Тереспіль
Тере́спіль[4][5], або Тересполь (пол. Terespol) — місто в східній Польщі, на Підляшші[4]. Належить до Більського повіту Люблінського воєводства.
| Тереспіль Terespol | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°05′ пн. ш. 23°34′ сх. д. / 52.083° пн. ш. 23.567° сх. д. | ||||
| Країна | Польща | |||
| Регіон | Люблінське воєводство | |||
| Площа | 10,11 км² | |||
| Населення | ▼ 5197 (31.06.2022) | |||
| · густота | 593 (2008[1]) осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 140 м | |||
| Водойма | Західний Буг | |||
| Міста-побратими | Берестя (14 березня 2002)[2][3] | |||
| Телефонний код | (48) 83 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | LBI | |||
| GeoNames | 756938 | |||
| OSM | ↑2706319 ·R (Більський повіт) | |||
| SIMC | 0922343 | |||
| Поштові індекси | 21-550 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | terespol-m.netbip.pl | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Тереспіль у Вікісховищі | ||||
Положення
ред.Лежить біля Західного Бугу на кордоні з Білоруссю (з правого його боку лежить Берестя)[4]. Прикордонна станція на міжнародній залізниці Варшава — Москва[4].
Історія
ред.1745 року вперше згадується церква східного обряду в Тересполі[6].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які переважно розмовляли українською мовою[7].
За переписом 1897 року у місті проживало 4107 осіб (2255 чоловіків та 1852 жінки)[8]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[8]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| єврейська | 2579 | 62,80 % |
| російська | 686 | 16,70 % |
| польська | 460 | 11,20 % |
| українська | 302 | 7,35 % |
| мордовська | 47 | 1,14 % |
| татарська | 13 | 0,32 % |
| німецька | 11 | 0,27 % |
| білоруська | 9 | 0,22 % |
| Разом | 4107 | 100 % |
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції закриття та руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[6].
За німецької окупації у місті діяла філія Більського Українського допомогового комітету[9]. У 1943 році в місті мешкало 53 українців та 2275 поляків[5].
Населення
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[10][11]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 2807 | 596 | 1954 | 257 |
| Жінки | 3094 | 588 | 1815 | 691 |
| Разом | 5901 | 1184 | 3769 | 948 |
Пам'ятки
ред.- Церква в класичному стилі з кінця 18 століття[4]
Особистості
ред.В містечку міститься могила Опанаса Шведа (1880—1941), вояка Армії УНР[12] та Івана Загородного - козака Мазепинського полку ІІ Волинської дивізії Армії УНР.[13]
Галерея
ред.-
Старі хати у Тересполі. -
Православна (колишня греко-католицька) церква св. Івана Богослова. -
Храм і дзвіниця. -
Капличка на православному цвинтарі
_Terespol_03_JoannaPyka.JPG)
_Terespol_01_JoannaPyka.JPG)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://terespol.pl/uploaded_images/1539342614_dowod6-1.pdf
- ↑ https://city-brest.gov.by/ru/pobratim-ru/
- ↑ а б в г д Тереспіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ а б Terespol. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 10 грудня 2019. (пол.)
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 372. (рос. дореф.)
- ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020. (рос.)
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 395.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Парнікоза, Іван. Тереспіль м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 09.08.2020 р..
- ↑ За Незалежність, 1937, № 11-12.
Джерела
ред.- Тереспіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
ред.