Хромолітографія

Хромолітогра́фія (дав.-гр. χρῶμα — «колір, фарба», λίθος — «камінь», γράφω «пишу») — кольорова літографія, при створенні якої для нанесення кожного кольору застосовувалася окрема друкована форма (до 20 і більше). Друкована форма робиться на камені або цинковій пластині, на яку попередньо наносився контур кольорової плями. Техніка хромолітографій доволі широко використовувалася в другій половині XIX і на початку XX століття. На початку XXI століття вона практично повністю витіснена сучасними (в тому числі фото-механічними) методами передачі зображення.

Вірджинія Гренберрі (1831—1921), хромолітографія «Черешні», з колекції Бостонської публічної бібліотеки

Історія

Патент на хромолітографію був виданий 1837 року французу Годефруа Енгельману (Godefroy Engelmann) з ельзаського Мюлузу, проте, існують свідчення, що технологія хромолітографій використовувалася й раніше, зокрема, для виробництва гральних карт. Після винайдення 1871 року швидкого преса для друку на камені (нім. Steindruck-Schnellpresse) друкувалося дедалі більше кольорових літографій, оскільки виникла можливість досить дешево продукувати великий наклад.

Див. також

• Літографія
• Цинкографія
• Олеографія

Посилання

• Визначення в енциклопедії Волошина (укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• The Chromolithograph: A Journal of Arts, Literature, Decoration and the Accomplishments — фаховий журнал про хромолітографію [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Examples of the Liebig's Company trade cards — гральні карти (хромолітографія) [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
• New York Public Library page on printing — сторінка Нью-Йоркської публічної бібліотеки про друк [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] та приклади [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• University of South Florida Tampa Library Special Collections — спеціальна колекція Бібліотеки університету Південної Флориди, присвячена хромолітографії
• Chromolithography: The Art of Color [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]

Література

• Erich Mönch: Werkstattbuch der Lithographie für Künstlerlithographen und Studierende. Bearbeitet und erweitert von Walter Schautz. Argenbühl-Ratzenried 1978
• Mario Derra: Der Solnhofener Naturstein und die Erfindung des Flachdruckes durch Alois Senefelder. Ein Lithographieführer. Bürgermeister-Müller-Museum, Solnhofen 2002, ISBN 3-00-009414-8
• Aleš Krejča: Die Techniken der graphischen Kunst. Handbuch der Arbeitsvorgänge und der Geschichte der Original-Druckgraphik. Verlag Werner Dausien, Hanau a.M., ISBN 3-7684-1071-4
• Wilhelm Weber: Saxa Loquuntur — Steine reden — Geschichte der Lithographie, Heidelberg/Berlin 1961 (2 Bände)