Вікіпедія

Королівство Польське (1815—1916)

автономна польська держава у складі Російської імперії в 1815–1875 рр.
(Перенаправлено з Царство Польське)

Королівство Польське (пол. Królestwo Polskie) або Царство Польське (рос. Царство Польское) — автономна польська держава у складі Російської імперії в 1815–1874 роках. Утворена на основі Варшавського герцогства, шляхом конституційної персональної унії з Російською імперією, згідно з рішеннями Віденського конгресу. Займала територію Люблінського, Лодзинського, Мазовецького, Підляського і Свентокшиського воєводств Польщі. Голова держави — російський імператор, він же — король Польщі (у російських документах — цар).

пол. Królestwo Polskie
рос. Царство Польское
Королівство Польське
Варшавське герцогство
1815–1915 ↓
Прапор

 		Герб
Зверху: Королівський штандарт
Знизу: Прапор флоту внутрішних вод 		Герб
Девіз
Z nami Bóg!
«З нами Бог!»
Гімн
Pieśń narodowa za pomyślność króla
«Національна пісня до благополуччя короля»
Королівство Польське: історичні кордони на карті
Королівство Польське: історичні кордони на карті
Царство Польське (1815)
Столиця Варшава
Мови польська (офіційна)
російська (офіційна з 1867)[1]
Форма правління конституційна монархія (1815–1832)
абсолютна монархія (1832–1915)
Король (у російських документах — цар)
 - 1815–1825 Олександр І
 - 1825–1855 Микола I
 - 1855–1874 Олександр II
Намісник (генерал-губернатор)
 - 1815—1826 (перший) Юзеф Зайончек
 - 1914–1915 (останній) Павло Єнгаличев[en]
Законодавчий орган Сейм
Історія
 - Віденський конгрес 9 червня 1815
 - Прийняття конституції 27 листопада 1815
 - Польське повстання 1830—1831 29 листопада 1831
 - Польське повстання 1863—1864 22 січня 1863
 - Утворений
Привіслянський край 		1867
 - Втрачене Німеччині під час Першої світової війни 1915
Площа
 - 1815 128 500 км2
Населення
 - 1815 3 300 000 осіб
     Густота 25,7 осіб/км² 
 - 1897 9 402 253 л.
Попередник		 Наступник
Варшавське герцогство
Польський національний уряд (Листопадове повстання)
Привіслянський край
Генерал-губернаторство Варшава
Військовий уряд Любліна
Обер Ост
Сьогодні є частиною Польща
Литва
Білорусь¹
¹ Регіон Сопоцькіне
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Королівство Польське (1815—1916)

Мала обмежене самоврядування, сильно урізане внаслідок поразки Листопадового повстання (1830—1831) і Січневого повстання (1863) років. Поступово втратила автономію, перетворившись 11 січня 1874 року на Варшавське генерал-губернаторство (неофіційна назва Привіслянський край)[2][3].

1916 року відновлене Центральними державами як Королівство Польща. В іноземній історіографії також — Російська Польща, Конгресове королівство (пол. Królestwo Kongresowe).

Історія

ред.
Історичні польські держави

Королівство Польське Конгресове було утворене з Варшавського герцогства згідно з рішеннями Віденського конгресу 1815 року, коли європейські держави перебудовували Європу після наполеонівських війн. Утворення Царства Польського обумовило поділ польських земель між Росією, Австрією та Пруссією[4][5][6]. Царство Польське втратило статус незалежної держави в 1831 року. Хоча назва залишалась в офіційному російському використанні, пізніше у роки російського правління назва поступово замінювалося (хоча неофіційно)[7] на Привіслянський край. Після поразки повстання 1830—1831 окремі адміністративні установи були скасовані, проте навіть після цього територія зберегла деяку міру самоврядування.

Королівство Конгресове мало площу 128 500 км² і населення приблизно 9,4 мільйонів осіб (1897 рік). Створена Конгресом держава була однією з найменших в історії форм польської державності та квазідержавності: менша, ніж Варшавське герцогство, і набагато менша, ніж І Річ Посполита, яка мала населення 10 мільйонів, площа території 1 млн км² (до Шведського Потопу це була одна з наймогутніших держав Європи, до 1772 року — найбільша після Росії)[6]). Населення Царства Польського досягло 6.1 мільйонів у 1870, 10 мільйонів у 1900. Більшість етнічних поляків Російської імперії мешкали в Царстві Польському, хоча деякі області за його межами мали велику частку польського населення.

Царство Польське значною мірою з'явилося як результат зусиль міністра закордонних справ Російської імперії, поляка Адама Єжи Чарторийського[8], який прагнув відродити Польську державу в альянсі з Росією. Формально Царство Польське на початку свого існування було однією з небагатьох конституційних монархій у тодішній Європі.

Напівнезалежність

ред.

Теоретично Королівство Польське Конгресове в його первинній формі було напівавтономною державою в персональній унії з Росією під егідою російського царя. Держава мала Конституцію, одну з найліберальніших в Європі 19 століття[8], законодавчий Сейм був підзвітний перед царем, власну армію, власну грошову одиницю, бюджет, кримінальний і цивільний кодекси і митницю на кордоні з рештою російських земель.

Хоча Польща мала демократичні традиції («золота воля»), і польська шляхта глибоко шанувала особисту свободу, фактично царі мали автократичну владу, і не мали бажання поступатися нею. Опозиція до імператора підлягала переслідуванню, і польський закон міг бути проіґнорований російськими посадовими особами[9]. Абсолютистська влада Росії унеможливлювала встановлення ліберальних традицій та інститутів у Царстві Польському. Незалежність Королівства тривала 15 років; спочатку Олександр І мав титул царя Польщі і був зобов'язаний дотримуватися конституції. З часом ситуація змінилася — він надав наміснику, Великому Князю Костянтину Павловичу майже диктаторські повноваження[5]. З часом Петербург перестав рахуватися з рішеннями Віденського конгресу. У 1819 Олександр І скасував свободу преси і ввів цензуру.

Опір російській владі почався в 1820-х рр. Російська секретна поліція на чолі з Миколою Новосільцевим почала переслідування польських конспіративних організацій, з 1821 цар почав переслідувати масонів, що представляли патріотичні традиції Польщі.

Починаючи від 1825, сесії Сейму відбувалися таємно.

Повстання і втрата автономії

ред.

Наступник Олександра I, Микола I, був коронований королем Польщі 24 травня 1829 у Варшаві, але він відмовився присягати на вірність полякам, дотримуватися Конституції, продовжував обмежувати незалежність конґресового Королівства. За правління Миколи I впроваджували в життя ідеологію «офіційної народності» російського міністра освіти графа Уварова («Православ'я, Самодержавність, Народність»). Щодо поляків ці ідеї мали на меті асиміляцію, яка перетворила би їх на лояльних православних росіян.

Православна Церква в Російській імперії фактично була частиною держави, інші релігії були дискриміновані. Папські булли в Царстві Польському не могли бути оголошенні без згоди російського уряду.

Все це призвело до незадоволення й опору поляків. У січні 1831 року Сейм детронізував російського імператора як короля Польщі (у відповідь на його повторне урізування конституційних прав). Цар відреагував скеруванням російських військ до Польщі і придушенням повстання[10].

Після 11-місячної воєнної кампанії конґресове Королівство втратило свою напівнезалежність, згодом було остаточно інтеґроване до Росії. Це було узаконено через видання імператором Органічного статуту Царства Польського (1832), який скасував у Польщі конституцію, власну армію та законодавчі збори. Наступні 30 років серія заходів зв'язувала Царство Польське дедалі більше з Росією. У 1863—1864 рр. чергове польське повстання було придушено, результатом чого було скасування окремого статусу Царства Польського, і край був остаточно об'єднаний з Російською імперією.

Замість «Царства Польського» увійшла до вжитку назва «Привіслянський край», яке стало намісництвом під контролем намісника. У 1880-х рр. державною мовою там стала російська, а польська мова була заборонена як у офіційному вжитку, так і в освіті.

У 1912 східні частини Люблінської та Седлецької губерній Привіслянського краю, у значній мірі заселені православними українцями, були перетворені на окрему Холмську губернію, яку вилучили з Королівства Польського та приєднали до решти Російської імперії[11].

Територію Царства Польського Росія втратила 1915 року внаслідок німецько-австрійського наступу під час Першої світової війни. Центральні держави створили на ній Королівство Польщі.

Адміністративний устрій

ред.

1816—1837

ред.

Спершу Королівство Польське за адміністративно-територіальним поділом складалося з 8 воєводств, які поділялися на 77 повітів та 51 міську общину[11]. Перелік воєводств:

1837—1918

ред.
 
Адміністративний устрій у 1907 році

У 1837 році воєводства були перетворені на губернії[11]. Перелік губерній:

Населення

ред.
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1816 2 717 287 —
1819 3 438 718 +26.5%
1820 3 520 355 +2.4%
1821 3 612 019 +2.6%
1824 3 786 484 +4.8%
1825 3 911 417 +3.3%
1826 3 978 211 +1.7%
1827 4 032 335 +1.4%
1828 4 088 298 +1.4%
1829 4 137 634 +1.2%
1831 3 762 003 −9.1%
1832 3 914 665 +4.1%
1833 4 037 925 +3.1%
1834 4 059 517 +0.5%
1835 4 188 112 +3.2%
1836 4 251 334 +1.5%
1837 4 298 962 +1.1%
1838 4 344 392 +1.1%
1839 4 392 585 +1.1%
1840 4 488 009 +2.2%
1841 4 547 703 +1.3%
1842 4 623 312 +1.7%
1843 4 700 374 +1.7%
1844 4 770 290 +1.5%
1845 4 798 658 +0.6%
1846 4 867 129 +1.4%
1847 4 857 700 −0.2%
1848 4 790 061 −1.4%
1855 4 673 869 −2.4%
1860 4 840 466 +3.6%
1865 5 336 240 +10.2%
1875 6 638 500 +24.4%
1885 7 691 421 +15.9%
1886 7 851 699 +2.1%
1897[12] 9 402 253 +19.7%
Динаміка населення[13][14][15]

У 1819 році в Королівстві Польському налічувалося 3 438 718 осіб, з яких 2 769 031 римо-католик (80,53 %), 294 859 євреїв (8,57 %), 194 699 греко-католиків (5,66 %), 143 865 лютеран (4,18 %)[13]. У 1827 році в королівстві налічувалося 453 міст і містечок[15].

У 1838 році чисельність населення Королівства Польського становило 4 344 392 особи, з них[13]:

Віросповідання Вірян %
Римо-католики 3 434 694 79,06 %
Євреї 455 330 10,48 %
Греко-католики 233 179 5,37 %
Лютерани 212 304 4,89 %
Кальвіністи 4432 0,10 %
Старовіри 3532 0,08 %
Православні 1788 0,04 %
Меноніти 1095 0,03 %
Мусульмани 564 0,01 %
Моравські брати 144 0,003 %
Разом 4 344 392

У 1848 році в Королівстві Польському проживала 4 790 061 особа, з них 3 731 579 римо-католиків (77,90 %), 548 179 євреїв (11,44 %), 260 324 євангельських християн (5,43 %), 260 324 греко-католиків (4,92 %)[13]. Міське населення — 1 114 484 осіб (23,27 %), сільське — 3 675 577 осіб (76,73 %)[13].

Внаслідок політичних потрясінь та епідемії холери в 1847—1849, 1852, 1854—1855 роках призвели до скорочення чисельності населення з 4,87 млн у 1846 році до 4,67 млн у 1855 році[15]. У 1885 році налічувалося 115 міст, у яких проживало 1 227 643 осіб (16 %), з них майже половина були євреями (601 279 осіб або 47,06 %)[15].

За переписом населення Російської імперії 1897 року в Королівстві Польському проживало 9 402 253 осіб[12]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[12]:

Мова Осіб Відсоток
польська 6 755 503 71,85 %
єврейська 1 267 194 13,48 %
німецька 407 274 4,33 %
українська 335 337 3,58 %
литовська 305 322 3,25 %
російська 267 160 2,84 %
білоруська 29 347 0,31 %
інші 35 116 0,37 %
Разом 9 402 253 100 %

Розподіл населення за релігією згідно з переписом 1897 року[16]:

Віросповідання Осіб Відсоток
римо-католики 7 031 949 74,79 %
юдеї 1 321 100 14,05 %
православні 607 591 6,46 %
лютерани 414 769 4,41 %
інші 26 844 0,29 %
Разом 9 402 253 100 %

Освіта, наука, культура

ред.

Посилання

ред.
  1. ↑ The Social and Political History of the Polish Language in the Long 19th Century. Kamusella. 24 січня 2017. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
  2. ↑ Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 171. ISBN 0-802-13744-X. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2008.
  3. ↑ Palmer, Alan Warwick (1997). Twilight of the Habsburgs: The Life and Times of Emperor Francis Joseph. Boston: Atlantic Monthly Press. с. 7. ISBN 0-871-13665-1. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 10 червня 2008.
  4. ↑ Henderson, WO (1964). Castlereagh et l'Europe, w: Le Congrès de Vienne et l'Europe. Paris: Bruxelles. с. 60.
  5. ↑ а б Miłosz, Czesław (1983). The history of Polish literature. Berkeley: University of California Press. с. 196. ISBN 0520044770. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 квітня 2008.
  6. ↑ а б Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 179—180. ISBN 0-802-13744-X. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 10 квітня 2008.
  7. ↑ Kingdom of Poland. The Brockhaus and Efron Encyclopedia (1890–1906). Архів оригіналу за 2 вересня 2006. Процитовано 27 липня 2006.
  8. ↑ а б Ludwikowski, Rett R. (1996). Constitution-making in the region of former Soviet dominance. Durham, N.C: Duke University Press. с. 12—13. ISBN 0-822-31802-4.
  9. ↑ Królestwa Polskiego. Encyklopedia PWN. Архів konstytucja оригіналу за 1 жовтня 2006. Процитовано 19 січня 2006.
  10. ↑ Janowski, Maciej; Przekop, Danuta (2004). Polish Liberal Thought Before 1918. Budapest: Central European University Press. с. 74. ISBN 9639241180. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 квітня 2008.
  11. ↑ а б в Ясь О. В. Царство Польське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 445. — ISBN 978-966-00-1359-9. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ а б в Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку, губерниям и областям. Привислинские губернии. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
  13. ↑ а б в г д Завелейский М.Д. Статистика Царства Польского, по высочайшему повелению составленная коллежским советником М. Завелейским. — Санкт-Петербург : тип. Штаба Воен.-учеб. заведений, 1842. — С. 17, Табл. №4, №6. (рос. дореф.)
  14. ↑ Materyały do statystyki Królestwa Polskiego przez Ludwika Wolskiego. Ludność // Biblioteka warszawska. — Warszawa : w Drukarni Stanisława Strąbskiego, 1850. — Т. 2. — С. 207-208, 213. (пол.)
  15. ↑ а б в г SgKP, 1887, с. 689.
  16. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по вероисповеданиям и регионам. Привислинские губернии. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.

Джерела

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівство Польське (1815—1916)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Королівство_Польське_(1815—1916)&oldid=43741016