Уд: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.6.4) (робот змінив: nl:Oed |
м r2.7.1) (робот змінив: ar:عود (موسيقى) |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
[[Категорія:Народні музичні інструменти]] |
[[Категорія:Народні музичні інструменти]] |
||
[[ar:عود]] |
[[ar:عود (موسيقى)]] |
||
[[arc:ܥܘܕܐ]] |
[[arc:ܥܘܕܐ]] |
||
[[arz:عود]] |
[[arz:عود]] |
Версія за 20:46, 25 травня 2011
Уд (араб. عود, вірм. Ուդ, ассір. ܥܘܕ — ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, [ud] Помилка: {{Lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога), івр. עוד — ud) або Барбет (перс. بربط — barbat) — струнний щипковий плекторный інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Ближнього Сходу з VI століття. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою лютні, широко поширився в країнах Старого Світу.[1]
Будова
Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій - кварто-секундовий.[2]
Етимологія
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «струна», але при цьому також переводиться як "лебедина шия", завдяки зовнішньому вигляду інструмента. [3] [4]
Гра на інструменті
Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою - притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру.
Відомі виконавці
- Абу-Халіль Рабі
- Мохаммед Абд-аль-Вахаб
- фолк-метал гурт Orphaned Land
Галерея
-
В Азербайджані під час свята Новруз
-
В Палестині (за Томсоном), 1859
-
В Тунісі, 1832
-
Фарід аль-Атраш, 1970-ті
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)