Перегляд вихідного коду сторінки Харківська область

{{Область
 | герб           = COA of Kharkiv Oblast.svg
 | опис герба      = Герб Харківської області
 | прапор          = Flag of Kharkiv Oblast.svg
 | опис прапора    = Прапор Харківської області
 | розташування    = Kharkiv in Ukraine.svg
 | назва           = Харківська
 | прізвисько      = [[Харківщина]], <br/>[[Слобідська Україна|Слобожанщина]]
 | утворена        = [[27 лютого]] [[1932]]
 | код КАТОТТГ     = UA63000000000041885
 | населення       = {{Населення областей України|Харківська}}
 | площа           = 31 415
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Харківська}}/31415|1}}
 | код області     = 57
 | центр           = [[Харків]]
 | райони          = 7
 | МОЗ             = 7
 | МРЗ             = 10
 | міські райони   = 9
 | смт             = 61
 | села            = 1508
 | селища          = 175
 | селищні ради    = 60
 | сільські ради   = 381
 | номери автомобілів=[[Файл:Non-EU-section-with-UA.svg|13px]] AX, КХ, ХХ, ЕХ
 | домен           = kharkov.ua; kh.ua; kharkiv.ua
 | вебсторінка     = {{Cite web|url=https://kharkivoda.gov.ua/|title=Харківська ОДА}}<br/>{{Cite web|url=http://oblrada.kharkov.ua/ua/|title=Харківська обласна рада}}
 | адреса          = 61200, м. Харків, вул. Сумська, 64
 | голова ОДА      = [[Синєгубов Олег Васильович]]<ref>{{УПУ|676/2021|24 грудня 2021|Про призначення О.Синєгубова головою Харківської обласної державної адміністрації|link=https://www.president.gov.ua/documents/6762021-41033}}</ref>
 | рада            = [[Харківська обласна рада]]
 | голова          = [[Єгорова-Луценко Тетяна Петрівна]]
 | мапа            = Kharkiv Oblast 2020 subdivisions.jpg
|міська комуннальна служба=1562 (з міського)}}

'''Ха́рківська о́бласть''' ''([[Харківщина]])''&nbsp;— [[Області України|область]] на [[Схід України|Сході]] [[Україна|України]]. Розташована в [[Українська етнічна територія|етнокультурному регіоні]] [[Слобідська Україна]], в межах [[Придніпровська низовина|Придніпровської низовини]]. Обласний центр&nbsp;— [[Місто-герой України|місто]] [[Харків]].

Харківська область  утворена [[27 лютого]] [[1932]] року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV позачергової сесії ВУЦВК від 9&nbsp;лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей.

Харківська область розташована на сході [[Україна|України]]. Вона межує з [[Луганська область|Луганською]], [[Донецька область|Донецькою]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровською]], [[Полтавська область|Полтавською]], [[Сумська область|Сумською]] [[Області України|областями України]], а також з [[Бєлгородська область|Бєлгородською областю]] [[Росія|Росії]].

Після [[Місцеві вибори в Україні 2020|місцевих виборів 2020]] року і створення нових районних рад частково, з нового [[Бюджетний кодекс України (2010)|бюджетного року]] та зі створенням нових райдержадміністрацій з 1 січня 2021 року запрацював новий адміністративний поділ на 7 районів ([[Богодухівський район|Богодухівський]], [[Ізюмський район|Ізюмський]], [[Берестинський район|Красноградський]], [[Куп'янський район|Куп'янський]], [[Лозівський район|Лозівський]], [[Харківський район|Харківський]] та [[Чугуївський район]]и. До 17 липня 2020 року до складу Харківської області входило 27 районів<ref>{{cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-53585376|назва=Нові райони: навіщо їх об'єднали і як зміниться життя людей|автор=Віталій Червоненко|дата=30 липня 2020|вебсайт=BBC Україна|видавець=|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=|дата-доступу=11 жовтня 2020}}</ref><ref>{{cite web|url=https://decentralization.gov.ua/news/12826|назва=Продовження децентралізації та місцеві вибори на новій територіальній основі: про що у Києві розповідали регіональним журналістам |автор=|дата=30 вересня 2020 |вебсайт=Портал «Децентралізація»|видавець= |url-архіву=|дата-архіву= |мертвий-url=|дата-доступу=11 жовтня 2020}}</ref><ref>{{cite web|url=https://izbirkom.org.ua/urlikbez/detsentralizatsiia-25/2020/novij-podil-na-rajoni-u-10-ti-pitannyah-i-vidpovidyah/ |назва=Новий поділ на райони у 10-ти питаннях і відповідях|автор=Оксана Гавриш |дата=28 серпня 2020 |вебсайт=Ізбірком |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=11 жовтня 2020}}</ref>.
 
* Площа&nbsp;— 31,4 тис.&nbsp;км² (5,2&nbsp;% площі території України). Протяжність з півночі на південь&nbsp;— 210&nbsp;км, зі сходу на захід&nbsp;— 220 км<ref>{{Cite book
|title=Книга инвестора. Харьковская область
|last=
|first=
|year=2010
|publisher=Фолио
|location=Харьков
|pages=15
|language=
|isbn=978-966-03-5305-3
}}</ref>.
* Населення&nbsp;— 2&nbsp;633&nbsp;834 особи, в тому числі міського 1&nbsp;680&nbsp;899 осіб і сільського 952&nbsp;935 осіб.<ref>{{Cite web|title=Чисельність населення (щомісячна інформація) — Головне управління статистики у Харківській області|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/index.php/chyselnist-naselennia-shchomisiachna-informatsiia|website=kh.ukrstat.gov.ua|accessdate=2021-03-11}}</ref>
* Густота населення&nbsp;— вище середньої по країні, 83,84 особи на км².
* [https://web.archive.org/web/20070803122727/http://region.library.kharkov.ua/region.php?link=2 Схематична карта Харківської області]

Інтереси територіальних громад області представляє Харківська обласна рада. 25 жовтня 2020 року обраний депутатський корпус Харківської обласної ради VIII скликання, який складається зі 120 депутатів<ref name=":3">{{Cite web|title=Про раду — Харківська обласна рада|url=http://oblrada.kharkov.ua/ua/about-rada|website=oblrada.kharkov.ua|accessdate=2019-11-17|archive-date=2019-11-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20191122092112/http://oblrada.kharkov.ua/ua/about-rada}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191122092112/http://oblrada.kharkov.ua/ua/about-rada |date=2019-11-22 }}</ref>.

В обласній раді нині діє 5 депутатських фракцій: найбільша&nbsp;— фракція партії «<nowiki/>[[Блок Кернеса — Успішний Харків|Блок Кернеса&nbsp;— Успішний Харків!]]<nowiki/>» (48 депутатів), а також фракції партій „Блок Світличної «Разом!»“ (17 депутатів), «Опозиційна платформа&nbsp;— За життя» (28 депутатів), «Слуга народу» (16 депутатів), «Європейська Солідарність» (11 депутатів)<ref>{{Cite web|title=Фракції — Харківська обласна рада|url=http://oblrada.kharkov.ua/ua/deputies/fractions-and-groups/fractions|website=oblrada.kharkov.ua|accessdate=2022-01-17|archive-date=2022-01-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118182822/http://oblrada.kharkov.ua/ua/deputies/fractions-and-groups/fractions}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220118182822/http://oblrada.kharkov.ua/ua/deputies/fractions-and-groups/fractions |date=2022-01-18 }}</ref>.

Голова Харківської обласної ради VIII скликання&nbsp;— [[Єгорова-Луценко Тетяна Петрівна|Тетяна Єгорова-Луценко]]<ref>{{Cite web|title=Голова Харківської обласної ради — Харківська обласна рада|url=http://oblrada.kharkov.ua/ua/board-structure/direction/head-of-kharkiv-regional-council|website=oblrada.kharkov.ua|accessdate=2022-01-17|archive-date=2017-12-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20171206221441/http://oblrada.kharkov.ua/ua/board-structure/direction/head-of-kharkiv-regional-council}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171206221441/http://oblrada.kharkov.ua/ua/board-structure/direction/head-of-kharkiv-regional-council |date=2017-12-06 }}</ref>.

Харківська обласна рада є засновником дитячого телевізійного фестивалю «Дитятко» та обласного літературного конкурсу ім. О.&nbsp;С.&nbsp;Масельського на найкращий літературний твір<ref name=":3"/>.

== Географія ==

=== Клімат ===
Клімат&nbsp;— помірно континентальний. Середня температура у січні&nbsp;— -7ºС, а у липні&nbsp;— +21ºС.

Зима помірно м'яка, з переважанням хмарних, помірно морозних погод. Сніговий покрив утримується до 110 днів.

Літо тепле, сонячне, сухе. Опадів від 400 до 650&nbsp;мм на рік, головним чином в квітні&nbsp;— жовтні. На рік у середньому припадає 1750 годин сонячного сяйва.

Влітку переважають західні вітри, в інші пори року&nbsp;— східні і північно-східні<ref name=":0">{{Cite book|title=Книга инвестора. Харьковская область|last=|first=|year=2010|publisher=Фолио|location=Харьков|pages=17|language=|isbn=978-966-03-5305-3}}</ref>.

=== Рельєф === 
Область розташована у північно-східній частині Придніпровської низовини. Рельєф області є хвилястою рівниною з легким нахилом в південно-західному (до басейну Дніпра) і в південно-східному (до басейну Дона) напрямах. Територія розмежована річковими долинами, ярами та балками<ref name=":2">{{Cite web|url=https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/1110/110928/Attaches/ekologichniy_pasport_harkivskoyi_oblasti_za_2020_rik.pdf|title=Екологічний паспорт Харківської області. 2020 рік|publisher=Харківська обласна державна адміністрація}}</ref>. У північно-східну частину області заходять відроги Середньоруської височини, а в південну&nbsp;— відроги Донецького кряжа<ref name=":1">{{Cite book
|title=Книга инвестора. Харьковская область
|last=
|first=
|year=2010
|publisher=Фолио
|location=Харьков
|pages=16
|language=
|isbn=978-966-03-5305-3
}}</ref>. Басейн Дону становить 75&nbsp;% території області, басейн Дніпра&nbsp;— 25&nbsp;%<ref name=":2"/>. Найвища точка області розташована на південь від села [[Довгеньке (Ізюмський район)|Довгеньке]] [[Ізюмський район|Ізюмського району]] з позначкою 242,9 метрів, хоча помилково вважають, що найвища точка області розташована біля села Лютівка Богодухівського району, але її висота 236,5 метрів.

Серед ґрунтів переважають [[чорнозем]]и типові (39,44&nbsp;%), звичайні глибокі (34,56&nbsp;%), звичайні (11,68&nbsp;%), опідзолені (3,37&nbsp;%), сірі лісові (1,44&nbsp;%)<ref name=":2"/>.

Ліси і кущі займають лише 11&nbsp;% території області, і розташовані вони переважно у річищах річок на високих правих берегах.

=== Корисні копалини ===
За загальним природно-ресурсним потенціалом Харківська область посідає 5-те місце в Україні, її мінерально-сировинна база складається на 28,5&nbsp;% з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам'яне вугілля), на 53,4&nbsp;% із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту (18,1&nbsp;%) становить сировина кольорових металів, прісні мінеральні підземні води.<ref name=":2"/>

Станом на 2020 рік на території регіону на території Харківської області обліковується 78 родовищ природного газу, балансові запаси становлять 317,860&nbsp;млрд&nbsp;м<sup>3</sup> (39,51&nbsp;% запасів в Україні). Розробляються 47 родовищ природного газу, балансові запаси становлять 311,827&nbsp;млрд&nbsp;м<sup>3</sup> (38,76&nbsp;% запасів в Україні)<ref name=":4">{{Cite web|url=https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/1124/112360/Attaches/dopovid_pro_stan_nps_u_harkivskiy_oblasti_v_2020_rotsi.pdf|title=Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2020 році|publisher=Харківська обласна державна адміністрація}}</ref>. Найбільші серед них&nbsp;— [[Шебелинське газоконденсатне родовище|Шебелинське]], Хрестищенське, [[Єфремівське газоконденсатне родовище|Єфремовське]], [[Кегичівське газоконденсатне родовище|Кегичівське]]<ref name=":5" />.

На території області обліковується 26 родовищ нафти, балансові запаси становлять 4,289&nbsp;млн тонн (4,29&nbsp;% запасів в Україні). Розробляються 19 родовищ, балансові запаси становлять 4,206&nbsp;млн тонн (4,21&nbsp;% запасів в Україні). Кількість родовищ конденсату на території області становить 69, балансові&nbsp; запаси становлять&nbsp; 8,801 млн тонн (22,12&nbsp;% запасів в Україні)<ref name=":4"/>.

На території області існує 8 родовищ бурого та кам'яного вугілля (0,72&nbsp;% всього в Україні) та 2 родовища торфу (0,29&nbsp;% всього в Україні), Єфремовське родовище солі (6,67&nbsp;% всього в Україні), 3 родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське та Благодатне, 14,29&nbsp;% всього в Україні); 22 родовища [[Сапропель|сапропелі]] (7,14&nbsp;% всього в Україні), 1 родовище [[фосфорит]]у (11,11&nbsp;% всього в Україні), 1 родовище сировини для мінеральних фарб (10&nbsp;% всього в Україні), 1 родовище піску кварцового (25&nbsp;% всього в Україні), 5 родовищ сировини цементної (8,2&nbsp;% всього в Україні), 12 родовищ крейди (17,65&nbsp;% всього в Україні)<ref name=":4"/><ref name=":5">{{Cite book
|title=Книга инвестора. Харьковская область
|last=
|first=
|year=2010
|publisher=Фолио
|location=Харьков
|pages=18-19
|language=
|isbn=978-966-03-5305-3
}}</ref>.

=== Водойми ===
Харківська область має низьку забезпеченість [[Водні ресурси|водними ресурсами]]&nbsp;— 1,8&nbsp;% загальних водних ресурсів України<ref name=":2"/>. [[Водні ресурси Харківської області]] мають  [[Поверхневі води|поверхневі]] ([[Річка|річки]], [[Озеро|озера]], [[штучні водойми]]) та [[Підземні води|підземні]] води. Територією області протікає 867 річок загальною протяжністю 6 405&nbsp;км, з них довжиною більше 10&nbsp;км&nbsp;— 172 річки<ref name=":2"/>.

75&nbsp;% водних ресурсів області припадає на басейн річки Дон<ref name=":1" />. Найбільшою річкою області є [[Сіверський Донець]]&nbsp;— найбільша річка [[Лівобережжя|Лівобережної України]] (загальна довжина&nbsp;— 1053&nbsp;км, довжина на території області&nbsp;— 375 км). [[Сіверський Донець]] починається в [[Росія|Росії]] у районі міста Білгород, протікає територією Харківської, [[Донецька область|Донецької]], [[Луганська область|Луганської]] областей і впадає в [[Дон]] у Ростовській області. Основні притоки на території Харківської області&nbsp;— річки [[Оскіл]], [[Уда (річка)|Уди]], [[Берека (річка)|Берека]], [[Харків (річка)|Харків]], [[Лопань (притока Уди)|Лопань]], [[Сухий Торець]], [[Балаклійка (притока Сіверського Дінця)|Балаклійка]], [[Вовча]], [[Великий Бурлук (річка)|Великий Бурлук]] тощо<ref name=":2"/>.

Друга група річок&nbsp;— це дрібні степові річки, що майже висихають влітку і течуть від центра області на південь. Усі вони є притоками [[Дніпро|Дніпра]]&nbsp;— [[Багата]], [[Оріль|Орель]], [[Орчик (річка)|Орчик]], [[Самара (притока Дніпра)|Самара]] тощо. Третя група дрібних річок тече серед луків та лісів на північному заході області ([[Коломак (річка)|Коломак]], [[Мерла (річка)|Мерло]] та ін.). Вони також належать до басейна [[Дніпро|Дніпра]], але впадають у [[Ворскла|Ворсклу]]. Таким чином, на території Харківської області проходить вододіл великих водних систем Європи: [[Дніпро|Дніпра]] і [[Дон]]у. Цей вододіл іде умовно уздовж лінії [[Золочів (селище)|Золочів]]&nbsp;— [[Богодухів]]&nbsp;— [[Валки (місто)|Валки]]&nbsp;— [[Нова Водолага]]&nbsp;— [[Первомайський (місто)|Первомайський]]&nbsp;— [[Лозова (місто)|Лозова]], а його особливістю є відсутність високих гір, численні мілини на річках. Саме наявність такого вододілу визначила історичні шляхи руху народів і військ через територію Харківської області, наприклад, відомий [[Муравський шлях]] з [[Кримський півострів|Криму]] в [[Україна|Україну]].

В області є 583 озера, збудовано 57 водосховищ і 2 тис. 538 ставків<ref name=":2"/><ref>{{Cite web |url=http://www.sq.com.ua/ukr/news/vlada/07.05.2011/u_harkivskij_oblasti_pasportizovani_682_vodnih_obekta/ |title=У Харківській області паспортизовані 682 водних об'єкти |accessdate=16.05.2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110727012929/http://www.sq.com.ua/ukr/news/vlada/07.05.2011/u_harkivskij_oblasti_pasportizovani_682_vodnih_obekta/ |archivedate=27.07.2011 |deadurl=yes }}</ref>.
{{main|Водосховища Харківської області}}
В області є чимало лісових озер (поблизу [[Зміїв|Змієва]], [[Чугуїв|Чугуєва]], [[Балаклія|Балаклії]]), які здебільшого зв'язані з руслами річок. Найбільше озеро&nbsp;— [[Лиман (озеро, Харківська область)|Лиман]]&nbsp;— лежить недалеко від міста Зміїв. Навколишня краса лісів і лук, чиста вода самих озер роблять їх одним з місць відпочинку та об'єктом туризму.

В області є декілька штучних водосховищ, [[Канал (гідротехніка)|каналів]]. Руслами річок Орель та інших степових річок під землею та по поверхні проходить через область канал «[[Дніпро (річка)|Дніпро]]&nbsp;— [[Донбас]]», на якому є найбільше в області водосховище&nbsp;— [[Краснопавлівське водосховище|Краснонопавлівське]]&nbsp;, що входить до системи водопостачання населення та промисловості, зрошення полів області.

На берегах Сіверського Дінця та інших річок розкинулись чудові ліси та заливні луки. У лісах ростуть [[дуб]]и, [[сосна|сосни]], [[осика|осики]], [[верба|верби]] та інші дерева; живуть чимало [[заєць|зайців]], птахів, інших різних тварин та комах; зустрічаються численні види грибів, трав, квітів.

Басейн Сіверського Дінця є важливим рекреаційним та туристичним регіоном Харківської області, уздовж якого розмістилось безліч будинків відпочинку, готелів, ресторацій та інших об′єктів інфраструктури. Досить багато з них було засновано в останні роки, тому вони відповідають європейським стандартам охорони довколишнього середовища. Це, у свою чергу, не лише позитивно впливає на ситуацію в курортних районах, але й приваблює відвідувачів.

=== Рослинний і тваринний світ ===
Територія області лежить у зонах [[степ]]у та [[лісостеп]]у. Степ займає по площі більшу частину території області. Раніше його покривала різнотравно-типчаково-ковилова рослинність, але згодом він був розораний та засіяний сільськогосподарськими культурами. По балках і ярах посаджені [[байрачні ліси]], а на піщаних терасах річок поширені соснові та сосново-дубові ліси.

Основні лісові масиви лежать на північному заході області<ref name=":0" />. Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ області&nbsp;— 419,4 тис. га (12,1&nbsp;% загальної площі). За показником лісистості Харківщина посідає 15 місце серед регіонів України<ref>{{Cite web|title=У Харківській ОДА обговорили кроки, які необхідно здійснити для збільшення площі лісів Харківщини|url=https://kharkivoda.gov.ua/news/111931|website=Харківська обласна державна адміністрація|accessdate=2021-09-20}}</ref>.

Основні лісові породи&nbsp;— [[дуб]] та [[сосна]]. Також у лісах поширені [[ялина]], [[липа]], [[клен]], [[ясен]]. На достатньо вологих ґрунтах ростуть [[береза]], [[вільха]], [[верба]], [[осика]], [[тополя]]. У лісах чимало дикоростучих плодових дерев&nbsp;— [[Яблуня|яблунь]], [[Груша (рід)|груш]]<ref>{{Cite book
|title=Книга инвестора. Харьковская область
|last=
|first=
|year=2010
|publisher=Фолио
|location=Харьков
|pages=19
|language=
|isbn=978-966-03-5305-3
}}</ref>.

Місцевість у міжріччях хвиляста, з пологими підйомами та спусками, багато дивовижних пейзажів: безмежні поля, пагорби та височини з гаями. У зелені дерев та кущів ховаються вулиці міст і сіл. Є лісонасадження уздовж доріг і навколо полів.
Багаті чорноземи області утворились, зокрема, у XIII—XVIII століттях завдяки наявності неораної території так званого «Дикого поля». За кожні 100 років у середньому нарощувалось 25&nbsp;см благодатного ґрунту.

У лісах водяться [[вепр]]и, [[Олень благородний|благородні олені]], [[Лось|лосі]], [[сарна|сарни]]. З хижаків зустрічаються [[лисиця]], [[Ласиця мала|ласка]], [[куниця]], [[єнот уссурійський]], [[вовк]], [[Тхір лісовий|лісовий тхір]], [[горностай]]. Серед лісових гризунів поширені [[вивірка|вивірки]], [[Соня лісова|лісові соні]], [[Мишак жовтогрудий|жовтогруді миші]], підземні та руді лісові [[полівки]]. На території області водиться велика кількість видів птахів<ref name=":0" />.

У річках водиться чимало видів риб: [[щука звичайна|щука]], [[карась]], [[товстолобик]] тощо. В області є також зариблені озера та ділянки риборозведення. А уздовж берегів річок простяглися численні пляжі, чарівні місця, наприклад, урочище Коробові Хутори, Фігуровка, місця поблизу населених пунктів [[Балаклія]], [[Гороховатка (село)|Гороховатка]], [[Зміїв]], [[Ізюм]], Оскіл, Донець.

Бальнеологічні ресурси представлені мінеральною водою курорту [[Березівські мінеральні води|«Березовські мінеральні води»]] під [[Харків|Харковом]].

=== Ґрунти ===
{{main|Ґрунти Харківської області}}На території області зустрічаються понад 150 різновидів ґрунтів<ref name=":9">[https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/1234/123379/Attaches/ekologichniy_pasport_2022_rik.pdf Екологічний паспорт Харківської області] / Сайт Харківської обласної військової адміністрації, 2023</ref>. Найбільшу площу займають [[Чорнозем|чорноземи]] [[Чорноземи звичайні|звичайні]] та [[Чорноземи типові|типові]]. Найбільша розмаїтість ґрунтів характерні для лісостепової частини області. Найродючішими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені чорноземи. Середній вміст гумусу ґрунтів області дорівнює 6&nbsp;%.  Значна частина ґрунтів Харківщини зазнала [[Антропогенний вплив на природу|антропогенного впливу]] через використання їх у сільськогосподарській діяльності. Вплив ерозії ґрунтів охоплює 41 % площі сільськогосподарських угідь Харківщини<ref name=":9" />.

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Харківської області}}
[[Файл:Kharkiv Oblast 2020 subdivisions.jpg|міні|450пкс|Адміністративно-територіальний поділ Харківської області]]
{{double image|right|Харківська область аверс.jpg|120|Харківська область реверс.jpg|120|[[85 років Харківській області (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена Харківській області]]}}

=== Загальна інформація ===
Адміністративний центр області&nbsp;— місто [[Харків]].

У складі області:
* районів&nbsp;— 7;
* районів у містах&nbsp;— 9;
* населених пунктів&nbsp;— 1755, в тому числі:
** міського типу&nbsp;— 68, в тому числі:
*** міст&nbsp;— 17, в тому числі:
**** міст обласного значення&nbsp;— 7;
**** міст районного значення&nbsp;— 10;
*** селищ&nbsp;— 200;
** сільського типу&nbsp;— 1677, в тому числі:
*** сіл&nbsp;— 1538.

У системі місцевого самоврядування:
* районних рад&nbsp;— 27;
* міських рад&nbsp;— 17;
* селищних рад&nbsp;— 60;
* сільських рад&nbsp;— 381.

=== Райони ===
{|class="standard" style="text-align:left"
! align="center" |№
! align="center" |Район
! align="center" |Адм. центр
! align="center" | Адм. устрій
|-
| align="center" | 1
| [[Берестинський район|Берестинський]]
| м. [[Берестин]]
| [[Адміністративний устрій Красноградського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 2
| [[Богодухівський район|Богодухівський]]
| м. [[Богодухів]]
| [[Адміністративний устрій Богодухівського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 3
| [[Ізюмський район|Ізюмський]]
| м. [[Ізюм]]
| [[Адміністративний устрій Ізюмського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 4
| [[Куп'янський район|Куп'янський]]
| м. [[Куп'янськ]]
| [[Адміністративний устрій Куп'янського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 5
| [[Лозівський район|Лозівський]]
| м. [[Лозова (місто)|Лозова]]
| [[Адміністративний устрій Лозівського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 6
| [[Харківський район|Харківський]]
| м. [[Харків]]
| [[Адміністративний устрій Харківського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 7
| [[Чугуївський район|Чугуївський]]
| м. [[Чугуїв]]
| [[Адміністративний устрій Чугуївського району|Адм. устрій]]
|-
|}

=== Міста обласного значення ===
* [[Златопіль]]
* [[Ізюм]]
* [[Куп'янськ]]
* [[Лозова (місто)|Лозова]]
* [[Люботин]]
* [[Харків]]
* [[Чугуїв]]

=== Міста районного значення ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Місто
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Балаклія]]
| [[Ізюмський район]]
|-
| align="center"| 2
| [[Барвінкове]]
| [[Ізюмський район]]
|-
| align="center"| 3
| [[Берестин]]
| [[Берестинський район]]
|-
| align="center"| 4
| [[Богодухів]]
| [[Богодухівський район]]
|-
| align="center"| 5
| [[Валки (місто)|Валки]]
| [[Богодухівський район]]
|-
| align="center"| 6
| [[Вовчанськ]]
| [[Чугуївський район]]
|-
| align="center"| 7
| [[Дергачі]]
| [[Харківський район]]
|-
| align="center"| 8
| [[Зміїв]]
| [[Чугуївський район]]
|-
| align="center"| 9
| [[Мерефа]]
| [[Харківський район]]
|-
| align="center"| 10
| [[Південне (Харківська область)|Південне]]
| [[Харківський район]]
|}

=== Райони у місті Харків ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Район
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Шевченківський район (Харків)|Шевченківський]]
| м. [[Харків]]
|-
| align="center"| 2
| [[Новобаварський район (Харків)|Новобаварський]]
| м. [[Харків]]
|-
| align="center"| 3
| [[Київський район (Харків)|Київський]]
| м. [[Харків]]
|-
| align="center"| 4
| [[Слобідський район (Харків)|Слобідський]]
| м. [[Харків]]
|-
| align="center"| 5
| [[Холодногірський район|Холодногірський]]
| м. [[Харків]]
|-
| align="center"| 6
| [[Салтівський район|Салтівський]]
| м. [[Харків]]
|-
| align="center"| 7
| [[Індустріальний район (Харків)|Індустріальний]]
| м. [[Харків]]
|-
| align="center"| 8
| [[Немишлянський район (Харків)|Немишлянський]]
| м. [[Харків]]
|-
| align="center"| 9
| [[Основ'янський район (Харків)|Основ'янський]]
| м. [[Харків]]
|}
{{seealso|Адміністративний устрій Харківської області#Історія}}

== Демографія ==
{{main|Населення Харківської області}}

Станом на 1 січня 2017 року чисельність наявного населення в Харківській області становить 2&nbsp;701&nbsp;188 осіб.

За даними Головного управління статистики у Харківській області на 1 лютого 2022 року в області мешкало 2596250 осіб<ref name=":8">{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/chyselnist-naselennia-shchomisiachna-informatsiia|title=Чисельність населення (щомісячна інформація) — Головне управління статистики у Харківській області|website=kh.ukrstat.gov.ua|access-date=2024-05-18}}</ref>

'''Чисельність населення по районах (за оцінкою) на 1 лютого 2022 року та середня чисельність у січні 2022 року''' <ref name=":8" />
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |
| colspan="2" |Наявне населення
| colspan="2" |Постійне населення
|-
|на 1 лютого 2022 року
|середня чисельність у січні 2022 року
|на 1 лютого 2022 року
|середня чисельність у січні 2022 року
|-
|'''Харківська область'''
|'''2596250'''
|'''2597606'''
|'''2580614'''
|'''2581970'''
|-
|Богодухівський район
|122058
|122172
|122570
|122684
|-
|Ізюмський район
|171886
|172003
|173179
|173296
|-
|Красноградський район
|103713
|103785
|104473
|104545
|-
|Куп’янський район
|129927
|130019
|130710
|130802
|-
|Лозівський район
|147160
|147261
|148691
|148792
|-
|Харківський район
|1727611
|1728330
|1707670
|1708389
|-
|Чугуївський район
|193895
|194036
|193321
|193462
|}

=== Найбільші населені пункти ===

<div align="center">
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | {{center|'''Міські населені пункти з кількістю жителів понад 10,0 тисяч (за 2016 рік)'''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2015 по січень 2017 року</ref>}}
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Харків]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}1439,0</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Красноград]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}20,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Лозова (місто)|Лозова]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}56,7</td>
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Ківшарівка]]''</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}19,1</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ізюм]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}49,4</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Вовчанськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}18,6</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Чугуїв]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}32,5</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Дергачі]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}18,1</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Первомайський (місто)|Первомайський]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}30,4</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Богодухів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}15,6</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Балаклія]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}28,9</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Зміїв]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}14,8</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Куп'янськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}28,7</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Слобожанське (Зміївський район)|Слобожанське]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}14,4</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Пісочин (смт)|Пісочин]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}23,4</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Солоницівка]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}13,8</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Мерефа]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}22,2</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Нова Водолага]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,2</td>
 </tr>
  <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Люботин]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}21,3</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Високий (смт, Україна)|Високий]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}10,3</td>
 </tr>
</table>
|}
</div>

=== Національний склад ===
{| class="standard" style="text-align:right"
|+
! align="center" | Національність
! align="center" | [[1970|1970&nbsp;р.]]
! align="center" | [[2001|2001&nbsp;р.]]
|-
| align="left" | [[Українці]]в
| 66,2&nbsp;%
| 70,7&nbsp;%<ref name="culturalstudies.in.ua">http://www.culturalstudies.in.ua/sekcia_s_s4_4.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130413211629/http://www.culturalstudies.in.ua/sekcia_s_s4_4.php |date=13 квітня 2013 }} 1</ref>
|-
| align="left" | [[Росіяни|Росіян]]
| 29,3&nbsp;%
| 25,6&nbsp;%<ref name="culturalstudies.in.ua"/>
|-
| align="left" | [[Євреї]]в
| 2,7&nbsp;%
| 0,4&nbsp;%
|-
| align="left" | [[Білоруси|Білорусів]]
| 0,6&nbsp;%
| 0,5&nbsp;%
|-
| align="left" | Інших
| 1,2&nbsp;%
|
|-
| align="left" | [[Вірмени|Вірменів]]
|
| 0,4&nbsp;%
|-
| align="left" | [[Азербайджанці]]в
|
| 0,2&nbsp;%
|-
| align="left" | [[Грузини|Грузинів]]
|
| 0,2&nbsp;%
|}
{{-}}

=== Мовний склад ===
{{Основна стаття|Мови Харківської області}}
[[Файл:Kharkivska2001languages.PNG|міні|праворуч|350пкс|Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Харківської області за переписом 2001&nbsp;р.]]
[[Українська мова]] є єдиною офіційною мовою на всій території області<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |title=Про забезпечення функціонування української мови як державної |access-date=2020-03-25 |archive-date=2020-05-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200502182619/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |deadlink=no }}</ref><ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2018/12/13/u_kharkivskiy_oblasti_skasuvaly_regionalnyy_status_rosiyskoyi_movy |title=У Харківській області скасували регіональний статус російської мови |author= |date=2018-12-13 |website= |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=13 грудня 2018}}</ref>.

За даними [[Держстат]]у у 2023/24 навчальному році в Харківській області з 221 336 учнів закладів загальної середньої освіти 220 933 (99,82 %) навчалися в [[Українська мова|українськомовних]] класах, 403 (0,18 %) — в [[Російська мова|російськомовних]]<ref>{{ref-uk}} [https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/osv/osv_rik/zso23_ue.xlsx Загальна середня освіта в Україні у 2023 році] — [https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/osv/osv_rik/arch_pto_u.htm Сайт Державної служби статистики України]</ref>.

Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]:
{{нумерація таблиці | {{
{| class="standard sortable" style=text-align:right
!№
!Райони та міста обласного значення
!українська
!російська
!вірменська
!білоруська
|-
|1
|style=text-align:left|'''Харківська область'''
|'''53,8'''
|'''44,3'''
|'''0,2'''
|'''0,1'''
|-
|1
|style=text-align:left|[[Харків]] (міськрада)
|31,8
|65,9
|0,2
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Ізюм]]
|74,2
|23,8
|0,3
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Куп'янськ]] (міськрада)
|69,3
|25,6
|0,1
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Лозова (місто)|Лозова]] (міськрада)
|77,2
|17,6
|0,1
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Люботин]] (міськрада)
|86,1
|12,6
|0,1
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Первомайський (місто)|Первомайський]] (міськрада)
|42,8
|52,7
|0,1
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Чугуїв]] (міськрада)
|29,6
|69,5
|0,2
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Балаклійський район]]
|70,4
|28,9
|0,1
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Барвінківський район]]
|91,2
|7,8
|0,1
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Близнюківський район]]
|92,1
|6,7
|0,3
|0,3
|-
|1
|style=text-align:left|[[Богодухівський район]]
|93,7
|5,6
|0,2
|0,3
|-
|1
|style=text-align:left|[[Борівський район]]
|91,5
|8,1
|0,1
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Валківський район]]
|94,2
|5,2
|0,2
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Великобурлуцький район]]
|71,8
|27,3
|0,2
|0,3
|-
|1
|style=text-align:left|[[Вовчанський район]]
|85,7
|13,2
|0,4
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Зміївський район]]
|76,4
|22,5
|0,1
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Дворічанський район]]
|84,2
|15,0
|0,1
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Дергачівський район]]
|78,1
|21,3
|0,1
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Зачепилівський район]]
|84,0
|14,9
|0,6
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Золочівський район]]
|85,7
|13,3
|0,4
|0,3
|-
|1
|style=text-align:left|[[Ізюмський район]]
|91,7
|7,5
|0,1
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Кегичівський район]]
|92,1
|5,5
|0,3
|0,6
|-
|1
|style=text-align:left|[[Коломацький район]]
|94,0
|4,5
|0,1
|1,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Берестинський район|Красноградський район]]
|77,2
|21,9
|0,1
|0,3
|-
|1
|style=text-align:left|[[Краснокутський район (Харківська область)|Краснокутський район]]
|94,9
|4,4
|0,3
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Куп'янський район]]
|88,9
|10,4
|0,1
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Лозівський район]]
|88,5
|10,7
|0,0
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Нововодолазький район]]
|77,7
|21,5
|0,2
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Первомайський район (Харківська область)|Первомайський район]]
|58,2
|41,2
|0,1
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Печенізький район]]
|92,8
|6,9
|0,0
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Сахновщинський район]]
|94,4
|4,5
|0,3
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Харківський район]]
|63,9
|35,2
|0,2
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Чугуївський район]]
|45,2
|53,9
|0,3
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Шевченківський район (Харківська область)|Шевченківський район]]
|91,2
|7,8
|0,2
|0,2
|}
}}}}

== Освіта та наука ==
{{main|Вищі навчальні заклади Харківської області}}
{{main|Професійно-технічні училища Харківської області}}

У 2020&nbsp;р. у сфері освіти Харківської області працювали 104,9 тис. осіб у віці 15-70, або 8,7&nbsp;% до загальної кількості зайнятих в економіці регіону.<ref name=":6">{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/download/press/2021/4Den_osvit_2021_site.pdf|title=До Дня працівників освіти, Дня Вчителя|publisher=Головне управління статистики Харківської області}}</ref>

На кінець 2020&nbsp;р. в області працювали 753 заклади дошкільної освіти (на 11 закладів більше порівняно з 2019&nbsp;р.), розраховані на 79,7 тис. місць. Кількість вихованців у них становила 74,1 тис. дітей (на 3,4 тис. осіб менше, ніж у 2019&nbsp;р.).<ref>{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/download/press/2021/presЗДО_20-w.pdf|title=Заклади дошкільної освіти Харківської області у 2020 році|publisher=Головне управління статистики у Харківській області}}</ref>

На початок 2020/21 навчального року в Харкывській області діяло 734 заклади загальної середньої освіти, в них навчалися 258,8 тис. учнів та працювали 22,7 тис. учителів (уключаючи сумісників). У 2020&nbsp;р. атестат про повну загальну середню освіту отримали 14,3 тис. випускників.<ref name=":7">{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/download/press/2021/pres_ЗСПО_20W.pdf|title=Заклади загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти Харківської області у 2020 р.|publisher=Головне управління статистики у Харківській області}}</ref>

На кінець 2020&nbsp;р. в області діяло 39 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, в яких навчалися 13,7 тис. осіб.<ref name=":7"/>

На початок 2020/21 навчального року в області діяло 55 закладів вищої освіти, в них навчалося 124,2 тис. осіб. У 2020&nbsp;р. закладами вищої освіти області прийнято на навчання 29,8 тис. осіб, випущено 44,0 тис. фахівців. Підготовку аспірантів здійснювали 55 закладів вищої освіти та наукових установ, в яких здобували освіту 3,4 тис. аспірантів. Фахову передвищу освіту у 8 навчальних закладах здобували 5,6 тис. осіб. У закладах вищої та фахової передвищої освіти працювало понад 19 тис. наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників.<ref name=":6"/><ref>{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/download/press/2021/pres_ЗВО_20-w.pdf|title=Заклади вищої та фахової передвищої освіти Харківської області у 2020 р.|publisher=Головне управління статистики у Харківській області}}</ref>

{{Див. також|Харківська обласна універсальна наукова бібліотека}}

== Економіка ==
{{Main|Економіка Харківської області}}
Область відрізняється високим рівнем розвитку економіки, що обумовлено вигідним економіко-географічним положенням (близькість вугільно-металургійної бази Донбасу та Придніпров'я стимулювало розвиток машинобудування і металообробки, сусідство високорозвинених районів Росії&nbsp;— Центрально-чорноземного, Південно-Західного і Південного&nbsp;— визначило розвиток підприємств агропромислового комплексу) і достатньо багатим набором власних сировинних ресурсів. Останні дозволяють розвивати паливно-енергетичну, хімічну промисловість, скляне і фарфоро-фаянсове виробництво, виробництво будматеріалів.

Умовно область можна поділити на три промислових райони: Центральний, Східно-Харківський і Південно-Харківський. Центральний (Харків та прилеглі до нього райони) відрізняється високим рівнем спеціалізації і концентрації промисловості, тут склався комплекс енергетичного, електротехнічного, транспортного і сільськогосподарського машинобудування. Східно-Харківський район зосереджений навколо Куп'янська. Основні галузі промисловості&nbsp;— транспортне і сільгоспмашинобудування. Розвинені в цьому регіоні харчова і легка промисловість, виробництво будматеріалів і устаткування для цукрової промисловості. Південно-Харківський район має великі газові родовища&nbsp;— Шебелинське, Єфремівське, Крестищенське та інші. Міста району спеціалізуються на машинобудуванні, хімічній промисловості і виробництві будматеріалів.<ref>[http://www.kharkov.ua/region/region.htm Харьковская область]{{ref-ru}}</ref>

=== Обласний бюджет ===
Бюджет Харківської області на 2018 рік 14,6&nbsp;млрд грн.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.kharkov.ua/ua/press-center/news/18652-byudzhet-kharkivskoji-oblasti-na-2018-rik-zbilshivsya-do-14-7-mlrd-grn |title=Архівована копія |accessdate=2018-02-20 |archive-date=2018-02-21 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180221044627/http://www.oblrada.kharkov.ua/ua/press-center/news/18652-byudzhet-kharkivskoji-oblasti-na-2018-rik-zbilshivsya-do-14-7-mlrd-grn }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180221044627/http://www.oblrada.kharkov.ua/ua/press-center/news/18652-byudzhet-kharkivskoji-oblasti-na-2018-rik-zbilshivsya-do-14-7-mlrd-grn |date=2018-02-21 }}</ref>

На 2019 рік знизився до 13 млрд 416 млн 857 тис. грн.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.kharkov.ua/ru/press-center/news/20716-deputati-zatverdili-byudzhet-kharkivskoji-oblasti-na-2019-rik |title=Архівована копія |accessdate=2019-09-14 |archive-date=2019-03-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190320231530/http://www.oblrada.kharkov.ua/ru/press-center/news/20716-deputati-zatverdili-byudzhet-kharkivskoji-oblasti-na-2019-rik }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190320231530/http://www.oblrada.kharkov.ua/ru/press-center/news/20716-deputati-zatverdili-byudzhet-kharkivskoji-oblasti-na-2019-rik |date=2019-03-20 }}</ref>

На 2020 рік істотно знизився до 6&nbsp;млрд. 411&nbsp;млн. 025 тис. грн.<ref>https://www.objectiv.tv/objectively/2019/11/20/byudzhet-harkovskoj-oblasti-na-2020-g-budet-menshe-chem-byudzhet-na-2019-g/</ref>

=== Валовий регіональний продукт ===
в 2012 році [[Список українських регіонів за ВРП|валовий регіональний продукт]] дорівнював 82,2&nbsp;млрд гривень.

=== Сільське господарство ===

Структура сільськогосподарських угідь: рілля становить 61,3&nbsp;%, пасовища&nbsp;— 9,8&nbsp;%, сіножаті&nbsp;— 3,8&nbsp;%

Структура посівних площ: зернові культури становлять 49&nbsp;%, кормові&nbsp;— 25&nbsp;%, технічні&nbsp;— 17&nbsp;%, овочі та картопля&nbsp;— 9&nbsp;%.

Головні сільськогосподарські культури: [[кукурудза]], [[соняшник]], [[пшениця]], кормові трави, [[цукровий буряк]], [[ячмінь]] та ін. Розвинене садівництво ([[вишня|вишні]], [[груша|груші]], [[слива|сливи]], [[яблуко|яблука]] тощо).

=== Тваринництво ===
* Скотарство
* Птахівництво
* Вівчарство
* Конярство
* Бджільництво
На початок 2022 р. у господарствах усіх категорій Харківської області налічувалось 134,2 тис.голів великої рогатої худоби (у т.ч.65,2 тис. корів), 157,1 тис. свиней, 47,6 тис. овець та кіз, 6,3 млн. голів птиці свійської. У січні–грудні 2021 р. у господарствах усіх категорій виробництво м’яса (у живій масі) склало 104,2 тис.т, молока – 427,1 тис.т, вовни – 46 т, яєць птиці свійської – 481,0 млн.шт<ref>[http://kh.ukrstat.gov.ua/upload/Digest/2022/Digest_24-28.01.2022.pdf Статистичний дайджест за період січень 2022 року]. [http://kh.ukrstat.gov.ua/ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ СТАТИСТИКИ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.] Процитовано 18 травня 2024</ref>.

=== Промисловість ===
Потужні промислові підприємства у [[Балаклія|Балаклії]] (виробництво цементу та будівельних матеріалів), [[Ізюм]]і (приладобудування, оптика), [[Зміїв|Змієві]] (виробництво електроенергії), [[Лозова (Харківська область)|Лозовій]], [[Куп'янськ]]у, [[Чугуїв|Чугуєві]] (машинобудування та металообробка).

Розвинена переробна та харчова промисловість, які орієнтовані на місцеве сільське господарство.

Цементно-шиферний завод в Балаклії&nbsp;— один з найбільших в Європі, Ізюм відомий як центр виробництва окулярної оптики. Розвинені тут також легка та харчова промисловості.

Рівень газифікації Харківської області (на середину [[2009]] року)&nbsp;— 68,8&nbsp;%, міст та селищ&nbsp;— 80,8&nbsp;%, сіл&nbsp;— 51,9&nbsp;%.<ref>[http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?news=10216 В області продовжується газифікація селищ]</ref>

=== Транспорт ===
Харківська область має розгалужену транспортну мережу, 60&nbsp;% обсягу перевезень припадає на частку [[Залізничний транспорт|залізничного транспорту]]. Станом на кінець 2020 року експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування на території Харківської області становила 1520&nbsp;км.<ref>{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/download/press/2021/press_zaliznychnykW.pdf|title=День залізничника|publisher=Головне управління статистики у Харківській області}}</ref>

Харківський залізничний вузол обслуговує 10&nbsp;млн пасажирів на рік, [[автомобільний транспорт]], зокрема, автобуси&nbsp;— майже 12&nbsp;млн. Найбільші залізничні станції&nbsp;— [[Ізюм]], [[Куп'янськ]], [[Люботин]], [[Лозова (Харківська область)|Лозова]].

У Харківській області у 2019 році послугами залізничного транспорту скористалися 31,4878&nbsp;млн пасажирів, або 96,5&nbsp;% обсягу 2018&nbsp;р.<ref>{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/download/express/2020/express_01_06.zip|title=Підсумки роботи транспорту Харківської області
у 2019 році|last=|first=|date=|website=|publisher=Головне управління статистики у Харківській області|language=|accessdate=}}</ref>

Найважливіші автомагістралі, що проходять через область: [[Харків]]-[[Москва]], Харків-[[Сімферополь]], Харків-[[Ростов-на-Дону]], Харків-[[Полтава]]. Загальна протяжність автодоріг&nbsp;загального користування&nbsp;— більш ніж 9,7 тис.км, з них 97,5&nbsp;%&nbsp;— з твердим покриттям<ref>{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/download/press/Press_autoW.pdf|title=Головне управління статистики у Харківській області|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Протяжність автошляхів державного значення у Харківській області&nbsp;— 2343,9&nbsp;км, в т.ч: 617,4 км&nbsp;— міжнародні, 108,2 км&nbsp;— національні, 639,1 км&nbsp;— регіональні, 979,2&nbsp;км&nbsp;— територіальні. На автодорогах державного значення в області знаходиться 242 мостів загальною протяжністю 1316,3 пог. м.<ref>{{Cite web|title=Перелік державних автомобільних доріг Харківської області|url=https://kh.ukravtodor.gov.ua/pro_sluzhbu/perelik_derzhavnykh_avtomobilnykh_dorih_kharkivskoi_oblasti.html|website=kh.ukravtodor.gov.ua|accessdate=2021-01-26|language=uk|archive-date=2021-02-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20210226223123/https://kh.ukravtodor.gov.ua/pro_sluzhbu/perelik_derzhavnykh_avtomobilnykh_dorih_kharkivskoi_oblasti.html|url-status=dead}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210226223123/https://kh.ukravtodor.gov.ua/pro_sluzhbu/perelik_derzhavnykh_avtomobilnykh_dorih_kharkivskoi_oblasti.html |date=2021-02-26 }}</ref>

[[Харківський аеропорт]] обслуговує внутрішні і міжнародні авіалінії, займаючись в основному пасажирськими перевезеннями.<ref>[http://www.kharkov.ua/region/region.htm Харківська область] {{ref-ru}}</ref>

=== Визначні об'єкти ===
Серед об'єктів області відзначаються
* санаторій «[[Березівські мінеральні води]]»;
* [[Краснокутський дендропарк]].

=== Природно-заповідний фонд ===
{{main|Перелік об'єктів природно-заповідного фонду Харківської області}}

Серед природних об'єктів, що охороняються, можна відзначити дендропарк у Краснокутську, садово-паркові комплекси у Сковородинівці, Старому Мерчику, [[Шарівка (Богодухівський район)|Шаровці]] та ін.

== Медицина ==
У Харківській області налічується 36 центрів первинної медико-санітарної допомоги.

На Харківщині запроваджується телемедицина на базі 6 пілотних районів (Красноградський, Чугуївський, Балаклійський, Барвінківський, Харківський та Краснокутський).<ref>{{cite web |url=http://www.sq.com.ua/rus/news/novosti/10.02.2019/harkovschina_gotovitsya_k_telemeditsine/ |назва=Харьковщина готовится к телемедицине |автор= |дата=10 лютого 2019 |вебсайт=Status quo |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 травня 2019}} {{ref-ru}}</ref>

У Харківській області станом на січень 2021 року працює 18 комунальних установ соціального захисту населення, в яких на державному утриманні перебуває три тисячі людей похилого віку та з інвалідністю.<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/98421-na-harkivsini-perevirat-18-komunalnih-zakladiv-soczahistu-naselenna/ |title=На Харківщині перевірять 18 комунальних закладів соцзахисту населення |author=Юлія Давидова |date=22 січня 2021 |website=Суспільне |publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=22 січня 2021}}</ref>

== Екологія ==
Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел у 2020&nbsp;р. становили 94,1 тис. тонн (у 2019—106,5 тис. тонн, у 2018&nbsp;— 44,7 тис. тонн), від пересувних джерел&nbsp;— 113,6 тис. тонн (у 2019—100,2 тис. тонн, у 2018&nbsp;— 93,8 тис. тонн). 42,73&nbsp;% загального обсягу викидів становлять діоксид та інші сполуки сірки, 10,76&nbsp;%&nbsp;— діоксид азоту, 9,66&nbsp;%&nbsp;— оксид вуглецю. Крім того, від стаціонарних джерел забруднення у 2020&nbsp;р. в атмосферу надійшло 7 789,606 тис. тонн діоксиду вуглецю. Основними стаціонарними забруднювачами атмосферного повітря у Харківській області є підприємства теплоенергетичної та нафтогазовидобувної промисловості.<ref name=":4" />

Якість поверхневих вод р. Сіверський Донець та її приторків на території Харківської області протягом 2020 року була стабільною. Концентрації речовин у водних об'єктах коливаються в межах середньо- багаторічних значень без тенденції до погіршення.<ref name=":4" />

== Злочинність ==
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення становить 112,4 злочина, з них 35,6&nbsp;— тяжкі й особливо тяжкі.<ref>[http://mvs.gov.ua/ МВС УКРАЇНИ.]</ref>

== Засоби масової інформації ==
===  Телеканали ===
* [[7 канал (Харків)|7 канал]]
* [[А/ТВК]]
* [[УНІАН ТБ|УНІАН. Харків]]
* [[Simon]]
* [[Суспільне Харків]]
* Р1 (Харків)
* ТРК «СИАТ» (Ізюм)
* [[Уніка-TV|Сварожичи]] (Первомайський)
* Надія (Первомайський)
* Слобожанка (Чугуїв)

=== Радіостанції ===
* Радіо «Говорить Харків» (Харків)
* Радіо «Харків» (Харків)
* [[Novaline Radio]] (Харків)
* Радіо MFM (Харків)
* Радіо Накипіло (Харків)
* Радіо Клас (Куп'янськ)
* [[Novaline Radio]] (Куп'янськ)

== Історико-культурні ресурси ==
{{main|Археологія Харківської області}}
В області багато слідів поселень людей за останні 10000 років, наприклад, у [[Богодухівський район|Богодухівському]], [[Борівський район|Борівському]], [[Валківський район|Валківському]], [[Коломацький район|Коломацькому]], [[Краснокутський район (Харківська область)|Краснокутському]], [[Ізюмський район|Ізюмському]] районах. Зустрічаються сліди [[скіфи|скіфів]], [[хозари|хозарів]] (салтівська культура), [[сармати|сарматів]] і [[печеніги|печенігів]] (навіть є населений пункт з такою назвою&nbsp;— [[Печеніги]]).

З історією слов'ян та [[Київська Русь|Київської Русі]] пов'язують матеріали розкопок на Удах поблизу [[Харків|Харкова]]. У [[1111]] році у районі [[Ізюм]]у київський князь [[Володимир Мономах]] воював з [[половці|половцями]]. Через 70 років князь Ігор зупиняється у районі гори Кременець в Ізюмі, де тоді був умовний кордон Київської Русі. Ця подія відбита епізодом у літописі «Слово о полку Ігореві» («О, Русская земле, ти уже за спиною…»).
Татаро-монголи, що зруйнували ці землі у середині XIII сторіччя, довгий час не дозволяли орати «Дике поле».

У [[1596]] році південніше Ізюму була заснована перша російська фортеця&nbsp;— Цареборисів. Зберігся меморіальний камінь масою у кілька тонн, який позначив закладення фортеці у [[1596]]–[[1612]] роках.

Освоєння у другій половині XVII сторіччя району, що дістав назву «[[Слобідська Україна]]», представлене назвами багатьох населених пунктів: [[Балаклія]], [[Васищеве]], [[Ізюм]], [[Куп'янськ]], [[Чугуїв]] та десятками інших. Після [[1654]] року сюди переселялись з Західної та Північної України цілими селами, іноді навіть давали старі назви новим поселенням (Вільшана, [[Золочів (смт)|Золочів]] та ін.).

Склався оригінальний адміністративний устрій&nbsp;— поділ на [[полк]]и (Харківський, Ізюмський та ін.). Поблизу від оборонних споруд росли села і міста.

На заході області у [[1708]]–[[1709]] роках пройшли військові дії шведських і російських військ, що передували [[Полтавська битва|Полтавській битві]].

У першій половині XVIII сторіччя були споруджені на півдні області у районі [[Балаклія|Балаклії]], [[Лозова (Харківська область)|Лозової]], [[Первомайський (місто)|Первомайського]] потужні земельні укріплення&nbsp;— Українська оборонна лінія. Залишки фортець і валів цієї лінії збереглись у [[Красноград]]і та інших місцях.

Численні храми у селах і містах стали чудовими архітектурними прикрасами області.

На кінець 2020 року на території області на державному обліку перебувало 9430 пам'яток культурної спадщини, зокрема 6896 пам'яток археології (476 окремих пам'яток та 579 комплексів, в які входять 6420 пам'яток), 2465 пам'яток історії (1661 окрема пам'ятка та 41 комплекс, в які входять 804 пам'ятки), 69 пам'яток монументального мистецтва (48 окремих пам'яток та 3 комплекси, в які входять 21 пам'ятка).<ref>{{Cite web|url=http://kh.ukrstat.gov.ua/download/press/2021/Mizhnar.den%20pamjatok_2021_w.pdf|title=До Міжнародного дня пам'ятників і історичних місць|publisher=Головне управління статистики у Харківській області}}</ref> В області є місця, пам'ятники, музеї, пов'язані з подіями, справами та подвигами династій та окремих осіб, таких як: [[Данилевський|Данилевські]], [[Донці-Захаржевські|Донець-Захаржевські]], [[Квітки (слобожанський рід)|Квітки]], [[Каразін Василь Назарович|Каразіни]], [[Харитоненки]], [[Шидловські]], [[Кеніг Леопольд Єгорович|Л. Кеніг]], [[Мартинович Порфирій Денисович|П. Мартинович]], [[Рєпін Ілля Юхимович|І. Рєпін]], [[Сковорода Григорій Савич|Г. Сковорода]], [[Треньов Костянтин Андрійович|К. Треньов]] та ін.

Багато пам'ятників, присвячених подіям [[радянсько-українська війна|радянсько-української війни]] і [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] (меморіальні комплекси «Висота маршала Конєва», [[Дробицький Яр|«Дробицький яр»]], кургани Слави, братські могили, меморіал у селі [[Соколове (Зміївський район)|Соколове]] та ін.).

{{See also|Об'єкти культурної спадщини України в Харківській області}}

== Персоналії ==
З областю пов'язані життя і діяльність таких видатних осіб:
* Філософа [[Сковорода Григорій Савич|Г. Сковороди]]
* Художника [[Рєпін Ілля Юхимович|І. Рєпіна]]
* Біолога [[Мечников Ілля Ілліч|І. Мечникова]]
* Мовознавців [[Потебня Олександр Опанасович|О. Потебні]], [[Шевельов Юрій Володимирович|Ю. Шевельова]]
* Історика [[Багалій Дмитро Іванович|Д. Багалія]]
* Письменників [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г. Квітки-Основ'яненка]], [[Аверченко Аркадій Тимофійович|А. Аверченка]],
* Педагога [[Макаренко Антон Семенович|А. Макаренка]]
* Поета, письменника, літературознавця [[Петро Голубенко|Петра Шатуна (Голубенка)]]
* Громадського, політичного і церковного діяча, члена [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]&nbsp;— [[Плевако Петро Антонович|Плевако Петра Антоновича]]
* Члена [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]&nbsp;— [[Білецький Спиридон Максимович|Білецького Спиридона Максимовича]]
та інших.

== Співробітництво ==
{{Прапорець|USA}}[[Аризона]], [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref>{{Cite web|title=Харківська ОВА та штат Аризона підписали Меморандум про співпрацю|url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16727.html|website=decentralization.gov.ua|accessdate=2023-06-13}}</ref>{{Вікіпосилання
|Тема               = Харківська область
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Kharkiv Oblast
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}

== Див. також ==
{{div col}}
* [[Харківська обласна рада]]
* [[Харківська обласна державна адміністрація]]
* [[Мови Харківської області]]
* [[Слобідська Україна]]
* [[Слобідсько-Українська губернія]]
* [[Харківська губернія]]
* [[Харківщина]]
{{div col end}}

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Джерела та література ==
* ''Верменич Я.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Харківська область] // {{ЕІУ|10|353}}

=== Література ===
* {{книга
 |автор             = [[Кривицький Ігор Олександрович|Кривицкий Игорь Александрович]], Грамма Виктор Никитович, Друлева Ирина Владимировна, Горелова Любовь Николаевна, Рудик Александр Михайлович
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Люби свою землю. Научно-популярный очерк о редких и исчезающих растениях '''Харьковской области''', требующих охраны и биологического контроля
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Харьков
 |видавництво       = «Прапор»
 |рік               = 1986
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 200
 |серія             = 
 |тираж             = 10 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}} {{ref-ru}}
* Літературна Харківщина: Довідник / Ред. М.&nbsp;Ф.&nbsp;Гетьманець.&nbsp;— Х.: Майдан, 1995.&nbsp;— 367 с.
* Літературна Харківщина: Довідник / За заг. ред. М.&nbsp;Ф.&nbsp;Гетьманця.&nbsp;— Х.: Вид-во ХДПУ, 1996.&nbsp;— 111 с.

== Посилання ==
* Малі міста України. [https://ru.calameo.com/read/00473571358668c42bb8b Харківська область: бібліогр. покажч.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного ; уклад.: Д.&nbsp;О.&nbsp;Мироненко, С.&nbsp;М.&nbsp;Кайнова, О.&nbsp;В.&nbsp;Углова ; редкол.: [[Г. А. Войцехівська]] (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В.&nbsp;І.&nbsp;Дмитрук.&nbsp;— Київ : [[ДНАББ ім. В. Г. Заболотного]], 2017.&nbsp;— 311 с. : іл.
* [http://leksika.com.ua/16520205/legal/harkivska_oblast Харківська область] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* [http://patent.net.ua/symbol/regions/kh/ua.html Герб Харківської області]
* [http://www.kharkivoda.gov.ua/show.php?page=485&calendar_month=11-06&lang=ua Інформація про герб та прапор Харківської області]
* [https://web.archive.org/web/20070803122727/http://region.library.kharkov.ua/region.php?link=2 Схематична карта Харківської області]
* [https://web.archive.org/web/20070915080617/http://www.media-objektiv.com/spezproekts/family/index.php?page=titul Енциклопедія прізвищ Харківської губернії. (Російською мовою)]
* [https://web.archive.org/web/20080509050002/http://www.catalogue.biz.ua/ukr/guides/guide_index/1/21/ Довідник поштових індексів Харківської області]
* [https://web.archive.org/web/20080422234549/http://ukraina.tourua.com/maps.html?id=21 Топографічні мапи Харківщини]
* [http://volchansk.pp.net.ua/load/5-1 Старовинні мапи Харківської області]
* [http://history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golubenko_P&abcvar=4&bbcvar=18/ Відомі люди Харківщини]

{{Розташування2|nw={{Країна з прапорцем|См}}|n={{Країна з прапорцем|RUS}}|ne={{Країна з прапорцем|RUS}}|w={{Країна з прапорцем|Пл}}|e={{Країна з прапорцем|Лг}}|sw={{Країна з прапорцем|Днп}}|s={{Країна з прапорцем|Днп}}|se={{Країна з прапорцем|Днц}}}}

{{Харківська область}}
{{Міста Харківської області}}
{{Україна}}
{{ВП-портали|Харківщина|Україна|Географія}}

{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Харківська область}}
[[Категорія:Харківська область|*]]
[[Категорія:Слобідська Україна]]
[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1932]]