Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 4

Як писати прізвища засновників Вікіпедії?

Пропоную унормувати написання: Вейлз чи Вейлс (чи навіть з початковим У)? Сенгер чи Сенґер? --D.A.M. 17:48, 22 березня 2008 (UTC)

Оскільки статтю Сенгер Ларрі розпочинав я, то вважаю за необхідне сказати, що я не проти перейменування на Сенґер Ларрі і навіть відчуваю себе прибічником цього варіанту. З Вейлсом то була б моя воля, то взагалі писав би Ўейлс, але прошу користувачів навести аргументацію щодо різних варіантів. --А1 18:10, 22 березня 2008 (UTC)

Букви Ў в українській мові нема. Може, якісь альтернативні правописи використовують її в таких випадках, але це незвично. Англійське w зараз зазвичай передають за допомогою в, хоча в минулому більш звичним було у. Я прихильник варіантів Вейлз і Сенґер, оскільки вони найточніше передають англійське звучання. Але є всякі правила правопису, які, можливо, рекомендують інші варіанти (наскільки я помітив, такого роду правила чи то нестабільні, чи то часто порушуються). --D.A.M. 18:31, 22 березня 2008 (UTC)

За правилами § 14. Літера Г ; § 15. Літера Ґ; § 87. G, H «G» у Sanger передається як «Г». «Ґ» використовується «в давно запозичених і зукраїнізованих» словах. --Tigga 19:39, 22 березня 2008 (UTC)

Я думаю, Wales = Уелс або Уейлс (за аналогією з Уельс)--Ahonc (обг.) 19:49, 22 березня 2008 (UTC)

Вимова географічної назви Уельс і прізвища письменника Уеллс утвердилась, коли w прийнято було передавати через у. А зараз швидкоплинний і швидкомовний час, адже Віндоуз (Віндоус), а не Уіндоуз (Уіндоус, Уїндоуз, Уїндоус). --D.A.M. 21:23, 22 березня 2008 (UTC) Іще тут зверніть увагу на §97. --D.A.M. 21:29, 22 березня 2008 (UTC)

Щодо Ў - я звичайно не наполягаю , але англійці в цьому плані значно просунутіші - наприклад http://en.wikipedia.org/wiki/François_Couperin або http://en.wikipedia.org/wiki/Imants_Kalni%C5%86%C5%A1 або http://en.wikipedia.org/wiki/Witold_Lutos%C5%82awski

Тут справа не у просунутості. Просто всі прізвища, що походять з мов з алфавітом на латинській основі, пишуться однаково в усіх мовах з алфавітом на латинській основі. --D.A.M. 21:23, 22 березня 2008 (UTC)

В більшості, але не в усіх. Латиською мовою, наприклад, власні назви транскрибуються. Може, є й інші такі. Verdi 05:11, 23 березня 2008 (UTC)

Дякую за цікаву інформацію про латиську мову. Я цього не знав. --D.A.M. 19:34, 23 березня 2008 (UTC)

Що тут думати. Треба просто почитати сторінку en:User:Jimbo Wales/In many languages...--Ahonc (обг.) 21:48, 22 березня 2008 (UTC)

Це забагато довіри аноніму ;)
«Вейлз» за звучанням. --Tigga 23:40, 22 березня 2008 (UTC)

Думаю, що буде правильно дотримуватися чинного правопису і писати Вейлз або Вейлс, а також Сенгер. На жаль, правопис замовчує, як передається буква s. З цього приводу пропоную організувати голосування. Чи треба перейти для цього на іншу сторінку? Хто має повноваження офіційно оголошувати, що відбувається голосування? --D.A.M. 19:34, 23 березня 2008 (UTC)

Це голосуванням не вирішується. Тут треба АД шукати.--Ahonc (обг.) 19:46, 23 березня 2008 (UTC)

А хіба це проблема. Доволі часто, в таких випадках посилання на словники або правопис буває достатньо. --yakudza พูดคุย 20:57, 23 березня 2008 (UTC)

P.S. Потребують унормування й інші відомі імена. Наприклад, Шерлок Холмс. Я щойно помітив, що його в одній і тій самій статті називають то Холмс, то Голмс. --D.A.M. 19:34, 23 березня 2008 (UTC)

Український правопис вказує:

§ 97. Англійське w у власних назвах передається звичайно через в: Вашингтон, Вебстер, Веллінгтон, Вільсон, Вільямс, Вінер, Вінніпег та ін., але за традицією Уайльд, Уеллс, Уельс, Уолл-стрит, Голсуорсі, Хемінгуей та ін.;

Тобто, якщо інше написання слова не закріплене у словниках (або у деяких випадках інших авторитетних джерелах), то потрібно транслітерувати W тільки як В. Я вважаю, що алгоритм перевірки правильності того чи іншого правопису має бути такий: 1) словники (в першу чергу академічні, далі напевне авторитетні фахові) 2)авторитетні енциклопедії 3)правопис 4) правила практичної транслітерації, наприклад Транслітерація іншомовних слів кирилицею. Аргумент, який, на мою думку, практично ніколи не варто брати до уваги це те, як те чи інше слово вимовляється у тій чи іншій мові. Доволі часто для того, щоб це зрозуміти потрібно бути фахівцем із фонології. Тобце у рамках Вікіпедії це буде, скоріш за все, оригінальним дослідженням. --yakudza พูดคุย 20:57, 23 березня 2008 (UTC)

Із цього всього можу зробити висновок, що потрібно писати Вейлс.--yakudza พูดคุย 21:05, 23 березня 2008 (UTC)

Пане Yakudza, згідно з Вашим посиланням, виходить скоріше Вейлз. Там написано, що коли s читається [z], то передається буквою з; а я думаю, що в цьому прізвищі воно саме так читається. --D.A.M. 21:19, 23 березня 2008 (UTC)

То що, ніхто не заперечує, що треба писати Вейлз і Сенгер? Можна виправляти? --D.A.M. 19:51, 24 березня 2008 (UTC)

Отже, зараз виправлю в деяких місцях. --D.A.M. 19:22, 25 березня 2008 (UTC)

Я не зміг знайти у тому посиланні прямої вказівки, що кінцеву s потрібно передавати як з, тому у мене залишаються певні сумніви. До того ж, інші подібні слова, здається, передаються через с. Я думаю, потрібно додатково вивчити це питання, пошукати інші джерела, а може й зробити за аналогією із іншими подібними англійськими прізвищами, які є у словниках. --yakudza พูดคุย 19:45, 25 березня 2008 (UTC)

Можна й самого Джимбо спитати, яка вимова йому більше до вподоби, але Lingvo12 дає транскрипцію [weilz]. Починати прізвище я згідно власним ОД волів би з ў, але розумію, що правила Вікіпедії не дозволяють --А1 20:26, 25 березня 2008 (UTC)

Якщо вивчимо додатково це питання і дійдемо висновку про с, то скасуємо те, що я вже зробив. --D.A.M. 21:11, 25 березня 2008 (UTC)

Які можуть бути сумніви щодо «s»? Якщо у цьому прізвищі звучить «з», то так воно й пишеться. У Правопису всі правила для звуків/літер де передача українською не є однозначною. --Tigga 21:56, 25 березня 2008 (UTC)

Украина. Как живется "москалям"?

Украина. Как живется "москалям"?

Москали - это не нация, это - сборный образ слуг и "больших кормчих" империи. Попробуем описать этот вид имперцев - и не только из узкого научного интереса. Добрый день, бабушка, я москаль" - "Та який же ви москаль, - ви ж нормальний чоловік"

    (из диалога на горной долине между москвичом-туристом и гуцулкой)

Москали – это не национальность, а способ мышления. Я тоже иногда бываю москалем. Сейчас кому-то удобно всех, кто в Украине разговаривает на русском, называть "москалями" и противопоставлять их "хохлам"/"украинцам"/"другим". Это – конкретный пример, как через подмену термина можно нас поссорить между собой. Москали и русские – это разные измерения, это – как "метр" и "вольт". Много кто по ошибке отождествляет их. На самом деле москаль – злейший враг России, он выхолащивает ее, истощает ее ради ненужных ей целей и ценностей, паразитирует на ее культуре, ссорит с ней ее соседей. Москали – это не нация, это – сборный образ слуг и "больших кормчих" империи. Попробуем описать этот вид имперцев – и не только из узкого научного интереса. Откуда москали взялись Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями,

    Бо москалі – лихі люде, роблять лихо з вами. (Тарас Шевченко)

В "Упанишадах", "Ригведе", Библии и других "словах-о-полку-игоревем" о москалях ничего не пишут, и не удивительно – тогда им еще не чихалось. Москали существуют столько, сколько существует Московская-Русская-Советская империя. Как бацилла, они распространяются по всему имперскому пространству, заражая не только простых работяг, но и амбиционных интеллектуалов мифами величия, могущества и богатства – читай: спеси, грубой силы и полного желудка за чужой счет. Москали ниоткуда не взялись – их создавала правящая имперская власть. Ее начало – в разгульной опричнине времен Ивана Грозного, а, возможно и еще глубже – в орде. Тем не менее, по сути, москали как явление на наших землях появились после Переяславской рады – и первыми москалями были предатели, которые за бесценок отдавали свободу своего народа, отрекаясь от Родины за имперские привилегии. Это, в конце концов, происходит и сейчас. "Хочешь победить врага – воспитай его детей", говорит восточная мудрость. Этот метод янычар был особенно эффективно применен в СССР, где миллионы детей, чьи родители погибли на войнах или в сталинских лагерях, росли без памяти. Из таких детей формировалась каста, у которой не было прошлого. А позже их потомки продолжили дело родителей. И сейчас их вера – глубокое эмоциональное убеждение, оплетенное семейными традициями. Для того, чтобы из человека сделать москаля, его нужно люмпенизировать, оторвать его от ценностей, сделать мораль гибкой и зависимой от выгод империи. Для этого использовались города, в плавильные котлы которых бросали много разных наций.

    Впрочем, москаль – это сознание, а не происхождение. 

Признаки москаля "...Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль." (Володимир Маяковський, "Долг Украине", 1926)

    Нам не все равно, что произойдет с тем, что Россия и СССР собирали веками. (з інтернет-форуму)

Москали – по большей части кочевые (в худшем понимании этого слова) существа. Их родина или там, где хорошо (когда-то – в Крыму, в Риге, Вильнюсе или в Киеве, или во Львове, теперь – в Испании с двумя полуголыми мулатками в ванной), или там, куда пошлют расширять углубление и повышать понижение, а по большей части – широка страна их родная, где не плюнь. Им чужды европейские ценности толерантности, верховенства закона, прав человека, собственности, уважения к оппоненту и диалогу с ним. Москали – люди больших империй. Без империи москалю жизни нет. Он и в самом деле искренне верит в ее абсурдные идеалы, искренне жертвует своей жизнью ради ее безумных целей. Усеять костями пол-Сибири, принести коммунистическое счастье в последний гондурасский или бушменский дом или забабахать самую большую в мире атомную боеголовку – все это поступки, достойные москалей. Москали – по большей части гигантоманы. Вот если бы все горы в один камень, а все моря в одну лужу, и вот как булькнуть этим камнем – вот было бы величие! А еще лучше – если бы таким стратегическим камнем да и по врагам бы бабахнуть. Сразу бы замолчали, пиндосовские фашисты. Москали – существа агрессивные и постоянно враждующие. У них всегда есть враги, как правило коварные – или натовские фашисты, иливатиканские сатанисты, или дикие гуцульские бандеровцы, или мировые масоны-сионисты. Москали – по большей части существа светлого будущего, к которому идут из достаточно темного настоящего. Это светлое будущее, достаточно тусклое и малосодержательное, впрочем, успешно и нагло навязывают другим. Ну, а кому не нравится – мы не виноваты... Москали – существа с короткой и гибкой памятью. Их прошлое – все еще не до конца выяснено, но также светлое. Оно до сих пор проявляется, как фотопленка, и по сути, является зеркальным отражением светлого будущего. Они лучше помнят то, что поросло 300-годовым мохом истории, чем то, что было 15 лет назад, поэтому, как правило, много ностальгируют. Их память – исключительно выборочная, самовлюбленная и самовозвеличивающая, недиалогическая и несамокритичная. Москали разговаривают матюками, а не просто ругаются ними, как обычные люди. Каждым словом в разговоре они вступают в неестественную половую связь со своими собеседниками и их родственниками, а также с деревьями, машинами, странами, мыслями, большими философами и животными, которые случайно пробегают рядом. Иногда складывается впечатления, что видят они не глазами, а гениталиями. Их речь – это, по сути, изнасилование мозга, нахрапистое, насильническое, навязчивое превращение мира в пенисы и вагины. Москали – зазнайки и бахвалы, по большей части хамы. Они одолжили большую русскую культуру для того, чтобы ней хвастаться, а также для покорения нерусских народов и растворения их "маленьких" культур. Россиянам серьезно не повезло с москалями – вместе с имперским размахом для своей культуры они получили штамп оккупантов в придачу. Прямой пример такого вреда – ошибочное отождествление москаля с россиянином. Москали – любители раздавать ярлыки. Все, кому что-то не нравится, превращаются в фашистов, вражеских шпионов, предателей и просто врагов народа. Внутривидовые отличия москалей Российская Империя собрала огромные земли, от Аляски до Варшавы, и Финляндии.

    Многие сами теперь по себе, и дай им бог здоровья и процветания, многие с нами.
    Но слюной брызжют только у вас, в хохляндии, да главный грузин. (з форуму УП)

Москаль – существо напрочь разнотипное. Наверное, только у насекомых большее разнообразие видов. Поскольку империя – потуга милитаристическая, то армия – ее острие, а армейский москаль – самый эталонный типаж – само слово "москаль" не зря происходит от названия солдата царских войск. "Вот здесь стояли атомные подводные лодки. А здесь складывали боеголовки. Одна такая головка – и Флориды больше не существует! Представляете – не существует больше Флориды!" – с ностальгирующей радостью заявил один из таких имперцев в музее подводных лодок в Севастополе. "Наукой доказано – украинского языка не существует!" - слоган отдельного, научного вида москаля. Эти люди настойчиво деконструируют любые альтернативные "русскости". Существуют и другие москали. "Тупой вонючий жлоб-хохол" не дает жить бытовому москалю, "антихристианский мазепинско-петлюровский укрожидомасон" - религиозному москалю, "хохол, которий тырит газ" - экономическому москалю. "Говори со мной по-человечески!", - требует продавщица родом из Полтавщины или Хмельнитчины в киевском супермаркете – вот вам и базарный москаль. Среди москалей – те, которые отреклись от себя, инертные люди, напуганные (а потому агрессивные) индивиды, а также глубоко убежденные в своей миссии имперцы. Так что, как видите, мотивация быть москалем – совершенно разная. Москаль – существо, согласно законам Дарвина, эволюционирующее. Сначала был гомо империкус дореволюционис, позже – гомо советикус – очередной этап эволюции имперца. Сейчас имеем новый, еще не до конца описанный вид "гомо посткомунистус".

    Вышеописанный "москаль" – это "идеальный", и, следовательно, несуществующий москаль. 

Таких не бывает – они по большей части вымерли при позднем Брежневе вместе с ним. Тем не менее, 70-, 80- и даже 90-процентные москали иногда встречаются в наших степях, еще реже в лесах, и совсем уже редко забредают в наши горы. Убей в себе москаля, или надежда есть Разруха – не в клозетах, а в головах. (Профессор Преображенский) Что делать, если Вас назвали москалем? Подумайте – может, у вас есть некоторые из перечисленных выше черт. Следует, впрочем, осторожно относиться к невежеству, особенно если оно впиталось в вышитую сорочку и широкие шаровары – у нас симметрично к москалям тоже выработался аналогичный типаж. Что делать, если Вы заметили у себя симптомы москаля? Как противодействовать этому? Москаль – этот как грипп. Он может жить внутри вас. Даже 10-процентный москаль уже опасен, потому что яко вирус имеет возможность размножаться и заражать родных и близких (даже через телефон и интернет-связь) – так что будьте внимательные! Симптомы москаля перечислены выше. Москаль – это не навсегда. Это лечится – нужно только иметь желание. Нужно думать. Нужно уважать других. Нужно развивать самокритичность. Нужно быть политическим украинцем или просто толерантным гражданином своей страны – а эта идентичность с имперцем несовместима. Иногда нужно проводить профилактику – а не появилось ли вдруг беспричинное пренебрежение к другому народу, чувство превосходства и спеси, агрессии и небрежения диалогом. Нужно, в конце концов, перечитывать тексты, например, Валуевского и Эмского указов, "Интернационализм или русификацию" Ивана Дзюбы, современных шовинистов типа Дугина или хотя бы послушать Владимира Вольфовича Жириновского с его немытыми сапогами. И нужно помнить: москали – не национальность, а способ мышления. И тогда москали становятся просто моськалями – мелкими, тявкающими и смешными, иногда, правда, шумными, а, вледовательно, утомительными. А нашим слонам, конечно, пора дальше. Остап Крывдык, политолог, активист

есть ли в России «политическая нация», реальный Народ, который способен осознавать свои интересы и защищать их? Или имеется в наличии только некое «население», которому, по большому счету, наплевать, каким образом устроена кормушка, в которой три раза в день появляется жратва.

Перенаправлення

Пропоную обговорити спільнотою доцільність створення перенаправлень типу прізвище, ім'я по-батькові на прізвище ім'я по-батькові. (Наприклад Шевченко, Тарас Григорович на Шевченко Тарас Григорович; Лінней, Карл на Лінней Карл тощо). У разі схвалення визначитися, хто би зміг взятися за цю роботу.

Доцільність створення таких перенаправлень існує з огляду на те, що:

• У російській вікіпедії, з якою укрвікі постійно співпрацює, статті називаються саме таким чином. Тобто, для прикладу ru:Бандера, Степан Андреевич. Саме через це в укрвікі часто виникають статті, що названі за принципом російської вікіпедії. У нас офіційне правило іменування вимагає порядку прізвище ім'я по-батькові — без коми. Користувачі, які не дуже вникаючи у ці нюанси, часто дублюють вже існуючі статті. Це ж саме стосується і дослівних перекладів з рувікі, при яких перекладачі часто залишають прізвища у вказаному вище порядку і посилання залишаються червоними.
• Українська вікіпедія потребує великої кількості сторінок для підвищення показника глибини (depth). Мали б з кілька тисяч сторінок, що могло б вплинути на цей показник
• Сторінки ці нікому не заважають, навпаки допомагають при пошуку. Створити їх неважко, якщо би цим займалися боти. Тому, вважаю таку пропозицію слушною. Залишаю місце для критики. --Tomahiv 20:19, 23 травня 2008 (UTC)

Я вважаю ці перенаправлення недоцільними —
Офіційне правило іменування не існує. Ідея побудована на хибних передумовах.
Якщо хтось створює статтю з комою в імені, вона швиденько перейменовується. Мабуть маються на увазі не дослівні переклади, а комп'ютерні, які мають бути перевірені на помилки та на червоні посилання.
Штучне підвищення показника глибини — я вважаю чимось щось на кшталт підроблення статистики. Кого будемо обманювати - себе?
Я не думаю щоб якась людина використовувала кому в ключі пошуку - це просто не приходить в голову вставляти кому в ім'я. Це ніяк не допоможе у пошуку.
Створення перенаправлень ботами приведе до збільшення безладу у іменуваннях статей. Чи потрібні перенаправлення "Остап, Вишня" -> "Остап Вишня", "Володимир, Святославич" -> "Володимир Святославич" та "Гай, Юлій Цезар" -> "Гай Юлій Цезар"?
--Tigga 23:07, 23 травня 2008 (UTC)

Аргументи, які висловив Tigga проти, вважаю набагато переконливішими, ніж агементи за, які висловив Tomahiv. Тож проти таких перенаправлень. --OlegB 04:18, 24 травня 2008 (UTC)

Вбив того, хто написав би моє прізвище ім'я по-батькові через кому:). То видумка Рувікі. Вона не підкріплена правилами правопису і не підтримана іншими вікіпедіями. Та і там не всі в захваті від коми, проте вже пізно щось перероблювати--Kamelot 04:30, 24 травня 2008 (UTC)

Підтримую, нічого задурювати собі голову чужими дурницями. --Raider 06:50, 24 травня 2008 (UTC)

Швдише за все, це вигадано не у РуВікі. Здається, в деяких мовах прийнято писати англ. name surname, або нім. Vorname Name коли ж прізвище ставиться першим, то прийнято писати його через кому англ. Surname, Name. Можливо, я і помиляюсь, але, тим не менш, не бачу жодного сенсу в створенні перенаправлень з комою. --vityok 11:41, 24 травня 2008 (UTC)

Єдиний плюс таких перенаправлень у тому, що легше розрізнити, де прізвище, а де — ім'я. У цілому вважаю їх непотрібними.

Чи писати у статтях про міста, як їх назви пишуться кількома іншими мовами?

Хтось недавно видалив такі відомості зі статті Житомир. Аналогічна дія в англійській Вікіпедії була скасована. Тут поки що мовчать. Вирішуйте. --D.A.M. 19:52, 31 травня 2008 (UTC)

Особисто моя думка наступна - назви кількома мовами доцільні лише у випадку коли в місті живе кілька різномовних громад, коли місто змінювало свою назву і т.п. тобто коли дійсно є причини для подібного. Просто перелік як назва записується кількома мовами як на мене не потрібний. --Raider 09:57, 1 червня 2008 (UTC)

Так, назви іншими мовами писати не варто. Для цього є Вікісловник.--Ahonc (обг.) 11:36, 1 червня 2008 (UTC)

Ні, писати назви іншими мовами треба. На те тут і енциклопедія. Будь-яка, інформація буде корисна. Якщо інформації забагато - скидайте у примітки.--日本地理 11:45, 1 червня 2008 (UTC)

У світі сотні мов (лише Вікіпедії на 260 мовах є), якщо на всіх писати, то це займе половину статті, якщо не більше.--Ahonc (обг.) 11:49, 1 червня 2008 (UTC)

Як не дивно але Агонк правий. Буває ж таке... --Raider 12:00, 1 червня 2008 (UTC)

Тільки для іноземних міст мовою їх населення. Інше можна легко віднайти по інтервіках. --А1 15:24, 1 червня 2008 (UTC)

Я мав на увазі назви міст іноземними мовами, які збагачують статтю і пов'язані з історією цього міста. Наприклад, є унікальні назви Львова польською, німецькою, єврейською, вірменською. Чому б їм не бути у статті? Або скажімо є японські і китайські назви Владивостоку. Тобто, на мою думку, будь-яка цікава і корисна інформація, що підтверджене джерелами, має бути у статті. --日本地理 15:29, 1 червня 2008 (UTC)

Хм, тобто можна сформулювати так - історичні назви та назва міста мовою сусідів. В принципі логічно. В такому вигляді я пана з ім'ям з різних закарлючок підтримую. --Raider 15:33, 1 червня 2008 (UTC)

2Raider: ті карлючки ієрогліфами називаються, 2Alex: Владивостока, а не Владивостоку. щодо Львова згоден, не зрозуміло тільки, до чого там вірменська назва.--Ahonc (обг.) 18:21, 1 червня 2008 (UTC)

Та я знаю, що то канджі, але як на мене не ввічливо називатися незрозумілим для громади письмом. Щодо Львова та вірменської то свого часу у Львові була одна з найбільших та найвпливовіших вірменських громад в Європі. --Raider 19:21, 1 червня 2008 (UTC)

Вважаю, що потрібно висвітлювати назву міста іншими мовами, якщо на це була історична причина (тобто підтримую думку Алекса). Наприклад, для таких міст: Львів, Тернопіль, Ужгород, Холм, Перемишль, Берестя, Гданськ, Відень, Стамбул, Вільнюс, Калінінград, Владивосток, Харбін тощо.--Ynesyn 19:36, 1 червня 2008 (UTC)

Ну так про це в історії міст буде (має бути) написано.--Ahonc (обг.) 20:41, 1 червня 2008 (UTC)

На мою думку, для міст в Україні на початку статті назви іншими мовами писати не варто. Їх можна вказати у спеціальному розділі (Назви іншими мовами), або "Походження назви", чи "Назва", чи й навіть у "Історії". Крім того, можна дати посилання на вікісловник, і в ньому хоч 1000-ею мов написати назву міста --Tomahiv 04:46, 2 червня 2008 (UTC)

Підтримую, врешті решт, є інтервікі. --yakudza พูดคุย 23:15, 2 червня 2008 (UTC)

Якість УкрВікі:Сільради

Пропоную не створювати статті про всі сільради, виключно про ті що мають декілька НП, або якщо дійсно, крім даних з сайту ВР, є про що написати. Створені стаби вилучити. Вони будуть стабами завжди--Kamelot 02:50, 2 червня 2008 (UTC)

В Україні 10 278 сільських (не селищних) рад, з яких 3 271 сільрада складається з одного НП (31,8%). На мій погляд, про всі сільради все таки має бути статті, тому що не дуже зрозуміла логіка - про деякі ради ми робимо статті, про деякі ні. Для більшості користувачів (не дописувачів) така логіка, навіть якщо для себе ми її обґрунтуємо, буде непрозора. Але, я не впевнений, можливо потрібні ще аргументи. Треба обговорити. --Darvin 23:11, 2 червня 2008 (UTC)

Камелоте, а в заливці Генкіна, що планується, сільради не передбачаються?--Ahonc (обг.) 15:45, 3 червня 2008 (UTC)

Please have a look

Sorry, I did not know where to go on Ukrainian Wikipedia to post this. If you could spread this to interested Ukrainian users participating on English Wikipedia:

1. Discussion of Deletion of Template:Romanian historical regions[1]
2. Discussion of renaming ro.wikipedia.org into mo-ro.wikipedia.org[2]

Thank you in advance if you can repost the message where it belongs for interested Ukrainian users speaking English.--Moldopodo 21:36, 1 червня 2008 (UTC)

Якщо кому цікаво - йдеться про об'єднання молдовської та румунської вікіпедії в одну або перейменування румунської. Якщо я правильно зрозумів, Moldopodo вважає, що оскільки румуни називають свою мовою румунською, а молдовани - молдавською, хоча насправді мова одна й та сама, то слід було б використовувати якусь компромісну назву (mo-ro). Здається, його пропозиція має більше противників. --А1 15:21, 3 червня 2008 (UTC)

Так, ця пропозиція навряд чи буде прийнята. Навіть в Молдові, здається, нема єдиної думки щодо того чи вважати румунську та молдавську мови однією мовою. А у румунів щодо цього думка спільна, що ніякої молдавської мови не існує, є тільки румунська. Молдавська Вікіпедія була на кирилиці, яку вже майже 20 років практично ніхто не використовує. --yakudza พูดคุย 08:00, 4 червня 2008 (UTC)

Молдавська Вікіпедія вже давно закрита. Але її час від часу хочуть відродити.--Ahonc (обг.) 15:37, 3 червня 2008 (UTC)

Політика щодо не-невільних ресурсів

Ситуація, яку не раз зустрічав. У вікіпедії перепубліковуються (копі-паст) тексти з (серйозних) сайтів, на яких не міститься інформації про обмеження у використанні матеріалів. Часто це роблять новачки або разові відвідувачі, від яких не добитися відповіді. Якою має бути реакція адміністрації на такі випадки? Політика тут розходиться, дехто вважає це копівіо, дехто ні. Правила вікі, на американський манер, явно говорять лише про ліцензійні тексти.Deineka 21:24, 3 червня 2008 (UTC)

Копівіо. Ми не можемо послаблювати "американські" правила щодо вікі, можемо лише посилювати їх.--Ahonc (обг.) 21:41, 3 червня 2008 (UTC)

Згоден з Агонком. --Darvin 22:58, 3 червня 2008 (UTC)

Не згоден з Агонком. Крок врпаво крок вліво- розстріл. Логіка звісно в такій поведінці є, але то тюремна логіка, поза тюрмої їй не місце. --Raider 07:19, 4 червня 2008 (UTC)

Позитивнамає бути реакція, а яка ще? Нема ліцензії нема зауважень, а Вікіпедії користь! --Raider 07:19, 4 червня 2008 (UTC)

У Вікіпедії можуть бути розміщені тексти тільки з сайтів, де явно написано, що матеріал розповсюджується під ліцензією GFDL або CC.--Ahonc (обг.) 07:36, 4 червня 2008 (UTC)

Кому я винен всім прощаю! --Raider 07:47, 4 червня 2008 (UTC)

До Raider щодо АП. У Вікіпедії не діє правило: Все що не заборонене — дозволене, навпаки: Все що не дозволене є забороненим. Це стосується суто авторського права--Kamelot 07:41, 4 червня 2008 (UTC)

Коротше кажучи тягнути слід тихо й так щоб ніхто не бачив, а також не давати посилання звідки взято, аби не придралися щодо копіїва.

А за це потім можна по вухах отримати від адміністраторів.--Ahonc (обг.) 08:14, 4 червня 2008 (UTC)

Можна придратися щодо відсутності верифікації:). З цієї ситуації є вихід. Можна доповнити текст копіва інформацією з інших джерел, тоді вже це буде інша стаття. На слова вирази і речення ще ніхто не придумав ліцензій:)--Kamelot 07:53, 4 червня 2008 (UTC)

Кого та верифікація серйозно турбує? От кого турбує нехай вони цим і займаються. --Raider 08:04, 4 червня 2008 (UTC)

Дивіться Вікіпедія:Авторські права. У розділі «Права та обов'язки дописувачів» написано:

Але публікуючи матеріал, Ви не повинні порушувати нічиїх авторських прав, тобто Ви повинні володіти авторським правом на матеріал, який публікуєте (наприклад, якщо Ви самі його створили), чи Ви отримали цей матеріал з джерела, яке дозволяє його ліцензування на умовах GFDL (наприклад, джерелом був публічний домен, або матеріал було опубліковано на умовах GFDL).

--Tigga 08:01, 4 червня 2008 (UTC)

Ага, покажіть мені ліцензію на GFDL на Історію Геродота наприклад чи на Конституцію України. Тож це м'яко кажучи не вичерпний перелік з чого слід користатися на 144%. --Raider 08:04, 4 червня 2008 (UTC)

Щодо Конституції України — уважно читай текст Шаблон:PD-UA. Щодо Геродота, так він помер трошки більше ніж 70 років тому:)--Kamelot 08:10, 4 червня 2008 (UTC)

Головної думки ці зауваження не скасовують. --Raider 08:12, 4 червня 2008 (UTC)

А яка головна думка?--Ahonc (обг.) 08:14, 4 червня 2008 (UTC)

Про не вичерпність наведеного переліку. --Raider 08:19, 4 червня 2008 (UTC)

Не вичерпний з чого?--Ahonc (обг.) 08:20, 4 червня 2008 (UTC)

Не вичерпний щодо до що слід мати аби не порушувати гидотну юридичну фікцію авторське право. --Raider 08:29, 4 червня 2008 (UTC)

Щодо авторського права він скоріше невичерпний.--Ahonc (обг.) 08:42, 4 червня 2008 (UTC)

• У даному випадку потрібно звертати увагу не на американське законодавство, а на українське, бо більшість цих творів опубліковано в Україні. В якому ст.11,п.2 [3] сказано

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Тобто будь який опублікований твір (текст, зображення, медіа тощо) є ліцензійним не залежно від того чи містяться явно вказані обмеження у джерелі на їх публікацію чи ні. Виключенням із цього є твори описані у статті 10.

Не є об'єктом авторського права: а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації; б) твори народної творчості (фольклор); в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій; д) грошові знаки; е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду). Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д" частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

Також, згідно цього закону, через 70 років після смерті автора твори переходять у суспільне надбання і можуть вільно використуватись. Крім того, автор може дати явний дозвіл на використання свого твору на умовах ліцензії GFDL (для текстів) або будь-якої іншої вільної ліцензії для зображень. --yakudza พูดคุย 08:32, 4 червня 2008 (UTC)

Американські закони теж потрібно враховувати, бо сервери Вікіпедії знаходяться в Сан-Франциско (США).--Ahonc (обг.) 08:35, 4 червня 2008 (UTC)

А не у Флориді? Американське законодавство враховується коли розглядати використання матеріалів, а от щодо набуття авторського права, то тут діє закон тієї країни, де твір був опублікований. Україна підписала міжнародні конвенції щодо АП, і законодавство більшості країн визнає саме цей принцип. --yakudza พูดคุย 08:45, 4 червня 2008 (UTC)

Вони переїхали: commons:Wikimedia Foundation/offices.--Ahonc (обг.) 08:48, 4 червня 2008 (UTC)

Переїхав тільки офіс. Сервери не переїхали, вони знаходяться у Тампі, Флорида а також у Амстердамі та Сеулі. --Tigga 00:16, 5 червня 2008 (UTC)

Законодавсто України в цьому питанні звісно реакційне, але простір для казуїстики усе ж таки лишає. Тому слід не йди як барани за ним, а ретельно пролазити через усі дірки в паркані. --Raider 08:37, 4 червня 2008 (UTC)

Ні воно не реакційне, а доволі стандартне, бо було розроблене на основі міжнародних договорів. Український закон цілком відповідає міжнародним нормам і доволі схожий на більшість законів інших країн, в деяких деталях "реакційніший" в деяких "ліберальніший".--yakudza พูดคุย 08:45, 4 червня 2008 (UTC)

Воно в межах здорового глузду стандартне, але внаслідок неакуратності у формулюваннях воно потенційно дико реакційне і дозволяє підтягти під предмет своєї дії незрівнянно більше коло речей ніж в інших країнах. Бачив якось детальний розгляд по пунктам, що та як. --Raider 08:52, 4 червня 2008 (UTC)

Мене також дещо не влаштовує в законодавстві. Зокрема про АП: відсутність вільної панорами. Проте на це більшість закриває очі, розуміючи безглуздість. Якщо бажаєте змінити закони, раджу йти у депутати ВР, якщо ви ще не депутат, а не точити ляси про несконалість законів--Kamelot 08:56, 4 червня 2008 (UTC)

Ага, розслабитися й отримувати задоволення... вибачайте, але мені таке не до душі. Але дійсно замовкаю, бо усім все й так ясно. --Raider 09:10, 4 червня 2008 (UTC)

Райдере, тебе ще за сепаратизм не блокували?--Ahonc (обг.) 08:40, 4 червня 2008 (UTC)

Ні, такого в моєму послужному списку ще не було. А що є така стаття? --Raider 08:43, 4 червня 2008 (UTC)

Схоже, ми відхилилися від теми. Стаття є в Кримінальному кодексі, а не в Законі про АП і СП.--Ahonc (обг.) 08:45, 4 червня 2008 (UTC)

Правильно, закінчуйте флуд, бо неможливо нічого написати - йдуть постійні конфлікти редагувань :) --yakudza พูดคุย 08:47, 4 червня 2008 (UTC)

• дякую yakudza за роз'яснення. прості речі, які треба знати.Deineka 22:06, 4 червня 2008 (UTC)

Політика щодо вилучення нових статей

Прошу розглянути і затвердити в Правилах Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення#Критерії номінації статті на вилучення цю Пропозицію щодо конкретного терміну номінації на Вилучення для Новостворених статей. --Wanderer 21:29, 11 червня 2008 (UTC)

Голосування на вилученні

На сторінці Вікіпедія:ВИЛ Поміж іншого є такі слова:

Враховуються лише голоси зареєстрованих користувачів, які мають не менше 50 редагувань у просторі статей на момент винесення статті на вилучення.

1. 50 редагувань то не так вже й багато, за бажання можна наробити «ляльок» і голосувати.
2. Новачок що створив статтю може на момент її висунення на вилучення й не мати 50 редагувань, отже його голос не буде враховано.
3. Аноніми мають такі ж права на створення та редагування статей як і зареєстровані користувачі.

Оскільки Вікіпедія — не бюрократія і адміністратори самі в змозі відрізнити «пусті» голоси, пропоную прибрати це речення, оскільки воно не несе реальної користі. —Yakiv Glück 15:55, 4 липня 2008 (UTC)

Окрім прав є й обов'язки, потім демократія грунтується на участі членів спільноти в управлінні, не члени спільноти йдуть лісом. Тож вимоги щодо реєстрації та кількості редагувань правомірні, єдине що дійсно потребує змін, це мінімальна кількість редагувань - як на мене вона має бути в кілька раз більшою десь 200-250 редагувань. А враховувати голос новачка що створив свою першу статтю то просто дурість. --Raider 16:09, 4 липня 2008 (UTC)

проти тези Yakiv Gluck.--Albedo 16:16, 4 липня 2008 (UTC)

Вікіпедія - не демократія! Спільнота тут ні до чого, це не соціальна мережа, це енциклопедія! --Yakiv Glück 16:22, 4 липня 2008 (UTC)

То була солодка й марна мрія засновників, її безглуздість очевидна хоч би тому, що якщо це так то навіщо узагалі якісь голосування? Але ж ні таке є. Дуже просто бо ніхто не хоче працювати в зовсім нерегульованому просторі, а демократія у Вікіпедії найефективніший механізм регулювання та управління. А щодо іншого, то люди можуть зпівпрацювати лише в межах соціуму, бо усюди де співіснує більше однієї людини соціум утворюється автоматично, така вже біологія. Так от під час створення енциклопедії ми співіснуємо в одному просторі, ба більше ми навіть співпрацюємо. Заперечувати наявність вікіпедійної спільноти, бо це енциклопедія то не бачити Сонця в полудень ясного дня. --Raider 16:31, 4 липня 2008 (UTC)

Albedo вміє вислювувати свої думки в своєму стилі. Не зрозуміло чи він проти виділених строк чи проти висловлювання Raiderа. Проте правило працює і небачу сенсу його змінювати в більш чи менш ліберальну сторону--Kamelot 16:53, 4 липня 2008 (UTC)

+ користувач має бути зареєстрованим не пізніше часу створення статті-кандидата --AS 17:30, 4 липня 2008 (UTC)

• Ми вже свого часу обговорювали із YG це питання трошки в іншому ракурсі. Це правило - не панацея, а лише невеличкий бар'єр проти залучення до обговорень сокпапетів та мітпапетів. Воно не ідеальне, але поки воно діє я не бачу сенсу його змінювати. Але справді, зі збільшенням кількості користувачів може так статись, що воно не дозволить відкидати сок- та мітпапетів, а також організовані групи голосувальників, як це є зараз у англо- та рувікі. Ось тоді і буде сенс повністю відійти від механічного підрахунку голосів, а рахувати тільки аргуметни та їх силу, як це зроблено у більших за кількістю учасників вікіпедіях. --yakudza พูดคุย 17:52, 4 липня 2008 (UTC)

Бояся я що підрахунок сили аргументів то стежка куди кривіша за голосування. Втім може безпідставно боюся. --Raider 19:41, 4 липня 2008 (UTC)

Так, це певною мірою, крива стежка але на неї доведеться ставати у тому випадку, коли виникають організовані або самоорганізовані групи користувачів, які намагаються за допомогою голосувань просовувати певно точку зору. Ця загроза більшою мірою характерна для "імперських" вікіпедій (англійської, російської тощо), тобто тих вікіпедій, в яких зібрані люди дуже різних культурних та етнічних середовищ, меншою мірою для інших. Наприклад, якщо в статтях навколо вірмено-азербайджанських конфліктів існує тривала суперечка між двома точками зору, то навколо цих статей можуть об'єднуватись користувачі, які будуть солідарно виступати у всіх обговореннях і простий підрахунок голосів стає неефективним. --yakudza พูดคุย 13:03, 14 липня 2008 (UTC)

Однорідні посилання

Пропоную, зробити це офіційним правилом Вікіпедії Вікіпедія:Уникайте однорідних посилань. З тим, щоб більшість робочих моментів вирішувалось на сторінці обговорення.

Дуже не подобається шаблон "це незавершена стаття з такої-то теми". По факту всі статті в вікіпедії незавершені, інакше на таких статтях стояла б заборона редагування. Також дуже неподобається шаблон, який вимагає вставити якусь картку в статтю. Він вигладає неестетично і псує враження від статті.--Kusluj 11:18, 14 липня 2008 (UTC)

Стаття незавершена = заготовка, але певно "це заготовка з теми ***" звучить не так добре. А статтями без картки треба не милуватись а додавати картку, аби було чим милуватись. --Yakiv Glück 11:30, 14 липня 2008 (UTC)

• У тій статті дуже багато помилок, тому її поки не можна приймати як керівництво. До речі, переклад Self-references як "однорідні посилання" мені здається не дуже вдалим. --yakudza พูดคุย 13:44, 14 липня 2008 (UTC)

Статті сироти

Пропоную прийняти як рекомендації: Вікіпедія:Статті-сироти а також пов'язані з нею

• Вікіпедія:Безвихідні статті
• Вікіпедія:Ізольовані статті
• Вікіпедія:Ізольовані кластери
• Вікіпедія:Ланцюги ізольованих кластерів

Оскільки їх (вищезазначені проекти рекомеднації) направлено на покращення зв'язності вмісту Вікіпедії, а отже і її якості. А також у зв'язку з розвитком проекту Зв'язність, котрому треба чимось керуватись (тобто діяльність має бути схвалена спільнотою). --Yakiv Glück 12:47, 18 липня 2008 (UTC)

Рекомендації?--Ahonc (обг.) 19:58, 18 липня 2008 (UTC)

Ну "поради" якщо хочете. На них ставлять шаблон {{рекомендація}}. --Yakiv Glück 20:22, 18 липня 2008 (UTC)

Узагалі-то guideline — це керівництво (рос. руководство), а не поради.--Ahonc (обг.) 20:25, 18 липня 2008 (UTC)

LOL. guidelnes - посібник, російською руководство - коли за руку водять.

А в нас то поради/рекомендації. Це вже окрема тема. --Yakiv Glück 20:31, 18 липня 2008 (UTC)

Ці статті вимагають опрацьовування перед тим як стати рекомендаціями... --Tigga 21:17, 18 липня 2008 (UTC)

Я ж ж для того їх сюди й виніс, аби кожен міг покрацити чи запропонувати певні зміни. --Yakiv Glück 06:49, 19 липня 2008 (UTC)

Донощицтво та шкідництво Агонка

Прошу взяти участь в голосуванні та висловити свою думку. --Raider 07:50, 19 липня 2008 (UTC)

Реструктуризація сторінки завантаження файлів

Перенесено із Обговорення користувача:Turzh#БотКет

Якщо ви хочете зменшити кількість погано проліцензованих зображень, у першу чергу приберіть їхнє джерело.

• Поставте приклади правильно заповнених шаблонів на сторінку завантаження
• Приберіть звідти ідіотський викидний список, який робить усе що завгодно, крім очікуваного - заповнення поля "ліцензія" на формі, або хоча б змусьте його працювати коректно за системою, що бачу, те й маю.
• На формі записано, що можна скористатися шаблоном, а для мене і для багатьох інших означає те, що можна й не скористатися.
• Приберіть ідіотські поля "автор" і "джерело" з шаблону, або хоча б вкажіть, що туди писати. Я, наприклад, не знаю. Я їх просто викидаю, бо писати "я" і "файл на моєму комп'ютері" вважаю наглим.

Більшість користувачів, які хочуть завантажити зображення менш усього зацікавленні у прочитанні 20 сторінок юридичної літератури, перш ніж це зробити. Більшість поняття не має, що таке ліцензія, і, головне, навіщо вона потрібна. Тому все потрібне має бути під рукою, найкраще "коза". 77.121.52.232 21:59, 21 липня 2008 (UTC)

До речі, в Коммонс уже перекладена основна сторінка для завантаження українською. Можна взяти за основу її. Щодо джерела: для більшості зображень зазначення джерела обов'язкове, для того, щоб будь-хто міг перевірити правильність ліцензії (якщо ви автор, то пишете власна робота чи own work).--Ahonc (обг.) 07:40, 23 липня 2008 (UTC)

Додавання інформації з "Досьє"

Шановне панство! Пропоную на Вікіпедії додавати посилання на мій ресурс "Досье" (www.rudenko.kiev.ua) у тих випадках, колий йдеться про досьє політиків. Зібрана мною інформація викладена у трьох моїх книжках "Вся президентская рать", "Вся Юлина рать", "Вся премьерская рать".Інформація вся перевірена і пройшла "сертифікацію" читачами книжок. Думаю, цілком буде логічно, якщо читачі серед Вікіпедії інших "Джерел" будуть бачити посилання і на "Досье". Тим паче, частково ці посилання у Вікіпедії вже є із посиланням на якийсь незрозумілий для мене сайт "Клан Януковича", який без мого дозволу розмістив у себе на сайті моє досьє без посилання на мене і на мій ресурс. Дякую. bax— Це написав, але не підписав, користувач Bax (обговорення • внесок).

Сергій, ні, я особисто, проти. Ти зробив гарну роботу, в твоєму досьє велика кількість політиків, і я поважаю тебе як фахівця, але пропоную спочатку прочитати правила Вікіпедії, наприклад Вікіпедія:ЧНЄВ. Посилання на твій сайт були б доречні, якби в статтях використовувалась інформація з твого досьє, а ще краще якби ти особисто зробив декілька "добрих" статей, тим більш, що інформації в тебе більше ніж в будь кого. А "Клан Януковича" треба прибрати, тут я з тобою згоден. --Darvin 14:14, 26 липня 2008 (UTC)

Дякую за відповідь:). Просто я не зрозумів, проти чого ти. Додати статті до Вікіпедії я можу, особливо ті, яких тут немає. Та й зрештою - розширити досьє, що вже існують. Але я буду це робити у разі, якщо як джерело буде стояти мій сайт. І хотілося б, щоб при цьому мені не блокували IP. Ось про що мова.--Bax

Якщо будете додавати нові статті, або нові матеріали до існуючих статей, то безумовно посилання на www.rudenko.kiev.ua не тільки дозволене, але й потрібне, як посилання на джерело інформації. Взагалі я таку роботу тільки вітав би - наш "політичний сектор" не встигає за сучасністю. Але не додавайте посилання на свій сайт, якщо ви не доповнюєте суттєво вже існуючу статтю - це виглядає як спамерство. --А1 15:18, 26 липня 2008 (UTC)

+1. Саме про це й мова була. До речі, давно збирався тобі запропонувати долучитися до Вікіпедії. Твоя допомога тут дуже потрібна. --Darvin 18:26, 26 липня 2008 (UTC)

Пропонуй:)--Bax

Manual for new and small Wikipedias

Hello, at Meta there are pages created to help new and small Wikipedias: Manual and Wikipedia and help pages. You are welcome to have a look and comment. Kind regards --Ziko 23:15, 15 серпня 2008 (UTC)

Приняття правил

«Вікіпедія:Іменування статей/Японія» було прийнято офіційним правилом користувачем Користувач:日本地理 (сокапетом Алекса К ?). Голосування не було, пропозиція була висунута не зважаючи на заперечення щодо необхідності мати окреме правило для японських імен. Дійсно, якийсь фарс. Заслуговує до включення до Вікіпедія:Гумор. --Tigga 09:52, 8 вересня 2008 (UTC)

Власне там було обговорення. Якщо в укВікі-ї звикли все вирішувати голосуваннями, то можете його розпочати (чи попросити бюрократа щоб було більше бюрократії). Здоровий глузд підказує, що запропонований проект можна вважати правилом. Хоча можливо Алексу краще було б дочекатись, доки підсумок підведе адміністратор, аби не виглядало як "сам п'ю, сам гуляю" %) --Yakiv Glück 11:26, 8 вересня 2008 (UTC)

Tigga, десь записано, що всі правила і поради повинні прийматися обов'язко голосуванням. Чи що їх повинен приймати бюрократ чи адмін? Без адмінповноважень ніяк? Обговорення було тиждень, в оголошенні стояло повідомлення про нього. Всі його бачили. Ті хто був зацікавлений висловились. Консенсус на сторінці обговорення є. Ніхто проти нічого не сказав. А тепер ви заявляєте — фарс...Ну даєте. Здається у вас легка форма адміністративної гарячки. --日本地理 11:36, 8 вересня 2008 (UTC)

До речі, якщо ви проти правила, ви можете почати нове обговорення в Вікіпедія:Іменування статей/Японія за його відкликання. Якщо ви хочете перейменувати правило на пораду (з синьою галкою) — я не проти. Але тоді слід спитати інших учасників обговорення. --日本地理 11:51, 8 вересня 2008 (UTC)

Авторські права щодо мапи

Перенесено з Обговорення:Курильські острови:

З точки зору здорового глузду потрібно зробити щось з україномовною мапою, бо не схоже, щоб автор сам намалював розміщення островів — тобто, це похідна робота. — NickK 08:36, 8 вересня 2008 (UTC)

Відповідь:

Щодо мап, то свою основу (геофізичне зображення) вони дійсно мають похідний характер, але всі надписи та позначки зроблені мною. І наскільки мені відомо, то це не є порушенням якихось правил. Якщо ж вони існують і досить жорсткі щодо таких питань, будемо змінювати роботу. Але тоді важко буде створювати гарні мапи. --Вальдимар 17:35, 8 вересня 2008 (UTC)

Прохання роз'яснити такий аспект: який ліцензійний статус мапи, створеної користувачем на основі невільного рельєфного знімку (чи мапи), проте значно доробленого користувачем. Йдеться про Зображення:Is Kuril Ru.PNG. Такі деталі у Вікіпедія:ЛЗ не описані — NickK 17:47, 8 вересня 2008 (UTC)

Я зараз знов полізу в незнайомі місця, але ризикну припустити, що якщо ліцензією не дозволено використання похідних робіт, то йдеться про порушення авторських прав. (А чому ти тут пишеш? На Вікіпедія:ЗА вже клуб правників зібрався%)) --Yakiv Glück 18:35, 8 вересня 2008 (UTC)

То хай сюди переїжджає, не моя вина, що перший запит щодо порушення авторських прав БотКетом пішов на Вікіпедія:ЗА. Як хочеш, можеш навести посилання на це обговорення там. А по суті, то я теж вважаю, що похідна робота ліцензується так само, як і оригінал — NickK 18:46, 8 вересня 2008 (UTC)

Там не вказане джерело оригіналу, тому про ліцензійний статус судити не можна. Тому до Commons не можна завантажувати. Однак таку саму карту карту, а може й кращу, можна намалювати, взявши фотознімок з космосу NASA (такі зображення вільні).--Ahonc (обг.) 21:50, 8 вересня 2008 (UTC)

Ось вільні карти кращої якості.

千島列島と周辺の地形図

Якщо їх об'єднати і редагувати вийде український варіант такої карти.--日本地理 04:12, 9 вересня 2008 (UTC)

千島列島と周辺の地形図

Голосування, щодо попереджень у списках (переліках)

Перенесено з Обговорення:Список історичних енциклопедій: Якщо вже тут така активність, то пропоную проголосувати в іншому формулюванні: Оскільки списки мають допоміжну (службову) функцію, та оскільки кожен елемент списку має бути однаково оформленим, то вважати неприпустим встановлення попереджень (шаблонів) тільки декотрим елементам списку.

хто б ще пояснив, за що я голосую, висловлюючись за чи проти. Питання голосування сформульовано нечітко. Має бути щось типа "Заборонити попередження? Так-ні?"--Deineka 09:26, 15 вересня 2008 (UTC)

Уточнюю -

"Заборонити встановлювати попередження окремим елементам списку

". --Movses

Роз'яснення: Або навішується ярлик на увесь список, або ярлик не використовується у списку зовсім. Наприклад, маємо список мед. препаратів в якому є перевірені засоби та неперевірені. В такому випадку мед. попередження буде ставитись на увесь список. Або, наприклад, маємо список обсцентної лексики. В такому випадку попередження буде ставитись на увесь список, а не на окремі слова. Аналогічно і з нашим випадком.

 За

1. Хороше формулювання --А1 06:36, 15 вересня 2008 (UTC)
2. --Movses 07:59, 15 вересня 2008 (UTC)
3. не певен щодо заборони, але в даному конкретному випадку вважаю за недоцільне мітити джерала "неблагонадійністю", адже кожна серйозна книга несе в собі якусь ідеологію--Deineka 11:39, 15 вересня 2008 (UTC)
4. Пан Deineka м’яко але точно сформулював мою думку, тому підпишусь під його словами. --Yakiv Glück 15:25, 15 вересня 2008 (UTC)
5. Verdi 15:29, 15 вересня 2008 (UTC)
6. Per Deineka. --OlegB 15:30, 15 вересня 2008 (UTC)

 Проти

1. У списку грибів не можна буде відзначити отруйні. У списку ліків - ті, що вимагають рецепту лікаря. Як можна приймати таке правило? І все заради того, щоб... Заради чого? Дядько Ігор 15:44, 15 вересня 2008 (UTC)

   Не знаю, можна чи не можна, але умовами використання Вікіпедії це не передбачено, і не рекомендовано. Бо сказано, що не дає вона медичних порад. З грибами ще хоч якось я розумію, можна вказати токсичність, бо та вимірюється (проте отруїтись можна будь чим, якщо постаратись), а з ліками як? пермагнат вже без рецепту в Україні не купиш... тоді як наркотичні знеболювальні - будь ласка. Сенс? --Yakiv Glück 17:06, 15 вересня 2008 (UTC)

   Будь-ласка, не подрібнюйте питання. Це були лише приклади. Ви проголосували за абсолютно безглузде загальне правило, що стосується будь-якого списку. Ваш голос - ваша справа, звісно. В списку футболістів ви не зможете зазначити гравців збірної. Невже ви цього не розумієте? Гляньте на список статей, які повинні бути у всіх вікіпедіях. Там деякі, добрі та вибрані, позначені зірочками. Якщо це правило пройде, то зірочки доведеться прибрати. Дядько Ігор 17:14, 15 вересня 2008 (UTC)

   Ні-ні-ні, написано в "правилі" «попередження», поясню на тих же грибах: "отруйний" - це попередження, а відмітка про токсичність, що вписується в загальний вигляд списку (коли там багато додаткової інформації) - це лише додаткова інформація. Не можна правилом заборонити те про що ви кажете, бо буде доведення до абсурду. --Yakiv Glück 17:41, 15 вересня 2008 (UTC)

   Яків мене випередив - не про відзначення елементів списку, а про попередження, подібні зібраним у Категорія:Шаблони:Попередження мова! --А1 17:51, 15 вересня 2008 (UTC)

   І шаблон НТЗ поставити буде не можна --日本地理 17:53, 15 вересня 2008 (UTC)

   НТЗ на елемент списку? --А1 18:03, 15 вересня 2008 (UTC)

   Так. Адже список може містити не лише переклік об'єктів, а й пояснювальну інформацію про них, яка може викликати сумніви. При прийнятті цього правила не можна буде ставити на елементи списків Шаблон:Перекладаю і Шаблон:Inuse-by ітп. Мені здається, що вся ця ідея з правилом нездорова — плід гарячої, але малозмістовної дискусії, що виникла від простого "биття байдиків" в Інтернеті.--日本地理 18:10, 15 вересня 2008 (UTC)

   Згоден. Гарячка. Дядько Ігор 18:16, 15 вересня 2008 (UTC)

   Чому ж. Якщо прочитати роз'яснення, то можна писати: в цьому списку є отруйні гриби, в цьому списку є НТЗ твердження, в цьому списку є пропагандистськи заангажовані енциклопедії, лише уточнити, які саме - зась. Правило безглузде, і я прошу всіх одуматися. Дядько Ігор 18:13, 15 вересня 2008 (UTC)

2. Не зрозумів, за що голосувати.--Ahonc (обг.) 16:01, 15 вересня 2008 (UTC)
3. per Дядько Ігор і Ahonc.--日本地理 16:24, 15 вересня 2008 (UTC)
4. Нема сенсу, НМСД --AS 16:49, 15 вересня 2008 (UTC)
5. Не розумію, яке ще попередження (крім того конкретного випадку) можна навісити на елемент списку? З Категорія:Шаблони:Попередження й навішувати немає чого. Це правило, близьке до абсурду. А от щодо того конкретного випадку йде окрема дискусія у Обговорення:Список історичних енциклопедій — NickK 19:00, 15 вересня 2008 (UTC)

Технічні деталі: якщо буде хоча б одна людина, що проголосує по даному запиту, то вважати голосування закритим через тиждень - 22 вересня 2008.--Movses 02:48, 15 вересня 2008 (UTC)

• Здається мені, Ви помилились з розміщенням цього голосування, бо рішення приймається не лише щодо цієї статті. Краще було б до кнайпи перенести, якщо вже голосувати будуть... Тепер звернемось до основ вікіпедії, а саме "у Вікіпедії немає цензури", "Вікіпедія не дає медичних порад", "вміст Вікіпедії може викликати у Вас протест". Ці правила не змінні, це такі ж положення для Вікіпедії, як конституція для держави (ні, навіть 2/3 голосів не можна прийняти зміни :) ) і згідно них потреби в "попередженнях" взагалі немає, бо користувача вже було попереджено в умовах використання. --Yakiv Glück 06:54, 15 вересня 2008 (UTC)

Ну, взагалі ви праві, але в нас ВЖЕ використовуються попередження (напр. мед.попередження), тому все ж потрібно. --Movses

Таке трапляється. Зазвичай, коли спільнота з самого початку не зрозуміла принципів Вікімедіа та Вікіпедії зокрема. Іноді попередження цілком слушні, але треба працювати над поясненням основних політик, бо з голосуваннями можна дійти до абсурду. Я загалом підтримую пропонований варіант, бо треба обирати "менше зло", але не відомо, чи є воно. Остаточно визначусь трохи згодом. --Yakiv Glück 08:08, 15 вересня 2008 (UTC)

Підсумок

пропозиція підтримана більшістю голосів - 6 проти 5 --Deineka 17:57, 12 жовтня 2008 (UTC)

Допоможіть розібратись з ліцензією на зображення.

Я завантажив файл Stepan_Vaida.jpg‎ з дозволу людини, яка його відсканувала з радянського джерела "Великая Отечественная война в фотографиях и кинодокументах. В пяти томах. 1943". - М.: Изд-во "Планета", 1986. Очевидно, що фото було зроблено в 1943-1945 роках, автор фото невідомий. Чи можна використовувати цей файл і як правильно заповнювати шаблон зображення ?— Це написав, але не підписав, користувач Pav1o (обговорення • внесок).

Не пройшло 70 років навіть з моменту публікації, не кажучи вже про 70 років з дати смерті автора.--Ahonc (обг.) 17:29, 12 жовтня 2008 (UTC)

Думаю, що в даному випадку найточніше буде відповідати ліцензія {{фотопортрет померлого}} --А1 17:27, 12 жовтня 2008 (UTC)

Вдячний за допомогу. --Pav1o 18:56, 12 жовтня 2008 (UTC)

• Якщо фото було опубліковано до 1951 року на території України та автор фото невідомий, то можна використати {{PD-Ukraine}}. --yakudza พูดคุย 11:22, 13 жовтня 2008 (UTC)

Використання статей з УРЕ

Використання статей з УРЕ порушує авторське право??? --Zombie 08:17, 11 жовтня 2008 (UTC)

Вже неодноразово обговорювалося. Див. Вікіпедія:Проект:Оцифровка Української Радянської Енциклопедії та Вікіпедія:ПЗВ4 — NickK 21:36, 10 жовтня 2008 (UTC)

Порушує.--Ahonc (обг.) 22:09, 10 жовтня 2008 (UTC)

Дивно, але АК не був таким категоричним. Хоча з АП в УРЕ дійсно не все бездоганно, АК визнав, що є певні межі, в яких матеріали УРЕ не порушуюють авторських прав — NickK 22:13, 10 жовтня 2008 (UTC)

АК відмовився приймати позов до розгляду.--Ahonc (обг.) 22:17, 10 жовтня 2008 (UTC)

Це він щодо A1 позов не прийняв, а от щодо ліцензування ніби роз'яснив. P.S. Тут новачок-плагіатор питає, а ми йому такими словами відповідаємо... — NickK 22:22, 10 жовтня 2008 (UTC)

АК,АП, A1 - це круто і дуже зрозуміло, я нічого не зрозумів P.S. Вибачаюсь якщо, це може бути прийняте як флуд. Р.P.S. А новачок-плагіатор це дуже ганебно??? --Zombie 08:17, 11 жовтня 2008 (UTC)

Малось наувазі Вікіпедія:АК, Вікіпедія:АП і Користувач:A1--Kamelot 08:26, 11 жовтня 2008 (UTC)

Щодо ганьби, то ні, просто треба не копіювати текст з чужих сайтів, а переписувати своїми словами — NickK 09:01, 11 жовтня 2008 (UTC)

Дивлячись як використовувати. Загалом чим більшим буде обсяг скопійованого літера в літеру з УРЕ матеріалу, тим більше вірогідність, що хтось із користувачів (найскорше Ahonc) звинуватить Вас у порушенні Авторських прав і тим складніше буде йому заперечити. --А1 17:48, 12 жовтня 2008 (UTC)

А навіщо заперечувати? Виправляти треба. І адміністратор мав би це знати, а не заохочувати користувачів до порушення АП. А ще з великої літери авторське право пишете…--Ahonc (обг.) 21:52, 13 жовтня 2008 (UTC)

Переклад статей з іншх вікіпедій

Вибачаюсь за напевно безглузде запитання, але розкажіть будьласка новачку-плагіатору, яка політика щодо статей перекладених з інших вікіпедій? --Zombie 21:03, 13 жовтня 2008 (UTC)

Перекладайте вільно, такі переклади не те що не забороняються, а навіть вітаються! У кінці статті бажано (але не обов'язково) вказати, звідки ви перекладали, наприклад, для російської статті це буде [[ru:Назва статті російською]], для англійської — [[en:Назва статті англійською]]. Щодо плагіатора, то не зважайте, можна вважати це першим «гливким млинцем». Успіхів! — NickK 21:10, 13 жовтня 2008 (UTC)

Не так: {{ru|шлях до статті}} або {{en|шлях до статті}}.--Ahonc (обг.) 21:30, 13 жовтня 2008 (UTC)

Агонку, хай хоча б інтервікі новачок поставить, далі вже якось можна оформити (є ж іще {{Російська вікі}} тощо). А то тобою вже новачків лякати почали (див. вище) — NickK 21:39, 13 жовтня 2008 (UTC)

Інтервіків недостатньо. Адже ліцензія GFDL передбачає зазначення всіх авторів статті (у т.ч. у похідних статтях), тому хоча б лінк на історію (або, в крайньому випадку, на саму статтю) треба.--Ahonc (обг.) 21:48, 13 жовтня 2008 (UTC)

Шо це ви за шаблони прямо в тексті статті вигадали? Просто додаємо в опис редагування коментар "переклад <постійне посилання на версію статті>". --Yakiv Glück 05:58, 14 жовтня 2008 (UTC)

Ти ж зазвичай не любиш брати прикладів ру-вікі, тому я його і не писав :)--Ahonc (обг.) 11:16, 14 жовтня 2008 (UTC)

От там до речі мені інше порадили... А оце найкращий/найшвидший спосіб. --Yakiv Glück 15:27, 14 жовтня 2008 (UTC)

Там радять те саме, що ти сказав, тільки не на постійне посилання, а на історію.--Ahonc (обг.) 21:43, 14 жовтня 2008 (UTC)

Поліпшення статей, що треба...

Поки наші автори затято працюють над польськими та японськими селами, персонажами Сипмсонів та моделями мобілок, у нас лишаються абсолютно неконкурентноздатними статті, що присвячені ключовим моментам розвитку Русі, її ключовим фігурам та фігурам тих, хто тепер зазіхає на наше право бути наступниками цієї Великої держави та нав'язує нам свою удавану єдність. Оглянтье такі статті як Московське царство, Олександр Невський, Олександр Ярославич, Іван IV Грозний, Куликовська битва — у більшості випадків, я навіть не можу нормально послатися на нашу вікіпедію, щоб тикнути своїх опонентів у різноманітних інтернет-форумах пикою в монітор. А втім посилання на українську Вікіпедію у суперечках з нашими ворогами були би корисними, і для Вікіпедії, і для укріплення української самосвідомості загалом. Пропоную над цим подумати і приділити більше уваги ключовим для розуміння нашої історії статтям. --А1 16:10, 15 жовтня 2008 (UTC)

А я б порадив залишати сварки за межами Вікіпедії і не тягнути їх сюди. А то можна подумати, що ми пишемо Вікіпедію для того, щоб потім тикати в неї пикою опонентів користувача А1 з метою відстояти чиюсь (можливо, не менш удавану) окремість. Особисто я займаюся цим з зовсім іншою метою, а саме — з метою створення повної, точної, нейтральної енциклопедії українською мовою. А взагалі кожний пише про те, що йому цікаво або в чому він розуміється, і заклики писати те, а не інше — марна амортизація клавіатури. Verdi 19:02, 15 жовтня 2008 (UTC)

Бачите, повна енциклопедія у нас поки ну ніяк не виходить, особливо в тих галузях, де її повнота була б особливо затребувана --А1 19:05, 15 жовтня 2008 (UTC)

Особисто мені більш цікавий процес, ніж результат :). Verdi 19:12, 15 жовтня 2008 (UTC)

Згідний із А1, що поки "наші автори затято працюють над польськими та японськими селами, персонажами Сипмсонів та моделями мобілок, у нас лишаються абсолютно"... величезні прогалини щодо рідніших тем, як-от, українська еміграція та діяспора, між іншими...--лк 19:26, 15 жовтня 2008 (UTC)

А ще можна згадати спорт. Зі спорту у нас тільки футбол (в основному український), теніс і Формула-1 розвинені.--Ahonc (обг.) 20:15, 15 жовтня 2008 (UTC)

Питання щодо {{PD-UA}}

Через дискусію з Агонком щодо цього шаблону, яка поступово перестала бути конструктивною (див. повну версію тут) ставлю питання тут. Що входить до поняття символи та знаки підприємств, установ та організацій, вказаному в шаблоні, який у свою чергу взяв це із статті 10. Закону України про авторське право і суміжні права? Зокрема, немає чіткої відповіді на те, чи є емблема спортивного клубу вільним зображенням як символ організації (звісно, якщо спортивний клуб чітко не вказав спосіб, у який він захищає АП на свою емблему)? Крім того, якщо не є вільними, то наскільки добропорядним є використання у, наприклад цьому списку, і в яких межах можна використовувати їх? Сподіваюся на обґрунтовані, а не емоційні коментарі — NickK 23:51, 31 жовтня 2008 (UTC)

Відкриваємо сторінку [4] і читаємо: Автор малюнку «Емблема «Футбольний клуб «Динамо» Київ» Лавренюк П.В. (свідоцтво про реєстрацію №12547), отже на це зображення є свідоцтво, тобто воно Є ОБ'ЄКТОМ АВТОРСЬКОГО ПРАВА, а стаття 10 говорить протилежне, що перелічені об'єкти не є об'єктами АП, звідси робимо висновок, що логотип не підпадає під ст. 10 Закону "Про АП і СП".--Ahonc (обг.) 10:13, 1 листопада 2008 (UTC)

Тоді прохання вказати повний перелік зображень, на які поширюється пункт «символи та знаки підприємств, установ та організацій» — NickK 11:42, 1 листопада 2008 (UTC)

• Безумовно, ця символіка є суспільним надбанням згідно статті 10 закону про АП. Те, що якісь сайти або адмінстрації цього не знають, не робить ці зображення їх власністю. Це питання вже неодноразово обговорювалось як і в нас, так і в англійській та російській Вікіпедії і такі досвідчені у галузі АП адміністратори як Lupo або Alex Spade погодились із цим. У останнього було лише зауваження, що це може не діяти у деяких інших країнах. Тим не менше в Україні всі ці зображення є суспільним надбанням, так вони захищаються законом про торгівельні марки але це зовсім інше законодавство і воно, схоже, не має прямого відношення до АП і не забороняє використання їх в українській Вікіпедії. Гадаю, що питання чи можна їх використовувати у Вікісховищі чи ні потрібно вирішувати саме там, а от в укрвікі всі ці зображення можна проліцензувати під {{PD-UA}}, додавши до них шаблон {{Trademarked}}, як це зроблено із зображеннями логотипів в німецькій Вікіпедії. До речі, в Україні вже були судові прецеденти щодо цього питання, і претенції авторів щодо творів, що підпадають під дію ст.10 були визнані безпідставними [5]. --yakudza พูดคุย 22:20, 12 листопада 2008 (UTC)

Якщо воно не захищається АП, то як могли видати свідоцтво на логотип «Динамо»??? --Анатолій (обг.) 17:04, 13 листопада 2008 (UTC)

Ну авторство його, а прав немає :) --Yakiv Glück 17:17, 13 листопада 2008 (UTC)

Німецький приклад хороший. На Емблемі «Баварії» стоїть значок ® і її досить широко використувують у футбольних списках найвищого рівня: сезони Бундесліги і шаблон поточного складу клубу. Добре, що нарешті підняли цю тему, мене давно то цікавило. P.S. А до Петра Петровича таки треба написати — може йому стаття Карпати (Львів) сподобається і фундації Вікі шось та й перепаде! --Friend 07:39, 13 листопада 2008 (UTC)

Може в німців інші КДВ?--Анатолій (обг.) 17:04, 13 листопада 2008 (UTC)

Поки що мова про українські ФК, на решту наші закони не поширюються — NickK 07:43, 13 листопада 2008 (UTC)

Посилання

Є проблема — однотипність в статтях назв розділів, що містять посилання.

Варіантів безліч Зовнішні посилання, Корисні посилання, Зовнішні лінки, Корисні лінки...

На мій погляд найкращим є просто Посилання, його значення в Вікіпедії і поза нею в Інтернеті усталилося і не є настільки неоднозначним аби вводити в оману. Важливо почути думку спільноти і сформувати консенсус. --Yakiv Glück 16:24, 12 листопада 2008 (UTC)

• "Посиланнями" багато користувачів називають джерела. А корисні посилання (лінки) — сайти, де можна прочитати додаткову інформацію про предмет статті.--Анатолій (обг.) 16:34, 12 листопада 2008 (UTC)

  Наш улюблений УЛІФ слова «лінк» не знає. Тож «посилання» справді доречніші. А от Зовнішні посилання, Корисні посилання можна лишити, хоча корисність деяких з них є сумнівною. Через нинішній конфлікт краще запустити бота (якщо знайдеться ботовласник-доброволець) для заміни «лінки» на «посилання» — NickK 16:43, 12 листопада 2008 (UTC)

  Ну Лінк — це власна назва — ім'я головного героя серії ігор Zelda, а ще кажуть якась забута міра довжини. Хотілося б почути якісь аргументи на користь тих уточнень, без яких я вважаю все чудово зрозуміло. --Yakiv Glück 16:50, 12 листопада 2008 (UTC)

  Джерела складаються з літератури (котра може мати електронну версію) та посилань (котрі складають "корисні лінки" на сайти, бо якщо лінк не корисний то йому в статті не місце). --Yakiv Glück 16:50, 12 листопада 2008 (UTC)

  Не всі посилання є джерелами. Посилання можуть бути довідковими.--Анатолій (обг.) 17:02, 12 листопада 2008 (UTC)

  Я розумію. Ніхто не писатиме перед ними Джерела, просто вони будуть так розцінюватись. --Yakiv Glück 17:17, 12 листопада 2008 (UTC)

  Чому? Ніхто писатиме ці посилання в розділі Джерела. :) --Анатолій (обг.) 17:46, 12 листопада 2008 (UTC)

  Наприклад, офіційний сайт міста/підприємства/ФК може не бути джерелом, натомість їх слід зазначити в статті. А щодо Зовнішніх посилань, то вони фігурують у 7108 статтях. І вони комусь заважають? А є ще Інтернет-посилання, яких з 20000 буде (переважно в статтях про села) — NickK 17:12, 12 листопада 2008 (UTC)

• В статті бажано мати чотири розділи: джерела, інтернет послання, посилання та примітки. Джерела - книги, звідки здерто, і де можна почитати. Інтернет посилання або зовнішні посилання - ті ж джерела, але в інтернеті, додаткове читання, так би мовити. Посилання - наукові статті із зазначення журналу й номеру, книги, з зазначенням розділу, а, можливо, й сторінки. Примітки - зауваження, уточнення автора статті. Дядько Ігор 16:44, 12 листопада 2008 (UTC)

  Наразі Примітки виконують роль посилань і приміток за вашою класифікацією і я не бачу можливості їх роз'єднати. --Yakiv Glück 16:50, 12 листопада 2008 (UTC)

  Примітками в нас зазвичай називають виноски (ті що ref) — NickK 17:12, 12 листопада 2008 (UTC)

  Я про те ж. --Yakiv Glück 17:17, 12 листопада 2008 (UTC)

  Примітки - це {{notes}}. ref - це посилання, а джерела і зовнішні посилання - загальні для всієї статті,вони не номеруються. Олексій0 заставив мене це зробити для Касабланка (фільм). І, хоча, через лінь я зробив мінімум, але згоден, що так найкраще. Дядько Ігор 17:53, 12 листопада 2008 (UTC)

  Виглядає правильно, але занадто складно, особливо для новачків. --Yakiv Glück 17:58, 12 листопада 2008 (UTC)

• За своє, може і не досить довге життя, в різних мережах, в тому числі і Інтернет, завжди використовувались гиперссылки, ссылки, які по-нашому звучать гіперпосилання, посилання. То навіщо вигадувати заново велосипед. А щодо лінків, то так називаються посилання в англомовних статтях - хай собі так і називають. Я за Посилання (я так і пишу у статтях). --Вальдимар 17:03, 12 листопада 2008 (UTC)
• Звісно посилання. Треба з чогось починати. Пів-Європи вже навіть на рівні урядових указів бореться з англіцизмами, які прийшли разом з найновішими технологіями. До речі, щоб спробувати пролити світло принаймні на певні ньюанси і деталі, хотів би порадитись щодо багатства мови на конкретних прикладах — розбіжностях у поглядах з Агонком:

1. Пан Агонк постійно виправляв українське слово життєпис на грецьке біографія. Чи існує і наскільки значною є стилістична різниця між ними? Бо ж грецьке є прямим перекладом українського.--Friend 18:30, 12 листопада 2008 (UTC)

   Не постійно, але кілька разів було. Камелот колись писав про різницю (зараз не пам'ятаю, де). Життєпис, це коли розписано по роках (якщо я правильно пам'ятаю): 19xx рік — в сім'ї таких народився такий-то, 19yy рік — такий-то пішов до школи і т.д.

2. Чи існує в класичній українській мові слово «навиїзді»?--Friend 18:30, 12 листопада 2008 (UTC)

   Слово вдома є, а це його антонім. Антонімом до прислівника може бути іменник з прийменником? Якщо так, тоді правильно "на виїзді".--Анатолій (обг.) 18:53, 12 листопада 2008 (UTC)

3. Хто хитріший, на вашу думку: добрий злодій чи злий добродій?--Friend 18:30, 12 листопада 2008 (UTC)
4. Сайт чи веб-, інтернет-сторінка: думки і рекомендації. --Friend 18:30, 12 листопада 2008 (UTC)

   Можливо, краще використовувати веб-сторінка, бо із сайтом словники визначитися не можуть: в одному словнику родовий відмінок сайта, в іншому — сайту.--Анатолій (обг.) 18:53, 12 листопада 2008 (UTC)

Щодо посилань та лінків. На момент коли я узявся боротися з забрудненням пошук вказував 364 статті з лінками і 38 з великим та пишним хвостом тисяч посилань. Про словники тут вже згадували, тож висновок щодо того який самий варіант вірний згідно норми та узусу очевидний. --Raider 19:23, 12 листопада 2008 (UTC)

Такі масові зміни робляться ботом. За допомогою AWB зі статусом бота (при швидкому Інтернеті) 300 статей можна виправити за півгодини.--Анатолій (обг.) 19:35, 12 листопада 2008 (UTC)

Пропозиція v 0.1

Аби ми не відходили від теми і не витрачали даремно час, змінюю пропозицію: виправляємо всюди ботом лінки на посилання і надалі рекомендуємо писати Посилання. Якщо хтось додає до них епітети — хай собі, якщо пише лінки — має бути виправлено. --Yakiv Glück 17:25, 12 листопада 2008 (UTC)

Підтримую. Хоча, здається, Raider вже все виправив, крім того, що відкотив Агонк — NickK 17:36, 12 листопада 2008 (UTC)

Ого, у нас так швидко рішення приймаються :) Не пройшло і трьох годин як є підсумок. Прямо як у Верховній Раді :) Краще поки нічого не приймати. Якщо вирішимо, що мають бути Лінки чи Зовнішні посилання, тоді знову все міняти?--Анатолій (обг.) 17:46, 12 листопада 2008 (UTC)

Яким чином можна сплутати слово пропозиція зі словом підсумок? --Yakiv Glück 17:55, 12 листопада 2008 (UTC)

Тим більше ані ти, ані Movses, ані A1 (ботовласники, чиї боти активні та працюють з автозамінами) своєї згоди тут не підтвердили. Це пропозиція, ось тут і вирішимо — NickK 18:12, 12 листопада 2008 (UTC)

Мені залишилося з півсотні статей, три сотні вже виправлено, ну й звісно десь в трьох десятках слід виправити вандалізм. --Raider 19:19, 12 листопада 2008 (UTC)

Я підтримую пропозицію, що краще писати посилання ніж лінки, але набагато важливіше визначитися як «посилання» співвідносяться зі «джерелами». Як на мене головне це "що": джерела інформації, що були використані для підготовки статті і вони ж (як правило) рекомендовані для верифікації змісту статті або джерела інформації, що рекомендовані для подальшого (/глибшого/ширшого) вивчення - так звані додаткові джерела. А те якого типу джерела - онлайнові/безпаперові (відповідно саме до них ведуть ті «посилання») чи офлайнові/паперові (тоді до них ведуть бібліографічні дані) - то вже справа вторинна, хоча онлайнові можна виокремлювати як більш зручні щодо швидкості доступу. --pavlosh ^҉ 18:31, 12 листопада 2008 (UTC)

пропозицію підтримую--Deineka 18:51, 12 листопада 2008 (UTC)

Веб-сторінка не відповідає рельності. Це в Вікіпедії у користувача одна особиста сторінка, а у підприємств/організацій — серевери з купою сторінок. --Yakiv Glück 19:19, 12 листопада 2008 (UTC)

Якщо заглибитись у етимологію слова сторінка, то воно походить від «сторона» (аркуша і т.д.).

Я за термін посилання завдяки його універсальності (мало там для кого воні корисні, а для кого ні). Хоча вважаю такий розділ доцільним, коли дійсно є посилання, які дають корисну інформацію, що не увійшла до статті (напр. музичні архіви, фотоальбоми, розписані на сотні метрів спогади сучасників і т.д.). Що ж стосується лаконічних статей про окремі терміни і поняття, то тут мабуть ліпше просто розділ "джерела" і включати в нього онлайнові і друковані поруч. --А1 19:27, 12 листопада 2008 (UTC)

Якщо вони не корисні, то нащо їх вставляти в статтю? (хіба що посилання є джерелом). P.S. У Вікіпедії є стаття Лінк, але нема статті посилання.--Анатолій (обг.) 19:35, 12 листопада 2008 (UTC)

Якщо в статтю вставляються лише корисні посилання, то нащо це уточнювати? --Yakiv Glück 20:29, 12 листопада 2008 (UTC)

Ой, не факт. Скажімо, у статті про Брітні Спірс наведено посилання, наприклад, на її фан-клуб в Росії. Воно ніби і якимось шанувальникам(цям) треба, але воно точно не є корисне у повному розумінні слова! Так що прикметник «корисний» — то питання особистого смаку. (А от на сторінку фанів Поплавського я б залюбки зайшов:)) --Friend 07:29, 13 листопада 2008 (UTC)

І взагалі твердження про корисність того чи іншого посилання змахує на ОД стверджувача, і навіть може виглядати упередженим (як у прикладі Friend'а) --А1 17:46, 13 листопада 2008 (UTC)

Угу, якісні епітети справа не добра. --Yakiv Glück 18:56, 13 листопада 2008 (UTC)

Іменування приток

 --ElimBot 21:11, 13 листопада 2008 (UTC)

Транслітерація японської мови українською абеткою

Перенесено у Обговорення Вікіпедії:Транслітерація японської мови українською абеткою --ElimBot 21:11, 13 листопада 2008 (UTC)

Корисне: Сайти про мову

Про українське в Уанеті. Сайти про мову. Частина 1 Про українське в Уанеті. Сайти про мову. Частина 2 --ElimBot 21:11, 13 листопада 2008 (UTC)

Позбавлення прав адміністраторів

На сторінці Обговорення Вікіпедії:Адміністратори#Доповнення до правил позбавлення статусу адміністратора триває #Обговорення «Змін у правилах позбавлення статусу», запропонованих користувачем yakudza พูดคุย --ElimBot 21:11, 13 листопада 2008 (UTC)

Персоналії

 --ElimBot 21:11, 13 листопада 2008 (UTC)

Cтосунки з автором

Якщо автор- близький друг, і написано його слова , то це теж порушення авторсього права?

Якщо ваш кум близький друг, а ви спите з його дружиною, то це зрада? --Yakiv Glück 17:46, 17 листопада 2008 (UTC)

Громадська та політична діяльність

===Громадська організація «ВАРТА»=== запрошує до співпраці та приєднання всіх небайдужих до долі України, та людей які цікавляться громадською діяльністю. Ми повинні зробити в україні, дійсно, свідоме громадянське суспільство!!! Інформація на сайті — http://varta.at.ua/

Коишні населені пункти

Яка політика УкрВікі до колишніх НП? На мою думку вони обов'язково мають бути присутні при умові, що в статті буде трохи більше інформації, ніж де воно знаходилося і коли було знято з обліку. До того ж картка в таких статтях зайва, оскільки вони вже за відсутністю населення не підпорядковуються нікому і нічому, не мають КОАТУУ, поштових індексів, телефонних кодів.
У випадку, якщо спільнота УкрВікі (що вже доведено численними голосуваннями завдяки команді Білецько) погоджується на таку мінімальну інформацію, я зможу пару тисяч (!) добавити статей про неіснуючі НП--Kamelot 09:01, 3 грудня 2008 (UTC)

Колишні населені пункти

Яка політика УкрВікі до колишніх НП? На мою думку вони обов'язково мають бути присутні при умові, що в статті буде трохи більше інформації, ніж де воно знаходилося і коли було знято з обліку. До того ж картка в таких статтях зайва, оскільки вони вже за відсутністю населення не підпорядковуються нікому і нічому, не мають КОАТУУ, поштових індексів, телефонних кодів.
У випадку, якщо спільнота УкрВікі (що вже доведено численними голосуваннями завдяки команді Білецького) погоджується на таку мінімальну інформацію, я зможу пару тисяч (!) добавити статей про неіснуючі НП--Kamelot 09:01, 3 грудня 2008 (UTC)

вже тільки заради топонімики доцільно виставити--Deineka 09:26, 3 грудня 2008 (UTC)

Як є що написати про НП то хай буде, як нема то нащо стаття як нема самого НП. І будь ласка не треба карток у мертвих НП --Ilyaroz 03:32, 4 грудня 2008 (UTC)

Думаю, що варто мати ці НП, принаймі буде інформація, який це був район, яка область. А то людина там народилася, а де, знайти неможливо. --kostpolt 12:37, 8 грудня 2008 (UTC)

Наприклад ось є сторінка http://memobook.midural.ru/index/ru/memobook-show-6621160173706. В ній написано "Место захоронения в с.Ханделеевка Полтавской обл.". І що ж, зараз можна знайти це село в Вікіпедії?

Проблеми орфографії

Маємо досить велику купу проблем орфографії в написанні статей, і всього такого сміття десь на 5-6 тис. рядків, тому потрібен систематичний підхід. --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

1. Апострофи (принаймні 10 варіантів)

• ’ (єдиний правильний за правилами)
• Дем»янівська
• зв*язку
• ім”я
• Об‘єднаних
• Солом`янка
• пов´язати
• об?єкта
• зобов′язань
• Роз¢яснення
• Об´єднання --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

2. Латинські цифри змішаними абетками

• Х1Х (змішані українські, латиниця, цифри)
• ХYІ (чорті-що) --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

3. Латинські літери в українських словах

• латинське «i» — найчастіше, напр. «Михайлiвський» (без додатка орфографії в Firefox важко побачити) — цієї літери найбільше, близько 2000 рядків мають таку ваду
• інші латинські літери (інколи по декілька на слово), напр., «мікрoeлeктрoнiка» має «o» та «e» латинські --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

4. Українські літери в латинських словах

• Sеnеgal - два «е» українських --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

5. «і» замість «ї» (десятки випадків)

• Украінський, украінська… --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

6. Інше сміття

• Помилки оцифровування (напр., «6» замість «б» — Ко6илянської)
  • Так Опрацьвано 47 статей. --Movses 08:36, 19 січня 2009 (UTC)
• Відсутність пробілів (ТзОВ“Йоданка”)
• Зайві цифри в словах (п0облизу)

— Це написав, але не підписав, користувач Dalekiy obriy (обговорення • внесок).

Проблема справді є, проте все не настільки погано, як здається. Якщо Ви це вже якось знайшли, то, напевно, не набагато складніше це все усунути. Зокрема, є сторінка Вікіпедія:Завдання для роботів, де можна поставити завдання на автозаміну. Суміш розкладок зараз знищує Користувач:Movses-bot, можете звернутися до його власника. Проблема лише з апострофом, бо нема консенсусу щодо того, який апостроф правильний (більшість може набрати з клавіатури лише ', що створює досить значні проблеми). Власне, це все неважко усунути ботом, якби лише був чіткий алгоритм. А за інформування дякую, спробую передати ботовласникам — NickK 09:32, 15 січня 2009 (UTC)

Пункти 3 та 4 вже виконуються в рамках завдання "Суміш розкладок". Виконується дуже повільно, але краще щось, ніж нічого. Хоча завдання формулюється досить тривіально, виправляти його не так вже й легко. Там багато чого потрібно робити вручну. Інші пункти я теж можу виконати, але я хочу спочатку вже "добити" Суміш розкладок, а вже потім братись за щось інше. Пункт 5 виконати зможу ТІЛЬКИ якщо будуть наведені конкретні випадки, або якщо буде наведено регулярний вираз для таких випадків. Апостроф набирається ALT+039. --Movses 10:10, 15 січня 2009 (UTC)

Використання апострофів яких нема на клавіатурі - «’» приведе до того що пошук користувачем слів з цім апострофів «'» буде повертати порожні результати. --Tigga 10:27, 15 січня 2009 (UTC)

Є вони на клавіатурі, просто треба нормальну розкладку підключити а не отой ідіотизм від Майкрософту. Вибачте за відвертість. --Yakiv Glück 10:55, 15 січня 2009 (UTC)

Пошуковцям все одно, хоч «’», хоч «'», можете навіть «"» ставити. --Ickis 11:07, 15 січня 2009 (UTC)

2Gluck: ну так ми ж не можемо змушувати всіх користувачів Вікіпедії міняти розкладку клавіатури задля правильного пошуку.--Анатолій (обг.) 11:19, 15 січня 2009 (UTC)

Щодо автозамін, то раніше у нас подібні завдання колекціонував Користувач:OPbot, робота має дуже довгу історію. Зараз він неактивний, але Користувач:Aibot може робити те саме і час від часу робить, так що звертайтесь. От з сумішшю розкладок, здається поки тільки Користувач:Movses системно боротеться, мій бот поки не вміє. --А1 12:20, 15 січня 2009 (UTC)

дуже погана рекомендція для правил - тут використовуйте так, а тут так. З практичної точки зору, коли є сотні дописувачів, це правило не буде виконуватися ніколи. Висновок такий, що треба обрати реально найпопулярніший апостроф ', і - закріпити його використання в правилах. Якщо в когось виникне гостра потреба роздрукувати інший апостроф - це легко можна зробити в індивідуальному порідку --Deineka 06:27, 19 січня 2009 (UTC)

Щодо розкладок, свого часу доки не розібрався з панеллю та не поміняв переглядачку усю вікіфікацію робив копіюванням з чужих статей і нічого страшного в тому не було. А насправді усі ті стогони про зміни клавіатури нагадують мені «...гаварите, на общедаступнам, на рускам...». --Raider 07:40, 19 січня 2009 (UTC)

7. Найпопулярніші помилки

Я додав нові проблемні слова на сторінці найуживаніших помилок, але оскільки для всіх цих слів кількість повторень перевищує 80, хочу продублювати їх тут (перша п’ятірка має кількість повторень):

• барокко
• благоустрій
• вебсайт
• ґранат
• грунту
• дивізіона
• діяльности
• завідуючий
• іллюстрація
• йон
• (кіно)фільма
• кооператива (242 випадки)
• маґдебурзьке (232 випадки)
• місцезнаходження (235 випадки)
• оточуючий
• переїздить
• підчас
• пункта
• района
• співпадає (284 випадки)
• торгівельний (201 випадки)
• учбових

--Dalekiy obriy 04:40, 19 січня 2009 (UTC)

• Хотів би перш за все звернути увагу на те, що найуживанішлю мовною помилкою у Вікіпедія:СНМП, схоже, є згідно з орфографічним словником, а не згідно орфографічного словника. Але то таке. Щодо цього списку, то принаймн слова їдиш, місцезнаходження, оточуючий (там треба не ботом, бо є навколишнє середовище, але все-таки оточуючий звук тощо), співпадає некоректно замінювати на збігається у математичних статтях (бо не може ж границя збіжного ряду з чимось збігатися), благоустрій невідомо на що замінюється, слово маґдебурзьке, напевно, потребує додаткового обговорення. Щодо решти слів заперечень нема, але потрібно робити заміни акуратно, а то знов народжуватимуться артисти України... — NickK 08:15, 19 січня 2009 (UTC)

  Почитав трішки про ідиш/їдиш, оскільки ulif наводить обидва варіанти, а також їдиш є трішки ближчим до оригіналу, питання по ньому знімається. Щодо «місцезнаходження», «оточуючий», та «співпадає» їх не обов’язково зовсім вилучати, або конвертувати ботом, але обмежити їх вживання бажано, все ж таки це не зовсім властиві українській слова, а кількість їх повторень вказує, що їх надуживають. Щодо «благоустрій» в словниках ulif та slovnyk.net воно є, але все ж таки відчувається, що його привнесено, r2u.org.ua дає інші аналоги, якими не треба нехтувати: лад, до́брий лад, поря́док, доброу́стрій; о[у]порядкува́ння, (до́бре) впорядкува́ння. Щодо «маґдебурзьке» я не знайшов словників (принаймні серед найавторитетніших: ulif, slovnyk.net та r2u.org.ua) підтвердження вживання літери «ґ», якщо в когось є обґрунтування чому саме ґ там має стояти, буду вдячний за посилання, бо, наскільки я розумію, в правилах зазначено, що ми намагаємося вживати чинний правопис.--Dalekiy obriy 17:19, 19 січня 2009 (UTC)

  Просто питання щодо г/ґ у такому вигляді було закріплено лише в правописі 2007 року. Це правило досі викликає чимало нарікань (принаймні серед користувачів Вікіпедії) завдяки тій обмовці «звичайно» без переліку винятків, тож я особисто не став би робити такі масові зміни без обговорення, АЛЕ в багатьох статтях про смт стоїть поле шаблону маґдебурзьке право=, яке шаблон не підтримує і яке потрібно замінити на магдебурзьке право= — NickK 18:17, 19 січня 2009 (UTC)

Застаріле порушення аторських прав

Під час дискусії стосовно правомірності зауважень до статті ru:Могилевская, Наталья Алексеевна виявилось, що у статті Могилевська Наталія Олексіївна також порушуються авторські права. Подробиці тут. --Vd437 14:51, 22 січня 2009 (UTC)

Двобій апострофів: типографський «’» проти прямого «'»

Ця тема — спроба формалізувати аргументи на користь цих двох апострофів, щоб якось зафіксувати переваги одного й іншого. --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

Прямий «'» (U+0027)

• Є у всіх редакторів Вікіпедії (в англійській розкладці, у всіх українських розкладках X.org і в новіших українських розкладках Windows)
• Англійська вікіпедія, внесла в правила en:WP:MOS
  • «Consistent use of the straight (or typewriter) apostrophe ( ' ) is recommended, as opposed to the curly (or typographic) apostrophe ( ’ ).»
  • «Рекомендується послідовний вжиток прямого апострофа, на противагу кривому типографському» --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

Типографський «’» (U+2019)

• Відрізняється від прямого апострофа, що вживається в розмітці вікіпедії, що спрощує автоматичну обробку, написання регулярних виразів або коду оброблення, і полегшує візуальний аналіз вихідного тексту
• Є близьким до візуального визначення: «Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного…», фактичний вигляд залежить від шрифтів та рушія їх відтворення, але в будь-якому випадку буде мати кращий вигляд за прямий апостроф, який майже у всіх шрифтах буде мати вигляд прямої вертикальної риски
• При потребі публікації статей не потрібно проводити заміну
• Присутній в розкладці клавіатури Ukrainian Unicode (що й в поставці X.org, і є доступною для Windows та Mac OS X), разом з типографськими лапками, тире, «ґ», символом гривні і іншими корисними символами; в цій розкладці типографський апостроф іде в першому рівні і зручний для набору (прямий розташовано на тій самій клавіші у верхньому регістрі).
• Стандарт Unicode рекомендує U2019:

  З історичних причин U+0027 — символ перевантажений значеннями. В ASCII його вживають для позначення знаку пунктуації (напр., знак правої одинарної лапки, лівої одинарної лапки, пунктуаційний апостроф, вертикальна риска або похідна) або літера модифікації (напр., апостроф модифікації або гострий наголос)… У випадку апострофа, U+02BC MODIFIER LETTER APOSTROPHE бажано ставити, коли символ позначає літеру зміни (наприклад, в транслітерації для позначення зупинки). В такому випадку його також називають апострофом-літерою. U+2019 RIGHT SINGLE QUOTATION MARK бажано ставити, коли символ представляє собою символ пунктуації, напр., «We’ve been here before». В цьому випадку, U+2019 також називають апострофом пунктуації. Але при реалізації, ви не можете припускати, що текст користувача завжди відрізняє ці два символи. Текст може виходити з різних джерел, включно з відображенням з одного набору символів на інший, який не розрізняє ці два апострофи. В цьому випадку, всі вони, як правило, будуть представлені, як U+2019.

З практичних досліджень, дуже багато популярних програми нормально з U+02BC не працюють, з U+0219 проблем в сучасних ПЗ немає. --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

Пошук

• Вживання одного чи іншого апострофу не впливає на пошук тому не впливає на читачів вікіпедії, які не роблять редагувань
• Але прямий перехід на статтю намагається знайти прямий відповідник, тому при вживанні різних апострофів прямий перехід на статтю не працює, це — головний недолік вживання типографського апострофу (принаймні в заголовках статей), оскільки читачі вікіпедії здебільшого не мають його на клавіатурі
• Ба більше, схоже жоден з апострофів рушієм пошуку не вважається за українську літеру, тому запит на «ячеславович» видасть всіх В’ячеславовичів, В'ячеславовичів і т.п...
  • схоже що українська вікіпедія використовує для пошуку lucene, яка не має аналізатора для української мови, і тому використовує стандартний, той, в свою чергу, розбиває слова з використанням java.lang.Character.isLetter(), що для апострофів U+0027 та U+2019 повертає false, тому будь-яке слово з цими апострофами фактично аналізується як дві лексеми. А от як раз для U+20BC isLetter() повертає true, оскільки цей апостроф вважається літерою. Тобто для виправлення пошуку з апострофами потрібно: або вживати апостроф U+20BC, або створити аналізатор української мови, який би сприймав U+0027 або U+2019, як частину слова. Свій аналізатор також міг би додати інші переваги: ігнорування загальних слів, відмінювання, тощо, але його написання та впровадження (особливо друге) може зайняти добряче часу… --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

Наявні статті

В наявних статтях переважає прямий апостроф, але частка типографського досить велика, тому будь-яка заміна має проводитися не вручну і тому напрям заміни не має особливого значення --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

Перевірка орфографії

Додаток Firefox для перевірки української орфографії розпізнає обидва апострофи, щоправда пропонує заміну лише з прямим (це може змінитися в майбутніх версіях додатку) --ElimBot 16:03, 20 січня 2009 (UTC)

Варіант: дозволити обидва

…як варіант, дозволити типографський лише в тілі статей, або створити перенаправлення для заголовків статей з одним апострофом на інший. Це все ж таки не оптимальний варіант, оскільки, як зазначив Користувач:Deineka, апостроф — це невід’ємна частина українського слова і бажано її все ж таки його стандартизувати. — Це написав, але не підписав, користувач Dalekiy obriy (обговорення • внесок).

А як ви пропонуєте дозволяти/забороняти? Будете жорстко блокувати за неправильне використання?--Анатолій (обг.) 09:52, 20 січня 2009 (UTC)

Думаю так само, як з типографськими лапками: занести в правила і поради, а потім вікіфікатором, ботом і просто редагуванням показувати «правильний шлях». Жорстко примушувати на таких проектах не працює, а от правила, рекомендації і регулярні коригування — інша справа--Dalekiy obriy 15:37, 20 січня 2009 (UTC)

Та от біда: лапок у назвах статей практично немає, а апостроф є. Вікіфікатор і боти тут безсилі — NickK 15:45, 20 січня 2009 (UTC)

Щось не зовсім розумію, а яка альтернатива? Лишити, як є? Десятки варіантів апострофів? В правилах рекомендувати один апостроф, в порадах — інший? До речі, хіба боти не можуть робити перейменування статей?--Dalekiy obriy 16:02, 20 січня 2009 (UTC)

Коментар: розведення бардаку

Жодної переваги використання типографського апострофа не спостерігається, недоліки очевидні. (З огляду на назву, можна було б очікувати, що типографський апостроф "приємніший на вигляд", аж ні, слово із ним виглядає розірваним.) Реально ж, в моїй практиці в Вікіпедії вже були випвдки, коли писалися окремі статті на одне слово, в заголовку якого використовувалися різні апострофи, а потім вони болісно об'єднувалися з тихою сваркою на коди, які наносять підступний удар в спину. Давайте витрачати час на корисніші речі, невже нам нема що робити по суті? Про цю кашу з кодами не знає 99% користувачів, і вона їм ні до чого. Пропозицію вживати для одного символа різні коди вважаю контрпродуктивною.

Англійська вікіпедія, з їхнім значно більшим досвідом, внесла в правила en:WP:MOS

• "Consistent use of the straight (or typewriter) apostrophe ( ' ) is recommended, as opposed to the curly (or typographic) apostrophe ( ’ )."
• "Рекомендується послідовний вжиток прямого апострофа, на противагу кривому типографському"

І нам треба занести це в правила, будемо жити спокійніше і працювати плідніше.--Deineka 05:52, 20 січня 2009 (UTC)

І я ж про це саме, в мене було бажання трішки повиправляти орфографію, але тепер я чекаю, бо оскільки немає узгодженого апострофа, аж ніяк не хочеться робити щось, що потім прийдеться знову змінювати. Рішення на користь будь-якого з апострофів краще ніж наявна неузгодженість.--Dalekiy obriy 15:57, 20 січня 2009 (UTC)

Про аргументи, зазначені вище:

1. Коди. Я так і не зрозумів: скільки в нас апострофів. Я знайшов вище принаймні такий набір: (U+0027), (U+2019), (U+02BC), (U+0219), (U+20BC) — хотілося б побачити п'ять різних апострофів...
2. Пошук. Модифікувати пошук навряд чи вдасться, якщо вже який рік на баґзіллі думають над тим, як поставити українські літери ІЄ на місце в алфавітному покажчику. Тож користуватимемось тим, чим є.
3. Наявні статті. Наскільки я бачив, дуже значна перевага (на око десь 5:1) прямого апострофа, проводити автозаміну неможливо, бо пошкодяться всі посилання, а вручну міняти десь 100 тисяч статей — справа невдячна. Єдиний варіант вирішити цю проблему — ботозаливка перенапрямків з ’ на ' і навпаки. Якщо хоч один бот погодиться на це і для нових статей при патрулюванні створюватимуться ці перенапрямки вручну, то, можливо, хоч щось працюватиме. Але навряд чи це можливо реалізувати на практиці, не підірвавши ормального функціонування проекту.
4. Орфографія Firefox жодного стосунку до Вікіпедії насправді не має.
5. Варіант «дозволити обидва» фактично в нас зараз і працює. У назвах статей практично всюди прямий ', тож якщо ми закріпимо ці дві можливості, доведеться вимкнути у вікіфікаторі опцію заміни апострофа, і буде справжній бардакз появою спонтанних червоних посилань — он навіть статті про таке велике місто як Куп’янськ нема. Чи потрібно нам це? Навряд чи — NickK 10:09, 20 січня 2009 (UTC)

1. Апострофів дуже багато, а якщо розглядати, як апостроф все, що замість нього зараз ставиться в українській вікіпедії, то ще більше, але реально розглядати всі немає сенсу, є прямий (U+0027), типографський (U+2019) і типографський, що є літерою (U+02BC)
2. В мене теж склалося враження, що це дуже довга процедура, але оскільки ми намагаємося формалізувати процес обговорення, є сенс зафіксувати всі можливі варіанти, і зазначити чому деякі з них неефективні
3. Якщо це робиться ботом, то дуже нескладно вказати, які саме елементи потрібно переводити. Можна спочатку перевести тіло статті без посилань, а потім посилання в тілі і назви. Головне, це узгодити стандарт на цей символ. Можна, звичайно, й залишити, як є. Власне, моя початкова ціль була — проаналізувати українську вікіпедію на проблемну орфографію, але наштовхнувся на купу неузгоджених моментів, тому й заварив цю всю кашу
4. Це один з моментів зручності редагування, так само, як відсутність того чи іншого символу на клавіатурі уповільнює процес редагування, якщо буде прийнято типографський апостроф, а додаток орфографії буде робити заміну на прямий, може дратувати. Звичайно, якщо перевіркою орфографії не користуватись (як це робить багато редакторів, тоді стосунку до вікіпедії воно не має :)
5. Я теж не прихильник мати два варіанти, щоправда ще менший прихильник мати 10 варіантів, як зараз :) --Dalekiy obriy 15:57, 20 січня 2009 (UTC)

• Переглядаючи обговорення на цю тему, в мене склалось враження, що існує консенсус серед користувачів щодо того, щоб внести зміни в правила і зафіксувати в них рекомендацію вжитку прямого апострофу. Якщо будуть суттєві заперечення, можна продовжити обговорення. --yakudza พูดคุย 21:53, 20 січня 2009 (UTC)

в мене склалося враження, що голоси активних обговорювачів цієї теми розділилися приблизно порівну, NickK, Deineka і Анатолій за прямий, Dalekiy obriy, Yakiv Glück та Raider за типографський, хоча якщо брати вагу голосу пропорційною кількості редагувань користувача, то перевага на боці прямого, в будь-якому випадку схоже консенсус в тому, що треба мати один затверджений символ апострофа--Dalekiy obriy 02:33, 21 січня 2009 (UTC)

А знаєте що, Обрію, я поставлю мої 18000 редагувань проти ваших 40, що апостроф повинен бути прямий або я б ще досі шукав цей типографський на моїй клавіатурі і в нас було б однаково по 40 редагувань. --Ilyaroz 03:43, 21 січня 2009 (UTC)

Ми зараз шукаємо не пропорцію «за»/«проти», а намагаємось знайти аргументи на користь вживання того чи іншого апострофа. Тим паче недоречно множити голос на кількість редагувань, бо зараз Albedo як запустить по цій темі вікіфікатор, то й всі аргументи за кривий ’ зникнуть назавжди. Це не повинно перетворитись у гру «збери більше друзів та отримай приз». Тепер щодо пошуку. Вбудований пошук змінити практично нереально, це не просто довго, це потрібно з ювелірною точністю (на додачу ще й людині, не знайомій з проблемою, бо це робитимуть на баґзіллі, mediawiki чи ще десь) виправити код пошуковика так, щоб апостроф не постраждав у жодній іншій мові. Якщо боти переглянуть тіло статті без посилань, то автоматично вийде, що в тексті одне, а в посиланнях інший апостроф, що зробить шалену плутанину, яку виправити буде неможливо. Якщо боти ж виправлять і посилання, то треба буде запускати по всіх 300 з чимось тисячах сторінок бота для облаштування редиректів чи автоматичного перейменування їх на косий апостроф (у більшості назв наразі апостроф прямий). Щодо зручності, то можу вкотре повторити: на всіх клавіатурах є прямий апостроф ', для кривого ’ потрібно змінювати налаштування. Аби можна було знайти щось, наприклад, як http://uk.wikipedia.org/wiki/Апостроф, потрібно зробити так, щоб будь-хто міг ввести з клавіатури у рядок пошуку і знайти статтю, а не пропозицію десь пошукати. Я був би дуже вдячний, якби хтось запронував зробити це, не змінюючи розкладки на Ukrainian Unicode. Інакше отримаємо дуже гарний ’ апостроф, який красиво виглядає 28-м шрифтом, але яким більшість дописувачів/читачів не зможуть нормально користуватися. Тож суттєві не стільки голоси, скільки аргументи — NickK 16:22, 21 січня 2009 (UTC)

Я ж кажу - шукав цей типографський «’» на моїй клавіатурі і не знайшов --Ilyaroz 00:57, 22 січня 2009 (UTC)

А тире знайшли? А лапки? А знаки градусу, множення? Та на вашій клавіатурі певно навіть знаку гривні нема? То беріть фарбу і домальовуйте якщо не можете визначити різницю між клавіатурою та розкладкою. --Yakiv Glück 13:06, 22 січня 2009 (UTC)

Я ж кажу - шукав цей типографський «’» в моїй розкладці і не знайшов --Ilyaroz 02:45, 24 січня 2009 (UTC)

Власне, наша літера «с» з англійською збігається — код той самий. Чому ж апостроф має розрізнятись? І ще, пане Обрію, дарма Ви в розкладці ua(unicode) типографічний апостроф внесли в нижній регістр. До того ж, типографічний рідко використовується, він більш «екзотичний». --Мимохідний 00:41, 23 січня 2009 (UTC)

O_O. Як це код той самий? Латинська c — 0099, кирилична с — 0241 (в десятковому представленні кодів).--Анатолій (обг.) 23:08, 22 січня 2009 (UTC)

Застаріле порушення авторських прав

Під час дискусії стосовно правомірності зауважень до статті ru:Могилевская, Наталья Алексеевна виявилось, що у статті Могилевська Наталія Олексіївна також порушуються авторські права. Подробиці тут. --Vd437 14:51, 22 січня 2009 (UTC)

Там тільки висловлене одне побажання

При полной или частичной перепечатке материалов сайта ссылка на www.ter-a.com обязательна.

--Ilyaroz 03:31, 23 січня 2009 (UTC)

А як щодо цього першоджерела? Де ви там бачите дозвіл на запозичення? (Щоб не виникало питань відносно пріоритету - тут версія цієї сторінки від 8 січня 2007 року, а перша редакція статті - від 4 вересня 2007 року). Так що, шановний Ilyaroz, замість іронічних зауважень, слід було докласти дещицю зусиль… Тим більш, що додані вами посилання проблему не вирішують - нема там дозволу на використання тексту на умовах GFDL. --Vd437 16:20, 23 січня 2009 (UTC)

Ну Агонк вкотре оперативно виконав не надто чемне прохання російського колеги, скоротивши кар'єру співачки на понад 10 років. Сподіваюсь, переписування публіцистичного тексту в науковому стилі авторські права не порушує? — NickK 11:54, 30 січня 2009 (UTC)

Правильно, в усьому завжди винен Агонк. Щоб ви без мене робили? Хто був би цапом-відбивайлом, якби не було Агонка? :) --Анатолій (обг.) 12:00, 30 січня 2009 (UTC)

Не знаю, напевно, хтось знайшовся б. У кожному випадку свій — NickK 12:16, 30 січня 2009 (UTC)

2NickK: Вибачте, але де ви у моєму повідомленні знайшли прохання? І по друге — з я кого дива ви навішуєте на мене ярлик «російський»? —Vd437 16:17, 30 січня 2009 (UTC)

Російський → мав на увазі активний не тут, а в руВікі (радше російськомовний, хоча я бачив, що Ви з Алчевська, але тут Ви практично неактивні, хоча сподіваюсь, що ситуація зміниться). Прохання → напевно, то насправді була вимога — NickK 17:21, 30 січня 2009 (UTC)

Контактна інформація в статтях про організації

Чи мають якусь енциклопедичну значимість контактні дані організацій (МКС, Рома Лтд, АМІ)? Може не будемо робити з ВП дошку оголошень?

звичайно, треба терти. Єдина припустима інформація - веб-сайт. Ну і можливо адреса, якщо припустимо театр в історичній будівлі.--Deineka 13:03, 12 лютого 2009 (UTC)

Категорії по рокам

Яка думка спільноти, щодо заливки ботом всіх категорій з 1-го по 2009 рік по рокам смерті і народження. Ці категорії, хоч тимчасово і будуть пусті, однозначно мають перспективу + глибина--Kamelot 17:04, 19 лютого 2009 (UTC)

я руками робив в цьому напрямку. Наскільки я розумію, мова йде про те, щоб пересунути в категорію 1ХХХ категорій Народились 1ХХХ, Померли 1ХХХ і низки супутніх? Якщо я правильно розумію, то підтримую. Категорії ж типу 1ХХ0-ті мені здаються штучно видуманими і їх краще вилучити, залишити категорію сторіч з переліком підкатегорій років в них.--Deineka 18:02, 19 лютого 2009 (UTC)

І це також. Приклад АнглВікі. Я мав на увазі створити пусті катенорії по рокам Народились:ХХХХ; Померли:ХХХХ--Kamelot 18:14, 19 лютого 2009 (UTC)

Мені здається, сенсу створювати порожні категорії мало, тим паче по народились/померли нам їх не бракує, а досвід заливки категорій в нас, на жаль, є. На мою думку, було б значно корисніше ці категорії поповнити, наприклад, звідси — NickK 19:21, 19 лютого 2009 (UTC)

Відкриті проксі

В нас діє щось на зразок ru:Википедия:Недопустимость использования открытых прокси-серверов?--セルギイ^Обг. 18:37, 11 квітня 2009 (UTC)

Воно діє всюди, просто в нас не перекладено.--Анатолій (обг.) 18:50, 11 квітня 2009 (UTC)

Значить можна пройтись наприклад по цьому списку і позаблоковувати?--セルギイ^Обг. 18:55, 11 квітня 2009 (UTC)

Звичайно. Хоча їх могли і глобально заблокувати.--Анатолій (обг.) 19:08, 11 квітня 2009 (UTC)

Дякую за пояснення.--セルギイ^Обг. 19:10, 11 квітня 2009 (UTC)

Особисто я блокую, ті, що чимось відзначаться. Всі проксі ж все одно не заблокуєш (принаймні жодній Вікіпедії це ще не вдалося) — NickK 19:11, 11 квітня 2009 (UTC)

Але спробувати можна--セルギイ^Обг. 19:13, 11 квітня 2009 (UTC)

Дизамбіги схожих назв

Виникла гостра дискусія: чи варто розділяти статті Соснівка, Сосновка і Соснувка в окремі статтті, чи писати все в одній. Англійці та німці розділяють (en:Sosnivka (disambiguation), en:Sosnovka, en:Sosnówka; de:Sosniwka, de:Sosnowka). Росіяни ж не розділяють їх, бо в них інші правила правопису (у них і українські і білоруські Соснівки будуть Сосновками), наш же правопис вимагає російські Сосновки передавати як Сосновки.--Анатолій (обг.) 08:18, 1 травня 2009 (UTC)

Моя пропозиція чітка. Для німців і англійців, назви на кшталт Соснівка, Сосновка, Соснувка і Сасновка (білоруська), це абсолютно різні, бо вони (німці, англійці і т.д.) не «обтяжені» додатковими знаннями мов. В росіян, за їхнім мало зрозумілим правописом, «накинуто монополію» і на наші, і на сусідські білоруські топоніми, внаслідок чого створюється неприємна плутанина. Рамкова стаття Сосновка в росіян має стосуватися наших принаймні 2 — Соснівка і Сосновка. Відтак, для уникнення подібної каламуті, пропоную, як зараз зроблено у Соснівка — спершу пояснювати україїнський топонім, давати всі посилання на н/п з цією назвою, і тут же в статті наводити різновиди з н/п того самого топоніму в росіян і білорусів, крім того мати посилання Сосновка... --Turzh 08:44, 1 травня 2009 (UTC)

Різновиди можна написати і як в англійців: «Див. також Сосновка, Соснувка». Читачі знайдуть, перейшовши за посиланням.--Анатолій (обг.) 08:49, 1 травня 2009 (UTC)

Для англійців, це дійсно різні назви, а для нас, як і росіян, до речі, цілком очевидно, що Соснівка і Сосновка — це одна і та сама назва. --Turzh 08:57, 1 травня 2009 (UTC)

Воно-то очевидно, але правопис вимагає російську називати «Сосновка», польську «Соснувка», а от білоруську передаємо за традицією, тобто скоріш за все як «Соснівка». --Drundia 16:50, 21 травня 2009 (UTC)