacto con un individuo infectado. (es)
- Herd immunity (also called herd effect, community immunity, population immunity, or mass immunity) is a form of indirect protection that applies only to contagious diseases. It occurs when a sufficient percentage of a population has become immune to an infection, whether through previous infections or vaccination, thereby reducing the likelihood of infection for individuals who lack immunity. (en)
- Talde immunitate edo immunitate kolektiboa populazio batean txertatutako gizabanakoek sortzen dutena da, txertatu gabeko pertsonei ere babesa ematen diena . Talde immunitatea (saldo efektua, immunitate kolektiboa edo populazio immunitatea ere deitua) gaixotasun infekziosoen zeharkako babes modu bat da. Talde immunitatea berez fenomeno gisa 1930eko hamarkadan ezagutu zen, ikusi zenean haur kopuru esanguratsu bat elgorriaz gaixotu ondoren, aldi baterako murriztu egin zela infekzio berrien kopurua, txertorik gabekoen haurren artean ere . (eu)
- Is cineál cosanta indíreach í imdhíonacht tréada (ar a dtugtar freisin imdhíonacht phobail, imdhíonacht dhaonra, nó imdhíonacht phobal) ó ghalar tógálach a tharlaíonn nuair a bhíonn céatadán mór den daonra ó ionfhabhtú, cibé acu trí ionfhabhtuithe nó vacsaíniú roimhe seo, ar an gcaoi sin ag soláthair cosaint de chineál éigin do dhaoine aonair nach bhfuil imdhíonacht orthu.. I ndaonra ina bhfuil imdhíonacht ag chuid mhór daoine, ní dócha go gcuirfidh daoine den sórt sin le tarchur galair, is dóichí go gcuirfear isteach ar shlabhraí an ionfhabhtaithe, rud a choisceann nó a mhoillíonn scaipeadh an ghalair . Nuair is mó líon na ndaoine imdhíonacha i bpobal, is lú an dóchúlacht go dtiocfaidh daoine neamh-imdhíonachta i dteagmháil le duine tógálach, rud chosnaíonn na daoine ionfhabhtú a sheach (ga)
- L'immunité grégaire, aussi appelée immunité de communauté, immunité collective ou encore immunité de groupe, est le phénomène par lequel la propagation d'une maladie contagieuse peut être enrayée dans une population si une certaine proportion des individus est immunisée, soit par vaccination, soit par immunité croisée, soit parce qu'après avoir été contaminés ils n'ont pas développé la maladie ou en ont guéri. (fr)
- Kekebalan kelompok atau kekebalan kawanan (bahasa Inggris: herd immunity) adalah suatu bentuk perlindungan tidak langsung dari penyakit menular yang terjadi ketika sebagian besar populasi menjadi kebal terhadap infeksi, baik melalui infeksi sebelumnya, sehingga individu yang tidak kebal ikut terlindungi. Dalam populasi yang sebagian besar individunya memiliki kekebalan (mereka ini tidak mungkin berkontribusi pada penularan penyakit), rantai infeksi kemungkinan besar terganggu sehingga penyebaran penyakit akan terhenti atau terhambat. Semakin besar proporsi individu yang kebal dalam suatu populasi, semakin kecil kemungkinan individu yang tidak kebal akan bersentuhan dengan individu yang terinfeksi. Hal ini akan membantu melindungi individu yang tidak kebal dari infeksi. (in)
- 집단 면역(集團免疫, 영어: herd immunity, herd effect, community immunity, population immunity, social immunity)은 특정 감염증에 대한 일정 집단의 저항력을 가리킨다. 이러한 집단면역은 감염(infection)이나 예방접종(vaccination)을 통해 집단의 상당 부분이 전염병에 대한 면역을 가진 상태가 되었음을 의미하며 따라서 2차적으로 추가적인 전염병의 확산으로부터 비감염자에대한 간접적인 보호가 가능해지는 상태를 말한다. 집단 내의 다수가 면역을 가지고 있으면, 전염병의 전파가 느려지거나 멈추게 된다. 면역을 가진 개인의 비율이 높아질수록, 면역력이 없는 사람이 감염될 확률이 낮아지게 된다. 보통 집단면역이 효과를 발휘하기 위해서는 구성원의 60% ~70%이상이 항체를 보유해야 하는 것으로 전문가들은 제안하고 있다. (ko)
- L'immunità di gregge, detta anche immunità di gruppo, immunità di branco o immunità collettiva può essere definita come la capacità di un gruppo di resistere all’attacco di un’infezione, verso la quale una grande porzione dei membri del gruppo è immune. (it)
- Odporność zbiorowiskowa, odporność zbiorowa, odporność populacyjna, odporność środowiskowa, odporność grupowa, odporność stadna (kalka z ang. herd immunity) – forma pośredniej ochrony przed chorobami zakaźnymi, która występuje, gdy znaczna część danej zbiorowości (populacji, grupy) stała się odporna na infekcję, zapewniając tym samym ochronę osób niechronionych (czyli niezaszczepionych lub takich, u których szczepionka nie działa). (pl)
- Коллекти́вный иммуните́т (также популяционный иммунитет, стадный иммунитет, иммунитет населения) — понятие эпидемиологии, эффект сопротивления распространению инфекции в некоторой популяции, значительная часть членов которой имеет к данной инфекции личный иммунитет. Вследствие перекрытия (ослабления) каналов прямой передачи возбудителя от индивида к индивиду популяционный иммунитет косвенным образом защищает также уязвимых для возбудителя индивидов. Отказ от вакцин часто приводит к вспышкам заболеваний и смертям от болезней, которые можно предотвратить с помощью вакцин. (ru)
- Flockimmunitet, eller gruppimmunitet är ett indirekt skydd mot smittsamma sjukdomar som uppstår när en stor andel av en population har utvecklat immunitet mot en sjukdom och därigenom skyddar även icke-immuna individer. I en population, där en stor andel av individerna är immuna, är det troligare att spridningen hindras, därför att spridningen stoppas när smittan når en immun individ. Ju större den immuna andelen är, desto mindre risk att icke-immuna individer kommer i kontakt med en smittad. Begreppet är viktigt inom infektionsepidemiologi. (sv)
- Колективний імунітет (англ. herd immunity, також популяційний імунітет, стадний імунітет) — це явище несприйнятливості окремої спільноти до інфекційних захворювань, а також метод захисту від інфекційних хвороб, що полягає в порушенні доступу до джерел інфекції та можливих механізмів і шляхів передачі інфекції, якщо великий відсоток спільноти отримали до інфекції, та забезпечує ефективно захист особам, які ще не захищені. Чим більше осіб у спільноті, що мають індивідуальний імунітет, тим менша ймовірність того, що незахищені вступатимуть в контакт із носієм хвороби. Колективний імунітет виникає в спільноті при досягненні співвідношення захищених/незахищених деякого критичного значення, яке називається критичним рівнем колективного імунітету (чи критичним коефіцієнтом колективного імунітет (uk)
|
