Перейти до вмісту

Йосиф Теофіл Теодорович: відмінності між версіями[ред. | ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 42: Рядок 42:
| підпис_герба = [[Герб Серце|Герб Теодоровиів «Серце» ''(Serce)'']]
| підпис_герба = [[Герб Серце|Герб Теодоровиів «Серце» ''(Serce)'']]
}}
}}
'''Йосиф Теофіль Теодорович''' ({{lang-pl|Józef Teofil Teodorowicz}}, {{lang-hy|Յովսէփ Թէոֆիլ Թէոդորովիչ}}, [[1864]], с. [[Живачів]] нині [[Тлумацький район]] [[Івано-Франківська область]] — [[1938]], Львів) — архієпископ львівський [[Вірменська католицька церква|Вірменської католицької церкви]].
'''Овсеп Теодорович''', більше відомий як '''Йосиф Теофіль Теодорович''' ({{lang-pl|Józef Teofil Teodorowicz}}, {{lang-hy|Յովսէփ Թէոֆիլ Թէոդորովիչ}}, [[1864]], с. [[Живачів]] нині [[Тлумацький район]] [[Івано-Франківська область]] — [[1938]], Львів) — архієпископ львівський [[Вірменська католицька церква|Вірменської католицької церкви]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився у шляхетській родині вірменського походження у селі [[Живачів|Живачові]] на [[Покуття|Покутті]] ([[Австрійська імперія]], тепер [[Тлумацький район]] [[Івано-Франківська область]], [[Україна]]).
Народився у шляхетській родині вірменського походження у селі [[Живачів|Живачеві]] на [[Покуття|Покутті]] ([[Австрійська імперія]], тепер [[Тлумацький район]] [[Івано-Франківська область]], [[Україна]]).


Закінчив [[Станиславівська державна гімназія|цісарсько-королівську гімназію]] у [[Івано-Франківськ|Станиславові]], навчався на юридичному факультеті [[Чернівецький університет|Чернівецького університету]], але пережив кризу віри та пішов навчатися до духовної семінарії у Львові. Був священиком у [[Бережани|Бережанах]] та [[Львів|Львові]].
Закінчив [[Станиславівська державна гімназія|цісарсько-королівську гімназію]] у [[Івано-Франківськ|Станиславові]], навчався на юридичному факультеті [[Чернівецький університет|Чернівецького університету]], але пережив кризу віри та пішов навчатися до духовної семінарії у Львові. Був священиком у [[Бережани|Бережанах]] та [[Львів|Львові]].
Рядок 51: Рядок 51:
[[30 травня]] [[1901]]&nbsp;року відбулись вибори Львівського Вірменського архієпископа. Отримав під час голосування 12 голосів «за», інши претендент&nbsp;— [[Богдан Давидович]]&nbsp;— 10.<ref>''Lewicki K.'' Dawidowicz Bohdan (1858—1933) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— S. 464. {{ref-pl}}</ref>
[[30 травня]] [[1901]]&nbsp;року відбулись вибори Львівського Вірменського архієпископа. Отримав під час голосування 12 голосів «за», інши претендент&nbsp;— [[Богдан Давидович]]&nbsp;— 10.<ref>''Lewicki K.'' Dawidowicz Bohdan (1858—1933) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— S. 464. {{ref-pl}}</ref>


У неділю [[19 червня]] [[1904]] Митрополит [[Андрей Шептицький]], Перемиський Владика [[Костянтин (Чехович)|Костянтин Чехович]] і Архієпископ вірменського обряду Йосиф Теодорович довершили інсталяцію новопризначеного Владики [[Григорій (Хомишин)|Григорія Хомишина]] у [[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|Станіславській катедрі]].<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=ksw&datum=19040612&seite=2&zoom=33 Kronika. Konsekracja] // Kurjer Stanisławowski.&nbsp;— 1904.&nbsp;— №&nbsp;977 (12 czerwca).&nbsp;— S. 2. {{ref-pl}}</ref>
У неділю [[19 червня]] [[1904]] Митрополит [[Андрей Шептицький]], Перемиський Владика [[Костянтин (Чехович)|Костянтин Чехович]] і Архієпископ вірменського обряду Йосиф Теодорович довершили інсталяцію новопризначеного Владики [[Григорій (Хомишин)|Григорія Хомишина]] у [[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|Станиславівській унійній катедрі]].<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=ksw&datum=19040612&seite=2&zoom=33 Kronika. Konsekracja] // Kurjer Stanisławowski.&nbsp;— 1904.&nbsp;— №&nbsp;977 (12 czerwca).&nbsp;— S. 2. {{ref-pl}}</ref>


[[1912]]&nbsp;р. отримав звання доктора теології.
[[1912]]&nbsp;р. отримав звання доктора теології.


Був активним політиком польської орієнтації в часи Австро-Угорщини (посол до [[Галицький сейм|Галицького крайового сейму]] у Львові та Палати панів&nbsp;— верхньої палати австрійського парламенту), а вже у II Речі Посполитій&nbsp;— послом до Сейму та сенатором (відмовився від мандату на вимогу Папи римського). Проте надалі був активним у політичному житті країни, а також міжнародних церковних зв'язках.
Був активним політиком польської орієнтації в часи Австро-Угорщини (посол до [[Галицький сейм|Галицького крайового сейму]] у Львові та Палати панів&nbsp;— верхньої палати австрійського парламенту), а вже у II Речі Посполитій&nbsp;— послом до Сейму та сенатором (відмовився від мандату на вимогу Папи римського). Проте надалі був активним у політичному житті країни, а також міжнародних церковних зв'язках.
У 1928&nbsp;— 1930&nbsp;рр. проводив капітальний ремонт [[Вірменський собор (Львів)|львівського Вірменського собору]], який був прикрашений фресками [[Ян Генрік Розен|Яна Генріка Розена]] і мозаїками Юзефа Мегофера.
У 1928&nbsp;— 1930&nbsp;рр. проводив капітальний ремонт [[Вірменський собор (Львів)|львівського Вірменського собору]], який був прикрашений фресками [[Ян Генрик Розен|Яна Генрика Розена]] і мозаїками Юзефа Мегофера.


З [[7 грудня]] [[1938]]&nbsp;р., часу смерті Теодоровича, посада архієпископа львівського [[Вірменська католицька церква|Вірменської католицької церкви]] залишається вакантною.
З [[7 грудня]] [[1938]]&nbsp;р., часу смерті Теодоровича, посада архієпископа львівського [[Вірменська католицька церква|Вірменської католицької церкви]] залишається вакантною.
Рядок 100: Рядок 100:
[[Категорія:Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі]]
[[Категорія:Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі]]
[[Категорія:Випускники Станиславівської цісарсько-королівської гімназії]]
[[Категорія:Випускники Станиславівської цісарсько-королівської гімназії]]
[[Категорія:Вірменська католицька церква]]
[[Категорія:Вірменська діаспора Львова]]
[[Категорія:Вірменська діаспора Львова]]
[[Категорія:Доктори богослов'я]]
[[Категорія:Доктори богослов'я]]

Поточна версія на 14:38, 29 квітня 2024

Йосиф Теофіль Теодорович
Йосиф Теофіл Теодорович
Народився25 липня 1864(1864-07-25)
с. Живачів, нині Тлумацький район, Івано-Франківська область, Україна
Помер4 грудня 1938(1938-12-04) (74 роки)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Національністьвірменин
Місце проживанняЛьвів
Діяльністьрелігійний діяч
Галузьecclesiastical hierarchyd[2], богослів'я[2] і політика[2]
Alma materЧНУ імені Юрія Федьковича і Вища духовна семінарія Львівської архидієцезії
Науковий ступіньдоктор богослов'я
Знання мовпольська[3][2][4]
ЧленствоНаціональна ліга[d]
Посадаархієпископ Львівської архиєпархії Вірменської католицької церкви
Термін19021938
ПопередникІсаак Миколай Ісакович
Наступникпосада вакантна
ПартіяChristian National Partyd і Народно-національний союзd
Конфесіякатолик
РідТеодоровичі
Нагороди
Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі
Герб
Герб

Герб Теодоровиів «Серце» (Serce)

Овсеп Теодорович, більше відомий як Йосиф Теофіль Теодорович (пол. Józef Teofil Teodorowicz, вірм. Յովսէփ Թէոֆիլ Թէոդորովիչ, 1864, с. Живачів нині Тлумацький район Івано-Франківська область — 1938, Львів) — архієпископ львівський Вірменської католицької церкви.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у шляхетській родині вірменського походження у селі Живачеві на Покутті (Австрійська імперія, тепер Тлумацький район Івано-Франківська область, Україна).

Закінчив цісарсько-королівську гімназію у Станиславові, навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету, але пережив кризу віри та пішов навчатися до духовної семінарії у Львові. Був священиком у Бережанах та Львові.

30 травня 1901 року відбулись вибори Львівського Вірменського архієпископа. Отримав під час голосування 12 голосів «за», інши претендент — Богдан Давидович — 10.[5]

У неділю 19 червня 1904 Митрополит Андрей Шептицький, Перемиський Владика Костянтин Чехович і Архієпископ вірменського обряду Йосиф Теодорович довершили інсталяцію новопризначеного Владики Григорія Хомишина у Станиславівській унійній катедрі.[6]

1912 р. отримав звання доктора теології.

Був активним політиком польської орієнтації в часи Австро-Угорщини (посол до Галицького крайового сейму у Львові та Палати панів — верхньої палати австрійського парламенту), а вже у II Речі Посполитій — послом до Сейму та сенатором (відмовився від мандату на вимогу Папи римського). Проте надалі був активним у політичному житті країни, а також міжнародних церковних зв'язках. У 1928 — 1930 рр. проводив капітальний ремонт львівського Вірменського собору, який був прикрашений фресками Яна Генрика Розена і мозаїками Юзефа Мегофера.

З 7 грудня 1938 р., часу смерті Теодоровича, посада архієпископа львівського Вірменської католицької церкви залишається вакантною.

Похорон архиєпископа Йосифа Теодоровича. Діонісій Каєтанович (ліворуч) насипає на труну пригоршню землі

У 2-й Речі Посполитій загальнонаціональний траур оголошували чотири рази, один із яких — на честь архієпископа Теодоровича. На власне бажання архієпископа його було поховано не традиційно — у вірменському кафедральному соборі, а на Цвинтарі захисників Львова. Цим символічним актом підкреслювалась його відданість Польщі та заслуги «в обороні польськості Львова і Східної Галичини». Похоронні відправи служили священики римо-католицької, вірменської католицької та греко-католицької церков.

У 1971 р. львівські поляки таємно пересли труну з тілом Теодоровича до приватної гробниці на Личаківському цвинтарі, саме перед знищенням Цвинтаря захисників Львова.

У 2008 р. польський Сенат прийняв спеціальну ухвалу на честь Теодоровича, назвавши його «героїчним патріотом», «уособленням найкращих традицій Речі Посполитої». 7 червня 2011 р. його було перепоховано на Цвинтарі захисників Львова.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 192.
  2. Перейти до: а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. CONOR.Sl
  5. Lewicki K. Dawidowicz Bohdan (1858—1933) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 464. (пол.)
  6. Kronika. Konsekracja // Kurjer Stanisławowski. — 1904. — № 977 (12 czerwca). — S. 2. (пол.)
  7. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa : Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 15.

Посилання

[ред. | ред. код]

Доступні мови
Завантаження...