| dbo:abstract
|
- La Batalla de Poitiers (moltes vegades anomenada Batalla de Tours, i coneguda en el món àrab com a Balat aix-Xuhadà o Calçada dels Màrtirs), va tenir lloc el 10 d'octubre de l'any 732 entre les forces comandades pel líder franc Carles Martell i un exèrcit islàmic comandat per l'emir Abd-ar-Rahman ibn Abd-Al·lah al-Ghafiqí entre les ciutats de Tours i Poitiers, a França. Durant la batalla, els francs derrotaren l'exèrcit islàmic i Al-Ghafiqí fou mort. Aquesta batalla aturà l'expansió cap al nord de l'islam des de la península Ibèrica i és considerada per molts historiadors com un esdeveniment d'importància , pel fet que probablement va aturar la invasió d'Europa pels musulmans i hi va preservar el cristianisme com la fe dominant durant un període en què l'islam arrasava les restes dels antics imperis romà i persa. (ca)
- Bitva u Tours známá také jako Bitva u Poitiers se odehrála někdy mezi 10. a 25. říjnem roku 732. Byla důležitou bitvou během umajjovské invaze do Galie, v niž se střetli franské a akvitánské síly vedené Karlem Martelem s umajjovským vojskem pod vedením emíra . Výsledkem bylo vítězství franských a akvitánských sil vedených Karlem Martelem. Podrobnosti o bitvě, včetně počtu bojovníků a její přesné lokace, jsou ze zbylých zdrojů nejasné. Většina zdrojů souhlasí s tím, že Umajjovci měli početnější vojsko, ale utrpěli těžší ztráty. Je pozoruhodné, že franské jednotky evidentně bojovaly bez těžké jízdy. Bojiště se nacházelo někde mezi městy Poitiers a Tours, v Akvitánii, poblíž hranic s tehdy samostatným vévodstvím Akvitánie vedené Odem Akvitánským. Vůdce Umajjovců, Abd ar-Rahmán padl v boji a jeho vojska se po bitvě stáhla. Bitva pomohla položit základy Karolinské říše a franské nadvlády v západní Evropě pro příští století. Většina historiků se shoduje v názoru, že franská nadvláda v západní Evropě formovala osud tohoto kontinentu a bitva u Tours tuto nadvládu potvrdila. Bitva je zároveň považována za konec středověké muslimské invaze do západní Evropy (cs)
- In der Schlacht von Tours und Poitiers im Oktober 732 besiegten die Franken unter dem Kommando von Karl Martell die nach Gallien vorgestoßenen muslimischen Araber und stoppten deren Vormarsch im Westen (→ Islamische Expansion). Im Arabischen wird die Schlacht auch Schlacht an der balāṭ asch-schuhadāʾ (بلاط الشهداء) („Schlacht an der Straße der Märtyrer“) genannt. Nach einem heftigen Gefecht siegten die Franken, die von langobardischen, sächsischen und friesischen Truppen unterstützt wurden. Auch Herzog Eudo von Aquitanien, ein alter Widersacher Karl Martells, stand den Franken in der Schlacht zur Seite. Der Heerführer der Mauren und Araber, Abd ar-Rahman, fiel während des Kampfes, und die Reste seines Heeres zogen sich auf die Iberische Halbinsel zurück. Die Franken hatten laut einigen Quellen damit gerechnet, den Kampf am nächsten Tage fortsetzen zu müssen, fanden aber am Morgen nach der Schlacht das Lager der Araber verlassen vor. Karl Martell wurde wegen des Sieges später als Retter des Abendlandes überhöht. Allerdings wurde die Schlacht in zeitgenössischen Quellen nicht als herausragendes Ereignis betrachtet, sondern nur beiläufig erwähnt, was die Rekonstruktion der Abläufe sehr erschwert. Das Gefecht wurde erst in der Neuzeit zu einem welthistorischen Ereignis stilisiert. Die jüngste Geschichtsforschung ist mehrheitlich aber wieder zurückhaltender, was die Bedeutung der Schlacht betrifft. Allgemein wird die Schlacht heute als Teil der Konsolidierung der Herrschaft Karl Martells gesehen, der sich in deren erster Zeit noch gegen eine Adelsopposition im Frankenreich behaupten musste. Dies ist dem Umstand geschuldet, dass sich die Vormachtstellung der (erst später so genannten) Karolinger aufgrund der Schwäche der Merowinger zunächst im Hausmeieramt etablierte. (de)
- معركة بلاط الشهداء أو معركة تور (بالإنجليزية: Battle of Tours) أو معركة بواتييه (بالفرنسية: Bataille de Poitiers) هي معركة دارت في رمضان 114 هـ/أكتوبر 732م في مكان يقع بين مدينتي بواتييه وتور الفرنسيتين، وكانت بين قوات مسلمين تحت لواء الدولة الأموية، بقيادة والي الأندلس عبد الرحمن الغافقي من جهة، وقوات الفرنجة والبورغنديين بقيادة شارل مارتل من جهة أخرى، وانتهت بانتصار قوات الفرنجة وانسحاب جيش المسلمين بعد مقتل قائده عبد الرحمن الغافقي. اعتبر مؤرخو الفرنجة في القرن التاسع، نتيجة المعركة حكم إلهي لصالح الفرنجة، كما اكتسب شارل مارتل من حينها لقبه "Martellus" الذي يعني المطرقة. تفاصيل المعركة من حيث الموقع وأعداد القوات المشاركة من الطرفين لا يمكن تحديدها على وجه الدقة. إلا أنه من المؤكد، أن قوات الفرنجة انتصرت في المعركة دون أن يكون لديهم سلاح فرسان. أشاد المؤرخون المسيحيون المتأخرون في فترة ما قبل القرن العشرين بشارل مارتل وعدّوه بطل المسيحية، واصفين المعركة بنقطة التحول الحاسمة في الكفاح ضد الإسلام، مما حفظ المسيحية كديانة لأوروبا. وفقًا للمؤرخ العسكري الحديث فيكتور ديفيس هانسون، فإن معظم مؤرخي القرنين الثامن عشر والتاسع عشر، رأوا أن المعركة أوقفت المد الإسلامي في أوروبا. لذا عدّها رانكه علامة فارقة في واحدة من أهم الحقب في تاريخ العالم. وعلى النقيض، انقسم المؤرخون الحديثون الآخرون حول أهمية المعركة، واختلفوا حول ما إذا كان الانتصار معقولاً ليكون سببًا لإنقاذ المسيحية وإيقاف الفتح الإسلامي لأوروبا. إلا أن المعركة أسهمت في تأسيس الإمبراطورية الكارولنجية وهيمنة الفرنجة على أوروبا في القرن التالي. ويتفق معظم المؤرخين على أن نشأة القوة الفرنجية في أوروبا الغربية حددت مصير القارة، وأن هذه المعركة أكدت سلطتها. (ar)
- Η μάχη του Πουατιέ (732) ή μάχη της Τουρ (όπως είναι επίσης γνωστή) ήταν μάχη μεταξύ των ενωμένων δυνάμεων των Φράγκων και των Βουργουνδών υπό την ηγεσία του Κάρολου Μαρτέλου ενάντια στους Άραβες υπό τον Αμπντούλ Ραχμάν Ιμπίν Αλ Γκαφίκι που ήδη είχαν προωθηθεί και καταλάβει την Ισπανία. Η μάχη έληξε με νίκη των πρώτων. Για την ακρίβεια, η μάχη διεξήχθη μεταξύ των πόλεων Τουρ και Πουατιέ και αποτελεί ορόσημο για την ευρωπαϊκή μεσαιωνική ιστορία, καθώς αυτή έκρινε την αποσόβηση του κινδύνου από την αραβική εξάπλωση στην Δυτική Ευρώπη. Ο Κάρολος, νικώντας κατά κράτος την αραβικό στρατό και διακόπτοντας την αραβική προέλαση στην καρδιά του δυτικού ευρωπαϊκού μεσαιωνικού χώρου, εδραίωσε την ισχύ του και αποκλήθηκε Μαρτέλος, δηλ. σφυροκόπος, από το ανελέητο σφυροκόπημα των αντιπάλων του (el)
- The Battle of Tours, also called the Battle of Poitiers and, by Arab sources, the Battle of the Highway of the Martyrs (Arabic: معركة بلاط الشهداء, romanized: Maʿrakat Balāṭ ash-Shuhadā'), was fought on 10 October 732, and was an important battle during the Umayyad invasion of Gaul. It resulted in the victory for the Frankish and Aquitanian forces, led by Charles Martel, over the invading forces of the Umayyad Caliphate, led by Abdul Rahman Al-Ghafiqi, governor of al-Andalus. Details of the battle, including the number of combatants and its exact location, are unclear from the surviving sources. Most sources agree that the Umayyads had a larger force and suffered heavier casualties. Notably, the Frankish troops apparently fought without heavy cavalry. The battlefield was located somewhere between the cities of Poitiers and Tours, in northern Aquitaine in western France, near the border of the Frankish realm and the then-independent Duchy of Aquitaine under Odo the Great. Al-Ghafiqi was killed in combat, and the Umayyad army withdrew after the battle. The battle helped lay the foundations of the Carolingian Empire and Frankish domination of western Europe for the next century. Most historians agree that "the establishment of Frankish power in western Europe shaped that continent's destiny and the Battle of Tours confirmed that power." (en)
- La Batalo de Tours (Oktobro de 732), nomita ankaŭ Batalo de Poitiers kaj en araba معركة بلاط الشهداء (ma'arakat Balâṭ ash-Shuhadâ - Batalo de la Palaco de Martiroj) okazis en areo inter la urboj Poitiers kaj Tours, en nord-centra Francio, ĉe la vilaĝo , je ĉirkaŭ 20 km nordoriente de Poitiers. La loko de la batalo estis proksima al la limo inter la regno de la Frankoj kaj la tiama sendependa Akvitanio. La batalo kunigis trupojn Frankajn kaj Burgonjajn sub estreco de la majordomo de Aŭstrazio Karlo Martel, kontraŭ armeo de la Umajida kaliflando estre de Abdul Rahman Al Gafiki, ĝenerala guberniestro de al-Andalus. La Frankoj estis venkaj. Abdul Rahman Al Gafiki estis murdita, kaj Karlo sekven etendis sian aŭtoritaton sude. Kronikistoj de la 9a jarcento, kiu interpretis la rezulton de la batalo kiel dia providenco en ilia favoro, havigis al Karlo sian kromnomon Martellus ("La Martelo"), eble memore al Judaso Makabeo ("La Martelisto") de la Makabea ribelo. Detaloj de la batalo, kiaj ties precizaj loko kaj nombro de luktantoj, ne povis esti determinitaj el rakontoj kiuj postvivis. Rimarkinde la Frankaj trupoj venkis en la batalo sen kavalerio. Poste kristanaj kronikistoj kaj historiistoj de antaŭ la 20a jarcento konsideris Karlon Martel kiel savinto de la kristanaro, kaj la batalon kiel decida ŝanĝo en la luktado kontraŭ Islamo, lukto kiu konservis kristanismon kiel religio de Eŭropo; laŭ la moderna milithistoriisto , "plej el la historiistoj de la 18a kaj 19a jarcentoj, kiel Gibbon, vidis Poitiers (Tours), kiel mejlŝtona batalo kiu markis la supran tajdopunkton de la islama avanco en Eŭropon." Leopold von Ranke opiniis, ke "Poitiers estis la ŝanĝopunkto de unu el plej gravaj epokoj en la historio de la mondo." Aliaj modernaj historiistoj, kontraste, estas dividitaj pri la gravo de la batalo, kaj estas ankaŭ konsiderinda malkonsento ĉu tiu venko estis responsa —kiel Gibbon kaj lia generacio de historiistoj postulis, kaj multaj modernaj historiistoj akceptis— de la savado de la kristanaro kaj de la haltigo al la konkero de Eŭropo fare de Islamo; tamen estas malmulta disputo ĉu tiu batalo helpis bazigi la fondojn de la Karolida Imperio kaj de la hegemonio de Frankoj en Eŭropo por la venonta jarcento. Plej historiistoj interkonsentas, ke "la setlado de la franka povo en okcidenta Eŭropo ŝanĝis la futuron de la kontinento kaj la Batalo de Tours konfirmis tiun povon." (eo)
- Poitiersko gudua (732ko urriaren 10a) edo Toursko gudua Poitiersetik gertu jazotako bataila bat izan zen, egungo Moussais-la-Bataille herrian; bertan, batetik, Karlos Martelek zuzenduriko franko-burgundiarren eta akitaniarren armada konbinatu bat eta, bestetik, Abdul Rahman Al Ghafiqik zuzenduriko omeiar armada bat elkarren kontra gudukatu ziren, eta europarrek garaipena lortu zuten. Abdul Rahman Al Ghafiqi hil eta Karlos Martelek hegoalderantz hedatu zituen bere agindupean zeuden lurraldeak, Akitania formalki bederen menderatuz. Zenbait adituren ustez, guduak Islamen hedapena Europan geldiarazteaz gain, Karolingiar Inperioa finkatu zuen. Garaipenaren ondorioz, IX. mendeko kronikariek Jaungoikoaren mesedea bere alde zegoela ulertu zuten eta Karlosi Martellus ("mailua") ezizena eman zioten, ziur asko ezizena gogoratuz. Zaila da guduari buruzko datu zehatzak lortzea baina ematen du europarrak zalditeriarik gabe borrokatu zirela. (eu)
- La batalla de Poitiers tuvo lugar el 10 de octubre de 732 entre las fuerzas comandadas por el líder franco Carlos Martel y un ejército musulmán a las órdenes del valí (gobernador) de Al-Ándalus Abd ar-Rahman ibn Abd Allah al-Gafiqi, cerca de la ciudad de Tours, en la actual Francia. Durante la batalla, los francos (cristianos) derrotaron al ejército musulmán y al-Gafiqi resultó muerto. Esta batalla frenó la expansión musulmana hacia el norte desde la península ibérica y es considerada por muchos historiadores como un acontecimiento de gran importancia histórica, al haber impedido la invasión de Europa por parte de los musulmanes y preservado el cristianismo como la fe dominante durante un periodo en el que el islam estaba sometiendo gran parte de los territorios del Imperio romano de Oriente y había acabado por conquistar al Imperio persa sasánida, expansión que comenzó en el 632 tras la muerte de Mahoma. Las fuentes de esta batalla son escasas, y ni siquiera se sabe con certeza el año de la batalla, puesto que las fuentes musulmanas de Al-Ándalus de la época la situaron en torno al 732, pero la Crónica de 754, cristiana y contemporánea, sugirió que el combate se produjo a finales de 733 o 734, probablemente en octubre. (es)
- La bataille de Poitiers, anciennement en français bataille de Tours, appellation toujours utilisée par les Anglo-Saxons, appelée dans des sources arabes « bataille du Pavé des Martyrs » (arabe : معركة بلاط الشهداء), a lieu entre, d'une part, les Francs et les Burgondes dirigés par Charles Martel alliés aux Aquitains eux-mêmes dirigés par Eudes, et d'autre part une armée omeyyade menée par Abd al-Rahman, gouverneur général d'al-Andalus. « C’est une bataille très mal connue. On n’est sûr ni du lieu ni de la date ni de l’importance des effectifs en présence ». L'incertitude au sujet du même conduit à des variations et des discussions quant à la dénomination de la bataille, selon les époques, les auteurs et les langues. Les historiens ne sont pas d'accord sur le lieu de la bataille. Les avis divergent entre une localisation entre les villes de Poitiers et Tours, au nord de l'Aquitaine, près du village de Vouneuil-sur-Vienne ou très proche de Tours (l'emplacement de la bataille était alors proche de la frontière entre le Royaume franc et celui d'Aquitaine, alors indépendant) ou encore proche de Poitiers. Les Francs sortent victorieux. Abd al-Rahman est tué, Eudes affaibli et Charles en sort renforcé. Certains avancent que Bède le Vénérable vit en cette victoire un châtiment de Dieu, et dans les siècles suivants, les chroniqueurs du IXe siècle, puis les auteurs de chansons de geste, donnent au maire du palais, Charles, le surnom de Martel (le marteau)mais les sources ne font pas spécifiquement référence à la bataille de Poitiers. Les historiens contemporains sont divisés au sujet de l'importance réelle de la bataille de Poitiers dans l'arrêt des incursions arabes : la ville de Narbonne et sa région sont toujours aux mains des musulmans, et la Septimanie n'est conquise qu'en 759 par Pépin, fils de Charles Martel. Ils s'accordent cependant pour dire qu'elle a marqué une étape dans l'établissement de la dynastie carolingienne. La mort d'Abd al-Rahman, gouverneur général d'al-Andalus tué dans la bataille, mit fin aux incursions musulmanes par la voie de l'Aquitaine. Elle ne fit pas cesser les offensives en Gaule : c'est en direction de la vallée du Rhône que se développèrent leur raids qui reprirent dès 734. Toutefois la bataille de 732 marque le début d'une reconquête franque des territoires conquis par les Arabo-Berbères en Gaule : en 736, Charles Martel refoule les troupes musulmanes au sud de la vallée du Rhône alors qu'elles viennent de prendre Arles (735). En 737 il reprend Avignon, en 739 le reste de la Provence. Tous ceux qui avaient alors collaboré avec les Sarrasins sont châtiés et leurs biens donnés aux guerriers francs. Les musulmans ne possèdent alors plus que Narbonne (Septimanie), reprise en 759 par Pépin le Bref. Cette reconquête met fin à la première période de présence musulmane au nord des Pyrénées. Les musulmans, malgré leurs tentatives par voies de terre ou de mer, ne parviennent pas à s'implanter de nouveau avant 890, pour une deuxième phase d'occupation qui s'étend jusqu'en 973. (fr)
- Throid Cath Tours (10 Meán Fómhair 732) le fórsaí na Frainc agus Burgúnaigh faoi Séarlas Martel i gcoinne arm an Cailifeacht Umayyad a bhí ina cheannaire, Seanascal Al-Ándalus. Bhí an lá lena Frainc. Bhí Abdul Rahman Al Ghafiqi maraithe, agus ansin chur Séarlas cinn chinn a húdarás sa deisceart. Bhuaigh trúpaí na Frainc an cath gan marcra. (ga)
- Pertempuran Tours (10 Oktober 732) atau Pertempuran Poitiers atau معركة بلاط الشهداء (ma‘arakat Balâṭ ash-Shuhadâ’) Pertempuran Bangsal Syuhada terjadi di dekat Tours, sekitar perbatasan kekuasaan bangsa Frank dan Aquitaine yang saat itu masih merdeka. Dalam pertempuran ini, Bangsa Frank dan Burgundy pimpinan Charles Martel, penguasa Austrasia melawan tentara Umayyah pimpinan Abdurrahman Al-Ghafiqi, gubernur Al-Andalus. Pertempuran ini berakhir dengan kemenangan bangsa Frank, terbunuhnya Al-Ghafiqi, serta perluasan kekuasaan Martel ke selatan. Rincian dari pertempuran ini, termasuk lokasi persis dan jumlah tentara yang bertarung dalam pertempuran ini tidak dapat benar-benar dipastikan. Yang jelas, bangsa Frank memenangkan pertempuran tanpa menggunakan kavaleri. Kemenangan Frank dalam pertempuran ini merupakan awal berdirinya Kekaisaran Karolingian dan dominasi bangsa Frank atas Eropa, dan menurut sebagian sejarawan, kemenangan ini telah menyelamatkan keberadaan Agama Kristen dari upaya penaklukan umat Islam di Eropa. "Pendirian kekuasaan Frank di Eropa barat menentukan takdir benua tersebut, dan Pertempuran Tours memastikan kekuasaan tersebut." (in)
- La battaglia di Poitiers o battaglia di Tours fu combattuta nel mese di ottobre del 732 tra l'esercito arabo-berbero musulmano di al-Andalus, comandato dal suo governatore, ʿAbd al-Raḥmān b. ʿAbd Allāh al-Ghāfiqī, e quello dei Franchi di Carlo Martello, maestro di palazzo (equivalente a capo dell'esecutivo e dell'esercito) dei re merovingi. La data esatta resta incerta ma la maggioranza degli storici propende per il 25 ottobre. (it)
- トゥール・ポワティエ間の戦い（トゥールポワティエかんのたたかい、フランス語: Bataille de Poitiers、アラビア語: معركة بلاط الشهداء）は、732年にフランス西部のトゥールとポワティエの間で、フランク王国とウマイヤ朝の間で起こった戦い。ツール・ポアティエの戦いと呼称することがある。 その後も735-739年にかけてウマイヤ軍は侵攻したがカール・マルテル率いるフランク王国連合軍により撃退された。 (ja)
- ( 1356년의 전투에 대해서는 푸아티에 전투 문서를 참고하십시오.) 투르-푸아티에 전투(Battle of Tours)는 732년 프랑크 왕국 메로빙거 왕조의 궁재인 카롤루스 마르텔이 프랑스 투르와 푸아티에에서 우마이야 왕조의 이슬람군을 무찌른 전투로 이 전투의 승리로 이슬람 세력의 서유럽 확장은 한풀 꺾였다. (ko)
- Tijdens de Slag bij Poitiers in oktober 732 of 733 versloeg de Frankische hofmeier Karel Martel een Moors leger onder emir Abdul Rahman. De uitkomst van deze veldslag bracht de noordwaartse expansie van de islam uit Spanje tot staan en wordt traditioneel geassocieerd met het begin van de reconquista. De 19e-eeuwse Britse historicus Edward Creasy rekende de Slag bij Poitiers onder zijn vijftien meest beslissende veldslagen in de wereld. Bij het belang van de slag en de motieven van Karel zijn recent vraagtekens geplaatst. Sommige historici wijzen erop dat de effectieve verdediging van Constantinopel in 717-718 tijdens de Byzantijns-Arabische oorlogen van groter belang was. (nl)
- Bitwa pod Poitiers lub Bitwa pod Tours – bitwa stoczona 25 października 732 roku między armią arabską pod wodzą Abd ar-Rahmana a wojskami frankijskimi majordoma królestwa Karola Młota i księcia Akwitanii Odona. (pl)
- A Batalha de Poitiers, também conhecida como Batalha de Tours, travou-se entre o exército do Reino Franco, liderados por Carlos Martel — prefeito do palácio de Paris, da dinastia Carolíngia, governante de facto do reino — e os mouros, do exército do Alandalus, liderado por Algafequi, governante de Córdova sob domínio do Califado Omíada de Damasco, por volta de 10 de outubro de 732. Esta batalha é citada como sendo o marco do final da expansão muçulmana na Europa medieval. O exército franco postou-se junto à cidade de Tours, para sua defesa. O ataque muçulmano foi rechaçado, com a morte de seu comandante, junto à cidade de Poitiers. (pt)
- Slaget vid Tours, ofta kallat Slaget vid Poitiers, utkämpades i oktober 732 mellan styrkor under den frankiske ledaren Karl Martell och en saracensk armé ledd av emir Abd ar-Rahman ibn Abd Allah. Platsen för slaget var antagligen mellan Tours och Poitiers i nuvarande Frankrike. Frankerna besegrade den saracenska armén och emir Abd ar-Rahman dödades. Saracenerna hindrades därmed från att tränga längre norrut i dåvarande Frankerriket. Slaget har tillmätts avgörande betydelse som ett av de viktigaste slagen i europeisk historia. Slaget bidrog både till att stoppa den muslimska erövringen av Västeuropa, samt till att konsolidera enheten i Frankerriket. (sv)
- Битва при Пуатье, также известная как Битва при Туре и в арабских источниках как Битва когорты шахидов (араб. معركة بلاط الشهداء, ma‘arakat Balâṭ ash-Shuhadâ’), произошла 10 октября 732 года поблизости от города Тура, недалеко от границы между Франкским королевством и тогда независимой Аквитанией. В битве столкнулись франкские силы под руководством австразийского майордома Карла Мартелла и арабские силы Омейядского Халифата под командованием Абдур-Рахмана ибн Абдаллаха, генерал-губернатора аль-Андалусии. Франки одержали победу, Абдур-Рахман ибн Абдаллах был убит, а Мартелл распространил впоследствии своё влияние дальше на юг. Хроники IX века, трактовавшие исход битвы как знамение Божьего благоволения к Карлу, дали ему прозвание «Молот» (Martellus), возможно, в память Иуды Маккавея («Молотобойца») времён восстания Маккавеев. Детали битвы, включая её точное место и численность сражавшихся, не могут быть установлены из сохранившихся источников; хотя, согласно легенде, франкские войска выиграли битву без кавалерии. Следуя летописцам, превозносившим Карла Мартелла как радетеля за христианство, историки до XX века характеризовали эту битву как решающий поворот в сопротивлении исламу. «Большая часть историков XVIII и XIX веков, таких как Эдуард Гиббон, видели в Пуатье (Тур) знаменательную битву, отметившую наивысшую точку продвижения мусульман в Европе». Леопольд фон Ранке считал, что «Битва при Пуатье была поворотным пунктом одной из самых важных эпох в истории мира». Хотя современные историки разделяются во взглядах на роль победы — как уверяли Гиббон и его поколение историков — в спасении христианства и предотвращении покорения Европы исламом, битва заложила основание для доминирования в Европе франков и Каролингской империи в следующем веке. «Установление франкского владычества в Западной Европе оформило судьбу континента и битва при Туре подтвердила это владычество». (ru)
- Битва при Турі (також відома як Битва при Пуатьє і в арабських джерелах як Битва когорти шахідів) — битва, що відбулась 10 жовтня 732 року поблизу від міста Тура, неподалік від кордону між Франкським королівством і тоді незалежною Аквітанією. У цій битві зіткнулись франкські та арабські війська під керівництвом Австразійського мажордома Карла Мартела проти сил Омейядського халіфату під командуванням Абдур-Рахмана ібн Абдалаха, генерал-губернатора аль-Андалузії. Франки перемогли, Абдур-Рахман ібн Абдалах загинув, а Мартел згодом поширив вплив Франкської держави далі на південь. Хроніки IX століття, що трактували результат битви як "Господнє благословення Карлу", дали йому прізвисько «Молот» (Martelus). Битві передували 20 років завоювань Омейядів в Європі, що почалися з вторгнення до вестготських християнських королівств Піренейського півострова в 711 році (битва при Гвадалете) та подальших завоювань на території Галлії, яка в минулому була провінцією Римської імперії. (uk)
- 圖爾戰役又稱普瓦捷戰役（阿拉伯语：معركة بلاط الشهداء；法語：Bataille de Poitiers）亦有人稱之為幹道殉道者之戰（阿拉伯语：معركة بلاط الشهداء，羅馬化：Ma'arakat Balāṭ ash-Shuhadā'；法語：bataille du Pavé des Martyrs）發生於732年10月10日，在法國的普瓦捷附近，接近阿基坦邊界。法兰克人宮相查理·馬特在此戰役率領法蘭克人和勃艮第人對抗由阿卜杜勒·拉赫曼率領的倭馬亞王朝的阿拉伯军队。結果法蘭克人獲勝，阿卜杜勒·拉赫曼被殺，查理·馬特之南方領土得以大幅擴張。由於查理於作戰英勇，9世紀的編年史家給予查理·馬特「鐵錘」的美名（原文：Martellus）。此戰的詳細資料眾說紛紜，包括精確的地點和戰士人數（從生還者數目去判斷，雖然已確定法蘭克軍隊並沒有派騎兵出戰）。 因為後來編年者把查理·馬特歌頌為基督教的戰士，20世紀前的歷史學家開始把這戰役刻畫成基督教和伊斯兰教爭鬥的決定性轉捩點──保存基督教在歐洲領導地位的爭鬥。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Η μάχη του Πουατιέ (732) ή μάχη της Τουρ (όπως είναι επίσης γνωστή) ήταν μάχη μεταξύ των ενωμένων δυνάμεων των Φράγκων και των Βουργουνδών υπό την ηγεσία του Κάρολου Μαρτέλου ενάντια στους Άραβες υπό τον Αμπντούλ Ραχμάν Ιμπίν Αλ Γκαφίκι που ήδη είχαν προωθηθεί και καταλάβει την Ισπανία. Η μάχη έληξε με νίκη των πρώτων. Για την ακρίβεια, η μάχη διεξήχθη μεταξύ των πόλεων Τουρ και Πουατιέ και αποτελεί ορόσημο για την ευρωπαϊκή μεσαιωνική ιστορία, καθώς αυτή έκρινε την αποσόβηση του κινδύνου από την αραβική εξάπλωση στην Δυτική Ευρώπη. Ο Κάρολος, νικώντας κατά κράτος την αραβικό στρατό και διακόπτοντας την αραβική προέλαση στην καρδιά του δυτικού ευρωπαϊκού μεσαιωνικού χώρου, εδραίωσε την ισχύ του και αποκλήθηκε Μαρτέλος, δηλ. σφυροκόπος, από το ανελέητο σφυροκόπημα των αντιπάλων του (el)
- Throid Cath Tours (10 Meán Fómhair 732) le fórsaí na Frainc agus Burgúnaigh faoi Séarlas Martel i gcoinne arm an Cailifeacht Umayyad a bhí ina cheannaire, Seanascal Al-Ándalus. Bhí an lá lena Frainc. Bhí Abdul Rahman Al Ghafiqi maraithe, agus ansin chur Séarlas cinn chinn a húdarás sa deisceart. Bhuaigh trúpaí na Frainc an cath gan marcra. (ga)
- La battaglia di Poitiers o battaglia di Tours fu combattuta nel mese di ottobre del 732 tra l'esercito arabo-berbero musulmano di al-Andalus, comandato dal suo governatore, ʿAbd al-Raḥmān b. ʿAbd Allāh al-Ghāfiqī, e quello dei Franchi di Carlo Martello, maestro di palazzo (equivalente a capo dell'esecutivo e dell'esercito) dei re merovingi. La data esatta resta incerta ma la maggioranza degli storici propende per il 25 ottobre. (it)
- トゥール・ポワティエ間の戦い（トゥールポワティエかんのたたかい、フランス語: Bataille de Poitiers、アラビア語: معركة بلاط الشهداء）は、732年にフランス西部のトゥールとポワティエの間で、フランク王国とウマイヤ朝の間で起こった戦い。ツール・ポアティエの戦いと呼称することがある。 その後も735-739年にかけてウマイヤ軍は侵攻したがカール・マルテル率いるフランク王国連合軍により撃退された。 (ja)
- ( 1356년의 전투에 대해서는 푸아티에 전투 문서를 참고하십시오.) 투르-푸아티에 전투(Battle of Tours)는 732년 프랑크 왕국 메로빙거 왕조의 궁재인 카롤루스 마르텔이 프랑스 투르와 푸아티에에서 우마이야 왕조의 이슬람군을 무찌른 전투로 이 전투의 승리로 이슬람 세력의 서유럽 확장은 한풀 꺾였다. (ko)
- Tijdens de Slag bij Poitiers in oktober 732 of 733 versloeg de Frankische hofmeier Karel Martel een Moors leger onder emir Abdul Rahman. De uitkomst van deze veldslag bracht de noordwaartse expansie van de islam uit Spanje tot staan en wordt traditioneel geassocieerd met het begin van de reconquista. De 19e-eeuwse Britse historicus Edward Creasy rekende de Slag bij Poitiers onder zijn vijftien meest beslissende veldslagen in de wereld. Bij het belang van de slag en de motieven van Karel zijn recent vraagtekens geplaatst. Sommige historici wijzen erop dat de effectieve verdediging van Constantinopel in 717-718 tijdens de Byzantijns-Arabische oorlogen van groter belang was. (nl)
- Bitwa pod Poitiers lub Bitwa pod Tours – bitwa stoczona 25 października 732 roku między armią arabską pod wodzą Abd ar-Rahmana a wojskami frankijskimi majordoma królestwa Karola Młota i księcia Akwitanii Odona. (pl)
- 圖爾戰役又稱普瓦捷戰役（阿拉伯语：معركة بلاط الشهداء；法語：Bataille de Poitiers）亦有人稱之為幹道殉道者之戰（阿拉伯语：معركة بلاط الشهداء，羅馬化：Ma'arakat Balāṭ ash-Shuhadā'；法語：bataille du Pavé des Martyrs）發生於732年10月10日，在法國的普瓦捷附近，接近阿基坦邊界。法兰克人宮相查理·馬特在此戰役率領法蘭克人和勃艮第人對抗由阿卜杜勒·拉赫曼率領的倭馬亞王朝的阿拉伯军队。結果法蘭克人獲勝，阿卜杜勒·拉赫曼被殺，查理·馬特之南方領土得以大幅擴張。由於查理於作戰英勇，9世紀的編年史家給予查理·馬特「鐵錘」的美名（原文：Martellus）。此戰的詳細資料眾說紛紜，包括精確的地點和戰士人數（從生還者數目去判斷，雖然已確定法蘭克軍隊並沒有派騎兵出戰）。 因為後來編年者把查理·馬特歌頌為基督教的戰士，20世紀前的歷史學家開始把這戰役刻畫成基督教和伊斯兰教爭鬥的決定性轉捩點──保存基督教在歐洲領導地位的爭鬥。 (zh)
- معركة بلاط الشهداء أو معركة تور (بالإنجليزية: Battle of Tours) أو معركة بواتييه (بالفرنسية: Bataille de Poitiers) هي معركة دارت في رمضان 114 هـ/أكتوبر 732م في مكان يقع بين مدينتي بواتييه وتور الفرنسيتين، وكانت بين قوات مسلمين تحت لواء الدولة الأموية، بقيادة والي الأندلس عبد الرحمن الغافقي من جهة، وقوات الفرنجة والبورغنديين بقيادة شارل مارتل من جهة أخرى، وانتهت بانتصار قوات الفرنجة وانسحاب جيش المسلمين بعد مقتل قائده عبد الرحمن الغافقي. (ar)
- La Batalla de Poitiers (moltes vegades anomenada Batalla de Tours, i coneguda en el món àrab com a Balat aix-Xuhadà o Calçada dels Màrtirs), va tenir lloc el 10 d'octubre de l'any 732 entre les forces comandades pel líder franc Carles Martell i un exèrcit islàmic comandat per l'emir Abd-ar-Rahman ibn Abd-Al·lah al-Ghafiqí entre les ciutats de Tours i Poitiers, a França. Durant la batalla, els francs derrotaren l'exèrcit islàmic i Al-Ghafiqí fou mort. Aquesta batalla aturà l'expansió cap al nord de l'islam des de la península Ibèrica i és considerada per molts historiadors com un esdeveniment d'importància , pel fet que probablement va aturar la invasió d'Europa pels musulmans i hi va preservar el cristianisme com la fe dominant durant un període en què l'islam arrasava les restes dels anti (ca)
- Bitva u Tours známá také jako Bitva u Poitiers se odehrála někdy mezi 10. a 25. říjnem roku 732. Byla důležitou bitvou během umajjovské invaze do Galie, v niž se střetli franské a akvitánské síly vedené Karlem Martelem s umajjovským vojskem pod vedením emíra . Výsledkem bylo vítězství franských a akvitánských sil vedených Karlem Martelem. (cs)
- In der Schlacht von Tours und Poitiers im Oktober 732 besiegten die Franken unter dem Kommando von Karl Martell die nach Gallien vorgestoßenen muslimischen Araber und stoppten deren Vormarsch im Westen (→ Islamische Expansion). Im Arabischen wird die Schlacht auch Schlacht an der balāṭ asch-schuhadāʾ (بلاط الشهداء) („Schlacht an der Straße der Märtyrer“) genannt. (de)
- The Battle of Tours, also called the Battle of Poitiers and, by Arab sources, the Battle of the Highway of the Martyrs (Arabic: معركة بلاط الشهداء, romanized: Maʿrakat Balāṭ ash-Shuhadā'), was fought on 10 October 732, and was an important battle during the Umayyad invasion of Gaul. It resulted in the victory for the Frankish and Aquitanian forces, led by Charles Martel, over the invading forces of the Umayyad Caliphate, led by Abdul Rahman Al-Ghafiqi, governor of al-Andalus. (en)
- La Batalo de Tours (Oktobro de 732), nomita ankaŭ Batalo de Poitiers kaj en araba معركة بلاط الشهداء (ma'arakat Balâṭ ash-Shuhadâ - Batalo de la Palaco de Martiroj) okazis en areo inter la urboj Poitiers kaj Tours, en nord-centra Francio, ĉe la vilaĝo , je ĉirkaŭ 20 km nordoriente de Poitiers. La loko de la batalo estis proksima al la limo inter la regno de la Frankoj kaj la tiama sendependa Akvitanio. La batalo kunigis trupojn Frankajn kaj Burgonjajn sub estreco de la majordomo de Aŭstrazio Karlo Martel, kontraŭ armeo de la Umajida kaliflando estre de Abdul Rahman Al Gafiki, ĝenerala guberniestro de al-Andalus. (eo)
- Poitiersko gudua (732ko urriaren 10a) edo Toursko gudua Poitiersetik gertu jazotako bataila bat izan zen, egungo Moussais-la-Bataille herrian; bertan, batetik, Karlos Martelek zuzenduriko franko-burgundiarren eta akitaniarren armada konbinatu bat eta, bestetik, Abdul Rahman Al Ghafiqik zuzenduriko omeiar armada bat elkarren kontra gudukatu ziren, eta europarrek garaipena lortu zuten. (eu)
- La batalla de Poitiers tuvo lugar el 10 de octubre de 732 entre las fuerzas comandadas por el líder franco Carlos Martel y un ejército musulmán a las órdenes del valí (gobernador) de Al-Ándalus Abd ar-Rahman ibn Abd Allah al-Gafiqi, cerca de la ciudad de Tours, en la actual Francia. Durante la batalla, los francos (cristianos) derrotaron al ejército musulmán y al-Gafiqi resultó muerto. Esta batalla frenó la expansión musulmana hacia el norte desde la península ibérica y es considerada por muchos historiadores como un acontecimiento de gran importancia histórica, al haber impedido la invasión de Europa por parte de los musulmanes y preservado el cristianismo como la fe dominante durante un periodo en el que el islam estaba sometiendo gran parte de los territorios del Imperio romano de Orie (es)
- La bataille de Poitiers, anciennement en français bataille de Tours, appellation toujours utilisée par les Anglo-Saxons, appelée dans des sources arabes « bataille du Pavé des Martyrs » (arabe : معركة بلاط الشهداء), a lieu entre, d'une part, les Francs et les Burgondes dirigés par Charles Martel alliés aux Aquitains eux-mêmes dirigés par Eudes, et d'autre part une armée omeyyade menée par Abd al-Rahman, gouverneur général d'al-Andalus. Les Francs sortent victorieux. Abd al-Rahman est tué, Eudes affaibli et Charles en sort renforcé. (fr)
- Pertempuran Tours (10 Oktober 732) atau Pertempuran Poitiers atau معركة بلاط الشهداء (ma‘arakat Balâṭ ash-Shuhadâ’) Pertempuran Bangsal Syuhada terjadi di dekat Tours, sekitar perbatasan kekuasaan bangsa Frank dan Aquitaine yang saat itu masih merdeka. Dalam pertempuran ini, Bangsa Frank dan Burgundy pimpinan Charles Martel, penguasa Austrasia melawan tentara Umayyah pimpinan Abdurrahman Al-Ghafiqi, gubernur Al-Andalus. Pertempuran ini berakhir dengan kemenangan bangsa Frank, terbunuhnya Al-Ghafiqi, serta perluasan kekuasaan Martel ke selatan. Rincian dari pertempuran ini, termasuk lokasi persis dan jumlah tentara yang bertarung dalam pertempuran ini tidak dapat benar-benar dipastikan. Yang jelas, bangsa Frank memenangkan pertempuran tanpa menggunakan kavaleri. (in)
- Битва при Пуатье, также известная как Битва при Туре и в арабских источниках как Битва когорты шахидов (араб. معركة بلاط الشهداء, ma‘arakat Balâṭ ash-Shuhadâ’), произошла 10 октября 732 года поблизости от города Тура, недалеко от границы между Франкским королевством и тогда независимой Аквитанией. В битве столкнулись франкские силы под руководством австразийского майордома Карла Мартелла и арабские силы Омейядского Халифата под командованием Абдур-Рахмана ибн Абдаллаха, генерал-губернатора аль-Андалусии. Франки одержали победу, Абдур-Рахман ибн Абдаллах был убит, а Мартелл распространил впоследствии своё влияние дальше на юг. Хроники IX века, трактовавшие исход битвы как знамение Божьего благоволения к Карлу, дали ему прозвание «Молот» (Martellus), возможно, в память Иуды Маккавея («Молот (ru)
- A Batalha de Poitiers, também conhecida como Batalha de Tours, travou-se entre o exército do Reino Franco, liderados por Carlos Martel — prefeito do palácio de Paris, da dinastia Carolíngia, governante de facto do reino — e os mouros, do exército do Alandalus, liderado por Algafequi, governante de Córdova sob domínio do Califado Omíada de Damasco, por volta de 10 de outubro de 732. (pt)
- Slaget vid Tours, ofta kallat Slaget vid Poitiers, utkämpades i oktober 732 mellan styrkor under den frankiske ledaren Karl Martell och en saracensk armé ledd av emir Abd ar-Rahman ibn Abd Allah. Platsen för slaget var antagligen mellan Tours och Poitiers i nuvarande Frankrike. Frankerna besegrade den saracenska armén och emir Abd ar-Rahman dödades. Saracenerna hindrades därmed från att tränga längre norrut i dåvarande Frankerriket. (sv)
- Битва при Турі (також відома як Битва при Пуатьє і в арабських джерелах як Битва когорти шахідів) — битва, що відбулась 10 жовтня 732 року поблизу від міста Тура, неподалік від кордону між Франкським королівством і тоді незалежною Аквітанією. У цій битві зіткнулись франкські та арабські війська під керівництвом Австразійського мажордома Карла Мартела проти сил Омейядського халіфату під командуванням Абдур-Рахмана ібн Абдалаха, генерал-губернатора аль-Андалузії. Франки перемогли, Абдур-Рахман ібн Абдалах загинув, а Мартел згодом поширив вплив Франкської держави далі на південь. Хроніки IX століття, що трактували результат битви як "Господнє благословення Карлу", дали йому прізвисько «Молот» (Martelus). (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
