Пристрасті довкола гендерної ідентичності: прогресивні рішення та кроки назад

Швейцарія та третій гендер

Цьогорічне Євробачення запамʼяталося не лише яскравими хітами, а й першою в історії конкурсу перемогою небінарної особи. Учасники зі Швейцарії Немо (послуговуються займенниками «вони / їх». — Ред.) привернули увагу всього світу і, схоже, планують використати свою популярність задля просування законодавчих змін у рідній країні. 

Немо закликають приділити більше уваги правам небінарних людей та дозволити небінарні позначення в офіційних документах, пише The Guardian: «У Швейцарії немає третього гендеру. І я вважаю, що це абсолютно неприйнятно. Ми хочемо змінити це».

Відповідаючи на запитання журналістів, кому вони насамперед зателефонують після перемоги, Немо без зайвих роздумів назвали імʼя міністра юстиції Швейцарії Беата Янса. Вони висловили сподівання, що зможуть зустрітися із Янсом, аби обговорити права небінарних осіб: «Ми повинні бути представлені в політиці... Дуже важливо, щоби люди відчували, що їх бачать». 

Згодом прессекретар міністра повідомив, що той готовий зустрітися із Немо, наразі сторони узгоджують дату. 

До слова, у 2022 році швейцарська влада розглядала можливість встановлення третьої статі або взагалі відмови від згадки про стать в офіційних документах, проте після тривалих дискусій від цієї ідеї відмовилися. 

«У Швейцарії люди від народження реєструються в реєстрі цивільного стану як "чоловік" або "жінка". Забороняється не вказувати стать і не можна вибрати іншу категорію статі, зокрема тому, що ця вказівка ​​має численні правові наслідки. Відмова від принципу гендерної рівності потребувала б внесення численних змін до федерального та кантонального законодавства», — йдеться у повідомленні Федеральної ради країни. 

Окремо наголошувалося на тому, що суспільні наслідки нової моделі не обговорювалися достатньою мірою, а соціальні умови, необхідні для таких серйозних нововведень наразі відсутні. 

Тепер дискусія, яка здавалася вичерпаною (принаймні на той час), знову повернулася в публічний простір і цілком може загостритися. До того ж свою підтримку Немо вже висловили деякі швейцарські політики, зокрема, представники партії Зелених. «Небінарна людина, яка офіційно не існує у Швейцарії, виграла Євробачення 2024 для всіх нас з піснею #BreakTheCode», - написала в Х представниця партії Зелених Сібель Арслан, яка у 2017 році пропонувала юридично визнати небінарних людей.

Прецеденти юридичного визнання небінарних людей у Європі та й у світі загалом уже існують. Наприклад, отримати паспорт із позначкою «Х» у графі «стать» можна в Німеччині, Нідерландах, Ісландії, Австрії, США, Канаді — загалом у 18 країнах світу. Втім, варто визнати, що готові до настільки значних змін не всі. 

Швейцарія — доволі прогресивна країна. Тут дозволені одностатеві шлюби, криміналізована гомофобія, а трансгендерні персони можуть змінювати стать у документах. Проте із питанням юридичного визнання небінарних людей не все просто. І поки хтось підтримує ініціативу Немо, дехто виступає категорично проти. Так, членкиня національної ради Цюриха Барбара Штайнеманн упевнена, що «після третьої статі, ймовірно, будуть потрібні четверта та п’ята статі, тому що тоді вони також почуватимуться дискримінованими». Тому вона вважає непотрібним юридичне визнання небінарних людей. І такої позиції дотримується не лише вона. 

Чи завжди прогресивно?

Ми звикли уявляти Європу як винятково прогресивну та інклюзивну, а дехто навіть перебільшує рівень прийняття, наприклад, представників ЛГБТІК спільноти, який там панує. Насправді проблеми та подвійні стандарти присутні й там. Свіжий приклад: у кількох фанатів Немо служба безпеки Євробачення відібрала прапори небінарних людей, із якими вони прибули на конкурс. 

«Це неймовірно. Мені довелося провезти свій прапор контрабандою, тому що Євробачення відмовило мені. Але я все одно це зробили», — розповіли Немо. 

Організатори Євробачення у відповідь посилаються на політику конкурсу, згідно з якою дозволені лише прапори країн-учасниць і райдужні прапори: «Через підвищену геополітичну напруженість політика щодо прапорів була більш суворо дотримана службою безпеки на цьогорічному заході».

Та й загалом питання гендерної ідентичності не є простим. І навіть у тих країнах, де, здавалося б, рівень інклюзії є надзвичайно високим, а підходи до проблеми відпрацьовані досі існують суперечки. Особливо гострими вони стають тоді, коли питання стосується дітей. Упродовж останніх кількох років у школах деяких країн Євросоюзу учням почали розповідати про гендерну ідентичність. Мета — вивести тему із розряду табуйованих, показати, що світ розмаїтий та запобігти дискримінації в майбутньому. Звісно, задоволені цим не всі батьки школярів, проте для них передбачена опція відмови від таких занять. 

Утім, у Великій Британії хочуть зробити крок назад та відмовитися від обговорення цієї теми в закладах освіти. Відповідне рішення можуть ухвалити на тлі запеклої суспільної дискусії у країні, що розгорнулася довкола гендерної ідентичності та прав трансперсон. 

«Важливо, щоби школи обережно підходили до викладання цієї делікатної теми та не використовували жодних матеріалів, які представляють спірні погляди як факт. Включаючи думку про те, що гендер — це спектр», — ідеться в оновлених інструкціях для шкіл від Міністерства освіти Великої Британії (вони не остаточні, перед затвердженням їх обговорюватимуть ще два місяці). 

У документі теорію гендерної ідентичності називають «спірною», та зазначають, що вирішили переглянути підходи «після численних повідомлень про використання тривожних матеріалів на уроках статевого виховання, сексуальної освіти та здоров'я».

Коментуючи майбутні зміни, міністерка освіти Джилліан Кіган зазначила, що «біологічна стать є основою стосунків, статевого виховання та охорони здоров'я, а не ці спірні погляди», повідомляє Politico. За її словами, відомство отримувало повідомлення про те, що учням нібито розповідають про існування 72 гендерів, а батьки не мали можливості ознайомитися із матеріалами, за якими навчатимуть їхніх дітей. 

Перший і останній трансполітик у РФ

Що зрештою вирішать у Швейцарії та Великій Британії невідомо. Та в будь-якому разі вони, як і в більшості прогресивних країн світу, ухвалять рішення після суспільної дискусії та з огляду на норми права. Натомість деякі інші держави продовжують категорично заперечувати все, що не вписується в парадигму традиційного світогляду. Та навіть і там трапляються гучні та цікаві випадки.

Так, днями стало відомо, що перший у Росії трансгендерний політик вирішив здійснити зворотний перехід. Ідеться про тепер уже знову Романа Альошина, який здійснив свій перший трансперехід у 2020 році та став Юлією Альошиною. Це була доволі гучна історія для РФ, де трансперсони відчувають дискримінацію та неприйняття суспільства. А той факт, що людина не тільки змінила стать, а й почала робити політичну карʼєру з ентузіазмом сприймався російськими трансперсонами. 

Як розповідав в інтервʼю Альошин, спочатку він не збирався занурюватися в політику, оскільки був упевнений, що транслюдині у Росії шлях туди закритий. Утім, надихнувшися прикладами трансгендерних політиків у ЄС та США все ж вирішив спробувати. Він балотувався в депутати на муніципальному рівні та навіть мав амбіції стати депутатом Алтайського краю, проте не отримав достатньої підтримки із боку виборців. 

«Але я відчуваю, що по-іншому до мене ставляться, зокрема, і виборці. Наче в людей шок від нерозуміння: "Що таке політик-трансгендер?" Є якась недовіра, а від деяких людей іде навіть затятий негатив — бо вони вважають, що люди не повинні змінювати стать», — розмірковував Роман Альошин.

Проте історія першого у РФ політика-трансгендера завершилася вже цьогоріч. Альошин повідомив, що знову усвідомив себе чоловіком, розчарувався в ліберальній ідеології та навіть попросив вибачення «у всього російського народу». Він також розповів, що бажання змінити стать було покаранням «за гріхи предків», і зараз він подолав цю «напасть». Також політик хоче здобути церковну освіту. 

Цікаво, що зворотний перехід та публічне покаяння цілком вписуються у російську пропаганду традиційних цінностей. Та в будь-якому разі Роман Альошин став не лише першим трансгендерним політиком РФ, а й поки що буде останнім — у 2023 році у країні заборонили змінювати стать.