Тернопільський обласний краєзнавчий музей: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →Фонди і експозиція музею: додала нову інформацію
 
(Не показані 48 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:

{{Infobox Museum
{{Infobox Museum
|name = Тернопільський краєзнавчий музей
|name = Тернопільський краєзнавчий музей
Рядок 17: Рядок 16:
== Історія: становлення і сучасність ==
== Історія: становлення і сучасність ==


Тернопільський обласний краєзнавчий музей заснований у [[1913]] році. Офіційно відкритий [[13 квітня]] 1913 року як ''Музей Подільський'' Товариства «Народної школи» (засновник&nbsp;— польський географ [[Станіслав Сроковський (географ)|Станіслав Сроковський]], який також уклав путівник по музею<ref>''[[Дуда Ігор Микитович|Дуда І]].'' Сроковський Станіслав // {{ТЕС|3|325}}</ref>). Вже тоді у фондах музею налічувалося майже 100 тис. експонатів.
Тернопільський обласний краєзнавчий музей заснований у [[1913]] році. Офіційно відкритий [[13 квітня]] 1913 року як [[Подільський музей товариства «Народна школа»|''Музей Подільський Товариства «Народної школи»'']] (засновник&nbsp;— польський географ [[Станіслав Сроковський (географ)|Станіслав Сроковський]], який також уклав путівник по музею<ref>PRZEWODNIK po muzeum podolskiem T.S.L. w Tarnopoly. - Nakladem kola T.S.L. w Tarnopoly. Z drukarni Leona Werzbickiego. 1913.&nbsp; - 15 s.</ref>. Вже тоді у фондах музею налічувалося майже 10 тис. експонатів.
⚫
3 травня [[1932]] року в Тернополі почав діяти ''Подільський музей при Кружку [[Рідна школа (товариство)|«Рідної школи»]]'', чия історія тісно пов'язана з іменем професора [[Гімназія товариства «Рідна Школа» (Тернопіль)|Тернопільської гімназії «Рідна школа»]] [[Ярема Яким|Якима Яреми]]. Станом на [[1936]] рік його музейна колекція налічувала 2340 експонати, що були розміщені у 10-ти відділах.
Обидва вищевказані музейні заклади проіснували в Тернополі до [[Радянська анексія західноукраїнських земель|часу вступу у місто червоної армії 17 вересня 1939 р.]]. У період зміни влади [[Подільський музей товариства «Народна школа»]] був майже повністю пограбований, зникла також частина експонатів ''Подільського музею при Кружку «Рідна школа»''.


26 грудня [[1939]] року на підставі наказу Народного комісаріату освіти [[УРСР]] ''Подільський музей при Кружку «Рідної школи»'' було реорганізовано, всі його фонди були передані у новостворений Тернопільський історико-краєзнавчий музей. Реорганізований музей діяв у приміщенні [[Вулиця Степана Качали (Тернопіль)|вулиці Качали, 2]] <ref name="Т100">[https://te.20minut.ua/Nashe-mynule/ternopilskomu-kraeznavchomu-vipovnyuetsya-100-rokiv-10257843.html Тернопільському краєзнавчому виповнюється 100 років]</ref>. Фонди поповнювалися матеріалами з повітових музеїв [[Бережани (місто)|Бережан]], [[Чортків|Чорткова]],<ref>''[[Гайдукевич Ярослава Михайлівна|Ярослава Гайдукевич]]'', ''[[Лавренюк Венедикт Антонович|Венедикт Лавренюк]]''. Тернопільський обласний краєзнавчий музей. Нарис - путівник. - Тернопіль. 1998. - С. 14-15.</ref> а також творами [[живопис]]у, [[Скульптура|скульптури]] і [[Графіка|графіки]] [[Західна Європа|Західної Європи]] XVIII поч. XX ст. націоналізованих маєтків [[Потоцькі|графів Потоцьких]] і Козібродських, баронів фон Добчіце з [[Заліщики|Заліщиків]], [[Кудринецький замок|Кудринецького]] і [[Поморянський замок|Поморянського]] замків, приватних колекцій. Впродовж 1940-1941 рр. музей кілька разів міняв місце знаходження допоки у червні 1941 р. музейні експонати та обладнання були перевезені у 3-х - поверховий старий будинок (побудований 1857 р.) колишньої реальної школи на [[Вулиця Академіка Олександра Брюкнера (Тернопіль)|вулиці Брюкнера]], 17 (згодом Музейна, тепер [[Вулиця Валова (Тернопіль)|Валова]]).
⚫
3 травня [[1932]] року в Тернополі почав діяти ''Подільський музей'' при Кружку [[Рідна школа (товариство)|«Рідної школи»]], чия історія тісно пов'язана з іменем професора [[Гімназія товариства «Рідна Школа» (Тернопіль)|Тернопільської гімназії]] «Рідна школа» [[Ярема Яким|Якима Яреми]] (1884—1964).


У період нацистської [[Окупація|окупації]] (під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]) музей продовжував працювати<ref>''[[Смольський Григорій Степанович|Гр. Смольський.]]'' З маленької збірки величезне число експонатів Історично&nbsp;— Краєзнавчий Музей в Тернополі // «[[Львівські вісті]]» №&nbsp;124, 31. 12. 1941&nbsp;р.&nbsp;— С. 4.[https://libraria.ua/issues/175/15124/]</ref>. 19 серпня 1943 року [[гестапо]] вилучило з музею 49 найцінніших живописних полотен, серед яких твори західноєвропейських художників XVIII-XIX ст. та польських митців - «Повернення з війни» [[Юзеф Брандт|Ю. Брандта]], «Краєвид» [[Юзеф Хелмонський|Ю. Хелмонського]], «Вид Кракова» та «Вид з вікна» [[Леон Вичулковський|Л. Вичулковського]], та інші. Доля цих мистецьких шедеврів невідома донині. Про те, працівниці музею [[Садовська Стефанія Стефанівна|Стефанії Садовській]] вдалося вберегти значну частину музейних колекцій від грабунку. Найцінніші з них (картини що залишились, рідкісну кераміку, дорогоцінні монети, документи, тощо) вона власноруч заховала у глибоких музейних підвалах. Ризикуючи при цьому життям.
Обидва вищевказані музейні заклади проіснували в Тернополі до вересня [[1939]] року, доки 26 грудня на підставі наказу Народного комісаріату освіти [[УРСР]] Подільський Регіональний музей було реорганізовано і створено на його базі ''Тернопільський історико-краєзнавчий музей'', куди були передані фонди Українського музею Товариства «[[Рідна школа]]». Фонди музею (діяв у приміщенні на тодішній вулиці Качали, 2<ref name="Т100">[https://te.20minut.ua/Nashe-mynule/ternopilskomu-kraeznavchomu-vipovnyuetsya-100-rokiv-10257843.html Тернопільському краєзнавчому виповнюється 100 років]</ref><ref>нині [[Бульвар Тараса Шевченка (Тернопіль)|бульвар Тараса Шевченка]], 1</ref>) також поповнилися матеріалами з повітового музею у [[Бережани (місто)|Бережанах]], а також колекціями з музеїв [[Чортків|Чорткова]], [[Заліщики|Заліщиків]] тощо.
У часі боїв за Тернопіль будинок Музею дуже постраждав: було повністю знищено дах і третій поверх, частково другий, повибивані вікна і двері, та ін. Сильно постраждали експонати та музейне обладнання (шафи, вітрини, тощо). Ремонтні роботи розпочались 20 вересня [[1944]], а 15 липня [[1945]] року Тернопільський краєзнавчий музей знову відчинив двері для відвідувачів. У 1960-70 рр. у музейній збірці опинилися ікони та різьба із закритих церков Тернопільщини в т. ч. унікальні барельєфи і скульптури [[Йоган-Георг Пінзель|Й.Пінзеля]] з [[Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Бучач)|церкви Покрови пресвятої Богородиці]] в Бучачі, статуї [[Осинський Антон|А. Осинського]] з [[Костел і монастир бернардинців (Збараж)|костьолу бернардинців Збаража]], ілюстровані стародруки XVII-XVIII ст, видані в друкарнях [[Почаївська Успенська лавра|Почаївської]] та [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської Лаври]], [[Львівське Успенське братство|Ставропігіївського братства у Львові]]<ref>''[[Дуда Ігор Микитович|Ігор Дуда]]''. Історія формування музейної збірки // Живопис. Скульптура. Каталог музейної збірки. Частина І. Тернопіль: Астон. 2007. - С.9-10.</ref>. Будівля і внутрішні приміщення музею пошкоджені війною (не збереглась, тепер на тому місці [[Головне управління Національної поліції в Тернопільській області|Будинок Головного управління Національної поліції в Тернопільській області]]) потребували капітального ремонту, тому з [[1968]] року експозицію було надовго закрито.<ref>''[[Бойцун Любомира Степанівна|Бойцун Л]].'' [http://www.ji.lviv.ua/n63texts/De_buly_oboronni_valy.htm Де були колись оборонні вали] // [[Ї часопис)|Ї]].&nbsp;— 2010.&nbsp;— Ч. 63.</ref>
Після завершення реставрації пам'ятки архітектури XVIII ст. [[Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (Тернопіль)|Домініканського костелу]] у ньому розмістився один з відділів музею - Тернопільська картинна галерея (нині [[Тернопільський обласний художній музей]]), яку відкрито 6 травня 1978 р. Збірка творів образотворчого мистецтва Краєзнавчого музею склала основу її експозиції<ref>''[[Ґерета Ігор Петрович|Ігор Герета]]''.Картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею. Путівник. Львів: «Каменяр». 1981. - 78 с.</ref>, а беззміним завідувачем став археолог, мистецтвознавець, історик, [[Ґерета Ігор Петрович|Ігор Ґерета]].
⚫
Завдяки наполегливості і старанням директора [[Лавренюк Венедикт Антонович|Венедикта Лавренюка]] відбулося завершення будівництва спеціально спроектованої на новому місці будівлі краєзнавчого музею (архітектор [[Головчак Олег Іванович|Олег Головчак]], інженер [[Зімельс Юзеф Леонович|Юзеф Зімельс]]) та його урочисте відкриття 30 грудня [[1982]] року. Було створено нову, за останнім словом музейної науки, експозицію. А вже в наступному, [[1983]] році Тернопільський краєзнавчий музей став дипломантом [[ВДНГ]]. У популярних у [[1980-ті|1980-х роках]] [[Соціалістичне змагання|соціалістичних змаганнях]] музей посідав друге місце в [[СРСР]] і три роки підряд відзначався Перехідним прапором [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] та ЦК профспілки працівників культури.


⚫
У структурі музею з [[2022]] діє 7 відділів&nbsp;: три експозиційні відділи (природи, давньої історії та нової і новітньої історії), а також відділи фондів, науково-методичної роботи, науково-просвітницької роботи та художньо-рекламний відділ.
У період нацистської [[Окупація|окупації]] (під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]) музей продовжував працювати. 19 серпня 1943 року [[гестапо]] забрало з музею 49 найцінніших живописних полотен, серед яких твори польських митців [[Юзеф Брандт|Ю. Брандта]], Ю. Хельмонського, Л. Вичулковського, М. Кшаша тощо<ref>[http://museum.dp.ua/en/projects/festival/participants/251-festparticipants/999-2008-12-13-13-18-21.html Про історію Тернопільського краєзнавчого музею]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} (Посилання не працює)</ref>.


⚫
У 1990—2000&nbsp;-ті роки Тернопільський обласний краєзнавчий музей&nbsp;— один із найсерйозніших наукових і просвітницьких закладів України. У його складі&nbsp;— 42 наукові працівники (початок [[2009]] року), які забезпечують усі види музейної діяльності: науково-дослідницьку, просвітницьку, експозиційну, виставкову, видавничу, комплектування фондів, збереження пам'яток історії та культури і науково-методичну.
15 липня [[1945]] року Тернопільський краєзнавчий музей знову відчинив двері для відвідувачів, але приміщення (колишньої [[Тернопільська вища реальна школа|вищої реальної школи]] на [[Вулиця Валова (Тернопіль)|вулиці Валовій]]<ref>''[[Бойцун Любомира Степанівна|Бойцун Л]].'' [http://www.ji.lviv.ua/n63texts/De_buly_oboronni_valy.htm Де були колись оборонні вали] // [[Ї (часопис)|Ї]].&nbsp;— 2010.&nbsp;— Ч. 63.</ref>) потребувало капітального ремонту, і з [[1968]] року експозицію було надовго закрито.


⚫
Завдяки співпраці музею з [[українська діаспора|українською]] та західною діаспорою, у 1990&nbsp;-х рр. надійшли тисячі експонатів, у тому числі художні полотна [[Гніздовський Яків Якович|Якова Гніздовського]], [[Мороз Михайло Ілліч|Михайла Мороза]], О. Кендла, інших художників, документальні і фотоматеріали з національної історії та національно-визвольних змагань, [[філателія|філателістичні]] та [[нумізматика|нумізматичні]] колекції. Листування велося з десятками українських діячів [[США]], [[Канада|Канади]], [[Англія|Англії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Австралія|Австралії]].
⚫
30 грудня [[1982]] року завдяки наполегливості і старанням директора [[Лавренюк Венедикт Антонович|Венедикта Лавренюка]] відбулося урочисте відкриття краєзнавчого музею у спеціально побудованому приміщенні (за проектом архітектора [[Головчак Олег Іванович|Олега Головчака]] та інженера [[Зімельс Юзеф Леонович|Юзефа Зімельса]]). Було створено нову, за останнім словом музейної науки, експозицію. А вже в наступному, [[1983]] році Тернопільський краєзнавчий музей став дипломантом [[ВДНГ]]. У популярних у [[1980-ті|1980-х роках]] [[Соціалістичне змагання|соціалістичних змаганнях]] музей посідав друге місце в [[СРСР]] і три роки підряд відзначався Перехідним прапором [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] та ЦК профспілки працівників культури.


У [[1996]] році в окремому приміщенні був відкритий перший в Україні [[Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів|Історико-меморіальний музей політичних в'язнів]] на правах відділу музею, від [[2019]] р. перебуває в складі Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини<ref>[https://travels.in.ua/uk-UA/object/4958] Музей національно-визвольної боротьби (Тернопіль)</ref>.
⚫
У структурі музею є 7 відділів: три експозиційні відділи (природи, давньої історії та нової і новітньої історії), а також відділи фондів, науково-методичної роботи, науково-просвітницької роботи та художньо-реставраційний.


⚫
Музей щорічно влаштовує виставки із своїх фондів. Традиційно, це [[Різдво|Різдвяні]] та [[Великдень|Великодні]] виставки, мистецтво старовини, сакральне мистецтво, [[Античність|античні]] речі тощо. До найчисельніших належать персональні виставки сучасних [[художник]]ів та майстрів [[Українське образотворче мистецтво|образотворчого]] та народного мистецтва. Проводяться урочисті заходи щодо пам'ятних дат та ювілеїв, [[Наукова конференція|наукові конференції]], пізнавальні [[Квест (змагання)|квести]] для учнівської молоді.
⚫
У 1990—2000-ті роки Тернопільський обласний краєзнавчий музей&nbsp;— один із найсерйозніших наукових і просвітницьких закладів України. У його складі&nbsp;— 42 наукові працівники (початок [[2009]] року), які забезпечують усі види музейної діяльності: науково-дослідницьку, просвітницьку, експозиційну, виставкову, видавничу, комплектування фондів, збереження пам'яток історії та культури і науково-методичну.

⚫
Завдяки співпраці музею з [[українська діаспора|українською]] та західною діаспорою, у 1990-х рр. надійшли тисячі експонатів, у тому числі художні полотна [[Гніздовський Яків Якович|Якова Гніздовського]], [[Мороз Михайло Ілліч|Михайла Мороза]], О. Кендла, інших художників, документальні і фотоматеріали з національної історії та національно-визвольних змагань, [[філателія|філателістичні]] та [[нумізматика|нумізматичні]] колекції. Листування велося з десятками українських діячів [[США]], [[Канада|Канади]], [[Англія|Англії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Австралія|Австралії]].

У [[1996]] році в окремому приміщенні був відкритий історико-меморіальний музей [[Політичний в'язень|політичних в'язнів]] на правах відділу музею.

⚫
Музей щорічно влаштовує виставки із своїх фондів. Традиційно, це [[Різдво|Різдвяні]] та [[Великдень|Великодні]] виставки, мистецтво старовини, сакральне мистецтво, [[Античність|античні]] речі тощо. До найчисельніших належить персональні виставки сучасних [[художник]]ів.


== Фонди і експозиція музею ==
== Фонди і експозиція музею ==
Рядок 57: Рядок 56:
У листопаді 2021 року Тернопільський обласний краєзнавчий музей представив виставку «Таємниці давнього письма». Тут можна побачити стародавні зошити, чорнильниці, стародруки, пера, сторічні шкільні фото, дошки, пісківницю<ref>{{Cite web|url=https://iternopolyanyn.com/uk/news-5996|title=У Тернополі можна дізнатися методи старого письма}}</ref>.
У листопаді 2021 року Тернопільський обласний краєзнавчий музей представив виставку «Таємниці давнього письма». Тут можна побачити стародавні зошити, чорнильниці, стародруки, пера, сторічні шкільні фото, дошки, пісківницю<ref>{{Cite web|url=https://iternopolyanyn.com/uk/news-5996|title=У Тернополі можна дізнатися методи старого письма}}</ref>.


== Відомі співробітники та директори ==
== Працівники ==


=== Очільники ===
=== Директори ===
* [[Ельгорт Бума Борисович|Бума (Борис) Ельгорт]]&nbsp;— у 1959—1975 роках<ref>''[[Ґерета Ігор Петрович|Ґерета І]].'' Ельгорт Бума (Борис) Борисович // {{ТЕС|1|557}}</ref>;
* [[Ельгорт Бума Борисович|Бума (Борис) Ельгорт]]&nbsp;— у 1959—1975;
* [[Лавренюк Венедикт Антонович|Венедикт Лавренюк]]&nbsp;— 1976—2003;
* [[Лавренюк Венедикт Антонович|Венедикт Лавренюк]]&nbsp;— 1976—2003;
* [[Левчук Микола Ростиславович|Микола Левчук]]&nbsp;— 2003—2005;
* [[Левчук Микола Ростиславович|Микола Левчук]]&nbsp;— 2003—2005;
Рядок 67: Рядок 66:


=== Колишні ===
=== Колишні ===
* [[Садовська Стефанія Стефанівна|Стефанія Садовська]] (1888 — 1968)&nbsp;— українська [[Музеєзнавство|музеєзнавиця]], [[Краєзнавство|краєзнавиця]], педагогиня.<ref>''[[Гайдукевич Ярослава Михайлівна|Гайдукевич я.]]'' Стефанія Садовська // Не перервати б духовності нитку. - Тернопіль: Воля, 2009. - С110-127.</ref>
* [[Садовська Стефанія Стефанівна|Стефанія Садовська]] (1888 — 1968)&nbsp;— [[Українці|українська]] [[Музеєзнавство|музеєзнавиця]], [[Краєзнавство|краєзнавиця]] педагог;
* [[Ґерета Ігор Петрович|Ігор Ґерета]] (1938 — 2002)&nbsp; — український археолог, мистецтвознавець, історик, поет, викладач і громадсько-політичний діяч. Заслужений діяч мистецтв України <ref>Савак Б. Ґерета Ігор Петрович — археолог, мистецтвознавець, культуролог і політичний діяч, заслужений діяч мистецтв України (1998), почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1996)… // Краєзнавці Тернопільщини. — Денисів, 2003. — С. 21 — 23.</ref>(1998).
* [[Ґерета Ігор Петрович|Ігор Ґерета]] (1938 — 2002)&nbsp; — [[Українці|український]] [[археолог]], [[мистецтвознавець]], [[історик]], [[Заслужений діяч мистецтв України]], поет, викладач і громадсько-політичний діяч;
* [[Гасай Єфрем Олександрович|Єфрем Гасай]] (1938 — 2019)&nbsp; — [[Українці|український]] [[історик]], [[Музеєзнавство|музеєзнавиць]], [[краєзнавець]], [[публіцист]].
* [[Удіна Тамара Олексіївна|Тамара Удіна]] (1937-2013)&nbsp; — [[українці|український]] [[історик]], [[мистецтвознавець]], [[педагог]], [[художник]], діячка культури;
* [[Лановик Богдан Дмитрович|Богдан Лановик]] (1938 — 2019)&nbsp; — [[Українці|український]] [[історик]], [[краєзнавець]], [[науковець]], [[професор]], [[кандидат історичних наук]];
⚫
* [[Стецько Віра Іллівна|Віра Стецько]] (1956 — 2016)&nbsp; - — [[українці|українська]] [[мистецтвознавство|мистецтвознавиця]], [[музей]]ний працівник, [[громадський діяч|громадська діячка]]. Член [[Національна спілка журналістів України|НСЖУ]] (1982)<ref>''[[Гайдукевич Ярослава Михайлівна|Гайдукевич Я]].'' Стецько Віра Іллівна // {{ТЕС|3|350}}</ref>.
* [[Крупа Лев Миколайович|Левко Крупа]] (1943 — 2000)&nbsp; — український [[письменник]], [[журналіст]], громадсько-політичний діяч, [[педагог]], [[Верховна Рада України I скликання|Народний депутат України 1-го скликання]] (1990—1994);
⚫
* [[Ситник Олександр Степанович|Олександр Ситник]] — [[Українці|український]] [[історик]], [[археолог]].
* [[Булгакова Людмила Петрівна|Людмила Булгакова]] — [[Українці|українська]] [[історик]]иня, [[краєзнавець|краєзнавиця]].
* [[Гасай Єфрем Олександрович|Єфрем Гасай]] (1938 — 2019)&nbsp; — [[Українці|український]] [[історик]], [[Музеєзнавство|музеєзнавець]], [[краєзнавець]], [[публіцист]].
⚫
* [[Стецько Віра Іллівна|Віра Стецько]] (1956 — 2016)&nbsp; — [[українці|українська]] [[мистецтвознавство|мистецтвознавиця]], [[громадський діяч|громадська діячка]]. Член [[Національна спілка журналістів України|НСЖУ]] (1982);
⚫
* [[Строцень Богдан Степанович|Богдан Строцень]] — [[Українці|український]] [[історик]], [[археолог]], [[педагог]].
* [[Строцень Людмила Дмитрівна|Людмила Строцень]] — [[Українці|українська]] [[історик]]иня, [[етнограф]]иня, [[пам'яткоохоронець]].
* [[Ситник Олександр Степанович|Олександр Ситник]] — [[Українці|український]] [[історик]], [[археолог]];
* [[Ягодинська Марина Олександрівна|Марина Ягодинська]] — [[Українці|українська]] [[історик]]иня, [[археолог]]иня.
* [[Булгакова Людмила Петрівна|Людмила Булгакова]] — [[Українці|українська]] [[історик]]иня, [[краєзнавець|краєзнавиця]];
* [[Сливка Павло Васильович|Павло Сливка]] — [[українці|український]] [[учитель|педагог]], [[музеєзнавство|музейник]], [[Історія|історик]], [[краєзнавець]], [[активізм|громадсько-політичний діяч]];
⚫
* [[Строцень Богдан Степанович|Богдан Строцень]] — [[Українці|український]] [[історик]], [[археолог]], [[педагог]];
⚫
* [[Строцень Людмила Дмитрівна|Людмила Строцень]] — [[Українці|українська]] [[історик]]иня, [[етнограф]]иня, [[пам'яткоохоронець]];
* [[Ягодинська Марина Олександрівна|Марина Ягодинська]] — [[Українці|українська]] [[історик]]иня, [[археолог]], [[пам'яткоохоронець]];
* [[Гайдукевич Ярослава Михайлівна|Ярослава Гайдукевич]]— [[Українці|українська]] [[краєзнавець]], [[Музеєзнавство|музеєзнавиця]], член правління Тернопільської обласної організації [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців України]].


=== Теперішні ===
=== Теперішні ===
* [[Гаврилюк Олег Миколайович|Олег Гаврилюк]]
* [[Гаврилюк Олег Миколайович|Олег Гаврилюк]]

* [[Гайдукевич Ярослава Михайлівна|Ярослава Гайдукевич]]
== Інтернет-джерела ==
* {{facebook|museumternopil1913|Тернопільський обласний краєзнавчий музей}}
* Тернопільський обласний краєзнавчий музей - офіційний сайт [https://tokm.com.ua/].


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 98: Рядок 105:
* [https://te.20minut.ua/Nashe-mynule/ternopilskomu-kraeznavchomu-vipovnyuetsya-100-rokiv-10257843.html Тернопільському краєзнавчому виповнюється 100 років] // 20 хвилин.
* [https://te.20minut.ua/Nashe-mynule/ternopilskomu-kraeznavchomu-vipovnyuetsya-100-rokiv-10257843.html Тернопільському краєзнавчому виповнюється 100 років] // 20 хвилин.
*[http://gazeta.te.ua/sotni-ternopolyan-na-kilka-godyn-porynuly-v-atmosferu-rizdvyanyh-svyat/ Сотні тернополян на кілька годин поринули в атмосферу різдвяних свят] // Тернопільська мережева газета.
*[http://gazeta.te.ua/sotni-ternopolyan-na-kilka-godyn-porynuly-v-atmosferu-rizdvyanyh-svyat/ Сотні тернополян на кілька годин поринули в атмосферу різдвяних свят] // Тернопільська мережева газета.

* {{facebook|MuseumTernopil1913}}
* {{facebook|MuseumTernopil1913}}


Рядок 107: Рядок 113:
[[Категорія:Музеї Тернополя]]
[[Категорія:Музеї Тернополя]]
[[Категорія:Краєзнавчі музеї України]]
[[Категорія:Краєзнавчі музеї України]]
[[Категорія:1913 у Тернополі]]
[[Категорія:Тернопільський обласний краєзнавчий музей| ]]
[[Категорія:Тернопільський обласний краєзнавчий музей| ]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1913]]
[[Категорія:Засновані в Тернополі 1913]]

Поточна версія на 12:59, 16 жовтня 2024

Тернопільський краєзнавчий музей
49°32′57″ пн. ш. 25°35′34″ сх. д. / 49.549299° пн. ш. 25.59277° сх. д. / 49.549299; 25.59277
Типмузей
Країна Україна і  Австро-Угорщина
РозташуванняТернопіль, площа Героїв Євромайдану, 3
Адресаплоща Героїв Євромайдану, 3, Тернопіль, Україна
Засновано1913 рік
Фондпонад 256 тис. одиниць
ДиректорШатарський Ярема Дмитрович (2021)
Сайтtokm.com.ua
Тернопільський обласний краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Тернопільський обласний краєзнавчий музей
Тернопільський обласний краєзнавчий музей (Україна)
Мапа
CMNS: Тернопільський обласний краєзнавчий музей у Вікісховищі

Тернопільський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у місті Тернополі, найбільше зібрання пам'яток і матеріалів з природи, історії, етнографії і побуту Тернопільщини, найдавніший заклад культури і просвітництва в області.

Історія: становлення і сучасність

[ред. | ред. код]

Тернопільський обласний краєзнавчий музей заснований у 1913 році. Офіційно відкритий 13 квітня 1913 року як Музей Подільський Товариства «Народної школи» (засновник — польський географ Станіслав Сроковський, який також уклав путівник по музею[1]. Вже тоді у фондах музею налічувалося майже 10 тис. експонатів. 3 травня 1932 року в Тернополі почав діяти Подільський музей при Кружку «Рідної школи», чия історія тісно пов'язана з іменем професора Тернопільської гімназії «Рідна школа» Якима Яреми. Станом на 1936 рік його музейна колекція налічувала 2340 експонати, що були розміщені у 10-ти відділах. Обидва вищевказані музейні заклади проіснували в Тернополі до часу вступу у місто червоної армії 17 вересня 1939 р.. У період зміни влади Подільський музей товариства «Народна школа» був майже повністю пограбований, зникла також частина експонатів Подільського музею при Кружку «Рідна школа».

26 грудня 1939 року на підставі наказу Народного комісаріату освіти УРСР Подільський музей при Кружку «Рідної школи» було реорганізовано, всі його фонди були передані у новостворений Тернопільський історико-краєзнавчий музей. Реорганізований музей діяв у приміщенні вулиці Качали, 2 [2]. Фонди поповнювалися матеріалами з повітових музеїв Бережан, Чорткова,[3] а також творами живопису, скульптури і графіки Західної Європи XVIII поч. XX ст. націоналізованих маєтків графів Потоцьких і Козібродських, баронів фон Добчіце з Заліщиків, Кудринецького і Поморянського замків, приватних колекцій. Впродовж 1940-1941 рр. музей кілька разів міняв місце знаходження допоки у червні 1941 р. музейні експонати та обладнання були перевезені у 3-х - поверховий старий будинок (побудований 1857 р.) колишньої реальної школи на вулиці Брюкнера, 17 (згодом Музейна, тепер Валова).

У період нацистської окупації (під час Другої світової війни) музей продовжував працювати[4]. 19 серпня 1943 року гестапо вилучило з музею 49 найцінніших живописних полотен, серед яких твори західноєвропейських художників XVIII-XIX ст. та польських митців - «Повернення з війни» Ю. Брандта, «Краєвид» Ю. Хелмонського, «Вид Кракова» та «Вид з вікна» Л. Вичулковського, та інші. Доля цих мистецьких шедеврів невідома донині. Про те, працівниці музею Стефанії Садовській вдалося вберегти значну частину музейних колекцій від грабунку. Найцінніші з них (картини що залишились, рідкісну кераміку, дорогоцінні монети, документи, тощо) вона власноруч заховала у глибоких музейних підвалах. Ризикуючи при цьому життям.

У часі боїв за Тернопіль будинок Музею дуже постраждав: було повністю знищено дах і третій поверх, частково другий, повибивані вікна і двері, та ін. Сильно постраждали експонати та музейне обладнання (шафи, вітрини, тощо). Ремонтні роботи розпочались 20 вересня 1944, а 15 липня 1945 року Тернопільський краєзнавчий музей знову відчинив двері для відвідувачів. У 1960-70 рр. у музейній збірці опинилися ікони та різьба із закритих церков Тернопільщини в т. ч. унікальні барельєфи і скульптури Й.Пінзеля з церкви Покрови пресвятої Богородиці в Бучачі, статуї А. Осинського з костьолу бернардинців Збаража, ілюстровані стародруки XVII-XVIII ст, видані в друкарнях Почаївської та Києво-Печерської Лаври, Ставропігіївського братства у Львові[5]. Будівля і внутрішні приміщення музею пошкоджені війною (не збереглась, тепер на тому місці Будинок Головного управління Національної поліції в Тернопільській області) потребували капітального ремонту, тому з 1968 року експозицію було надовго закрито.[6] Після завершення реставрації пам'ятки архітектури XVIII ст. Домініканського костелу у ньому розмістився один з відділів музею - Тернопільська картинна галерея (нині Тернопільський обласний художній музей), яку відкрито 6 травня 1978 р. Збірка творів образотворчого мистецтва Краєзнавчого музею склала основу її експозиції[7], а беззміним завідувачем став археолог, мистецтвознавець, історик, Ігор Ґерета. Завдяки наполегливості і старанням директора Венедикта Лавренюка відбулося завершення будівництва спеціально спроектованої на новому місці будівлі краєзнавчого музею (архітектор Олег Головчак, інженер Юзеф Зімельс) та його урочисте відкриття 30 грудня 1982 року. Було створено нову, за останнім словом музейної науки, експозицію. А вже в наступному, 1983 році Тернопільський краєзнавчий музей став дипломантом ВДНГ. У популярних у 1980-х роках соціалістичних змаганнях музей посідав друге місце в СРСР і три роки підряд відзначався Перехідним прапором Міністерства культури України та ЦК профспілки працівників культури.

У структурі музею з 2022 діє 7 відділів : три експозиційні відділи (природи, давньої історії та нової і новітньої історії), а також відділи фондів, науково-методичної роботи, науково-просвітницької роботи та художньо-рекламний відділ.

У 1990—2000 -ті роки Тернопільський обласний краєзнавчий музей — один із найсерйозніших наукових і просвітницьких закладів України. У його складі — 42 наукові працівники (початок 2009 року), які забезпечують усі види музейної діяльності: науково-дослідницьку, просвітницьку, експозиційну, виставкову, видавничу, комплектування фондів, збереження пам'яток історії та культури і науково-методичну.

Завдяки співпраці музею з українською та західною діаспорою, у 1990 -х рр. надійшли тисячі експонатів, у тому числі художні полотна Якова Гніздовського, Михайла Мороза, О. Кендла, інших художників, документальні і фотоматеріали з національної історії та національно-визвольних змагань, філателістичні та нумізматичні колекції. Листування велося з десятками українських діячів США, Канади, Англії, Німеччини, Австралії.

У 1996 році в окремому приміщенні був відкритий перший в Україні Історико-меморіальний музей політичних в'язнів на правах відділу музею, від 2019 р. перебуває в складі Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини[8].

Музей щорічно влаштовує виставки із своїх фондів. Традиційно, це Різдвяні та Великодні виставки, мистецтво старовини, сакральне мистецтво, античні речі тощо. До найчисельніших належать персональні виставки сучасних художників та майстрів образотворчого та народного мистецтва. Проводяться урочисті заходи щодо пам'ятних дат та ювілеїв, наукові конференції, пізнавальні квести для учнівської молоді.

Фонди і експозиція музею

[ред. | ред. код]
Кам'яний хрест

У фондах музею зберігається понад 256 тис. експонатів. Особливо великими є збірки українського народного одягу з різних регіонів Тернопі́лля, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, нумізматики, філателії, документів і світлин, речей побуту.

Унікальне значення серед експонатів Тернопільського краєзнавчого музею мають: археологічні артефакти (бл. 40 тис. одиниць), 312 предметів зброї, цінна колекція ікон XVII — поч. XIX століть, стародруки Почаївської Лаври XVII-XVIII століть, зразки українського національного вбрання з різних регіонів Тернопільщини, килими з вікнянських ткацьких майстерень XIX ст., золототкацтво з Бучацьких мануфактур, західноєвропейське мистецтво XVII — поч. XIX ст.

Постійна експозиція музею охоплює близько 12 тисяч одиниць зберігання.

Експозиція відділу природи знайомить відвідувачів з географічним положенням, геологічною історією та геологічною будовою, корисними копалинами, рельєфом, водами, кліматом, рослинним і тваринним світом області та характерними ландшафтами Тернопільщини.

В експозиції відділу стародавньої, середньовічної і нової історії представлені матеріали, які відображають первіснообщинний, феодальний та капіталістичний устрій нашого краю, відтворено період від найдавніших часів до Першої світової війни.

Скіфська "баба"

Відділ новітньої історії охоплює період від Першої світової війни (1914—1918 рр.) до сьогодення.

При музеї є виставкова зала, де щомісячно влаштовуються експозиції з фондових матеріалів, а також виставки з інших музеїв України та з-за кордону, виставки сучасних українських художників, тематичні експозиції в рамках Всеукраїнських проектів. Фондові матеріали були представлені на міжнародних виставках у Польщі, Німеччині, Румунії.

У листопаді 2021 року Тернопільський обласний краєзнавчий музей представив виставку «Таємниці давнього письма». Тут можна побачити стародавні зошити, чорнильниці, стародруки, пера, сторічні шкільні фото, дошки, пісківницю[9].

Відомі співробітники та директори

[ред. | ред. код]

Директори

[ред. | ред. код]

Колишні

[ред. | ред. код]

Теперішні

[ред. | ред. код]

Інтернет-джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ PRZEWODNIK po muzeum podolskiem T.S.L. w Tarnopoly. - Nakladem kola T.S.L. w Tarnopoly. Z drukarni Leona Werzbickiego. 1913.  - 15 s.
  2. ↑ Тернопільському краєзнавчому виповнюється 100 років
  3. ↑ Ярослава Гайдукевич, Венедикт Лавренюк. Тернопільський обласний краєзнавчий музей. Нарис - путівник. - Тернопіль. 1998. - С. 14-15.
  4. ↑ Гр. Смольський. З маленької збірки величезне число експонатів Історично — Краєзнавчий Музей в Тернополі // «Львівські вісті» № 124, 31. 12. 1941 р. — С. 4.[1]
  5. ↑ Ігор Дуда. Історія формування музейної збірки // Живопис. Скульптура. Каталог музейної збірки. Частина І. Тернопіль: Астон. 2007. - С.9-10.
  6. ↑ Бойцун Л. Де були колись оборонні вали // Ї. — 2010. — Ч. 63.
  7. ↑ Ігор Герета.Картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею. Путівник. Львів: «Каменяр». 1981. - 78 с.
  8. ↑ [2] Музей національно-визвольної боротьби (Тернопіль)
  9. ↑ У Тернополі можна дізнатися методи старого письма.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Тернопільський обласний краєзнавчий музей. ТОКМ. Екскурсія (2011р) на YouTube // Давній Тернопіль. — 2011. — 5 червня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тернопільський_обласний_краєзнавчий_музей&oldid=43697685