Державний кордон М'янми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта М'янми

Державний кордон М'янми — державний кордон, лінія на поверхні Землі та вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, що визначають межі державного суверенітету М'янми над власними територією, водами, природними ресурсами в них і повітряним простором над ними.

Сухопутний кордон

[ред. | ред. код]

Загальна довжина кордону — 6522 км[1]. М'янма межує з 5 державами. Уся територія країни суцільна, тобто анклавів чи ексклавів не існує.

Ділянки державного кордону
Держава Ділянка Довжина (км) Прикордонні регіони Примітки
Бангладеш Бангладеш північний захід 271
КНР КНР схід, північний схід 2129
Індія Індія північний захід 1468
Лаос Лаос схід 238
Таїланд Таїланд схід, південний схід 2416

Морські кордони

[ред. | ред. код]

М'янма на південному заході омивається водами Бенгальської затоки, на південному сході — Андаманського моря Індійського океану[2]. Загальна довжина морського узбережжя 1930 км[1]. Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[3]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушенням митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[3]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[4][1].


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Myanmar, Geography. Factbook.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  4. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]