«Зелені» технології: ЄС та США домовилися про мирну конкуренцію
Європейський комісар з енергетики та міністр енергетики США зустрілися на саміті Партнерства з трансатлантичного співробітництва в галузі енергетики та клімату (P-TECC), що пройшов у Бухаресті 24 липня. Високопосадовці домовились про те, що Штати та ЄС надалі не ворогуватимуть у питанні розвитку відновлювальної енергетики: адже в останні роки напруженість у цьому питанні між Євросоюзом і США зросла. Водночас саме «зелені» технології обидві сторони визначають як основу для безпеки й економічного процвітання.
Опубліковано:
Останніми роками і ЄС, і США говорять про надзвичайну необхідність розвитку відновлювальної енергетики — тобто виробництва сонячних батарей і панелей та вітрових турбін: це спричинено необхідністю конкурувати з Китаєм, який наразі домінує у цій галузі, а також бажанням повністю відмовитись від російського газу.
У США у 2022 році ухвалили закон IRA (Inflation Reduction Act, «Про зниження інфляції» — Ред.), який передбачає субсидії для виробництва «чистих» енергетичних технологій на території Сполучених Штатів. Він виявився дуже ефективним, але спричинив різку критику в Єврокомісії: ЄС звинуватив Сполучені Штати у нечесній конкуренції та протекціонізмі.
Зустріч та розмова під час саміту P-TECC, де взяли участь країни Центральної та Східної Європи, а також представники ЄС та США, надала великим західним гравцям можливість налагодити відносини.
«Завжди приємно зустрітися з моїм дорогим другом. Ми вибудували дуже гарну співпрацю у важкі часи», — написала в соцмережі Х комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон після зустрічі з колегою з США Дженніфер Гренхольм.
Глава Міненерго Сполучених Штатів також висловила задоволення від спілкування з «дорогою колегою з ЄС». Вона наголосила на користі закону IRA для інших країн, адже більша частина інвестицій в американські заводи з виробництва «зелених» технологій «були пов'язані з іноземними компаніями або спільними підприємствами».
Вона також висловила зацікавленість в обміні досвідом із Європою щодо розвитку геотермальної енергетики.
Зближенню двох великих західних гравців сприяла важка геополітична ситуація, а саме агресивна політика Росії, відзначає Euroactiv.
Після зустрічі комісарка ЄС з енергетики Кадрі Сімсон у своєму повідомленні назвала успішну відмову від російського викопного палива «добрим прикладом нашої спільної роботи».
Різні промислові стратегії
Хоча і США, і ЄС просувають перехід на «зелені» технології, їхня промислова політика докорінно відрізняється.
Комплексний комерційний підхід США, тобто ухвалення закону IRA та запровадження податкових пільг та субсидій для підприємств з відновлювальної енергетики, сприяв справжньому «буму» виробництва «зелених» технологій — за останні роки у країні відкрилися 785 заводів. Інвестиції японської компанії Toyota у такі американські підприємства склали шість мільярдів доларів, вкладення південнокорейських корпорацій сягнули 9 мільярдів доларів, розповів RFI ексміністр економіки України Олександр Романішин.
Навпаки, ЄС через фрагментарність законодавчих заходів має труднощі з фінансуванням «зелених» технологій. Закон Євросоюзу, який передбачає перехід на виробництво без викидів, не призвів до розвитку відновлювальної енергетики, а європейська програма Next Generation також не передбачає визначення, звідки мають надходити інвестиції на «зелені» технології.
Пропозиція голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн про створення «Фонду суверенітету», який би надавав кошти для промислових амбіцій континенту, не отримала достатньої підтримки з боку країн Євросоюзу.
27 країн-членів ЄС розділилися в думках щодо необхідності збільшення бюджетних асигнувань на відновлювальну енергетику та про те, чи варто ЄС використовувати кредити. До того ж окремим державам невигідно впровадження «зелених» технологій.
«Виборці в Євросоюзі не бачать яскравого прориву... У той час, як конкуренти ЄС на ринку роблять великі прагматичні кроки», — каже Олександр Романішин.
Та Урсула фон дер Ляєн не припиняє спроб забезпечити розвиток відновлюваної енергетики: у своєму зверненні до депутатів Європарламенту 18 липня вона запропонувала впровадити «Чистий промисловий пакт» у перші 100 днів свого нового терміну. Пакт фінансуватиметься через нові фонди ЄС — «Прискорювач промислової декарбонізації» та «Фонд конкурентоспроможності». Однак звідки до фондів надходитимуть кошти, залишається незрозумілим.
Приватні інвестиції також є проблемою, оскільки ЄС ще не завершив створення «Союзу ринків капіталу» — механізму, який дозволив би збільшити рух коштів від бізнесу у Євросоюзі. Щоб розв'язати цю проблему, фон дер Ляйєн також запропонувала у своїй промові створення нового «Союзу заощаджень та інвестицій».
Чи очікується загострення у відносинах між ЄС та США?
Нарада в Бухаресті для глав енергетичних відомств сторін — Кадрі Сімпсон та Дженніфер Гренхольм — ймовірно, стане останньою зустріччю цих політикинь на їхніх нинішніх посадах: Сімсон не була висунута Естонією до наступного складу Європейської комісії, а в США після президентських виборів у листопаді буде створений новий кабмін.
Проте незалежно від зміни посадовців динаміка відносин ЄС та США у сфері енергетики та клімату може зазнати суттєвих змін у найближчі місяці.
У разі перемоги Дональда Трампа напруження у цьому питанні знову може зрости: адже хоча він і не прагне розвивати «зелені» технології, але виступає за протекціоністську торговельну політику.
Він також менш відданий справі захисту України — спільної мети, яка багато в чому сприяла зближенню ЄС та США за останні два роки, відзначає Evroactiv.
Потенційна ж кандидатка від Демократичної партії — віцепрезидентка Камала Гарріс, виступає за розвиток зелених технологій, що більше відповідає поглядам керівництва ЄС. Та і вона, ймовірно, зосередиться на забезпеченні робочих місць у «зеленій» енергетиці насамперед для американців, що теж може викликати невдоволення в Євросоюзі.