Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича

Наукова бібліотека імені М. Максимовича
Вхід до головного корпусу бібліотеки
50°26′35″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д.
Країна:	Україна
Тип:	університетська, універсальна
Назва на честь:	Максимович Михайло Олександрович
Складова	КНУ імені Тараса Шевченка
Розташування	Київ
Адреса	Київ, вулиця Володимирська 58
Заснована	1834
Фонди:	3,5 млн одиниць зберігання
Сайт:	library.univ.kiev.ua
Медіафайли у Вікісховищі

Наукова бібліотека імені М. Максимовича — головна наукова бібліотека Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Розміщена в Києві на вулиці Володимирській, 58, поряд з Червоним корпусом Київського університету. Бібліотека заснована разом з університетом у 1834 році.

Історія

Бібліотека була організована разом з університетом у 1834 році. Основою бібліотеки стала так звана «Кременецька колекція», що складала зібрання книжок з 34 378 томів.

Будинок Бібліотеки університету збудований у 1939—1940 роках у стилі неокласицизму за проєктом архітекторів Василя Осьмака та Павла Альошина як гуманітарний корпус університету.

У 1940 році університетська бібліотека набула статусу наукової. Тоді її фонди становили понад 1 млн томів.

Під час Другої світової війни бібліотека певний час продовжувала роботу. Частина книжок була конфіскована окупаційною владою і вивезена до Німеччини, частина фонду загинула від пожежі в 1943 році.

Бібліотека відновила роботу в січні 1944 року.

1983 року була створена кімната рідкісної книги.

1994 року Науковій бібліотеці було присвоєно ім'я Михайла Максимовича, першого ректора Київського університету.

Фонди

Книжкові фонди налічують 3,5 млн примірників. Бібліотека укомплектована науковою, навчальною, довідковою, методичною, періодичною та іншою літературою більше ніж 30 мовами світу. Щороку фонди бібліотеки поповнюються на 35000 — 40000 томів. У кімнаті рідкісної книги зібрано більше ніж 7 тисяч унікальних видань.

«Колекція наукових праць» налічує близько 8 тисяч назв монографій, підручників, навчальних посібників університетських авторів з дня заснування університету Святого Володимира.

Фонд рідкісної книги

Фонд стародруків, рідкісних і цінних книг є одним з найцінніших надбань бібліотеки. Зібрання стародруків нараховує більше, ніж 7 тисяч найменувань, основу яких становлять видання з філософії, релігії, історії. Близько 80 % стародруків видані іноземними мовами. Здебільшого, надруковані вони давніми європейськими мовами, латиною, давньоєврейською, давньогрецькою, давньоболгарською.

Основою фонду стародруків є видані в Європі книги XVI—XVII сторіч. Найширше представлені видання таких країн як: Австрія, Велика Британія, Бельгія, Італія, Португалія, Франція. Серед них видання широко відомих у середньовічній Європі друкарських династій Альдів, Етьєнів, Ельзевірів, Плантенів. Перлиною фонду стародруків є інкунабула, надрукована у Венеції 1497 року (за колофоном). Книга надрукована латиною і є виданням «Життєписів дванадцяти цезарів» Светонія з коментарями Марка Антоніо Сабелліка та Філіпо Бероальдо.

Окрасою фонду бібліотеки є рідкісні стародруки першої половини XVI сторіччя — палеотипи. Найстаріший з них датовано 1519 роком. Це рідкісна пам'ятка стародруку та давньоболгарської мови, «Служебник», надрукований Ієромонахом Пахомієм, виданий у Венеції в типографії Божидара Вуковича в 1519 році. Іншим цікавим експонатом є перше видання «Історії сицилійських тиранів» Гуго Фальканда, що було надруковане 1550 року в Парижі в типографії Матуріна Дюп'юї.

Серед колекції стародруків, виданих у другій половині XVI—XVII сторіч, вирізняються такі видання: «Напрестольное Евангелие», надруковане Московським друкарем Петром Тимофійовичем Мстиславцем, — видане у Вільно, в 1575 році. Великою цінністю є книга Памво Беринди «Лексіконъ славенорωсскїй», яка видана в 1653 році в друкарні монастиря Кутеїнського (село Кутеїни в Білорусі). Словник Памви Беринди є одним з перших словників народної мови на теренах України. В бібліотеці є також одне з рідксних видань давньоукраїнською мовою: книга Транквіліона Кирила «Перло многоценное», видана в Могилеві в 1699 році в типографії Максима Вошанки.

Повнотекстові версії книжкових пам'яток представлені в БД «Old Printed Books» [1]

Структура

Бібліотека має 13 відділів, 17 секторів, 19 абонементів, 23 читальні зали. Основні відділи та сектори бібліотеки:

• Адміністративно-управлінський персонал
• Науково-методичний відділ
• Відділ комплектування документів
• Відділ наукової обробки документів і організації каталогів
• Інформаційно-бібліографічний відділ
• Відділ культурно-просвітницької роботи
• Відділ зберігання фондів
• Відділ рідкісних книг та рукописів
• Відділ обслуговування навчальною літературою
• Відділ обслуговування науковою літературою
• Галузевий відділ обслуговування природничих, економічного, підготовчого факультетів, факультетів соціології та психології, Інституту післядипломної освіти і Навчально-наукового центру «Інститут біології» та бібліотек гуртожитків
• Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення
• Галузевий відділ обслуговування Інституту міжнародних відносин та Інституту журналістики

Посилання

• Офіційна сторінка бібліотеки
• Електронний каталог
• Стародруки бібліотеки