Іщенко Андрій Венедиктович
| Іщенко Андрій Венедиктович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 серпня 1937 |
| Місце народження | с. Ободівка,  СРСР |
| Дата смерті | 2 червня 2005 (67 років) |
| Місце смерті | м. Київ, Совське кладовище,  Україна |
| Поховання | Совський цвинтар |
| Роки активності | 1964—1985 |
| Громадянство | СРСР, Україна |
| Національність | українець |
| Професія | Оперний співак |
| Освіта | Київська Консерваторія ім. П. І. Чайковського |
| Співацький голос | Тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Колективи | Київський оперний театр |
| Нагороди |  |
Іщенко Андрій Венедиктович (Ishchenko Andriy Venedyctovych, Ищенко Андрей Венедиктович) (20 серпня 1937, с. Ободівка — 2 червня 2005, Київ)[1][2][3] — український оперний співак (тенор), соліст Київського оперного театру, Заслужений артист УРСР.
Народився 20 серпня 1937 року в с. Ободівка, Вінницької області, Тростянецького району.
У 1959—1965 роках навчався у Київській консерваторії в класі Римми Андріївни Разумової.
У 1964—1985 роках — соліст Київського театру опери та балету.
У 1968 році отримав звання Заслуженого артиста УРСР.
У 1985 році залишив сцену за станом здоров'я.
У 1986 по 1988 роках — викладач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.
З 1988 по 1991 роки — завідувач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.
Родина: дружина — Іщенко (Щербіна) Віра Миколаївна (25.10.44 р.н.), концертмейстер Оперної студії Київської консерваторії. Діти: дочка — Іщенко Олександра Андріївна (29.07.1965 р.н.), син — Іщенко Максим Андрійович (20.03.1968 р.н.).
Онуки: Іщенко Єлізавета Максимівна (18.09.1992 р.н.) та Іщенко Ілля Сергійович (15.11.1993 р.н.)[4][5]
Помер 2 червня 2005 року після тривалої хвороби. Похований на Совському кладовищі м. Києва.
- Денис, опера «Купальна іскра», Б. Підгорецького, 1963.
- Маріо Каварадоссі, опера «Тоска» (Tosca) Дж. Пуччіні, 1965[6].
- Лєнський, опера «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського.
- Альфред, опера «Травіата» Дж. Верді.
- Вертер, опера «Вертер» Ж. Массне.
- Едгар, Артур, опера «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті.
- Герман Аріозо, опера «Пікова дама» П. Чайковського, (1966).
- Василь, опера «Милана» Г. Майбороди, 1967.[7]
- Богун, опера «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, 1967.[8]
- Петро, опера «Наталка Полтавка» М. Лисенка, 1967.[9]
- Гнат, опера «Полководець» Б. Лятошинського 1970.
- Кавалер де Гріє, опера «Манон» Ж. Массне, 1975.
Також виконував естрадні та народні українські, російські та неаполітанські пісні.
- Художній фільм «Театр и поклонники», 1967.[10]
- Телефільм «Мастера искусств Украины», 1970.
- Художній фільм «Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя», 1970.[11]
- Документальний фільм «Мой папа — оперный певец», 2011.[12]
- «Пливе моя душа»[13] Пам'яті Андрія Іщенка (До 70-річчя з дня народження)(DVD+CD) 2007.
- І. М. Лисенко «Словник співаків України», Нью-Джерсі, 1997.
- Ободівська сільська рада [Архівовано 13 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Іщенко Андрій Венедиктович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- Згадаємо Андрія Іщенка | Music-Review Ukraine. www.music-review.com.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 4 березня 2020.
- В журналі "Перець № 6 за 1980р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений солісту. Журнал перець 1980 06. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 11 квітня 2021.
- Іщенко Андрій Венедиктович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 264.
- Вшанування пам'яті Іщенка Андрія Венедиктовича
- ↑ Киевский календарь. calendar.interesniy.kiev.ua. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Історія школи - Ободівська загальноосвітня школа I-III ступенів. obodivka-school.vn.sch.in.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Gazeta.ua (21 лютого 2018). На 77-м году жизни скончался автор всенародной песни "Чернобрывцы". Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Илья Ищенко "Така як ти" - Голос Страны - Выбор вслепую - Сезон 5. YouTube. Голос країни. 15 березня 2015. Процитовано 21 лютого 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ищенко Илья . «I'm Not the Only One» Sam Smith. Х-фактор 6. Четвертый кастинг. YouTube. Х-фактор. 12 вересня 2015. Процитовано 21 лютого 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ - Маріо Каварадоссі [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ - Василь [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ - Богун
- ↑ - Петро [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Художній фільм «Театр и поклонники»
- ↑ Художній фільм «Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя» [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Документальний фільм «Мой папа — оперный певец»
- ↑ «Пливе моя душа» [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.]