Ромашка лікарська
| Ромашка лікарська | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Matricaria recutita
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Matricaria recutita L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Chamomilla chamomilla (L.) Rydb. Chamomilla recutita (L.) Rauschert | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Рома́шка ліка́рська (Matricaria chamomilla) — вид роду ромашка родини айстрових.
Однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом. Латинська назва роду утворена від грецького слова, що означає «мати»[джерело?] (очевидно, пов'язана з лікувальними властивостями саме цієї рослини).
Стебло пряме, циліндричне, голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Листки чергові, голі, сидячі, перисторозсічені.
Квітки язичкові, маточкові, білі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті, п'ятилопатеві зверху. Квітки ромашки лікарської зранку займають майже вертикальне положення щодо трубчастих у кошику, до 16-ї години вони переходять у горизонтальне положення, а потім починають опускатися донизу і на 19-ту годину притискуються до квітконоса. Цвіте у травні-серпні. Плід — сім'янка.
Росте як бур'ян на полях і городах, в садах, на пустирях, забур'янених місцях, уздовж доріг, на супіщаних і піщаних ґрунтах по всій Україні, але переважно на півдні.
Культивується на плантаціях лікарських рослин.
Хімічний склад
ред.Суцвіття ромашки аптечної містять 0,2-0,8 % ефірної олії (основними діючими речовинами якої є сесквітерпенові лактони — хамазулін і його попередник рохамазулін); сесквітерпенові вуглеводи (фармазен і кадинін); сесквітерпенові спирти (бізаболол, бізабололоксид, кетоспирт); каприлову кислоту. Крім цього, в суцвіттях наявні сесквітерпенові лектони матрицин і матрикарин, флавоноїди, кумарини, ситостерин, холін, гіркі речовини, полісахариди, каротин, аскорбінова кислота, ізовалеріанова й інші органічні кислоти.
Практичне використання
ред.Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулен), органічних кислот, кумаринів, мінеральних солей, глікозидів, вітамінів.
Ромашка лікарська жовчогінна, збуджує апетит, знімає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє знеболюючі, заспокійливі властивості.
Застосовують ромашки при гастритах, гепатитах, холециститах, колітах, циститах, підвищеній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних пухлинах, зобі, для обробки гнійних ран і виразок, примочок при кон'юнктивітах, дерматиті, опіках (для запобігання утворення пухирців), для спринцювань при кольпіті. Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання при ревматизмі та подагрі.
Внутрішньо — настій суцвіть (2 ст. ложки суцвіть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст. ложки тричі на день до їжі.
Зовнішньо — компреси, примочки, обмивання, полоскання (настій суцвіть, 1:10). Ромашкова олія: (4 ст. ложки суцвіть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олії нагрівають до кипіння і настоюють 10 днів, опісля проціджують. Застосовують при опіках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрібно помелене суцвіття розтирають з білим вазеліном або внутрішнім свинячим жиром (1:5) використовують для запобігання утворенню пухирців при опіках.
Крім медицини, використовується у парфюмерному, порцеляновому виробництвах тощо. На пасовищах поїдається тваринами, але надає молоку неприємного запаху.
У посівах — надокучливий бур'ян. Уведено в культуру.
Інші назви
ред.Рома́н[1] (пестл. романе́ць[2][3]), рома́нок, рома́шка апте́чна, роме́н[4], рум'я́н[5], рум'я́нок[6], рум'янка[7].
Matricaria recutita, Chamomilla recutita, Matricaria chamomilla[7]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Роман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Романець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело — С.382
- ↑ Ромен // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Рум'ян // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Рум'янок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело — С.383
Джерела
ред.- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.) (С.?)
- Морозюк С. С., Протопопова В. В. Альбом з ботаніки. — К.: Радянська школа, 1979 (IV кв.) (С.?)
Посилання
ред.- Ромашка лікарська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 383. — ISBN 5-88500-055-7.
- Рум'янок, ромен // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1640. — 1000 екз.
- Ромашка лікарська