Дзвінкий ясенний дрижачий
(Перенаправлено з Ясенний дрижачий приголосний)
| Номер МФА | 122 | ||
|---|---|---|---|
| Кодування | |||
| X-SAMPA | r | ||
| Кіршенбаум | r<trl> | ||
| |||
| Звучання | |||
Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних дрижачих — r, а відповідний символ X-SAMPA — r.
У більшості індоєвропейських мов цей звук принаймні інколи алофонічний із ясенним одноударним [ɾ], хоча в деяких, наприклад у каталонській, іспанській і албанській вони є окремими фонемами.
Властивості ясенного дрижачого:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
- Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
У чеській мові існує звук, відмінний від [r] (у таких словах як rybáři [ˈrɪbaːr̝ɪ] «рибалки», і прізвищі Dvořák). Його спосіб творення подібний, але язик знаходиться вище, він частково фрикативний. Орфографічно позначається літерою ř, а в МФА як [r̝]. Основна реалізація дзвінка, але є глухий алофон. (Прослухати: Antonín Dvořák [ˈantoɲiːn ˈdvor̝aːk] ).
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Абхазька | ашəара | [aʃʷara] | 'міра' | ||
| Адигейська | речӀы | [retʃʼə] | 'руйнівний' | ||
| Африкаанс | rooi | [rɔɪ] | 'червоний' | ||
| Албанська | rrush | [ruʃ] | 'гроно' | Противопоставляется /ɾ/. | |
| Арабська | رأس | [rɑʔs] | 'голова' | ||
| Вірменська | Східна вірменська[1] | ռումբ | [rumb] | 'гарматне ядро' | |
| Астурійська | xenru | [ˈʃẽ̞nru] | 'зять' | ||
| Баскська | errota | [erot̪a] | 'млин' | ||
| Болгарська | награда | [nɐɡrada] | 'нагорода' | ||
| Валійська | Rhagfyr | [ˈr̥aɡvɨr] | 'грудень' | Протиставляється /r̥/. | |
| Західнофризька | rûp | [rup] | 'гусениця' | ||
| Данська | Деякі носії ютландського діалекту[2] | ? |
Літературна вимова — [ʁ ~ ʕ]. | ||
| Нідерландська | Більшість діалектів | rood | [roːt] | 'червоний' | Може також вимовлятися як [ɾ]. Вимова /r/ різниться залежно від регіону. |
| Англійська | Шотландський діалект | curd | [kʌrd] | 'свіжий сир' | Тільки у деяких говірках. В інших вимовляється як [ɾ ~ ɹ]. |
| Есперанто | tri | [tri] | 'три' | ||
| Естонська | narr | [nɑrː] | 'повний' | ||
| Галісійська | ría | [ˈri.a] | 'лиман' | Протиставляється /ɾ/. Не трапляється наприкінці складу. | |
| Німецька | Північні діалекти | Schmarrn | [ʃmɑrn] | 'дурниця' | Дрижачий звук вимовляють лише деякі носії діалекту, інші вимовляють однонаголошений. |
| Літературна | Може вимовлятися як зубний дрижачий або альвеолярний однонаголошений. | ||||
| Південний діалект | Може бути однонаголошеним. | ||||
| Грецька | Літературна[3] | άρτος | [ˈartos] | 'хліб' (заст.), 'артос' | Алофон звука /r/. Зазвичай у групах приголосних, в інших випадках стає апроксимантом або однонаголошеним. |
| Кіпрський діалект[4][5] | βορράς | [voˈrːas] | 'північ' | Протиставляється звуку /ɾ/. | |
| Іврит | діалект Мізрахи | ראשׁ | [roʃ] | 'голова' | |
| Гінді | घर | [ɡʱər] | 'дім' | ||
| Ісландська | rós | [ˈroːus] | 'троянда' | Протиставляється звуку /r̥/. | |
| Ілоканська | gurruod | [ɡʊˈruʔod] | 'грім' | Протиставляється звуку /ɾ/. | |
| Італійська[6] | terra | [ˈtɛrra] | 'Земля' | ||
| Келе[7] | [ⁿrikei] | 'нога' | |||
| Киргизька[8] | ыр | [ɯr] | 'пісня' | ||
| Латиська[9] | rags | [räks̪] | 'ріг' | ||
| Македонська | игра | [iɡra] | 'гра' | ||
| Малайська | Літературна | arah | [arah] | 'напрямок' | |
| Маратхі | Літературна | रबर | [rəbər] | 'гума' | |
| Нгве | Діалект нджоані | [lɛ̀rɛ́] | 'око' | ||
| Перська | رستم Rostam | [ˈrostʌm] | 'Рустам' | Алофон [ɾ] на початку слова. | |
| Польська[10] | krok | [krɔk] | 'крок' | У деяких носіїв протиставляється /r̝/. | |
| Португальська | Деякі діалекти[11] | honrar | [õˈraɾ] | 'шанувати' | Давніший ротичний відповідає гуторальному R більшості діалектів; протиставляється /ɾ/. Див. Португальська фонетика |
| Російська | рог | [rok] | 'ріг' | Може також вимовлятися як /ɾ/ | |
| Шотландська | wir | [wir] | 'наш(е)' | ||
| Сербохорватська[12] | рт / rt | [r̩t] | 'мис' | Може бути складовим. | |
| Словацька[13] | krk | [kr̩k] | 'шия' | Може бути однонаголошеним, зокрема, коли не є складовим. | |
| Словенська[14] | riž | [ríːʃ] | 'рис' | Також транскрибується як ɾ,[15] і може варіювати між [r] та ɾ.[16] | |
| Іспанська[17] | perro | [ˈpe̞ro̞] | 'собака' | Протиставляється звуку /ɾ/. | |
| Шведська | Більшість діалектів | rov | [ruːv] | 'здобич' | |
| Таджицька | арра | [ʌrrʌ] | 'бачив (-ла)' | ||
| Тайська | Літературна | พรุ่งนี้ | [pʰrûŋ.níː] | 'завтра' | |
| Тітан[7] | [ⁿrakeiʔin] | 'дівчата' | |||
| Убихська | [bəqˤʼərda] | 'обертатися' | |||
| Українська | рух | [rux] | 'рух' | ||
| Сапотекська | Тілкуяпан[18] | r-ree | [rəˀə] | 'виходити, гуляти' | Як правило, дві серії звуків /ɾ/. |
| Фінська | purra | [purːɑ] | 'кусати' | ||
| Французька | Африканський варіант | rouge | [ruʒ] | 'червоний' | |
| Корсиканський діалект | |||||
| Сільський квебекський діалект | |||||
| Південний діалект | |||||
| Чеська | chlor | [xlɔ̝ːr] | 'хлор' | Протиставляється звуку /r̝/; може бути складовим (плавним) | |
| Японська | Деякі діалекти | 羅針 rashin | [raɕĩɴ] | 'компас' | Звичайніше [ɾ]. Вживання [r] у японському мовленні прийнято звати макідзіта (巻き舌). |
- ↑ Dum-Tragut (2009:19)
- ↑ Torp (2001:78)
- ↑ Arvaniti (2007:14–18)
- ↑ Arvaniti (2010:3–4)
- ↑ βορράς, Cypriot Greek Lexicographic Database, Ερευνητικό Πρόγραμμα Συντυσές, 2011, архів оригіналу за 13 квітня 2021, процитовано 5 березня 2014
- ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
- ↑ а б Ladefoged (2005:165)
- ↑ Kara (2003:11)
- ↑ Nau (1998:6)
- ↑ Jassem (2003:103)
- ↑ , здебільшого у колишніх португальських колоніях в Африці, а також у Бразилії (в Африці може бути слабодрижачим), у внутрішній північній Португалії, на узграниччі з Іспанією й іспаномовними країнами
- ↑ Kordić (2006:5), Landau et al. (1999:66)
- ↑ Hanulíková & Hamann (2010:374)
- ↑ Pretnar & Tokarz (1980:21)
- ↑ Šuštaršič, Komar & Petek (1999:135)
- ↑ Greenberg (2006:17 and 20)
- ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
- ↑ Merrill (2008:109)
