Ют
Ют (від нід. hut —каюта, хатина) — морський термін, кормова частина верхньої палуби судна.[2] На яхті він розташований за кабіною. На вітрильнику ахтердек тягнеться від останньої щогли до корми. Найчастіше під ахтерпалубою є кормовий трюм, званий ахтерпіком.
| Ют | |
 | |
| Протилежне | бак[1] |
|---|---|
 Ют у Вікісховищі | |
.jpg)
Це позначає два пов'язані одне з одним поняття[3]. Ним називають кормову надбудову, а також його вживають як назву кормової частини палуби корабля від задньої (грот- або бізань-) щогли (або від кормової рубки) до ахтерштевня[3]. В останньому значенні вживається також термін ахтердек.
Ют, частково втоплений в корпус судна, називається пів'ютом[4] (на ВМФ термін «пів'ют» вживається щодо кормової надбудови взагалі)[3]. Також так називають додаткову палубу над ютом. Старовинна назва шканців і юта — ахтер-кастель.
Ют як надбудова може бути подовженим (понад 1/4 довжини судна) і коротким. У ньому розташовуються вантажні приміщення, або каюти для екіпажу і пасажирів, або службові приміщення, а також елементи кормових швартовного і якірного пристроїв.
На вітрильних суднах ют як частину палуби виділяли від корми до бізань-щогли (кормової щогли). Ют як надбудова в цій частині палуби служив для укриття рульового пристрою і рульового від негоди, а також для розміщення кают капітана і його помічників.
На сучасних великих суднах замість юта влаштовують кормову рубку.
У юті на однопалубних суднах може розміщуватися твіндек (міжпалубний простір).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Ют // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
- ↑ Ют // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Ют // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
- ↑ Пів'ют // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
ред.- Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.