Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Allosauroidea
Час існування: 179-89 млн років тому
Череп Allosaurus fragilis, Музей природознавства Сан-Дієго
Череп Allosaurus fragilis, Музей природознавства Сан-Дієго
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)

Інфраряд: Карнозаври (Carnosauria)
Надродина: Алозавроїди(Allosauroidea)
Marsh, 1878
Allosaurus fragilis
Marsh, 1877
Підгрупи
Посилання
Вікісховище: Carnosauria
EOL: 42333078

Allosauroidea — викопна надродина теропод. Переважно крупні хижаки (понад 5 метрів завдовжки, нерідко понад 10 метрів завдовжки), поширені в обох півкулях, існували з юрського до крейдового періоду, близько 179-89 млн. років тому.

Систематика

ред.
 
Черепи деяких представників

У двадцять першому столітті гіпотеза, згідно котрої алозавроїди - тетанури прогресивніші за мегалозавроїдів і примітивніші за целурозаврів здобула широке визнання в наукових колах. Її було піддано сумніву в 2019 авторами опису Asfaltovenator, юрського теропода що поєднував риси мегалозавроїдів і алозавроїдів. Примітними результатами для систематики тетанур стали парафілетичність мегалозавроїдів щодо алозавроїдів і віднесення Piatnitzkysauridae до останніх. Нижче наведено кладограму із їхньої статті:[1]

Carnosauria

Monolophosaurus 

Spinosauridae 

Megalosauridae 

Allosauroidea

Xuanhanosaurus

Piatnitzkysauridae 

Asfaltovenator

Metriacanthosauridae 

Allosaurus 

Carcharodontosauria 


Палеоекологія

ред.

Allosauroidea — імовірно, найдовговічніша клада теропод-суперхижаків. Найдавніших відомих представників виявлено в аргентинських породах датованих кінцем ранньої юри. При довжині близько 8 метрів, деякі з них могли бути найбільшими хижаками своєї екосистеми. За середнього юрського вперше реєструють присутність Metriacanthosauridae у Китаї. Впродовж решти періоду вони залишаються одними з найуспішніших теропод у регіоні й вимирають лише на початку крейди. Тим часом в середньоюрських Європі й Африці домінують мегалозавриди. За пізньої юри різноманіття мегалозаврид скорочується (фактично, починаючи з кімериджського віку підтверджено присутність лише гіганта торвозавра)[2] тим часом як алозавроїди проквітають, представлені різними родинами, зокрема, Metriacanthosauridae, Piatnitzkysauridae, Allosauridae і найранішими відомими членами Carcharodontosauridae. Із перечислених вище, до крейдового періоду, імовірно, вціліли переважно Carcharodontosauridae та ще, можливо, Metriacanthosauridae (вимерлі порівняно незадовго, імовірно, близько 133-132 млн. років тому). Кархародонтозавриди вважаються домінантними хижаками свого часу в більшості регіонів світу (принаймні, в Європі, Азії, Африці й обох Америках). Імовірно, деякі члени цієї групи досягали довжин близько 12-13 метрів, значення, після їх вимирання, імовірно, досягнуте тільки одним родом теропод — Тиранозавр. На початку пізнього крейдового періоду, приблизно на сеномано-туронській межі, вони (разом із багатьма іншими групами організмів) раптово зникли з геологічного літопису, звільнивши екологічну нішу для абелізавридів і тиранозавроїдів, до того здебільшого стримуваних алозавроїдами. Не враховуючи сумнівних і фрагментарних знахідок, доказів виживання членів цієї надродини після туронського віку майже невідомо.

Примітки

ред.
  1. Probable basal allosauroid from the early Middle Jurassic Cañadón Asfalto Formation of Argentina highlights phylogenetic uncertainty in tetanuran theropod dinosaurs.
  2. (PDF) New data on the theropod diversity from the Middle to Late Jurassic of the Vaches Noires cliffs (Normandy, France).