Провальський степ: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Visem (обговорення | внесок) |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.3 |
||
| (Не показані 11 проміжних версій 11 користувачів) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
| локатор_x = |
| локатор_x = |
||
| локатор_y = |
| локатор_y = |
||
| розташування = [[ |
| розташування = [[Довжанський район]] (Свердловський район), [[Луганська область]], [[Україна]] |
||
| nearest_city = [[Луганськ]] |
| nearest_city = [[Луганськ]] |
||
| lat_degrees = |
| lat_degrees = |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
З 1846 року ця територія належала Провальському кінному заводу, з 1945-го — радгоспу «Провальський». У 1975 році тут було створено державний заповідник «Провальський степ», до складу якого увійшли такі угіддя: пасовища — 416 га, ліс — 162,4 га, сіножаті — 7,5 га і рілля — 1,6 га. |
З 1846 року ця територія належала [[Провальський кінний завод|Провальському кінному заводу]], з 1945-го — радгоспу «Провальський». У 1975 році тут було створено державний заповідник «Провальський степ», до складу якого увійшли такі угіддя: пасовища — 416 га, ліс — 162,4 га, сіножаті — 7,5 га і рілля — 1,6 га. |
||
Провальський степ практично зруйнований у часи [[Російська збройна агресія проти України (2014—2015)|російської збройної агресії проти України (2014—2015)]]<ref> |
Провальський степ практично зруйнований у часи [[Російська збройна агресія проти України (2014—2015)|російської збройної агресії проти України (2014—2015)]]<ref>{{Cite web|url=https://espreso.tv/news/2014/11/06/cherez_boyovi_diyi_na_donbasi_zruynovano_5_zapovidnykiv|title=Через бойові дії на Донбасі зруйновано 5 заповідників|website=espreso.tv}}</ref>. Проїзд важкої техніки, і перш за все танків, територією заповідника перетворив його на мереживо доріг.<ref>{{Cite web |url=http://www.epl.org.ua/events/1320-viina-nanesla-zbytky-zapovidnym-ob-iektam-na-14-miliardiv |title=Війна нанесла збитки заповідним об'єктам на 14 мільярдів // Екологія. Право. Людина. 3 листопада 2014 |accessdate=15 вересня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150928131009/http://www.epl.org.ua/events/1320-viina-nanesla-zbytky-zapovidnym-ob-iektam-na-14-miliardiv |archivedate=28 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref> (див. [[Екологічні наслідки війни на сході України]]). |
||
== Природні умови == |
== Природні умови == |
||
Територія «Провальського степу» належить до Лозовсько-Каменського фізико-географічного району, який в тектонічному відношенні збігається з північним крилом Донецької складчастої країни. У геологічному складі вирішальну роль відіграють пісковики, вапняки і піщані сланці [[кам'яновугільний період|кам'яновугільного періоду]]. Рельєф території гривастий (грядово-улоговинний), поверхня сильно розчленована улоговинами і балками. Висота місцевості становить від 150 до 230 м |
Територія «Провальського степу» належить до Лозовсько-Каменського фізико-географічного району, який в тектонічному відношенні збігається з північним крилом Донецької складчастої країни. У геологічному складі вирішальну роль відіграють пісковики, вапняки і піщані сланці [[кам'яновугільний період|кам'яновугільного періоду]]. Рельєф території гривастий (грядово-улоговинний), поверхня сильно розчленована улоговинами і балками. Висота місцевості становить від 150 до 230 м над рівнем моря. |
||
Грушевська ділянка включає частину вододілу між річками Велике Провалля і балкою Грушевською; Калинівська — між балками Велике Провалля і Калинівська. |
Грушевська ділянка включає частину вододілу між річками Велике Провалля і балкою Грушевською; Калинівська — між балками Велике Провалля і Калинівська. |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
Клімат місцевості більш континентальний порівняно із кліматом західних районів області і вологіший, ніж в навколишніх рівнинно-степових районах Донбасу. Річна сума опадів сягає 600 мм, середньорічна температура повітря становить +6-7°С, середньомісячна температура січня — −6-8°С, липня — +20-22°С. Абсолютні температурні мінімуми досягають −30-35°С, максимуми — +35-40°С. Безморозний період триває 160—180 днів. Для цього району характерні весняно-літні суховії. |
Клімат місцевості більш континентальний порівняно із кліматом західних районів області і вологіший, ніж в навколишніх рівнинно-степових районах Донбасу. Річна сума опадів сягає 600 мм, середньорічна температура повітря становить +6-7°С, середньомісячна температура січня — −6-8°С, липня — +20-22°С. Абсолютні температурні мінімуми досягають −30-35°С, максимуми — +35-40°С. Безморозний період триває 160—180 днів. Для цього району характерні весняно-літні суховії. |
||
[[Файл:Map of the nature reserve «Proval's'ky Steppe».jpg|міні|праворуч|500пкс|Мапа Провальського степу]] |
|||
На території заповідника «Провальський степ» існують постійні водотоки — річка [[Верхнє Провалля]] із притокою [[Калинова (річка)|Калинова]] (притока річки [[Велика Кам'янка (притока Сіверського Донця)|Велика Кам'янка]]). Вони неглибокі (15-57 см) й вузькі (3-5 м завширшки), на кам'янистих перекатах розбиваються на кілька дрібних струмків. В охоронній зоні Грушевського урочища в балці Грушевській є ставок Катарал, площею близько 42 га, у межах Калинівської ділянки — невеликий (0,3 га) ставок, що був побудований у 90-х роках минулого століття на р. Верхнє Провалля. Річки і балка належать до системи р. Велика Кам'янка — правої притоки [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]. |
На території заповідника «Провальський степ» існують постійні водотоки — річка [[Верхнє Провалля]] із притокою [[Калинова (річка)|Калинова]] (притока річки [[Велика Кам'янка (притока Сіверського Донця)|Велика Кам'янка]]). Вони неглибокі (15-57 см) й вузькі (3-5 м завширшки), на кам'янистих перекатах розбиваються на кілька дрібних струмків. В охоронній зоні Грушевського урочища в балці Грушевській є ставок Катарал, площею близько 42 га, у межах Калинівської ділянки — невеликий (0,3 га) ставок, що був побудований у 90-х роках минулого століття на р. Верхнє Провалля. Річки і балка належать до системи р. Велика Кам'янка — правої притоки [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]. |
||
| Рядок 53: | Рядок 52: | ||
[[водойми]] — 0 %,<br/> |
[[водойми]] — 0 %,<br/> |
||
[[орні землі]] — 0 %,<br/> |
[[орні землі]] — 0 %,<br/> |
||
населені пункти — 0 %.<ref> |
населені пункти — 0 %.<ref>{{Cite web|url=http://aetos.kiev.ua/zsu/zsu18/zsu18-19.pdf|title=О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні (журнал). Том 18. Вип. 1-2. 2012|website=aetos.kiev.ua}}</ref> |
||
== Флора == |
== Флора == |
||
| Рядок 63: | Рядок 62: | ||
Сучасні (типові) різнотравно-типчаково-ковилові степи займають середню і нижню частини схилів північної і східної експозицій та міжгрядові пониження на чорноземах різної потужності. Типчаники перетворюються на полідомінантні угруповання з едифікаторами [[ковила волосиста|ковили волосистої]], [[ковила українська|української]], [[ковила пухнастолиста|пухнастолистої]] і [[ковила вузьколиста|вузьколистої]]. Невеликі площі займають [[ковила найкрасивіша]] і [[ковила шорстка|шорстка]], а уздовж гребенів гряд — [[ковила дніпровська]]. |
Сучасні (типові) різнотравно-типчаково-ковилові степи займають середню і нижню частини схилів північної і східної експозицій та міжгрядові пониження на чорноземах різної потужності. Типчаники перетворюються на полідомінантні угруповання з едифікаторами [[ковила волосиста|ковили волосистої]], [[ковила українська|української]], [[ковила пухнастолиста|пухнастолистої]] і [[ковила вузьколиста|вузьколистої]]. Невеликі площі займають [[ковила найкрасивіша]] і [[ковила шорстка|шорстка]], а уздовж гребенів гряд — [[ковила дніпровська]]. |
||
Для цього степу характерна участь північностепових видів і більш північного різнотрав'я, тут зростають [[ковила пірчаста]], [[кострець прибережний]], [[пирій середній]], [[анемона лісова]], [[суниці зелені]], [[оман |
Для цього степу характерна участь північностепових видів і більш північного різнотрав'я, тут зростають [[ковила пірчаста]], [[кострець прибережний]], [[пирій середній]], [[анемона лісова]], [[суниці зелені]], [[оман шорсткий]], [[конюшина альпійська]] і [[конюшина гірська|гірська]], [[незабудька Попова]]. |
||
Травостій формацій дво- триярусний, висотою 40-80 см. Видова насиченість становить 40-60 видів на 100 м². Серед різнотрав'я переважають [[в'язіль барвистий]], [[залізняк бульбистий|залізняки бульбистий]] і [[залізняк колючий|колючий]], [[підмаренник справжній]], [[шавлія дібровна]] і [[шавлія поникла|поникла]] тощо. |
Травостій формацій дво- триярусний, висотою 40-80 см. Видова насиченість становить 40-60 видів на 100 м². Серед різнотрав'я переважають [[в'язіль барвистий]], [[залізняк бульбистий|залізняки бульбистий]] і [[залізняк колючий|колючий]], [[підмаренник справжній]], [[шавлія дібровна]] і [[шавлія поникла|поникла]] тощо. |
||
Порівняно з іншими степовими заповідниками, Провальський степ відрізняється найбільшим флористичним багатством. Тут зареєстровано 792 види [[судинні рослини|судинних рослин]], |
Порівняно з іншими степовими заповідниками, Провальський степ відрізняється найбільшим флористичним багатством. Тут зареєстровано 792 види [[судинні рослини|судинних рослин]], 46 види [[мохоподібні|мохоподібних]]<ref>{{Cite web|url=http://lpznanu.wixsite.com/lpznanu/provalle|title=Луганський природний заповідник|website=lpznanu.wixsite.com|accessdate=2018-12-15|archive-date=2018-12-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20181216031317/http://lpznanu.wixsite.com/lpznanu/provalle}}</ref>, 51 вид [[зелені водорості|зелених водоростей]], 25 видів [[лишайники|лишайників]], На території цього відділення зростає також 182 види [[гриби|грибів]]. |
||
У флорі цього відділення відмічено 11 видів [[реліктові види|реліктових]] і 135 видів [[ендемічні види|ендемічних]] рослин, 29 видів, [[Рослини, занесені до Червоної книги України|занесених до Червоної книги України]], 7 — до [[ |
У флорі цього відділення відмічено 11 видів [[реліктові види|реліктових]] і 135 видів [[ендемічні види|ендемічних]] рослин, 29 видів, [[Рослини, занесені до Червоної книги України|занесених до Червоної книги України]], 7 — до [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Європейського червоного списку]]. Багато рослин, що зберігаються тут, мають велике господарське значення: відмічено близько 100 видів лікарських, більш як 90 — декоративних, 40 — медоносних видів рослин, є значна кількість кормових видів, багатих на вітаміни, дубильні і фарбувальні речовини, більшість яких є перспективними для введення в культуру. |
||
До Червоної книги України занесено [[громовик гранітний]], [[дрік донський]], [[калофака волзька|калофаку волзьку]], 11 видів ковили, [[сон чорніючий]], [[тюльпан дібровний|тюльпани дібровний]], [[тюльпан змієлистий|змієлистий]] і [[тюльпан Шренка|Шренка]], [[шафран сітчастий]] тощо. На території відділення росте 6 степових рослинних угруповань, занесених до [[Зелена книга України|Зеленої книги України]]: формація [[мигдаль низький|мигдалю низького]], формації ковили української, волосистої, найкрасивішої, пухнастолистої, вузьколистої. |
До Червоної книги України занесено [[громовик гранітний]], [[дрік донський]], [[калофака волзька|калофаку волзьку]], 11 видів ковили, [[сон чорніючий]], [[тюльпан дібровний|тюльпани дібровний]], [[тюльпан змієлистий|змієлистий]] і [[тюльпан Шренка|Шренка]], [[шафран сітчастий]] тощо. На території відділення росте 6 степових рослинних угруповань, занесених до [[Зелена книга України|Зеленої книги України]]: формація [[мигдаль низький|мигдалю низького]], формації ковили української, волосистої, найкрасивішої, пухнастолистої, вузьколистої. |
||
| Рядок 76: | Рядок 75: | ||
[[Файл:28-090504-black-headed-bunting-at-first-layby.jpg|thumb|[[Вівсянка чорноголова]]]] |
[[Файл:28-090504-black-headed-bunting-at-first-layby.jpg|thumb|[[Вівсянка чорноголова]]]] |
||
У тваринному світі Провальського степу є як степові і лісові, так і навіть напівпустельні види. Тут мешкають 250 видів павукоподібних, 1500 видів комах, 236 видів хордових, з яких 47 видів ссавців, 174 — птахів, 9 — плазунів, 6 — земноводних. У цьому відділені охороняються 22 види тварин, занесених до [[ |
У тваринному світі Провальського степу є як степові і лісові, так і навіть напівпустельні види. Тут мешкають 250 видів павукоподібних, 1500 видів комах, 236 видів хордових, з яких 47 видів ссавців, 174 — птахів, 9 — плазунів, 6 — земноводних. У цьому відділені охороняються 22 види тварин, занесених до [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Європейського Червоного списку]], 68 видів, занесених до Червоної книги України, 145 видів, що підлягають особливій охороні згідно з [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернською конвенцією]]. |
||
[[Файл:Marbled polecat.jpg|thumb|[[Перегузня звичайна]]]] |
[[Файл:Marbled polecat.jpg|thumb|[[Перегузня звичайна]]]] |
||
| Рядок 100: | Рядок 99: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://ukrainaincognita.com/pryroda/zapovidnyky/luganskyi-pryrodnyi-zapovidnyk Про заповідник на сайті Україна Інкогніта] |
* [http://ukrainaincognita.com/pryroda/zapovidnyky/luganskyi-pryrodnyi-zapovidnyk Про заповідник на сайті Україна Інкогніта] |
||
* Бачурина Г.Ф.,Бойко М.Ф.(1979). Мохоподібні Провальського степу // Укр. ботан. журн.-36,№6.:590-593. |
|||
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}} |
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}} |
||
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Луганської області}} |
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Луганської області}} |
||
{{ПЗФ Луганської області}} |
{{ПЗФ Луганської області}} |
||
[[Категорія:Степи України]] |
|||
[[Категорія:Луганський природний заповідник]] |
[[Категорія:Луганський природний заповідник]] |
||
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Довжанського району]] |
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Довжанського району]] |
||
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1975]] |
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1975]] |
||
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, що постраждали під час АТО]] |
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, що постраждали під час АТО]] |
||
[[Категорія:1975 у Луганській області]] |
|||
[[Категорія:Території природно-заповідного фонду, що входять у Смарагдову мережу]] |
|||
Поточна версія на 04:33, 22 січня 2023
 | |
| 48°09′01″ пн. ш. 39°51′30″ сх. д. / 48.15034722° пн. ш. 39.85833333° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Довжанський район (Свердловський район), Луганська область, Україна |
| Найближче місто | Луганськ |
| Площа | 587,5 га |
| Засновано | 1975 |
| Оператор | Національна академія наук України |
| Число відвідувачів | 100 895 на рік |
| Вебсторінка | lpznanu.wixsite.com/lpznanu/provalle |
  Провальський степ (Україна) | |
 | |
 Провальський степ у Вікісховищі | |
Прова́льський степ — відділення Луганського природного заповіднику, розташоване біля села Провалля Довжанського району. Складається з двох ділянок (урочищ): Калинівської (299,61 га) і Грушевської (287,89 га). Екосистеми Провальського степу практично зруйновані у ході російської збройної агресії проти України (2014—2016).
З 1846 року ця територія належала Провальському кінному заводу, з 1945-го — радгоспу «Провальський». У 1975 році тут було створено державний заповідник «Провальський степ», до складу якого увійшли такі угіддя: пасовища — 416 га, ліс — 162,4 га, сіножаті — 7,5 га і рілля — 1,6 га.
Провальський степ практично зруйнований у часи російської збройної агресії проти України (2014—2015)[1]. Проїзд важкої техніки, і перш за все танків, територією заповідника перетворив його на мереживо доріг.[2] (див. Екологічні наслідки війни на сході України).
Територія «Провальського степу» належить до Лозовсько-Каменського фізико-географічного району, який в тектонічному відношенні збігається з північним крилом Донецької складчастої країни. У геологічному складі вирішальну роль відіграють пісковики, вапняки і піщані сланці кам'яновугільного періоду. Рельєф території гривастий (грядово-улоговинний), поверхня сильно розчленована улоговинами і балками. Висота місцевості становить від 150 до 230 м над рівнем моря.
Грушевська ділянка включає частину вододілу між річками Велике Провалля і балкою Грушевською; Калинівська — між балками Велике Провалля і Калинівська.
Найбільш поширені наступні ґрунти: чорноземи щебенисті на елювії піщано-глинистих і глинистих сланців, чорноземи щебенисті на елювії пісковиків, дернові ґрунти на елювії некарбонатних порід, піщано- і пилувато-середньо-суглинистого механічного складу.
Клімат місцевості більш континентальний порівняно із кліматом західних районів області і вологіший, ніж в навколишніх рівнинно-степових районах Донбасу. Річна сума опадів сягає 600 мм, середньорічна температура повітря становить +6-7°С, середньомісячна температура січня — −6-8°С, липня — +20-22°С. Абсолютні температурні мінімуми досягають −30-35°С, максимуми — +35-40°С. Безморозний період триває 160—180 днів. Для цього району характерні весняно-літні суховії.
На території заповідника «Провальський степ» існують постійні водотоки — річка Верхнє Провалля із притокою Калинова (притока річки Велика Кам'янка). Вони неглибокі (15-57 см) й вузькі (3-5 м завширшки), на кам'янистих перекатах розбиваються на кілька дрібних струмків. В охоронній зоні Грушевського урочища в балці Грушевській є ставок Катарал, площею близько 42 га, у межах Калинівської ділянки — невеликий (0,3 га) ставок, що був побудований у 90-х роках минулого століття на р. Верхнє Провалля. Річки і балка належать до системи р. Велика Кам'янка — правої притоки Сіверського Дінця.
Степи — 88 %,
умовно-природні ліси — 12 %,
штучні ліси — 0 %,
водойми — 0 %,
орні землі — 0 %,
населені пункти — 0 %.[3]
Рослинність Провальського степу представлена лісами, чагарниками, степами, луками, болотами та водною і прибережно-водною рослинністю. Лісову рослинність складають дубові ліси з ясеном звичайним, кленом польовим і татарським, грушею звичайною, яблунею лісовою, глодом несправжньокривостовпчиковим, а також берестові гаї з кленом татарським, тереном і невеликими верболозами. Більшість цих лісів зберігаються на території Калинівського урочища.
Сучасні (типові) різнотравно-типчаково-ковилові степи займають середню і нижню частини схилів північної і східної експозицій та міжгрядові пониження на чорноземах різної потужності. Типчаники перетворюються на полідомінантні угруповання з едифікаторами ковили волосистої, української, пухнастолистої і вузьколистої. Невеликі площі займають ковила найкрасивіша і шорстка, а уздовж гребенів гряд — ковила дніпровська.
Для цього степу характерна участь північностепових видів і більш північного різнотрав'я, тут зростають ковила пірчаста, кострець прибережний, пирій середній, анемона лісова, суниці зелені, оман шорсткий, конюшина альпійська і гірська, незабудька Попова.
Травостій формацій дво- триярусний, висотою 40-80 см. Видова насиченість становить 40-60 видів на 100 м². Серед різнотрав'я переважають в'язіль барвистий, залізняки бульбистий і колючий, підмаренник справжній, шавлія дібровна і поникла тощо.
Порівняно з іншими степовими заповідниками, Провальський степ відрізняється найбільшим флористичним багатством. Тут зареєстровано 792 види судинних рослин, 46 види мохоподібних[4], 51 вид зелених водоростей, 25 видів лишайників, На території цього відділення зростає також 182 види грибів.
У флорі цього відділення відмічено 11 видів реліктових і 135 видів ендемічних рослин, 29 видів, занесених до Червоної книги України, 7 — до Європейського червоного списку. Багато рослин, що зберігаються тут, мають велике господарське значення: відмічено близько 100 видів лікарських, більш як 90 — декоративних, 40 — медоносних видів рослин, є значна кількість кормових видів, багатих на вітаміни, дубильні і фарбувальні речовини, більшість яких є перспективними для введення в культуру.
До Червоної книги України занесено громовик гранітний, дрік донський, калофаку волзьку, 11 видів ковили, сон чорніючий, тюльпани дібровний, змієлистий і Шренка, шафран сітчастий тощо. На території відділення росте 6 степових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: формація мигдалю низького, формації ковили української, волосистої, найкрасивішої, пухнастолистої, вузьколистої.
У тваринному світі Провальського степу є як степові і лісові, так і навіть напівпустельні види. Тут мешкають 250 видів павукоподібних, 1500 видів комах, 236 видів хордових, з яких 47 видів ссавців, 174 — птахів, 9 — плазунів, 6 — земноводних. У цьому відділені охороняються 22 види тварин, занесених до Європейського Червоного списку, 68 видів, занесених до Червоної книги України, 145 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.
Із рідкісних ссавців тут зустрічаються горностай, тушкан великий, мишівка степова, перегузня, тхір степовий, борсук. По ярах та в байрачному лісі трапляються куниця кам'яна, ласиця, лисиця звичайна, вовк і єнот уссурійський. Гризуни представлені, окрім уже згаданих, ще 10 видами: численні мишаки жовтогрудий та уральський, мишка лучна, миша хатня; в степу мешкають полівка лучна та сліпак звичайний; по байрачних лісах — вивірка звичайна, соня лісова, норик підземний, мідиця мала і велика та рясоніжка мала. Іноді на територію заповідника заходять сарна європейська, дика свиня, лось.
У гніздовий період у межах Провальського степу зустрічаються огар, пугач, вівсянка чорноголова, сова вухата і сіра, боривітер звичайний, яструб великий, лунь лучний, сиворакша, одуд, рибалочка голубий, куріпка сіра. На прольоті і під час міграцій зустрічаються журавель сірий, дрофа, шпак рожевий, хохітва, орел-могильник, орлан-білохвіст, змієїд; на ставку, який розташований в охоронній зоні, — лебеді, гуси, качки, кілька видів сивкоподібних.
Рідкісні плазуни представлені «червонокнижними» — гадюкою степовою східною, полозом жовточеревим і чотирисмугим.
У межах Провальського степу і його околиць мешкають багато рідкісних видів комах: дибка степова, жук-олень, махаон, поліксена, мнемозина, ксилокопа звичайна і фіолетова, бражник карликовий, бражник дубовий тощо.
- Кондратюк Євген Миколайович — фундатор заповідника та один з авторів першої монографії «Луганский государственный заповедник: растительный покров», 1988
- Стрільцівський степ (заповідник)
- Станично-Луганський заповідник
- Природно-заповідний фонд Луганської області
- Провальський степ (Ростовська область)
- ↑ Через бойові дії на Донбасі зруйновано 5 заповідників. espreso.tv.
- ↑ Війна нанесла збитки заповідним об'єктам на 14 мільярдів // Екологія. Право. Людина. 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
- ↑ О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні (журнал). Том 18. Вип. 1-2. 2012 (PDF). aetos.kiev.ua.
- ↑ Луганський природний заповідник. lpznanu.wixsite.com. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
- Про заповідник на сайті Україна Інкогніта
- Бачурина Г.Ф.,Бойко М.Ф.(1979). Мохоподібні Провальського степу // Укр. ботан. журн.-36,№6.:590-593.
- Природоохоронні території за алфавітом
- Природоохоронні об'єкти, засновані 1975
- Природоохоронні території загальнодержавного значення Луганської області
- Степи України
- Луганський природний заповідник
- Природно-заповідний фонд Довжанського району
- Природоохоронні об'єкти, що постраждали під час АТО
- 1975 у Луганській області
- Території природно-заповідного фонду, що входять у Смарагдову мережу