Перейти до вмісту

Уд: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.6.4) (робот змінив: nl:Oed
WikitanvirBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот змінив: ar:عود (موسيقى)
Рядок 36: Рядок 36:
[[Категорія:Народні музичні інструменти]]
[[Категорія:Народні музичні інструменти]]


[[ar:عود]]
[[ar:عود (موسيقى)]]
[[arc:ܥܘܕܐ]]
[[arc:ܥܘܕܐ]]
[[arz:عود]]
[[arz:عود]]

Версія за 20:46, 25 травня 2011

Файл:Oud.jpg
Уд

Уд (араб. عود, вірм. Ուդ, ассір. ܥܘܕ — ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, [ud] Помилка: {{Lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога), івр. עודud) або Барбет (перс. بربطbarbat) — струнний щипковий плекторный інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Ближнього Сходу з VI століття. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою лютні, широко поширився в країнах Старого Світу.[1]

Будова

Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій - кварто-секундовий.[2]

Етимологія

В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «струна», але при цьому також переводиться як "лебедина шия", завдяки зовнішньому вигляду інструмента. [3] [4]

Гра на інструменті

Гра на уді плектром

Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою - притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру.

Відомі виконавці

Галерея

Джерела