Наступ на Курщині: Путін сподівається на ФСБ, Лукашенка і пропаганду

За численними потоком фото та відео, ймовірно зробленими у Курській області, важко не помітити незручний для РФ факт — попри втрату територій, Кремль досі офіційно не оголошує війну. Хоча за кілька днів до великого вторгнення в Україну «обстріл прикордонного пункту» Росії, про який заявляла ФСБ, розцінювався як ледве не привід для вводу військ.

Зараз же повномасштабні бої на власній території Кремль називає «контртерористичною операцією». А отже, повноваження «розв'язати проблему» покладають на ФСБ, яким керує наближений до Путіна Олександр Бортніков.

На думку аналітиків Інститут вивчення війни (ISW), таким чином у Москві хочуть зменшити масштаб української операції і запобігти внутрішній паніці. «Путін, ймовірно, призначив Бортнікова головою "контртерористичної операції", тому що той раніше зарекомендував себе як ефективний менеджер під час криз, які загрожували внутрішній стабільності Росії та кремлівському режиму», — йдеться у звіті ISW. Зокрема, це стосується бунту колишнього ватажка «вагнерівців» Євгена Пригожина.

Аналітики також зазначать, що Путін отримував від Шойгу значно перебільшену інформацію щодо успіхів російської армії. На тлі корупційних затримань у Міноборони це могло ще більше погіршити відносити між Кремлем і армією.

Проте, як показують останні шість днів боїв на Курщині, наразі Москва не сильно змінює вектор своїх дій.

Режим тиші та невизначеності

Український уряд непрямо підтверджував свою причетність до подій на Курщині. Але лише 12 серпня з'явилися офіційні коментарі. Головком Олександр Сирський вперше публічно відзвітував щодо операції в Росії.

Після стрімкого прориву з шостого по восьме серпня, мапа бойових наче завмерла, проте в інформаційному полі продовжують обговорювати ймовірне просування.

Виконуючий обов’язки губернатора Курської області Олексія Смірнова під час наради з Путіним 12 серпня заявив, ЗСУ нібито просунулись в області вглиб на 12 кілометрів. І загалом захопили 28 населених пунктів.

Цього ж дня з біловського району Курщини почали евакуацію. Це вже третій район області, у якому помітили українську армію.

Про вивезення людей заявили і у краснояружському районі сусідньої білгородській області. Як повідомили російські воєнкори, ЗСУ намагалися прорватися у новій точці кордону.

Загалом, за даними місцевої влади, з прикордонних районів евакуювалися понад 120 тисяч осіб. Про долю ще 2 тисяч, які перебувають у контрольованих ЗСУ населених пунктах, нічого не відомо.

Місто Суджа, з якого починалась операція, судячи з усього може стати форпостом для української армії. За інформацією Forbes, ЗСУ риє траншеї і готується до серйозної оборони.

Російські пропагандисти підтверджують, що українські військові наразі спокійно почуваються біля міста. На тлі цього лунають звинувачення у дезінформації росіян щодо стану речей.

Зрозуміти реальні переміщення військ вкрай складно. Зокрема, через те, що ЗСУ використовує методи мобільної війни, коли умовно одна бронемашина може проїхати кількома селами, аби створити видимість присутності.

Разом з цим ймовірність, що українська техніка може безперешкодно рухатися прикордонними селами теж багато про що свідчить.

Міноборони РФ своєю чергою звітує про успішні контратаки на Курщині. Однак журналісти з видання Insider з’ясували, що деякі з таких повідомлень — фейки. Зокрема, «кадри з курської області» були зняті на українських напрямках.

Як і відео «зачистки» окопів ЗСУ. Це взагалі торішні кадри українських військових.

Також проукраїнські канали чи не щодня публікують відео з ймовірними російськими полоненими.

Деяких з них, зокрема строковиків, вже опізнали.

Зона контролю

Операція на Курщині дозволила Україні вперше з 2023 заволодіти ініціативою. Росія до останнього відмовлялась грати за новими правилами, концентруючись на звичних напрямках. Таке затягування з підкріпленням вже перетворило «масштабну провокацію», про яку говорив Путін, у повноцінний фронт.

РФ направляє до сірої зони резерви і водночас намагається зберігати темп, який дозволив би її військам підтримувати послідовні поточний наступ на сході України. Окупаційні війська продовжують повільне, але просунення.

За інформацією The Economist,  Росія перекинула на Курщину набагато менше сил, ніж хотілося б України.

Разом з цим Путін і російське військове командування, ймовірно, з самого початку неправильно оцінили потенціал української армії. Операція на Курщині створює значні загрози стабільності режиму Путіна та вимагає відповіді, кажуть аналітики.

«Відповідь Москви може вимагати від російського військового командування розглянути потреби в живій силі та техніці для захисту міжнародного кордону як частину загальновійськового плану. Це може накласти довгострокові обмеження оперативного планування, з якими Росія раніше не стикалася», — вважають у ISW.

Воєнкори та експерти малюють умовні лінії подальшого наступу ЗСУ. На думку аналітика Олександра Коваленка, в Курській області може бути сформована зона контролю з ключовими вершинами Суджа, Курчатів, Городище та Тьоткіне.

«Для формування такої "трапеції" необхідний серйозний потенціал сил і коштів, адже йдеться про ділянку площею 4 000 квадратних кілометрів. З іншого боку, якщо противник не організує досить ефективний опір, то вирішити завдання з "трапецією" можна і набагато меншими силами», — вважає Коваленко.

У Легіоні «Свобода Росії» на четвертий день боїв на Курщині повідомляли, про створення буферної зони у 800 квадратних кілометрів. Хоча участь саме цього підрозділу в операції наразі не підтверджена.

У слідчому комітеті РФ тим часом порушили кримінальну справу щодо дій ЗСУ у Курській області. Серед так званих фігурантів — два командири десантно-штурмових бригад.

З самого початку боїв на прикордонні у МЗС намагалися показати Росію в образі жертви і закликали світову спільноту засудити українські дії. Реакція надійшла, але не зовсім така, на яку сподівались.

Реакції союзників

Китай, найбільший партнер РФ, відреагував на ситуацію майже за тиждень. У сухій дипломатичній заяві йдеться про уникнення ескалації з обох боків. «Китайська сторона закликає всі сторони дотримуватись трьох принципів деескалації ситуації, а саме: зона бойових дій не повинна розширюватися, не слід допускати ескалації збройного конфлікту і не допускати провокацій, що ведуть до посилення вогню будь-якою стороною», — заявили у МЗС Китаю.

Ще один союзник РФ, Білорусь, заявила про розгортання військ на кордоні з Україною. Це сталося після того, як українські безпілотники начебто порушили повітряний простір Білорусі. Як заявили на державному ЗМІ, усі повітряні цілі були збиті, адже у Білорусі і РФ «єдина система ППО».

Моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн», що слідкує за бойовими діями, спростовує цю інформацію.

Українські прикордонники також повідомляють, що переміщень білоруської техніки і солдатів поруч з українським кордоном не зафіксовано. «Думаю, РФ змушує білорусів робити хоч щось: лякати, перекидати техніку, демонструвати готовність до якихось дій. Аби тільки трохи вирівняти загальну ситуацію та відволікти нас. Як і у всіх попередніх випадках "наступу" з Білорусі, варто аналізувати конкретні дані, а не чиїсь відеоролики та заяви», — пише у Telegram Максим Жорін, заступник командира Третьої окремо-штурмової бригади.

На події в Курській області відреагував і німецький Бундестаг. Голова комітету з оборони Маркус Фабер вважає, що дії Росії показують її населенню, що Путін нічого не контролює, а військове керівництво перевантажене.

«Український наступ проти військ загарбників під Курськом йде краще, ніж очікувалося. Це змушує агресора відводити війська з фронту на сході. Також це можливість поговорити про подальші Leopard 2», — написав Фабер у соцмережі Х.