| dbo:abstract
|
- The Battle of Tighina, also known as the Battle of Bender or the Battle of Bendery (Romanian: Bătălia de la Tighina; Russian: Битва за Бендеры, romanized: Bitva za Bendery), was fought between 19 and 21 June 1992 between Moldova, backed by volunteers, military advisors and bought weapons from Romania; and the Pridnestrovian Moldavian Republic (PMR, commonly known as Transnistria), a breakaway unrecognized state that declared independence from Moldova despite being internationally recognized as part of it, which counted with direct military support from Russia. It occurred in Tighina, now better known as Bender, a mostly ethnic Russian city at the western bank of the Dniester River. This is different from the rest of currently Transnistrian-controlled lands, which are located at the eastern bank of it. Bender is the Russian name of the city and Tighina is the Romanian one. Tighina was one of the points of greatest fighting during the whole Transnistria War together with Dubăsari, and the battle that occurred in the city was the bloodiest and biggest single incident in the conflict. Transnistria throughout the war had help from Russian regular troops and from the 14th Guards Army, which provided the Armed Forces of Transnistria with weapons and ammunition, this being vital to the separatist victory in Tighina. As a response to the presence of Russian troops in Moldovan territory, the President of Moldova Mircea Snegur requested retaliation against Russia from the United Nations (UN), receiving weak international support. Thus, on 21 July 1992, Moldova and Russia signed that ended the Transnistria War. As a result of it, a so-called peacekeeping Russian military mission was installed in Transnistria and the latter started drifting apart from Moldovan institutions, becoming more independent from it. In Transnistria, the Battle of Tighina was referred to as the "Stalingrad of today" by Transnistrian media at the time and was often compared to the Eastern Front of World War II, in which Nazi Germany invaded the Soviet Union (USSR). Russia was and is seen today as a "savior", while the Moldovan and Romanian forces were and are seen as "nationalists" and "fascists". On the other hand, in Moldova, the Battle of Tighina is nowadays seen as a provocation by "criminal" and "paramilitary" separatists made in order to disrupt the peace negotiation process of the conflict. (en)
- Би́тва за Бенде́ры — бои между приднестровскими силами, с одной стороны, и сторонниками территориальной целостности Молдавии, с другой стороны, за контроль над городом Бендеры в ходе Приднестровского конфликта с 19 июня по 22 июля 1992 года. В русскоязычных источниках упоминается, как Бендерская трагедия. Бои шли между:
* сторонниками построения независимого от СССР государства Республики Молдова либо вхождения в состав Румынии: силами МВД Республики Молдовы (карабинерами); про-румынскими волонтёрами — специальными диверсионными отрядами в подчинении спецслужб Республики Молдовы («Бужор», «Гайдуки» и т. д.); национальной армией Республики Молдовы, с одной стороны и
* сторонниками обновлённого СССР: гвардией ПМР (про-советскими рабочими отрядами содействия милиции на базе забастовочных комитетов ОСТК), отрядами бендерских и парканских ополченцев; добровольцами Черноморского казачьего войска ПМР, территориальными спасательными отрядами (ТСО) (в том числе про-советскими добровольцами из-за рубежа); личным составом частей 14-й армии из села Парканы (село Парканы подверглось авиабомбёжкам 23.06.1992 г. авиацией Молдовы), перешедшим под приднестровскую присягу, с другой стороны. 21 июля Ельциным и Снегуром были подписаны соглашения о мирном урегулировании конфликта. Они были также завизированы И. Н. Смирновым. Чуть позже состоялся ввод миротворческих сил России[страница не указана 2714 дней] в город Бендеры[уточните ссылку (уже 2714 дней)][страница не указана 2714 дней], которые вошли 28 июля в Бендеры и принудили волонтёров ХДНФМ и ХДНП к миру. Вооружённая часть конфликта окончилась 1 августа 1992 года. (ru)
- Бої у Бендерах — бої між молдовською армією, силами (карабінери і загін поліції спеціального призначення) та місцевими молдовськими паравійськовими формуваннями[джерело?] з одного боку та , , волонтерами, місцевими повстанцями та частинами 14-ї армії з іншого під час конфлікту в Придністров'ї у Бендерах з 19 по 21 червня 1992 року. Активні військові дії у місті продовжувалися і після 21 червня, доки через втручання 14-ї армії 7 липня не було укладене перемир'я. З українського боку в боях на боці ПМР приймали участь добровольці-націоналісти з Української Народної Самооборони та Чорноморське козацьке військо (місцеве проукраїнське збройне формування ПМР). Зокрема, одним з перших, хто прорвався до Бендер був танковий екіпаж Сергія Цвєткова, члена УНСО .Ось як згадував про місію УНСО в Придністров'ї та бої за Бендери член проводу УНА–УНСО Ігор Мазур ("Тополя") . Ми відчували, що там вершилася історія, тому й поїхали у Придністров’я. Усвідомлювали, що українці борються за свою територію, і ми маємо бути там. Молдавани, відступаючи, намагалися зривати свою злість на мирному населенні. Штурм якраз збігся в часі зі шкільними випускними. На один із таких вечорів увірвалися молдовські терористи й розстріляли хлопців–випускників Ось, як бендерські бої описуються в Стислому курсі історії УНСО : "В ніч на 21 червня загони УНСО разом з частинами Чорноморського козацького війська з боями прорвалися на територію міста Бендери, окупованого напередодні військами Молдови та ЗПОПом (загін поліції особливого призначення). Ворожі частини понесли важкі втрати і відступили за місто. Відмічено було повальне мародерство (пограбування квартир, комерційних та державних магазинів тощо), що спричинилось до дезорганізації молдовських військ та облегшило визволення міста. У ті дні близько 10 тисяч чоловік, переважно жінки та діти, перейшли державний кордон України, рятуючись від військових дій у ПМР. Більшість з них розмістились на території Одеської області. Після Бендерської операції уряд Молдови зрозумів безперспективність військового вирішення придністровської проблеми на свою користь. Кишинів почав шукати інші засоби впливу. Для реалізації своїх планів було залучено відомого українського політика Чорновола, який 11 липня 1992 року виступив на Молдовському телебаченні з осудом українців Придністров’я. Виступ Чорновола був розцінений українцями ПМР не інакше, як зрада їхніх справедливих прагнень до соборності українських земель. Такого глузування з українців, що борються за свою свободу, не дозволяв собі ніхто в Україні".В інтерв'ю Радіо Свобода в 2020 році колишній фактичний очільник УНА-УНСО Дмитро Корчинський розповів, що фактична кількість підрозділу УНСО у Придністров'ї була близько 150 бійців . 21 липня 1992 року розпочалося мирне врегулювання конфлікту, у м. Бендери було введено миротворчі сили. Того ж дня в Москві президент РФ Борис Єльцин і президент Республіки Молдова Мірча Снєгур в присутності президента самопроголошеної "Придністровської Молдавської Республіки» Ігоря Смирнова підписали угоду «Про принципи врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова». Ця угода зупинила активні бойові дії, але жодним чином не врегулювала розв'язання проблеми спірного статусу Придністров’я. В 2013 році активісти УНА-УНСО проводили на Київщині реконструкцію боїв за Бендери 1992 року, в якій були відтворені ключові моменти тих боїв: "Сценарій бою був максимально наближений до реального перебігу подій, за основу було взято спогади наших ветеранів, які приймали безпосередньо в ньому участь. Підбиття танків, використання мінометів замість РСЗО «Алазань», бій за міст – далеко неповний перелік відіграного сценарію". (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The Battle of Tighina, also known as the Battle of Bender or the Battle of Bendery (Romanian: Bătălia de la Tighina; Russian: Битва за Бендеры, romanized: Bitva za Bendery), was fought between 19 and 21 June 1992 between Moldova, backed by volunteers, military advisors and bought weapons from Romania; and the Pridnestrovian Moldavian Republic (PMR, commonly known as Transnistria), a breakaway unrecognized state that declared independence from Moldova despite being internationally recognized as part of it, which counted with direct military support from Russia. It occurred in Tighina, now better known as Bender, a mostly ethnic Russian city at the western bank of the Dniester River. This is different from the rest of currently Transnistrian-controlled lands, which are located at the eastern (en)
- Би́тва за Бенде́ры — бои между приднестровскими силами, с одной стороны, и сторонниками территориальной целостности Молдавии, с другой стороны, за контроль над городом Бендеры в ходе Приднестровского конфликта с 19 июня по 22 июля 1992 года. В русскоязычных источниках упоминается, как Бендерская трагедия. Бои шли между: (ru)
- Бої у Бендерах — бої між молдовською армією, силами (карабінери і загін поліції спеціального призначення) та місцевими молдовськими паравійськовими формуваннями[джерело?] з одного боку та , , волонтерами, місцевими повстанцями та частинами 14-ї армії з іншого під час конфлікту в Придністров'ї у Бендерах з 19 по 21 червня 1992 року. Активні військові дії у місті продовжувалися і після 21 червня, доки через втручання 14-ї армії 7 липня не було укладене перемир'я. З українського боку в боях на боці ПМР приймали участь добровольці-націоналісти з Української Народної Самооборони та Чорноморське козацьке військо (місцеве проукраїнське збройне формування ПМР). Зокрема, одним з перших, хто прорвався до Бендер був танковий екіпаж Сергія Цвєткова, члена УНСО .Ось як згадував про місію УНСО в Придн (uk)
|
