Френк Оушен

американський музикант
(Перенаправлено з Frank Ocean)

Френк Оушен (англ. Frank Ocean, справжнє ім'я — Крістофер Едвін Бро;[1] нар. 28 жовтня 1987, Лонг-Біч, штат Каліфорнія, США) — американський співак, автор пісень, репер та фотограф, що розпочинав свою діяльність як гострайтер (писав пісні для Бейонсе та Джастіна Бібера),[2] а у 2010 році приєднався до реп-колективу Odd Future. У 2011 році музикант записав дебютний мікстейп Nostalgia, Ultra, який отримав позитивні відгуки критиків, а його сингл «Novacane» потрапив до чарту Billboard.

Френк Оушен
Frank Ocean
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яангл. Christopher Edwin Breaux
Дата народження28 жовтня 1987(1987-10-28) (37 років)
Місце народженняЛонг-Біч, штат Каліфорнія
Роки активності2005 — дотепер
ГромадянствоСША США
Професіїспівак, автор пісень, репер, музичний продюсер, фотограф, унаочнювач, композитор, клавішник
ОсвітаJohn Ehret High Schoold і University of New Orleansd
Співацький голосБаритон
ІнструментиКлавішнігітара
ЖанрСучасний ритм-енд-блюзнеосоул
ПсевдонімиFrank ocean
КолективиOdd Future
ЛейблDef Jam • Island
НагородиНагорода ГремміBrit Awards
blonded.co
CMNS: Файли у Вікісховищі

Дебютний альбом Френка під назвою Channel Orange вийшов у липні 2012 року і приніс співакові світову славу та визнання. У 2016 році Оушеном було видано екзлюзивний для Apple Music візуальний альбом Endless та другий студійний альбом Blonde, що очолив чарти США та Великої Британії. У 2020 році Channel Orange та Blonde були внесені до списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу «Rolling Stone» (148 та 79 сходинки, відповідно).[3]

У піснях Френка Оушена переважають теми кохання, туги, страху та ностальгії. Співак надихається музикою таких відомих артистів, як Прінс, Стіві Вандер, Марвін Гей та Еріка Баду.

Дискографія

ред.
  • Nostalgia, Ultra (16 лютого 2011)
  • Channel Orange (10 липня 2012)
  • Endless (19 серпня 2016)
  • Blonde (20 серпня 2016)

Нагороди

ред.
  • 2011 — новачок року за версією GQ
  • 2012 — чоловік року за версією журналу Vibe
  • 2012 — чоловік року за версією mtvU
  • 2012 — нагорода Soul Train Music Awards за найкращий альбом року (Channel Orange)
  • 2012 — найкращий Urban відеокліп року («Novacane») за версією UK Music Video Awards
  • 2013 — нагорода Греммі за найкращий альбом у жанрі Urban contemporary (Channel Orange)
  • 2013 — нагорода Греммі за найкращий реп-дует («No Church in the Wild» спільно з Каньє Вестом та Jay-Z)
  • 2013 — альбом року за версією GLAAD Media Awards (Channel Orange)
  • 2013 — найкращий іноземний виконавець Brit Awards
  • 2013 — людина року Webby Awards
  • 2016 — артист року за версією журналу Attitude
  • 2017 — найкращий іноземний артист за версією NME

Джерела

ред.
  1. Frank Ocean -- R.I.P. to My Homie ... Christopher Breaux Dies in Court. tmz.com.
  2. 9 Great Songs You Didn't Know Frank Ocean Wrote. Rolling Stone. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 14.01.2018.
  3. The 500 Greatest Albums of All Time. Rolling Stone. Процитовано 10.06.2022.

Посилання

ред.