Перейти до основного вмісту
Інтерв'ю RFI

Нова генерація і «зелений перехід»: як відбудовуватимуть енергосистему України

У 2000-х роках Україна була найбільшим експортером електроенергії в Європі. Зараз через окупацію та російські обстріли левова частка генерації втрачена, і країна стикається з дефіцитом електрики. Та крім питання, як пережити наступну зиму, стоїть проблема, як зберегти темпи досягнення кліматичних цілей держави, — певен ексзаступник міністра економіки, директор зі стратегії організації Razom We Stand Олександр Романішин. Про відбудову та майбутнє енергетики він розповів журналістам RFI.

Пожежа на одній з підстанцій після російського обстрілу
Пожежа на одній з підстанцій після російського обстрілу © Герман Галущенко / Facebook
Реклама

— Яка зараз ситуація в енергетиці України? Наскільки багато потужностей пошкоджені й наскільки це є критичним?

— Пошкодження величезні: ДТЕК, наприклад, втратила до 90% потужностей. Навіть у порівнянні з 2023-м Україна втратила 50% генерації. Та поруч із тим, як пережити зиму, ми маємо думати про те, як зберегти та збільшити досягнення в дотриманні кліматичних цілей. Адже зараз через війну темпи «зеленого переходу» знизилися. Якщо кілька років тому до 2030 року ми розраховували виробляти 42% електроенергії за рахунок відновлювальних джерел, то поточні плани передбачають тільки 30%.

— Як нещодавно у ЗМІ писали, якщо обстріли триватимуть, узимку світла в Україні може не бути 20 годин на добу. Чи можливо цього уникнути?

— Запобігти масштабним відключенням, на жаль, неможливо. Але можливо децентралізувати генерацію. Створити кластери, тобто «острівки безпеки» на місцях, як це вже зробили у Вінниці, на Хмельниччині, у Житомирі та Славутичі. Це підвищить енергетичну автономію громад від централізованої системи постачань. Також потрібно поставити в пріоритет встановлення Energy Storage (установки для накопичення електроенергії. — Ред.), і це потрібно зробити вже зараз. Ми маємо сформувати заклик до міжнародних партнерів України, адже виробництво таких систем може займати 1–2 роки. Ще ми маємо збільшувати енергоефективність споруд: ця частина стосується зменшення потреб в електроенергії.

Олександр Романішин
Олександр Романішин © Соцмережі Олександра Романішина

— Як у побудові генерації допомагають конференції з відбудови України?

— Насправді такий формат конференцій з'явився ще до повномасштабного вторгнення: тоді він називався Ukraine reform conference. Коли почалося вторгнення, перша конференція вже з відбудови України пройшла в Лугано — там сформували візію відновлення. Друга — у Лондоні, де опрацьовували питання на рівні урядів та великого бізнесу. І вже зараз у Берліні укладали конкретні угоди на рівні місцевих громад: були присутні мери міст, середні та малі підприємці. Вдалося досягти багато домовленостей. Третина тем, які обговорювались, — це саме енергетика та «зелений перехід». Якщо брати стратегічно, то він називається в європейській стратегії «зелений» та цифровий перехід. Нам також важливо це врахувати: адже якщо зелений перехід — це про зменшення викидів та декарбонізацію, то цифровий — це використання сучасних технологій. І вони один одного доповнюють.

Ukraine Recovery Conference, 2024
Ukraine Recovery Conference, 2024 © Media library of the Ukraine Recovery Conference 2024

А для того, щоб це реалізувати, ряд міжнародних фінансових установ із Японії, Данії, Польщі, ФРН, США підтримали Україну з досить серйозними обов'язками. Наприклад, DFC (Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку. — Ред.) планує відкривати офіс в Україні. Це дуже значимо, бо взагалі в них на зараз є тільки офіс у Вашингтоні, але в інших країнах постійного представництва немає. То є дуже потужний знак, що наші партнери, по-перше, вірять у відбудову, а по-друге, знають, що потрібно буде відпрацьовувати ініціативи на місцях.

— Як відбудовуватимуть енергетичну систему України?

— Тут є основний вектор: треба розуміти, що Росія — це надовго. Навіть будь-які сценарії тимчасового припинення вогню не означатимуть, що він не може бути відновлений. Весь бізнес будує стратегію на розумінні, що Україна знаходиться і буде знаходитися у стані війни. Цей найгірший сценарій вимагає перегляду принципів енергосистеми. Перше, це має бути розподілена генерація. Друге, вона має йти у комплекті з Energy Storage — придбанням «великих батарейок». Третє, розвиток smart grids (система енергопостачання, яка використовує IT-технології. — Ред.), які об'єднуватимуться в невеличкі мережі й функціонуватимуть у рамках певної громади. Такі проєкти існують: наприклад, під Києвом уже будуються абсолютно автономні комплекси і в інших місцях.

Когенераційна установка
Когенераційна установка © korabelov.info

Але також нам важливо і закрити питання генерації електроенергії прямо зараз: це можуть бути зроблено за рахунок когенераційних установок (мініелектростанцій, які вироблятимуть електрику і тепло. — Ред.), застосування ще якихось технологій, які передбачають менші викиди.

Відновлювати шахти, відновлювати старі ТЕЦ немає сенсу. Вони знову будуть цілями для російських атак. І ми ще відкинемо себе назад із досягнення кліматичних цілей, якщо ми будемо зараз відбудовувати це.

— Наскільки побудова нової генерації є дорогою й де братимуть кошти на відновлення?

— Згідно з заявами наших посадовців, на нову генерацію та енергетичну інфраструктуру потрібно від 11 до 20 мільярдів доларів США.

Читайте такожАтаки РФ на енергосистему стали масштабнішими, ніж у попередні два роки — «Укренерго»

Щодо джерел коштів на створення нової системи: у нас є 50 мільярдів, які виділить ЄС у рамках програми Ukraine Facility. Наприкінці минулого року ми подали документ — український план, який включає всі сектори. Він складається з трьох компонентів: перший — це реформи, другий — інвестиції, третій — це виконання, по суті, бізнес та моніторинг реформ і контроль за використанням коштів. Наша організація та низка інших робили адвокації, щоб 20% суми інвестицій було направлено на проєкти зеленого відновлення. Нам вдалося цього досягнути, тобто тепер це прописано в регламенті.

Сума Ukrainian Invesrment Framework становить 9,8 мільярда євро, тож на «зелений перехід» буде виділено близько двох мільярдів євро. І це досить суттєво — це те, з чого можна починати. З мінімальних потреб у 11 мільярдів доларів, про які я говорив, ці два в нас уже зафіксовані. І це ще гроші не бізнесу, а Єврокомісії. І якщо на кожен євро від ЄС ми додаємо 2–3 євро співфінансування, тож ці два мільярди помножимо на три, то сума зростає вже до шести мільярдів. А це вже половина потреб. І це нас наближує до цілей «зеленого переходу». Тобто математика дуже проста і чітка, тепер задача — контроль, щоб ці кошти були дійсно направлені саме на «зелені» проєкти.

Поділитися :
Сторінку не знайдено

Вміст, до якого ви намагаєтеся отримати доступ, не існує або більше не доступний.