Хасанія
Хасанія (араб. حسّانية Ḥassānīya) — один з різновидів магрибської арабської мови, яким розмовляють мавританські араби та сахраві. Нею говорили бедуїнські племена бені-хасан, які поширили свою владу на більшу частину Мавританії, південно-східне Марокко та Західну Сахару між 15 і 17 століттями. Хасанійська арабська була мовою, якою розмовляли в околицях досучасного міста Шингетті.
| Хасанія | |
|---|---|
| حسّانية Ḥassānīya | |
 | |
| Поширена в | південно-західний Алжир, південне Марокко, північно-західне Малі, Мавританія, Західна Сахара |
| Регіон | Магриб |
| Носії | 3,76 млн[1] |
| Писемність | арабська в'язь латинський алфавіт |
| Класифікація | Афразійська родина
|
| Офіційний статус | |
| Державна |  Мавританія Західна Сахара |
| Регіональна |  Марокко[2] |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | mey |
Ця мова повністю замінила берберські мови, якими здавна говорили в цих землях. Хоча хасанія явно належить до західноарабських мов, вона дуже віддалилася від інших магрибських говорів арабської мови. Її географічне розташування піддало її значному впливу берберських мов зенаґа і волоф. Існує кілька говірок хасанії, які відрізняються переважно фонетично. Сьогодні хасанією говорять в Алжирі, Лівії, Марокко, Мавританії, Малі, Нігері, Сенегалі та Західній Сахарі. У декотрих із цих країн має офіційний статус.
Фонологія
ред.Фонологічна система хасанії одночасно консервативна та інноваційна. Усі фонеми класичної арабської представлено в говорі, але є і численні нові. Як і в інших бедуїнських говорах, фонемі [q] класичної арабської відповідає діалектна /ɡ/, фонеми /dˤ/ і /ðˤ/ злилися в /ðˤ/, тоді як міжзубні /θ/ і /ð/ збереглися. Як і в інших західних говорах арабської, сучасна стандартна арабська ج /ʤ/ представлена як /ʒ/.
Утім, ці відповідності в деяких випадках порушуються. Наприклад, класична /q/ представлена як /ɡ/ у /ɡbaðˤ/ «брати», але залишається /q/ у /mqass/ «ножиці». Так само /dˤ/ стає /ðˤ/ в /ðˤəħk/ «сміх», але не змінюється в /mrˤədˤ/ «хворіти». Інколи приголосний корінь може проявлятись обома способами: /θaqiːl/ «важкий, обтяжливий (умоглядне)» проти /θɡiːl/ «важкий (фізично), великоваговий». Деякі з «класичних» форм легко пояснити як нещодавні запозичення з латиницятурної мови (наприклад, /qaː.nuːn/ «закон») або у випадку понять, що стосуються осілого способу життя (як вищенаведене /mqass/ «ножиці»). Для решти немає очевидного пояснення (наприклад, /mrˤədˤ/ «хворіти»). Етимологічне /ðˤ/ завжди залишається таким, ніколи не стає /dˤ/.
Тим не менш, фонематичний стан /q/ і /dˤ/, а також /ɡ/ і /ðˤ/ виглядає дуже стійким, на відміну від багатьох інших арабських говорів. Дещо подібним чином класичне /ʔ/ у більшості контекстів зник або перетворився на /w/ або /j/ (/ahl/ «сім'я» замість /ʔahl/, /wak.kad/ «наполягати» замість /ʔak.kad/ і /jaː.məs/ «вчора» замість /ʔams/). Однак у деяких латиницятурних виразах воно чітко збереглося: /mət.ʔal.lam/ «страждання» (класичне /mu.ta.ʔal.lim/).
Приголосні
ред.Хасанія оновила багато приголосних за рахунок поширення відмінності емфатичні/неемфатичні. На додаток до вищезгаданого, / rˤ / та / lˤ / фонематично стійкі, а /bˤ fˤ ɡˤ mˤ nˤ/ дещо слабше. Одна додаткова емфатична фонема /zˤ/ запозичена із сусідньої берберської мови зенаґа разом із цілим піднебінним рядом /c ɟ ɲ/ з нігеро-конголезьких мов півдня. Принаймні деякі мовці розрізняють /p/–/b/ через запозичення з французької (та іспанської у Західній Сахарі). Усього приголосних фонем у хасанії 31, або 43, враховуючи крайні випадки.
| Губні | Міжзубні | Зубні/Ясенні | Середньо- піднебінні |
Задньо- язикові |
Язичкові | Глоткові | Гортанні | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| прості | емфатичні | прості | емфатичні | прості | емфатичні | |||||||
| Носові | m | mˤ | n | (nˤ) | ɲ | |||||||
| Проривні | глухі | (p) | t | tˤ | c | k | q | (ʔ) | ||||
| дзвінкі | b | bˤ | d | dˤ | ɟ | ɡ | (gˤ) | |||||
| Африкати | (t͡ʃ) | |||||||||||
| Щілинні | глухі | f | θ | s | sˤ | ʃ | χ | ħ | h | |||
| дзвінкі | v | (vˤ) | ð | ðˤ | z | zˤ | ʒ | ʁ | ʕ | |||
| Дрижачі | r | rˤ | ||||||||||
| Апроксиманти | l | lˤ | j | w | ||||||||
На фонетичному рівні класично арабські приголосні /f/ і /θ/ зазвичай втілюються як дзвінкі [v] і [ð]. Останнє, однак, вимовляється інакше, ніж звичайне /ð/, відмінність, ймовірно, полягає в кількості видуваного повітря. У подвоєних і кінцевих позиціях обидві фонеми глухі, у деяких ж мовців /θ/ замінює /ð/ в усіх положеннях. Язичковий щілинний /ʁ/ також стає глухим у стані подвійного, утім не у вигляді щілинного приголосного, а як проривне [qː]. В інших положеннях етимологічний /ʁ/ знаходиться у вільному взаємозаміщенні з /q/ (етимологічний /q/, проте змінюється лише з /ɡ/).
Голосні
ред.Голосні звуки поділяються на два види: довгі і короткі. Довгі голосні такі самі, як у класичній арабській мові — /aː iː uː/, а коротких однією більше: /a i u ə/. Класичні дифтонги /aj/ та /aw/ можуть переінакшитись по-різному, найпоширенішими втіленнями є [eːʲ] та [oːʷ] відповідно. Проте, такі реалізації, як [aj] і [aw], і навіть [eː] і [oː], також можливі, хоча менш поширені.
Як і в більшості магрибських говорів арабської мови, етимологічні короткі голосні зазвичай опускаються у відкритих складах (за винятком закінчення іменника жіночого роду /-a/): */tak.tu.biː/ > /tə.ktbi/ «ви пишете», */ka.ta.ba/ > */ka.tab/ > /ktəb/ «він написав». У закритих складах діалектний /а/ зазвичай відповідає класичному /а/, а класичні /i/ та /u/ злилися в /ə/. Примітно, що морфологічний /j/ представлено через [i], а /w/ через [u] у початковому передприголосному положенні слова: /u.ɡəft/ «я встав» (корінь w-g-f; пор. /ktəbt/ «я написав», корінь k-t-b), /i.naɡ.ɡaz/ «він спускається» (префікс підмета i-; пор. /jə.ktəb/ «він пише», префікс підмета jə-). У деяких контекстах цей початковий голосний навіть подовжується, добре проявляючи свою голосність: /uːɡ.vu/ «вони встали». Крім того, короткі голосні /a i/ у відкритих складах зустрічаються в берберських запозиченнях, як-то /a.raː.ɡaːʒ/ «людина», /i.vuː.kaːn/ «телята від 1 до 2 років», а короткий /u/ — при пасивному стані: /u.ɡaː.bəl/ «його зустріли» (пор. /ɡaː.bəl/ «він зустрів»).
Система письма
ред.Хасанійська арабська зазвичай записується арабицею. Однак у Сенегалі уряд прийняв використання латинського алфавіту для написання мови, як це встановлено Указом 2005—980 від 21 жовтня 2005 року[3].
| Хасанійський алфавіт Сенеґалу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| A | B | C | D | Ḍ | E | Ë | F | G | H | Ḥ | J | K | L | M | N | Ñ | O | Q | R | S | Ṣ | Ŝ | T | Ṭ | Ŧ | U | V | W | X | Ẋ | Y | Z | Ż | Ẓ | ʔ |
| a | b | c | d | ḍ | e | ë | f | g | h | ḥ | j | k | l | m | n | ñ | o | q | r | s | ṣ | ŝ | t | ṭ | ŧ | u | v | w | x | ẋ | y | z | ż | ẓ | ʼ |
Розподіл мовців
ред.
За даними Ethnologue, існує приблизно три мільйони мовців хасанії, розподілених таким чином:
- Мавританія: 2 770 000 (2006)
- Західна Сахара і південний район Марокко, відомий як землі Текна: понад 200 000 (1995)
- Малі: 175 800—210 000 (2000)
- Алжир: 150 000 (1985)
- Лівія: 40 000 (1985)
- Нігер: 10 000 (1998)
Багатомовність
ред.Багато носіїв хасанії перескакують між мовами. Так, у Західній Сахарі зазвичай перемикання відбувається між хасанією, сучасною стандартною арабською та іспанською, оскільки Іспанія раніше володіла цим регіоном; на решті країн, де говорять хасанією, додатковою мовою є французька.
Приклад мови
ред.- Ëwwël mën sa'aadët linsaan: graaytu. — Перше щастя людини: навчання.
- Wë li gra yëḥraar wë yënḥallu ʼayniih. — Той, хто навчається, прокидається і відкриває очі.
- Wël li bëyn ël gaari wël maahu gaari huwwë li bëyn, ëʼmë wë ëŝŝaayiv. — Він знає, що є очевидним, а що прихованим[4].
Примітки
ред.- ↑ Hassaniyya [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.], Ethnologue: Languages of the World
- ↑ (англ.) Morocco 2011 Constitution - Constitute. www.constituteproject.org. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 липня 2021.
- ↑ (фр.) Decret n° 2005—980 du 21 octobre 2005 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ (фр.) DECRET n° 2005-980 du 21 octobre 2005 relatif à l’orthographe et la séparation des mots en hassaniya. www.jo.gouv.sn. Процитовано 23 січня 2021.
Джерела
ред.- Хассанія — арабська мова [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Cohen, David; el Chennafi, Mohammed (1963). Le dialecte arabe ḥassānīya de Mauritanie (parler de la Gəbla). Paris: Librairie C. Klincksieck. ISBN 2-252-00150-X.
- «Hassaniya, the Arabic of Mauritania», Al-Any, Riyadh S. / In: Linguistics; vol. 52 (1969), pag. 15 / 1969
- «Hassaniya, the Arabic of Mauritania», Al-Any, Riyadh S. / In: Studies in linguistics; vol. 19 (1968), afl. 1 (mrt), pag. 19 / 1968
- «Hassaniya Arabic (Mali): Poetic and Ethnographic Texts», Heath, Jeffrey; Kaye, Alan S. / In: Journal of Near Eastern studies; vol. 65 (2006), afl. 3, pag. 218 (1) / 2006
- Hassaniya Arabic (Mali): poetic and ethnographic texts, Heath, Jeffrey / Harrassowitz / 2003
- Hassaniya Arabic (Mali) — English — French dictionary, Heath, Jeffrey / Harrassowitz / 2004
- Taine-Cheikh, Catherine. 2006. Ḥassāniya Arabic. In Kees Versteegh (ed.), Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics, 240—250. Leiden: E.~J.~Brill.