| dbo:abstract
|
- Els etruscs eren una civilització que va habitar la Itàlia central tirrena des del segle x aC al segle i aC al país conegut amb el nom d'Etrúria. L'assentament d'aquest poble és similar al dels altres pobles de la Itàlia antiga, com els romans, els llatins, els sabins, i els vènets. La qüestió dels orígens del poble etrusc ha estat durant molt de temps un tema d'interès i debat entre els historiadors. En els temps moderns, totes les proves reunides fins ara per arqueòlegs, antropòlegs i etruscòlegs prehistòrics i protohistòrics apunten a un origen indígena dels etruscs. (ca)
- Etruskové jsou málo poznané starověké etnikum, které sídlilo v , na území dnešního Toskánska v Itálii. Jako svébytná kultura existovali zhruba od 8. století př. n. l. a mocenského vrcholu dosahovali v období do 4. století př. n. l. Poté jejich význam výrazně upadl a postupně splynuli s Římem, jehož občanství získali v roce 90 př. n. l. Sami sebe označovali jako Rasenna (Rasena) a jméno Etruskové získali z jejich latinského označení Etrusci (či Tusci) – odtud pochází současné označení italské provincie Toscana, Řekové je nazývali Τυρσηνοί (tyrsenoi) nebo Τυρρηνοί (tyrrhenoi), z tohoto pojmenování se odvozuje název moře západně od italského pobřeží – Tyrhénské moře. (cs)
- Οι Ετρούσκοι ή Τυρρηνοί ή Ρασίννες όπως αυτοαποκαλούνταν οι ίδιοι, ήταν αρχαίος λαός που κατοικούσε στην Ετρουρία, κατά τους Ρωμαίους, ή Τυρρηνία κατά τους Έλληνες, στην κεντρική χώρα της σημερινής Ιταλίας. Οι Τυρρηνοί – σημαντική υπόθεση για την κλασική αρχαιολογία στη διευρυμένη της έννοια – ανέπτυξαν έναν εντυπωσιακό πολιτισμό ήδη από τον 8o αιώνα π.Χ. Η τέχνη τους ως ιδιαίτερη πολιτισμική έκφραση προσέλκυσε την προσοχή ερευνητών και περιηγητών πολύ πριν γίνει η αρχαιολογία επίσημα επιστημονικός κλάδος. Το ενδιαφέρον των Ετρούσκων για τις ταφικές ιεροτελεστίες και τη λατρεία των νεκρών, μάς κληροδότησε μια εκπληκτική συλλογή καλά συντηρημένων υπολοίπων του πολιτισμού τους. Οι απέραντες διαστάσεις των νεκροταφείων, η αρχιτεκτονική των τάφων και η αφθονία των αναθημάτων που βρίσκονται, ερμηνεύονται εν μέρει από τη σημασία που είχε ο άλλος κόσμος για τους Ετρούσκους. (el)
- الحضارة الإتروسكانية كانت حضارة في إيطاليا القديمة، تقريبًا في المنطقة القائم فيها الآن توسكانا وغرب أومبريا وشمال لاتسيو، وأجزاء شمالية في وادي بو التي هي الآن إميليا رومانيا وجنوب شرق لومبارديا وجنوب فينيتو، وجنوبًا في بعض مناطق كامبانيا الحالية. نشأت ثقافة واضحة الإتروسكانية في إيطاليا نحو 900 قبل الميلاد، موازِيةً تقريبًا لثقافة العصر الحديدي الفيلانوفية، فعُدت أقدم مراحل الحضارة الإتروسكانية، والظاهر أنها منحدرة من الثقافة الفيلانوفية الأولى التي كانت في العصر البرونزي. استمرت الحضارة الإتروسكانية حتى اندمجت في المجتمع الروماني، بدءًا من أواخر القرن الرابع قبل الميلاد عند الحروب الرومانية الإتروسكانية، مرورًا بضمان الجنسية الرومانية من عام 90 قبل الميلاد، وانتهاء في عام 27 قبل الميلاد بتأسّس الإمبراطورية الرومانية. في آخر مرحلة من الحقبة الفيلانوفية (نحو 750 قبل الميلاد) تأثرت الثقافة الإتروسكانية بالثقافية اليونانية القديمة، حين بدأ اليونانيون تأسيس مستعمرات في جنوب إيطاليا خلال الحقبة العتيقة (فترة الاستشراق)، ولاحقًا في العصر الكلاسيكي. الحضارة الإتروسكانية في منتهاها، خلال الفترة التأسيسية لروما والمملكة الرومانية، ازدهرت في ثلاثة اتحادات مَدينيّة: إتروريا (توسكانا ولاتيوم وأومبريا)، ووادي بو مع جبال الألب الشرقية، وكامبانيا. اتحاد شمال إيطاليا ذكره المؤرخ ليفي. كان الاضمحلال تدرّجيًّا، لكن بعد 500 ق.م. خرج مصير إيطاليا السياسي من أيدي الإتروسكانيين بصعود الجمهورية الرومانية. يرجع أقدم النقوش الإتروسكانية إلى نحو 700 ق. م، ووُثِّق بجنوب إتروريا. طور الإتروسكانيون نظام كتابة استعاروه من نظام الكتابة اليوناني الوابِيّ، لكن ما زالت لغتهم غير مفهومة تمامًا، وهذا يجعل فهم مجتمعهم وثقافتهم معتمِدًا إلى حد كبير على مصادر يونانية ورومانية لاحقة غير حيادية. كانت السياسة قائمة على المجتمع المدني الصغير ووحدة الأسرة. النخبة الإتروسكانية في قمّتها صارت غنية جدًّا بمتاجرة الكَلتيين شمالًا واليونانيين جنوبًا، وملأت قبور عائلاتها الكبيرة بكنوز مستورَدة. كان لليونان العتيقة أثر هائل في فن الإتروسكانيين وهندستهم، والظاهر أنهم كانوا على علم بالميثولوجيا اليونانية. (ar)
- La Etruskoj (etruske Rasena aŭ Rasna, latine Etrusci aŭ Tusci, helene Tyrrhenoi) estis antikva popolo de Italio. La kerno de ilia teritorio troviĝis nordokcidente de rivero Tibero, en nunaj Toskanio, Umbrio kaj norda Latio; estis tamen etruskoj ankaŭ pli norde (en la nuna Emilio) kaj pli sude (en la nuna Kampanio). Ilia lingvo tute malsimilas la aliajn konatajn lingvojn de la antikvaj mediteraneaj landoj. (eo)
- Die Etrusker (lateinisch Etrusci, Tusci „Tusker“; altgriechisch Τυρσηνοί Tyrsenoi „Tyrsener“, Τυρρηνοί Tyrrhenoi „Tyrrhener“), veraltet auch Etrurier, waren ein antikes Volk in Etrurien, das im nördlichen Mittelitalien im Raum der heutigen Regionen Toskana, Umbrien und Latium lebte und laut Dionysios von Halikarnassos sich selbst Rasenna nannte. Die etruskische Kultur ist in diesem Gebiet zwischen 800 v. Chr. und der zweiten Hälfte des 1. Jahrhunderts v. Chr. nachweisbar. Nach der Eroberung durch die Römer (300 bis 90 v. Chr.) gingen die Etrusker weitgehend in der Kultur des Römischen Reichs auf. Doch berichtet noch Prokop im 6. Jahrhundert n. Chr. von Etruskern unter seinen Zeitgenossen. Mit der Erforschung der etruskischen Geschichte, Sprache und Kultur beschäftigt sich die Etruskologie. (de)
- The Etruscan civilization (/ɛˈtrʌskən/) was developed by a people of Etruria in ancient Italy with a common language and culture who formed a federation of city-states. After conquering adjacent lands, its territory covered at its greatest extent, roughly what is now Tuscany, western Umbria, and northern Lazio, as well as what are now the Po Valley, Emilia-Romagna, south-eastern Lombardy, southern Veneto, and western Campania. The earliest evidence of a culture that is identifiably Etruscan dates from about 900 BC. This is the period of the Iron Age Villanovan culture, considered to be the earliest phase of Etruscan civilization, which itself developed from the previous late Bronze Age Proto-Villanovan culture in the same region. Etruscan civilization endured until it was assimilated into Roman society. Assimilation began in the late 4th century BC as a result of the Roman–Etruscan Wars; it accelerated with the grant of Roman citizenship in 90 BC, and became complete in 27 BC, when the Etruscans' territory was incorporated into the newly established Roman Empire. The territorial extent of Etruscan civilization reached its maximum around 750 BC, during the foundational period of the Roman Kingdom. Its culture flourished in three confederacies of cities: that of Etruria (Tuscany, Latium and Umbria), that of the Po Valley with the eastern Alps, and that of Campania. The league in northern Italy is mentioned in Livy. The reduction in Etruscan territory was gradual, but after 500 BC, the political balance of power on the Italian peninsula shifted away from the Etruscans in favor of the rising Roman Republic. The earliest known examples of Etruscan writing are inscriptions found in southern Etruria that date to around 700 BC. The Etruscans developed a system of writing derived from the Euboean alphabet, which was used in the Magna Graecia (coastal areas located in Southern Italy). The Etruscan language remains only partly understood, making modern understanding of their society and culture heavily dependent on much later and generally disapproving Roman and Greek sources. In the Etruscan political system, authority resided in its individual small cities, and probably in its prominent individual families. At the height of Etruscan power, elite Etruscan families grew very rich through trade with the Celtic world to the north and the Greeks to the south, and they filled their large family tombs with imported luxuries. (en)
- Los etruscos o tirrenos fueron un pueblo de la Antigüedad cuyo núcleo geográfico fue la Toscana (Italia), a la cual dieron su nombre. Eran llamados Τυρσηνοί, tyrsenoi, o Τυρρηνοί, tyrrhenoi (Tirrenos), por los griegos; y tusci, o luego etrusci, por los romanos; ellos se denominaban a sí mismos rasenna o rašna (Rasenas). Los primeros indicios de una cultura identificable como etrusca datan de alrededor del año 900 a. C. Es el periodo de la cultura villanovense de la Edad de Hierro, considerada la fase más temprana de la civilización etrusca, que a su vez se desarrolló a partir de la cultura protovillanovena de finales de la Edad de Bronce en la misma región La civilización etrusca perduró hasta que fue asimilada por la sociedad romana. La asimilación comenzó a finales del siglo IV a. C. como resultado de las guerras romano-etruscas; se aceleró con la concesión de la ciudadanía romana en el 90 a. C., y se completó en el 27 a. C., cuando el territorio de los etruscos se incorporó al recién creado Imperio Romano. (es)
- Etruriarrak edo etruskoak antzinako Italian, zehazki egungo Toskanan, bizi zen herria eta zibilizazioa ziren, erromatarrek etrusci edo tusci deituak. Erromatarrek eman zieten izenetik dator egungo Toskana izena, nahiz eta haien aberria Etruria zen. Antzinako grezieraz Τυρρήνιοι (Tyrrhēnioi) deitzen zieten eta hortik latinez Tyrrhēni (etruskoak), Tyrrhēnia (Etruria) eta Mare Tyrrhēnum (Tirreniar itsasoa) hitzak sortu zituzten. Etruskoek bere buruari Rasenna, sinkopatuta Rasna edo Raśna deitzen zioten. Bere hizkuntza propioa zuten: etruskoa hain zuzen ere. Etruskoen zibilizazioa Erromaren sorrera baino lehenagoko historiaurrean hasi zen eta Erromatar Errepublikak etruskoen lurrak berenganatu zituen arte iraun zuen. Bere une gorenean, Erromaren sorreraren eta Erromatar Monarkiaren garaietan, hiru hiri-konfederaziok osatzen zuten:
* Etruriakoa
* Po ibaiaren haranekoa, tartean ekialdeko Alpeak izanik.
* Latium eta Campaniakoa. Erroma etruskoen lurraldeen barne zegoen eta bere historiaren hasieran etruskoen menpe izan ziren erromatarrak, K.a. 396an Veii konkistatu zuten arte. (eu)
- Les Étrusques sont un peuple qui a vécu dans le centre de la péninsule italienne, notamment sur la côte Tyrrhénienne, à qui elle doit son nom, depuis la fin de l'âge du bronze jusqu'à la prise par les Romains de Velzna en 264 av. J.-C. et l'unification progressive de l'Italie sous le régime juridique romain, au Ier siècle av. J.-C. Ils forment au cours de l'époque archaïque un peuplement organisé en cités, la dodécapole, initiant un mouvement de colonisation interne à l'Italie, vers la plaine du Pô où ils fondent de nombreux établissements, comme Marzabotto ou Bologne. Ils étaient d'abord connus des Grecs sous le nom de Tyrrhéniens ou « Tyrsènes », relatif à la mer Tyrrhénienne, si l'on en croit l'historien grec Denys d'Halicarnasse. L'origine des Étrusques fait l'objet de débats animés depuis l'Antiquité, où les opinions divergent entre la thèse de l'origine autochtone et la thèse de l'origine lydienne / anatolienne des Étrusques. Un relatif consensus s'est établi au cours du XXe siècle, sous l'égide de l'étruscologue Massimo Pallottino. La majorité des étruscologues considère que la thèse de l'autochtonie des Villanoviens et des Étrusques qui en descendent est compatible avec des apports orientaux divers et qu'il serait vain de poursuivre ce débat : si l'écriture étrusque, empruntée aux Grecs de Cumes, se lit sans problèmes, la langue étrusque, qu'elle véhicule, n'est pas indo-européenne, et sa connaissance reste fort lacunaire. Il est possible que l'origine des Étrusques résulte de l'installation en Italie de Pélasges venus de Grèce qui se seraient associés aux autochtones rencontrés, créant ainsi un nouveau peuple. L'histoire de cette civilisation antique s'étend sur plus d'un millénaire. L'archéologie témoigne d'une culture villanovienne s'étendant du début du Xe à la fin du VIIIe siècle av. J.-C., mais les textes historiques la concernant font défaut. Elle se caractérise par l'ascension d'une série de cités prospères entretenant des échanges culturels et commerciaux avec divers peuples méditerranéens, puis par leur progression militaire vers le sud, contrôlant la modeste Rome (qui sera gouvernée durant un siècle par des rois étrusques) et fondant les colonies de Cesennia et Capoue. Les villes de Nola (capitale de la Confédération étrusque campanienne) et Pompei (qui se voit là dotée de sa première muraille), elles aussi colonisées, sont des créations plus anciennes d'autres peuples. La puissance étrusque décline à la suite de batailles perdues contre Cumes et Syracuse, dont profitent des tribus celtes pour envahir la plaine du Pô, et des tribus samnites pour envahir la Campanie. Ce déclin continue avec la conquête progressive de l'Étrurie par la République romaine, qui débute par la prise de Véies en 396 av. J.-C., et se termine par la prise de Velzna en 264 av. J.-C. En 17 av. J.-C., l'ensemble du territoire étrusque, devenu la Regio VII, est incorporé dans le découpage administratif de l'Italie romaine. La puissance militaire des Étrusques se manifeste notamment sous la forme d'importantes forces navales et d'une infanterie composée de guerriers ayant adopté un armement hoplitique et la formation d'unités en phalange grecque. Les cités, bénéficiant d'une architecture avancée, possèdent pour la plupart de solides enceintes et des positions géostratégiques fortes. Le territoire originel des Étrusques, l'Étrurie, correspond approximativement à l'actuelle Toscane, au tiers nord du Latium et au nord-ouest de l'Ombrie. À leur apogée, au cours de la période dite archaïque, leur emprise s'étend de la plaine du Pô à la Campanie. Les cités étrusques forment à l'origine une confédération de 12 villes, la dodécapole, à laquelle se seraient ajoutées par la suite deux autres confédérations, la dodécapole padane au nord et la dodécapole campanienne, ainsi que plusieurs colonies ou comptoirs en Ligurie, en Gaule cisalpine et en Corse. Chacune de ces cités est dirigée par un zilath, l'équivalent d'un roi. Les terres étrusques, riches en minerais métallifères et bénéficiant de conditions naturelles favorables aux cultures, permettent de développer une industrie et une agriculture florissantes. Leurs produits sont exportés dans l'ensemble des territoires italiques, mais également vers les marchés celtes, phéniciens, carthaginois et italo-grecs. La société étrusque est de type hiérarchique et oligarchique, comprenant des hommes libres et des esclaves. Au cœur de cette société, la femme étrusque est mise en valeur et semble[réf. nécessaire] jouir de droits en tous points égaux à ceux de l'homme. Globalement, les auteurs grecs et romains assimilent le mode de vie étrusque à une culture marquée de langueur et de plaisirs ; il s'agit, selon ces auteurs, de la truphè. La diversité et la richesse des tombes obéissent aux nombreux rites funéraires en vigueur durant les différentes périodes de cette civilisation. Les Étrusques, en intégrant les apports des Grecs, des Gaulois (certains casques de guerre retrouvés sont des copies de casques celtes), des Phéniciens et des Égyptiens, ont développé un art particulièrement riche et des disciplines intellectuelles comme la médecine, l'urbanisme et la divination (etrusca disciplina). L'apport des Étrusques aux Romains est très important, et ce dès Tarquin l'Ancien, qui ordonne la construction de la Cloaca Maxima, de la Muraille Servienne, du Temple de Jupiter capitolin, ainsi que, fort probablement, l'apport de tout le panthéon des dieux et déesses grecques. (fr)
- Etruria atau Etruskan (bahasa Latin: Etrusci) adalah bangsa yang pertama kali menempati Roma, yang nantinya menjadi ibu kota Romawi. Mereka pertama kali tinggal di tepi Sungai Tiber. Etruria adalah bangsa yang terbaik dalam seni, mereka dapat menggunakan logam untuk membuat patung yang ukurannya sama dengan ukuran aslinya. Tapi, nanti mereka menceritakan apa yang mereka ketahui kepada orang-orang Roma. Tapi jutru orang-orang Roma membenci mereka. Beberapa saat setelah Putra raja Tarquin memperkosa , dan mengakibatkan ia bunuh diri, orang-orang Roma membantai semua Etruria yang mereka temui. Juga menghancurkan bangunan-bangunan yang telah dibuat orang Etruria.Pada suatu hari, Etruria balik menyerang Roma untuk mengambil lagi apa yang seharusnya mereka miliki. Tetapi mereka gagal. (in)
- 에트루리아인은 로마인보다 앞서 이탈리아 반도에 최초로 독자적인 문화를 남겼으며, 기원전 8세기경부터 기원전 2세기까지 북쪽은 토스카나 지방부터 남쪽은 로마에 이르는 지중해 연안 지역을 중심으로 한 중부 이탈리아의 거의 전역을 지배한 민족이다. 그 기원에 대해서는 여러 설이 구구하지만 일반적으로는 기원전 10세기경부터 기원전 8세기경에 걸쳐서, 소아시아의 리디아에서 바다를 건너 이탈리아 반도에 이주해 온 민족이라고 하는 설이 유력하다. 에트루리아인은 스스로를 라스나(Rasna)라고 부르고 있었는데, 로마인은 그들을 투스키(Tusci)라 부르고, 또한 그들이 거주한 지방을 투스키아라고 부른 것이, 현재의 토스카나라는 지방 명칭의 기원이라고 말한다. 그들이 사용하고 있던 (金石文字)는 아직 완전히 해독되어 있지 않은데, 그 대다수는 이 토스카나 지방에서 출토되고, 그 밖의 지방에서는 라티움 지방, 캄파니아 지방의 소도시에서도 발견되고 있다. 그들은 그리스인처럼 도시국가를 형성하고 있었는데, 그 중에도 타르퀴니아 · 키우시 · · 체르베테리(카에레) · 아레초 등, 주요 도시는 군사상의 공통적인 이익 때문에 에트루리아 연맹을 조직하여 주변을 지배하고 있었다. 처음 에트루리아인은, 토착(土着)의 및 빌라노바 문화와 섞여 다시금 페니키아·키프로스 등 서아시아의 영향을 받았다. 이어 기원전 7세기경부터 이탈리아 남부의 그리스 식민도시를 통하여 그리스 문화와의 접촉이 빈번하게 되고, 기원전 6세기 이래 강한 영향을 받았다. 이 사실은 에트루리아의 분묘를 비롯하여 각지의 유적에서 매우 많은 수의 그리스 항아리가 출토되고 있는 점으로 보아도 분명한 일이며, 또한 에트루리아인이 항아리에 그린 그림이나 분묘의 벽화의 주제가 그리스적 요소를 다분히 보여 주고 있는 것으로, 그 영향이 얼마나 뿌리깊게 침투하고 있었는가를 이야기해 주고 있다. 일상 생활에 있어서는 잔인하고 야만적이며 더욱이 향락적인 에트루리아인이 건축·조각·회화·공예 등의 조형 분야에 있어서 특히 뛰어난 독자적 예술을 발전시켰다. 그들의 분묘 예술은 그 가장 현저한 증거이다. (ko)
- エトルリア人（ラテン語: Etrusci イタリア語: Etruschi）は、イタリア半島北部-中部(ボローニャ近郊からペルージャ‐ローマ近郊まで)に紀元前9世紀から紀元前1世紀まで住んでいた先住民族。インド・ヨーロッパ語族に属さない(先印欧語である)エトルリア語を使用していた。エトルリア文化を築いたが、徐々に古代ローマ人と同化し消滅した。 初期のローマ人はエトルリアの高度な文化を模倣したとされ、ローマ建築に特徴的なアーチは元々、エトルリア文化の特徴であったといわれる。また、初期の王制ローマの王はエトルリア人であったともいわれ、異民族の王を追放することによってローマは初期の共和制に移行した。 (ja)
- Gli Etruschi (in etrusco: 𐌀𐌍𐌍𐌄𐌔𐌀𐌓 ràsenna, 𐌀𐌍𐌔𐌀𐌓 rasna, o 𐌀𐌍𐌑𐌀𐌓 raśna) sono stati un popolo dell'Italia antica vissuto tra il IX secolo a.C. e il I secolo a.C. in un'area denominata Etruria, corrispondente all'incirca alla Toscana, all'Umbria occidentale e al Lazio settentrionale e centrale, con propaggini anche a nord nella zona padana, nelle attuali Emilia-Romagna, Lombardia sud-orientale e Veneto meridionale, all'isola della Corsica, e a sud, in alcune aree della Campania. La fase più antica della civiltà etrusca è la cultura villanoviana, attestata a partire dal IX secolo a.C., che deriva, a sua volta, dalla cultura protovillanoviana (XII - X secolo a.C.). Sull'origine e la provenienza degli Etruschi è fiorita una notevole letteratura, il consenso tra gli studiosi moderni è che gli Etruschi fossero una popolazione autoctona. La civiltà etrusca ebbe una profonda influenza sulla civiltà romana, fondendosi successivamente con essa al termine del I secolo a.C. Questo lungo processo di assimilazione culturale ebbe inizio con la data tradizionale della conquista della città etrusca di Veio da parte dei Romani nel 396 a.C. e terminò nel 27 a.C., primo anno del principato di Ottaviano, con il conferimento del titolo di Augusto. (it)
- Etruskowie (etr. Rasenna lub Rasna, gr. Τυρρηνοί Tyrrhenoi, łac. Etrusci lub Tusci) – współczesna nazwa ludu, który zamieszkiwał w starożytności północną Italię (Etrurię), pomiędzy rzekami Arno i Tyber, co najmniej od VII w. p.n.e. aż do I w. n.e. Następnie zostali podporządkowani i wchłonięci przez rozwijającą się kulturę łacińską, z którą graniczyli od południa. Pochodzi od nich nazwa Morze Tyrreńskie. Stanowili ważny łącznik pomiędzy kulturą Grecji a ludami Półwyspu Apenińskiego, które za ich pośrednictwem przyswoiły pismo i system wierzeń. Nie istniało państwo etruskie, każde miasto zachowywało autonomię. (pl)
- De Etrusken (Gr. Τυρσηνοί/Tyrsênoi of Τυρρηνοί/Tyrrhênoi; Lat. Tusci of Etrusci; Etr. Rasenna of Rasna) vormden een bevolkingsgroep met een eigen taal, het Etruskisch, en een eigen religie en cultuur. Hun gebied had de Apuaanse Alpen, die evenwijdig lopen met het dal van de Arno, de Tiber en de Tyrreense Zee als grenzen en ligt in het huidige Toscane, een deel van Umbrië en Latium op het Apennijns Schiereiland. Dit gebied noemt men in dit kader Etrurië. De Etruskische cultuur is de eerste grote beschaving op het Italiaanse schiereiland. In hun bloeitijd (7e - 6e eeuw v.Chr.) vormden de Etrusken een van de hoogst ontwikkelde volken van de oudheid. De Etrusken vormden een betrekkelijk klein volk, zeker in vergelijking met de Grieken uit de klassieke oudheid, maar waren toch de eersten die een poging deden om het Italiaanse schiereiland te verenigen. Rome werd 150 jaar door Etruskische koningen geregeerd en de Romeinen, die zich voor een deel vermengden met de Etrusken, dankten hierdoor hun schrift, cultuur en godsdienst ook voor een groot deel aan de Etrusken. In 280 v.Chr. versloegen de Romeinen de Etruskische steden definitief, maar de culturele invloed bleef doorwerken. Veel belangrijke Romeinse geslachten waren van oorsprong Etruskisch. Een bekende Etrusk die zeer goed geïntegreerd was in de Romeinse politieke elite en in Rome woonde was Maecenas (hij schreef wel in het Latijn, maar beschouwde zichzelf als Etrusk) en ook de beroemde dichter Vergilius had Etruskische voorouders. De bekende Romeinse keizer Trajanus was ook afkomstig uit een Etruskisch geslacht; de Ulpii. Op munten van de vrouw van de Romeinse keizer Trajanus Decius (die regeerde van 249 tot 251) is haar naam Herennia Etruscilla vermeld. Hun zoon was Herennius Etruscus, wat in beide gevallen wijst op afstamming van een Etruskische Familie. (nl)
- Этру́ски (итал. Etruschi, лат. Etrusci, Tusci, др.-греч. τυρσηνοί, τυρρηνοί, самоназв. Rasenna, Raśna) — древняя цивилизация, населявшая в I тысячелетии до н. э. северо-запад Апеннинского полуострова (область — древняя Этрурия, современная Тоскана) между реками Арно и Тибром и создавшая развитую культуру, предшествовавшую римской и оказавшую на неё большое влияние. Древние римляне заимствовали у культуры этрусков строительную технологию, в частности возведение арочных и сводчатых конструкций (в свою очередь заимствованную у народов Ближнего и Среднего Востока). Бои гладиаторов, гонки на колесницах и многие погребальные обряды также имеют этрусское происхождение. Начало исследованиям происхождения, истории и культуры этрусков положили работы Я. Грютера, О. Фальконьери, Б. де Монфокона, но, главным образом, аббата Л. Ланци и Антонио Франческо Гори в дискуссиях с маркизом Шипионе Маффеи. (ru)
- Os etruscos foram um povo que viveu na Etrúria, na península Itálica, ao sul do rio Arno e ao norte do Tibre, mais ou menos na área equivalente à atual Toscana, com partes do Lácio, Campânia e Úmbria. Eram chamados pelos gregos de tyrsenoi (τυρσηνοί) ou tyrrhenoi (τυρρηνοί), e tusci, ou depois etrusci, pelos romanos; eles autodenominavam-se rasena ou rašna. Desconhece-se ao certo quando os precursores dos etruscos se instalaram aí. Durante toda a Idade do Bronze os povos que habitavam a península produziram uma cultura material muito homogênea, não há indícios arqueológicos mostrando invasões estrangeiras em larga escala, e esses povos, portanto, deviam habitar esta região há um longo tempo. A partir de c. 1 200-1 100 a.C. começam a aparecer diferenciações regionais na cultura material. Nos tempos antigos, o historiador Heródoto acreditava que os etruscos eram originários da Ásia Menor, mas outros escritores posteriores consideram-nos itálicos. Hoje considera-se um desenvolvimento inicial principalmente autóctone com alguma pequena contribuição oriental. Sua língua, contudo, é isolada, e utilizava um alfabeto semelhante ao grego, possivelmente absorvido por meio do comércio com os fenícios. A cultura Villanova, a primeira sociedade a dominar o ferro na Itália, é tida como a primeira fase evolutiva da cultura etrusca. Em sua fase mais típica, a partir do século VIII a.C., a Etrúria se organizou como um grupo de cidades-Estado muito civilizadas e governadas por uma aristocracia, compondo a primeira sociedade eminentemente urbana da Itália e, junto com os gregos, uma das primeiras sociedades urbanas da Europa. Seu território se ampliou de maneira a cobrir grande parte da península Itálica. Habitando uma região muito fértil, tinham uma sólida produção agropecuária, em parte exportada; mantinham oficinas e manufaturas de uma variedade de ferramentas, armas e itens utilitários, artísticos e decorativos que foram muito procurados no exterior; exploravam ricas minas de ferro, prata e cobre; a pirataria se tornou para eles uma prática regular e estenderam em torno de todo o Mediterrâneo uma ativa rede de comércio de exportação e importação, atividades que lhes davam grandes rendas e permitiram um brilhante florescimento militar, social, cultural e artístico. Foram hábeis em variadas técnicas de arte, manufatura, artesanato, ourivesaria e metalurgia, deixando grande produção, encontrada principalmente em enterramentos, seguindo uma estética que se modificou ao longo do tempo sob o influxo de variadas influências externas, devendo muito ao contato com os gregos e povos do Oriente. Em seu apogeu, entre os séculos VII e V a.C., foram uma das maiores potências mediterrâneas. Exerceram grande influência sobre os romanos e deram os últimos três reis de Roma. Seu território foi progressivamente absorvido pelos celtas, gregos, samnitas e principalmente os romanos a partir do século V a.C., e sua cultura se extinguiu no século I a.C.. O conhecimento de sua história, seu sistema de governo, seus hábitos, tradições, crenças e valores ainda tem lacunas profundas e muitas incertezas. Não sobreviveram muitos documentos escritos, os que restam são todos curtos e pouco informativos, e sua língua ainda não foi decifrada totalmente. Muito do pouco que se sabe sobre os etruscos vem de relatos greco-romanos nem sempre confiáveis e da análise dos registros arqueológicos e artísticos, que muitas vezes não permitem estabelecer mais do que suposições. Durante muito tempo considerada uma cultura dependente da grega, mostrando muitos pontos de contato com ela, hoje, embora não se negue a influência, cresce a percepção da originalidade dos etruscos em inúmeros aspectos. (pt)
- Etrusker (latin etrusci eller tusci, av grekerna kallade tyrrhenoi, "tyrrhener") var det folk som under forntiden levde i mellersta och norra Italien. Det etruskiska riket kallas även Etrurien (latin Etruria), vilket i sin tur utgör ett historiskt landskap som sedermera kallades Tuscia, varav det moderna namnet Toscana uppkommit. Man delar traditionellt in den etruskiska civilisationen i följande huvudsakliga tidsperioder: järnåldern 1000–750 f.Kr., den orientaliserande perioden 750–575 f.Kr. som i sin tur uppdelas i en tidig del 750–650 och en sen del 650–575, den arkaiska perioden 575–450 f.Kr., den klassiska perioden 450–300/250 f.Kr. och den hellenistiska eller romerska perioden 250–100 f.Kr. (sv)
- 伊特鲁里亚文明（Etruscan civilization）是伊特鲁里亚地區（今意大利半島及科西嘉島）於公元前12世紀至前6世紀所發展出來的文明，其活動範圍為亚平宁半岛中北部。 (zh)
- Етруски (лат. Etrusci, Tusci, дав.-гр. Τυρρηνοι, тиррени, самоназва — rasna) — давні племена, що населяли в 1-ому тисячолітті до н. е. північний захід Апеннінського півострова, між річками Арно та Тибр — область, що називалася Етрурія (сучасна Тоскана), які створили розвинену цивілізацію, що передувала римській і яка справила на неї потужний вплив (інженерне мистецтво: зведення аркових склепінь; інсігнації (знаки влади), особливості політичної організації, структуру та озброєння армії, бої гладіаторів, перегони на колісницях, певні поховальні обряди тощо). Етруски раніше за римлян створили федерацію міст-держав. Етруське суспільство було найдавнішим суспільством на Апеннінському півострові. Розмовляли етруською мовою. Точно не встановлено ні походження етрусків, ні їхнє мовне коріння. Існує дві основні гіпотези походження етрусків: походження від первісних племен Апеннін та прихід зі Середзем'я або ж Малої Азії. Розвиток етруської культури відбувався під впливом культури грецької, але відмінність між ними настільки велика, що дозволяє припустити наявність інших, давніших коренів. Оскільки це був морський народ, були зв'язки з багатьма давніми цивілізаціями античності. Основне джерело відомостей про етрусків — повідомлення грецьких і римських авторів (Геродот, Діодор Сицилійський, Страбон, Тит Лівій, Пліній Старший тощо), а також археологічні матеріали з етруських гробниць і поселень. Збереглося близько 10 тис. етруських написів (переважно дуже коротких), з яких надійно інтерпретовано лише деякі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Els etruscs eren una civilització que va habitar la Itàlia central tirrena des del segle x aC al segle i aC al país conegut amb el nom d'Etrúria. L'assentament d'aquest poble és similar al dels altres pobles de la Itàlia antiga, com els romans, els llatins, els sabins, i els vènets. La qüestió dels orígens del poble etrusc ha estat durant molt de temps un tema d'interès i debat entre els historiadors. En els temps moderns, totes les proves reunides fins ara per arqueòlegs, antropòlegs i etruscòlegs prehistòrics i protohistòrics apunten a un origen indígena dels etruscs. (ca)
- Etruskové jsou málo poznané starověké etnikum, které sídlilo v , na území dnešního Toskánska v Itálii. Jako svébytná kultura existovali zhruba od 8. století př. n. l. a mocenského vrcholu dosahovali v období do 4. století př. n. l. Poté jejich význam výrazně upadl a postupně splynuli s Římem, jehož občanství získali v roce 90 př. n. l. Sami sebe označovali jako Rasenna (Rasena) a jméno Etruskové získali z jejich latinského označení Etrusci (či Tusci) – odtud pochází současné označení italské provincie Toscana, Řekové je nazývali Τυρσηνοί (tyrsenoi) nebo Τυρρηνοί (tyrrhenoi), z tohoto pojmenování se odvozuje název moře západně od italského pobřeží – Tyrhénské moře. (cs)
- La Etruskoj (etruske Rasena aŭ Rasna, latine Etrusci aŭ Tusci, helene Tyrrhenoi) estis antikva popolo de Italio. La kerno de ilia teritorio troviĝis nordokcidente de rivero Tibero, en nunaj Toskanio, Umbrio kaj norda Latio; estis tamen etruskoj ankaŭ pli norde (en la nuna Emilio) kaj pli sude (en la nuna Kampanio). Ilia lingvo tute malsimilas la aliajn konatajn lingvojn de la antikvaj mediteraneaj landoj. (eo)
- Etruria atau Etruskan (bahasa Latin: Etrusci) adalah bangsa yang pertama kali menempati Roma, yang nantinya menjadi ibu kota Romawi. Mereka pertama kali tinggal di tepi Sungai Tiber. Etruria adalah bangsa yang terbaik dalam seni, mereka dapat menggunakan logam untuk membuat patung yang ukurannya sama dengan ukuran aslinya. Tapi, nanti mereka menceritakan apa yang mereka ketahui kepada orang-orang Roma. Tapi jutru orang-orang Roma membenci mereka. Beberapa saat setelah Putra raja Tarquin memperkosa , dan mengakibatkan ia bunuh diri, orang-orang Roma membantai semua Etruria yang mereka temui. Juga menghancurkan bangunan-bangunan yang telah dibuat orang Etruria.Pada suatu hari, Etruria balik menyerang Roma untuk mengambil lagi apa yang seharusnya mereka miliki. Tetapi mereka gagal. (in)
- エトルリア人（ラテン語: Etrusci イタリア語: Etruschi）は、イタリア半島北部-中部(ボローニャ近郊からペルージャ‐ローマ近郊まで)に紀元前9世紀から紀元前1世紀まで住んでいた先住民族。インド・ヨーロッパ語族に属さない(先印欧語である)エトルリア語を使用していた。エトルリア文化を築いたが、徐々に古代ローマ人と同化し消滅した。 初期のローマ人はエトルリアの高度な文化を模倣したとされ、ローマ建築に特徴的なアーチは元々、エトルリア文化の特徴であったといわれる。また、初期の王制ローマの王はエトルリア人であったともいわれ、異民族の王を追放することによってローマは初期の共和制に移行した。 (ja)
- Etruskowie (etr. Rasenna lub Rasna, gr. Τυρρηνοί Tyrrhenoi, łac. Etrusci lub Tusci) – współczesna nazwa ludu, który zamieszkiwał w starożytności północną Italię (Etrurię), pomiędzy rzekami Arno i Tyber, co najmniej od VII w. p.n.e. aż do I w. n.e. Następnie zostali podporządkowani i wchłonięci przez rozwijającą się kulturę łacińską, z którą graniczyli od południa. Pochodzi od nich nazwa Morze Tyrreńskie. Stanowili ważny łącznik pomiędzy kulturą Grecji a ludami Półwyspu Apenińskiego, które za ich pośrednictwem przyswoiły pismo i system wierzeń. Nie istniało państwo etruskie, każde miasto zachowywało autonomię. (pl)
- 伊特鲁里亚文明（Etruscan civilization）是伊特鲁里亚地區（今意大利半島及科西嘉島）於公元前12世紀至前6世紀所發展出來的文明，其活動範圍為亚平宁半岛中北部。 (zh)
- الحضارة الإتروسكانية كانت حضارة في إيطاليا القديمة، تقريبًا في المنطقة القائم فيها الآن توسكانا وغرب أومبريا وشمال لاتسيو، وأجزاء شمالية في وادي بو التي هي الآن إميليا رومانيا وجنوب شرق لومبارديا وجنوب فينيتو، وجنوبًا في بعض مناطق كامبانيا الحالية. (ar)
- Οι Ετρούσκοι ή Τυρρηνοί ή Ρασίννες όπως αυτοαποκαλούνταν οι ίδιοι, ήταν αρχαίος λαός που κατοικούσε στην Ετρουρία, κατά τους Ρωμαίους, ή Τυρρηνία κατά τους Έλληνες, στην κεντρική χώρα της σημερινής Ιταλίας. Οι Τυρρηνοί – σημαντική υπόθεση για την κλασική αρχαιολογία στη διευρυμένη της έννοια – ανέπτυξαν έναν εντυπωσιακό πολιτισμό ήδη από τον 8o αιώνα π.Χ. Η τέχνη τους ως ιδιαίτερη πολιτισμική έκφραση προσέλκυσε την προσοχή ερευνητών και περιηγητών πολύ πριν γίνει η αρχαιολογία επίσημα επιστημονικός κλάδος. Το ενδιαφέρον των Ετρούσκων για τις ταφικές ιεροτελεστίες και τη λατρεία των νεκρών, μάς κληροδότησε μια εκπληκτική συλλογή καλά συντηρημένων υπολοίπων του πολιτισμού τους. Οι απέραντες διαστάσεις των νεκροταφείων, η αρχιτεκτονική των τάφων και η αφθονία των αναθημάτων που βρίσκονται, ερ (el)
- Die Etrusker (lateinisch Etrusci, Tusci „Tusker“; altgriechisch Τυρσηνοί Tyrsenoi „Tyrsener“, Τυρρηνοί Tyrrhenoi „Tyrrhener“), veraltet auch Etrurier, waren ein antikes Volk in Etrurien, das im nördlichen Mittelitalien im Raum der heutigen Regionen Toskana, Umbrien und Latium lebte und laut Dionysios von Halikarnassos sich selbst Rasenna nannte. (de)
- The Etruscan civilization (/ɛˈtrʌskən/) was developed by a people of Etruria in ancient Italy with a common language and culture who formed a federation of city-states. After conquering adjacent lands, its territory covered at its greatest extent, roughly what is now Tuscany, western Umbria, and northern Lazio, as well as what are now the Po Valley, Emilia-Romagna, south-eastern Lombardy, southern Veneto, and western Campania. (en)
- Los etruscos o tirrenos fueron un pueblo de la Antigüedad cuyo núcleo geográfico fue la Toscana (Italia), a la cual dieron su nombre. Eran llamados Τυρσηνοί, tyrsenoi, o Τυρρηνοί, tyrrhenoi (Tirrenos), por los griegos; y tusci, o luego etrusci, por los romanos; ellos se denominaban a sí mismos rasenna o rašna (Rasenas). (es)
- Etruriarrak edo etruskoak antzinako Italian, zehazki egungo Toskanan, bizi zen herria eta zibilizazioa ziren, erromatarrek etrusci edo tusci deituak. Erromatarrek eman zieten izenetik dator egungo Toskana izena, nahiz eta haien aberria Etruria zen. Antzinako grezieraz Τυρρήνιοι (Tyrrhēnioi) deitzen zieten eta hortik latinez Tyrrhēni (etruskoak), Tyrrhēnia (Etruria) eta Mare Tyrrhēnum (Tirreniar itsasoa) hitzak sortu zituzten. Etruskoek bere buruari Rasenna, sinkopatuta Rasna edo Raśna deitzen zioten. (eu)
- Les Étrusques sont un peuple qui a vécu dans le centre de la péninsule italienne, notamment sur la côte Tyrrhénienne, à qui elle doit son nom, depuis la fin de l'âge du bronze jusqu'à la prise par les Romains de Velzna en 264 av. J.-C. et l'unification progressive de l'Italie sous le régime juridique romain, au Ier siècle av. J.-C. Ils forment au cours de l'époque archaïque un peuplement organisé en cités, la dodécapole, initiant un mouvement de colonisation interne à l'Italie, vers la plaine du Pô où ils fondent de nombreux établissements, comme Marzabotto ou Bologne. (fr)
- 에트루리아인은 로마인보다 앞서 이탈리아 반도에 최초로 독자적인 문화를 남겼으며, 기원전 8세기경부터 기원전 2세기까지 북쪽은 토스카나 지방부터 남쪽은 로마에 이르는 지중해 연안 지역을 중심으로 한 중부 이탈리아의 거의 전역을 지배한 민족이다. 그 기원에 대해서는 여러 설이 구구하지만 일반적으로는 기원전 10세기경부터 기원전 8세기경에 걸쳐서, 소아시아의 리디아에서 바다를 건너 이탈리아 반도에 이주해 온 민족이라고 하는 설이 유력하다. 에트루리아인은 스스로를 라스나(Rasna)라고 부르고 있었는데, 로마인은 그들을 투스키(Tusci)라 부르고, 또한 그들이 거주한 지방을 투스키아라고 부른 것이, 현재의 토스카나라는 지방 명칭의 기원이라고 말한다. 그들이 사용하고 있던 (金石文字)는 아직 완전히 해독되어 있지 않은데, 그 대다수는 이 토스카나 지방에서 출토되고, 그 밖의 지방에서는 라티움 지방, 캄파니아 지방의 소도시에서도 발견되고 있다. 그들은 그리스인처럼 도시국가를 형성하고 있었는데, 그 중에도 타르퀴니아 · 키우시 · · 체르베테리(카에레) · 아레초 등, 주요 도시는 군사상의 공통적인 이익 때문에 에트루리아 연맹을 조직하여 주변을 지배하고 있었다. (ko)
- Gli Etruschi (in etrusco: 𐌀𐌍𐌍𐌄𐌔𐌀𐌓 ràsenna, 𐌀𐌍𐌔𐌀𐌓 rasna, o 𐌀𐌍𐌑𐌀𐌓 raśna) sono stati un popolo dell'Italia antica vissuto tra il IX secolo a.C. e il I secolo a.C. in un'area denominata Etruria, corrispondente all'incirca alla Toscana, all'Umbria occidentale e al Lazio settentrionale e centrale, con propaggini anche a nord nella zona padana, nelle attuali Emilia-Romagna, Lombardia sud-orientale e Veneto meridionale, all'isola della Corsica, e a sud, in alcune aree della Campania. (it)
- De Etrusken (Gr. Τυρσηνοί/Tyrsênoi of Τυρρηνοί/Tyrrhênoi; Lat. Tusci of Etrusci; Etr. Rasenna of Rasna) vormden een bevolkingsgroep met een eigen taal, het Etruskisch, en een eigen religie en cultuur. Hun gebied had de Apuaanse Alpen, die evenwijdig lopen met het dal van de Arno, de Tiber en de Tyrreense Zee als grenzen en ligt in het huidige Toscane, een deel van Umbrië en Latium op het Apennijns Schiereiland. Dit gebied noemt men in dit kader Etrurië. (nl)
- Os etruscos foram um povo que viveu na Etrúria, na península Itálica, ao sul do rio Arno e ao norte do Tibre, mais ou menos na área equivalente à atual Toscana, com partes do Lácio, Campânia e Úmbria. Eram chamados pelos gregos de tyrsenoi (τυρσηνοί) ou tyrrhenoi (τυρρηνοί), e tusci, ou depois etrusci, pelos romanos; eles autodenominavam-se rasena ou rašna. (pt)
- Этру́ски (итал. Etruschi, лат. Etrusci, Tusci, др.-греч. τυρσηνοί, τυρρηνοί, самоназв. Rasenna, Raśna) — древняя цивилизация, населявшая в I тысячелетии до н. э. северо-запад Апеннинского полуострова (область — древняя Этрурия, современная Тоскана) между реками Арно и Тибром и создавшая развитую культуру, предшествовавшую римской и оказавшую на неё большое влияние. (ru)
- Etrusker (latin etrusci eller tusci, av grekerna kallade tyrrhenoi, "tyrrhener") var det folk som under forntiden levde i mellersta och norra Italien. Det etruskiska riket kallas även Etrurien (latin Etruria), vilket i sin tur utgör ett historiskt landskap som sedermera kallades Tuscia, varav det moderna namnet Toscana uppkommit. (sv)
- Етруски (лат. Etrusci, Tusci, дав.-гр. Τυρρηνοι, тиррени, самоназва — rasna) — давні племена, що населяли в 1-ому тисячолітті до н. е. північний захід Апеннінського півострова, між річками Арно та Тибр — область, що називалася Етрурія (сучасна Тоскана), які створили розвинену цивілізацію, що передувала римській і яка справила на неї потужний вплив (інженерне мистецтво: зведення аркових склепінь; інсігнації (знаки влади), особливості політичної організації, структуру та озброєння армії, бої гладіаторів, перегони на колісницях, певні поховальні обряди тощо). Етруски раніше за римлян створили федерацію міст-держав. Етруське суспільство було найдавнішим суспільством на Апеннінському півострові. Розмовляли етруською мовою. Точно не встановлено ні походження етрусків, ні їхнє мовне коріння. Існу (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
._Impasto_et_plaque_de_bronze_découpée._8e_siècle_av._J.-C..jpg){kind=link}