Івано-Франківський краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Івано-Франківський краєзнавчий музей
48°55′22″ пн. ш. 24°42′38″ сх. д. / 48.92278° пн. ш. 24.71056° сх. д. / 48.92278; 24.71056
Типмузей
Країна Україна
РозташуванняІвано-Франківськ, вул. Галицька, 4а
Адресавулиця Галицька, 4а, Івано-Франківськ, Україна
Засновано1940 рік
Фондпонад 118 тис. одиниць
Відвідувачібл. 120 тис. осіб щороку (поч. 2000-х рр.)
ДиректорБеднарчик Галина Михайлівна
Сайтifkm.if.ua
Івано-Франківський краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Івано-Франківський краєзнавчий музей
Івано-Франківський краєзнавчий музей (Україна)
Мапа

Івано-Франківський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у м. Івано-Франківську (Івано-Франківська область, Україна). Це один із найбільших музеїв регіону, що представляє багаті колекції з історії, етнографії, археології, мистецтва та природи Прикарпаття. Музей має значну науково-дослідну базу, проводить виставки, просвітницьку роботу та популяризує культурну спадщину регіону.

Історія

[ред. | ред. код]

Відкриття майбутнього Івано-Франківського краєзнавчого музею відбулося 1 травня 1940 р. в будинку по вул. Галицька, 7 (тепер бібліотека медичного університету, сучасна адреса Галицька, 7а). Тут працювали відділи: історичний, природознавчий, народної творчості. Фонди музею налічували 10565 одиниць збереження, куди ввійшли збірки Покутського музею, музею Гуцульщина  в с. Жаб'є (тепер смт Верховина) та окремі приватні колекції. При музеї були книгозбірня й архів.[1]

Весною 1941 р. музей організував археологічні розкопки у с. Крилосі Галицького району. На Юріївській горі було знайдено староруське поселення.

На початку Другої світової війни найцінніші експонати завантажили у вагон і вивезли на схід. Більше про них ніхто не чув. У квітні 1944 р., в час німецької окупації, неподалік будівлі влучив вибуховий пристрій і пошкодив приміщення. На деякий час відкрився доступ до музейних цінностей, і частину їх розікрали.

Після завершення Другої світової війни, в час становлення радянської влади, на початку 50-х рр. фондам музею заподіяли значку шкоду: в 1952 р. списано і знищено 2927 експонатів «ворожих радянській владі та матеріалістичному світогляді трудящих», в 1953 р. до Києва передали 600 експонатів (їхня доля невідома, документів, куди їх вивезли, не знайдено).

В травні 1957 р. музейні експозиції передано в приміщення міської ратуші. 26 квітня 1959 р., після ремонту, в ратуші відкрили нову експозицію[2]. Теперішню міську ратушу споруджували впродовж 1929-1935 рр. Призначення ратуші було не тільки під «крамниці і дешеві ресторани», а також згідно з проєктом, на другому і третьому поверхах мав розміститися майбутній Покутський музей, міська бібліотека і архів[3]. Архітектором споруди був Станіслав Треля. Зведено будівлю у тодішньому стилі модернізму в основі якої хрест, з перетину здіймається вежа, яка завершується куполом у вигляді військового шолома.

Загальна висота ратуші 49,5 м. Шолом ратуші перекритий міддю і позолотами. Івано-Франківська ратуша – єдина споруда громадського призначення в Україні з позолоченим верхом.[4]

Діяльність

[ред. | ред. код]

Науково-дослідна робота є основою практично всієї діяльності музею. Це – і наукове комплектування фондів, наукова організація обліку, збереження, консервація і реставрація колекцій.

Фонд Івано-Франківського краєзнавчого поділено на 31 групу: археологія, одяг, дерево, кераміка, витинанка, в’язання, писанка, філателія, ікони, скульптура, документи тощо.

Співробітники Івано-Франківського краєзнавчого музею здійснюють видавничу діяльність. Публікація буклетів, проспектів, запрошень, каталогів виставок, путівників по музею і його філіях – це багатий і цікавий доробок краєзнавців.

В Івано-Франківському краєзнавчому музеї систематично відбуваються наукові, науково-практичні конференції, краєзнавчі читання, результатом яких є видання відповідних матеріалів. Учасниками конференцій є також працівники інших наукових установ.

З 1993 р. видано 15 номерів «Наукових записок», наукового видання установи з актуальних проблем історичної науки, історії і природи краю, розвитку музейництва та ін. Щорічні 2-3 науково-теоретичні та науково-практичні конференції за різною тематикою: музеєзнавчі, краєзнавчі, етнографічні та присвячені ювілейним і знаменитим датам є результатом друку. До прикладу, «Прикарпаття в роки Першої світової війни 1914-1918 років» (2015), «Екологічні проблеми Прикарпаття» (2017), «Пам’ятки Прикарпаття: стан збереження та популяризація» (2018), «Сучасні акценти музейництва. Історія, здобутки, перспективи» (2018), «Традиційна культура Західного регіону в контексті культурної політики України: сучасний стан, проблеми, перспективи» (2019).

Музей здійснює експозиційну та виставкову діяльність. Головною формою науково-освітньої роботи в музеї є екскурсія.

Івано-Франківський краєзнавчий музей співпрацює з Державним архівом Івано-Франківської області, вищими навчальними закладами міста, Івано-Франківською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. Франка, Івано-Франківською обласною бібліотекою для юнацтва, Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, Науковим товариством ім. Шевченка, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Навчально-методичним центром культури і туризму Прикарпаття, Обласним державним центром науково-технічної творчості учнівської молоді, Міським центром дитячої та юнацької творчості, Івано-Франківським державним центром естетичного виховання, Народним домом «Княгинин».

Щорічно музей відвідують близько 120 тис. осіб.[5]

Відділи музею

[ред. | ред. код]

Експозиційними відділами музею є: природи, археології, історії та народного мистецтва. Також в музеї працюють відділи: фондів, реставрації, науково-методичний, науково-освітній, реклами, друку та інформації.

Відділ природи

[ред. | ред. код]
Відділ природи ІФКМ
Відділ природи ІФКМ

Експозиція відділу знайомить відвідувачів з природними особливостями та біологічним різноманіттям Івано-Франківщини. Тут представлено зразки порід та мінералів, скам’янілості та відбитки тварин, що жили в давні геологічні часи. Особливості рельєфу Прикарпаття розкрито за допомогою гіпсометричної карти і геологічної колекції. Увагою відвідувачів користується зал, де представлено тваринний світ краю, зокрема ті види, які занесені до Червоної книги.

Відділ археології ІФКМ
Відділ археології ІФКМ

Відділ археології

[ред. | ред. код]

В експозиції відділу археології представлені археологічні культури кам’яної доби, доби міді, бронзи та заліза. Зокрема висвітлюються культури неолітичної доби: лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури. В епоху бронзи на території Прикарпаття жили племена культури шнурової кераміки, комарівської культури, культури Ноа, фракійського гальштату та інші. В ранньоримський час Прикарпаття заселяли племена черняхівської, липицької культур. Знахідки даних культур є у вітринах музею. В експозиції представлені також пам’ятки пшеворської культури.

Зал історії ІФКМ
Відділ історії ІФКМ

Відділ історії

[ред. | ред. код]

Експозиція відділу історії охоплює період від Галицького князівства та Галицько-Волинської держави до початку XXІ ст. В залах є цікаві знахідки, виявлені під час досліджень літописної Галичиної могили.[6]

У музеї зберігається унікальний експонат – кам’яний саркофаг, в якому було поховано князя Ярослава Осмомисла.[7] У вітринах також можна побачити зразки культової давньоруської дрібної металопластики, вироби місцевих ремісників, зброю тощо.

В одному з експозиційних залів  висвітлено історію заснування та розвитку міста Станиславова (Івано-Франківська).

Відділ історії XX ст. презентує Першу світову війну та ЗУНР. Тут також є експонати часу Другої світової війни та УПА.

Експозиція ХХІ ст. представляє сучасну російсько-українську війну. Музей продовжує збирати речі для поповнення колекції експонатів військового вторгнення росії.

Також в музеї представлено сільський та міський побут кінця XIX — початку XX ст.

Відділ народного мистецтва ІФКМ
Відділ народного мистецтва ІФКМ

Відділ народного мистецтва

[ред. | ред. код]

Експозиція відділу народного мистецтва знайомить з такими видами народної творчості як: ткацтво, вшивка, різьба по дереву, художня обробка металу та шкіри, кераміка. Особливої уваги заслуговує косівська кераміка, внесена до Репрезентативного списку світової спадщини ЮНЕСКО.[8] В залах представлені твори знаних майстрів гончарного мистецтва середини XIX ст. П. Кошака та кахлі О. Бахматюка.[9] Окремо показане народне вбрання чотирьох етнографічних регіонів Прикарпатського краю: Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Опілля. Глядачі також можуть ознайомитися з колекцією писанок, ґерданів, силянок.

Зал сакрального мистецтва ІФКМ
Зал сакрального мистецтва ІФКМ

Відділ реставрації

[ред. | ред. код]

В залах Івано-Франківського краєзнавчого музею представлено твори сакрального мистецтва, які репрезентують зразки західноукраїнського професійного та народно-ремісничого малярства. Фондова збірка, зокрема ікони XVI-XX ст.,[10] яка в основному походила  з колишнього музею атеїзму Івано-Франківська (ліквідований в 1991 р.), була на грані знищення. В 2009 р. розпочато фандрайзинговий проект «Врятуймо скарби разом!»[11], метою якого стало збереження та популяризація найцінніших творів сакрального мистецтва Галичини фондової збірки ІФКМ. Автором проекту порятунку сакральних творів «Врятуймо скарби разом!» є реставратор Валерій Твердохліб. Сенсаційною знахідкою, яка роками перебувала в запасниках ІФКМ, стала ікона 1773 р. «Спас на престолі» з геніального  фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».[12]

З 28 липня 2022 р. в залі сакрального мистецтва діє динамічний арт-проєкт "Бог між нами! Переможемо разом!"

Освітній простір в Івано-Франківському краєзнавчому музеї

[ред. | ред. код]

В Івано-Франківському краєзнавчому музеї створено освітній мобільний мультимедійний простір для проведення інтерактивних уроків для учнів, лекцій та методичних семінарів для студентів, проведення майстер-класів та різноманітних воркшопів тощо.

Освітній простір

Івано-Франківський краєзнавчий музей – це музей комплексного типу, який володіє колекціями з палеонтології, геології, зоології, археології, історії, етнографії, мистецтва. Таким чином, на базі музею можна проводити заняття з географії, біології, екології, археології, історії, етнографії, мистецтвознавства та культурології. В ІФКМ створена ще одна можливість зацікавити дітей та молодь, сприяти їхньому подальшому навчанню.

Проект «Освітній простір в Івано-Франківському краєзнавчому музеї» став переможцем у весняній хвилі «Малі Ґранти Теплого Міста» (2021). Сума фінансування: 20 000 грн. Тематичний напрям: прогресивна освіта. За кошти ґранту придбано безкаркасний проектор та крісла-пуфи.[13][14][15]

Філії музею

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Івано-Франківський краєзнавчий музей © Джерело: С. З. Осташа . Івано-Франківський краєзнавчий музей // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=13430. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  2. ↑ Івано-Франківський краєзнавчий музей — Музейне Коло Прикарпаття. museum.if.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 13 жовтня 2020.
  3. ↑ Перший музей Станиславова. Галицький Кореспондент (укр.). 21 травня 2011. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  4. ↑ Історичні споруди Івано-Франківська: міська ратуша в світлі анонсованої владою реконструкції. VERSII.IF.UA | новини Івано-Франківська та Івано-Франківської області ONLINE | головні теми Прикарпаття | ВІДЕО. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 13 жовтня 2020.
  5. ↑ Штиркало, Ярослав (2019). Звіт про діяльність музею за 2014-2019 (PDF). https://orada.if.ua (українська) . ОДА. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2020. Процитовано 13.10.2020.
  6. ↑ Галичина могила в Крилосі - місце поховання засновника Галича. Крилос (укр.). 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  7. ↑ Віталій, Ляска. У пошуках князя Ярослава Осмомисла Локальна історія Локальна Історія. Локальна Історія (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  8. ↑ Косівську кераміку внесли до спадщини ЮНЕСКО. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  9. ↑ Шевелєва, Мар'яна (10 грудня 2019). Олекса Бахматюк – геніальний майстер гончарства. Український інтерес (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  10. ↑ Архівована копія. mi100.info. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 28 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ У Франківську презентували альбом “Врятуймо скарби разом!”. Галицький Кореспондент (укр.). 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  12. ↑ У Івано-Франківську презентували реставровану ікону з «Тіней забутих предків». Архів оригіналу за 25 лютого 2020.
  13. ↑ В краєзнавчому музеї відкрили освітній простір. Учні переглянули фільм про Шептицького. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  14. ↑ В краєзнавчому музеї відкрито освітній простір. Учні переглянули фільм про Шептицького. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  15. ↑ У Ратуші відкрили освітній простір для школярів та студентів. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Михайло Паньків. Слово до читача// Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. - Випуск І. – Коломия: «Світ», 1993. - С. 3-8;
  • Станіславські ратуші [Текст] : зб. ст. [350-річчю надання м. (Івано-Франківську) магдебурзького права] / упоряд. І. Бондарев. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. – 144 с. : іл. – (Серія «Моє місто»; № 33);
  • Будівничі музеїв Прикарпаття//75-літтю Івано-Франківського краєзнавчого музею. - Івано-Франківськ, 2015. - 127 с.;
  • Івано-Франківський краєзнавчий музей. Путівник / Штиркало Я. / Я. Є. Штиркало, О. Я. Куриляк, В. В. Кузенко, Н. Д. Рега, П. С. Осташа. - Івано-Франківськ, 2013. - 21 с.
  • Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Навч. посіб. [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] - К.: Знання, 2008. - 428 с.
  1. С. З. Осташа. Івано-Франківський краєзнавчий музей [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. Історичні споруди Івано-Франківська: міська ратуша в світлі анонсованої владою реконструкції [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  3. Перший музей Станиславова [Архівовано 2 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Галицький Кореспондент (uk). 2011-05-21. Процитовано 2020-10-28.
  4. Чотири ратуші Станиславова [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.]
  5. Звіт директора Івано-Франківського краєзнавчого музею [Архівовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.] про виконання функціональних обов’язків та умов контракту за 2014 – 2018 роки
  6. Галичина могила в Крилосі - місце поховання засновника Галича [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Крилос (uk). 2018-04-16. Процитовано 2020-10-28.
  7. Віталій, Ляска. пошуках князя Ярослава Осмомисла Локальна історія Локальна Історія [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Локальна Історія (uk). Процитовано 2020-10-28.
  8. Косівську кераміку внесли до спадщини ЮНЕСКО [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-10-28.
  9. Шевелєва, Мар'яна (2019-12-10). Олекса Бахматюк – геніальний майстер гончарства [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Український інтерес(uk). Процитовано 2020-10-28.
  10. Врятуймо скарби разом: Порятунок коштовностей [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.]. Процитовано 2020-10-28.
  11. У Франківську презентували альбом “Врятуймо скарби разом!” [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Галицький Кореспондент(uk). 2019-02-28. Процитовано 2020-10-28.
  12. У Івано-Франківську презентували реставровану ікону з «Тіней забутих предків» [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]. http://prostir.museum/.
  13. В краєзнавчому музеї відкрили освітній простір. Учні переглянули фільм про Шептицького [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  14. В краєзнавчому музеї відкрито освітній простір. Учні переглянули фільм про Шептицького [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  15. У Ратуші відкрили освітній простір для школярів та студентів [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  16. Івано-Франківський краєзнавчий музей на мапі
  17. Маньковська Р. В. Івано-Франківський краєзнавчий музей [Архівовано 25 серпня 2020 у Wayback Machine.] // електронна версія Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2., Том 3., К.: «Наукова думка», 2005, стор. 405
  18. Івано-Франківськ. Ратуша [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  19. ЕКСПОЗИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Івано-Франківський_краєзнавчий_музей&oldid=44030283