S/2019 S 11

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:54, 13 березня 2024, створена 91.225.36.254 (обговорення) (Створена сторінка: {{Супутник | назва = S/2019 S 11 | назва2 = | зображення = | підпис = | Колір = #CCCCFF | дата = 8 травня 2023 | відкривач = Скотт Шеппард, <br>Девід Джуїтт, <br>Бретт Гледмен, <br>Едвард Ештон, <br>Жан-Марк Петі, <br>Майк Алексан...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S/2019 S 11
Дані про відкриття
Дата відкриття 8 травня 2023
Відкривач(і) Скотт Шеппард,
Девід Джуїтт,
Бретт Гледмен,
Едвард Ештон,
Жан-Марк Петі,
Майк Александерсен
Планета Сатурн
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 20 663 700 км
Орбітальний період 1115 діб
Ексцентриситет орбіти 0,513
Нахил орбіти 144,6° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина
Діаметр км
Атмосфера відсутня
Інші позначення

S/2019 S 11 — природний супутник Сатурна. Відкритий 8 травня 2023 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом, Бреттом Гледменом, Едвардом Ештоном, Жан-Марком Петі та Майком Александерсеном зі спостережень, зроблених між 5 січня 2005 року та 9 липня 2021 року.[1]

Діаметр S/2019 S 11 – близько 4 км, велика піввісь – 20 663 700 км, орбітальний період – 1115 земної доби. Обертається навколо Сатурна зі зворотним орбітальним рухом під нахилом 144,6° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти – 0,513.[1] S/2019 S 11 належить до скандинавської групи і лідирує серед найдальших супутників Сатурна через високий ексцентриситет.[2]

Примітки

  1. а б в MPEC 2023-J63 : S/2019 S 11. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 8 May 2023.
  2. а б S/2019 S 11. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 25 December 2023.
  3. Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 8 May 2023.