Францішек Непокульчицький

Францішек Непокульчицкій (пол. Franciszek Niepokólczycki, 27 жовтня 1900 р., Житомир, Російська імперія - 11червня 1974 р., Варшава[1], Польща) — полковник інженерних військ війська Польського, один з командирів Армії Крайової, третій президент підпільної антикомуністичної організації «Свобода і Незалежність», політв'язень.

Францішек Непокульчицкий
Franciszek Niepokólczycki
Народження27 жовтня 1900(1900-10-27)
Житомир, Волинська губернія Російська імперія
Смерть11 червня 1974(1974-06-11) (73 роки)
Варшава, Польща
ПохованняCemetery in Brwinówd
Країна Республіка Польща
Званняполковник
Війни / битвипольсько-радянська війна 1920 і Друга світова війна
Нагороди
Срібний Хрест Заслуг
Срібний Хрест Заслуг
Хрест Незалежності
Хрест Незалежності
Virtuti Militari (Золотий Хрест)
Virtuti Militari (Золотий Хрест)
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Орден Білого Орла
Орден Білого Орла
Францішек Непокулчицкий під час судового процесу, 1947 р

Біографія

ред.

З листопада 1918 року був членом підпільної Польської військової організації в Житомирі. Під час радянсько-польської війни воював у партизанському загоні. З 1922 р. служив в 10-му інженерному полку в Перемишлі і в 3-му інженерному полку у Вільнюсі.

На початку вересня 1939 р. брав участь в боях в якості командира 60-го інженерного полку, що входить до складу армії «Модлін». Після окупації Польщі Німеччиною пішов в підпілля. 27 вересня 1939 р. вступив до підпільної організації «Служба Перемоги Польщі», яка пізніше була перейменована в «Союз збройної боротьби».

5 жовтня 1939 р. Францішек Непокульчицькийбув командиром загону, яка вчинила у Варшаві невдалий замах на Адольфа Гітлера під час німецького параду на Уяздовській алеї.

В 1940 р. став командиром підпільної організації «Союз відплати». Спільно з майором Зофією Франьо створив підпільні групи диверсій і саботажу. Брав участь у створенні відділу «Кедив» (Управління диверсій) в складі Армії Крайової. З 1943 року був комендантом «Кедива».

У серпні 1944 р. Францішек Непокульчицкій в званні полковника брав участь в Варшавському повстанні, під час якого потрапив в полон і перебував до січня 1945 р. в Німеччині в концентраційному таборі для польських офіцерів Oflag II C Woldenberg.

Після повернення до Польщі Францішек Непокульчицький продовжив підпільну діяльність проти комуністичної влади. Служив на посаді заступника командира зони Південь організації «Свобода і Незалежність». У листопаді 1945 року був обраний третім Президентом організації «Свобода і Незалежність».

22 жовтня 1946 р. був заарештований в Кракові польської Службою громадської безпеки. Рік по тому був засуджений до смертної кари, пізніше вирок замінили на довічне ув'язнення. У грудні 1956 р. був звільнений з ув'язнення.

Францішек Непокульчицький помер 11 червня 1974 р. у Варшаві.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Rocznik Oficerski 1924 Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego, Warszawa 1924 стр. 816, 836.
  • Rocznik Oficerski 1928 Ministerstwo Spraw Wojskowych, Warszawa 1928 стр. 578, 605.
  • Rocznik Oficerski 1932 Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych, Warszawa 1932 стр. 259, 751.